CC BY
23
УДК 35.078.2
В. П. Чабан
канд. юрид. наук, доц., проф. кафедри адмшютративного права
i процесу НАВС
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ФЕНОМЕН ДЕКРЕТ1В КАБ1НЕТУ М1Н1СТР1В УКРАÏНИ
© Чабан В. П., 2015
Дослщжено проблеми адмiнiстративно-правового феномену декре^в Кабiнету MÏHicTpÏB УкраТни. 1сторичний шлях феномену декретiв Кабiнету MÏHÏCTpiB УкраТни розпочався у 1992 р. Верховна Рада делегуе Кабiнету Miнiстрiв УкраТни впродовж шести мiсяцiв сво'1 повноваження видавати декрети економiчного спрямування, що мають юридичну силу закошв.
Ключовi слова: адмiнiстративно-правовий феномен, декрети, Верховна Рада УкраТни, Кабiнет Мшс^в УкраТни, адмiнiстративнi нормативно-правовi акти, адмшктративна нормотворчiсть, суб'екти владних повноважень.
В. П. Чабан
АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЙ ФЕНОМЕН ДЕКРЕТОВ КАБИНЕТА МИНИСТРОВ УКРАИНЫ
Иследовано административно-правовой феномен декретов Кабинета Министров Украины. Исторический путь феномена декретов Кабинета Министров Украины начался в 1992 г. Верховный Совет делегирует Кабинету Министров Украины на протяжении шести месяцев свои полномочия издавать декреты экономической направленности, которые имеют юридическую силу законов.
Ключевые слова: административно-правовой феномен, декреты, Верховная Рада Украины, Кабинет Министров Украины, административные нормативно-правовые акты, административное нормотворчество, субъекты властных полномочий.
V. P. Chaban
ADMINISTRATIVE AND LEGAL PHENOMENON CABINET DECREE UKRAINE
The article is devoted to the research administrative and legal phenomenon decrees Cabinet of Ministers of Ukraine. Historical route phenomenon decrees Cabinet of Ministers of Ukraine start in 1992 year. The Supreme Council delegate its powers to Cabinet of Ministers of Ukraine for six months publish decrees economic focus which are legally binding laws.
Key words: administrative and legal phenomenon decrees Parliament of Ukraine, the Cabinet of Ukraine Ministria, administrative regulations, administrative rulemaking, public authorities.
Учення про феномени (феменолопя) набуло самостшного значення в минулому столгтп як один i3 напрямiв фшософсько1 думки.
Юридична дискусГя щодо характеристики адмшютративних нормативно-правових акнв Кабшету МшютрГв Украши, започаткована ще в XX столгтп, залишасться актуальною i привертае увагу науковщв й сьогодш.
Теоретичним i практичним проблемам юридично! характеристики акта Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни та !х правового феномену в юридичнш лiтературi традицiйно придiляeться значна увага.
У роботах В.Б. Авер'янова [1], Д. Н. Бахраха [2], К. С. Бельского [3], Н. Дубовицького [4], Д. А. Керiмова [5], В. К. Колпакова [6], Ю. А. Тихомирова [7], В. П. Чабана [8] та деяких шших науковщв акти характеризуются як вторинне законодавство, що ютотно впливае на суспшьш вщносини з метою !х регулювання вiдповiдно до публiчних штерешв.
Однак, не применшуючи ролi й значущосп напрацювань цих науковцiв, зауважимо, що окремi аспекти ще! проблематики потребують тдвищено! уваги, переосмислення й внесення уточнень.
Метою статп е науково-теоретичне обгрунтування критерив юридично! характеристики феномену декрета Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни.
Вiдповiдно до поставлено! мети необхщно вирiшити низку дослiдницьких завдань, а саме: дослщити правову природу феномену декрета Кабшету Мшс^в Укра!ни, визначити спшьш юридичнi ознаки, що притаманш декретам i адмiнiстративним нормативно-правовим актам, проанатзувати !х вiдмiнностi.
Наукова обгрунтованють феномену декретiв Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни надае можливiсть вдосконалити якiсть правотворчо! дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни.
Як зазначае В. К. Колпаков, феномен - термш грецького походження, який означае: 1) явище, що осягаеться в почуттевому досвщц 2) об'ект почутга, споглядання. В iсторi! фшософи поняття "феномен" iнтерпретуеться залежно вщ тлумачення людського досвiду: а) як прояв i вираження сутностi чи ще!; б) як пiзнавальна дшснють - свiт явищ (феноменiв), яю упорядковуються науковими методами й апрюрними схемами трансцендентального суб'екта; як суб'ективш переживання, комбiнацi! вiдчуттiв, психiчнi асощацп, до яких зводиться досвiд i вся реальнiсть [6].
1сторичний шлях феномену декрета Кабшету Мшс^в Укра!ни розпочався у 1992 р.
У першi мiсяцi пiсля розпаду Радянського Союзу (8 грудня 1991 р.) в Укра!ш запроваджуються ринковi перетворення, яю пiдштовхнула лiбералiзацiя цiн, що почалася в Росп. В Укра!ш Уряд з початку 1992 р. ввiв у обiг купоно-карбованець.
У березш 1992 р. Верховна Рада Укра!ни ухвалила "Основи нацiонально! економiчно! полiтики Укра!ни" [9], якi передбачали роздержавлення i приватизацiю, структурну перебудову i модернiзацiю промисловостi.
У листопадi 1992 новий Уряд, що прийшов на змiну кабiнету, який не отримав тдтримки парламенту, приймае вщповщальне рiшення про вихiд iз рублевого простору. В кра!ш було введено карбованець як перехщну валюту, яка мала взяти на себе весь тягар шфляцп [10].
На засщанш Верховно! Ради Укра!ни 18 листопада 1992 р. Прем'ер-мшстр Укра!ни виступив з шщативою щодо надання Уряду шестимюячного права видавати декрети, котрi мали б силу законiв. Вш обгрунтовував необхiднiсть рiшучого кроку тим, що стан економши був абсолютно надзвичайним. В такш ситуацi! потрiбно приймати надзвичайно швидкi й оперативш рiшення у сферi економiки.
Преса тих дшв пише, що на депутата "справила враження" рiшучiсть Л. Кучми, котрий декларував, що його уряд бере вщповщальнють за ситуащю в кра!нi на себе. В результат голосування Верховна Рада Укра!ни 308 голосами ухвалила Закон [11].
З метою оперативного виршення питань, пов'язаних iз запровадженням ринково! реформи, i зосередження !х законодавчого розв'язання в одних руках Верховна Рада Укра!ни постановляе:
Зупинити тимчасово, строком на шють мюящв, дiю пункту 13 статп 97 Конституцi! Укра!ни в частинi здiйснення законодавчого регулювання вщносин власностi, пiдприемницько! дiяльностi, сощального i культурного розвитку, державно! митно!, науково-технiчно! полiтики, кредитно-фiнансово! системи, оподаткування, державно! полггики оплати пращ i цiноутворення, а також дда пункту 7-4 статтi 114-5 Конституцп Укра!ни.
Здшснення цих повноважень покласти на Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни [12]. Також були внесет доповнення до чинно! Конституци:
Вщповщно до статтi 97-1 Верховна Рада Укра!ни у виняткових випадках двома третинами голошв вiд загально! кiлькостi народних депутатiв Укра!ни може законом делегувати Кабшету Мiнiстрiв Украши на визначений термш повноваження видавати декрети в сферi законодавчого регулювання з окремих питань, передбачених пунктом 13 статп 97 Конституци Украши.
Кабшет Мшс^в Укра!ни для реалiзащ! делегованих повноважень видае декрети, яю мають силу закону. Декрети можуть зупиняти дда конкретних законодавчих акта або вносити до них змши i доповнення.
Декрет пiсля його тдписання Прем'ер-мiнiстром Укра!ни передаеться до Верховно! Ради Укра!ни i набувае чинносп у порядку, встановленому частиною 5 статтi 97 Конституцi! Укра!ни, якщо протягом десяти днiв з дня одержання декрету Верховна Рада Укра!ни не наклала на нього вето.
У перюд здшснення Кабшетом Мшс^в Укра!ни делегованих повноважень Верховна Рада Укра!ни може законом скасувати декрети Кабшету Мшю^в Укра!ни або !х окремi положення, якщо вони суперечать Конституци Укра!ни.
Пiсля закiнчення термшу делегування повноважень Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни Верховна Рада може скасовувати або змшювати декрети законами Укра!ни [11].
Зважаючи на те, що уряд протягом певного перюду часу здшснював нормотворчу дiяльнiсть взагалi без програми, а також на те, що його економiчнi ршення викликали серйозш нарiкання у суспiльствi, наприкiнцi травня 1993 р. уряду не продовжили права на видання декреив.
Необхщно зазначити, що надання можливосп уряду видавати нормативш декрети не привело до устху, декрети були суперечлив^ не узгоджеш мiж собою.
Недостатня юридична, економiчна та соцiальна обгрунтовашсть декретiв була серйозним прорахунком у системi адмiнiстративно! нормотворчостi Кабiнету Мшс^в Укра!ни.
Загалом було видано 83 декрети, багато з них з часом скасовано законами Укра!ни.
Вщповщно до викладеного, адмiнiстративно-правовим феноменом декрета Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни слiд вважати:
1. Кабшет Мшю^в Укра!ни для реалiзацi! делегованих повноважень видае - нормативно-правовi акти (декрети).
2. Декрети мають юридичну силу закошв.
3. Декрети видаються вищим органом виконавчо! влади.
4. Декрети можуть зупиняти дда конкретних закошв.
5. Декрети можуть вносити змши i доповнення до закошв чи шших нормативно-правових
акта.
6. Декрет тсля його тдписання Прем'ер-мшстром Укра!ни передаеться до Верховно! Ради Укра!ни i набувае чинносп у порядку, встановленому частиною 5 статп 97 Конституци Укра!ни, якщо протягом десяти дшв з дня одержання декрету Верховна Рада Укра!ни не наклала на нього вето.
7. У перюд реалiзацi! Кабшетом Мшс^в Укра!ни делегованих повноважень Верховна Рада Укра!ни може законом скасувати декрети Кабшету Мтс^в Укра!ни або !х окремi положення, якщо вони суперечать Конституци Укра!ни.
8. Пiсля закшчення термiну делегування повноважень Кабiнету Мшс^в Укра!ни Верховна Рада може скасовувати або змшювати декрети законами Укра!ни.
Спшьш юридичнi ознаки, притаманнi декретам i адмiнiстративним нормативно-правовим актам Кабшету Мшс^в Укра!ни, такi:
1. Декрет i адмiнiстративний нормативно-правовий акт е загальнообов 'язковими. Це означае, що !х зобов'язанi виконувати всi фiзичнi та юридичнi особи, яким вони адресована
2. Декрет i адмшстративний нормативно-правовий акт е офщШними, оскшьки !х видають вiд iменi Кабшету Мтс^в Укра!ни, повноваження якого саме на видання такого виду акта закршлене Конститущею та законами Укра!ни.
3. Адмгшстратившсть, тобто i декрет, i адмшютративний нормативно-правовий акт ухвалюють колепальним волевиявленням, в якому голос керiвника е вирiшальним (наприклад, за рiвного розподiлу голосiв приймають той варiант рiшення, за який проголосував Прем'ер-мшютр Укра!ни).
4. Односторонность, тобто декрет i адмiнiстративний нормативно-правовий акт е результатом юридично-владного волевиявлення вщповщного суб'екта, що його видав.
5. Належна оформлетсть, яка означае, що декрет i адмшютративний нормативно-правовий акт е письмовими документами певного виду, тдготовленими за правилами юридично! техшки та виданими з дотриманням нормативно встановлених процедур.
Закршлюючи принцип розподшу влади, Конститущя Укра!ни визнала Верховну Раду як единий орган законодавчо! влади i не передбачила !! права делегувати сво! повноваження iншим органам i посадовим особам [14].
Вiдповiдно до ст. 49 [15] акти Кабшету Мшю^в Укра!ни нормативного характеру видаються у формi постанов.
Водночас адмшютративш нормативнi акти Президента мають вищу юридичну силу, шж постанови уряду, оскшьки Основний Закон [14, ч. 3 ст. 113] передбачае, що Кабшет Мшю^в у сво!й дiяльностi керуеться Конституцiею i законами Укра!ни, указами Президента Укра!ни. Аргументом на користь цього твердження також е припис Конституци про обов'язковють указiв i розпоряджень Президента до виконання на територп Укра!ни [14, ч. 3 ст. 106].
Дослщжуючи змют актiв Кабiнету Мiнiстрiв, деякi автори доходять спшьного висновку, аргументуючи свою позищю, вiдповiдно до яко! постанови уряду е правовою формою публiчного управлшня, що приймаються у процес виконавчо-розпорядчо! дiяльностi вiдповiдно до закону i на виконання закону.
Забезпечуючи виконання Конституци Укра!ни [14] i законiв Укра!ни та здiйснюючи контроль за нормотворчою дiяльнiстю органiв публiчно! адмiнiстрацi!, Президент Укра!ни мае право:
- зупиняти дда актiв Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни з мотивiв невiдповiдностi Конституцi! з одночасним зверненням до Конституцшного Суду щодо !х конституцiйностi [14, п. 15 ст. 106];
Враховуючи прогресивш прагнення Укра!ни щодо адаптацi! нацюнального законодавства до Свропейського Союзу, спробуемо проаналiзувати вiдповiднiсть чинного законодавства, Конституци Укра!ни та мiжнародних стандартiв.
Сучасний розвиток укра!нського суспiльства передбачае нове ставлення до ролi та мюця держави у взаемостосунках з особою.
Конституцiя Укра!ни е актом найвищо! юридично! сили. Закони Укра!ни та iншi адмiнiстративнi нормативно-правовi акти приймають вщповщно до Конституцi! та повинш вiдповiдати !й. Цим положенням закршлено один iз елементiв правово! держави, в якш принцип верховенства права е прюритетним.
Конституцiя Укра!ни ст. 3 проголошуе головним обов'язком держави утвердження i забезпечення прав i свобод людини i громадянина, адже саме права i свободи та гаранти !х захисту визначають змют i спрямованiсть дiяльностi держави [14].
У ч. 2 ст. 19 Конституци Укра!ни визначено, що органи державно! влади та мюцевого самоврядування, !хш посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на шдстав^ в межах повноважень та у спошб, що передбаченi Конститущею та законами Укра!ни [14].
Закономiрно, що полiтика держави визначаеться i закрiплюеться у правових формах, у виглядi законiв Укра!ни, указiв Президента Укра!ни, постанов Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, а також у нормативно-правових актах центральних i мiсцевих органiв виконавчо! влади та актах органiв мюцевого самоврядування.
Закони посщають провiдне мюце в правовiй системi, мають вищу юридичну силу щодо адмшютративних нормативно-правових акпв.
Одночасно доволi важливу роль вщграють i адмiнiстративнi нормативно-правовi акти оргашв публiчно! адмiнiстрацi!, якi покликаш регулювати правовiдносини та породжувати певш права та обов'язки щодо юридичних i фiзичних осiб.
Адмшстративш нормативно-правовi акти Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни е важливою частиною правово! системи i забезпечують !! iснування, вони уточнюють, деталiзують i конкретизують положення закошв.
Видання адмiнiстративних нормативно-правових акпв розглядаеться як провiдна форма ре-алiзацi! завдань, функцiй та компетенцп Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни та !х посадових осiб [15].
Отже, декрети Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни займають значне мюце в системi нормотворчо! дiяльностi органiв публiчно! адмiнiстрацi! Укра!ни.
1. АдмШстративне право Украгни. Академ1чний курс. Загальна частина / ред. колег1я:
B. Б. Авер'янов (голова). - К. : Юридична думка, 2004. - 584 с. 2. Бахрах Д. Н. Административное право: учебник. - М. : БЕК, 1993. - 301 с. 3. Бельский К. С. Феноменология административного права. - Смоленск: Изд. СГУ, 1995. - 143. 4. Н. Дубовицкий. Административное усмотрение в советском государственном управлении // Советское государство и право. - 1980. - № 9. - С. 121-125. 5. Керимов Д. А. Законодательная техника: науч.-метод. учеб. пособие. - М.:Издательская группа НОРМА - ИНФРА-М, 1998. - 127 с. 6. Колпаков В. К. Адм1тстративно-правовий феномен: монограф1я. - К. : Юр1нком 1нтер, 2004. - 528. 7. Правовые акты: научно-практ. и справ. пособие / Ю. А. Тихомиров, И. В. Котелевская. - М. : 1999. - 381 с. 8. Чабан В. П. Адмт1стративт нормативно-правов1 акти оргатв публично! адмтстрацп // Науковий в1сник КНУВС. -2008. - № 1. -
C. 25-31. 9. Про Основи нащональног економ1чног пол1тики Украгни: Верховна Рада Украгни; Постанова в1д 24.03.1992 р. № 2226-Х11. 10. Луканов Ю. В. Трет1й Президент (Пол1тичний портрет Леомда Кучми). - К. : Таю справи, 1996. - С. 42-60. 11. Про тимчасове делегування Каб1нету М1тстр1в Украгни повноважень видавати декрети в сфер1 законодавчого регулювання: Верховна Рада Украгни; Закон в1д 18.11.1992 р. № 2796-Х11. 12. Конституция (Основний Закон) Украгнськог Радянськог Соц1ал1стичног РеспублЫи: Верховна Рада УРСР; Конституция, Закон в1д 20.04.1978 р. № 888-1Х. 13. Про визнання такими, що втратили чинмсть, деяких законодавчих акт1в Украгни: Верховна Рада Украгни; Закон в1д 14.09.2006 р. № 139-У. 14. Конституция Украгни: Прийнята Верховною Радою Украгни 28 червня 1996р. // В1домост1 Верховног Ради Украгни. -1996. - № 30. - Ст. 141. 15. Про Каб1нет М1тстр1в Украгни : Закон Украгни 27 лютого 2014 року // ВВР. - 2014. - № 13. - Ст. 222.
