CC BY
61
field of refugees in the context of European integration of Ukraine.
It is concluded that in our country the attention to the constitutional-legal regulation of the public policy in the field of refugees in accordance with international standards is paid. There are substantiated the proposals for its further improvement.
Key words: a refugee, constitutional-legal regulation, state policy, legislation.
УДК 342.722
О. П. Васильченко
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПРАВОВОÏ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА
ПОРУШЕННЯ ПРИНЦИПУ Р1ВНОСТ1 ПРАВ I СВОБОД ЛЮДИНИ I
ГРОМАДЯНИНА В УКРАШ1
В cmammi охарактеризовано поняття «eidnoeidanbnicmb» та «юридична eiànoeidanbnicmb»; встановлено ознаки юридичног вiдповiдальностi; визначено загальн та спещальш ознаки конституцтно-правовог вiдповiдальностi; сформульовано поняття «конституцтно-правова вiдповiдальнiсть за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Украш».
Ключовi слова: принцип рiвностi, конституцтно-правова вiдповiдальнiсть, права i свободи.
Постановка проблеми. Ефективносп реалiзацiï принципу piBHOcri прав i свобод людини i громадянина в Укршш значною мiрою сприяе встановлення юридичноï вщповщальносп за недотримання зазначеного принципу. Для визначення сутност правовоï вщповщальносп за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Украши, потрiбно, з одного боку, визначити ïï мюце в системi юридичноï вщповщальносп, з iншого, встановити ïï специфiчнi особливостi, виходячи з предмету регулювання. Виходячи з того, що конституцшно-правова вщповщальшсть е невiд'eмною складовою мехашзму реалiзацiï принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина, напрямок дослщження мае орiентуватися саме на особливостях зазначено'1' сфери вiдносин.
Аналiз останнх до^джень i публтацт. Проблеми вщповщальносп за порушення прав i свобод людини i громадянина в Укршш були предметом дослщження таких вчених, як: О. В. Бшоскурсько"1, Н. В. Гончаровой Т. М. Заворотченко, О. В. Кузнецовой Л. I. Летнянчина, Л. М. Липачово!, В. П. Колюника, С. Г. Петренко, О. В. Пушино^ С. Г. Хазова та багатьох шших. Однак, саме конституцшно-правова вщповщальшсть за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина залишаеться малодослщженою, що обумовлюе актуальшсть даноï статп.
Метою ща статтi е визначення поняття та ознак конституцiйно-правовоï вщповщальносп за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Украш. Для досягнення поставленоï мети слщ вирiшити таю науковi завдання: охарактеризувати поняття «вщповщальшсть» та «юридична вщповщальшсть»; встановити ознаки юридичноï вщповщальносп; визначити загальш та спещальш ознаки конституцiйно-правовоï вiдповiдальностi; сформулювати поняття «конституцшно-правова вщповщальшсть за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Украш».
Виклад основного матерiалу. Конституцшно-правова вщповщальшсть е основним видом юридичноï вщповщальносп у конституцшному правi Украши. О^м того, зазначена категорiя е окремим шститутом конституцiйного права. 1снуе i бшьш
широкий пщхщ до зазначеного поняття. Так, наприклад, В. Ф. Погоршко, вiдносить конституцiйно-правову вiдповiдальнiсть до складових елементсв всiх основних iнститутiв конституцшного права (iнститут основ конституцiйного ладу, шститут конституцiйно-правового статусу людини i громадянина, iнститут форм безпосереднього народовладдя, шститут парламентаризму, шститут президентства, шститут виконавчо! влади, шститут судово! влади, шститут конституцшно! юстицп, iнститут контрольно-наглядово! влади, iнститут територiального устрою, шститут мюцевого самоврядування) [1, с.139].
Особливютю конституцшно-правово! вiдповiдальностi е вiдсутнiсть нормативно визначено! системи складiв вiдповiдних правопорушень. Порядок притягнення до конституцшно-правово! вщповщальносп також не е чiтко регламентованим, що мае наслiдком численнi зловживання через вщсутшсть iмперативного пiдходу до регулювання зазначених вiдносин, а також значну розпорошешсть вiдповiдних норм.
З огляду на зазначене мае бути охарактеризована сутшсть конституцшно-правово! вiдповiдальностi за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Укрш'ш, враховуючи специфiку 1! ознак та властивостей.
Поняття «вщповщальшсть», складовою якого е вiдповiдальнiсть юридична, багатогранно та багатозначне. Головне значення вщповщальносп полягае в тому, що вона ввдграе важливу роль у взаеминах учасниюв суспiльних вiдносин i е засобом регулювання поведшки людей. При цьому вщповщальшсть не юнуе поза суспшьством, у зв'язку з чим вщповщальшсть носить сощальний характер. У втизнянш та iноземнiй лiтературi вщсутня еднiсть думок як щодо поняття вщповщальносп, так i щодо видiв сощально! вiдповiдальностi.
На думку деяких науковщв, застосування самого термiну «вщповщальшсть» у рiзнобiчних розумiннях навiть до деяко! мiри приводить учених до песимютичних висновкiв вiдносно можливостi вироблення единого поняття вщповщальносп [2, с. 225].
Трактування юридично! вщповщальносп, й концепщя, конструкцiя визначають мiсце та значення будь-якого виду вщповщальносп в системi права. Увага науковщв до проблем юридично! вщповщальносп, зокрема, у загальнотеоретичному плаш активно проявляеться з кшця 50-х - початку 60-х роюв XIX ст. При цьому основоположними залишаються здобутки вчених, яю працювали у цьому напрямку у радянськш наущ. Одним iз перших, хто обгрунтував необхiднiсть дослiдження юридично! вiдповiдальностi на цьому етапi, був М. Д. Шаргородський [3, с. 297].
У сучаснш науковiй лiтературi юридичну вiдповiдальнiсть визначають як мiру державного примусу на виконання вимог права, що мютять осуд дiянь правопорушника перед державою та суспшьством. Специфша юридично! вiдповiдальностi полягае в тому, що вона розглядалася тшьки як наслщок правопорушення, тобто в ретроспективному аспекта
До середини минулого столбя вказана теза залишалася в правовш лiтературi переважною. Лише В. Г. Смирнов поставив п ютиншсть пiд сумнiв. Науковець вважав, що «проблема вщповщальносп не зводиться до проблеми вщповщальносп за завдану шкоду, за порушення будь-яких охоронюваних законом штереав: правова вщповщальшсть тшьки найбшьш рельефно проявляеться у порушенш, але вона реально юнуе i за умови здшсненш дозволених, а тим бшьше прямо витiкаючих iз чинного законодавства дiянь» [4, с. 82]. Таким чином, В. Г. Смирнов вперше сформулював визначення позитивно! юридично! вщповщальносп, а саме аналiз юридично! вщповщальносп як явища загально-соцiального, результатом якого стала концепщя позитивно! юридично! вщповщальносп.
Зазначимо, що, як у теорп права, так i в конституцшному правi немае едностi
точок зору вчених щодо змюту й сутностi юридично! вiдповiдальностi. Кожний автор визначае й по-своему, виокремлюючи при цьому т сторони, яю вiн вважае визначальними.
Бiльшiсть дослiдникiв розум^ть юридичну вiдповiдальнiсть як мiру державного примусу або ототожнюють й з покаранням за правопорушення [5, с. 34]. Iншi вчеш розглядають юридичну вщповщальшсть у межах iснуючих правових категорш. Вони трактують й як охоронне правовщношення, як специфiчний юридичний обов'язок, як реалiзацiю санкцiй правових [6, с. 71; 7, с. 72; 8, с. 91].
Так, наприклад, А. С. Булатов дае наступне визначення юридично! вщповщальносп - особливе, передбачене i врегульоване нормами права вщношення, яке виникае мiж правопорушником i державою (компетентними органами), при якому держава через сво! органи мае право покарати правопорушника, а вш зобов'язаний зазнати цього покарання [9, с. 12].
Водночас, I. В. Гущин до ознак юридично! вщповщальносп пропонуе вщносити:
1) спираеться на державний примус у формi каральних i правовiдновлюючих (компенсацшних) способiв;
2) виражаеться в обов'язку особи зазнавати певних втрат (позбавлення конкретних благ) особистого (позбавлення вол^ посади та ш.), оргашзацшного й майнового характеру (конфюкащя майна, штраф) за свою вину, тобто нести кару, яка е новим, додатковим, юридичним обов'язком, що не юнував до правопорушення;
3) настае лише за вчинеш або вчинюваш правопорушення у разi встановлення складу правопорушення;
4) застосовуеться компетентним органом у суворш вщповщносп iз законом [10, с.
144].
Проте, юридична вщповщальшсть пов'язана з покаранням, санкщею, державним примусом, обов'язком правопорушника зазнати позбавлення, але не зводиться тшьки до одше! з цих ознак. Поняття вщповщальносп значно ширше. На думку деяких науковщв, юридична вщповщальшсть - самостшне поняття, яке не можна визначати через iншi самостшш правовi категорй: «обов'язок», «правовщносини», «санкцiя» тощо. Загальна дефшщя вiдповiдальностi повинна зв'язувати й об'ективну та суб'ективну сторони [11, с. 28].
Цшавим е пщхщ О. В. Совгир^ яка пропонуе ототожнювати поняття «конституцшна вiдповiдальнiсть», «конституцiйно-правова вщповщальшсть» та «державно-правова вiдповiдальнiсть». Водночас, автор дае наступне визначення конституцшно-правово! вщповщальносп - це передбачений нормами конституцшного права вид сощально! та юридично! вiдповiдальностi, що iснуе у сферi конституцшно-правових вiдносин, характеризуеться наявшстю специфiчних суб'ектiв, механiзму реалiзацii та санкцш i полягае у примусовому перетерплюванш заходiв впливу за протиправне дiяння (ретроспективний аспект) та у вщповщальному станi зобов'язаного суб'екта (позитивний аспект), е найважлившою гарантiею реалiзацii та захисту конституц^! [12, с. 38].
Узагальнюючи наведене вище, можна пщкреслити два ключових моменти: О. В. овгиря видшяе ретроспективний аспект та позитивний аспект конституцшно-правово! вщповщальносп, а також визначае зазначену категор^ саме як складову системи гарантш реалiзацii та захисту Конституцй. При цьому автор пiдкреслюе вщдмшшсть таких понять, як «конституцiйна вщповщальшсть» та «вщповщальшсть за порушення норм конституцшного права», пщкреслюючи !х зб^ лише в аспектi конституцiйноi вщповщальшсть за порушення конституцшних норм узагалi [12, с. 43].
На думку Л. Р. Наливайко, конституцшно-правова вщповщальшсть - це вид сощально! та юридично! вiдповiдальностi, який iснуе у сферi конституцiйно-правових
вщносин, передбачений нормами конституцiйного права, характеризуемся специфiчним колом суб'ектiв, мехашзмом реалiзащi та санкцiями й полягае у примусовому перетертванш засобiв впливу за протиправне дiяння (ретроспективний аспект) та у вщповщальному станi зобов'язаного суб'екта (позитивний аспект), виступае найважлившою гаранпею реалiзацii i захисту Конституцп [1, с. 129].
Схожим е пщхщ А. О. Черявцово:!, яка вважае, що конституцiйно-правова вiдповiдальнiсть е самостшним видом юридичнох вiдповiдальностi, яка, у свою чергу, входить до системи сощальнох вщповщальносп. Водночас, автор пщкреслюе, що особливiсть конституцшно-правовох вщповщальносп полягае в тому, що вона може спиратися на морально-пол^ичш критерп, якi, формалiзуючись на рiвнi конституцшного законодавства стають правовими. Поведiнку, що е негщною з точки зору пол^ики або моралi, конституцiйно-правовi норми визнають протиправною, неконституцiйною, тобто такою, що тягне юридичну (конституцiйно-правову) вщповщальшсть [13, с. 8].
На противагу зазначенш позицп I. Мiнаева вважае, що конституцшно-правову вiдповiдальнiсть слiд вiдрiзняти вiд публiчно-правовоi, яка, в свою чергу, е вщповщальшстю органiв публiчноi влади (посадових осiб), тобто оргашв державно'1 влади i мiсцевого самоврядування. Суб'ектами ж першо'1 виступають не тшьки державно-владнi учасники конституцiйно-правових вщносин, а й фiзичнi особи [14, с. 129]. На нашу думку, пщхщ автора е досить влучним, адже якщо публiчно-правова вiдповiдальнiсть поеднуе моральш, полiтичнi й правовi заходи вщповщальносп, яким пiдлягають органи публiчноi влади (посадовi особи) перед основним джерелом публiчноi влади - народом, то конституцшно-правова вiдповiдальнiсть е юридичною вщповщальшстю, яка грунтуеться на конституцшно-правових нормах.
Найбiльш нам iмпонуе пщхщ Н. М. Батаново'1, яка визначае конституцшно-правову вщповщальшсть як конституцшно-правове вiдношення, засноване на державному (або прирiвняному до нього суспiльному) примус^ яке виникае з моменту вчинення конституцшного делшту, одна сторона якого - правопорушник (делiквент) зобов'язаний понести несприятливi наслiдки, передбаченi санкцiею порушено'1 норми, а iнша сторона - шстанщя конституцiйно-правовоi вiдповiдальностi мае повноваження притягнути його до вщповщальносп [15, с. 62].
Таким чином, конституцшно-правова вщповщальшсть мае особливе мюце в системi юридично'1 вiдповiдальностi i характеризуеться можливютю застосування особливих заходiв державного примусу за порушення встановлених конституцшних принципiв.
Враховуючi наведенi вище пщходи до визначення поняття конституцiйно-правово! вiдповiдальностi, потрiбно звернути увагу i на И ознаки. Конституцiйно-правовш вiдповiдальностi за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Украiнi властивi як загальш, так i особливi ознаки вщповщальносп, що визначають специфiчнi особливосп.
До загальних ознак можна вщнести:
1) вона е видом соцiальноi вiдповiдальностi;
2) мае позитивне (проспективне) i негативне (ретроспективне) значення;
3) настае за вчинення конституцшного делшту;
4) е окремим шститутом в галузi права.
Серед особливих ознак конституцiйно-правовоi вiдповiдальностi за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Украiнi можна видiлити наступнi:
1) е одним iз механiзмiв забезпечення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина;
2) вiдзначаеться системоутворюючим, концептуальний характером, утворюючи загальш засади для шших видiв юридично! вiдповiдальностi (зокрема адмшютративно!', кримшально!' та iнших видiв вщповщальносп за порушення встановленого Конституцiею Украши принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина);
3) и джерелами виступають поряд iз нормами Конституцп Украши, положення iншого конституцiйного законодавства, що закрiплюе основи дотримання принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Укрш'ш;
4) характеризуеться специфiчнiстю пiдстав, з огляду на ретроспективний та проспективний аспект: в першому випадку тдставою е вчинення правопорушення, в другому юридичний факт набуття конституцшно-правово!' делштоздатносп;
5) мае особливий предмет конституцшно-правового регулювання - суспшьш вiдносини щодо додержання принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина;
6) видшяе особливе коло суб'ектiв тако'1 вiдповiдальностi (не спiвпадае з уама суб'ектами конституцiйного права);
7) особливi форми заходiв вiдповiдальностi - конституцiйно-правовi санкцiй, що застосовуються саме за перелш порушень принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина;
8) специфiчнi процесуально-правовi форми реалiзацii.
Висновки. Отже, конституцшно-правову вiдповiдальнiсть за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Укра'ш можна визначити як самостiйний вид юридично! вiдповiдальностi, що передбачае в позитивному аспект загальну вiдповiдальнiсть суб'екпв за покладенi на них обов'язки щодо реалiзацii встановленого Конституцiею Украши принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина або в негативному аспекп - застосування заходiв конституцшно!, адмшютративно!' чи кримшально!' вщповщальносп за порушення такого принципу, скоення конституцшного делiкту (правопорушення).
Недолiком конституцшно-правово! вiдповiдальностi за порушення принципу рiвностi прав i свобод людини i громадянина в Укра'ш е те, що на даний момент дос вщсутня чiтка регламентацiя складiв вщповщних конституцiйних делiктiв та, як наслщок, конституцiйно-правових санкцiй, а також мехашзму реалiзацii конституцшно-правово! вiдповiдальностi в система
Список використано1 л1тератури
1.Погоршко В. Ф. Конституцiйне право Украши: пщруч. / В. Ф. Погоршко, В. Л. Федоренко. - 2-ге вид., переробл. та доопр. - К. : Прав. едшсть: Алерта, 2010. -432 с.
2.Алексеев С. С. Общая теория социалистического права / С. С. Алексеев. -Свердловск, 1964. - Вып. 11. - 256 с.
3. Курс советского уголовного права / отв. ред. Н. А. Белякова, М. Д. Шаргородский. -Л., 1970. - Т. 1: Часть общая. - 648 с.
4.Смирнов В. Г. Уголовная ответственность и уголовное наказание / В. Г. Смирнов // Правоведение. - 1963. - № 4. - С. 79 - 87.
5. Рабшович П. М. Основи загально! теорп права та держави / П. М. Рабшович. - 6-е изд. - X. : Консум, 2002. - 160 с.
6. Базилев Б. Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б. Т. Базилев. - Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1985. - 142 с.
7. Сенякин И. Н. Юридическая ответственность / И. Н. Сенякин // Теория государства и права / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. - М. : Юристъ, 1997. - 602 с.
8.Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н. Г. Александров. - М. : Госюриздат, 1955. - С.
9. Булатов А. С. Юридическая ответственность (общетеоретические проблемы): автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Александр Степанович Булатов. - Л., 1985. - 18 с.
10. Гущин И. В. Трудовое право Республики Беларусь : учебн.-метод. комплекс / И. В. Гущин, Л. Я. Абрамчик, А. Г. Авдей; под ред. И. В. Гущина. - Гродно : ГрГУ, 2004. - 333 с.
11. Кузакбирдиев Е. А. Юридическая ответственность / Е. А. Кузакбирдиев. - Тюмень : Тюмен. юрид. ин-т МВС Росии, 2002. - С. 25 - 28.
12. Совгиря О. В. Конституцшне право Украши. Повний курс: навч. поаб. / О. В. Совгиря, Н. Г. Шуклша. - 2-ге вид., перероб. i допов. - К. : Юршком 1нтер, 2012. - 544 с.
13. Червяцова А. О. Конституцшно-правова вщповщальшсть в системi видiв юридично'1 вщповщальносп: теоретико-правовий аспект : автореф. дис..канд. юрид. наук; спец. 12.00.01 / Алша Олепвна Червяцова; Нац. ун-т внутр. справ. —. - Харюв, 2004. - 18 с.
14. Мшаева I. Конституцшно-правова вщповщальшсть оргашв публiчноi влади / I. Мшаева // Державне управлшня та мюцеве самоврядування : зб. наук. пр. - 2009. -Вип. 2. - С. 50-57.
15. Батанова Н. М. Конституцшно-правова вщповщальшсть як вид конституцшно-правових вщносин / Н. М. Батанова // Часопис Кшвського ушверситету права — 2009. -Вип. 2. - С. 60-66.
Стаття надшшла до редакцп 8.12.2014 р. O. P. Vasylchenko
CONCEPT AND CHARACTERISTICS OF LIABILITY FOR BREACH OF THE PRINCIPLE OF EQUALITY OF RIGHTS AND FREEDOMS OF MAN AND
CITIZEN IN UKRAINE Efficiency of realization of the principle of equal rights and freedoms of man and citizen in Ukraine to a great extent contributes to establishing legal responsibility for the failure of this principle.
The purpose of this article is to define the concepts and features of the constitutional and legal responsibility for the violation of the principle of equality of rights and freedoms of man and citizen in Ukraine.
To determine the nature of the legal liability for the violation of the principle of equal rights and citizen freedoms in Ukraine, it is necessary, on the one hand, to define its place in the system of legal, on the other, to establish its specific features, based on the subject of regulation. Based on the fact that the constitutional and legal responsibility is an integral part of the mechanism of implementing the principle of equal rights and freedoms of the citizen, the direction of research has to focus precisely on the features of this sphere of relations.
Constitutional and legal responsibility is the primary legal responsibility in the constitutional law of Ukraine. In addition, this category is a separate institution of constitutional law.
A feature of the constitutional and legal responsibility is the lack of a specific regulatory system of warehouses relevant offenses. The procedure for bringing to constitutional and legal responsibility is also not clearly defined, which leads to many abuses of the lack of mandatory approach to the regulation of these relationships, as well as a significant dispersion of the relevant rules.
Thus, the constitutional and legal responsibility has a special place in the system of legal liability and is characterized by the possibility of special measures of state coercion for violation of the constitutional principles.
Constitutional and legal liability for the violation of the principle of equality of rights and citizen freedoms in Ukraine can be defined as an independent typeof legal responsibility, which provides for the positive aspect of the overall responsibility for the subjects of their
responsibilities for the implementation of the Constitution of Ukraine established the principle of equality of rights freedoms and citizen or in a negative aspect - the use of measures of constitutional, administrative or criminal liability for violations of this principle, the constitutional commission torts (offense).
The disadvantage of the constitutional and legal responsibility for the violation of the principle of equal rights and citizen freedoms in Ukraine is that at the moment there is still no clear regulation of composition of the relevant constitutional torts and, as a consequence, the constitutional and legal sanctions, as well as a mechanism for implementing the constitutional liability in the system.
Keywords: the principle of equality, the constitutional and legal responsibilities, rights and freedoms.
УДК 34.01:342(477)
Н. В. Верлос
РЕЦЕПЦ1Я У КОНСТИТУЦ1ЙНОМУ ПРАВ1: СУТН1СНА ХАРАКТЕРИСТИКА КР1ЗЬ ПРИЗМУ АНАЛ1ЗУ I СИНТЕЗУ HA^OBOÏ
ДУМКИ
У cmammi досл1джуються проблеми визначення сутностг рецепци в конституцтному npaei як правового феномену, на nidcmaei загальнотеоретичного аналiзу та синтезу еволюци втчизняног та зарубiжноï науковог думки
Ключовi слова: конституцтно-правова рецепщя, глобалiзацiя, правова акультуращя, правова трансплантащя, правова мутащя, правова декультуращя, правова антлящя
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку державотворення в Укршш характеризуемся досить активною трансформащею нащонально'' системи права, модершзащею як правотворчого, так i правозастосовчого процеав, що зумовлено певним чином рецетюванням у втизняну правову систему правових щей, моделей, доктрин зарубiжних правових систем. Якюно оновлене сприйняття св^овою спшьнотою Украши як суверенно!', незалежно', правово! держави, передбачае необхщшсть науково-теоретичного переосмислення та конституцшного розвитку усього спектру суспшьно-пол^ичних вщносин.
Укра'на пiдписавши 27 червня 2014 року та ухваливши 16 вересня Закон Украши «Про ратифкащю Угоди про асощащю мiж Укра'ною, з одше' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським спiвтовариством з атомно'' енергл i 1'хшми державами-членами, з шшо' сторони» [1] остаточно стала на шлях евроштеграцп i, як зазначаеться в заявi парламенту «Верховна Рада Украши розглядае ратифшащю Угоди про асощащю мiж Укра'ною та Свропейським Союзом не лише як стимулюючий фактор для здшснення подальших реформ в Укра'ш, а й як черговий крок на шляху до досягнення кшцево' мети европейсько'' штеграцп - набуття повноправного членства в Свропейському СоюзЬ> [2]. Ратифшащя ще'' мiжнародно-правовоï угоди накладае на нашу державу певш обов'язки щодо ïï реального виконання шляхом гармошзацп внутрiшньонацiонального законодавства до законодавства Свропейського Союзу (acquis communautaire).
Загальновщомим е той факт, що право е основним регулятором суспшьних вщносин, а конститущя як основний закон держави е фундаментом i основним важелем впливу на певний порядок в цш сферг Саме тому, одшею з найбшьш
