CC BY
27
УДК 332.1:001.26:339.137.2 Всеволод 1ванович Жовтанецький,
канд. екон. наук 1нститут репональних дослщжень НАН Украши, Львiв; Богдан Федорович Заблоцький,
канд. екон. наук, доцент Львiвський нацюнальний унiверситет iMeHi 1вана Франка
ПОЛ1ТИКА СТРУКТУРНО! ЕКОНОМ1ЧНО1 ОПТИМВАЦП В КОНВЕРГЕНТН1Й МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Подано концепцiю конвергентно! мо-делi регiонального розвитку як систему узго-джених iнтересiв уряду, регiону i шдпри-емств, що в них розмщеш Обгрунтовано сутнiсть полiтики уряду, обласних держав-них адмiнiстрацiй i пiдприемств щодо кадрового забезпечення i способу !х мислення, ре-структуризацп, iнвестування та очiкуваних виробничих i фiнансових результатiв. Клю-човим суб'ектом мехашзму конвергентно! моделi розвитку регюну визначено шдпри-емства, яю створюють валовий регiональний продукт i на !х ефективну дiяльнiсть мае бути спрямована полггика уряду й обласних державних адмшютрацш
Формування конвергентно! моделi розвитку репону е одним iз стратегiчних прю-ритетiв полiтики збалансованого i стабшьно-го функцiонування нацiонально! економь ки загалом. Регюн у формi територiально-адмiнiстративно! органiзацi! управлiння е оргашзованою складовою кра!ни i здiйснюе свое функцюнування як на основi об'ектив-них економiчних законiв, так i правових норм держави i ршень центрально! влади. Судячи з нестабшьного i розбалансованого стану економiки регюшв i Укра!ни загалом, можемо стверджувати, що необхщно швидко переходити до пошуку шляхiв конвергенцi!, тобто узгодженосп iнтересiв Укра!ни i !! регюшв щодо збалансованого i стабшьного розвитку виробничо! i соцiально! сфер. Постановка питання формування конверген-тно! моделi регiонального розвитку е лопч-ною i актуальною. Сучасш державнi програ-ми i плани стратепчного розвитку Укра!ни, регiональнi цiльовi програми мало торкають-ся виршення проблеми збалансованого розвитку цшсно! господарсько! системи i !!
© В.1. Жовтанецький, Б.Ф. Заблоцький, 2013
складових. Окремi програми i плани, хоч i реалiзуються щодо виршення певних швес-тицiйних проектiв, проте проблеми розба-лансованостi та переходу до конвергентно! моделi розвитку економши й соцiально! сфе-ри кра!ни i !! регiонiв не виршують. З цього приводу академiк М. Долшнш однозначно стверджуе, що «сощально-економiчний роз-виток Укра!ни на даному етат визначаеться фактором регiоналiзацi!. Слщ ще раз заува-жити, що регюн - це не лише окрема адмшь стративна одиниця, а конкретна територiя, яка видiляеться всередиш кра!ни за своею спецiалiзацiею, структурою господарства, трудовими ресурсами, рiзноманiтними при-родними, геополiтичними, економiчними, демографiчними та шшими особливостями, пiд впливом яких перебувае й швестицшна дiяльнiсть, що визначае соцiально-економiч-ний розвиток та швестицшну привабливiсть конкретного регiону [1, с. 221-222]. У зв'язку з цим особливого значення набувае структурна економiчна органiзацiя, яка визначае реальш можливостi формування конвергентно! моделi регiонального розвитку, тому що оптимiзацiя пропорцiй капiталу, працi i продукту, штерешв пiдприемств, регiонiв i держави i е сутнютю конвергентностi i збалан-сованостi. Оптимiзацiя пропорцiй економiки охоплюе всi сфери людсько! дiяльностi - вiд макро- до мезо- i мiкроекономiчного рiвня. Структурна переорiентованiсть економiки на ушх рiвнях !! органiзацi! мае стати в основi полiтики управлiння уряду Укра!ни, обласних державних адмшютрацш i самих шдпри-емств, що розмщеш в областях. Академш I. Лукшов зазначае, що «основним оцшоч-ним критерiем моделювання структурно! пе-реорiентацi! е прирiст додаткового ефекту,
забезпечення конкурентоспроможност мак-роекономiчних структур i господарських систем у ринковому середовищ^ Вiдомо, що процеси диверсифшаци катталу, активiзащ! швестицшно! та шновацшно! дiяльностi швидко дають реальний ефект у ринковш конкуренци та економiчних штересах за на-явностi вiдповiдних знань та умшь щодо практичного здшснення ринкових трансфор-мувань, включаючи трансформування бан-кiвсько-фiнансових структур» [5, с. 188]. Стае очевидним, що формування конвергентное' моделi розвитку Укра!ни i И регiонiв по-требуе цшеспрямовано! полiтики i едносп всiх суб'ектiв И реалiзащ! - уряду, обласних державних адмшстрацш, тдприемств i ор-ганiзацiй, що в них розмщеш. Таким чином, можемо стверджувати, що конвергентна
Схема вщображае засади управлшня i регулювання регюном щонайменше трьома ключовими суб'ектами, штереси яких мають бути узгодженими [3, с. 25-28]. Полггику розвитку Украши i И регiонiв формуе i здiйснюе уряд, яка здебшьшого мае характер «верти-
модель регюнального розвитку - це система збалансованих 7 узгоджених ттереав 7 д1й урядових, рег1ональних 7 тдприемницьких суб'ект1в управлшня виробничою 7 сощаль-ною, фтансовою та ¡нвестицШною сферами реггонально! економ!ки, спрямованих на оп-тим1зацт пропорщй катталу, зайнятост1, продукту 7 грошей 7з метою забезпечення !х збалансованого 7 стабыьного розвитку. Схематично конвергентну модель розвитку реп-ошв можна представити у факторно-резуль-туючш едносп: суб'екти - уряд; регюнальш державш адмшстрацп; шдприемства регю-ну; кадрове забезпечення i спосiб мислення управлiнцiв; полггика структурних трансфо-рмацiй; швестицп власш i зарубiжнi; очшу-ванi результати - виробничi i фiнансовi (див. таблицю).
кально! промислово! полггики». Це означае, що ршення уряду мають домшуючий вплив на розподiл прюритенв i ресурсiв щодо розвитку регюшв. В умовах ринку мае бути запущений мехашзм конкуренци та рiвного доступу до ресуршв i ринкiв усiх його суб'ек-
Таблиця
Схема конвергентно! модел1 розвитку регюну_
Кадрове забезпе- Полiтика Очiкуванi результати
Суб'екти чення i спосiб мислення реструк-туризацп 1нвестици виробничi фiнансовi
Уряд Пiдбiр кадрiв з Програмуван- Формування Зростання про- Стабiлiзацiя цiн,
управлiння мак- ня i стратепч- шновацшно- дуктивнох вщ- зниження рiвня
роекономiчними не плану- iнвестицiйних дачi пращ i капi- дефщипв бюд-
фшансовими та вання розвит- ресурсiв i га- талу й ефектив- жету кра!ни
iнвестицiйними ку Украши i И рантiй !х за- ностi вироб-
процесами регiонiв хисту ництва продукту
Обласш Пiдбiр кадрiв Формування 1нвестування Зростання ви- Стабiлiзацiя щн,
державш з управлiння ре- цшьових ре- регiонального робництва зниження безро-
адмш- гiоном, фшанса- гiональних наукового валового регю- бiття, зростання
страцп ми та швести- програм роз- потенцiалу i нального про- доходiв до бюд-
цiями в регюш витку галузей спецiалiзацil дукту i знижен- жету i зниження
i вiльних еко- виробництв ня витрат його дефщиту
номiчних зон
Пiдпри- Пiдготовка i за- Розроблення 1нвестування Зростання вщ- Зниження про-
емства, лучення фахiвцiв бiзнес-планiв реструктури- дачi iнвестицiй, мiжного спожи-
корпорацп з управлiння пiд- розвитку пiд- зацп капiталу, прирiст вироб- вання, зростання
приемствами, приемств в працi i проду- ництва продукту додано! вартостi
корпоращями, умовах конку- кту та захисту i додано! вартос- i маси валового
кооперативами ренци природи тi продукту
пв, насамперед тдприемств, що розмiщенi в регюнах. Тому схема формування конвергентно! моделi регiонального розвитку пропонуе полггику логiчно! послiдовностi взаемодi! вшх його суб'ектiв.
Полтика уряду у схемi конвергентно! моделi регiонального розвитку мае базувати-ся насамперед:
на шдготовщ фахiвцiв з управлiння Укра!ною на рiвнi уряду, законодавчого органу, фшансово!, банкiвсько!, страхово!, зов-нiшньоторговельно! системи з формуванням !х мислення на основi вимог об'ективних економiчних i соцiальних законiв i !х дотри-мання при виконанш сво!х управлiнських функцiй. Уряд вщповщальний за усю кра!ну i !! фiнансово-економiчну систему, тому зо-бов'язаний формувати вщповщне мислення усiх суб'екпв управлiння системами на рiвнi регюшв i пiдприемств. Головним носiем продуктивно! сили й економiчного мислення е людина. Вона створюе засоби виробництва, технологи, тдвищуе свш квалiфiкацiйний рiвень i формуе «механизм модел1» економiч-но! системи кра!ни, регiону та тдприемства, розмiщуе капiтал, працю, створюе систему управлшня i регулювання, фшанав, розподь лу продукту та споживання;
на програмуванш i стратегiчному пла-нуваннi структурних перетворень галузей виробничо! сфери i сфери послуг для оптимь зацi! пропорцiй виробництва i споживання нацiонального доходу та зрiвноваження на-цiональних витрат iз нацюнальним доходом. Полiтика структурних перетворень також мае бути спрямована на вирiвнювання рiвнiв економiчного розвитку регiонiв з метою не-допущення депресивних ознак у функцюну-ваннi !х економш;
на формуваннi шновацшно-швестицш-них ресуршв в урядi i регiонах з метою пла-номiрного iнвестування розроблення власних новацшних технологiй i запровадження !х у виробництво. Перехiд вщ iмпортного техно-логiчного «секондхенду» до створення власних технолопчних новацш цiлком реальний, оскiльки в Укра!ш достатньо потужнi науко-вi, шженерш, винахiдницькi, конструкторсь-кi, рацiоналiзаторськi кадри, як готовi долу-читися до створення новацш, але очшують офщшних програмних рiшень уряду;
на зростанш продуктивно! вiддачi пра-цi, катталу, рацiональному використаннi природних ресурсiв i зниженнi витрат на виробництво продукту. Уряд сам не тдвищуе продуктивно! функци засобiв виробництва, але вш зобов'язаний створювати правовi, фшансов^ iнвестицiйнi передумови реструк-туризацi! сфер економши у напрямi оптимь зацп пропорцiй капiталу i працi, продукту i споживання, якi забезпечуватимуть зростан-ня виробництва i нацiонального доходу. За ефективнють виробництва уряд вщповщае не менше, нiж безпосереднi виробники, i мiра вiдповiдальностi за тенденци застою в еко-номiцi значно бшьша;
на стабiлiзацi! цiн i недопущеннi хро-нiчно! iнфляцi!, яка сьогодш продовжуе з'!дати доходи простих споживачiв. Не мож-на допускати, щоб за рахунок шфляцп бшь-шiсть населення сплачувала непомiрний для нього так званий «шфляцшний податок», який стае джерелом незароблених доходiв пiдприемств i дохiдно! частини бюджету уряду. Доходи та прибутки шдприемщв i доходи бюджетiв мають формуватися не за рахунок зростання цш на продукщю i послуги пiдприемств, а за рахунок зростання маси продукту i послуг щонайменше за незмiнних цiн.
Вищезазначеш положення полiтики уряду в системi конвергентного регiонально-го розвитку викликаш тим, що ринок назва-них питань не виршуе. Функцi! уряду i конвергентно! моделi можна звести у три групи, яю визначатимуть прюритети його економi-чно! полiтики: а) уряд регулюе ринок у на-прямi встановлення рiвноваги пропозицi! щодо попиту в ушх сферах економiки на усi види продукту; б) уряд розв'язуе и проблеми, яю не розв'язуе або навггь створюе ринок, особливо це стосуеться нацюнально! безпеки, захисту малозабезпечених i непра-цюючих, захисту довкшля; в) уряд на основi податково! системи перерозподiляе частину доходiв i прибуткiв пiдприемств для функщ-онування соцiальних програм, виршення економiчних питань, але не за рахунок банк-рутства пiдприемств, заганяння !х «у тiнь» чи правопорушно! позабюджетно! дiяльностi.
Полтика обласних державних адми тстрацш потребуе вщ !х суб'ектiв:
глибокого знання теори i практики управлшня територiальними економiчними системами (областi, району, населеного пункту), володшня методами забезпечення зба-лансованостi територiального виробництва, створення робочих мюць i тдвищення рiвня зайнятостi в регiонi [2, с. 166-170], залучення капiтальних вкладень, задоволення штереив регiону та сощальних питань i екологи. Управлiнськi кадри регюну перебувають найближче, з одного боку, до виробничих пiдприемств i знають !х фiнансово-економiч-нi проблеми, з шшого боку, до населення свого регюну i знають рiвень !хшх доходiв i стан платоспроможностi, а також до природ-них ресуршв регiону i розв'язують регюна-льш екологiчнi проблеми. Завдання керiвни-цтва обласних адмшстрацш - самим воло-дiти i пiдбирати керiвникiв рiзних рiвнiв управлiння, якi розумiють сутнють i призна-чення фiнансових ресуршв i здiйснювати ш-вестици у сектори прискореного розвитку;
формування цшьових регюнальних програм розвитку галузей виробничо! та со-цiально! сфер задля !х оптимiзацi!. Основою е урядовi програми i стратегiчнi плани та прюритети спецiалiзацi! регiону, насамперед тих галузей, яю забезпечать швидку вщдачу працi i капiталу та розширення виробництва у напрямi iмпортозамiщуючих товарiв i пос-луг та тдвищення експортного потенцiалу регiону. Дуже важливим питанням економiч-ного зростання регюну е обгрунтування та переконання уряду в необхщносп створення вiльних економiчних зон [6, с. 3-9], виробничо!, транспортно!, рекреацiйно! спецiалiзацi! з ушма необхiдними фшансово-швестицшни-ми преференщями;
iнвестування регiонального наукового потенцiалу з метою розроблення власних регюнальних техтчних засобiв, технологiй i видiв продукци та замiни iмпортних техтчних засобiв i товарiв, зарубiжних будiвель-них та iнших оргашзацш i забезпечення розвитку тдприемництва, зростання зайнятостi, внутрiшньо! i зовшшньо! торгiвлi. 1нвестицп доцiльно спрямовувати на поглиблення спецiалiзацi! сiльськогосподарського вироб-ництва, продуктивного використання земе-льних ресурсiв, третина яких взагалi заросла бур'яном i кущами, а решта експлуатуеться
для вирощування рiпаку на догоду замовни-кiв з европейських кра!н. Пiдприемизацiя населення регiону мае стати прюритетом по-лiтики уряду й обласних державних адмшс-трацш, а не згортанням малого i середнього пiдприемництва;
зосереджувати спрямовування зусиль насамперед на тднесення продуктивно! та ефективно! функцiй пращ i капiталу дiючих та новостворених тдприемств регiону, зни-ження втрат часу виробництва i працi. Регю-нальнi фактори виробництва, а саме зайнят у виробництвi, капiтал, грошовi ресурси, час виробництва, мають здшснювати едину фун-кцiю - створювати валовий регiональний продукт, що е джерелом задоволення потреб усiх суб'ектiв регюнального ринку. Зниження витрат на виробництво продукту i доведення до мшмуму втрат ресурсiв - найважливiшi завдання влади регюну;
забезпечувати регюнальний ринок насамперед продукщею власних тдприемств, укра!нських виробникiв сумiжних регiонiв i зменшувати частку iмпортних товарiв, що мае стати основою зниження зростання i ста-бiлiзацi! цiн надал^ Необхiдно контролювати i забезпечувати доходи споживачiв, якi не можуть бути вищими вщ рiвня !х продуктив-ностi працi, залежно вiд обсягу створеного ними продукту, притому доходи управлшсь-ких i бюджетних пращвниюв не можуть зро-стати за спаду виробництва i зростання щн. Дефiцити бюджетiв необхiдно долати не за-позиченнями, а зростанням виробництва реального регюнального продукту, що вплива-тиме на стабшзащю щн у регiонi.
Полiтика обласних державних адмшс-трацiй у конвергентнiй моделi регiонального розвитку е особливою, тому що вона практично е посередницькою мiж урядовою полiти-кою стратег^ розвитку кра!ни i пiдприемст-вами свого регюну, яю мають здiйснювати стратепчт плани сво!ми засобами на сво!й територ^. Це означае, що управлшня регюшв мае володiти стратегiчними завданнями влади, можливостями !х виконання тдприемст-вами регiону й умгги формувати регiональнi цiльовi програми, !х упроваджувати i вико-нувати. Звюно, це потребуе певних нормати-вних акпв, якi мае обгрунтувати регюнальна
адмшютрацш i домогтися !х для свого регю-
ну.
Полтика тдприемств i корпорацШ у системi конвергентного розвитку регюну зосереджена виключно на пщнесенш продуктивно! i ефективно! функци сво!х виробни-чих об'ектiв. Вона цшком залежить, по-перше, вщ конкуренцi! на ринках, де вони ддать, i сво!х конкурентних переваг ^ подруге, вiд правово!, iнвестицiйно! та фшан-сово! пщтримки, якi мають забезпечувати уряд i обласнi державнi адмiнiстрацi!. Тому складовими полггики пiдприемств i корпора-цш е:
формування у керiвникiв тдприемств i корпорацiй глибокого знання теорп мшро-економiки, кредитування, страхування, менеджменту, маркетингу, ефективного вико-ристання пращ зайнятих, основного й оборотного каттатв, робочого часу i часу виробництва для забезпечення прибутковосп !х дiяльностi. Це означае, що штереси пщпри-емств щодо зростання !х прибутковостi е джерелом виршення iнтересiв фiнансування сво!х програм обласних державних адмшютрацш та уряду;
розроблення бiзнес-планiв, реструкту-ризацi! основних i допомiжних пщроздшв на основi впровадження новацiйних техшчних засобiв i технологiй, видiв продукци з метою завоювання й утримання конкурентних пере-ваг на ринках [4, с. 3-11]. Бiзнес-плани буду-ються i реалiзуються на основi стратегiчних планiв уряду i цшьових регiональних програм обласних державних адмшютрацш за !х правово!, фшансово! та адмшютративно! пiд-тримки;
iнвестування новацшних техшчних за-собiв i технологш та !х упровадження в оно-влення основного капiталу i професшно! квалiфiкацi! зайнятих, безвiдходних технологш задля збереження здорового природного довкшля в мiсцях виробничих об'ектiв. Цьо-му сприяють уряд i обласш державнi адмшь страцi! на основi власного капiталу пщпри-емств i корпорацiй, запозичень у населення i прямих iноземних iнвестицiй та фшансових преференцiй для створених власних еконо-мiчних зон;
спрямування зусиль на зростання вщ-дачi iнвестицiй, приросту виробництва нату-
рального продукту i додано! вартосп. Це за-безпечусться пiдвищенням коефiцieнта вико-ристання фонду робочого часу, зниженням матерiальних витрат на одиницю натурального продукту;
об'еднання зусиль пiдприeмств, обласних державних адмшютрацш та уряду на зниження рiвня промiжного споживання у випуску тдприемств i зростання валово! додано! вартосп та валового регюнального продукту, що е джерелом валового продукту i фiнансування бюджетiв тдприемств, регюшв i кра!ни загалом. Це той результат, який характеризуе сутнють фшансового механiзму формування конвергентно! моделi розвитку Укра!ни i ïï регiонiв.
Схематично викладена сутнiсть кон-вергентноï моделi регiонального розвитку дае можливють зосередити увагу як уряду, так i обласних державних адмшютрацш на висновках, яю випливають з ïï мехашзму.
Вирiшення важливих економiчних, со-цiальних, фiнансових та еколопчних проблем регiону досягаеться завдяки поеднанню дiй мiсцевоï влади iз суб'ектами виробництва товарiв i послуг на данш територiï. Особлива роль у реалiзацiï цих завдань належить регь ональним виробничим системам, до складу яких у рiзних пропорщях в окремих регiонах входять: промисловi пiдприемства з рiзними видами i формами власносп; сiльськогоспо-дарськi пщприемства i комплекси; об'екти соцiальноï шфраструктури; система пiдпри-емств енерго-, газо-, водо-, теплопостачання; пiдприемства iнженерного благоустрою про-мислових зон i житлових масивiв; склад ське господарство, мiжгалузевi виробництва, ре-монтно-будiвельнi органiзацiï; приватнi i спшьш пiдприемства, ринки тощо. Уш вони мали б функцiонувати продуктивно, ефек-тивно й задовольняти потреби населення якюними послугами.
Регiональна економша як единий гос-подарський комплекс, складовi якого функ-цiонують продуктивно та ефективно, е метою будь-якого уряду. Тим бшьше у цьому е защ-кавлеш органи мюцевого самоврядування. Ефективна регiональна економiчна система створюе фiнансовi передумови асигнування сощальних, виробничих i екологiчних проек-пв та програм. Тому полiтика центральноï i
мюцево! влади мае полягати лише в тому, щоб створити мехашзм, тобто правову та економiчну основу розвитку регюнально! економши як единого господарського комплексу. Така модель регюнально! економши мала б забезпечувати !! певний рiвень еконо-мiчно! самодостатносп.
Теорiя економiчно! самодостатностi регiону е похщною загально! теорп розшире-ного вщтворення й описуе механiзм ефекти-вностi функцiонування суб'ектiв виробницт-ва i органiв управлiння на окремш адмшют-ративно органiзованiй територи. Особливю-тю теори регiонально! економiчно! самодостатносп е те, що вона опираеться на поло-ження теори розширеного вiдтворення на мiкрорiвнi й обгрунтовуе особливостi регю-нального самовщтворення при наявностi де-кiлькох суб'екнв управлiння i регулювання. Теорiя економiчно! самодостатностi регiону ставить до виршення низку складних тери-торiальних проблем, яю можна розв'язувати лише на основi дотримання положень мшро-економiчного розширеного вiдтворення. Це проблема сощального, економiчного, еколо-гiчного i шшого плану. Хоч механiзм розширеного вщтворення i механiзм регiонального управлшня - явища рiзнорiвневi, але мають розглядатися як взаемозумовлеш. Теорiя ре-гiонального економiчного управлiння обгрунтовуе i вiдповiднi економiчнi категори, яю описуе теорiя розширеного вiдтворення: мшроекономша - регiональна економiка; трудовий каттал пiдприемства - трудовий капiтал регюну; основнi виробничi i невиро-бничi фонди пiдприемства - основнi вироб-ничi i невиробничi фонди регюну тощо. З розгляду регiонально-економiчних категорш видно, що вони виражають економiчнi i сощ-альнi процеси не лише локальних виробни-чих об'екпв, а продуктивних сил i економiч-них вiдносин на певнiй територи. у результа-
т поглиблення i розширення подiлу працi в даному регюш, забезпечення вiдповiдних piBHiB спецiалiзацii, кооперацii i комбшуван-ня виробництва, стабшьних обмiнних проце-ciB усередиш регiонy i ix вихiд за його межi перетворюють регiон на единий виробничо-соцiальний органiзм. Таким чином, регюн з його виробничими чинниками стае суб'ектом виробництва товарiв i послуг по вiдношенню до шших регiонiв так само, як тдприемець до iншиx пiдприемцiв.
Лггература
1. Долiшнiй М.1. Регiональна полгшка на рyбежi ХХ-ХХ1 столiть: новi прiоритети: моногр. / М.1. Долшнш. - К.: Наук. думка, 2006. - 511 с.
2. Жовтанецький В.1. Формування ринку пращ та прюритети зниження рiвня безробптя в Украiнi / В.1. Жовтанецький, Б.Ф. Заблоцький // Формування ринкових вщносин в Украш: зб. наук. праць. - 2009. -№ 9 (100). - С. 166-170.
3. Заблоцький Б.Ф. Регюнальна еко-номша: навч. пошб. / Б.Ф. Заблоцький. -Львiв: Новий свп-2000, 2007. - 548 с.
4. 1щук С О. Теоретико-методичнi засади ощнювання iнвестицiйноi привабливос-тi регюну / С.О. 1щук // Сощально-еконо-мiчнi проблеми сучасного перiодy Украши. Iнвестицiйна привабливiсть регiонy та меха-нiзми ii забезпечення: зб. наук. праць / НАН Украiни. 1н-т регiональниx дослiджень. -Львiв, 2010. - Вип. 3 (93). - С. 3-11.
5. Лукшов I.I. Економiчнi трансформаций моногр. / I.I. Лyкiнов. - К.: 1н-т еконо-мiки НАН Украши, 1997. - 455 с.
6. Молдован О.О. Дощльнють запро-вадження шдус^альних паркiв в Украiнi / О.О. Молдован // Економша промисловос-п. - 2011. - № 2-3 (54-55). - С. 3-9.
Надшшла до редакцИ 05.06.2013 р.
