CC BY
32
УДК 612.13:796.071
Сарафинюк Л. А., Лежньова О. В., Качан В. В.
ПОКАЗНИКИ ЦЕНТРАЛЬНО'!' ГЕМОДИНАМ1КИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ IX
НАЛЕЖНИХ ВЕЛИЧИН У ФУТБОЛ1СТ1В ЮНАЦЬКОГО В1КУ
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет ¡м. М. I. Пирогова (м. Вшниця)
lsarafinyuk@gmail.com
Досл\дження виконане в межах загально-ун\вер-ситетсько! тематики «Особливост\ показник\в гемо-динам\ки в залежност\ в\д параметр\в будови т\ла у спортсмен\в р\зних вид\в спорту» (№ державного реестру 011511004045).
Вступ. Футбол був \ залишаеться наймасов\шим видом спорту в наш\й кра!н\, але при цьому за да-ними досл\джень продуктивн\сть роботи дитячих спортивних установ, що займаються п\дготовкою футбол\ст\в високо! квал\ф\кац\|, залишаеться дуже низькою [9]. П\дтвердженням цьому факту можуть служити пост\йн\ невдач\ нац\ональноУ \ юнацько! зб\рних команд краУни в найб\льших м\жнарод-них змаганнях по футболу, як\ ми спостер\гаемо за останн\ роки. Одна з причин що пояснюе даний факт полягае в тому, що сучасн\ досягнення спортивно! науки не завжди знаходять належне в\дображення в практичн\й робот\ тренер\в [4]. Командн\ спортив-н\ \гри, включаючи футбол, в\др\зняються тим, що основний об'ем навантажень, що виконуються в тре-нувальному процес\, носить спец\ал\зований характер, а як пр\оритетн\ засоби п\дготовки використову-ються групов\ \ командн\ вправи \грового характеру. У таких умовах обл\к \ндив\дуальних можливостей спортсмен\в у рамках програмування тренувально-го ефекту украй ускладнений. Особливе значення набувае обл\к \ндив\дуальних особливостей спортсмен^, коли неадекватн\сть тренувальних д\й адап-тац\йним можливостям орган\зму може привести не до зростання тренованост\, а до перетренування \ як насл\док, розвитку патолог\чних стан\в [9]. Мор-фо-функц\ональн\ особливост\ серцево-судинно! системи визначають р\вень можливих спортивних досягнень у будь-якому вид\ спорту [6,11,12,13,19], тому вивчення даних параметр\в актуально \ не втра-чае практичного значення. Велика к\льк\сть наукових досл\джень направлена на вивчення серця та показ-ник\в центрально! гемодинам\ки з позицп локально! конституций основою якоУ е найб\льш специф\чна морфолог\чна форма органу [10,16]. Використовую-чи методи ехокард\ограф\У [3], електрокард\ограф\! [5] та тетраполярно! реокард\ограф\У [17] встанов-лен\ сомато-в\сцерометричн\ особливост\ показни-к\в центрально! гемодинам\ки у спортсмен\в р\зних вид\в спорту.
Метою роботи було встановлення особливостей реограф\чних показник\в центрально! гемо-динам\ки у футбол\ст\в високого р\вня спортивно! майстерност\ юнацького в\ку та моделювання Ух на-лежних величин.
Об'ект I методи дослщження. У досл\джен-н\ взяли участь практично здоров\ юнаки в\ком в\д 17 до 21 року. Контрольну групу склали 73 юнаки,
як\ не займалися спортом \ на момент обстежен-ня були практично здоровими. Висновок було зроблено п\сля проведеного ум детального кл\н\-ко-лабораторного досл\дження (ультразвуково! д\а-гностика серця, маг\стральних судин, щитопод\бно! залози, паренх\матозних орган\в черевно! порожни-ни, нирок, сечового м\хура; рентгенографп грудно! кл\тки; сп\рограф\!; тетраполярно! реокард\ограф\я; стоматолог\чного обстеження; визначення осно-вних б\ох\м\чних показник\в кров\; оц\нки р\вня гор-мон\в щитопод\бно! залози). Нами також проведено комплексне обстеження футбол\ст\в високого р\вня спортивно! майстерност\ (в\д першого дорослого розряду до майстр\в спорту). Вс\ спортсмени мали спортивний стаж не менше як 3 роки та на момент обстеження знаходилися на п\дготовчому пер\о-д\ тренувального циклу. Д\агностику проводили не менше н\ж через добу п\сля тренувального наван-таження. Спортсмени, у яких були виявлен\ ознаки перетренування та перенапруження не приймали участь у подальшому досл\дженн\. П\сля проведеного обстеження було в\д\брано 22 футбол\сти, як\ не мали в\дхилень у стан\ здоров'я.
Реограф\чн\ параметри визначали за допомогою комп'ютерного д\агностичного комплексу, що забез-печуе одночасну реестрац\ю електрокард\ограми, тетраполярно! реограми та вим\рювання артер\аль-ного тиску. Враховуючи показники реокард\ограми, в\дстань м\ж електродами, зр\ст \ масу та площу поверхн\ т\ла, систол\чний, д\астол\чний та серед-н\й артер\альний тиск, частоту серцевих скорочень за допомогою формул ми обчислювали показники центрально! гемодинам\ки [15]. Нами було проведено антропометричне досл\дження за методикою Бунака [2], соматотиполог\чне - за розрахунковою модиф\кац\ею метода Неа1:И-СаЬ:ег [18], визначення компонентного складу маси т\ла за Матейко [8]. Статистичну обробку отриманих результат\в було проведено з використанням пакету '^аИвИса 5.5" (л\ценз\йний № ДХХР910Д374605РД). Визначали характер розпод\л\в для кожного з отриманих вар\ац\й-них ряд\в за Шап\ро-У\лком, середн\ та стандартне квадратичне в\дхилення для кожно! ознаки. Оск\ль-ки у переважн\й б\льшост\ випадк\в розпод\л ознак, як\ вивчалися, в\др\знявся в\д нормальних, ми вико-ристовували непараметричн\ методи статистичного анал\зу, в\рог\дн\сть р\зниц\ значень м\ж незалежни-ми к\льк\сними величинами визначали за допомогою и-критер\ю Мана-У\тн\. Для розробки належних показник\в центрально! гемодинам\ки залежно в\д особливостей будови т\ла нами був застосований метод покрокового регрес\йного анал\зу [1].
Результати дослщження та Тх обговорення.
При пор!внянн! показник!в систол!чного артер!аль-ного тиску, виявлено, що практично здоров! м!ськ особи чолов!чо! стат! юнацького в!ку, як! не займа-ються спортом, мають нижч! середн! значення да-ного показника (124,4 мм.рт.ст.), н!ж футбол!сти (131,1 мм.рт.ст.) (табл. 1). М!ж ними встановлено статистично значущ! в!дм!нност! (р<0,05). Нами встановлено, що футбол!сти мають достов!рно б!ль-ший (р<0,05) д!астол!чний артер!альний тиск (81,86 мм.рт.ст.), у пор!внян! з неспортсменами (76,7 мм.рт.ст).
Таблиця 1.
Особливост показниюв артертльного тиску у футболют1в (М+о)
Показники Група М±а р
Артер!альний тиск систол!чний (мм.рт.ст.) Неспортсмени 124,4+11,5 <0,05
Футбол!сти 131,1+13,7
Артер!альний тиск д!астол!чний (мм.рт.ст.) Неспортсмени 76,71+9,72 <0,05
Футбол!сти 81,86+10,59
Середн!й артер!аль-ний тиск (мм.рт.ст.) Неспортсмени 92,26+8,90 <0,05
Футбол!сти 97,95+10,75
Необх!дно зазначити, що юнаки, як! не займа-лися спортом, мають меншу величину середнього артер!ального тиску, н!ж футбол!сти, як! мають зна-чну вар!абельн!сть даного показника в межах групи. Нами встановлено достов!рне зб!льшення даного гемодинам!чного параметра у футбол!ст!в пор!вняно з неспортсменами (табл. 1).
Специф!ка спортивно! д!яльност! значно впли-вае на величину ударного об'ему кров!, зокрема, у футбол!ст!в даний показник центрально! гемоди-нам!ки мае б!льш! середн! значення (95,6 мл), н!ж у неспортсмен!в (86,4 мл), за величиною даного показника м!ж цими групами встановлен! достов!рн в!дм!нност! (р<0,05) (табл. 2).
Таблиця 2.
Особливост гемодинамтних об'емш та ¡ндекс1в футбол1ст1в (М±с)
Нами не виявлено статистично значущих в!д-м!нностей м!ж групами футбол!ст!в ! неспортсмен!в за величиною хвилинного об'ему кров! у стан! спо-кою. У футбол!ст!в встановлена тенденц!я (р<0,07) до б!льших значень величини ударного !ндексу (52,36мл/м2) в пор!внянн! з юнаками, як! не займа-ються спортом (46,59 мл/м2). Не встановлено значно! р!зниц! величини серцевого !ндексу у футбол!с-т!в та неспортсмен!в (р>0,05) (табл. 2).
Величина питомого периферичного опору у фут-бол!ст!в та неспортсмен!в, мае приблизно однаков! значення, ! нами не виявлено достов!рних в!дм!ннос-тей за величиною даного показника (табл. 3).
Таблиця 3.
Особливост гемодинамтних показникш
у футболют1в (М±о)
Показники Група М+а р
Питомий перифе-ричний оп!р (Дин/с/см-5) Неспортсмени 35,12+8,69 >0,05
Футбол!сти 36,04+9,45
Загальний перифе-ричний оп!р (Дин/с/см-5) Неспортсмени 1522+354 >0,05
Футбол!сти 1593+414
Об'емна швидк!сть руху кров! (мл/с) Неспортсмени 328,6+64,7 >0,05
Футбол!сти 355,1+80,2
Потужн!сть л!вого шлуночка (Вт) Неспортсмени 4,051+0,944 <0,05
Футбол!сти 4,595+0,979
Витрати енерг!! (Вт/л) Неспортсмени 0,209+0,022 <0,05
Футбол!сти 0,209+0,022
Загальний периферичний оп!р мае б!льш! значення у груп! футбол!ст!в, н!ж у неспортсмен!в, але дана група неоднор!дна за величиною даного показника, тому м!ж цими групами в!дсутн! достов!рн в!дм!нност!. Об'емна швидк!сть руху кров! мае б!ль-ш! середн! значення у футбол!ст!в, н!ж у контрольн!й груп!, але достов!рних в!дм!нностей при пор!внянн ми не виявили. Юнаки, як! займаються футболом мають б!льшу потужн!сть л!вого шлуночка, н!ж не-спортсмени. Ми виявили достов!рн! в!дм!нност (р<0,05) за величиною даного показника м!ж цими групами юнак!в. Показник витрат енергп у груп! ос!б, як! займаються футболом, б!льший, н!ж у юнак!в, як! не займаються спортом. Нами встановлен! до-стов!рн! в!дм!нност! м!ж даними групами (р<0,05) (табл. 3).
Таким чином, встановлено, що окрем! гемодина-м!чн! показники футбол!ст!в мають достов!рно б!льш1 значення або виражену тенденц!ю до зб!льшення по-р!вняно з особами, як! не займаються спортом. Тому виникае необх!дн!сть вир!шення питання про те, як !нтерпретувати отриманн! результати, чи е вони нормальними для спортсмен!в даного виду спорту, або е вар!антом початкових патолог!чних в!дхилень. Останн!м часом з'явилися роботи про зв'язок ге-модинам!ки ! соматичних показник!в орган!зму [7]. Моделювання належних показник!в центрально! ге-
Показники Група М+а р
Ударний об'ем кров! (мл) Неспортсмени 86,47+18,82 <0,05
Футбол!сти 95,62+23,43
Хвилинний об'ем кров! (л) Неспортсмени 5,060+1,067 >0,05
Футбол!сти 5,129+0,992
Ударний !ндекс (мл/м2) Неспортсмени 46,59+10,36 <0,05
Футбол!сти 52,36+12,78
Серцевий !ндекс (л/м2) Неспортсмени 2,757+0,617 >0,05
Футбол!сти 2,830+0,520
мoдинaмiки зaлeжнo вiд ocoбливocтeй бyдoви тiлa e нaдзвичaйнo aктyaльним i мoжe шиpoкo викopиcтo-вyвaтиcь y дiaгнocтичниx цiляx [14].
У peзyльтaтi пpoвeдeнoгo пpямoгo пoкpoкoвoгo peгpeciйнoгo aнaлiзy з'яcyвaлocя, щo y фyтбoлicтiв вci 12 peoгpaфiчниx пapaмeтpiв цeнтpaльнoÏ гeмo-динaмiки зaлeжaли вiд кoнcтитyцioнaльниx xapaure-pиcтик opгaнiзмy бiльшe, ыж нa 50 %, для ниx 6ули пoбyдoвaнi мaтeмaтичнi мoдeлi, як дaють мoжли-вicть, вpaxoвyючи iндивiдyaльнi aнтpoпoмeтpичнi тa coмaтoтипoлoгiчнi пoкaзники, визнaчити y кoжнoгo фyтбoлicтa пpитaмaннi caмe йoмy пapaмeтpи ^н-тpaльнoÏ гeмoдинaмiки.
Пpaктичнo вci кoeфiцieнти мoдeлi cиcтoлiчнoгo apтepiaльнoгo тиcкy y фyтбoлicтiв мaють дocтaтньo виcoкy дocтoвipнicть, зa винятгам caгiтaльнoÏ дуги гoлoви. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa BB,6 % aпpoк-cимye дaнy дoпycтимo зaлeжнy змЫну. Moдeль мae вигляд нacтyпнoгo лiнiйнoгo piвняння:
ADC = 136,6 - 1,369-SAGDUG + 11,56-OBPR2 - 2,117-ОВТ + 5,297-GPPL - 3,041-GGL
дe (тут i в пoдaльшoмy), ADC - apтepiaльний ^c-тoлiчний ™c< (мм. px ct); SAGDUG - caгiтaльнa дyгa гoлoви (cм); OBPR2 - oбxвaт пepeдплiччя y нижнт чacтинi (cм); OBT - oбxвaт тaлiÏ (cм); GPPL - тoвщинa шкipнo-жиpoвoÏ cклaдки нa пepeднiй пoвepxнi плeчa (мм); GGL - тoвщинa шкipнo-жиpoвoÏ cклaдки нa ra-мшц (мм).
Bci кoeфiцieнти мoдeлi дiacтoлiчнoгo apтepiaль-нoгo тиcкy y фyтбoлicтiв cтaтиcтичнo знaчyщi. Koe-фiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 91,B % aпpoкcимye дaнy змiннy. Moдeль мae вигляд нacтyпнoгo лiнiйнoгo piв-няння:
ADD = 67,39 - 2,360-SAGDUG + 2,411-CRIS + 5,803-OBPR2 - 1,156-OBT + 0,084-STAN
дe (тут i в пoдaльшoмy), ADD - apтepiaльний дia-cтoлiчний тиcк (мм. px ct); CRIS - мiжгpeбeнeвa вщ-cтaнь (cм); STAN - cтaнoвa динaмoмeтpiя (кг).
Bcтaнoвлeнo, щo бiльшicть кoeфiцieнтiв мoдeлi пoкaзникa cepeдньoгo apтepiaльнoгo ™c<y мaють дocтaтньo виcoкy дocтoвipнicть, зa виняткoм вть-нoгo члeнa. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 94,B % oбyмoвлюe дaнy зaлeжнy змiннy. ADS = 54,49 -2,014-SAGDUG + 2,225-CRIS + 6,826-OBPR2 -1,264-OBT + 1,819-SHLICA
дe (тут i в пoдaльшoмy), ADS - cepeднiй apтepi-aльний тиcк (мм. px ct); SHLIC- шиpинa oбличчя ^м).
Bci кoeфiцieнти мoдeлi yдapнoгo oб'eмy кpoвi y фyтбoлicтiв мaють дocтaтньo виcoкy дocтoвipнicть. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 91,7 % oбyмoвлюe дaнy змiннy. Moдeль мae вигляд нacтyпнoгo лiнiйнo-гo piвняння:
YO = 582,1 - 13,43-PSG - 6,353-CRIS + 19,80-EPPR + 5,849-SGK - 4,260- NSHGL -3,568-OBG1
дe (тут i в пoдaльшoмy), YO - yдapний oб'eм кpoвi (мл); PSG - пoпepeчний cepeдиннoгpyдний дiaмeтp (cм); EPPR - шиpинa диcтaльнoгo eпiфiзa пepeд-плiччя (cм); SGK - пepeдньo-зaднiй cepeдньoгpyд-нинний дiaмeтp (cy); NSHGL - нaймeншa шиpинa гoлoви (cм); OBG1 - oбxвaт гoмiлки y вepxнiй чacтинi ^м).
Bci кoeфiцieнт мoдeлi xвилиннoгo oб'eмy кpoвi coмaтoтипy мaють дocтoвipнicть. Koeфiцieнт дeтep-мiнaцiÏ R2 нa 91,1 % визнaчae дoпycтимo зaлeжнy змЫну.
MO = 8,372 - 0,442-SHLICA - 0,233-CRIS + 0,232-GGP - 0,439-PSG + 0,3210BK + 0,133 ATV
дe (тут i в пoдaльшoмy), MO - xвилинний oб'eм кpoвi (л); GGP - тoвщинa шкipнo-жиpoвoÏ cклaдки нa гpyдяx (мм); OBK - oбxвaт киcтi (cм); ATV - виcoтa вepтлюгoвoÏ тoчки (cм).
Bci кoeфiцieнти мoдeлi yдapнoгo iндeкcy CTa™c-тичнo знaчyщi. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 97,3 % визнaчae вapiaбeльнicть дaнoÏ зaлeжнoÏ змiннoÏ.
UI = 338,7 - 9,682-PSG - 4,323-CRIS + 25,26-EPPR - 11,07-BSHGL + 2,653-H -2,432ATPL + 3,272SGK- 1,214-OBB
дe (тут i в пoдaльшoмy), UI - yдapний iндeкc (мл/ м2); BSHGL - нaйбiльшa шиpинa гoлoви ^м); H - дo-вжинa тУга (cм); ATPL - виcoтa aкpoмiaльнoÏ тoчки (cм); OBB - oбxвaт cтeгнa (cм) .
Bcтaнoвлeнo, щo кoeфiцieнти мoдeлi cepцeвoгo iндeкcy мaють дocтaтньo виcoкy дocтoвipнicть, зa винятгам вiльнoгo члeнa. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 93,05 % aпpoкcимye дoпycтимo зaлeжнy змiннy
CI = -1,707 - 0,051-LEWK + 0,197-GGP -0,460-GPR + 0,042ATPL + 0,155-GZPL - 0,09-CRIS + 0,505-EPPR
дe (тут i в пoдaльшoмy), CI - cepцeвий iндeкc (л/ xв/м2); LEWK - динaмoмeтpiя лiвoÏ киcтi (кг); GPR -тoвщинa шкipнo-жиpoвoÏ cклaдки нa пepeдплiччi (мм); GZPL - тoвщинa шкipнo-жиpoвoÏ cur^^ нa зaднiй пoвepxнi плeчa (мм).
Bci кoeфiцieнти мoдeлi питoмoгo пepифepичнo-гo oпopy дocтoвipнi. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 92,2B % визнaчae вapiaбeльнicть дaнoÏ змiннoÏ.
UPS = -145,6 + 8,651-SHLICA + 2,679-CRIS - 0,687-ATPL - 3,615-NSHGL + 2,467-OBG1 + 0,5630BBB
дe (тут i в пoдaльшoмy), UPS - питомий пepифe-pичний oпip (Дин/c/cм-5); OBBB - oбxвaт cтeгoн ^м).
Пpaктичнo вci кoeфiцieнти мoдeлi зaгaльнoгo пe-pифepичнoгo oпopy мaють вимку дocтoвipнicть, зa виняткoм вiльнoгo члeнa. Koeфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa 90,2 % oбyмoвлюe дoпycтимo зaлeжнy змшну. Moдeль мae вигляд:
OPS = -3541 + 356,1-SHLICA + 117,2-CRIS -30,35-ATPL - 125,4-NSHGL + 92,02 0BG1
дe (тут i в пoдaльшoмy), OPS - зaгaльний пepи-фepичний oпip (Дин/c/cм-5).
Bci кoeфiцieнти мoдeлi oб'eмнoÏ швидкocтi pyxy кpoвi y фyтбoлicтiв мaють виcoкy дocтoвipнicть. Ko-eфiцieнт дeтepмiнaцiÏ R2 нa B9,7 % aпpoкcимye дo-пycтимo зaлeжнy змiннy
OSD = 1255 - 52,94-PSG - 14,45-CRIS + 11,55-GL + 10,41-ATP - 24,13-NSHGL + 60,78-EPPL
дe (тут i в пoдaльшoмy), OSD - oб'eмнa швид-кicть pyxy кpoвi (мл/c); GL - тoвщинa шкipнo-жиpoвoÏ cклaдки пiд нижнiм кyтoм лoпaтки (мм); ATP - вим-тa пaльцeвoÏ тoчки (cм); EPPL - шиpинa диcтaльнoгo eпiфiзa плeчa (cм).
Koeфiцieнти мoдeлi пoтyжнocтi лiвoгo шлyнoч-<a мaють виcoкy дocтoвipнicть, зa винятгам виcoти
акром1ально1 точки. Коефщент детермЫацп R2 на 86,3 % визначае дану залежну змЫну.
MLG = 11,19-0,717PSG + 0,31GL + 0,235ATP - 0,32-NSHGL + 0,3390ВК - 0,063-ATPL
де (тут i в подальшому), MLG - потужнють л1вого шлуночка (Вт).
Коефiцieнти моделi витрати енергп у футболiстiв мають високу достовiрнiсть, за винятком вiльного члена, товщини шкiрно-жировоi складки на стегнг Коефiцieнт детермiнацii R2 на 72,70 % обумовлюе дану змiнну. Модель мае вигляд наступного лшмно-го рiвняння:
RE = 0,340 - О.ООЗ-ОВТ + 0,004-CRIS + 0,01-OBPR2 - 0,006-SAGDUG - 0,0060BG2 + 0,009-BSHGL
де, RE - показник витрати енергii (Вт/л); OBG2 -обхват гомшки у нижнiй частин (см).
Таким чином, у результат покрокового регре-сiйного аналiзу нами побудовано 12 математичних моделей для визначення шдивщуальних реографiч-них параметрiв центральноi гемодинамiки. До них входять 69 антропометричних показниюв та 2 фiзi-ометричних (станова та кистьова динамометрiя). У найбiльшiй мiрi величину параметрiв центрально! гемодинамiки у футболю^в детермiнують дiаметри тiла, !х частка серед шших конституцiональних пред-икторiв становить 24,6 %, вони входять до складу 92 % моделей, розроблених для визначення належних параметрiв центрально! гемодинамки. У 10 моделях (83 %) представлена мiжгребенева вщстань та у 5 (41,7 %) - поперечний серединногрудний дiа-метр. Суттево впливають на величину параметрiв центрально! гемодинамiки й обхватнi розмiри тiла i складають 23,2 % вщносно iнших антропометричних предикторiв, вони зустрiчаються в 92 % моделях, як побудованi для визначення iндивiдуальних гемо-динамiчних показникiв. Hайчастiше зустрiчаються обхвати тали та передплiччя у нижнй третинi. Саме
цi розмiри представлен у кожнiй з моделей для визначення належних показниюв артерiального тиску у футболiстiв. Кранiометричнi розмiри становлять 21,7 % вiд уЫх антропометричних показникiв, якi зу-стрiчаються у моделях. Данi показники представлен в 11 (92 %) моделей належних параметрiв центрально! гемодинамки. Серед них найчастше до складу моделей входять саптальна дуга голови (визначае варiабельнiсть всiх показникiв артерiального тиску) та ширина обличчя. Висота антропометричнихточок (акромiальноi, пальцево! та вертлюгово!) становлять 11,6 % вщ усiх антропометричних показниюв, як зустрiчаються у моделях. Данi показники представлен в 7 (58,3 %) побудованих моделях.
Висновки
1. Встановлено, що футболюти мають достовiр-но бтыхи показники артерiального систолiчного та середнього тиску, ударного об'ему, ударного шдек-су, об'емно! швидкост руху кровi та потужностi лiво-го шлуночка, нiж юнаки, як не займаються спортом.
2. У футболю^в побудованi моделi для визначення належних показниюв центрально! гемодинамки з достатньо високою точнютю опису ознак, що моде-люються (R2 вiд 0,73 до 0,97). До моделей найчас^-ше входять дiаметри тiла (24,6 %), зокрема мiжгре-бенева вiдстань та поперечний серединногрудний дiаметр, обхватнi розмiри тiла (23,2 %), зокрема тали та передплiччя у нижнй третинi та кранюме-тричнi розмiри (21,7 %).
Перспективи подальших дослщжень. Отри-манi результати дають можпивють в подальших доогидженнях проводити аналiз та встановлювати належн реографiчнi параметри центрально! гемодинамки з врахуванням iндивiдуальних показникiв будови тта у футболiстiв.
^¡TepaTypa
1. Borovikov V.P. STATISTICA - Statisticheskiy analiz i obrabotka dannyih v srede Windows / V.P. Borovikov, I.P. Borovikov. - Moskva: Informatsionno-izdatelskiy dom «Filin'», 1998. - 608 s.
2. Bunak V.V. Antropometriya / V.V. Bunak. - M.: Uchmedgiz Narkomprosa RSFSR, 1941. - 368 s.
3. Gunas I.V. Ehokardiograficheskie pokazateli u sportsmenov yunoshey raznyih somatotipov s raznyimi trenirovochnyimi zagruzkami / I.V. Gunas, I.S. Stefanenko, L.A. Sarafinyuk // Sovremennne aspektyi fundamentalnoy i prikladnoy morfologii: sbornik trudov nauchno-prakticheskoy konferentsii s mezhdunarodnim uchastiem, posvyaschennoy 110-letiyu so dnya rozhdeniya akademika NAN Belarusi D.M. Goluba. - Minsk, BGMU. - 2011. - S. 86-89.
4. Zinovev V.A. Osobennosti pedagogicheskoy deyatelnosti detskogo trenera-pedagoga po futbolu / V.A. Zinovev // Fizicheskaya kultura: vospitanie, obrazovanie, trenirovka. - 2006. - № 2. - S. 37-41.
5. Kirichenko Yu.V. Elektrichna aktivnist sertsya osIb yunatskogo viku, yaki ne zaymayutsya sportom, i sportsmeniv riznih somatotipiv : dis. ... kand. med. n. : 14.03.03 / Kirichenko YurIy Vasilovich. - Vinnitsya, 2014. - 281 s.
6. Kiryanova M.A. Reograficheskie pokazateli sportsmenov tsiklicheskih vidov sporta / M.A. Kiryanova, I.N. Kalinina, L.G. Haritonova // Vestnik YuUrGu. - 2010. - Vyip. 24. - S. 125-128.
7. Kovalenko S.O. Tsentralna gemodinamika ta variabelnist sertsevogo ritmu v osib z riznim rivnem fizichnoyi pratsezdatnosti / S.O. Kovalenko, O.V. Kalenichenko // Fiziologichniy zhurnal. - 2006. - T. 52, № 2. - S. 92-93.
8. Koveshnikov V.G. Meditsinskaya antropologiya / V.G. Koveshnikov, B.A. Nikityuk. - Kiev: Zdorov'ya, 1992. - 200 s.
9. Kostka V. Sovremennyiy futbol / V. Kostka. - M.: Fizkultura i sport, 2006. - 156 s.
10. Maevskiy O.E. Zakonomirnosti vikovih i konstitutsionalnih parametrIv sertsya u zdorovih yunakiv i divchat Podiliya: dis. doktora med. n.: spets. 14.03.01 «Normalna anatomiya» / Maevskiy Oleksandr Evgeniyovich. - Vinnitsya, 2012. - 654 s.
11. Maydanyuk E.V. Izmerenie udarnogo ob'yoma krovi u kvalifitsirovannyih sportsmenov vo vremya fizicheskoy nagruzki vozrastayuschey moschnosti / E.V. Maydanyuk, L.V. Kolodyazhnaya, I.V. Skladanivskaya // Fiziologichniy zhurnal. - 2014. - T. 60, № 3 (dodatok). - S. 170-171.
12. Mihalyuk E.L. OsoblivostI vegetativnoyi regulyatsiyi sertsevogo ritmu, tsentralnoyi gemodinamiki i fizichnoyi pratsezdatnosti u biguniv na korotki distantsiyi / E.L. Mihalyuk // Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. - 2014. - № 2 (83). - S. 64-68.
13. Orel V.R. Adaptivnyie effektyi vzaimodeystviya serdtsa i sosudov u sportsmenov / V.R. Orel // Sportsmen v mezhdistsiplinarnom issledovanii. Monografiya / Pod red. M.P. Shestakova. - M.: TVT Divizion, 2009. - S. 210-258.
14. Patent na korisnu model 102503 Ukrayina, MPK51A61V 5/02. Sposib modelyuvannya nalezhnih parametriv tsentralnoyi gemodinamiki u voleybolistok riznogo somatotipu v zalezhnosti vid osoblivostey budovi tila / Sarafinyuk L.A., Yakusheva Yu.I., Romanenko O.I., Lezhnova O.V.; zayavnik ta patentovlasnik VNMU Im. M.I. Pirogova. - № u 2015 08237; zayavl. 20.08.2015; opubl. 26.10.2015, Byul. № 20.
15. Ronkin M.A. Reografiya v klinicheskoy praktike / M.A. Ronkin, L.B. Ivanov. - Moskva: Nauchno-meditsinskaya firma MBN, 1997. - 250 s.
16. Sarafinyuk L.A. Zalezhnist parametriv tsentralnoyi gemodinamiki vid antropo-somatotipologichnih osoblivostey u osib ektomorfnogo somatotipu yunatskogo viku / L.A. Sarafinyuk // Morfologiya. - 2012. - T. VI, № 3. - S. 67-71.
17. Yakusheva Yu.I. Pokazniki tsentralnoyi gemodinamiki u voleybolistok z riznimi tipami staturi tila / Yu.I. Yakusheva // Visnik problem bIologiyi i meditsini. - 2015. - Vip. 3, T. 2 (123). - S. 344-347.
18. Carter J.L. Somatotyping - development and applications / J.L. Carter, B.H. Heath. - Cambridge University Press. - 1990. -504 p.
19. Preliminary study of cardiorespiratory decondittioning in athletes after anterior cruciate ligament reconstruction / N. Olivier, R. Legrand, J. Rogez [et al.] // Ann. Readapt. Med. Phys. - 2006. - Vol. 49, № 8. - P. 589-594.
УДК: 612.13:796.071
ПОКАЗНИКИ ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ IX НАЛЕЖНИХ ВЕЛИЧИН У ФУТБОЛ1СТ1В ЮНАЦЬКОГО В1КУ
Сарафинюк Л. А., Лежньова О. В., Качан В. В.
Резюме. Визначали вщмшност реографiчних показниюв центрально! гемодинамки у футболю^в висо-кого рiвня спортивно! майстерност порiвняно з юнаками, яю не займаються спортом, та використовуючи покроковий регресмний аналiз провели моделювання належних Ыдивщуальних величин гемодинамiчних параметрiв. Встановлено, що футболюти мають достовiрно бтыхм показники артерiального систолiчного та середнього тиску, ударного об'ему, ударного Ыдексу, об'емно! швидкост руху кровi та потужност лiвого шлуночка, ыж юнаки, яю не займаються спортом. Для вЫх показниюв центрально! гемодинамки побудован математичн моделi з точнютю опису ознак вщ 73 до 97 %, до який найчастше входять поперечы, обхватнi та кранюметричы розмiри.
Ключовi слова: центральна гемодинамка, реокардiографiя, покрокова регресiя, футболюти.
УДК: 612.13:796.071
ПОКАЗАТЕЛИ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ И ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ИХ НАДЛЕЖАЩИХ ВЕЛИЧИН У ФУТБОЛИСТОВ ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА Сарафинюк Л. А., Лежньова Е. В., Кочан В. В.
Резюме. Определяли отличия реографических показателей центральной гемодинамики между футболистами высокого уровня спортивного мастерства и юношами, не занимающимися спортом, а так же, используя пошаговый регрессионный анализ, провели моделирование надлежащих индивидуальных величин гемодинамических параметров. Установлено, что футболисты имеют достоверно большие показатели артериального систолического и среднего давления, ударного объема, ударного индекса, объемной скорости движения крови и мощности левого желудочка, чем юноши, которые не занимаются спортом. Для всех показателей центральной гемодинамики построены математические модели с точностью описания признаков от 73 до 97 %, к которым чаще всего входят поперечные, охватные и краниометрические размеры. Ключевые слова: центральная гемодинамика, реокардиография, пошаговая регрессия, футболисты.
UDC: 612.13:796.071
INDICATORS OF CENTRAL HEMODYNAMICS AND PROGNOSIS OF THEIR VALUABLE QUANTITIES IN YOUTH FOOTBALLS
Sarafynyuk L. A., Lezhnova O. V., Kachan V. V.
Abstract. Morfofunctional features of the cardiovascular system determine the level of possible sports achievements in any form of sport, so the study of these parameters is actual and does not lose its practical value.
The purpose of the work was to establish the features of the rheographic indicators of central hemodynamics in footballers of a high level of athletic skill of adolescence and to model their proper values.
The study was attended by virtually healthy young men aged 17 to 21 years. The control group consisted of 73 young men who were not engaged in sports and at the time of the survey were practically healthy. The conclusion was made after a detailed clinical and laboratory study (ultrasound diagnostics of the heart, major vessels, thyroid gland, parenchymal organs of the abdominal cavity, kidneys, bladder, chest radiography, spirography, tetrapolar rheocardiogram, dental examination, determination of basic biochemical parameters of blood; assessing the level of hormones of the thyroid gland). We also conducted a comprehensive survey of high-level sportsmanship players (from the first adult to masters of sports). All athletes had athletic experience of at least 3 years and at the time
of the survey were in the preparatory period of the training cycle. Diagnosis was performed at least one day after the training load. Athletes who had signs of overtraining and over-stressed did not participate in further research. After the survey, were selected 22 players, which did not have a health condition. The rheographic parameters were determined using a computer diagnostic complex, which provides simultaneous recording of the electrocardiogram, tetrapolar rheogram and measurement of blood pressure. Given the parameters of reocardiogram, the distance between the electrodes, height and mass and body surface area, systolic, diastolic and mean arterial pressure, heart rate, we used the formulas to calculate the parameters of central hemodynamics. We conducted an anthropometric study using the Bunak method, somatotypological - based on the estimated modification of the Heath-Carter method, and the determination of the component composition of the body weight for Mateyko. The statistical processing of the obtained results was carried out using the package "Statistica 5,5" (license number AXXR910A374605FA). The character of the distributions for each of the received variation series for Shapir-Wilk, the mean and standard deviation for each sign were determined. Since, in the vast majority of cases, the distribution of the characteristics studied was different from the normal one, we used nonparametric methods of statistical analysis, the probability of the difference between independent quantitative values was determined using U-criterion of Man-Whitney. For the development of proper indicators of central hemodynamics, depending on the peculiarities of the structure of the body, we used a method of stepwise regression analysis.
It has been established that individual hemodynamic indicators of football players have significantly higher values or a marked tendency to increase compared to non-sportspersons. Therefore, there is a need to address the question of how to interpret the results obtained, whether they are normal for athletes of this sport, or is an alternative to initial pathological abnormalities.
As a result of stepwise regression analysis, we constructed 12 mathematical models for the determination of individual rheographic parameters of central hemodynamics. They include 69 anthropometric and 2 physiometric indicators (static and carousal dynamometry).
Conclusions
1. It has been established that football players have significantly higher arterial systolic and mean pressure, shock volume, shock index, volume velocity and left ventricular power than non-sports boys.
2. The players have constructed models for determining the proper parameters of the central hemodynamics with a sufficiently high accuracy of the description of the simulated characters (R2 from 0,73 to 0,97). The most commonly used models are body diameters (24,6 %), including intervertebral distance and transverse mid-diameter diameters, circumferential body dimensions (23,2 %), in particular waist and forearm in the lower third and craniometric dimensions (21,7 %).
Keywords: central hemodynamics, rheocardiogram, stepwise regression, football players.
Рецензент — проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 03.06.2017 року
