CC BY
9
14. Baumgaertel S. Reliability andaccuracy of cone-beam computed tomography dental measurements / S. Baumgaertel // Amer. J.Orthod. Dentofac.Orthop. - 2009. - № 136. - P. 19-25.
15. Development of Cephalometric Norms Using a Unified Facial and Dental Approach / G. Andersona, W. Henry, B. Michael [et al.] // The Angle Orthodontist - 2006. - Vol. 76, № 4. - P. 612-618.
16. Digital three-dimensional image fusion processes for planning and evaluating orthodontics and orthognathic surgery. A systematic review / J. M. Plooij, T. J. Maal, P. Haers [et al.] // J. Oral. Maxillofac. Surg. - 2011. - Vol. 40, № 4. - P. 341-352.
17. Lohrmann B. The influence of functional orthodontics and mandibular sagittal split advancement osteotomy on dental and skeletal variables - a comparative cephalometric study / B. Lohrmann, R. Schwestka-Polly, H. Nagerl [et al.] // European Journal of Orthodontics. - 2006. - Vol. 28. - P. 553-560.
18. Sardi M. L. Developmental connections between cranial components and the emergence of the first permanent molar in humans / M. L. Sardi, F. R. Rozzi // J. Anat. - 2007. - Vol. 210, № 4. - P. 406-417.
ДЛИНА ЗУБОВ ПО ДАННЫМ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ У ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК РАЗНЫХ КРАНИОТИПОВ С ОРТОГНАТИЧЕСКИМ ПРИКУСОМ
Марченко А. В.
У юношей и девушек с ортогнатическим прикусом определены различия длины зубов по данным компьютерной томографии в зависимости от формы головы. У девушек мезоцефалов величина длины клыка и первого коренного зуба на верхней челюсти, латерального резца и клыка на нижней челюсти достоверно больше по сравнению с девушками брахицефалами. У юношей мезоцефалов только величина длины латерального резца на верхней челюсти достоверно меньше по сравнению с юношами брахицефалами. Большинство величин длины зубов верхней и нижней челюсти у юношей общих групп и юношей брахицефалов достоверно больше по сравнению с девушками аналогичных групп сравнения. У юношей мезоцефалов только величина длины медиального резца на верхней и нижней челюстях, а также клыка на нижней челюсти достоверно больше по сравнению с девушками аналогичного краниотипа.
Ключевые слова: длина зубов, конусно-лучевая компьютерная томография, юноши и девушки с ортогнатическим прикусом, краниотип, половой диморфизм.
Стаття надшшла 14.08.2016 р.
LENGTH OF TEETH ACCORDING TO THE DATA COMPUTED TOMOGRAPHY IN BOYS AND GIRLS DIFFERENT CRANIOTYPES WITH ORTHOGNATHIC BITE Marchenko A. V.
In boys and girls with orthognathic bite defined length differences of teeth according to the CT scan, depending on the shape of the head. In girls mesocephals value length canines and first molar tooth on the upper jaw, lateral incisors and canines on the lower jaw was significantly higher compared to girls brachycephales. In boys mesocephals only the value of length of lateral incisors on the upper jaw was significantly lower compared to boys brachycephales. Most values of teeth length upper and lower jaw in young boys of general groups and boys brachycephales significantly higher compared with girls of similar groups of comparison. In boys mesocephals only the value of length of the medial incisor on the upper and lower jaws and teeth on the lower jaw was significantly higher compared with the same girls of craniotype.
Key words: length of teeth, cone-beam computed tomography, boys and girls with orthognathic bite, craniotype, sexual dimorphism.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 612.13:796.071
ОСОБЛИВОСТ1 РЕЙОНАРНОГО КРОВОТОКУ СТЕГНА У ПРЕДСТАВНИК1В Р1ЗНИХ
ВИД1В СПОРТУ
Визначали змши часових, ампл^удних i похщних вщ них показниюв реовазограми стегна у спортсмешв високого рiвня майстерност юнацького вжу, яю займаються волейболом, легкою атлетикою i боротьбою iз спортивним стажем не менше трьох роюв. Групу контролю склали практично здоровi особи у вщ 17-21 року. Встановлеш достовiрнi вщмшност показниюв реовазограми стегна у оЫб чоловiчоI стаи юнацького вку в залежност вщ впливу штенсивних фiзичних навантажень. Спортивна спецiалiзацiя, яка обумовлюе особливост м'язово! дiяльностi, призводить до змш репонарного кровотоку стегна у представниюв рiзних видiв спорту.
Ключов! слова: регюнарний кровоток, реовазограма стегна, волейболюти, легкоатлета, борщ.
Робота е фрагментом НДР «Особливостi показнитв гемодинамжи в залежностi вiд параметрiв будови тша у спортсметв рiзних видiв спорту» (№ державноI реестрацн 0115и004045).
Дослщження гемодинамши, як найважлившого ф1зюлопчного процесу, що тдтримуе гомеостаз 1 забезпечуе безперервну доставку вс1м органам { кттинам оргашзму необхвдних для життя поживних речовин { кисню, а також видалення вуглекислого газу та шших продукпв обм1ну, можливо за допомогою реографи [11]. Даний функцюнальний метод дослщження заснований на реестрацн величини електроопору живих тканин при пропусканш через них мшливого електричного струму високо! частоти, але слабкого по сил1. Оскшьки електроотр тканин залежить вщ пульсового кровонаповнення, то це дозволяе дослщжувати особливоси кровотоку в р1зних д1лянках тша людини [3, 20, 21]. Р1вень ф1зично! активносп суттево
позначасться на структурно-функщональних особливостях судин периферично! ланки кровообиу [12]. Такi взаемозв'язки найбшьш чiтко прослiдковуються за умов довготривалих занять фiзичною культурою i, особливо, спортом [5, 9]. Регюнальнш кровооби в м'язах обумовлюе прояв локально! м'язово! витривалостi. Вивчення фiзiологiчних механiзмiв адаптацн кровопостачання м'язiв у певних видах рухово! дiяльностi мае велике значення як для клшчно! практики, так i для спортивних досягнень [18, 19].
Метою роботи було встановити змши часових, ампттудних i похiдних вiд них показникiв реовазограми стегна у представникiв рiзних вцщв спорту юнацького вiку.
Матерiал i методи дослiдження. У дослiдженнi взяли участь 283 особи чоловiчо! стаи юнацького вшу (вщ 17 до 21 року). Контрольну групу склали 74 юнаки, якi не займалися спортом i на момент обстеження були практично здоровими. Даний висновок було зроблено шсля проведеного 1м детального клiнiко-лабораторного дослiдження. Крiм того нами проведено комплексне обстеження спортсмешв рiзних видiв спорту високого рiвня спортивно! майстерностi (вiд першого дорослого розряду до майстрiв спорту), як були розподiленi на 3 групи: волейболюти (60 осiб), легкоатлети (88 ошб) та борцi (61 особа). У групу легкоатлеив увiйшли спортсмени спринтери. Борцi були легко! та середньо! вагових категорiй. Всi спортсмени мали спортивний стаж не менше 3 роюв та на момент обстеження знаходились на тдготовчому перiодi тренувального циклу. Дiагностика проводилась не менше, шж через добу шсля тренувального навантаження. Спортсмени, у яких були виявленi ознаки перетренування та перенапруження не приймали участь у подальшому дослiдженнi. Таким чином, групи спортсмешв склали теж практично здоровi особи. Реовазографiчнi параметри визначали за допомогою комп'ютерного дiагностичного комплексу. Ощнку кiлькiсних параметрiв проведено за часовими, ампттудними показниками та похiдними вщ них за методикою Ронкiна та 1ванова [16]. Статистичну обробку отриманих результат було проведено з використанням пакету "8ТЛТКТ1СЛ 5.5" (лiцензiйний № ЛХХЯ910Л374605РЛ). Оцiнювали характер розподiлiв для кожного з отриманих варiацiйних рядiв за Шапiро-Уiлком, середнi та стандартне квадратичне вiдхилення для кожно! ознаки, що вивчалася. Достовiрнiсть рiзницi значень мiж незалежними кiлькiсними величинами визначали за допомогою И-критерда Мана-Уiтнi.
Результати дослщження та 1х обговорення. Бшьшють амплiтудних показникiв реограми стегна у юнаюв з рiзним рiвнем фiзичного навантаження мають вираженi вiдмiнностi. При порiвняннi величини базового iмпедансу, виявлено його найбiльшi середнi значення у груш юнаюв, якi не займаються спортом, найменшi - у легкоатле^в. Особи контрольно! групи мають даний показник достовiрно бiльший, нiж легкоатлети (р<0,001) та борцi (р<0,01). У волейболю^в базовий iмпеданс мае достатньо велик середнi значення, вiн незначно менший, нiж у неспортсменiв, але достовiрно бiльший, нiж у легкоатлелв (р<0,001) та борцiв (р<0,05). У борщв даний показник бiльший (р<0,05), нiж у легкоатлетiв (табл. 1). Так як величина базового iмпедансу визначаеться загальним кровонаповненням тканин i !х опором та мае зворотну залежнiсть вiд кровонаповнення певно! д^нки тiла та фракцi! серцевого викиду [1], ми можемо зробити висновок, що у легкоатлеив найкраще кровонаповнення тканин стегна, у волейболю^в -найпрше.
Амплiтуда систолiчно! хвилi, яка вщображае вiдносну величину пульсового кровонаповнення в дослщжуваному вiдрiзку судинного русла [14], у спортсмешв рiзних вцщв спорту не мае суттевих вщмшностей (р>0,05), разом з тим, у юнаюв, якi не займаються спортом, даний показник достовiрно бiльший, шж у легкоатлетiв та борцiв (в обох випадках р<0,01). Легкоатлети та борщ мають однаковi середнi значення ампттуди iнцiзури, яка характеризуе величину периферичного опору в найдрiбнiших артерiях i артерiолах [6]. У них даний показник достовiрно менший, шж у осiб контрольно! групи та волейболю^в (в усiх випадках р<0,05). Так як провiдними факторами, що визначають ампл^ду iнцiзури, е рiвень ригiдностi артерiально! стiнки, адекватнiсть об'ему регюнарно! фракцi! серцевого викиду й просв^у артерiй [14], меншi значення даного показника у легкоатле^в i борцiв можуть бути свiдченням ращонально! адаптацi! до специфiчних фiзичних навантажень.
Амплiтуда дiастолiчно! хвилi, яка вщображае сшввщношення артерiального i венозного кровотоку [2], у юнаюв, якi не займаються спортом, достовiрно бiльша, шж у волейболiстiв, легкоатлетiв i борщв (в ушх випадках р<0,01). Привертае увагу те, що у спортсмешв вшх дослщжуваних груп середнi величини даного показника однаковь Меншi !! значення у спортсменiв по вщношенню до контрольно! групи е сприятливою дiагностичною ознакою, тому що у молодому вщ при високiй еластичносп артерiального русла амплгтуда дiастолiчно! хвит
представляе собою переважно хвилю вщбиття вiд найдр1бшших артерiй i артерiол. Оскiльки стушнь цього вiдбиття пов'язаний функцiонально через венулярно-артерюлярний рефлекс iз станом венозного повнокров'я органу, то вш опосередковано залежить вiд стану венозного вщтоку [10]. Амплiтуда швидкого кровонаповнення, яка залежить вщ ступеня розтяжностi судинних стiнок i !х еластичностi [13], не вiдрiзняеться мiж жодною групою порiвняння (р>0,05) (див. табл. 1).
Таблиця 1
Особливостi амплiтудних показникчв (Ом) реограми стегна у спортсменiв рiзних вид1в
спорту
Показник Група обстеження М±о р1 р2 р3
Базовий 1мпеданс Волейболюти 25,68±4,848 - <0,001 <0,05
Легкоатлети 21,37±3,719 <0,001 - <0,05
Борщ 23,64±5,695 <0,05 <0,05 -
Контроль 25,95±5,051 >0,05 <0,001 <0,01
Ампл1туда систолiчио! хвил1 Волейболюти 0,012±0,003 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 0,011±0,005 >0,05 - >0,05
Борщ 0,011±0,003 >0,05 >0,05 -
Контроль 0,013±0,005 >0,05 <0,01 <0,01
Амплiтуда iицiзури Волейболюти 0,007±0,003 - <0,05 <0,05
Легкоатлети 0,006±0,002 <0,05 - >0,05
Борщ 0,006±0,003 <0,05 >0,05 -
Контроль 0,008±0,004 >0,05 <0,05 <0,05
Ампл^уда дiастолiчио! хвилi Волейболюти 0,006±0,002 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 0,006±0,003 >0,05 - >0,05
Борщ 0,006±0,002 >0,05 >0,05 -
Контроль 0,008±0,003 <0,01 <0,01 <0,01
Амплiтуда швидкого кровонаповнення Волейболюти 0,005±0,002 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 0,005±0,003 >0,05 - >0,05
Борщ 0,005±0,002 >0,05 >0,05 -
Контроль 0,005±0,002 >0,05 <0,05 >0,05
Прими-ка: тут [ в подальшому: р1 - показник статистично! значущост1 р1зниц1 показнигав реограми стегна у волейболкшв з шшими групами; р2 - показник статистично! значущосп р1зниц1 показнигав реограми стегна у легкоатлета з шшими групами; р3 - показник статистично! значущост! р1зниц1 показнигав реограми стегна у борщв з шшими групами.
Нами встановлено, що найдовший час розповсюдження пульсово! хвилi на стегш у легкоатлетiв. У них даний показник наближаеться до значень у груш контролю ^ у той же час, достовiрно бiльший, шж у борцiв (р<0,01) та волейболют1в (р<0,05). Необидно зазначити, що у борщв найменша тривалють реографiчно! хвилi у данiй популяцiйнiй вибiрцi. Нами не виявлено значущих (р>0,05) вщмшностей при порiвняннi середнiх значень даного показника у юнаюв, якi не займаються спортом, i спортсменiв рiзних видiв спорту (табл. 2).
Час висхвдно! частини реограми стегна в ос1б контрольно! групи достовiрно менший, шж у волейболiстiв (р<0,001), легкоатлелв (р<0,001) i борцiв (р<0,01). Спортсмени рiзних видiв спорту не мають достовiрно! рiзницi у величинi даного показника, але привертае увагу те, що у волейболют1в найдовший час висхщно! частини реограми. Збiльшення даного показника свщчить про уповiльнення кровотоку на стегш [13] у волейболют1в, яке може бути спричинено зниженою здатшстю судини до розтягування шд впливом маси кровi, яка протшае в даний момент [1].
Визначено, що волейболюти та борцi мають однаковi середнi значения часу низхщно! частини реограми. У легкоатлетiв даний показник найбшьший серед усiх груп порiвняння, встановлена достовiрна рiзниця його величини мiж легкоатлетами та волейболютами (р<0,001) i борцями (р<0,01). У юнаюв, якi не займаються спортом, час низхщно! частини реограми достовiрно бiльший (р<0,05), нiж у волейболют1в i борцiв. Збiльшення часу низхщно! частини, що характеризуе здатнiсть судинно! стiнки скорочуватися i повертатися до вихщного стану i вiдображае !! еластичнiсть [8], е позитивною змшою в органiзмi легкоатлетiв.
Встановлено, що час швидкого кровонаповнення не мае достовiрно! рiзницi при порiвияннi спортсмешв рiзних видiв спорту, тобто не залежить вщ виду м'язово! дiяльностi. На нього бiльш значущий вплив мае рiвень фiзичного навантаження, тому що у юнаюв, якi не займаються спортом, достовiрно менший час швидкого кровонаповнення, шж у волейболю^в (р<0,001), легкоатлетiв (р<0,05) i борщв (р<0,01). Нашi данi спiввiдносяться з науковою думкою шших вчених, яю зазначали, що час швидкого кровонаповнення визначаеться модулем пружиостi стiнки кровоносних судин i скоротливо! функцi! мюкарда i залежить безпосередньо вiд серцево! дiяльностi та тонусу судинного русла на рiвнi великих артерiй регюну [10].
Час повшьного кровонаповнення (його величина в основному зумовлена тошчними властивостями судинно! стшки мшких { середшх артерш [7]) мае найбшьш! середш значення у волейболют!в, значущу р1зницю виявлено пор1вняно з легкоатлетами (р<0,05), борцями (р<0,05) та неспортсменами (р<0,001). Необхщно зазначити, що юнаки контрольно! групи мають даний показник достов1рно менший { у пор!внянш з групами легкоатлеив (р<0,01) { борщв (р<0,05) (див. табл. 2).
Таблиця 2
Особливост часових показннкчв (с) реограми стегна у спортсменiв рiзних внд1в спорту
Показник Група обстеження М±о р1 р2 р3
Тривалють реографiчноI хвилi Волейболюти 0,963±0,151 - <0,05 >0,05
Легкоатлети 1,027±0,148 <0,05 - <0,01
Борщ 0,947±0,132 >0,05 <0,01 -
Контроль 0,984±0,166 >0,05 >0,05 >0,05
Час висхщно! частини Волейболюти 0,186±0,045 - <0,05 <0,05
Легкоатлети 0,172±0,040 <0,05 - >0,05
Борщ 0,170±0,037 <0,05 >0,05 -
Контроль 0,155±0,037 <0,001 <0,001 <0,01
Час низхiдноI частини Волейболюти 0,777±0,152 - <0,001 >0,05
Легкоатлети 0,856±0,139 <0,001 - <0,01
Борщ 0,777±0,127 >0,05 <0,01 -
Контроль 0,829±0,159 <0,05 >0,05 <0,05
Час швидкого кровонаповнення Волейболюти 0,072±0,029 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 0,070±0,037 >0,05 - >0,05
Борщ 0,067±0,024 >0,05 >0,05 -
Контроль 0,062±0,034 <0,001 <0,05 <0,01
Час повшьного кровонаповнення Волейболюти 0,114±0,029 - <0,05 <0,05
Легкоатлети 0,102±0,022 <0,05 - >0,05
Борщ 0,103±0,026 <0,05 >0,05 -
Контроль 0,093±0,021 <0,001 <0,01 <0,05
Встановлено, що м1ж групами спортсмешв р1зних вид1в спорту величина дикротичного шдексу реограми стегна не мае значущо! р!знищ. Така ж законом!ршсть (р>0,05) встановлена при пор!внянш з особами, як не займаються спортом (табл. 3). У юнаюв контрольно! групи середне значення д1астол1чного ¿ндексу, який вщображае, в основному, стан вщтоку кров! з артерш у вени та тонус вен [15], достов1рно бшьше, шж у волейболюпв { борщв (в обох випадках р<0,01). Привертае увагу вщсутшсть значущо! р!знищ у величин! даного параметру м!ж спортсменами р!зних вид!в спорту, його майже однаков! значення у волейболю^в ! борц!в, ! незначне переважання у легкоатлет!в. Середня швидюсть швидкого кровонаповнення не мае суттевих в!дм!нностей (р>0,05) м!ж групами спортсмешв з р!зним видом м'язово! д!яльность Особи юнацького в!ку, як! не займаються спортом, мають величину даного реограф!чного показника достов!рно б!льшу, шж волейбол!сти (р<0,01), легкоатлети (р<0,001) ! борц! (р<0,001). Середня швидк!сть повшьного кровонаповнення, як ! попередн!й реограф!чний показник, у ос!б контрольно! групи достов!рно б!льша, н!ж у спортсмешв кожно! групи пор!вняння (в ушх випадках р<0,001). У волейбол!ст!в, легкоатлеив ! борц!в середн! значення даного параметру практично однаков! (див. табл. 3). Збшьшення значень швидюсних показниюв св!дчить про зниження тонусу, а зменшення - про п!двищення тонусу вщповщних артер!й.
Регулярне спортивне навантаження призводить до зб!льшення тонусу вшх артер!й, про що св!дчать найменш! значення даного показника у ошб, як! не займаються спортом, достов!рна р!зниця встановлена м!ж ними та групами волейболю^в ! борц!в (в обох випадках р<0,001). Показник тонусу вшх артер!й серед спортсмен!в р!зних вид!в спорту найб!льший у волейболю^в (у них даний показник на 18,9 % бшьший, н!ж у контроле, найменший у легкоатлет!в (вщсутш достов!рн! в!дм!нност! пор!вняно з контролем). М!ж даними групами спортсмен!в визначена статистично значуща р!зниця (р<0,001), кр!м того у легкоатлет!в даний показник менший (р<0,05), н!ж у борщв (див. табл. 3). Спортсмени мають бшьш! показники тонусу артер!й великого д!аметру у пор!внянн! з неспортсменами. Достов!рш в!дм!нност! (р<0,001) встановлен! м!ж контрольною групою та волейбол!стами, у який даний показник бшьший на 18,9 %, ! борцями (на 13 %). У волейболюив визначеш найбшьш! значення тонусу артер!й великого д!аметру та заф!ксована достов!рна р!зниця у пор!внянн! з легкоатлетами (р<0,05). Показники тонусу артер!й середнього та мшкого д!аметру у волейбол!ст!в на 19,5 % (р<0,001) б!льш!, шж у юнак!в, як! не займаються спортом, та на 17 % (р<0,001) бшьш!, шж у легкоатлеив. У борц!в величина даного показника на 11,9 % бшьша
(р<0,05), шж у неспортсмешв. Привертае до себе увагу те, що у легкоатлета тонус артерiй середнього та мшкого дiаметру, як й iншi тошчш показники, наближаеться до значень у контрольнш групi (див. табл. 3). Показник сшввщношення тонусiв артерiй, що характеризуе напругу судинно! стiнки, яка створюеться скороченням !! гладких м'язових клiтин [7], не мае достовiрних вiдмiнностей мiж жодною групою порiвняння, хоча найменшi середнi значення даного показника зафшсоваш у юнакiв, як не займаються спортом.
Таблиця 3
Особливост показникчв вiдношень амплiтудних i часових napaMeTpiB реограми стегна у
спортсмемв рiзних внд1в спорту
Показник Група обстеження М±о р1 р2 р3
Дикротичний шдекс (%) Волейболюти 60,93±14,91 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 57,29±14,36 >0,05 - >0,05
Борц1 56,95±13,36 >0,05 >0,05 -
Контроль 59,33±17,33 >0,05 >0,05 >0,05
Д1астол1чний шдекс (%) Волейбол1сти 51,26±12,52 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 54,27±11,68 >0,05 - >0,05
Борщ 51,31±7,403 >0,05 >0,05 -
Контроль 58,41±15,14 <0,01 >0,05 <0,01
Середня швидкiсть швидкого кровонаповнення (Ом/с) Волейболюти 0,079±0,031 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 0,077±0,034 >0,05 - >0,05
Борщ 0,077±0,029 >0,05 >0,05 -
Контроль 0,100±0,041 <0,01 <0,001 <0,001
Середня швидюсть повшьного кровонаповнення (Ом/с) Волейболюти 0,062±0,021 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 0,065±0,026 >0,05 - >0,05
Борц1 0,061±0,020 >0,05 >0,05 -
Контроль 0,086±0,031 <0,001 <0,001 <0,001
Показник тонусу вах артерш (%) Волейболюти 19,14±4,986 - <0,001 >0,05
Легкоатлети 16,32±3,702 <0,001 - <0,05
Борц1 17,75±3,999 >0,05 <0,05 -
Контроль 15,52±3,912 <0,001 >0,05 <0,001
Показники тонусу артерш великого д1аметру (%) Волейболюти 7,127±3,111 - <0,05 >0,05
Легкоатлети 6,232±3,184 <0,05 - <0,05
Борц1 6,649±2,320 >0,05 <0,05 -
Контроль 5,784±3,030 <0,001 >0,05 <0,001
Показники тонусу артерш середнього i мшкого д1аметру (%) Волейбол1сти 11,53±3,450 - <0,001 >0,05
Легкоатлети 9,560±2,531 <0,001 - >0,05
Борщ 10,55±3,048 >0,05 >0,05 -
Контроль 9,291±2,754 <0,001 >0,05 <0,05
Показники сп1вв1дношення тонуав артер1й (%) Волейболюти 70,26±36,30 - >0,05 >0,05
Легкоатлети 69,37±36,24 >0,05 - >0,05
Борщ 69,51±27,09 >0,05 >0,05 -
Контроль 64,84±29,93 >0,05 >0,05 >0,05
Щцсумовуючи результати аналiзу реографiчних показникiв стегна у спортсмешв рiзних видiв спорту, необидно вщзначити найбiльш неблагоприемну ситуащю стосовно регiонарного кровотоку у волейболюта. У них виявлено найбiльш виражене уповiльнення кровотоку на стегнi, зниження еластичностi судинних стiнок артерiй середнього й дрiбного дiаметрiв, високий периферичний опiр, збiльшення тонусу артерiй рiзного дiаметру. У них може розвиватися флебопата - стан, який характеризуеться наявшстю симптомiв венозного застою у людей без виявлення виражених клшчних та iнструментальних ознак оргашчно! патологи венозно! системи [4, 22, 23]. Цей стан, як вважае В.С. Савельев [17], е преморбщним щодо варикозно! хвороби нижнiх кiнцiвок.
Ж
1. У волейболiстiв порiвняно з юнаками, якi не займаються спортом, визначеш достовiрно бiльшi значення тонусу артерш рiзного дiаметру та !х загального тонусу, часу висхщно! частини реовазограми, швидкого i повiльного кровонаповнення та достовiрно меншi дiастолiчний шдекс, середнi швидкостi швидкого та повшьного кровонаповнення, час низхвдно! частини реовазограми, амплгтуда дiастолiчно! хвилi. У легкоатлета i борцiв встановленi статистично значуще меншi значення базового iмпедансу та вшх амплiтудних показникiв реовазограми гомшки, нiж у осiб контрольно! групи та достовiрно бiльшi значення бшьшосп часових показникiв реограми. У борщв визначенi бiльшi значення всiх показниюв тонусу артерiй, нiж у неспортсмешв.
2. Спортивна спещатзащя, яка обумовлюе особливосп м'язово! д1яльносп, призводить до змш регюнарного кровотоку стегна у представниюв р1зних вид1в спорту. У волейболют1в пор1вняно з легкоатлетами достов1рно менш1 тривалють реограф1чно! хвит, час низхщно! частини реограми, та статистично значуще бшьш1 значення базового 1мпедансу, амплгтуди шщзури, часу висхщно! частини реограми та повшьного кровонаповнення, вс показники тонусу артерш. Борщ пор1вняно з легкоатлетами мають достов1рно менш1 тривалють реограф1чно! хвил та час низхщно! частини реограми { одночасно бшьш1 величини базового 1мпедансу та показниюв загального тонусу та артерш великого д1аметру; у пор1вняш з волейболютами визначеш менш1 значення базового 1мпедансу, амплгтуди шщзури, середньо! швидкосп та часу повшьного кровонаповнення, часу висхщно! частини реограми.
1. Anatomicheskie aspektyi ultrazvukovogo issledovaniya sosudov / A. A. Dyuzhikov, O. A. Kaplunova, A. V. Kondrashev, N. N. Mozhaeva. - Rostov-na-Donu : GOU VPO RostGMURoszdrava, 2010. - 204 s.
2. Anzimirov V. L. Metodicheskie osnovyi reografii i primenenie reograficheskih metodov v klinike / V. L. Anzimirov, I. E. Sokolovskaya, Ya. K. Gasanov. - M. : Antidor, 2012. - S. 102-114.
3. Bergtraum D. I. Suchasni uyavlennya pro tipologichni ta individualni osoblivosti periferichnoyi gemodinamiki sportsmeniv riznih spetsializatsiy / D. I. Bergtraum // Moloda sportivna nauka Ukrayini. - 2012. - T. 3. - S. 19-25.
4. Kalinina I. N. Metodicheskie aspektyi vrachebnogo kontrolya za litsami, stradayuschimi varikoznoy boleznyu nizhnih konechnostey : [uchebnoe posobie] / I. N. Kalinina, L. G. Haritonova. - Omsk : Izdatelstvo SibGUFK, 2008. - 80 s.
5. Karaulova S. I. Osobennosti vozrastnoy dinamiki funktsIonalnogo sostoyaniya serdechno-sosudistoy sistemyi organizma sportsmenov i sportsmenok, spetsializiruyuschihsya v bege na srednie distantsii / S. I. Karaulova, N. V. Malikov // Fizicheskoe vospitanie studentov tvorcheskih spetsialnostey. - 2006. - No. 2. - S. 8-17.
6. Kozlov V. I. Sistema mikrotsirkulyatsii krovi: kliniko-morfologicheskie aspektyi izucheniya / V. I. Kozlov // Regionarnoe krovoobraschenie i mikrotsirkulyatsiya. - 2006. - No. 1(17). - S. 84-101.
7. Kompyuternaya reografiya / M. A. Ronkin, V. S. Shalyigin, A. V. Pirozhenko [i dr.] // Biomeditsinskie tehnologii i radioelektronika. - 2002. - No. 8. - S. 17-28.
8. Krupatkin A. I. Klinicheskaya neyroangiofiziologiya konechnostey / A. I. Krupatkin. - M. : Nauchnyiy mir, 2003. - 328 s.
9. Kudrya O. N. Osobennosti perifericheskoy gemodinamIki sportsmenov pri adaptatsii k zagruzkam razlichnoy napravlennosti / O. N. Kudrya, M. A. Kiryanova, L. V. Kapilevich // Byulleten sibirskoy meditsinyi. - 2012. - No. 3. - S. 48-52.
10. Lektsii po klinicheskoy reografii / L. B. Ivanov, V. A. Makarov. - M. : Nauchno-med. firma MBN, 2010. - 507 s.
11. Lukovska O. Suchasni metodi doslidzhennya sertsevoyi diyalnosti u fizichniy kulturi ta sporti / O. Lukovska, S. AfanasEv, A. Kovtun // Sportivniy visnik Pridniprovya. - 2010. - No.1. - S. 87-91.
12. Orel V. R. Adaptivnyie effektyi vzaimodeystviya serdtsa i sosudov u sportsmenov / V. R. Orel // Sportsmen v mezhdistsiplinarnom issledovanii. Monografiya / Pod red. M.P. Shestakova. - M. : TVT Divizion, 2009. - S. 210-258.
13. Podkolzina V. A. Meditsinskaya fizika / V. A. Podkolzina. - M. : Meditsina, 2007. - 32 s.
14. Polireokardiografiya v klinicheskoy praktike / [ Dumler A. A., Petrischeva A. V., Kiseleva O. S. i dr.] ; pod red. M. A. Zubareva. - Perm, 2002. - 35 s.
15. Rasmussen T. E. Rukovodstvo po angiologii i flebologii / T. E. Rasmussen, L. V. Klauz. - M. : LITTERRA, 2010. - 560 s.
16. Ronkin M. A. Reografiya v klinicheskoy praktike / M. A. Ronkin, L. B. Ivanov. - M. : Nauchno-meditsinskaya firma MBN, 1997. - 250 s.
17. Savelev V. S. Sovremennyie napravleniya v hirurgicheskom lechenii hronicheskoy venoznoy nedostatochnosti / V. S. Savelev // Flebolimfologiya. - 1996. - No. 1. - S. 5-7.
18. Harakteristika regionarnoy gemodinamiki nizhnih konechnostey u cportsmenov, zanimayuschihsya sportivnyim karate / Yu. P. Bredihina, L. V. Kapilevich, F. A. Guzhov [i dr.] // Teoriya i praktika fizicheskoy kulturyi. - 2012. - No. 7. - S. 49-51.
19. Tsukanova E. G. Reograficheskie issledovaniya perifericheskogo krovoobrascheniya u devushek, spetsializiruyuschihsya v legkoatleticheskom bege na 800 metrov / E. G. Tsukanova // Kultura fizicheskaya i zdorove. - 2013. - No. 3(45). - S. 46-50.
20. Comparison of foot-to-foot and hand-to-foot bioelectrical impedance methods in a population with a wide range of body mass indices / C. Gagnon, J. Menard, A. Bourbonnais [et al.] // Metab. Syndr. Relat. Disord. - 2010. - № 8. - P. 437-441.
21. Evaluation of intradialytic hypotension using impedance cardiography / A. Bayya, D. Rubinger, D. M. Linton [et al.] // Int. Urol. Nephrol. - 2011. - № 43. - P. 855-864.
22. Musil D. Age, body mass index and severity of primary chronic venous disease / D. Musil, M. Kaletova, J. Herman // Biomed. Pap. Med. Fac. Univ. Palacky Olomouc Czech. Repub. - 2011. - Vol. 155, № 4. - P. 367-371.
23. Salazar M. R. Relationships among insulin resistance, obesity, diagnosis of the metabolic syndrome and cardio-metabolic risk / M. R. Salazar, H. A. Carbajal, W. G. Espeche // Diab. Vasc. Dis. Res. - 2011. - Vol. 8, № 2. - P. 109-116.
ОСОБЕННОСТИ РЕГИОНАРНОГО КРОВОТОКА БЕДРА У ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РАЗНЫХ ВИДОВ СПОРТА
Мороз В.М., Хапицкая О.П.
Определяли изменения временных, амплитудных и производных от них показателей реовазограммы бедра у спортсменов высокого уровня мастерства юношеского возраста, которые занимаются волейболом, легкой атлетикой и борьбой со спортивным стажем не менее трех лет. Группу контроля составили практически здоровые лица в возрасте 17-21 года.
FEATURES OF REGIONAL BLOOD FLOW THIGH IN REPRESENTATIVES OF DIFFERENT SPORTS Moroz V.M., Khapitska O.P.
We determined the changes of time, amplitude and derivatives of these indicators rheovazograms of thigh at sportsmen of high level skills youth age engaged in volleyball, athletics and wrestling with sports experience at least three years. The control group made practically healthy persons aged 17-21 years.
Установлены достоверные различия показателей реовазограммы Installed significant differences in indicators of
бедра у лиц мужского пола юношеского возраста в зависимости reovazograms of thigh in males youth age, depending
от влияния интенсивных физических нагрузок. Спортивная on the impact of intense exercise. Sports specialization,
специализация, которая обусловливает особенности мышечной which determines the features of muscle activity leads
деятельности, приводит к изменениям регионарного кровотока to changes in regional blood flow of thigh in
бедра у представителей различных видов спорта. representatives of various sports.
Ключевые слова: регионарный кровоток, реовазограмма Key words: regional bloodstream,
бедра, волейболисты, легкоатлеты, борцы. rheovasography of thigh, volleyball players, athletes,
wrestlers.
Стаття надшшла 10.10.2016 р. Рецензент Гунас 1.В. УДК 616.34-008.14/.15-036.12-053.8
ВЫЯВЛЕНИЕ И ОЦЕНКА ФАКТОРОВ РИСКА, СПОСОБСТВУЮЩИХ ФОРМИРОВАНИЮ ХРОНИЧЕСКОГО ЗАПОРА СРЕДИ ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ
Иизучено путем анкетирования и средств мобильного здравоохранения особенности распространенности хронического запора (ХЗ) среди взрослого населения г. Баку, выявлены факторы риска (ФР), способствующие формированию ХЗ и их социально-гигиеническая оценка. Анкетирование провели при помощи опросника 8Р-36, адаптированного к цели настоящего исследования. ИМТ определяли индексом Кетле, ФА - шкалой GPAQ. Всего анализировали 1732 анкеты мужчин и 395 анкет женщин. Полученные данные показывают, что и в своеобразных социально-природных и национально-этнических условиях г. Баку ХЗ широко распространен среди местного населения, достигающий у мужчин 36,7±1,2%, у женщин 41,3±2,5%. В формировании ХЗ большую роль играют, наряду с внутренними, внешние факторы риска, среди которых особенно выделяются ИМТ и низкая ФА. При сочетании этих факторов риска выявляемость ХЗ превышает 90%. При нормативных значениях массы тела (<25,0 кг/м2) и ФА (>60 мин/день) выявляемость ХЗ очень редкая. Как видно, коррекция ИМТ и низкой ФА приобретает важное значение в повышении эффективности лечения ХЗ, так и его профилактики на популяционном уровне. Коррекция ИМТ и низкой ФА приобретает важное значение в повышении эффективности лечения ХЗ, так и его профилактики на популяционном уровне.
Ключевые слова: хронический запор, городское население, избыточная масса тела, физическая активность, распространенность.
По уровню глобального распространения и ущербу, наносимого здоровью, трудоспособности и качеству жизни населения, хронический запор (ХЗ) приобретает статус важной медико-социальной проблемы здравоохранения. Более четверти населения мира в настоящее время страдает от ХЗ [9].
Несмотря на широкий арсенал современных средств лечения, оно часто не приносит желаемых результатов и у многих лиц течение ХЗ приобретает многолетний характер, а меры по популяционной профилактике еще не проводится [8].
Во многом это связано с тем, что ХЗ до сих пор воспринимается как симптоматика разных нозоформ соматической заболеваемости и поэтому больные получают симптоматическое, нежели специфическое лечение [4]. В то же время вместе с лекарствами больным предписывается модификация образа жизни, физической активности (ФА), избыточной массы тела (ИМТ), рациональное питание, отказ от вредных привычек и прочее [6].
Т.е. предписываются элементы, отражающие личностно-поведенческие особенности пациентов, а насколько они играют самостоятельную роль в качестве факторов риска формирования ХЗ не конкретизировано, что ограничивает возможность как эффективного лечения ХЗ, так и его рациональную профилактику [7].
Целью работы было изучение путем анкетирования и средств мобильного здравоохранения особенностей распространенности ХЗ среди взрослого населения г. Баку, выявление факторов риска (ФР), способствующие формированию ХЗ и их социально-гигиеническая оценка.
Материал и методы исследования. Работу провели путем анкетирования разных возрастных групп взрослого населения г. Баку. Использовали стандартизированный международный опросник 8Р-36, модифицированный и адаптированный к местным условиям. В анкеты был включен блок вопросов по основным диагностическим проявлениям ХЗ. Всего анализировали 2127 полностью заполненных анкет, из них 1732 анкеты были представлены мужчинами, 395 анкет - женщинами. В связи со специфичностью ХЗ женщины редко соглашались участвовать в анкетировании. В сопряженных городских поликлиниках по
