CC BY
46
морфологической диагностики и клинико-морфологических сопоставлений): Практическое руководство. Санкт-Петербург.: Элби Санкт-Петербург, 2002. - 352 с.
7. Berg TG, Philpot KL, Welsh S et al. Ureaplasma/Mycoplasma-infected amnionic fluid: pregnancy outcome in treated and nontreated patients. // J Perinatol - 1999. №19 (4). - P. 275-277.
8. Fullana Montoro A., Brines Solanes J. E. Ureoplasma ureoliticum and Mycoplasma hominis -incidence and clinical significance of their isolation in perinatal period. // An. Esp. Pediatr. - 1992. - Vol. 36. - №4. - P. 285-288.
9. Grylewski R. J., Korbut R., Robak J. On the mechanism of antithrombotic action of flavinoids // Biochem. Pharmacol.- 1987.- Vol. 36.- P. 317-322.
10. Waites KB, Katz B, Schelonka RL. Mycoplasmas and ureaplasmas as neonatal pathogens. // Clin Microbiol Rev. - 2005. Vol. 18, №4. - P. 757-89.
ВЛИЯНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ ФЛАВОНОИДОВ НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПЛАЦЕНТЫ БЕРЕМЕННЫХ С МИКОПЛАЗМЕННОЙ ИНФЕКЦИЕЙ Прокопюк В.Ю., Волша В., Прокопюк О.С. Исследовано влияние флавоноидов на морфофункциональное состояние плацент беременных с микоплазменной инфекцией. Показано, что в плацентах родильниц с микоплазмозом, которые лечились без применения флавоноидов, определялись дистрофические изменения в виде склероза, наличия фибриноида в межворсинчатом пространстве и отёках стромы ворсин, лишенных эпителия. В плацентах родильниц, болевших микоплазмозом во время беременности и леченных с использованием флавоноидов вiявлены компенсаторно-приспособительные реакции в виде очаговой гиперплазии ворсин, сосудов, пролиферации трофобластического эпителия, что свидетельствует о достаточном их развитии к окончанию срока беременности.
Ключевые слова: микоплазмоз беременных, флавоноиды, плацента.
INFLUENCE OF FLAVONOIDS' APPLI-CATIONON ON THE MORPHOFUNCTIONAL STATE OF PREGNANT'S PLACENTA WITH A
MICOPLASMIC INFECTION Prokopyuk V.Yu., Volna V., Prokopyuk O.S.
There was studied the effect of flavonoids on morphofunctional state of placentas of pregnant women with mycoplasma infection. It has been shown that in the placentas of puerperas with mycoplasmosis, treated with no flavonoids, there were found dystrophic changes as sclerosis, presence of fibrinoid in inter-villi spaces and stroma oedemas of epithelium-free villi. At the same time in the placentas of the puerperas with mycoplasmosis during pregnancy and those treated using flavonoids there were revealed compensatory-adaptive reactions as focus hyperplasia of viili, vessels, proliferation of throphoblastic epithelium, that testifies to their proper development to the pregnancy termination.
Key words: mycoplasmosis of pregnant women, flavonoids, placenta.
УДК 612.766.1 - 02: 6123
СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В РЕОГРАМИ ГРУДНО1 КЛ1ТКИ У ПРАКТИЧНО
ЗДОРОВИХ М1СЬКИХ ЮНАК1В
'тттштмжшшшж,
Дан1 науковоТ л1тератури пщтверджують, що у тепер1шн1й час спостер1гаеться суттеве зростання зац1кавленост1 щодо використання реограф1чних метод1в у практична I спортивна медицин! [3, 8, 9]. Однак, для успшного анал1зу стану гемодинам1ки у хворих I спортсмеыв р1зноТ спец1ал1зацп необхщно ч1тко знати, як значення можуть приймати гемодинам1чн1 показники в здорового населення, знати причини й силу Тх можливих ф1зюлопчних меж [5, 11, 12]. Сучасна наукова думка пщтверджуе наявнють расових, популяцмних, в1кових I статевих вщм1нностей у серцево-судиннм систем! людини [1, 2], I вщзначае як надзвичайно актуальний напрямок дослщжень пошук нормативних Ыдивщуальних стандарт1в гемодинам1ки для жител1в р1зних регюыв УкраТни, у тому числ1 I Подтьського.
Метою роботи було вивчення особливостей ампл1тудних I часових показниюв грудноТ реограми та показниюв вщношень ампл1тудних I часових параметр1в у м1ських
практично здорових дiвчат i хлопав юнацького вiку i дослiдження проявiв статевого диморфiзму для величин даних реографiчних параметрiв.
Матерiал i методи дослiдження. Пiсля попереднього анкетування щодо наявност в анамнезi будь-яких захворювань нами було проведено комплексне детальне клУко-лабораторне дослщження 247 юнакiв вiком вiд 17 до 21 року i 235 дiвчат вiком вiд 16 до 20 роюв. Вони належали до мюьких жителiв украТнськоТ етнiчноT групи, як у третьому поколiннi проживають на територп Подiльського регiону УкраТни. Осiб, у яких виявили будь-як захворювання, виключали з групи, яких обстежували. Таким чином, контингент практично здорових склали 168 юнаюв i 167 дiвчат, якi були подтеы на десять вiкових груп: 5 груп за календарним i 5 груп за бюлопчним вiком. До одного бюлопчного вiку належали групи дiвчат 16 рокiв i юнаюв 17 рокiв; дiвчат 17 роюв i юнакiв 18 рокiв; дiвчат 18 рокiв i юнакiв 19 роюв; дiвчат 19 рокiв i юнакiв 20 рокiв; дiвчат 20 роюв i юнакiв 21 року.
Реографiчнi параметри визначали за допомогою комп'ютерного дiагностичного комплексу, що забезпечуе одночасну реeстрацiю електрокардiограми, фонокардiограми, основноТ i диференцiальноT тетраполярноТ реограми та вимiр артерiального тиску. Портативний багатофункцюнальний прилад був розроблений спiвробiтниками ВНТУ та науково-дослщного центру ВНМУ iм. М.1. Пирогова. Аналiз отриманих результат проведено за допомогою програми STATISTICA 5.5 (належить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1.Пирогова, лiцензiйний № AXXR910A374605FA) з використанням параметричних та непараметричних мещфв оцЫки показникiв.
Результати дослiдження та \х обговорення. Для бiльш детального аналiзу даних, отриманих методом тетраполярноТ реокардюграфп [7], ми провели ктькюну оцiнку показникiв реограми з визначенням вкових [10] та статевих особливостей ампл будних i часових показникiв та показниюв вiдношень амплiтудних i часових параметрiв грудноТ реограми у мюьких практично здорових оаб юнацького вку.
Бiльшiсть амплтудних показниюв грудноТ реограми в межах юнацького перюду онтогенезу мають вираженi статевi вiдмiнностi. Нами встановлено, що юнаки мають величину базового iмпедансу достовiрно меншу, ыж представницi жiночоT статi, як у загальнм групi так i окремого паспортного та бюлопчного вку (в уах випадках р<0,001) (рис. 1).
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
Рис. 1. Статев1 в1дм1нност1 величини базового 1мпедансу (Ом) в юнаш.
Вираженим статевим диморфiзмом вiдзначаeться амплiтуда систолiчноT хвилi в оаб юнацького вку: в юнаюв усiх вiкових груп вона достовiрно менша, нiж у дiвчат (в уах випадках p<0,001) (рис. 2).
Нами встановлено, що ампл^уда Ы^зури (див. рис. 2) статистично значуще менша у загальнм групi хлопав юнацького вiку, нiж у груп дiвчат (p<0,001); у юнакiв 21 року, ыж у дiвчат 20^чного вiку (p<0,01) та у хлопав 18 та 20 рокiв, ыж у Tхнiх однолiток жiночоT стат (в обох випадках p<0,05).
Ампл^уда дiастолiчноT хвилi (рис. 3.) у бтьшосп вiкових перiодiв мае достовiрно меншi значення у осiб чоловiчоT статi, нiж жiночоT. Нами встановлено статистично значущу рiзницю даного параметра у таких групах бюлопчного вку: 16^чы дiвчата - 17-рiчнi хлопц (p<0,05); 17-рiчнi дiвчата - 18^чы хпопцi (p<0,01); 19-рiчнi дiвчата - 20^чы хлопцi (p<0,05); 20-рiчнi дiвчата - 21-рiчнi хпопцi (p<0,001). ^м того 17-рiчнi, 18-рiчнi (p<0,05) та 20^чы (p<0,01) хпопцi мають даний показник достовiрно менший, нiж Тхн однолiтки жiночоT
40
38
22
CTaTi, а у 19 роюв дана законо1^рнють спостерiгаeться у виглядi тенденцГ| (p=0,057). У загальнм rpyni хлопцiв юнацького BiKy ампл^уда дiастолiчноï хвилi статистично значуще менша, ыж у загальнiй грyпi дiвчат (p<0,001) (див. рис. 3.).
0,32 0,30 0,28 0,26 0,24 0,22 0,20 0,18 0,16 0,14 0,12
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR_AGE
2
Box Pot (sara-graf2008 57v
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR AGE
Рис. 2. Статев! вiдмiнностi амплiтyди систолiчноï хвилi (Ом) (1) та ампл^уди iнцiзyри (Ом) (2) в юнаш.
Для вах вiково-статевих груп у межах юнацького перюду онтогенезу характерне виражене явище статевого диморф1зму у значеннях ампл^уди швидкого кровонаповнення i3 значним переважанням даного показника у дiвчат (p<0,01-0,001) (див. рис. 3).
0,20 0,18 0,16 0,14 0,12 0,10 0,08 0,06
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR_AGE
0,14 0,13 0,12 0,11 5 0,10
0,09 0,08 0,07 0,06 0,05
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
Ш
0
0
RR
0
-L _L Dp
0
R
00
R
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR AGE
Mean ±SE ±SD
1 GR_AGE 2
Рис. 3 Crai^i вщмшносп амплiтyд дiастолiчноï хвил! (Ом) (1) та швидкого кровонаповнення (Ом) (2) в юнагав.
Таким чином, вс ампл^уды показники грyдноï реограми мають бтьш1 значення у загальних групах дiвчат та групах окремого бюлопчного та паспортного вку; базовий iмпеданс, амплiтyди систолiчноï хвил! та швидкого кровонаповнення мають достов1ры статевi вщмЫносп у кожнм вшовм групк
Проведемо детальний аналiз статевих особливостей часових показниюв. Серцевий цикл мае бтьшу тривалiсть у юнакiв, як у загальнм груп! (p<0,001), так i у групах окремого бюлопчного вку (в уах випадках p<0,001), i у групах окремого паспортного вку (p<0,05 -0,001). Привертае до себе увагу той факт, що лише у хлопав 19^¡чного вку даний показник достов1рно не вiдрiзняеться пор!вняно з дiвчатами 19 та 18 роюв (рис. 4). Нами встановлено, що у 17-р1чних хлопав пор!вняно з 16^чними та 17^чними дiвчатами час висхщно!' частини реограми мае тенденцiю до збтьшення. М!ж особами 18 та 19 роюв не встановленi достов1ры статевi вщмЫносп, кр!м того не в^^зняеться даний показник i у групах бюлопчного вку: 17^чы дiвчата - 18-р!чы хлопц та 18-р1чы дiвчата - 19-р!чы хлопц (p>0,05). Нами виявлено достовiрне збiльшення часу висхщно1 частини реограми у 20-р1чних хлопав пор!вняно з ïхнiми однол^ками дiвчатами та дiвчатами 19 роюв та у 21-р!чних юнаюв пор!вняно з 20^чними дiвчатами, кр1м того у загальнiй груп! хлопав пор!вняно з дiвчатами юнацького вку (в уах випадках p<0,001) (див. рис. 4).
0,34
0,20
0,18
0,16
0,14
Е 0,12
0,10
0,08
0,06
0,04
1
0,24
0,15
0,22
Ми встановили, що лише у хлопц1в 19-р1чного в1ку час низхщноТ частини реограми достов1рно не в1др1зняеться пор1вняно з д1вчатами 19 та 18 рок1в. У вс1х 1нших в1ково-статевих групах хлопц1в юнацького в1ку даний показник достов1рно б1льший (р<0,05-0,001) (рис. 5).
Вох Ро1 (зага-дгаГ2008 57Г648С)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Э?_АЗЕ
1
2
Рис. 4. Статев1 в1дм1нност1 тривалост1 серцевого циклу (с) (1) та часу висхщноТ частини реограми (с) (2)
в юнаш.
0,
0,85 0,80 0,75 0,70 0,65 0,
0,55 0,50
Вох Р|(Л (5ага-дгаТ2008 57Г648С)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Э?_АЗЕ
Рис. 5. Статев1 в1дм1нност1 часу низх1дноТ частини реограми (с) (1) та часу швидкого кровонаповнення (с) (2) в юнагав.
Привертае до себе увагу те, що достов1рн1 статев1 в1дм1нност1 величини часу швидкого кровонаповнення встановлен лише з 20-р1чного в1ку, зокрема, у 20-р1чних юнак1в статистично значуще бтьший час швидкого кровонаповнення, н1ж у 20-р1чних та 19-р1чних д1вчат; у 21-р1чних юнак1в, н1ж у 20-р1чних д1вчат та у загальнм груп1 хлопц1в, н1ж у загальнм груп1 д1вчат (в ус1х випадках р<0,001) (див. рис.5).
Хлопц1 у б1льшост1 в1кових пер1од1в юнацького в1ку мають час пов1льного кровонаповнення достов1рно б1льший, н1ж д1вчата в1дпов1дних в1кових груп. Зокрема, ми встановили статистично значущу р1зницю величини даного показника у загальнм груп1 юнак1в (р<0,001); у групах б1олог1чного в1ку: 16-р1чн1 д1вчата - 17-р1чн1 юнаки (р<0,05), 18-р1чн1 д1вчата - 19-р1чн1 юнаки (р<0,01), 20-р1чн1 д1вчата - 21-р1чн1 юнаки (р<0,05); у групах календарного в1ку: м1ж 17-р1чними та 19-р1чними особами юнацького в1ку (в обох випадках р<0,01) (рис. 6). Нами встановлено, що у загальнм груп1 д1вчат пер1од вигнання мае достов1рно б1льшу тривал1сть (р<0,001), н1ж у в1дпов1дн1й груп1 хлопц1в; у д1вчат 16 рок1в даний показник бтьший, н1ж у 17-р1чних хлопц1в (р<0,05); у 19- р1чних д1вчат - н1ж у 20-р1чних хлопц1в (р<0,01) та в ос1б ж1ночоТ стат1 19 рок1в (р<0,05) та 20 рок1в (р<0,01), н1ж у хлопц1в того ж паспортного в1ку (див. рис.6).
Таким чином, у хлопц1в тривал1сть серцевого циклу, час висхщноТ та низхщноТ частини реограми, час швидкого та повтьного кровонаповнення у бтьшосл в1кових перюд1в достов1рно б1льш1, н1ж у д1вчат, лише пер1од вигнання мае б1льш1 значення у д1вчат окремого календарного та бюлопчного в1ку.
Показники в'дношень амплтудних i часових параметр'в у ос1б юнацького в1ку характеризуються вираженим статевим диморф1змом.
1,3
1,2
1,1
1,0
0,9
0,8
0,7
0,6
1
2
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
0,120 0,115 0,110 0,105 g 0,100 0,095 0,090 0,085 0,080 0,075
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR_AGE
1
Рис.6. CTaTeBi вiдмiнностi часу повiльного кровонаповнення (с) (1) та перюду вигнання (с) (2) в юнагав.
Величина дикротичного Ыдексу достов1рно б1льша у оаб чоловiчоï стат1 юнацького перюду онтогенезу в уах вiкових групах: загальнм (p<0,001), бiологiчного та календарного вку (p<0,05-0,001) (рис. 7).
В уах вково-статевих групах для величини дiастолiчного iндексу характерно явище статевого диморфiзму, даний показник достовiрно бтьший (p<0,05-0,001) у хлопцiв порiвняно з дiвчатами вiдповiдного вiку (див. рис. 7).
Box Plot (sara-graf2008 57v*648c)
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
ФЙ
m
00000
bW
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR AGE
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR_AGE
Mean ±SE ±SD
1 GR_AGE 2
Рис. 7. Статевi вiдмiнностi величини дикротичного Ыдексу(%) (1 ) та дiастолiчного iндексу (%) (2) в юнагав.
Нами встановлено, що середня швидкють швидкого кровонаповнення достовiрно менша у юнакiв у вах вiково-статевих групах порiвняно з дiвчатами вiдповiдного вiку (p<0,01-0,001) (рис. 8). Ми виявили значне збтьшення середньо!' швидкостi повiльного кровонаповнення у дiвчат юнацького вiку порiвняно з хлопцями в уах групах бюлопчного та паспортного вку (в усiх випадках p<0,001) (див. рис. 8).
Показник тонусу вах артерм мае достовiрнi статевi вiдмiнностi лише у дектькох вiкових групах: у двох бюлопчного вку та однiй паспортного. Вщзначаеться статистично значуще збiльшення даного показника у 20^чних хлопцiв порiвняно з !'хыми однолiтками та дiвчатами 19 роюв (в обох випадках p<0,01) та у 21-рiчних юнакiв порiвняно з 20-рiчними дiвчатами (p<0,05) (рис. 9).
Показник тонусу артерм великого калiбру мае достовiрно бiльшi значення у загальнiй групi хлопав юнацького вiку, нiж у дiвчат ^eï ж групи (p<0,01), крiм того даний показник бiльший у 20^чних хлопцiв порiвняно з !'хыми однолiтками та дiвчатами 19 роюв (в обох випадках p<0,01) та у 21^чних юнакiв порiвняно з 20^чними дiвчатами (p<0,05) (див. рис.9).
Величина показниюв тонусу артерiй середнього та мткого калiбру мае бiльшi значення у дiвчат, нiж у хлопав у бiльшостi перiодiв юнацького вку. Тенденцiйне збiльшення даного показника встановлено у дiвчат 17 роюв порiвняно з 18-рiчними хлопцями, дiвчата у 20 рокiв мають тонус артерм даного калiбру достовiрно бiльший, нiж 20-рiчнi та 21 ^чы юнаки, 18-рiчнi дiвчата, нiж юнаки того ж паспортного вку (в уах
0,125
2
70
85
65
80
60
75
55
70
50
65
45
60
40
55
50
30
45
випадках p<0,05). В загальнм груп дiвчат юнацького вку даний показник статистично значуще бтьший пор!вняно з аналогiчним показником у хлопав (рис. 10).
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR_AGE
1 GR_AGE 2
Рис. 8. Статев! вщмшносп середньоï швидкост швидкого кровонаповнення (Ом/с) (1) та середньо1 швидкост повтьного кровонаповнення (Ом/с) (2) в юнаюв.
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c) Box Pot (
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR_AGE
1 GR_AGE 2
Рис. 9. Cтатевi вщмшносп показникiв тонусу вах артерш (%) (1) та тонусу артерш великого калiбрy (%) (2) в юнакiв.
Box Pot (sara-graf2008 57v*648c)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 GR AGE
1
2
Рис. 10. Cтатевi вщмшносп показникiв тонусу артерiй середнього та мткого калiбрy (%) (1) та стввщношення тонуав артерiй (%) (2) в юнакiв.
2,2
2,0
28
26
24
22
20
8
6
4
3
2
1
0
9
8
7
Показник сПввщношення тонуав достов!рно бтьший у загальнм груп! хлопав, ыж у дiвчат юнацького перюду онтогенезу (p<0,001). Кр!м того встановлено статистично значуще збтьшення даного показника у 20-р!чних хлопав пор!вняно з ïхнiми однол!тками та д!вчатами 19 роюв (в обох випадках p<0,01) та у 21 -р!чних юнаюв пор!вняно з 20-р!чними д!вчатами (p<0,05) (див. рис.10).
Таким чином, дикротичний та дiастолiчнi Ыдекси достовiрно бiльшi у хлопцiв порiвняно з дiвчатами в ycix вiкових групах; показники тонусу Bcix артерiй, артерiй великого калiбру та спiввiдношення тонусiв артерм статистично значуще бiльшi у хлопав окремого паспортного та бiологiчного вку. Середнi швидкостi швидкого та повтьного кровонаповнення мають достовiрно бiльшi значення у групах дiвчат всiх вкових перiодiв, а показник тонусу артерм середнього та мiлкого калiбру - лише в окремих вкових групах.
Нашi результати пiдтверджуються науковими дослщженнями, отриманими ранiше у осiб Ыших вiкових категорiй Подiльського регiону Украши. Було встановлено, що в хлопчиюв пiдлiткового вiку величини амплiтудних показниюв та вiдношення часових й ампл^удних параметрiв в основному нижчi, ыж у дiвчаток, часовi ж показники в хлопчиюв-пiдлiткiв вищi, ыж у вiдповiдних груп дiвчаток [4, 6].
1. Амплiтуднi показники грудно1 реограми мають бiльшi значення у дiвчат загально! групи юнацького вiку та у групах окремого бюлопчного та паспортного вiку, ыж у хлопцiв вiдповiдних вiкових груп.
2. Бтьшють часових показникiв, отриманих методом тетраполярно!' реокардюграфп', у юнаюв достовiрно бiльшi, нiж у дiвчат: у хлопцiв тривалiсть серцевого циклу, час висхщно!' та низхщно!' частини реограми, час швидкого та повтьного кровонаповнення у бтьшосл вкових пер^в статистично значуще бiльшi, нiж у оаб жЫочо!' статi, лише перюд вигнання мае бiльшi значення у дiвчат окремого календарного та бюлопчного вку.
3. В основному показники, як характеризують вiдношення часових й ампл^удних параметрiв грудно!' реограми, мають бiльшi значення у групах хлопав юнацького вiку, лише середнi швидкост швидкого та повiльного кровонаповнення та показник тонусу артерм середнього та мткого калiбру мають достовiрно бiльшi значення у дiвчат.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Застосування в робот'1 комплексного вко-статевого пдходу при eue4eHHi нормативних парметр'в грудноï реограми дозволить удосконалити критери бльш точного розмежування норми та патологи, що в свою чергу, в подальшому дасть можливсть конкретно пiдiйтu до питання раннього виявлення груп ризику та прогнозувати захворювання органiв серцево-судинноï системи.
1. Вадзюк С.Н., Волкова Н.М. Метеотропн змши штракраыально! гемодинам1ки у практично здорових оаб //Вюник морфологи.- 2003.- Т.9, №2.- С.377-378.
2. Варламова Н.Г. Состояние сердечно-сосудистой системы жителей Европейского Севера //Вестник Коми научного центра УрО РАН.- 2000.- №16.- С.28-42.
3. Импедансная прекардиальная реокардиография /Зубенко В.Г., Колядин С.А., Морозов А.А., Стрелков В.Б., Щербаков Л.В., Щукин С.И. //Биомедицинская технология и радиоэлектроника.- 2001.-№10.- С.40-45.
4. Кириченко 1.М. Особливосл ампл1тудних i часових показниюв реограми грудно!' кл1тки у п1дл1тк1в в залежносл вщ вку, стат та соматотипу //Вюник морфологи.- 2002.- Т.8, №2.- С.329-337.
5. Коваленко С.О., Калешченко О.В. Центральна гемодинамка та варiабельнiсть серцевого ритму в оаб з рiзним рiвнем фiзичноï прaцездaтностi /^зюлопчний журнал.- 2006.- Т.52, №2.- С.92-93.
6. Мороз В.М., Кириченко 1.М., Гунас 1.В. Вiковi та стaтевi особливостi покaзникiв центрально!' гемодинaмiки i стввщношень aмплiтудних та часових показниюв реограми грудно! кпiтини у мюьких пiдлiткiв //Вiсник Вiнницького державного медичного уыверситету.- 2003.- Т.7, №1/1.- С.32-37.
7. Мороз В.М., Сарафинюк Л.А., Гунас 1.В. Вiковi та стaтевi особливостi покaзникiв центрально! гемодинамки в юнацькому вiцi //Biomedical and biosocial anthropology.- 2008.- №.- С..
8. Особенности системной гемодинамики у спортсменов-пловцов и легкоатлетов в клино- и ортостатике /М.Б.Огурцова, А.Н.Демин, Е.В.Поднебесная, Е.В.Киппа //Зб. наук. пр.: Слобожанський науково-спортивний вюник.- 2007.- №12.- С.261-265.
9. Ронкин М.А., Иванов Л.Б. Реография в клинической практике.- Москва: Научно-медицинская фирма МБН, 1997.- 250с.
10. Сарафинюк Л.А. Вiковi особливосп ампл^удних i часових показниш гемодинамки, отриманих методом тетраполярно! реокардюграфп', у практично здорових мюьких юнаюв //Вюник морфологи.-2008.- Т.14, №1.- С.225-229.
11. Сидоренко Г.И. Некоторые нерешенные вопросы оценки артериального давления //Кардиология.- 2003.- №3.- С.90-92.
12. Preliminary study of cardiorespiratory decondittioning in athletes after anterior cruciate ligament reconstruction /N.Olivier, R.Legrand, J.Rogez et al. //Ann. Readapt. Med. Phys.- 2006.- Vol.49, №8.-P.589-594.
ПОЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РЕОГРАММЫ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ У ПРАКТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ ГОРОДСКИХ ЮНОШЕЙ Сарафинюк Л.А. Представлены половые особенности реографических параметров гемодинамики, полученных методом тетраполярной реокар-диографии, у практически здоровых девушек и парней юношеского возраста Подолья.
Ключевые слова: реокардиография, юношеский возраст, половой диморфизм.
SEX DEPENDENT PECULIARITIES OF
READINGS OF THORAX RHEOGRAM REOCARDIOGRAPHY IN PRACTICALLY HEALTHY CITY BOYS Saraphinyuk L.A.
It is shown sexual peculiarities of reographyc parameters of haemodynamic received by the method of tetra polar reocardiography in practically healthy adolescent boys and girls of Podillya region.
Key words: reocardiography, adolescent age, sexual dimorphism.
УДК 611.37.013-07
КОРЕЛЯЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З МОРФОМЕТРИЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ В ТРЕТЬОМУ ТРИМЕСТР1 ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
Досл1'дження проведене у рамках науково-досл1'дно)' роботи Буковинського державного медичного унверситету "Статево-вков! законом'рност'! будови i топографоанатом'чних взаемов'дношень органiв i структур в онтогенезi людини. Особливост'1 вково)та статево)ембр'ютопографн" (№ держреестр. 0105и002927).
Медичну та со^альну значимють проблеми дiагностики, профтактики i лкування природжених та спадкових захворювань важко переоцЫити. Частота природженоТ i спадковоТ патологи в популяцп не змЫюеться i становить в середньому 5% вщ ктькосл новонароджених д^ей. В структурi перинатальноТ смертност данм патологи належить друге-трете мюце [5].
За останнi роки науковц свiту почали зосереджувати увагу питанням хiрургiчноT тактики при лiкуваннi природжених вад у новонароджених дтей. Особливу увагу придтяють своечаснiй перинатальнiй дiагностицi, яка дозволяе визначити тактику введення ваптност [6, 8].
З'ясування закономiрностей органогенезу людини набувае на сьогодншнм день iстотного кпiнiчного значення, осктьки знання типовоТ i варiантноT анатомп органiв або структур необхiднi для Ытерпретаци норми i патологiT. Все це в^грае вирiшальну роль у профтактиц перинатальноТ патологи [3]. Але поняття норми для порiвняння з нею фактичних даних дослiдження на даний час е досить складним i маловивченим питанням [2].
Пщшлункова залоза (ПЗ) е важливим екзокринним органом, який забезпечуе адекватний переб^ травлення. Вщомосл про синтопiчнi кореляци всiх анатомiчних частин ПЗ в перинатальному пер^ онтогенезу сприяють розумЫню механiзмiв Тх нормального формоутворення i становлення топографiT [7]. Для визначення закономiрностей процесiв органогенезу ПЗ слщ звернути увагу на особливостi морфометричних змЫ у перiоди Тх прискореного (5-й i 8-10-й мiсяцi) i сповiльненого (6-й i 7-й мюяцО розвитку [1], серед яких другий перюд прискореного розвитку дослiджений недостатньо.
