ПОКАЗНИКИ СТАНУ ПЕЧіНКИ ТА НИРОК ЖЕРЕБЦіВ У МіСТі ЛУГАНСЬК Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619 : 612 . 397 : 636 . 3 (477 . 61)

Шарандак П.В., к. вет. н., доцент, ©

Скрипова К.В., асшрантка, Тимошенко О.П., д.б.н., професор, Лугансъкий нацюналъний аграрнийутеерситет;

Шарандак В.В., к. вет. н., доцент, М1жнародне етзоотичне бюро, Париж, Франщя

ПОКАЗНИКИ СТАНУ ПЕЧ1НКИ ТА НИРОК ЖЕРЕБЦ1В У М1СТ1

ЛУГАНСЬК

У статт1 наведет дат лабораторных дослгдженъ, що дозволяютъ оцтити стан печтки та нырок жеребщв р1зных вжовш груп, як1 утримуютъся в ктно-спортивному комплексI мкта Лугансък.

Диспансеризащя - це система планових д1агностичних, профшактичних { л1кувальних заход1в, спрямованих на створення високопродуктивних стад тварин, в основу яко! покладеш принципивиб1рково! сукупносп {безперервносп [1].

Для створення таких стад необхщний постшний контроль за станом внутршшх оргашв тварин, оскшьки патолопчш процеси опосередковано впливають на тварин та яюсть { кшьккть отримано! вщ них продукцп. Особливе мкце в диспансеризаци займае дослщження таких оргашв, як печшка та нирки [2, 3].

Внаслщок штенсивно! господарсько! д1яльност1 людини в останш роки зросло антропогенне навантаження на зовшшне середовище, зокрема в регюш Донбасу. Значна концентращя пщприемств вугшьно!, металургшно!, х1м1чно! промисловост1 обумовлюе накопичення у грунтах та рослинах важких метал1в, яю, у свою чергу, потрапляють з кормом до оргашзму тварин. Особливо це актуально в умовах утримання тварин на техногенно забруднених територ1ях [4]. Тому вивчення показниюв стану внутршшх оргашв продуктивних тварин в умовах промислових областей Украши е важливим.

Мета дослщження - вивчити стан печшки та нирок коней р1зних в1кових груп, що належать КСК «Каролша» мюта Луганськ, за даними клмчних та лабораторних дослщжень.

Матер1али 1 методи. Матер1алом для дослщження були 20 жеребщв тракенсько! та украшсько! верхово! порщ кшно-спортивного комплексу «Каролша». Тварини були подшеш на чотири групи (по 5 тварин у кожнш) за вжовими категор1ями: перша група - до 5 рок1в; друга група - 10 рок1в; третя -15 та четверта - 20 роюв. Кшшчш дослщження тварин проводили за загальноприйнятою схемою. У сироватщ кров1 визначали вмют загального бшка б1уретовим методом, концентрацш сечовини - методом з д1ацетилмонооксимом, креатиншу - методом Яффе; актившсть аспарагшово!

© Шарандак П.В., Скрипова К.В., Тимошенко О.П., Шарандак В.В., 2013

362

(АсАТ) та аланшово! трансфераз (АлАТ) - методом Райтмана-Френкеля; актившсть лужно! фосфатази - юнетичним методом [5].

Результата 1 обговорення. При клмчному дослщженш жеребщв змш загального стану виявлено не було. Пальпащею дшянки печшки у тварин не було встановлено збшьшення меж органу за останшм ребром. Змш забарвлення слнзовнх оболонок не внявилн. Акт сечовидшення вщбувався у природнш позц болючост1 в дшянщ ннрок також виявлено не було.

Печшка - найбшьша травна залоза в оргашзм1 тварин \ людей, \ водночас вона е центральним органом гомеостазу, обмшу речовин, своерщною бюх1м1чною лаборатор1ею, яка виконуе бар'ерну та екскреторну функци. Основною функцюнально-структурною одиницею печшки е часточка, яка складаеться ¿з геиатоцит1в [6]. У геиатоцитах проходить бшьше тисяч1 найр1зномаштшших бюх1м1чних реакцш [7].

Дослщження р1вня загального бшка в сироватщ кров1 показало, що в жеребщв 5-ти р1чного вшу даний показник становив 68,6±1,31 г/л (66,2-70,7); у 10-ти р1чних тварин - 67,4±3,68 (60,2-71,8) г/л; 15-ти р1чних та 20-ти р1чних коней - 68,3±3,04 (57,0-73,7) та 69,2±1,11 (67,7-71,4) г/л в1дпов1дно (рис. 1).

г/л 70п

696867-

66

68,6

5 роюв

69,2

68,3

67,4

10 рою в

15 рок1в

20 рок1в

Рисунок 1. Вмкт загального бшка в сироватщ кров1 жеребщв

Ферменти - високомолекулярш оргашчш сполуки бшково! природи, яю виконують в оргашзм1 роль бюлопчних катал1затор1в. У лабораторий практищ визначення 1х активное^ використовують з метою ранньо! д1агностики внутршньо! патологи [8].

Нами встановлено, що в сироватщ кров1 жеребщв м. Луганська актившсть АлАТ була на р1вш: 0,57±0,22 (0,31-1,01) ммоль/(год*л) у 5-ти р1чних коней; 0,27±0,12 (0,03-0,41) ммоль/(год*л) у 10-ти р1чних; 0,65±0,14 (0,26-1,09) ммоль/(годхл), у 15-ти р1чних та 0,38±0,20 (0,1-0,77) ммоль/(годхл) - у 20-ти р1чних жеребщв (рис. 2).

363

Визначення активности АсАТ у кров1 коней показало, що данний показник у 5-ти р1чних жеребщв становив 1,89±0,39 (1,15-2,49) ммоль/(год*л); у 10-ти р1чних тварин - 2,22±0,56 (1,48-3,31) ммоль/(год*л) а у 15-ти та 20-ти р!чних - 2,35±0,21 (1,6-2,75) та 2,08±0,68 (0,83-3,15) ммоль/(годхл) вщповщно (рис.2).

Рисунок 2. Актившсть АлАТ 1 АсАТ в сироватщ кров1 жеребщв

Лужна фосфатаза (ЛФ) активуе вщщеплення фосфат1в вщ фосфорно-оргашчних сполук. Фермент розмщуеться у кл1тинах у зв'язаному з плазматичними мембранами сташ. ЛФ складаеться ¿з р1зних ¿зоферменпв, як1 локал1зуються переважно в еттели жовчовивщних шлях1в, плазматичних мембранах гепатоципв I нейрошв, юстках, кишечнику, плацент^ нирках [9].

Нами встановлено, що актившсть лужно! фосфатази в сироватщ кров1 жеребщв 5-ти р1чного вшу становила 261,1±30,72 (200,2-298,6) од/л; 10-р1чного в!ку - 198,8±12,85 (184,4-224,4) од/л; 15-ти та 20-ти лп-них коней - 267,9±16,31 (207,9-302,7) та 329,6±34,1 (202,1-316,0) од/л вщповщно (рис. 3).

>Р/п

340-,

5 рсмв 10 рокв 15 ромв 20 рсмв

Рисунок 3. Актившсть лужно'1 фосфатази в сироватщ кров! жеребщв

364

Нирки е основними видшьними органами. Основна 1хня функщя полягае в постшному видаленш з оргашзму кшцевих продукт1в метабол1зму, стороншх I токсичних речовин. Кр1м того, вони виконують в оргашзм1 р1зномаштш гомеостатичш функцп: а) осморегулювальну; б) пщтримання постшного об'ему циркулюючо! кров1 та позакл1тинно! рщини (волюморегулювальна);

в) пщтримання гомеостазу калш, натрш, кальцш, магнш, хлору, фосфат1в;

г) регуляцш кислотно-лужно! р1вноваги [8].

Концентрация сечовини в сироватщ кров1 жеребщв, як1 утримуються на територи мюта Луганськ, становила: у 5-ти р1чних тварин - 6,61±1,84 (3,299,64) ммоль/л; 10-ти р1чних - 5,83±0,63 (4,65-6,79) ммоль/л; у коней 15-ти роюв - 6,3±0,97 (3,38-7,34) ммоль/л та 4,83±0,81 (3,29-6,04) ммоль/л у 20-ти р1чних коней (рис.4).

Концентращя креатиншу в сироватщ кров1 жеребщв р1зних вжових груп становила: 133,0±6,45 (124,4-145,6) мкмоль/л у 5-ти р1чних тварин; 153,6±8,57 (138,9-168,6) мкмоль/л - у 10-ти р1чних жеребщв. У тварин старших в1кових груп кшьккть креатишну знаходилась на р1вш 140,7±6,66 (125,6-164,9) мкмоль/л у 15-ти р1чних коней та 151,9±4,78 (142,4-157,2) мкмоль/л - у 20-ти р1чних (рис.4).

ммоль/л

7

6,5 6

5,5 1 5

4,5 Н 4

3,5 Н 3

2,5 2

1,5 1

0,5 Н 0

6,61

0,133

5 рокв

4,83

■ креатинш сечовина

♦ 0,1534 ♦ 0,1407 —♦ 0,1519

10 рогав

15 роюв

20 рогав

Рисунок 4. Вмкт сечовини та креатишну в сироватщ кров1 жеребщв Висновки. 1. Одержан! результати можна використовувати при проведенш диспансеризаци коней р1зних в1кових груп у господарствах розташованих у промислово забруднених регюнах Донбасу.

365

2. Значения бюх1м1чних показниюв у сироватщ кров1 коней р1зного вшу будуть враховаш при проведенш д1агностичних заход1в за р1зних BapiaHTiB внутршньо! патологи цього виду тварин.

Л1тература

1. Левченко B.I., Сахнюк В.В. Етюлопя, патогенез та д1агностика внутршшх хвороб у високопродуктивних кор1в // В1сник аграр. науки. - 2001. -№ 10. - С. 28-33.

2. Левченко B.I. Сахнюк В.В. Пол1морбщшсть патологи у високопродуктивних тварин // Вкник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 3, ч. 1. -Б1лаЦерква. - 1997. - С. 89-92.

3. Внутршш хвороби тварин / B.I. Левченко, 1.П. Кондрахш, М.О. Судаков та ш.; За ред. B.I. Левченка. - Бша Церква, 1999. - Ч. 1.- 376 с.

4. Киреева Е.П. Нефротоксическое действие свинца, кадмия и его торможение комплексом биопротекторов / Е.П. Киреева, Б.А. Кацнельсон, Т.Д. Дегтярева [и др.] // Токсикологический вестник. - 2006. - № 3. - С. 26-32.

5. Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. - Т.1. - Минск.: Беларусь, 2000. - 495 с.

6. Клмчна д1агностика внутршшх хвороб тварин / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрахш та ш., За ред. B.I. Левченка. - Б1ла Церква, 2004. -608 с.

7. Biourge Vincent Dietary Management of Liver Disease / Vincent Biourge // Veterinary Focus. - 2010. - Vol. 20. - № 3. - P. 16.

8. Ветеринарна клЫчна бАохАмАя / M.I. Карташов, О.П. Тимошенко, Д.В. КАбкало та ш.; За ред. M.I. Карташова та О.П. Тимошенко. - Харюв: Еспада, 2010. - 400 с.

9. Wilfred G. Induction of hepatic alkaline phosphatase by antimicrotubular substances // Indian. Biochem. and Biophys. - 1984. - № 3. - P. 181-190.

Summary

Sharandak p., Skrypova K., Tymoshenko O., SHarandak V.

INDEXES OF LIVER AND KIDNEY CONDITION OF STALLIONS IN

LUGANSK CITY

In article are showed datas of the laboratory estimations, which allow to appreciate condition of liver and kidney stallions of different age groups, that keep in horse sport complex of Lugansk city.

Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.

366