Показники нанесу постійних зубів у дітей із зубощелепними аномаліями Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Висновки метою роз'яснювальноТ роботи матерям щодо

Згщно результат нашего дослщження необхщносп якюного грудного вигодовування. найпршим виявився стан тимчасових зуб1в у .Штература

д1тей 2-3 piHHOrO BiKy, ЯЮ знаходилися на груд- 1. Бщенко Н.В. Cnoci6 визначення р1вня ¡нтенсивност1 Kapiecy в fli-ному вигодовуванш, найкращим у тих, хто на л^гияК-М2ообТР-Ь№4Р-Кс 93-95 Б'денко"Современная стомато"

штучному. Найбтьш ОПТИМЭЛЬНИМ 3 ТОЧКИ зору 2. Каськова л.ф'. Поширенють та штенсившсть Kapiecy тимчасових

СТОМаТОЛОПЧНОГО здоров'я д1тей раннього BiKy, 3уб'в у Д'тей 3 р°дин лквщатор1в аварм на чаес / л.ф. Касько-

. ва//BiCHHK стоматологи.-2000. - №2.-С.51-52.

ЯК! знаходилися на грудному вигодовуванн!, е 3 Майданник ВТ. Оцшка рекомендацш щодо вигодовування д!тей

вигодовування ДО 1-pi4HOrO BiKy, але не менше 6 першого року життя з позицш доказовоТ медицини / В.Г. Май-

imraiim данник, I.C. См1ян // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. -

МЮЯЦ1Ь. 2002. - №1.-С. 23-27.

ПерСПеКТИВИ подалыиих дослщжень 4. Смоляр H.I. Стан молочних 3y6iB у д1тей в залежност1 вщ виго-

ОтрИМЭШ дат спонукають ДО розробки довування в ранньому вщ! / Н.1. Смоляр, I.C. Дубецька // В1сник

г , . 1 . r г . стоматологи. - 2006. - №1. - С.104-107.

Л1КуваЛЬНО-ПрОфтаКТИЧНИХ КОМПЛеКС1В ДЛЯ Д1теи 5 Чижевський I B. KniHi4He та ппешчне обфунтування профтак-

дан0'|' BiKOBO'i категори. А також ДО TiCHO'i тики Kapiecy 3y6iB у д1тей в промислово розвиненому perioHi:

cniBnpaMi дитячих стоматолопв та пед1атр1в з ^Ж/^в'С^^Г-к^гоо^^ззГ"- мед'наук: спец'

Реферат

РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ И ИНТЕНСИВНОСТЬ КАРИЕСА ВРЕМЕННЫХ ЗУБОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ОСОБЕННОСТЕЙ ВСКАРМЛИВАНИЯ У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ВОЗРАСТА Г.ПОЛТАВА Каськова Л.Ф., Шепеля А.В., Абрамова Е.Э. Ключевые слова: временные зубы, вскармливание, дети, кариес.

Для изучения распространенности и интенсивности кариеса временных зубов у детей и их взаимосвязи с особенностями вскармливания мы обследовали 382 ребенка в возрасте 2-3 лет. Результаты исследований свидетельствуют, что наихудшим оказалось состояние временных зубов у тех детей, которые находились на грудном вскармливании, наилучшим - на искусственном, что приводит к необходимости последующего детального изучения этого вопроса. Наиболее оптимальным с точки зрения стоматологического здоровья детей раннего возраста, которые находились на грудном вскармливании, есть вскармливание до 1 года, но не менее 6 месяцев.

Summary

PREVALENCE AND INTENSITY OF MILK TOOTH CARIES DEPENDING ON FEEDING CHARACTERISTICS IN INFANTS OF POLTAVA CITY Kaskova L.F., Shepelya A.V., Abramova E.E. Key words: primary teeth, feeding, children, caries.

382 children aged 2-3 years old were examined to study the prevalence and intensity of milk tooth caries and their interdependence with feeding characteristics. Findings we have obtained show the worst condition of milk teeth in breast-fed children, while bottle-fed children demonstrate mach more better condition of milk teeth. This curious result needs a more detailed study. The most appropriate approach in feeding with relation to children oral health is the breast-feeding till the first birthday, but no less than 6 months.

УДК: [616.314+616.716.1/.4J-007.-002.4-053.4 Каськова Л.Ф., Марченко К. В.

П0КАЗНИКИ НАНЕСУ П0СТШНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛ 1ЯМИ

ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава

Одним гз фактор{в ризику, щодо виникнення Kapiecy, е зубощелепт аномали: 67,8% обстежених нами dimeii маютъ порушення прикусу та 39,8% dimeii маютъ luKidAuei звички, що е фактором виникнення зубощелепних аномалш. Нами обстежено 600 dimeii 12-piuHozo вшу, яш були розпо-дшет на 4 групи 3ziduo наявност1 чи eidcymuocmi патологи прикусу та штдливих звичок та на 6 груп ~ по eiduoiueumo до лшування ортодонтичног патологи. У цих dimeii визначали показни-ки noiuupeuocmi та iumeucuenocmi Kapiecy постшних 3y6ie. Дocлiджeння показали, що найбшъ-ша поширетстъ та ттенсивтстъ Kapiecy спостеркаеться у dimeii i3 зубощелепними anoMajii-ями та штдливими звичками. Haîizipiui показники Kapiecy серед dimeii i3 зубощелепними анома-лiямu eidMi4eni у тих груп dimeii, ят не знаютъ, що у них е ортодонтична namoлoгiя. flimu, ят знаютъ про наявтеть зубощелепног патологи, та dimu, яш лшуються у ортодонта, маютъ нuжчi показники iumeucuenocmi Kapiecy, оскшъки вони постшно знаходятъея nid наглядом стоматолога та певною Mipcm виконуютъ ïx поради. Тобто виникае Heoôxidnicmb залучення батъ-Kie, вчumeлiв, лiкapiв-cmoмamoлoгiв до проведения cauimapuo-npoceimuui^bKoï роботи та npoefii-лактичних 3axodie, спрямованих на зниження показнитв noauupeHocmi та iumeucuenocmi Kapiecy у dimeii i3 зубощелепними aнoмaлiямu.

Ключов1 слова: д1ти, Kapiec, ¡нтенсивнють, поширенють, зубощелепы аномали

Kapiec, що на сьогодышнш день залишаеться одшею з головних проблем у стоматологи, за-слуговуе значноТ уваги як з точки зору лкуваль-них заход1в, так i з точки зору профтактики. Адже в останж роки спостер1гаеться тенденц1я до зростання захворюваносп основними стома-толопчними захворюваннями серед дп"ей та niflniTKiB [5].

Одним з фактор1в ризику щодо виникнення Kapiecy е зубощелепы аномалП', поширенють яких за р1зними даними досягае 95% [4]. У дп"ей з зубощелепними аномал1ями створюються умови для виникнення ретенцшних пункт1в [3], ускладнюючи таким чином проведения належноТ ппени порожнини рота, що е необхщною для профтактики розвитку Kapiecy [1].

У зв'язку з цим метою нашого дослщження було вивчення поширеносп та ¡нтенсивносп ка-piecy у дп"ей ¡з зубощелепними аномал1ями pi3-них дослщжуваних груп.

Матср1али та методи обстеження

Нами було обстежено 600 дп"ей, яю прожива-ють та вщвщують шктьы навчальш заклади м.Полтави, в1ком 12 poKiB. Пщ час огляду дп"ей звертали увагу на наявнють зубощелепних аномалш та захворюванють KapiecoM.

Д1агностика зубощелепних аномалш проводилась на основ1 кл1н1чного обстеження, що включало в себе опитування, зовшшнш огляд та огляд порожнини рота. Базуючись на отриманих даних i з використанням класифкацш ВООЗ, формулювався д1агноз.

Визначення ¡нтенсивносп та поширеносп ка-piecy проводилися згщно з рекомендац1ями ВООЗ (1989).

Для вивчення епщемюлопчного стану Kapiecy визначалися наступш показники: поширенють Kapiecy згщно сформованих груп; ¡нтенсивнють Kapiecy за показником КПВ 3y6iB у дп"ей згщно сформованих груп:

1 - дп"и з зубощелепними аномал1ями та LUKi-дливими звичками;

2 - д1ти з зубощелепними аномал1ями та без шкщливих звичок;

3 - д1ти без зубощелепних аномалш та з шкщ-ливими звичками;

4 - д1ти без зубощелепних аномалш та без шкщливих звичок.

Оглянув д1ти, додатково були розподтеш на 6 груп:

1 група - дп"и, як1 знають про наявнють у них зубощелепних аномалш, але не лкуються у ортодонта;

2 група - д1ти, яю не знають про наявнють у них зубощелепних аномалш;

3 група - д1ти, як1 знають про наявнють у них

зубощелепних аномалш та лкуються у ортодонта;

4 група - д1ти, як1 лкувались у ортодонта, але передчасно припинили лкування;

5 група - д1ти, лкувалися у ортодонта, та у них не виявляються зубощелепы аномали;

6 група - здоров1 д1ти, яю школи не лкувалися у ортодонта.

Даш оброблеш методом вар1ацшноТ статистики Ст'юдента-Ф1шера. В1рогщними вважались показники при Р<0,05.

Результати дгкипджснни та iíx обговорення

Hami дослщження показали, що ¡з 600 обсте-жених дп"ей зубощелепы аномали мають 407 fli-тей, що становить 67,8%. 193 дитини не мали порушень прикусу, але у 62 - були шкщлив1 зви-чки (ротове дихання, смоктання предмете, губ чи язика, кусання губ). Не дивлячись на це, поширенють Kapiecy у них майже однакова i становить 61,6±3,5% та 61,3±6,18% вщповщно (табл.1). Серед дп"ей, яю мають зубощелепш аномалП' (230 дп"ей), що становить 56,5%, мають шкщлив1 звички i у них поширенють Kapiecy Bipo-гщно вища, ыж у дп"ей ¡з зубощелепними ано-мал1ями, але без шкщливих звичок (Р<0,01). Взагал1 ж найбтьша поширенють Kapiecy спо-стер1гаеться у дп"ей, як1 мають зубощелепш аномалП' та шкщлив1 звички, а найменша у дп"ей без зубощелепних аномалш та шкщливих звичок. Тобто, порушення прикусу та наявнють lukí-дливих звичок у дп"ей е фактором ризику виникнення Kapiecy. Це пщтверджують i показники ¡н-тенсивносп Kapiecy постшних 3y6iB у цих дп"ей. Показник ¡HTeHCHBHOCTi найнижчий у дп"ей без зубощелепних аномалш та шкщливих звичок, а найвищий - у дп"ей ¡з зубощелепними аномал1я-ми та шкщливими звичками.

Наступним етапом нашого дослщження було вивчення показниш Kapiecy у дп"ей ¡з порушен-нями прикусу та р1зною об1знанютю про наяв-н1сть зубощелепних аномалш у них та р1зним вщношенням до Тх лкування (табл.2). Так, поширенють Kapiecy найнижча у дп"ей, як1 лкува-лися з приводу ортодонтичноТ патологи, завершили лкування та на тепер1шнш час не мають порушень прикусу. Тобто, ц1 д1ти знаходилися на диспансерному нагляд1 у лкаря стоматолога, який проводить саштарно-просвп"ницьку роботу та дае рекомендацп по догляду за порожниною рота. За результатами наших дослщжень най-кращий стан ппени серед дослщжуваних груп саме у цих дп"ей та здорових, як1 не мають зубощелепних аномалш [2].

Таблиця 1

Показники Kapiecy у dimed у залежностi в/б наявност/ зубощелепних аномалШ та шюдливих звичок, п=600

Номер груп и Групи обстежених д1тей та Тх юльюсть Показники Kapiecy

поширенють ¡нтенсивн1сть за показником КПВ 3y6iB

абс. %

1 ¡з зубощелепними аномал1ями та шкщливими звичками, п=230 171 74,3±2,9 2,1±0,1

2 ¡з зубощелепними аномал1ями та без шюдливих звичок, п=177 112 65,5±3,6 Р,.2<0,01 2,24±0,12 Р,.2>0,05

3 без зубощелепних аномалш та з шкщливими звичками, п=62 38 61,3±6,2 Pi-3<0,01 Р2.З>0,05 2,24±0,22 PI,2-3>0,05

4 без зубощелепних аномалш та без шюдливих звичок, п=131 81 61,8±4,2 Р,.4<0,01 Р2,З-4>0,05 1,87±0,15 Pl,2,3-4>0,05

ilpuMirriKa: Р1...4- eipoaidHicmb eidMiHHOcmeU показника м'!ж групами dimeil nid час обстеження.

Таблиця2

Показники Kapiecy у dimed 12 роюв, n=600

Номер групи Групи дп"ей по вщношенню до лкування зубощелепних аномалш Показники Kapiecy

поширенють ¡нтенсивнють за показником КПВ 3y6iB

абс. %

1 не знають, п=174 126 72,4±3,4 2,41±0,1

2 знають, п=82 55 67±5,2 Р,.2>0,05 2,16±0,12 Р,.2<0,001

3 лкуються, п=56 35 62,5±6,5 Pi,2-3>0,05 1,8+0,11 Р,.3<0,001 Р2.з<0,01

4 лкувалися, але не завершили лкування, п=95 67 70,5±4,8 Pl,2,3-4>0,05 1,96±0,1 Р,.4<0,001 Р2,З-4>0,05

5 здоров^ рашше лкувалися, п=26 12 46,1±9,8 Pi,3-5<0,001 Р2,4-5<0,01 2,5±0,2 Р3,4-5<0,01 Р12-5>0,05

6 здоров^ школи не лкувалися, п=167 107 67,6±3,6 Pi,2,з,«>0,05 Р5.7<0,001 2,39±0,1 Рз,4-б<0,001 Pl,2,5-6>0,05

ilpuMirriKa: P1...7- eipoaidHicmb eidMiHHOcmeU показника м'!ж групами dimeil nid час обстеження.

Нами виявлено, що найбтьш високий показ-ник поширеносп кар1есу серед дп"ей, яю мають зубощелепш аномалп, але не знають про це, лн кувалися, але не завершили лкування \ мають порушення прикусу. Це говорить про безвщповн дальне вщношення дп"ей 1 та 4 груп до стану свого стоматолопчного здоров'я. Тобто, лкарн стоматологи дитяч1 пщ час профтактичних огляд1в в оргашзованих дитячих колективах по-винш звертати увагу дп"ей та Тхых батьш на стан порожнини рота, необхщнють проведения профтактичних заход1в та необхщнють стоматолопчного лкування.

Висновки та перспективи подальших досл1джснь

Наил дослщження показали, що д1ти ¡з зубо-щелепними аномал1ями та шкщливими звичками мають значну поширенють та ¡нтенсивнють карн озного процесу. Особливу увагу потребують дн ти, як1 не знають про ¡снування у них ортодонти-чноТ патологи та д1ти, що знають про наявнють

патологи, але не лкуються у ортодонта, бо вони е групою ризику по виникненню Kapiecy. Тобто для них необхщно розробити та впровадити комплекс лкувально-профтактичних заход1в для пщвищення резистентносп твердих тканин зуб1в.

Лпсратура

1. Дичко 6.Н. PieeHb ririeHiMHoro стану i стушнь ураження KapiecoM у шдлгтв / б.Н/Дичко, I.В.Ковач, А.В.Вербицька // Вюник стоматологи. - 2005. - №2. - С. 61-62.

2. Каськова Л.Ф., Стан ппени порожнини рота та тканин пародон-та у дп"ей ¡з зубощелепними аномал1ями / Л.Ф.Каськова, К.В.Марченко // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. - 2010. -Т. 10, № 1. - С. 137- 139.

3. Каськова Л.Ф. Поширенють зубощелепних аномалш та стан твердих тканин 3y6iB i тканин пародонта в дп"ей 11-16 роюв / Л.Ф.Каськова, Н.М.Тараненко // Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2005. -№6. -С. 51-54.

4. Фетюова Г.Л. Пор1вняльний анал1з розповсюдженост1 зубощелепних аномалш серед населения Полтави та ПолтавськоТ облаем / Г.Л.Фетюова, М.В.Трофименко, А.б.Карасюнок [та ¡н.] // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. - 2008. - Т. 8, № 3. - С. 179- 180.

5. Хоменко Л.О. Впровадження шюльноТ осв1тньоТ програми з riri-ени порожнини рота в Укра'1'Hi / Л.О.Хоменко, О.Шстапко, Н.В.Бщенко // Вюник стоматологи. - 2000. - №3. - С. 37 - 38.

Реферат

ПОКАЗАТЕЛИ КАРИЕСА ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ С ЗУБОЧЕЛЮСТНЫМИ АНОМАЛИЯМИ Каськова Л.Ф., Марченко К.В.

Ключевые слова: дети, кариес, интенсивность, распространенность, зубочелюстные аномалии

Одним из факторов риска, относительно возникновения кариеса, являются зубочелюстные аномалии: у 67,8% обследованных нами детей есть нарушение прикуса и у 39,8% детей есть вредные привычки, которые являются фактором возникновения зубочелюстных аномалий. Нами обследовано 600 детей 12-летнего возраста, которые были распределены на 4 группы согласно наличию или отсутствию патологии прикуса и вредных привычек и на 6 групп - по отношению к лечению ортодонтичной патологии. У этих детей определяли показатели распространенности и интенсивности кариеса постоянных зубов. Исследования показали, что наибольшая распространенность и интенсивность кариеса наблюдается у детей с зубочелюстными аномалиями и вредными привычками. Наихудшие показатели кариеса, среди детей с ортодонтической патологией, отмечены у тех групп детей, которые не знают, что у них есть зубочелюстные аномалии. Дети, которые знают о наличии ортодонтической патологии, и дети, которые лечатся у ортодонта, имеют более низкие показатели кариеса, поскольку они постоянно находятся под наблюдением стоматолога и в некоторой степени выполняют его рекомендации. То есть возникает необходимость привлечения родителей, учителей, врачей-стоматологов к проведению санитарно-просветительской работы и профилактических мероприятий, направленных на снижение показателей распространенности и интенсивности кариеса у детей с зубочелюстными аномалиями.

Summary

INDICES OF PERMANENT TOOTH CARIES IN CHILDREN WITH DENTOMAXILLARY ABNORMALITIES Kaskova L.F., Marchenko K.V.

Keywords: children, dental caries, intensity, prevalence, dentomaxillary abnormalities

One of the risk factors giving rise to dental caries is dentomaxillary anomalies. So, 67.8% of children we have examined have various malocclusions, and 39.8% of children have pernicious habits resulting in the development of dentomaxillary abnormalities. 600 children aged 12 years old were examined and arranged into 4 groups according to presence/ absence of malocclusion and pernicious habits and into 6 groups depending on the correction of orthodontic pathology. Such indices as permanent tooth caries prevalence and intensity were studied in these children. Our study has shown the highest prevalence and intensity of permanent tooth caries is observed in children with dentomaxillary abnormalities and pernicious habits. The worst caries indices are found in children who even unaware of their dentomaxillary abnormalities. Children who are aware of their orthodontic problem and are patients of orthodontists have lower caries indices as they are under the dentist's supervision and to a certain extent follow his/her recommendations. Thus, there seems to be an urgent need to involve parents, teachers, healthcare providers in dental education and preventive measures aimed to reduce the indices of caries prevalence and intensity in children with dentomaxillary abnormalities.

УДК [616.314+616.716] - 053.5 (477.53) Карасюнок A.C., Куроедова К.Л.

МОРФО-ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ЗУБОЩЕЛЕПНОТ Д1ЛЯНКИ У Д1ТЕЙ 6-11 Р0К1В М. П0ЛТАВИ

Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Проведене обстеження dimeü м. Полтава в nepiod змтного прикусу. Вивчено розповсюджетстъ i структуру зубощелепних аномалш, а також порушенъ функцш порожнини рота.

Ключов1 слова: ортодонтичне лкування, д1ти, змшний прикус, зубощелепш аномали, функци порожнини рота.

За даними сучасних лп"ературних джерел вщ-м1чаеться тенден^я до збтьшення розповсю-дженосп зубощелепних аномалш (ЗЩА) та по-рушень функцш зубощелепноТ дтянки [1, 2, 3, 4, 5]. Перюд змтного прикусу характеризуеться процесами активного росту та становления зубощелепноТ дтянки дитини. Отже вивчення морфолопчного та функцюнального стану зубощелепноТ дтянки у дп"ей в перюд змтного прикусу е актуальним.

Метою нашого дослщження стало вивчення поширеносп та структури ЗЩА, а також пору-шень функцш зубощелепноТ дтянки у дп"ей 6-11 рош.

Об'екти та методи дгкипджснни

Для виконання поставлено'! мети було проведено обстеження 784 дп"ей вком вщ 6 до 11 ро-мв у загальноосвп"шх школах № 16, 17, 25, 34, 37 м. Полтави. Результати огляду кожноТ'дитини