Поширеність зубощелепних аномалій у дітей з урахуванням шкідливих звичок та відношення до ортодонтичного лікування Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

пiдвищення показника в порiвняннi з таким до операци, проте в бiльшостi випадкiв BiH все ж не досягав норми. Утруднене прорiзування зубiв мудростi супроводжуеться iстотним зниженням показника електронегативносп ядер, що вiдображае електрокшетичний потенцiал ядер. Достовiрних вiдмiнностей показника ЕНЯ% у групах хворих з утрудненим прорiзуванням нижнiх зубiв мудрост i верхнiх зубiв мудростi не виявлено. Ефективне хiрургiчне лiкування з подальшим пiсляоперацiйним веденням пацiентiв супроводжуеться пщвищенням i навiть вiдновленням показника електронегативносп ядер нативних епiтелiальних кттин до рiвня вковоТ норми.

Summary

ELECTROKINETIC PROPERTIES OF BUCCAL EPITHELIUM NUCLEI IN PATIENTS WITH TROUBLESOME ERUPTION OF WISDOM TEETH

Zhelnin Ye.V, Kolupayev T.V., Grin V.V.

Key words: electrokinetic potential of epithelial nuclei, troublesome eruption of wisdom teeth.

Bioelectric properties of native cell nuclei, including electrokinetic potential, describe the potential energy of the genome. It is considered the cause of troublesome eruption of wisdom results from the disturbances in embryonic development of the lower jaw and the lower third molars bud. The aim of the study was to evaluate electrokinetic properties of cell nuclei of buccal epithelium and the effectiveness of surgical treatment in patients with troublesome wisdom tooth eruption. The nucleus electronegativity index (NEN, %) was determined by intracellular electrophoresis. The study involved 32 patients with difficult eruption of wisdom teeth. The investigation was conducted in the exacerbation period (prior the surgery) and after tooth extraction. NEN index was determined at least twice during the exacerbation and during the clinical recovery. NEN index of buccal epithelium in the patients of two major subgroups with difficult eruption of the upper and lower third molars was significantly lowered compared with the control group. Repeated studies of NEN index of buccal epithelium following the surgery in 3-6 days showed the increase of the index compared with that prior the surgery, but in the most cases it still did not reach the normal. Troublesome eruption of wisdom teeth was accompanied by significant decrease of nuclei electronegativity, that reflects the nucleus electrokinetic potential. No significant differences in ENN indices were found out in patients with difficult eruption of lower and upper wisdom teeth. Effective surgery followed by proper postoperative management was accompanied by increased and even the renewed index of native epithelial cell indicator electronegative up to age norm.

УДК 616.314+616.716] - 053.5 - 089.23 Каськова Л.Ф., Марченко К.В., Бережна О.Е.

ПОШИРЕН1СТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛ1Й У Д1ТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ШК1ДЛИВИХ ЗВИЧОК ТА В1ДНОШЕННЯ ДО ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ

ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава, Украша

Одним i3 фактор'т ризику, щодо виникнення кар'есу, е зубощелепн аномала: 67,8% обстежених нами дтей мають порушення прикусу i3 яких 56,5% мають шк'длив! звички. Доcлiдження показали, що i3 407 д/'тей, як мають зубощелепн аномал'й, I клас за Енглем виявлено у 342 дтей (84%), II клас - у 58 (14,2%), III клас - у 7 д/'тей (1,8%). Найчастше визначалася скупченсть зуб'в, яка зустр'чалася у 62,1% пaцieнтiв в'д загально'У клькостi дтей iз порушеннями прикусу. Проведен дослдження вияви-ли значну неосв'домлен'сть дтей з приводу наявностi у них зубощелепних аномалш. Лише незначна кльксть дтей Iз обстежених лкуеться у ортодонта (9,3%). Тобто виникае необх'дн'сть залучен-ня батьк'т, вчител'т, л'кар'т-стоматолог'т до проведення сантарно-просвтницькоУ роботи та профлактичних заход'т, спрямованих на попередження та лкування шк'дливих звичок та зубощелепних aномaлiй у дтей.

Ключовi слова: д1ти, поширенють, зубощелепн аномали.

Дана робота е фрагментом нayково-доcлiдноi' роботи «Удосконалити лкування та профлактику pецидивiв захворювань тканин пародонта та ка^есу зyбiв у оаб iß зниженою неcпецифiчною резистентнютю» ДУ «нститут стоматологи Ака-демП' медичних наук УкраГни», м. Одеса (шифр АМН 055.04, № держреестрацп 0104U000866).

В останн роки спостер^аеться тенден^я до зростання кшькосп основних стоматолопчних захворювань серед д^ей та пщлггюв. Одним i3 чин-нимв щодо виникнення карiесу та хвороб тканин пародонта е зубощелепн аномали, поширенють яких за рiзними даними досягае 95% [7].

Зубощелепн аномали - це реальн фактори розвитку захворювань тканин пародонта, що зу-мовлено попршенням стану гтени порожнини рота, патолопчними навантаженнями на тканини

пародонта [2]. Але лише частина д^ей, що мають зубощелепн аномали лкуються в ортодонта та не завжди закшчують його. Деяк д^и, у зв'язку з низькою медичною грамотнютю, нав^ь не знають, що в них патолопя прикусу [1, 5, 6, 8]. Тобто значна частина д^ей iз зубощелепними аномалiями не отримуе ортодонтичного лкуван-ня з цього приводу, що, у свою чергу, ускладнюе перебк шших стоматолопчних захворювань.

Мета дослщження

Вивчення поширеносп зубощелепних аномалш у дiтей з урахуванням шкщливих звичок та вщношення до ортодонтичного лiкування.

Об'екти i методи дослiдження

Нами було обстежено 600 дiтей вiком 12 ро-кiв, якi проживають та вщвщують шкiльнi навча-льнi заклади м. Полтави. Пщ час огляду зверта-ли увагу на наявнiсть зубощелепних аномалш, захворюванiсть карieсом та наявнють змiн з боку тканин пародонта.

Дiагностика зубощелепних аномалiй проводилась на основi клiнiчного обстеження, що включало в себе опитування, зовшшнш огляд та огляд порожнини рота. Базуючись на отриманих даних i з використанням класифкаци Енгля, фо-рмулювався дiагноз.

Для статистично'Г обробки отриманих даних використовували стандарты програми. Bipo^-нють мiж сеpеднiми арифметичними (М1 та М2) oцiнювали за кpитеpieм t Стьюдента-Фшера [3]. Вщмшнють вважали за вipoгiдну при Р<0,05.

Розрахунки проводили на пеpсoнальнiй ЕОМ i3 використанням програмного забезпечення Microsoft Office Excel.

Результати дослщження

1з обстежених 600 12-piчних дiтей 407 мають зубoщелепнi аномали', що становить 67,8±1,92% (табл. 1), i3 яких 230 дiтей (56,5±3,27%) мають шкiдливi звички. Частина здорових д^ей (32,1±5,97%) також мають незначнi порушення функцiй зубощелепно'Г системи, якi можуть при-звести до розвитку ортодонтично'Г та терапевти-чно'Г патологи.

Таблиця 1

юнють зубощелепних аномалш та шкдливих звичок у дтей

№, п/п Групи дтей Ктькють дтей Дгги ai шкiAЛивими звичками Дiти без шюдливих звичок

абс. % абс. % абс. %

1 здорс^ Ai™ 193 32,2±3,36 62 32,1±5,97 131 67,9±4,09

2 is ЗЩА 407 67,8±1,92 P1-2<0,001 230 56,5±3,27 P1-2<0,001 177 43,5±3,73 P1-2<0,001

3 всього обстежено 600 100 292 48,7±2,93 308 51,3±2,84

Прим1тка. Р1_2 - в1роа1днють в1дм1нностей показника м'ж група

1з 407 д^ей, як мають зубощелепн аномали', I клас за Енглем виявлено у 342 д^ей (84%), II клас - у 58 (14,2%), III клас - у 7 д^ей (1,8%). Най-частше визначалася скупченать зубiв, яка вщмь чена у 234 д^ей з анoмалiями I класу за Енглем, 15 - з анoмалiями II класу та 4 - з анoмалiями III класу за Енглем, що становить 62,1% вщ загаль-но'|' кiлькoстi дiтей iз порушеннями прикусу.

Оглянув дiти, були poзпoдiленi на 6 груп:

1 група - не знають, що в них е зубощелепн аномали'; 2 група - знають, що в них е зубощеле-пн аномали, але не лкуються; 3 група - знають, що в них зубощелепн аномали та лкуються в

Кльксть dimeü в групах з

ми д1тей пд час обстеження.

ортодонта; 4 група - лкувалися в ортодонта, але не завершили лкування; 5 група - здоров^ раш-ше лiкувалися з приводу зубощелепноТ аномали; 6 група - здоров^ нiколи не лiкувалися.

174 дитини iз обстежених, що становить 29±3,44%, не знають, що у них е порушення прикусу, 82 (13,6±3,8%) знають, але не лкуються, 56 (9,3±3,91%) дiтей лiкуються, 95 (15,8±3,76%) дiтей лiкувалися у ортодонта, але мають ознаки порушень прикусу (табл. 2). Лише 4,3±4,05% дь тей ранiше лiкувалися з приводу зубощелепних аномалш та на даний момент здоровк

Таблиця 2

урахуванням Тхнього в!дношення до ортодонтичного лкування

Номер групи Групи дтей Кiлькiсть дп"ей, n=600

абс. %

1 не знають 174 29±3,44

2 знають 82 13,6±3,8 P1-2<0,01

3 лкуються 56 9,3±3,91 P1-3<0,001 P2-3<0,05

4 лкувалися, але не завершили лку-вання 95 15,8±3,76 P1-4<0,01 P2-4>0,05 P3-4>0,05

5 aAopoвi, pанiше лiкувалися 26 4,3±4,05 P1-5<0,001 P2-5>0,05 P3-5>0,05 P4-5<0,001

6 здоров^ нiкoли не лiкувалися 167 27,8±3,71 P1-6>0,05 P2-6<0,01 P3-6<0,001 P4-6<0,05 P5-6<0,05

npuMimка. Р1_6 - вiрогiднiсть вiдмiнностей показника м'ж групами dimeü тд час обстеження

Проведенi дослщження виявили значну не-освiдомленiсть д^ей з приводу наявностi у них зубощелепних аномалш. Лише незначна кть-KicTb дiтей iз обстежених лкуеться у ортодонта (9,3±3,91%).

1з 407 д^ей, якi мають зубощелепнi аномалп,

Розподл dimeü i3 зубощелепними аномалiями з

174 (42,8±3,76%) взагалi не знають, що у них е ортодонтична патологiя (табл. 3). Лкуються з приводу порушень прикусу лише 13,8±4,63% оглянутих дiтей iз зубощелепними аномалiями. 23,3±4,36% лiкувалися, але не вилкувалися, тобто мають ознаки ортодонтично'Г патологи.

Таблиця 3

урахуванням Тхнього вiдношення до ортодонтичного лкування

Номер групи Групи дтей Кшьюсть дп"ей, n=407

абс. %

1 не знають 174 42,8±3,76

2 знають 82 20,1±4,45 P1-2<0,01

3 лкуються 56 13,8±4,63 Pi-3<0,001 P2.3<0,05

4 лкувалися але не завершили лкування 95 23,3±4,36 P1-4<0,01 P2.4>0,05 P3-4>0,05

npuMimKa. Р1_6 - вiрогiднiсть вiдмiнностей показника м'ж групами dimeü nid час обстеження.

Висновки

Отриман дат свщчать, що шформованють д^ей щодо показниш здоров'я порожнини рота низька, та вказують на необхщнють проведення роз'яснювальноТ роботи з дiтьми та Т'хыми батьками з приводу наявност та лiкування зубощелепних аномалш. Слщ звертати увагу на наяв-нiсть шкiдливих звичок у д^ей без ортодонтич-ноТ патологiТ, осктьки вони можуть бути фактором ризику виникнення рiзноманiтноТ стоматоло-пчноТ патологiТ.

Лiтература

1. Безвушко Е.В. Саштарно-ппешчш знання у дiтей дошктьного та шкiльного вiку м. Львова / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай, 1.С. Дубе-цька // Новини стоматологи. - 2007. - № 4. - С. 33-36.

2. Дмитренко М.1. Реак^я пародонта на скупченють зубiв у дiтей / М.1. Дмитренко // Вiсник стоматологи. - 2004. - № 3. - С. 60-61.

3. Зюзш В.О. Статистичш методи в охорош здоров'я та медицинi / В.О. Зюзш. - Полтава : УМСА, 1995. - 112 с.

4. Каськова Л.Ф. Поширенють зубощелепних аномалш та стан твердих тканин зубiв i тканин пародонта в дп"ей 11-16 роюв / Л.Ф. Каськова, Н.М. Тараненко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2005. - № 6. - С. 51-54.

5. Куроедова В.Д. Особенности мотивации ортодонтического лечения у пациентов с зубочелюстными аномалиями / В.Д. Курое-дова // Вюник стоматологи. - 1996. - № 2. - С. 148-151.

6. Смоляр Н.1. Особливост мiкрокристалiзацN ротовоТ рiдини у дь тей дошкiльного вiку / Н.1. Смоляр, 1.С. Дубецька // Вюник стоматологи. - 2005. - № 4. - С. 70-73.

7. Фетюова Г.Л. Порiвняльний аналiз розповсюдженост зубощелепних аномалш серед населення Полтави та Полтавсько''' област / Г.Л. Фетiсова, М.В. Трофименко, А.6. Карасюнок [та ш.] // Акту-альнi проблеми сучасно''' медицини. - 2008. - Т. 8, № 3. - С. 179180.

8. Хоменко Л.О. Освпн програми-невiд'емна складова у профтак-тицi стоматологiчних захворювань / Л.О. Хоменко, О.1. Остапко, Ю.М. Трачук // Дентальные технологии. - 2006. - № 3/6. - С. 4244.

References

1. Bezvushko E.V. Sanitarno-hihiyenichni znannya u ditey doshkil'noho ta shkil'noho viku m. L'vova / E.V. Bezvushko, N.L. Chukhray, I.S. Dubets'ka // Novyny stomatolohiyi. - 2007. - № 4. - S. 33-36.

2. Dmytrenko M.I. Reaktsiya parodonta na skupchenist' zubiv u ditey / M.I. Dmytrenko // Visnyk stomatolohiyi. - 2004. - № 3. - S. 60-61.

3. Zyuzin V.O. Statystychni metody v okhoroni zdorov"ya ta medytsyni / V.O. Zyuzin. - Poltava : UMSA, 1995. - 112 s.

4. Kas'kova L.F. Poshyrenist' zuboshchelepnykh anomaliy ta stan tverdykh tkanyn zubiv i tkanyn parodonta v ditey 11-16 rokiv / L.F. Kas'kova, N.M. Taranenko // Ukrayins'kyy stomatolohichnyy al'manakh. - 2005. - № 6. - S. 51-54.

5. Kuroedova V.D. Osobennosti motivatsii ortodonticheskogo lecheniya u patsientov s zubochelyustnyimi anomaliyami / V.D. Kuroedova // Visnyk stomatolohiyi. - 1996. - № 2. - S. 148-151.

6. Smolyar N.I. Osoblyvosti mikrokrystalizatsiyi rotovoyi ridyny u ditey doshkil'noho viku / N.I. Smolyar, I.S. Dubets'ka // Visnyk stomatolohiyi. - 2005. - № 4. - S. 70-73.

7. 7. Fetisova H.L. Porivnyal'nyy analiz rozpovsyudzhenosti zuboshchelepnykh anomaliy sered naselennya Poltavy ta Poltavs'koyi oblasti / H.L. Fetisova, M.V. Trofymenko, A.Ye. Karasyunok [et all.] // Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. -2008. - T. 8, № 3. - S. 179-180.

8. Khomenko L.O. Osvitni prohramy-nevid"yemna skladova u profilaktytsi stomatolohichnykh zakhvoryuvan' / L.O. Khomenko, O.I. Ostapko, Yu.M. Trachuk // Dentalnyie tehnologii. - 2006. - № 3/6. -S. 42-44.

Реферат

РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ЗУБОЧЕЛЮСТНЫХ АНОМАЛИЙ У ДЕТЕЙ С УЧЕТОМ ВРЕДНЫХ ПРИВЫЧЕК И ОТНОШЕНИЯ К ОРТОДОНТИЧЕСКОМУЛЕЧЕНИЮ Каськова Л.Ф., Марченко К.В., Бережная Е.Э.

Ключевые слова: дети, распространенность, зубочелюстные аномалии

Одним из факторов риска, относительно возникновения кариеса, является наличие зубочелюстных аномалий: 67,8% обследованных нами детей имеют нарушения прикуса, из которых у 56,5% есть вредные привычки. .Исследования показали, что из 407 детей, которые имеют зубочелюстные аномалии, I класс по Энглю обнаружен у 342 детей (84%), II класс - у 58 (14,2%), III класс - у 7 детей (1,8%). Чаще всего определялась скученность зубов, которая встречалась у 62,1% пациентов от общего количества детей с нарушениями прикуса. .Проведенные исследования выявили значительную неосведомленность детей по поводу наличия у них зубочелюстных аномалий. Лишь незначительное количество детей из обследованных лечится у ортодонта (9,3%). То есть возникает необходимость привлечения родителей, учителей, врачей-стоматологов к проведению санитарно-просветительской работы и профилактических мероприятий, направленных на предупреждение и лечение вредных привычек и зубочелюстных аномалий у детей.

Summary

PREVALENCE OF DENTOFACIAL ANOMALIES IN CHILDREN WITH REGARD TO HARMFUL HABITS AND ATTITUDES TO

ORTHODONTIC TREATMENT

Kaskova L. F., Marchenko K.V., Berezhna O. E.

Key words: children, prevalence of dentofacial anomalies

One of the risk factors on the incidence of dental caries is the presence of dentoalveolar anomalies: 67.8% of children surveyed have malocclusion of which 56.5% have bad habits. The study has shown that among 407 children who have dentofacial anomalies, I 342 children (84%) have Angle Class I occlusion, 58 children (14,2%) have Angle Class II occlusion, and 7 children (1.8%) have Angle Class III occlusion. Teeth crowding is the most often registered anomaly, which occurs in 62.1% of the children patients with malocclusion. Out study has revealed the children are unaware of having dentofacial anomalies. Only a small number of children is being treated by the orthodontist (9.3%). That is, there is an urgent need to involve parents, teachers, health care providers to enhance health education and to implement preventive measures aimed to eradication of harmful habits and to correction of dentofacial anomalies in children.

УДК 314+616.314-76-77(477.53) Кузь В.С.

ОЦ1НКА ДЕМОГРАФ1ЧНО1 СИТУАЦИ В УКРА1Н1 ТА ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1 ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПОТРЕБИ НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТ1 В ЗН1МНОМУ ПРОТЕЗУВАНН1 ПРИ ЧАСТКОВ1Й ТА ПОВН1Й ВТРАТ1 ЗУБ1В

ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава

Основоположним методичним пдходом у плануванн'1 охорони здоров'я обов'язковою е наявнсть блоку об'ективних даних про стан та структуру захворюваностi населення, ретроспективних та прогностичних даних зм/'н демограф1'чно'У ситуаци у регiонi спостереження. Були проведен ретро-спективнi хронолог/чнi досл'дження динамки демограф1'чно'У ситуаци в УкраУн! за 2004 - 2014 рр. з урахуванням в'дсотку осб похилого i старечого вку. Виявлено, що частка осб похилого вку (60 -64 роки) коливаеться в'д 20,2% (2008 р'ж) до 21,5% (2014 рк). За останн 5 роюв спостергаеться стала одно направлена тенденщя до збльшення в'дсотка ос/6 похилого вку в УкраУш: в'д 20,6% у 2010 роц до 21,5% у 2014 роцг Згдно шкали Ж. Божьо-Гарн'е-Е.Россета УкраУнське суспльство характеризуется дуже високим рiвнем демограф1'чно'У старост'!, коли доля ос/6 у вц 60 рок'т i старшi складае 18% i вище. За показником частки старечого населення (65 рок'т та старшi) використання шкали демографiчного старння ООН показало, що населення характеризуеться як «старе». Про-гностичний критерiй демографiчних зм/'н в суспльств! з плином часу показав, що в УкраУн! очку-еться суттеве зб'тьшення середньоУ тривалост! життя, а в'дпо&дно i в/дсоток ос'б похилого та старечого вку. Хронологiчний розподл постшного населення УкраУни за вковою групою 65 рок'т i старше показав, що Полтавська область займае трете м/сце в УкраУн! за кшькютю ос'б старечого вку псля Чернг'всько'У та ЧеркаськоУ областей.

Ключовi слова: демографнчна ситуа^я, населення, вiковi групи.

Робота е фрагментом комплексно!' /нщативно'У теми кафедри ортопедичноУ стоматолог/У з /мплантолояею «Новi технологи, сучаснi i удосконаленi зуботехн!чнi матер/али в реабл/тацИ' хворих з патолог/ею зубо-щелепноУ системи». Державна реестращя № 0111U006304.

Вступ

Основоположним методичним шдходом у плануванн охорони здоров'я обов'язковим е на-явнють блоку об'ективних даних про стан та структуру захворюваност населення репону, що фунтуеться на статистик оргашв охорони здоров'я за тривалий перюд часу (м^мум 7 - 10 рош), ретроспективних та прогностичних даних змш демографiчноl ситуаци у репош спостереження [1, 2, 9]. Об'ем проведено! та необхщно! медичноТ допомоги, в тому чи^ спецiалiзова-ноТ, з урахуванням нозолопчних форм захворювань, забезпеченост медичними кадрами лку-вальних закладiв рiзноТ форми власностк Нау-ково-обгрунтованих нормативiв лкарського на-вантаження, нормативноТ потреби населення у вщповщних формах медичноТ допомоги та задо-

воленост населення за ктькюними та якюними показниками охорони здоров'я [2, 3, 4, 5].

Однак, не дивлячись на суттевi науково-практичн досягнення в питаннях оргаызаци охорони здоров'я (ООЗ), планування стоматолопчноТ' ортопедичноУ допомоги в УкраТни державними структурами стикаеться зi значними труднощами, як пов'язан з постшним розширенням недержавного сектору стоматологи, невизначенютю напра-вленост змш демографiчноТ ситуаци в репонах, попршенням матерiального стану оаб похилого i старечого вку, як в першу чергу потребують сто-матолопчного ортопедичного протезування зым-ними частковими та повними протезами [6, 7, 8, 9]. Також потрiбно враховувати, що протезування повними зымними протезами е критичним, коли мова йде не про якють життя, а про алiментарне виживання особи в принципк