CC BY
44
УДК 636.2.084:636.2.1
Власенко В.В., доктор бюлопчних наук, професор © Фаршшк Т.В., кандидат ветеринарних наук, старший викладач Втницький нацюнальний аграрный утверситет
ПОКАЗНИКИ М'ЯСНИХ ЯКОСТЕЙ БУГАЙЦ1В П1Д ВПЛИВОМ
В1ТАМ1НУ Е I СЕЛЕНУ
Проведено дослгдження щодо вплыву селенту натрт I втамту Е на м 'ясну продуктивтсть худобы. Шд впливом селену I втамту Е покращились забтш якост1. Вгдмгчено також збыьшення виходу внутрштх оргатв (серця, печтки I навколониркового жиру). Для стимуляцп м 'ясног продуктивност1 в1дгод1вельних бугайщв найефективтшим е комплексне поеднання селенту натрт I втамту Е.
Ключо^^ слова: втамт Е, селен, м'ясна продуктивтсть, вихгд туш1, забтний вихгд, бугайц1.
Вступ. Повнощнна годiвля тварин базуеться на знанш !х потреб в енергп, поживних i бюлопчно активних речовинах, серед яких важливе мiсце займають мiнеральнi речовини, зокрема мжроелементи. Вони надають структурност i мiцностi скелету, виступають у ролi складово! органiчних сполук, тдвищують активнiсть ферментно! системи органiзму. Мшеральш речовини необхiднi i для синтезу гормошв. Також вони контролюють баланс води в оргашзм^ визначають кшьюсть позитивно i негативно заряджених сполук i таким чином регулюють баланс кислотного середовища, викликають стискання м'язiв, рух нервових iмпульсiв. Крiм цього, використовуються тваринами для перетравностi кормiв, впливають на перебiг травлення, тдтримують захиснi функцп органiзму та знешкоджують продукти обмiну [4,5].
Нестача або надлишок окремих мiкроелементiв, порушення мiж ними оптимального спiввiдношення в ращонах призводить до зниження обмiнних процеав, перетравностi i використання поживних речовин кормiв, продуктивностi тварин, а при тривалш недостатностi - до гiпомiкроелементозiв. Гiпомiкроелементози у тварин належать до ензоотичних (мюцевих) захворювань, оскiльки вони зумовлеш недостатнiм вмiстом рухомих форм мжроелеменив у грунтах, водних джерелах i рослинах вiдповiдних мiсцевостей. Вони зустрiчаються у сiльськогосподарських тварин частше, нiж гiпермiкроелементози (надлишок мiкроелементiв в оргашзм^ в тих чи шших бiогеохiмiчних зонах i провiнцiях. Захворювання завдае значних економiчних збиткiв тваринництву. У тварин, яю хворiють ппомжроелементозами, внаслiдок порушення обмiну речовин в органiзмi не тiльки знижуеться !хня
© Власенко В.В., Фарюшк Т.В., 2010
133
продуктившсть, а й резистентшсть - вони стають сприйнятливими до шших захворювань, у тому чи^ й шфекцшних.
Таким чином, мшеральш речовини, а саме мжроелементи, необхiднi для нормального функцiонування оргашзму бугайцiв, а отже, i забезпечення генетично зумовленого рiвня продуктивностi [1,2,3].
Матер1ал 1 методи. Для вивчення стимулюючо! ди селену i вiтамiну Е на прирiст живо! маси молодняку велико! рогато! худоби в СФГ «Дружба» Погребищенського району Вшницько! областi препарати селенiт натрiю i вiтамiну Е згодовували щоденно з комбжормом згiдно схеми:
Таблиця 1
Схема науково-виробничого дослщу_
Групи тварин Доза в мг на кг живо!' маси в добу
Селенгг натрш Втамшу Е
Контрольна - -
I дослвдна 0,15 -
II дослщна 0,15 0,05
Тварини контрольно! i дослiдних груп знаходились в однакових умовах утримання, догляду i годiвлi. Кiлькiсть тварин у дослiдних i контрольнiй групах складала по 15 голiв у кожнiй.
Для вивчення впливу селену i вiтамiну Е на фiзiологiчнi процеси в органiзмi тварин проводили щомiсячне зважування i спостереження за пов-нотою по!дання кормiв. Дослiд тривав 124 дш.
Крiм цього, зважування всiх тварин проводили в день постановки до-^ду i вiдправки тварин на м'ясокомбшат.
Пiсля закiнчення дослiду проводили контрольний забш тварин, вира-ховували забiйний вихiд продукци.
Результати дослщження. Результати дослiдження впливу селену i вiтамiну Е на прирiст живо! маси у молодняку велико! рогато! худоби наведеш у таблищ 2.
Таблиця 2
Ефективмсть д1*1* селену 1 в1тамшу Е на прир1ст живо** маси У бугайщв
Групи тварин, Середньодобо Збшьшення Додатковий 1нтенсивш
вид 1 доза вий прир1ст середньодобови прирют живо! сть росту,
п1дгод1вл1, мг живо! маси, г х прироспв,г маси, кг %
Контрольна без шдгод1вл1 645 - - 100,0
I дослщна, 0,15
селенпу натрш 688 43 5,3 106,0
II дослщна, 0,15
селенпу натрш 1 0,05 725 81 10,1 112,5
виамшу Е
Проводячи щомiсячне зважування тварин контрольно! i дослiдно! груп, ми зауважили, що бугайцi I i II дослiдних груп мали бiльшi середньодобовi прирости. Як це видно з даних таблищ 2, штенсившсть росту бугай-щв за весь перюд дослiду була найвищою у II груш i становила 112,5% проти тварин
134
контрольно! групи, а у бугайщв I дослщно! групи цей показник становив 106,6%.
Таким чином, комплексне примшення селену з в^амшом Е викликало значне збшьшення приросту живо! маси порiвняно з примшенням селену окремо взятого.
Разом з цим, варто вщм^ити, що нашi дослщження по стимуляци м'ясно! продуктивностi молодняку велико! рогато! худоби були проведет в однакових умовах утримання i годiвлi, тобто на групi тварин закршлених за одним оператором. По!дання кормiв тваринами контрольних i дослщних груп було однаковим.
Отже, збiльшення маси тша дослiдних тварин одержано без додатково! затрати кормiв, що свiдчить про бшьш ефективне використання кормiв i що оплата кормiв у тварин дослщних груп була вищою, шж у контрольних.
Пiсля закiнчення вiдгодiвлi було проведено контрольний забiй тварин дослщних i контрольно! груп (по 5 голiв з кожно! групи). При цьому вiдмiчено, що використання селену i вiтамiну Е в якост стимуляторiв м'ясно! продуктивностi у молодняка велико! рогато! худоби викликае не тшьки збь льшення приросту живо! маси, але й дещо покращуе якiсть вiдгодiвлi.
В таблицях 3 i 4 представленi результати дослщжень щодо забiйного виходу м'ясно! продукци у вiдгодiвельних бугайцiв пщ впливом селену i в> тамiну Е.
Таблиця 3
Забшш якост в1дгод1вельних бугайщв пщ впливом селену 1 в1тамшу Е,
М±т, п=5
Показники Групи тварин
Контрольна I досл1дна II досл1дна
Передзабшна жива маса 418±5,3 423,3±7,5 428,1±6,6
тварин, кг
Маса парно! туш1,г 217±5,5 224,5±6,1 228,8±5,8
Маса внутршнього жиру, кг 12,5±1,2 12,8±1,8 13,1±1,5
Вих1д:
Туш1, % 52,1 53,0 53,4
Жиру, % 2,99 3,02 3,06
Забшний вихвд, % 55,09 56,05 56,51
Маса парно! шкури, кг 35,8±1,4 36,8±1,7 37,5±1,8
Вихвд шкури, % 8,56 8,69 8,76
Аналiзуючи одержат дат можна констатувати, що забшш якостi у тварин дослiдних груп дещо вищ^ нiж у контрольно!. Так, вихщ тушi у тва- рин I дослщно! групи становив 53,0%, вихщ жиру - 3,02, забшний вихщ -56,05% i вихщ шкури - 8,69%. Тодi як у тварин контрольно! групи щ показники були такими: вихщ тушi - 52,1%, вихщ жиру - 2,99%, забшний вихщ -55,09%, вихщ шкури - 8,56%.
Бшьш помине покращення забшних виходiв встановлено у тварин, яю одержували селенiт натрш i вiтамiн Е одночасно (II дослщна група). Так, у
135
тварин ще! групи порiвняно з контрольною групою вихщ тушi був бшьшим на 1,3%, забшний вихщ на 1,42%, вихщ жиру на 0,2%. Однак, даш в бшьшост статистично недостовiрнi (Р<0,05).
Дальше нами проведено визначення виходу окремих субпродуктiв (печiнка, серце, кишковий i навколонирковий жир) у тварин контрольних i дослiдних груп. Результати цих дослщжень показанi в таблиц 4.
Таблиця 4
Показники маси внутр1шш\ оргашв 1 жиру у тварин п1д д1сю селену 1
вггамшу Е, M±m, n=5
Показники Групи тварин
Контрольна I дослвдна II дослвдна
Передзабшна жива маса 418±5,3 423±7,5 428±6,6
тварин, кг
Печшка,
Кг 5,65±0,3 5,68±0,4 5,90±0,5
% 1,35 1,34 1,38
Серце,
Кг 2,05±0,1 2,18±0,2 2,35±0,3
% 0,49 0,52 0,55
Кишковий жир,
Кг 4,39±0,2 4,55±0,2 4,78±0,1
% 1,05 1,07 1,11
Навколонирковий жир
Кг 1,42±0,01 1,66±0,01 2,01±0,02
% 0,34 0,39 0,47
З даних таблищ 4 видно, що маса печшки i серця у тварин контрольное' групи становила 5,65±0,3 кг та 2,05±0,1, а вихiд вiдповiдно 1,35 i 0,49%.
У тварин, яких пщгодовували селештом натрiю (I дослщна група) маса цих органiв становила 5,68±0,4 та 2,18±0,2 кг, а вихщ 1,34 i 0,52%, тодi як у тварин, як одержували селенiт натрiю i вiтамiн Е в комплекс (II дослiдна група) щ показники були такими: маса печшки 5,90±0,5 (вихiд 1,38%), а маса серця 2,35±0,3 (вихiд 0,55%).
Дослщжуючи вихiд внутрiшнього жиру встановлено, що у тварин дослщних груп кiлькiсть кишкового жиру як в абсолютних так i у вщносних величинах дещо вища, шж у тварин контрольно! групи. Аналопчна картина спостерiгаeться i щодо кшькост бiляниркового жиру: i в абсолютних i вщносних величинах його кшьюсть була бшьшою у тварин дослщних груп порiвняно з контрольною.
Висновки. Для стимуляцп' м'ясно1 продуктивностi вiдгодiвельних бугайцiв найбiльш ефективним е комплексне примiнення селенiту натрiю i вiтамiну Е в дозi 0,15 мг i 0,05 мг на кг живо1 маси на добу. Середньодобовi прирости збiльшились у бугайцiв дослщних груп на 6,6-12,5% порiвняно з тваринами контрольное' групи.
Пiд впливом селену i вiтамiну Е покращились забiйнi показники вщ-годiвельного молодянку велико! рогато! худоби, а саме: вихщ тушi i забiйних
136
вихщ збшьшились на 1,3 та 1,42%. B^Mi4eH0 також збшьшення виходу внутршшх оргашв: серця на 175-300 г, печшки на 220-250 г i навколонир-кового жиру - на 350-590 г.
Перспективою подальших дослщжень е використання хелатних (метюнаив) сполук селену з метою покращення м'ясних якостей бугайщв Погребищенського району Вшницько! областi.
Л1тература
1. Авцын. А. П. Микроэлементозы человека : этиология, классификация, органопатология / А. П. Авцын - М. : Медицина, 1991. - 496 с.
2. Алиханов М. Влияние солей недостающих микроэлементов на удои коров / М. Алиханов., Р. Чавтарев., Л. Колесова. // Молоч. и мясн. скотоводство. - 2004. - № 7. - С. 26-27.
3. Алексеенко В. А. Поступление микроэлементов из атмосферы и их содержание в природных водах лесного водосбора / В. А. Алексеенко. // Экология. - 1988. - № 3. - С. 71-73.
4. Кравщв Р.Й., Новжов В.П., Стадник А.М. Хелатш комплекси мжроелеменив (метюнати): синтез, бюлопчна дiя, продуктившсть худоби i птищ // Сучасш проблеми бюлоги, ветеринарно! медицини, зоошженери та технологш продуктiв тваринництва / Збiрник статей мiжнародноl науково-практично! конференци. Львiв, 1997.
5. Мiкроелементози сiльськогосподарських тварин /М. О. Судаков, В.1.Береза, 1.Г.Погурський та ш.; за ред. М.О.Судакова. -2-е видання, перероб-лене i доповн. К.: «Урожай», 1991. -144 с.
Summary Vlasenko V.V., Farionik T.V.
Vinnitsa National Agricultural University INDEXES OF BEEF QUALITIES OF BULL-CALVES UNDER THE INFLUENCE OF VITAMIN E AND SELENIUM
The conducted researches have shown that under the influence of selenium and vitamin E slaughtering indexes (carcass outlet and slaughtering outlet) are improved. It has been noted the increasing of internal organs outlet: heart, liver and around kidney fat. To stimulate beef productivity offeeding up bull-calves the most effective is complex supplement of selenium and vitamin E.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010
137
