CC BY
13
Том 15, N 3-4 2011 р.
© Frolova L.O., Fushtei 1.М., Frolov O.K. УДК616.12 - 008. 331.1:618.173
ПОКАЗНИКИ КЛ1ТИННОГО 1МУН1ТЕТУ У ЗДОРОВИХ Ж1НОК ТА ПРИ АРТЕР1АЛЬН1Й ППЕРТЕНЗП В РЕПРОДУКТИВНОМУ I КЛ1МАКТЕРИЧНОМУ ПЕР1ОДАХ
Фролова Л. О., Фуштей I. М , Фролов O.K.
3anopi3bKa медична академiя шслядипломноТ ocBi™, м. Запорiжжя Запорiзький нацiональний ушверситет*, м. Запорiжжя
Репродуктивные процессы в женском организме проходят при участии иммунной системы. Воспаление и изменение иммунной реактивности объясняют разные аспекты патогенеза гипертонической болезни. У здоро-вих жток в фазi перiменопаузi кл1мактеричного перюду спостер^аеться достовiрне збшьшення ^b^irni клтин, в тому чи(mi активованих, основних субпопуляцт лiмфоцитiв СЭ2+, СЭЗ+, СЭ16+, СЭ22+ i СЭ25+, порiвняно з репродуктивним перюдом (р < 0,01). У жток з ГХ в miмактеричному перiодi (2 - а i 3 - а групи) порiвняно i-з здоровими жтками того ж перюду виявлена тенденцiя до зниження вiдносноi та абсолютно '1 т-лькостi СЭ2+-, СЭЗ+- i СБ4+-лiфоцитiв i тдвищення СБ8+ лiмфоцитiв, а також достовiрнi аналогiчнi змти активованих клтин вказаних субпопуляцт (р < 0,05).
Ключевые слова: иммунитет, лимфоциты, артериальная Вступ
Тендеры вщмшност в iмуннiй вщпов^ ч^ко про-стежуються, починаючи з моменту статевого дозрь вання [9]. Гуморальний i штинний iмунiтет агресив-нший у жшок, в порiвняннi з чоловками, супроводжу-еться вищими рiвнями сироваткових iмуноглобулiнiв [2, 3, 9]. На думку деяких авторiв, ктькють Т-лiмфоцитiв, та |'х стввщношення залежить вщ гормонального фону i вку жiнок [8, 9]. Для здорових жшок характернi висок рiвнi СD4+ - лiмфоцитiв i низькi - СD 16+- лiмфоцитiв, тодi як в постменопаузi вщбуваеться збiльшення СD8+- лiмфоцитiв [8]. Експериментальн данi останього десятилiття поглибили знання про участь iмунноí системи в регуляцп артерiального тис-ку[6]. Guzik Т. [10] та спiв/ дослщили, що у мишей ви-никае Т - та В - кглтинний iмунодефiцит при введеннi анпотензина 2, що супроводжувалося пiдвищенням рiвня ФНП - а в кров^ також Т - клiтинний запальний процес при модулюванн АГ продемонстровано в дос-лiдженнi Магvаг Р. та ств. [ 7 ]. При дослщженш стану клiтинного iмунiтету в клiнiцi при гiпертонiчнiй хворобi деякими авторiв вiдмiчено також зниження змюту Т -i В - лiмфоцитiв [1, 2, 3]. Однак у втизняних та шозе-мних лтературних джерелах недостатньо iнформацií про змши у жiнок клiтинного складу iмунноí системи при гiпертонiчнiй хворобi в клiмактеричному перiодi, а також особливостей iмунного статусу в репродуктивному пер^ у жiнок. Вивчення цих питань стало метою нашого дослщження.
Матерiали i методи дослщження
Було обстежено 115 жшок в вiцi вщ 19 до 69 рокiв, середшй вiк склав 45,8±12,3 роки. Серед обстежених 61 жшка знаходилась в фазi перiменопаузи та 30 жь нок - в фазi постменопаузи шмактеричного перiоду. У 65 обстежених дiагноз гiпертнонiчноí хвороби (ГХ) I чи II стади був встановлений зпдно класифiкацií ВОЗ. Також було обстежено 23 практично здорових жшок. Жшки в фазi перiменопаузи у вiцi вiд 38 до 52 рогав (сер. вiк 51,2+ 6,1 р.) були розподшеш в двi групи: I групу склали 27 здорових жшок (сер. вш 44,2 ± 3,35 р.); II группу - 34 жшки з встановленим дiагнозом ГБ I
гипертензия, кпимактерическии период
або II стадií (сер bík 49,2 ± 3,47 p.). III групу обстежен-ня склали 31 жшка в фазi постменопаузи в BÍqi вiд 50 до 69 роюв (сер. bík 58,9 ± 4,17 р.) з встановленим дiа-гнозом ГБ I чи II стади. Групу контролю склали 23 здоровi жiнки (сер. bík 24 ± 4,3 р.).
Для дослщження використовувалася венозна кров, стабозована гепарином (2 мг/мл, Строфа), в яш визначалася ктькють пеИкоцитiв, леИкоцитарна формула. Лiмфоцити сепарувались на фколлверог-рафiновому градieнтi (р=1,078 г/см), з отриманих кль тин готувалася суспензiя в концентрацií 2 млн/мл на живильшй сумiшi [4], iз якоí ставили два типа реакцй 1) реакцiя спонтанного розеткоутворення (Е-РОКсп) з еритроцитами барана (ЕБ) для виявлення CD2+ - ль мфоци^в, до яких вiдносяться Т-лiмфоцити та нату-ральнi кiлери; 2) реага^я МКАТв CD-залежному тестi розеткоутворення з ЕБ до CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, CD25 структур (Е - РОК - МКАТ - CD), виробни-цтва НПО «Гранум», м. Харьгав. При постановц Е -РОК створювали оптимальнi умови для рецептор -л^андних зв'язюв з певним режимом фiксацií, зберь гаючи первинну кiлькiсть розеток. В багатьох втиз-няних та шоземних лiтературних джерелах наводять-ся результати ствставлення розеткоутворюючого метода, флюоресцентного метода та показнигав, отриманих методом цитометри, що показують високу дос-товiрнiсть та iнформативнiсть реакцп МКАТв CD-залежному тестi розеткоутворення з Еб до вщповщ-них структур лiмфоцитiв з метою типування окремих популяцш та субпопуляцiИ [4]. Попередн нашi досль дження показали, що у високоафшних лiмфрцитiв до Еб мае мюце висока щтьнють вiдповiдних Cd структур, що корелюе зi ступенем активацií лiмфоцитiв пю-ля контакту з певними антигенами [5]. Отже при ана-лiзi 200 лiмфоцитiв, окрiм загальной ктькост Е - РОК, пщраховували долю активованих лiмфоцитiв, тобто штин, якi прикрiпили 8 и бтьше ЕБ (Л > 8 ЕБ) [4].
Статистичне опрацювання результатiв проводили параметричними методами з використанням програм MedStat, Statistica ver. 6.0.
Проблеми екологц та медицини
Результати та 1х обговорення
В усiх обстежених жЫок показники в загальному аналiзi кровi знаходилися в межах норми i не мали статистично значущоТ рiзницi в значеннях мiж групами
Враховуючи той факт, що в нашому дослiдженнi брали участь кгмшчно здоровi жiнки, якi знаходилися в рiзнi перiоди життевого циклу, -репродуктивному i клi-мактеричному, тобто складали групу контролю i 1-у основну групу вщп., перед аналiзом отриманих показ-никiв необхiдно було виршити питання нормальних
(табл.1). Вiдсутнiсть лейкоцитозу, зрушень в лейкоци-тарнiй формулi свiдчить про вiдсутнiсть гострого за-палення або ж хронiчного запального процесу у стадп загострення.
Таблиця 1
Показники формули кровi у жнок в групах дослiдження, М ± т
параметрiв значеннях iмунограми, вщносно яких про-водити подальше порiвняння. В нашому дослiдження нормальнi показники iммунограми у здорових жiнок в рiзнi перiоди життевого циклу мали ютотш вiдмiнностi (табл. 2).
Показники Групи обстежених
Репродуктивный перь од (контроль) Кл1мактеричний перюд
Пер1менопауза Постменопауза
1 -а група 2-а група 3-я група
СD2 Всього: % 64,2 ± 1,2 74,6±2,8р1 72,3 ± 1,2*р1 70,15 ± 1,35*р1
Г/л 1,22 ±0,08 1,30±0,13 1,29 ±0,06 1,21 ±0,08
Актив.: % 28,0 ± 2,4 40,6±2,2*р1 35,8±2,2*р1 35,52 ± 1,97*р1
Г/л 0,53 ± 0,05 0,74±0,08*р1 0,64±0,05*р1 0,62 ± 0,05*р1
СD3 Всього: % 55,3 ± 0,7 63,68 ±1,7*р1 61,18 ±1,09*р1 61,47 ± 1,32*р1
Г/л 1,05 ±0,06* 1,13 ±0,11 1,09 ±0,06 1,07 ±0,08
Актив.: % 7,4 ± 0,6 24,34 ±2,3*р2 22,52 ± 0,8 *р2 28,91 ± 1,4*р2
Г/л 0,14 ±0,01* 0,42±0,06р2 0,40±0,02р2 0,49±0,04*р2
СD4 Всього: % 39,2 ±1,9 43,48 ± 1,8 41,62 ±1,2 39,73 ± 1,3
Г/л 0,0,74 ± 0,06 0,0,78 ± 0,08 0,0,74 ± 0,04 0,0,69 ± 0,04
Актив.: % 8,7 ± 0,8 20,6 ± 2,0*р2 18,3 ±0,9*р2 17,85±1,2*р2
Г/л 0,17 ±0,02 0,39 ± 0,06*р2 0,33 ± 0,03*р2 0,31 ±0,03*р2
оо Всього: % 18,5 ±1,1 22,54 ±2,0 24,18 ±1,0*р1 23,77 ± 1,54*р1
Г/л 0,35 ±0,03 0, 38 ± 0,03 0,43±0,03*р1 0,42±0,02*р1
Актив.: % 4,2 ± 0,4 5,3 ± 0,7 7,84 ±0,7" р1 11,44± 1,14 "р2
Г/л 0,08 ± 0,02 0, 09 ±0,01 0,14 ±0,02*р1 0,21 ±0,01 *р2
СD16 Всього: % 19,5 ± 0,9 25,13 ± 1,0*р1 24,53 ± 0,9* р1 26,55 ±1,2 * р1
Г/л 0, 37 ± 0,03 0,44 ± 0,04 0,44 ± 0,03 0,47 ± 0,02
Актив.: % 5,6 ± 0,07 11,35 ± 0,9* р1 9,7 ± 0,8* р 1 13,29±1,16* р1
Г/л 0,11 ±0,01 0,22±0,03* р1 0,18±0,02*р1 0,24±0,04* р1
СD22 Всього: % 16,8 ± 1,0 19,87 ± 1,3 20,28 ±0,8* р1 19,68 ±1,0
Г/л 0,32 ± 0,02 0,34 ±0,03 0,36 ±0,02 0,34 ± 0,03
Актив.: % 3,33 ± 0,4 7,0±0,8" р1 6,74 ± 0,6* р2 9,16 ±0,9* р1
Г/л 0,06 ±0,01 0,13±0,02" р2 0,12 ±0,01*р, 0,16 ±0,02*р2
СD25 Всього: % 18,3 ± 1,4 31,1±1,5* р2 25,68 ±1,2* р2 29,47 ± 1,4 * р2
Г/л 0,35 ± 0,04 0,49 ±0,06* р 2 0,46±0,04*р2 0,49 ±0,04*р2
Актив.: % 6,2 ± 0,7 12,57 ± 1,3* р2 11,1±0,8*р2 14,37 ± 1,1*р2
Г/л 0,12 ±0,06 0,23 ± 0,04* р2 0,20±0,02* р2 0,24 ±0,02*р2
Т-Р1 2,12 ±0.06 2,16 ±0.05 1.57 ± 0.04* 1.61±0.05*р2
Примiтки: * - достовiрна вiдмiннiсть з контролем, рi < 0,05, р2< 0,05; ** - достовiрна вiдмiннiсть з 1 групою, р< 0,05.
Показники Групи досл1дження
Репродуктивний перюд (контроль) Кл1мактеричний перюд
Пер1менопауза Постмено-пауза
1 -а група 2-а група 3-я група
Лейкоцити, Г/л 5,97 ±0,25 5,91 ±0,36 5,69±0,37 5,43 ± 0,28
Л1мфоцити, % Г/л| 31,76 ± 1,82 32,29 ±2,3 31,33 ±2,13 33,21 ±2,13
1,87 ±0,11 1,81 ±0,14 1,73 ±0,08 1,73 ±0,12
Эозинфилы, % 1,91 ±0,15 2,66 ± 0,80 2,71 ±0,41 2,97 ± 0,55
Нейтроф1ли: П,% С,% 4,58 ±0,38 3,81 ±0,41 2,79 ± 0,32 4,10 ±0,67
54,37 ±2,67 55,40 ±2,91 56,76 ± 1,82 53,24 ±2,02
Моноцити, % 6,6 ± 0,49 5,75 ±0,48 6,10 ±0,35 5,84 ±0,35
Таблиця 2
Змни в клтинному складi iмунноí системи у жнок в групах дослiдження, М ± т
Спостер^аеться достовiрне (р < 0,01) вщносно1 кь лькостi основних субпопуляцт лiмфоцитiв CD2+3ar., CD3+3ar., CD16+3ar., CD22+3ar. i CD25+3ar., у здорових жшок в перiменопаузi порiвняно з репродуктивним перiодом. В абсолютних значеннях достовiрне збть-шення кiлькостi лiмфоцитiв виявлено для CD16+3ar (р < 0,05) i CD25+3ar (р < 0,01 ) субпопуляцт. При аналiзi вмiсту активованих лiмфоцитiв виявлено збтьшення Ух вiдносноï i абсолютноТ ктькост з високим ступенем достовiрностi (р < 0,01) у dcr^i субпопуляцт СD2+акт-, СD3+акт., СD4+акт., СD16+акт., №22+акт. i СD25+акт. в перiменопаузi (1-а група) в порiвняннi з жшками репродуктивного перiоду.
Таким чином, у здорових жшок у фазi перiменопау-зи (1-а група) в порiвняннi iз здоровими жiнками репродуктивного перюду (контроль) вщбуваеться позитивна актива^я iмунiтету, що пов'язано, на нашу думку, з морфофункцюнальною перебудовою оргаызму жiнки в умовах змiн гормонального фону, що вщбуваеться в шмактеричному перюдк Тому подальше порiвняння показнигав iмунного статусу у жiнок з ГБ в шмактерич-ному пер^ проводилося iз здоровими жiнками того ж перюду життевого циклу, тобто результати iмунограми у жiнок 2-ï та 3-ï груп з 1-ю групою.
Наявнiсть ГХ у жшок в перiменопаузi (2-а група) в порiвняннi зi здоровими жiнками mi ж фази ктмакте-ричного перюду (1-а група) не мае значущого впливу на вщносну i абсолютну ктькост субпопуляцiй лiм-фоцитiв. Проте спостер^аеться зниження вiдносноï i абсолютно' ктькост СD25+заг -лiмфоцитiв, в 2 - ш групi порiвняно з 1-ою групою i 3-ою групами (р < 0,05). Порiвняння вщносно!' i абсолютноï кiлькостi ш-ших субпопуляцiй лiмфоцитiв в 2-iй i 3чй групах дос-товiрних змш не виявило. Проте вважаемо важливими вiдмiтити виявлену тенденцiю до зниження вщносно! та абсолютноï кiлькостi СD2+заг -, СD3+заг - i СD4+заг- лiфоцитiв i пiдвищення СD8+заг лiфоцитiв у жiнок з ГХ в шмактеричному перiодi (2 - я i 3 - я групи) порiвняно iз здоровими жшками того ж перiоду. Рiзниця в значеннях цих показниюв близькi до досто-
вiрних (CD2+: р - 0,065, CD3+: р = 0,07, CD4+: р = 0,075, CD08+: р = 0,068), що визначае необхщнють подальшого вивчення виявленоï тенденцп. При аналь зi активованих лiмфоцитiв було виявлено збiльшення (р < 0,05) вщносно1 i абсолютноï 1'х кiлькостi у складi СDЗ+акт., №8+акт, СD16+акт., СD22+акт. лiмфоцитiв у жшок з ГХ в постменопаузi (3 - я група) в порiвняннi з обстеженими в перiменопаузi здоровими жшками (1
- я група) i з ГХ (2 - я група). При цьому вщносна i абсолютна ктькост активованих СD2+акт i СD4+акт ль мфоци^в достовiрно знижувалися (р < 0,05) в 2 - й i 3
- й групах в порiвняннi з 1 - й групою дослщження.
Для аналiзу балансу хелперно1 та супрессорно1 ланок iмунiтету у жшок був розрахований Т - регуля-торний шдекс (Т - Р1) по спiввiдношенню абсолютно1 кiлькостi субпопуляцiï СБ4+ - лiмфоцитiв до абсолют-ноï кiлькостi субпопуляци СВ8+ - лiмфоцитiв (табл. 3). В уах групах значення отриманого Т - Р1 знаходиться в межах норми, тобто 1,5 - 3,5. У здорових жшок в репродуктивному пер^ (контроль) i в кгммактеричному (1-а група) показники Т - Р1 статистично не розрiзня-ються мiж собою, проте звертае на себе увагу, що в 1-ш грут лiвий довiрчий iнтервал (Д1) складае 2,0, тодi як в 2-iй грут таке значення мае правий Д1. Цей факт вказуе на тенден^ю до збiльшення функцiï Т - супре-сорiв у фазi перiменопаузи у клiнiчно здорових жiнок.
Приеднання ГХ в перiменопаузi (2-а група) супро-воджуеться достовiрним зниженням Т - Р1 в порiвняннi з контролем (р < 0,01) i 1-ою групою (р < 0,05) за ра-хунок зниження Т - хелперiв i пщвищення Т - супресо-рiв (Табл. 1). Важливо вiдмiтити, що значення правого Д1 в цiй групi знаходиться на нижшй межi норми, при цьому Т - Р1 зi значеннями нижче 1,5 виявлений у 11 жшок (31,4 %), що свщчить про значуще зниження iмунноï реактивностi у третини обстежених жшок групи. У жiнок з ГХ в постменопаузi (3-я група) вщбуваеться поглиблення цього процесу. Т - Р1 достовiрно понижений в порiвняннi з контролем (р < 0,01) i 1-ою групою (р < 0,05) також за рахунок зниження Т - хел-перiв i пщвищення Т - супресорiв (см. Табл. 1).
Таблиця З
Т - Р1 в групах дослiдження, Ме ± m Ме, (прав. Д1 - лiв. Д1)
Показники Групи обстежених
Репродуктивный перь од (контроль) 1^мактеричний перюд
Перименопауза Постменопауза
1 -а група 2-а група 3-я група
Т-Р1 2,26 ±0,16 (2,0-2,81) 2,0 ±0,19* (1,87-2,0) 1,93 ±0,12* Л (1,51-2,06) 1,63±0,16*Л (1,44-2,0)
npuMimKu: * - BidMÎHHÎcmb з контролем, р <0,01, Л ^дмннютю з 1-ю групою, р<0,05
Звертае увагу, що достовiрна рiзниця 3 - ï групи з 2- ю групою вщсутня, хоча е тенден^я до зниження Т - Р1 (1,63 ± 0,16 i 1,93 ± 0,12 вщп.). Слщ особливо пщ-креслити, що в 3 - й грут значення правого Д1 знаходиться за нижшй межi норми, а Т - Р1 зi значеннями нижче 1,5 виявлений у 12 жшок (38,7 %), що свщчить
про значуще зниження iмунноï реактивност у цих жь нок.
Результати кореляцшного аналiзу ктькост лейко-цитiв та показниюв iмунограми подано в таблиц 4.
Таблиця 4.
Кореляи^йний аналiз показниюв лейкоцumiв та iмунограмu,
г
СОх, Г/л Кореляцiя по Cпiрмену, г Р
Лейкоци-ти, Г/л ГЛмфоци-ти, Г/л Еозинофь ли, Г/л
CD2+ заг 0,357 0,911* 0,239 < 0,05
Сй2+акт. 0,258 0,618* 0,246 < 0,05
CD3+ заг 0,3 0,937* 0,196 < 0,05
CD3+акт. - 0,402* 0,331 < 0,05
CD4+ заг 0,316* 0,833* - < 0,05
CD4+акт. 0,19* 0,525* 0,247 < 0,05
CD8+ заг 0,26 0,755* 0,205 < 0,05
CDe+акт. - 0,477* 0,208 < 0,05
CD16+ заг - 0,791* 0,241 < 0,05
CD16+акт. - 0,573* 0,296 < 0,05
CD22+ заг 0,214 0,757* - < 0,05
CD22+акт. - 0,464* 0,218 < 0,05
CD25+ заг 0,286 0,604* 0,262 < 0,05
CD25+акт. 0,224 0,429* 0,265 <0,05
npuMimKu: * - eidMiHHicmb r мiж загальною клькстю СОх та клькстю активованих клтин ц/Ыж популяцП
Виявлен прямм позитивы зв'язки pi3Horo ступеня сили ммж показниками ктькост лейкоци^в, окремо лiмфоцитiв, а також еозинофов. Нейтрофiли та мо-ноцити не показали юнуючих прямих зв'язгав з показниками iмунограми. Звертае увагу той факт, що сила зв'язку показнигав кiлькостi лiмфоцитiв та загальноТ кiлькостi певноТ субпопуляцiй лiмфоцитiв вищi, нiж кь лькостi активованих штин тiеТ ж субпопуляцiй.
Кореляцшний аналiз показникiв iмунограми та чинниюв ризику у жiнок представлено в таблиц 5.
Таблиця5
Кореляцйний аналiз показниюв iмунограми та вибраних
чинниюв загального ризику серцево - судинних захворювань,г (р < 0,05)
Як видно з поданого матерiалу, встановлен коре-ляцшш зв'язки переважно мiж вибраними чинниками ризику та показниками кшькост активованих кгмтин в складi певних популяцiй та субпопуляцш лiмфоцитiв. Виключенням е показники загальноТ кшькост CD8+зaг - , CD^+заг. -, CD22+зaг. та С025+заг.-лiмфоцитiв, що мають прямi зв'язки з 1МТ. Показники CD3+акт., CD4+акт., CD8+акт., CD16+акт., CD22+акт., CD25+акт.. мають прямi зв'язки рiзного ступеня сили з показниками вку, рiвнем CAT, ДАТ та 1МТ. Показники Т - Р1 та 1Р1 продемонстрували зворотнi зв'язки слаб-коТ сили з вком, рiвнем CAT та ДАТ.
Таким чином, у здорових жшок в шмактеричному перiодi в порiвняннi з репродуктивним перюдом спо-стерiгаеться достовiрне збiльшення (р < 0,01) вщнос-ноТ кiлькостi лiмофцитiв CD2+заг., CD3+заг., CD16+заг., CD22+заг., i CD25+заг. та абсолютно!' кть-костi лiмфоцитiв CD^+аг. та CD25+зaг., а також ак-
Проблеми екоАогГ! та медицины
тивованих 1^тин в складi всiх вивчених популяцш та субпопуляцiй лiмфоцитiв (р < 0,01).
При ппертошчнш хворобi виявлена тенденцiя до зниження вщносноТ та абсолютноТ кiлькостi CD2+зaг., CD3+заг., CD4+зaг.-.лiфоцитiв i пiдвищення CD8+зaг-лiфоцитiв у жiнок з гiпертонiчною хворобою порiвняно зi здоровими жiнками в клммактеричному перiодi. У жь нок з ппертоычною хворобою в клммактеричному перь одi Т-Р1 виявиляеться зниженим ( Т-Р1< 1,5) в 32,35 % випадгав в перiменопаузi та 38,7 % випадюв в постме-нопаузi, причому цi змiни вщбуваеться за рахунок пщ-вищення абсолютноТ кшькосл CD8+3ar -лiмфоцитiв (Т - супресорiв), тодi як вмiст CD4+3ar - лiмфоцитiв за-лишаеться без змш. Знахiдкою виявився факт наяв-ностi прямих кореляцiйних зв'язкiв слабкоТ сили пока-зникiв кiлькостi еозинофов з вiком, рiвнем CAT та 1МТ (r = 0,209, r = 0,236 та r = 0,277 вщп., р<0,05), а також кшькост еозинофiлiв та рiвнем СРБ, 1Л - 8, 1Л -1в та ФНП - a (r = 0,358, r = 0,399, r = 0,39 та r = 0,26 вщп. р<0,05). Зпдно з сучасними лтературними да-ними [6], еозинофiли мають регулюючу дiю на перебiг запального процесу в сполучнш тканинi шляхом синтезу прозапальних (1Л - 1, 1Л - 2, 1Л - 6) та регулятор-них (1Л - 10) цитокiнiв, тому можна припустити, що ц клiтини також приймають участь при запальнiй судин-нiй реакцiТ на тлi ГХ.
Висновки
1. Показники iмунограми людини мають тендеры та вiковi вщмшносД тому при Тх аналiзi у жшок необ-хiдно враховувати життевий перiод (репродуктивний або клiмактеричний) та фазу климактеричного перiоду.
2. У здорових жшок в фазi перiменопаузi ^макте-ричного перiоду спостерiгаеться достовiрне збть-шення кiлькостi клiтин, в тому чи^ активованих, ос-новних субпопуляцш лiмфоцитiв CD2+, CD3+, CD16+, CD22+ i CD25+, порiвняно з репродуктивним перюдом (р < 0,01).
3. У жшок з ГХ в клммактеричному пер^ (2-а i 3-а групи) порiвняно iз здоровими жшками того ж перiоду виявлена тенден^я до зниження вiдносноТ та абсолютноТ кшькост CD2+-, CD3+- i CD4+- лiфоцитiв i пщ-вищення CD8+ лiмфоцитiв, а також достовiрнi анало-гогiчнi змiни активованих клмтин вказаних субпопуля-цiй (р < 0,05).
4. Приеднання ГХ в клммактеричному пер^ су-проводжуеться зниженням показниюв Т -Р1 менше 1,5 у 31,4 % випадгав серед жiнок в фазi перi менопаузи та у 38,7 % випадгав - в фазi пост менопаузи, свщчить про значуще зниження iмунноТ реактивностi.
5. Аналiз показнигав iмунограми у жiнок з ппертонь чною хворобою, що знаходяться в рiзних фазах кль мактеричного перюду, надае можливiсть отримати данi щодо шдивщуальних змiн iмунноТ реактивностi, що дозволить бшьш рацiонально планувати лкуваль-но - профiлактичнi заходи у таких хворих.
Лггература
1. Ауэзова А.Н. Некоторые параметры иммунной системы при гипертонической болезни/ Ауэзова А.Н., Абдуллаев Т.А., Камалов З.С. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2008. - Т. 7, № 6. - С. 36.
2. Мухетдинова, Г. А. Стан iмунноТ системи у хворих п-пертоычною хворобою: автореф. дис. на здобуття
CDX, Г/л Кореляцiя по Cпiрмену, г
в1к CAT ДАТ 1МТ
CD3+ акт. 0,507 0,487 0,439 0,411
CD4+акт. 0,249 0,256 0,262 0,342
CD8+заг.. - - - 0,202
CD8+заг. 0,276 0,312 0,315 0,356
CD16+заг.. - - - 0,193
CD16+акт. 0,191 0,189 0,196 0,333
CD22+акт. 0,244 0,249 0,284 0,258
CD25+заг.. - - - 0,233
CD25+акт. 0,212 0,214 0,208 0,232
наук, ступеня канд.мед.наук: спец. 14.01.11 «Кардю-лопя»/ Г. А. Мухетдинова. - К., 1996.- 32с.
3. Радаева О.А. Иммунопатофизиологические реакции
при эссенциальной артериальной гипертензии: авто- 6.
реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд.мед.наук: спец. 14.00.16. «Патологическая физиология» / Радаева О.А. - Саранск, 2008.- 22с.
4. Фролов О. К., Копмка В. В., Федотов С. Р., Фролова 7. Л. О. Аналiз новоутворення та мграцп активованих лiмфоцитiв у свт основних принцитв iмуногенезного
пщходу до вивчення iмунноï системи / Фролов О. К., Копмка В. В., Федотов £. Р., Фролова Л. О. // Про-блеми еколопчноУ та медичноУ генетики i клiнiчноï 8.
iмунологiï. - 2005. - Вип. 5 (68). - С. 68-83.
5. Новиков Д.К. Методы определения Т- и В- лимфоцитов диагностикумами на основе моноклональных ан-
тител / Новиков Д.К., Говиков П.Д., Янченко В.В. // Иммунапатология, аллергол., инфектол. -2000.-№ 2.-С. 31 -33.
Harrison D.-G. Role of the Adaptive Immune System in Hypertension / Harrison D.-G., Vinh A., Lob H., Madhur S.- M.// Curr. Opin. Pharmacol. - 2010.-V 10, №2.-P. 203-207.
Guzik T. J. Role of the T cell in the genesis of angiotensin II induced hypertension and vascular dysfunction / Guzik T.J., Hoch N.E., Brown K.A., McCann L.A.// J. Exp. Med. - 2007 - № 204 . - P. 24492460.
Mahmoud F. Lymphocyte subpopulations in pregnancy complicated by hypertension / Mahmoud F., Omu A., Abul H., El-Rayes S. // J. Obstet. Gynaecol. -2003.-№23.-P. 20-26.
Summary
LYMPHOCYTE SUBPOPULATIONS IN NORMOTENSIVE AND HYPERTENSIVE WOMEN IN REPRODUCTIVE AND
CLIMACTERIC PERIODS
L.O. Frolova, I.M. Fushtei, O.K. Frolov
Key words: immunity, lymphocytes, arterial hypertension, climacterical period
The reproductive processes in the female organism are held with the participation of the immune system. Inflammation and changes in the immune reactivity with age and gender give the new aspect to the pathogenesis of essential hypertension. In healthy women in perimenopause the significant increase of cells, including the activated main lymphocyte subpopulations CD2+, CD3+, CD16+, CD22+ i CD25+ as compared to the reproductive period (p <0.01) has been detected. In women with AH in climacteric period (groups 2 and 3) as compared to healthy women of the same period the tendency of lower levels of CD2+-, CD3+- i CD4+- lymphocytes and higher levels of CD8+ lymphocytes has been revealed, as well as the similar significant changes in activated cells of indicated subpopulations (p <0.05).
Mamepian nadiurnoB do pedaKtyï 4.10.2010 p.
