CC BY
26
Х.Ф. Кехiопуло
ПОКАЗНИКИ СИСТЕМ КОАГУЛЯЦП ТА Ф1БРИНОЛ1ЗУ, МАРКЕРИ ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИР1ННЯМ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Зпдно ¡з сучасними уявленнями, цукровий д1абет (ЦД) 2-го типу та вюцеральне ожир¡ння характеризуются станом xрон¡чного п¡дгострого системного запалення, а також протромбоген-ними змнами гемостазу та ф¡бринол¡зу, що значно збтьшуе ризик виникнення серцево-су-динних захворювань (ССЗ) [1]. Серед протром-богенних зм¡н найб¡льш вивченим е поеднання в¡сцерального ожир¡ння з¡ збшьшенням концен-трац¡í ¡нг¡б¡тору активатора плазмногену 1 -го типу (1АП-1) [2]. Вивчення асоц¡ац¡í показник¡в гемостазу з класичними метабол¡чними чинни-ками ризику розвитку ЦД 2-го типу та вюце-рального ожирння допомагае лтше зрозум¡ти патогенез ССЗ [3]. Хоча п¡двищення р¡вня 1АП-1 -не единий меxан¡зм, що призводить до протром-богенного стану на ™ ожир¡ння, даних лтера-тури щодо взаемозв'язку ¡нших чинник¡в ¡ ланок гемостазу з ЦД 2-го типу та вюцеральним ожи-р¡нням бракуе.
Надто актуальною е проблема вюцерально-го ожир¡ння у хворих на ЦД 2-го типу. Ризик розвитку ССЗ у таких пацюнтю значно зростае, що обумовлюе важлив¡сть раннього виявлення та корекцп патолог¡чниx змн. Основою терап¡í, спрямованоí на запоб^ання прогресуванню ЦД 2-го типу й розвитку ССЗ, е вплив на ¡нсулно-резистентн¡сть [4].
Незважаючи на зростання поширеност ЦД 2-го типу, вюцерального ожир¡ння та ССЗ, па-тогенетичн¡ меxан¡зми, що лежать в основ¡ про-запального та прокоагулянтного стаыв за цих патолог¡й, вивчено недостатньо. Кр^ того, вщ-сутн загальноприйнят¡ п¡дxоди до д¡агностики та лкування запальних ¡ г¡перкоагуляц¡йниx порушень, що асоц¡юються ¡з ЦД 2-го типу й ожирЫням. Все це свщчить про актуальн¡сть про-блеми вивчення стану коагуляцмно!' та антико-агуляц¡йноí систем, а також значення прозапаль-них маркер¡в у цю( категор¡í хворих. З огляду на
це мета нашо'( роботи полягала у вивченн р¡вня прозапальних маркер^ ¡ стану систем коагуля-цп та ф¡бринол¡зу у хворих на ЦД 2-го типу з вюцеральним ожирнням у взаемозв'язку з чин-никами ризику розвитку ССЗ.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
До досл¡дження було включено 56 пацюнтю, як¡ вщповщали таким критер¡ям: в¡к в¡д 45 до 65 роюв; тривал¡сть ЦД 2-го типу вщ 3 до 10 роюв; ¡ндекс маси тша (1МТ) в¡д 31 до 39 кг/м2 у поед-нанн¡ з будь-якими двома з наведених ознак: р^ень триглщерид^ (ТГ) >1,7 ммоль/л; вмют холестерину л¡попротеíн¡в високоí щшьност (ХСЛПВЩ) <1,29 ммоль/л; систол¡чний арте-р¡альний тиск (САТ) >30 мм рт. ст. або д^сто-лнний артер¡альний тиск (ДАТ) >85 мм рт. ст., або антиппертензивна терапт. Критер¡í виклю-чення: ЦД 1-го типу; ппотиреоз; наявн¡сть в анамнез¡ коагулопат¡й, гострого порушення моз-кового кровооб^, ¡нфаркту м¡окарда, тромбо-емболп; зам¡сна гормональна терап¡я; кур¡ння тютюну. Як контрольну групу обстежено 20 хворих аналопчного в^, з подгною тривал¡стю ЦД 2-го типу, але без абдомнального ожир¡ння.
У пацюнтю вивчали скарги, анамнез основного захворювання (ЦД 2-го типу). Фюикальне обстеження включало вим^ювання антропомет-ричних параметр¡в (р¡ст, маса тша, окружнють тал¡í - ОТ, обчислення 1МТ), АТ. З метою оцнки стану вуглеводного обм¡ну проводили визначен-ня гл¡кем¡í глюкозооксидазним методом, глко-ваного гемоглоб¡ну (НЬА1с) та ¡мунореактивно-го ¡нсул¡ну (1Р1) з використанням стандартних набора реактив¡в "Рио-Инс-ПГ 1251". Показни-ки л¡п¡дного обм¡ну: вмют загального холестерину - ЗХС, ТГ ¡ ХСЛПВЩ у сироватц кров¡ визначали ¡муноферментним методом за допо-могою д¡агностичниx набор¡в ф^ми "Нитап" (Н¡меччина) на б¡оx¡м¡чному пол¡анал¡затор¡ "Нитап" (Н¡меччина). Р¡вень ХСЛПНЩ обчислюва-
ли за формулою Friedwald i ствавт. Непрямий показник ¡нсулнорезистентност - ¡ндекс НОМА-IR (Homeostasis Model Assessment - Insulin Resistance) - розраховували за формулою: глюкоза натще (ммоль/л) х ¡нсулЫ натще (Од/л) / 22,5.
Для аналiзy стану системи гемостазу визна-чали показники активованого часткового тром-бопластинового часу (АЧТЧ), тpoмбiнoвoгo часу (ТЧ), piвeнь фiбpинoгeнy у плазму активнicть чинника VIII (FVIII) за допомогою набopiв реак-тивiв фipми "Human" (Нiмeччина).
Показники фiбpинoлiтичнoï системи - piвeнь активнocтi активатора плазмногену тканинного типу (t-PA), антитpoмбiнy III i показника актив-нocтi антикоагулянтно'|' системи пpoтeïнy С, picтoцитин-кoфактopнy активнють чинника Вш-лебранда (vWF) визначали iмyнoфepмeнтним методом ELISA з використанням набopiв реак-тивiв фipми "Technoclone" (Авcтpiя). Як проза-пальнi маркери дослщжували piвнi фiбpинoгeнy i С-реактивного бшка (СРБ). Piвeнь адипонек-тину визначали за допомогою набору "Bioven-dor Human Adiponectin ELISA".
Статистичний аналiз отриманих peзyльтатiв проводили за допомогою програм Microsoft Office Excel 2007 (Microsoft Corp., США) i Portable Statistica 8 (StatSoft, Inc., США). Характер роз-подшу в^х ознак оцнювали за допомогою критерий Шатро-Ушка та Колмогорова-Смирнова. У зв'язку з тим, що основна маса ознак мала розподш, який в^д^знявся вщ нормального, результати наведено у виглядi значень мeдiан та iнтepкваpтильних iнтepвалiв (Me [25; 75]). Враховуючи нeвeликi poзмipи вибipoк, а також той факт, що бшьшють аналiзoваних ознак мали розподш, вщмшний вiд нормального, для ста-тистичного аналiзy отриманих peзyльтатiв використовували непараметричш cтатиcтичнi тести. Пopiвняння двох незалежних груп за без-перервними ознаками здмснювали за допомогою U-тесту Манна-Уíтнi, а двох залежних груп -за допомогою тесту Вшкоксона. Оцiнкy взае-
мозв'язку ознак проводили з використанням методу рангово'|' кореляцп Спipмeна (r - коефи цieнт кopeляцiï). Критичний piвeнь значущост для пepeвipки статистичних гiпoтeз приймався за 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз коагулограм пацieнтiв ¡з ЦД 2-го типу та вюцеральним oжиpiнням виявив найбшьш виpажeнi вiдхилeння у показниках АЧТЧ i кон-цeнтpацiï фiбpинoгeнy (табл. 1).
Показник АЧТЧ у хворих на ЦД 2-го типу з ожирнням виявився вipoгiднo нижчим пopiвня-но з таким у контрольна гpyпi (29,5 [28,2; 31,9] с проти 32,0 [29,6; 36,2] с, p<0,05). У 9 (16,1%) хворих ¡з ЦД 2-го типу й ожирЫням вщзначало-ся вкорочення АЧТЧ менше вiд 28 с, тoдi як в yciх пащен^в кoнтpoльнoï групи цей показник був у межах референсного ¡нтервалу. Це вкорочення АЧТЧ у груп пащен^в ¡з ЦД 2-го типу й ожирнням cвiдчить про наявысть у них прокоа-гулянтного стану та може бути пов'язаним з актива^ею внyтpiшньoгo шляху зciдання кpoвi [5]. Кpiм того, встановлено вipoгiднy негативну кopeляцiю АЧТЧ з ОТ (r=-0,34; p<0,05), що ви дображае посилення тpoмбoфiлiï на тлi збшь-шення маси вicцepальнoгo жиру в оргаызмк
Фiбpинoгeн е не лише одним ¡з чинникiв зси дання кров^ але також найважливiшим маркером запалення [6]. У проведеному дослщжены продемонстровано вipoгiднe пiдвищeння piвня фiбpинoгeнy в плазмi кpoвi хворих на ЦД 2-го типу з ожирЫням пopiвнянo з показником контрольно'!' групи (3,86 [3,39; 4,58] г/л проти 2,72 [2,41 ; 3,37] г/л, p<0,005). У 25 хворих ¡з ЦД 2-го типу й ожирнням (44,6%), на вщмну вщ контролю, було виявлено гiпepфiбpинoгeнeмiю, що свщчить про наявысть хроычного системного запалення та пщвищеного серцево-судинного ризику.
Отже, на пiдcтавi аналiзy коагулограм мож-на зробити висновок, що виявлення протром-
Таблиця 1
Показники коагулограми обстежених ochobhoï (n=56) i контрольно! (n=20) груп
Показник Основна група (n=56) Контрольна група (n=20) U Р Референсний дiапазон
АЧТЧ, с 29,5 [28,2; 31,9] 32,0 [29,6; 36,2] 327,5 <0,05 28,0-40,0
Протромбшовий iндекс (ПТ1), % 90,4 [84,0; 97,0] 90,5 [82,0; 99,5] 542,0 >0,05 70-120
Тромбшовий час (ТЧ), с 16,8 [16,3; 17,2] 17,1 [16,3; 18,2] 462,0 >0,05 14,0-21,0
Фiбриноген, г/л 3,86 [3,39; 4,58] 2,72 [2,41; 3,37] 132,5 < 0,005 2,0-4,0
богенних порушень гемостазу вже за результатами таких скриынгових тест1в, як визначення АЧТЧ i концентрацп ф1бриногену в плазм1 кров1, вщображае глибину ураження системи гемостазу за ЦД 2-го типу з ожирЫням i свiдчить про значне пщвищення прокоагулянтноТ актив-ностi плазми та збшьшення серцево-судинного ризику в обстежених нами пащетчв. Данi по-глибленого дослiдження коагуляцiйноí та анти-коагуляцiйноí систем кровi обстежених наведено у табл. 2.
Активнють FVIII у пацieнтiв iз ЦД 2-го типу й ожирнням склала 74,2 [60,4; 88,5] %, тобто була вiрогiдно вищою за таку в контрольна групi (p<0,05). У 30 пацieнтiв (53,6%) вщзначено пщ-вищення активностi FVIII понад верхню межу референсного Ытервалу. Пщвищення активности FVII у плазмi свщчить про активацiю зовнiшнього каскаду зсщання кровi [7]. Отже, у результат поглибленого вивчення стану коагуляцiйноí системи у хворих на ЦД 2-го типу з ожирнням у 53,6% випадюв виявлено ознаки активацп зов-нiшнього шляху гемостазу попри те, що скри-нiнгова оцЫка цього каскаду (визначення ПТ1) змЫ не виявила.
Статистично значущого пщвищення активностей FVIII i vWF серед хворих iз ЦД 2-го типу й ожирнням порiвняно з патентами контрольно)' групи виявлено не було. Натомють вщзна-чено вiрогiдну позитивну кореляцiю активностей FVIII i vWF з антропометричними параметрами та показниками вуглеводного обмЫу, що може свщчити про пщвищення тромбофлТ й посилен-ня ендотелiальноТ дисфункцií зi збiльшенням ви-раженостi ожирiння, у тому чи^ вiсцерального, та прогресуванням iнсулiнорезистентностi.
Одним iз найважливiших iнгiбiторiв фiбри-нолiзу е 1АП-1, який iнактивуe тканинний активатор плазмногену (t-PA) i, отже, запобiгаe ли
зису фiбринових ниток i розчиненню згустку кровк На пiдтвердження даних лiтератури нами отримано вiрогiдне пiдвищення активностi 1АП-1 у пацieнтiв iз ЦД 2-го типу й ожирнням порiв-няно з контрольною групою хворих (18,6 [10,1; 31,7] Од/мл проти 2,8 [1,1; 7,8] Од/мл, р<0,005). Слiд зазначити, що пщвищення цього показни-ка понад верхню межу референсного дiапазону (7 Од/мл) вiдзначено у 49 iз них (87,5%). Ще у 29 хворих iз ЦД 2-го типу й ожирнням (51,8%) виявлено рiвень активной 1АП-1, який переви-щував 20 Од/мл, що свщчить про значне при-гнiчення фiбринолiзу та, отже, пщвищення ризику розвитку тромбозу.
Активысть 1АП-1 у хворих на ЦД 2-го типу й ожирння була позитивно асоцмованою з у^ма антропометричними параметрами: масою тiла (r=0,31; p<0,05), 1МТ (r=0,34; p<0,05) та ОТ (r=0,42; p<0,05), рiвнем ТГ (r=0,36; p<0,05), концентрацieю iнсулiну (r=0,44; p<0,001) i по-казником шсулшорезистентност НОМА-IR (r=0,42; p<0,005), а також рiвнем маркера за-палення СРБ (r=0,44; p<0,005). Цi данi свщчать про асоцiйований розвиток недостатностi фiб-ринолiзу (а отже, протромбогенного стану) та хроычного запального процесу на ™i прогресу-вання ожирiння та взаемозв'язаних iз ним Ысу-лнорезистентноют та дислiпiдемiТ, що у сукуп-ностi призводить до значного пщвищення сер-цево-судинного ризику у ще'Т категорiТ хворих.
В обстежених iз ЦД 2-го типу й ожирЫням виявлено також порушення в антикоагуляцмнм системi кровi. У них вщзначно вiрогiдне пщви-щення активностi антикоагулянту антитромбЫу III порiвняно з контролем (97,9 [86,7; 110,0] % проти 86,1 [78,5; 95,3] %, p<0,05), попри те, що в абсолютна бшьшост випадюв цей параметр був у межах референсного нтервалу. Цей факт можна пояснити як вщносну компенсаторну ак-
Таблиця 2
Показники коагуляцшно! та антикоагуляцшно! систем Kpoei хворих на ЦД 2-го типу
ochobhoi (n=56)i контрольно! (n=20)груп
Показник Основна група Контрольна група U Референсний
активност (n=56) (n=20) м дiапазон
FVIII, % 74,2 [60,4; 88,5] 87,9 [81,0; 116,0] 421,5 <0,05 50-150
vWF, % 114,0 [98,0; 135,0] 98,1 [78,2; 125,0] 391,0 >0,05 50-150
1АП-1, Од/мл 18,6 [10,1; 31,7] 2,8 [1,1; 7,8] 174,0 <0,005 1-7
t-PA, Од/мл 0,09 [0,0; 0,11] 0,11 [0,02; 0,19] 531,0 > 0,05 0,0-0,5
антитромбЫу III, % 97,9 [86,7; 110,0] 86,1 [78,5; 95,3] 278,0 <0,05 80-120
системи протеТну С 0,84 [0,76; 0,98] 0,92 [0,84; 1,18] 466,5 <0,05 0,7-1,3
тивaцiю нaйвaжливiшoгo aнтикoaгyлянтy aнти-тpoмбинy III в yмoвax пiдвищeнoгo тpoмбoгeннo-го pизикy y пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу й oжиpiнням.
1ншим пapaмeтpoм, oбpaним для дocлiджeн-ня aнтикoaгyляцiйнoï cиcтeми, бyлa aктивнicть cиcтeми пpoтeïнy C. Aктивнicть cиcтeми пpoтeïнy C y xвopиx нa ЦД 2-го типу з oжиpiнням cтaнo-вилa 0,84 [0,76; 0,98] i виявилacя вipoгiднo нижчою, нiж y кoнтpoльнiй гpyпi (p<0,05); y 13 пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу й oжиpiнням (23,2%) виявлeнo знижeння aктивнocтi цieï cиcтeми.
Bиявлeнo cлaбкy, aлe знaчyщy нeгaтивнy кopeляцiю мiж aктивнicтю cиcтeми пpoтeïнy C i мacoю тiлa (r=-0,34; p<0,05) тa IMT (r=-0,33; p<0,05), що cвiдчить пpo знижeння aктивнocтi цieï aнтикoaгyляцiйнoï cиcтeми зi збiльшeнням мacи ™a. Дaнi, oтpимaнi y дaнoмy дocлiджeннi, вкaзyють нa тe, що нeзвaжaючи нa кoмпeнca-тopнy вiднocнy aктивaцiю aнтитpoмбiнy III в об-cтeжeниx вiдзнaчaлacя нeдocтaтнicть iншoï нaй-вaжливiшoï aнтикoaгyлянтнoï cиcтeми - пpoтeï-ну C, i пoгipшeння ïï фyнкцioнyвaння було пoв'язaнo зi збiльшeнням мacи тiлa.
Як пoкaзaлa iнтeгpaльнa оцнш cтaнy raary-ляцiйнoï тa aнтикoaгyляцiйнoï cиcтeм кpoвi у xвopиx нa ЦД 2-го типу з oжиpiнням, тi aбo iншi пpoтpoмбoгeннi пopyшeння гeмocтaзy мaли мю-цe в aбcoлютнoï бiльшocтi пaцieнтiв (94,6%), a у 64,3% випaдкiв вони но^ли пoeднaний xapa^ тep, тобто тopкaлиcя oдpaзy дeкiлькox лaнoк -плaзмoвoгo гeмocтaзy, aнтикoaгyлянтнoï тa фiб-pинoлiтичнoï cиcтeм.
Як мapкep xpoнiчнoгo пiдгocтpoгo cиcтeм-ного зaпaлeння, пpитaмaнний пopyч iз фiбpинo-гeнoм ЦД 2-го типу тa вicцepaльнoмy oжиpiн-ню, дocлiджeнo piвeнь CPБ у фовк Cлiд зaзнa-чити, що CPБ е нe лишe гocтpoфaзним бшком i мapкepoм зaпaлeння, aлe тaкoж вaжливим i нe-зaлeжним пpeдиктopoм poзвиткy CC3 [8]. B oбcтeжeниx виявлeнo вipoгiднe пiдвищeння кон-цeнтpaцiï CPБ у кpoвi пopiвнянo з кoнтpoльнoю гpyпoю xвopиx (4,21 [2,47; 9,39] мг/л пpoти 0,98 [0,69; 1,4] мг/л, p<0,001).
У 42,9% впaдкiв cepeд пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу й oжиpiнням вiдзнaчeнo пiдвищeння кон-цeнтpaцiï CPБ пoнaд вepxню мeжy peфepeнcнo-го iнтepвaлy (>5,0 мг/л), тoдi як у кoнтpoльнiй гpyпi вci знaчeння цього пошзниш були в його мeжax. Bcтaнoвлeнo вipoгiднy позитивну aco^a-цю piвня CPБ iз мacoю ™a (r=0,45; p<0,001), IMT (r=0,54; p<0,001) тa OT (r=0,49; p=0,001), кoнцeнтpaцieю фiбpинoгeнy (r=0,48; p<0,005) й
aM^^c™ IAП-1 (r=0,41; p<0,001) у плaзмi кpoвi, a тaкoж кoнцeнтpaцieю ^ул^у (r=0,32; p<0,05) i пoкaзникoм iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi HOMA-IR (r=0,28; p<0,05). Цi peзyльтaти нe лишe пiдтвep-джують вжe нaявнi дaнi пpo взaeмoзв'язки мiж зaпaлeнням, ЦД 2-го типу й oжиpiнням, aлe тa-кож вгазують нa пoeднaний i взaeмoзв'язaний poзвитoк i пocилювaння пpoкoaгyлянтнoгo тa пpoзaпaльнoгo cтaнiв нa тлi пpoгpecyвaння ожи-piння тa iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi.
У пpoцeci poбoти пpoвeдeнo тaкoж визнa-чeння кoнцeнтpaцiï aдипoнeктинy - единого пpo-тeктивнoгo aдипoцитoкiнy. Пopiвнянo з xвopми кoнтpoльнoï гpyпи пaцieнти з ЦД 2-го типу й oжиpiнням мaли вipoгiднo нижчий piвeнь aди-пoнeктинy (9,74 [7,25; 18,96] нг/мл пpoти 17,38 [10,09; 21,37] нг/мл, p<0,05); кpiм того, виявлe-но знaчyщy позитивну acoцiaцiю piвня aдипo-нeктинy з кoнцeнтpaцieю XCЛПBЩ у cиpoвaтцi кpoвi (r=0,42; p<0,05), що вiдoбpaжae пoeднa-нe знижeння циx пpoтeктивниx чинникiв зa нa-явнocтi iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi тa вicцepaльнo-го oжиpiння.
Oтжe, нaми пpoвeдeнo вивчeння cтaнy raa-гyляцiйнoï тa aнтикoaгyляцiйнoï cиcтeм у ком-плeкci з piвнeм мapкepiв зaпaлeння у пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу й oжиpiнням, пoкaзaнo, що тi aбo iншi пpoкoaгyлянтнi пopyшeння мaють мю-цe в aбcoлютнoï бiльшocтi тaкиx xвopиx i, як пpaвилo, нocять пoeднaний xapa^ep, тобто TOp-кaютьcя oдpaзy дeкiлькox лaнoк cиcтeми гемо-cтaзy. Пoкaзaнo дiaгнocтичнy знaчyщicть як cкpи-нiнгoвиx мeтoдiв oцiнки зciдaння кpoвi, тaк i бiльш пoглиблeниx дocлiджeнь для дiaгнocтики пpoтpoмбoгeннoгo cтaнy у пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу й oжиpiнням. Пoкaзaнo тicний взaeмo-зв'язок мiж зaпaлeнням, пopyшeннями гeмocтaзy й oкpeмими чинникaми pизикy poзвиткy CC3 у пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу й oжиpiнням, a тaкoж пpoдeмoнcтpoвaнo пocилeння пpoзaпaльнoгo cтaнy тa пpoкoaгyлянтниx зcyвiв нa тлi пpoгpe-cyвaння oжиpiння й iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi.
Peзyльтaти пpoвeдeнoгo дocлiджeння вгазу-ють нa нeoбxiднicть cкpинiнгoвoгo визнaчeння пapaмeтpiв кoaгyлoгpaми для мaкcимaльнo paнньoгo виявлeння пpoкoaгyлянтниx пopyшeнь, a в oкpeмиx випaдкax (пiд чac пiдгoтoвки до плaнoвoгo xipypгiчнoгo втpyчaння, пepeд пpи-знaчeнням зaмicнoï гopмoнaльнoï тepaпiï, зa нaявнocтi дoдaткoвиx чинникiв pизикy виникнeн-ня тpoмбoзy - cпaдкoвиx кoaгyлoпaтiй, тpoмбo-тичниx зaxвopювaнь в aнaмнeзi, вaд cepця тa
судин, тривалоТ ¡ммобЫзацп, катетеризацп вен тощо) - досл¡дження системи гемостазу з ви-значенням активност¡ 1АП-1, FVIII, vWF ¡ системи протеТну С у пац¡eнт¡в ¡з ЦД 2-го типу й ожи-р¡нням. Враховуючи т¡сний взаемозв'язок про-цес¡в системного запалення та пперкоагуляцп за ЦД 2-го типу з ожирЫням, у раз¡ потреби повышоТ' оц¡нки серцево-судинного ризику до комплексного обстеження таких пацюнтш реко-мендуеться включати визначення концентрац¡й С-реактивного бшка та ф¡бриногену.
висновки
1. Прокоагулянтн порушення мають м¡сце в абсолютноТ б¡льшост¡ пац¡eнт¡в ¡з ЦД 2-го типу та вюцеральним ожир¡нням (94,6%), у 64,3% випадюв ц¡ порушення носять поеднаний характер, торкаючись одразу декшькох ланок коагу-ляцмно'Т системи кров¡. До найчаст¡ших пору-шень гемостазу належать п¡двищення активност 1АП-1 (87,5%), що в¡дображаe недостатнють ф¡бринол¡зу; п¡двищення активност¡ чинника ко-агуляц¡Т VIII (53,6%), що свщчить про активац¡ю зовн¡шнього каскаду зсщання кров¡; недостат-н¡сть антикоагулянтноТ системи протеТну С (23,2%).
2. Хроннне п¡дгостре системне запалення у пацюнтю ¡з ЦД 2-го типу та вюцеральним ожи-рнням проявляеться в¡рог¡дним п¡двищенням концентрацп маркер¡в запалення - ф^риноге-ну й С-реактивного бшка, а також зниженням р^ня адипонектину.
3. Вираженють прозапальних ¡ прокоагулян-тних порушень у хворих на ЦД 2-го типу з вюцеральним ожирнням асоцмовано з антропо-метричними та бюхЫчними маркерами ожирн-ня, що вказуе на поеднаний ¡ взаемозв'язаний розвиток прокоагулянтного та прозапального стаыв на тл¡ прогресування ожир¡ння та ¡нсули норезистентност¡.
Перспективи подальших дослщжень. Перспективним е розроблення схеми ранньоТ передкл¡н¡чноТ д¡агностики, вдосконалення пщ-ходщ до л¡кування прокоагулянтних ¡ прозапальних порушень у хворих на ЦД 2-го типу з ожи-рнням.
Л1ТЕРАТУРА
1. Vazzana N. Diabetes mellitus and thrombosis / N. Vazzana, P. Ranalli, C. Cuccurullo, G. Davi // Thromb. Res. - 2012. - Vol. 129, №3. - P. 371-377.
2. AlessiM.C. Plasminogen activator inhibitor-1, adi-
pose tissue and insulin resistance / M.C. Alessi, M. Poggi, I. Juhan-Vague // Curr. Opin. Lipidol. -2007. - Vol. 18, №3. - P. 240-245.
3. Братусь B.B. Ожирение, инсулинорезистен-тность, метаболический синдром: фундаментальные и клинические аспекты / В.В. Братусь, Т.В. Талаева, В.А. Шумаков. - К.: Четверта хви-ля, 2009. - 416 с.
4. Yong W. Remission of insulin resistance in type 2 diabetic patients after gastric bypass surgery or exenatide therapy / W. Yong, W. Shibo, L. Jin-gang // Obes. Surg. - 2012. - Vol. 22, №7. -P. 1060-1067.
5. Undas A. Hyperglycemia is associated with enhanced thrombin formation, platelet activation, and fibrin clot resistance to lysis in patients with acute coronary syndrome / A. Undas, I. Wiek, E. Stepi-en [et al.] // Diabetes Care. - 2008. - Vol. 31, №8. - P. 1590-1595.
6. Крамарева B.H. Уровни маркеров тромбине-мии и тромбообразования у больных эссенци-альной артериальной гипертензией с кардио-васкулярным риском / В.Н. Крамарева,
B.Г. Гриценко, И.Н. Колесникова [и др.] // На-уковий вюник Нацюнального медичного ушвер-ситету ¡мен1 О.О. Богомольця. - 2009. - №4. -
C. 177-180.
7. Ibrahim M.M. Subcutaneous and visceral adipose tissue: structural and functional differences / M.M. Ibrahim // Obes. Rev. - 2010. - Vol. 11, №1. - P. 8-11.
8. Берковская M.A. Метаболический синдром как протромбогенное состояние / М.А. Берковская, С.А. Бутрова // Ожирение и метаболизм. - 2009. -№3 (20). - С. 3-9.
РЕЗЮМЕ
Показатели систем коагуляции и фибринолиза, маркеры воспаления у больных сахарным диабетом 2-го типа с ожирением К.Ф. Кехиопуло
В работе представлены данные изучения уровней провоспалительных маркеров и состояния систем коагуляции и фибринолиза у пацинтов с сахарным диабетом (СД) 2-го типа и висцеральным ожирением во взаимосвязи с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний. С этой целью были обследованы 56 больных. Контрольную группу составили 20 больных, соответствующих по возрасту и длительности СД 2-го типа, но без абдоминального ожирения. Прокоагулянтные нарушения выявлены у абсолютного большинства пациентов с СД 2-го типа и висцеральным ожирением (94,6%), при этом у 64,3% обследованных эти нарушения носили сочетанный характер с поражением нескольких звеньев свертывающей системы крови. Самыми частыми нарушениями гемостаза являются: повышение активности активатора плазминогена 1-го типа (87,5%), что отражает недостаточность фибриноли-за; повышение активности фактора коагуляции
VIII (53,6%), что свидетельствует об активации внешнего каскада свертывания крови; недостаточность антикоагулянтной системы протеина С (23,2%). Хроническое подострое системное воспаление у пациентов с СД 2-го типа и висцеральним ожирением проявляется достоверным повышением концентрации маркеров воспаления - фибриногена и С-ре-активного белка, а также снижением уровня адипо-нектина. Выраженность провоспалительных и прокоагулянтных нарушений у больных СД 2-го типа с висцеральным ожирением ассоциируется с антропометрическими и биохимическими маркерами ожирения.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, ожирение, показатели коагуляции и фибринолиза, маркеры воспаления.
SUMMARY
Indexes of the coagulation and fibrinolytic system components, markers of inflammation in patients with type 2 diabetes mellitus and obesity K. Kehiopulo
The author presents the data on a study of the markers of inflammation levels and state of the coagulation and fibrinolytic system components systems in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and visceral
obesity in connection with cardiovascular diseases risk factors. With this purpose, 56 patients have been followed up. The control group included 20 patients xbopmx corresponding on age and durations of type 2 DM but without abdominal obesity. It has been shown that procoagulant changes are marked at absolute majority of type 2 DM patients with visceral obesity (94.6%), in 64.3% patients these changes were connected with the defeat of a few links of the coagulation blood system. The most frequent changes of hemostasis is an increase of activity of plasminogen activator inhibitor 1 (87.5%), that represents insufficiency of fibrinolysis; increase of activity of coagulation factor VIII (53.6%) and testifies to activating of external cascade of hemopexis, and insufficiency of the anticoagulating system of protein C (23.2%). Chronic subacute system inflammation in type 2 DM patients with visceral obesity shows up the reliable increase of concentration of markers of inflammation - fibrinogen and C-reactive protein, and also by the decline of adiponectin level. Expressed of proinflammatory and procoagulanting changes in patients with type 2 DM and visceral obesity associated with the an-thropometric and biochemical markers of obesity.
Key words: type 2 diabetes mellitus, obesity, coagulation and fibrinolytic system components, markers of inflammation.
Дата надходження до редакцИ' 03.03.2013 p.
