CC BY
26
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7049
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК:636.034:619:612.018
1—r • • ^ • • • I • • • •
Показники л1П1дного оомшу у корш за р1зних ф13Юлопчних станш
та пер1од1в утримання
М.Р. CiMOHOB1, В В. Вл1зло:, В.1. Буцяк2 [email protected]
11нститут бюлоги тварин НААН, вул. Василя Стуса, 38, м. Львiв, 79000, Украта; 2 Львiвський нацюнальний умверситет ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С. З. Гжицького,
вул. Пекарська 50, м. Львiв, 79010, Украта
Метою даноI роботи було вивчити показники лтдного обмту у корiв за рiзних фiзiологiчних статв та перiодiв утримання. До^дження проведет на двох групах корiв укра1нсько1 чорно-рябоI молочноI породи, 2 - 5 лактаци, продуктивтс-тю 5,1 - 6,2 тис. кг молока за попередню лактацю. Перша група була сформована у зимово-сттловий перюд утримання корiв, друга - у лтньо-пасовищний. Кров для до^джень вiдбирали чотири рази: перший - у перюд сухостою, другий, тре-тт та четвертий - на початку, тку та у тнщ лактацтного перiоду.Отриманi результати свiдчать про те, що тсля отелення у корiв зростае активтсть лтомобтзацп, спричинена, з одте! сторони, зростанням потреби у метаболтах для синтезу молока, а з тшо! - недостаттстю отримано! в складi рацюну обмтно! енергп. У кровi до^джених молочних корiв тсля отелення високовiрогiдно зрiс вмкт триацилглiцеролiв, загального та етерифжованого холестеролу i неетери-фжованих жирних кислот. На шку та завершены лактаци рееструеться поступове зниження вмiсту зазначених показни-юв у кровi корiв. Водночас встановлено вплив перюду утримання тварин на показники лтдного обмту. Так, тсля отелення та на пку лактацп у сироватц кровi корiв за зимово-сттлового перiоду утримання вмкт триацилглiцеролiв, етерифжо-ваного холестеролу та неетерифжованих жирних кислот е вiрогiдно вищим порiвняно iз аналогiчними перюдами за лтньо-пасовищного утримання.
Ключовi слова: корови, лактащя, сухостт, перюди утримання, лтди, триацилглщерол, холестерол, втьш жирн кис-лоти.
Показатели липидного обмена у коров при различных физиологических
состояниях и периодах содержания
М.Р. Симонов1, ВВ. Влизло1, В.И. Буцяк2 [email protected]
1 Институт биологии животных НААН, ул. Василия Стуса, 38, г. Львов, 79000, Украина;
2 Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Целью данной работы было изучить показатели липидного обмена у коров при различных физиологических состояниях и периодахсодержания. Исследования проведены на двух группах коров украинской чёрно-пёстрой молочной породы, 2 - 5 лактации, производительностью 5,1 - 6,2 тыс. кг молока за предыдущую лактацию. Первая группа была сформирована в зимне-стойловый период содержания коров, вторая - в летне-пастбищный. Кровь для исследований отбирали четыре раза: первый - в период сухостоя, второй, третий и четвертый - в начале, пике и конце лактационного периода.
Citation:
Simonov, M.R., Vlizlo, V.V., Butsyak, V.I. (2016). Lipid abnormalities in cows under different physiological state and withdrawal periods. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 204-209.
Полученные результаты свидетельствуют о том, что после отела у коров возрастает активность липомобилизации, вызванная, с одной стороны, ростом потребности в метаболитах для синтеза молока, а с другой - недостаточностью полученной в составе рациона обменной энергии. В крови исследованных молочных коров после отела высокодостоверно выросло содержание триацилглицеролов, общего и этерифицированногохолестерола и неетерифицированных жирных кислот. На пике и завершении лактации регистрируется постепенное снижение содержания указанных показателей в крови коров. В то же время установлено влияние периода содержания животных на показатели липидного обмена. После отела и на пике лактации в сыворотке крови коров при зимне-стойловом периоде содержания концентрация триацилглицеролов, этерифицированногохолестерола и неетерифицированных жирных кислот достоверно выше по сравнению с аналогичными периодами за летне-пастбищного содержания.
Ключевые слова: коровы, лактация, сухостой, периоды содержания, липиды, триацилглицеролы, холестерол, свободные жирные кислоты.
Lipid abnormalities in cows under different physiological state and
withdrawal periods
M R. Simonov1, V.V. Vlizlo1, V.I. Butsyak2 [email protected]
1 Institute of animal biology NAAS, Vasyl Stus Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine;
2Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The aim of this research was to study the lipid metabolism in high-yielding dairy cows during different physiological states and maintenance periods. Study was conducted on two groups of animals of Ukrainian Black-and-White dairy breed. The first group was formed in the winter stall-feeding period, the second one during the grazing period. Blood samples were taken four times: the first during dry period, the second, third and fourth were withdrawn at the beginning, on the peak and at the end of lactation period. Results showed increased lipomobilization activity after calving caused on the one hand by growing requirements in metabolites for milk synthesis and on the other hand by inadequate dietary supply with metabolic energy. Highly significant increase of the content of triacylglycerols, total and esterified cholesterol and non-esterified fatty acids in blood of dairy cows was revealed. On the peak and at the end of lactation the level of indicated substances in blood gradually decreased. Influence of the period of the animals maintenance on lipid metabolism was established. For instance, after calving and on the peak of lactation serum levels of triacyl-glycerols, esterifies cholesterol and non-estherified fatty acids were significantly higher in comparison with such under the same physiological states but during grazing period of maintenance.
Key words: cows, lactation, lipids, maintenance periods, triacylglycerols, cholesterol, free fatty acids.
Вступ
Протягом фiзiологiчного циклу у молочних Ropiß виникае к1лька критичних nep^iß, пов'язаних перед-yciM i3 piß^M мeтабoлiчнoi енерги. Найбшьш критич-ний перюд - це фаза iнтeнcивнoi лактаци, коли на синтез молока використовуеться бшьше мeтабoлiчнoi' енерги, шж поступае. Багато вчених i пpактикyючi фахiвцi ветеринарно! медицини вважають, що найбшьш часто мeтабoлiчнi порушення виникають в перюд переходу ввд пльносп до лактаци (Ingvartsen and Andersen, 2000; Quiroz-Rocha et al., 2009; Vlizlo et al., 2013, 2014). Три тижш перед отеленням е коротким, але дуже важливим вiдpiзкoм часу в житп коро-ви, ввд якого залежить здоров'я i продуктившсть в наступну лактацш та збережешсть пoгoлiв'я в цшо-му. У останш три тижш пльносп витрати поживних речовин е дуже високими. Кpiм цього, в перший мь сяць лактаци вщбуваеться втрата маси тша в зв'язку з дефщитом енерги. Так, здopoвi молочш корови на 4-й день тсля отелення використовують 97% спожитш енерги та 83% протешу для продукцп молока (Levchenko et al., 2015). Якщо в оргашзм корови над-ходить недостатня кшькють енерги та поживних речовин з кормами, то використовуються внутршш резерви, зокрема посилюеться використання жиpiв iз
депо (Drackley et al., 2005; Levchenko et al., 2015). Виходячи з цього, метою дано! роботи було вивчити показники лшвдного обм^ у високопродуктивних кopiв за piзних фiзioлoгiчних сташв та пepioдiв утри-мання.
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослвдження проводили у фермерському госпо-дарсга на двох групах кopiв украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, 2 - 5 лактаци, продуктивною 5,1 -6,2 тис. кг молока за минулу лактацш, по 10 тварин у кожнш груш.
Перша група була сформована у зимово-стшловий перюд утримання кopiв, друга - у лггньо-пасовищний. Кров для дocлiджeнь у кopiв вiдбиpали чотири рази: перший - у перюд сухостою, другий, третш та четве-ртий - на початку, шку та у кшщ лаRтацiйнoгo перю-
ду.
Проби кpoвi у кopiв вiдбиpали з яремно! вени до !х ранково! гoдiвлi. Вмicт тpиацилглiцepoлiв визначали за кольоровою реакщею з хромотроповою кислотою, неетерифшованих жирних кислот - кольоровою реакщею з 1,5-дифешлкарбазидом, загального та етерифь кованого холестеролу - за допомогою бioхiмiчнoгo аналiзатopа типу Humalyzer 2000 (Vlizlo et al., 2012).
npuMiTKH: y ^h Ta HacrynHHx Ta6nHnax p<, piзннцi cTaTHCTHHHo BiporigHi, nopiBHaHo 3i 3HMoBo-ciiHnoBHM nepiogoM yipu-MaHHa; 1. p< - cTymHt BiporigHocri, nopiBHaHo i3 gopogoBHM nepiogoM; 2. p< - cryniHB BiporigHocri, nopiBHaHo i3 noHaTKoM na^ra^i; 3. p< - cryniHB BiporigHocri, nopiBHaHo i3 niKoM jaKTa^.
Ogep®aHi gaHi onpaqboByBanu craTHCTHHHo, BH3HaHaro-hh cepegHM apu^MeTHHHy BenuHHHy, CTaiHCTHHHy no-MunKy cepegHboi apH^MeTHHHoi BenuHUHHra Biporig-HicTb piзннцi Mi® CepegHiMH apu^MeTUHHUMH gBox BapiaqinHux pagiB.
Pe3ymTara Ta 'ix oßroBopeHHH
npoBegeHHH HaMH aHani3 BMiCTy HeHipanbHux ninigiB y KpoBi KopiB noKa3aB HH3Ky BigMiHHocreH, aKi 3ane®anu Big nepiogy yrpuMaHHa TBapuH Ta ix $i3ionoriHHoro cra-Hy. 3oKpeMa, npoBegeHi gocnig®eHHa BMiCTy TpHaqunr-niijeponiB y cнpoвaтцi KpoBi KopiB noKa3anu, ^o Han-hh^hhh ix piBeHb 6yno 3apeeCTpoBaHo 3a gBa TH®Hi go oTeneHHa (ra6n. 1). nicna pogiB piBeHb тpнaцнnrniцepo-niB KpoBi BiporigHo 3piC, aK 3a 3HMoBo-CTinnoBoro nepiogy yTpHMaHHa (Ha 44,4%; p < 0,05), TaK i niTHbo-naCoBH^Horo (Ha 56,0%; p < 0,01; Ta6n. 1). 3a niTHbo-naCoBH^Horo nepiogy piBeHb TpuauHnrn^eponiB KpoBi 6yB Ha 50% (p < 0,01) bh^hm, nopiBHaHo 3i 3hmobo-
CTinnoBHM. TpHaqHnrn^eponH Hane®aTb go HeHipanb-hhx ninigiB, цe CKnagHi eiepu rniiiepony Ta Tpbox 3anu-mKiB ®upHHx khcjot. 3a3BHHan piBeHb тpнaцнnrniцepo-niB npaMo 3ane®HTb Big rogiBni (Torsein et al., 2011). OgHaK, y nicnaoienbHHH nepiog, 3pocTaHHa piBHa Tpua-цнnrniцeponiв,oнeвнgнo noB'a3aHo 3i 3pocTaHHaM nino-reHe3y Ta rnMKoHeoreHe3y 3a yMoBH eHepreTHHHoro ge^^ury. MonoHHa 3ano3a Man^e He 3acBoroe Heeiepu-^iKoBaHi ®upHi KHcnoTH KpoBi. Enu3bKo 95% ®upHux khcjot BoHa orpuMye y Burnagi TpHaqHnrn^eponiB ninigiB gy®e HH3bKoi ^inbHocri. 3 ®HpoBoi TKaHHHH y KpoB BHBinbHaMTbca caMe Heeiepu^iKoBam ®upHi khc-joth, aKi HagxogaTb y neHiHKy, pecHHie3yMTbca b rpua-цнnrniцeponн i y CKnagi ninigiB gy®e HH3bKoi ^inbHocTi noBepTaroTbca y KpoB'aHe pycno (Lake et al., 2006; Vudmaska, 2008). OT®e, naKTaqia noTpe6ye nocuneHHa CHHTe3y Ta ceкpeцii тpнaцнnrniцeponiв neHiHKoro, ro-noBHHM hhhom 3pocTae noTpe6a b ninonpoTeigax HH3b-koi ^inbHocTi, aKi aKTHBHo BHKopHcroByroTbca mojoh-hom 3ano3oro.
Та6мицм 1
BMicT трнaцн^г^iцеро^iв y ciipoBanii KpoBi KopiB 3a^e^HO Big $i3io.roriHHoro CTaHy Ta nepiogy yTpHMaHHH;
MMO^b/^; n = 10
Oi3ionoriHHHH CTaTHCTHHHi nepiog yipuMaHHa p<
cTaH noKa3HHKH 3HMoBo-cTmnoBHH ^iTHto-nacoBnmHHH
flo oTeneHHa M±m 0,18 ± 0,029 0,25±0,031 0,1
KonuBaHHa 0,08 - 0,25 0,18 - 0,36
M±m 0,26 ± 0,024 0,39 ± 0,035
noHaioK naKTanii KonuBaHHa 0,19 - 0,32 0,28 - 0,46 0,01
1 P< 0,05 0,01
M±m 0,31 ± 0,042 0,29 ± 0,036
niK naктaцil KonuBaHHa 0,20 - 0,46 0,21 - 0,42 0,5
1 P< 0,01 0,5
2 P< 0,1 0,1
M±m 0,25 ± 0,032 0,27 ± 0,024
KonuBaHHa 0,21 - 0,38 0,21 - 0,35
3aKiHHeHHa na^ra^i 1 P< 0,5 0,5 0,5
2 P< 0,5 0,01
3 P< 0,5 0,5
3a 3HMoBo-CTinnoBoro nepiogy yrpuMaHHa KopiB Ha niKy naKTaqii 6yno 3apeecTpoBaHo 3pocraHHa BMicTy cupoBaTKoBux тpнaцнnrniцeponiв y 1,7 pa3y (p < 0,01), nopiBHaHo i3 nepegoTenbHHM nepiogoM, Ta Ha 19%- i3 nonaTKoM naктaцii (Ta6n. 1). 3a niTHbo-nacoBH^Horo nepiogy BMicT тpнaцнnrniцeponiв y KpoBi MaB Bupa®eHy тeнgeнцiм go 3HH®eHHa (Ha 25,6%), nopiBHaHo i3 nona-tkom naKTauii.
y кiнцi naктaцiннoro nepiogy 6yno BCTaHoBneHo Te-нgeнцiro go 3HH®eHHa piBHa тpнaцнnrniцeponiв y cupo-Ba^i KpoBi KopiB, aKi nepe6yBanu b yMoBax 3hmobo-CTinnoBoro yTpuMaHHa, ogHaK цi 3MiHH 6ynu b Me®ax CTaTHCTHHHoi noxu6KH. 3a niTHbo-nacoBH^Horo nepiogy 3HH®eHHa piBHa cupoBaiKoBux тpнaцнnrniцeponiв 6yno BiporigHHM (p < 0,01) i CKnano, nopiBHaHo 3 noHaTKoM naKTaqii, 30,8%.
npoBegeHi gocnig®eHHa BMicTy 3aranbHoro xonecTe-pony b cнpoвaтцi KpoBi gocnig®eHux KopiB noKa3anu, ^o HaHHH^HHH 3a nepiog eKcnepuMeHTy noro BMicT 6yno 3apeecTpoBaHo 3a gBa-Tpu TH®Hi go oTeneHHa Ta y nepiog 3aKiHHeHHa naKTaqii (Ta6n. 2). nicna oTeneHHa BMicT 3aranbHoro xonecTepony BiporigHo 3pic Ha 31,0% (p < 0,01) 3a 3HMoBo-CTinnoBoro nepiogy yTpuMaHHa Ta 46,2% (p < 0,001) - niTHbo-nacoBH^Horo. nig Hac nepiogy MaKCHManbHux go6oBux HagoiB, nopiBHaHo i3 nona-tkom naKTaqii, piBeHb 3aranbHoro xonecTepony b cupo-Bai^i KpoBi KopiB 3HH3HBca: 3HMoBo-CTinnoBoro nepiogy yTpuMaHHa - Ha 15,8% (p < 0,001) Ta Ha 13,2% (p < 0,01) nig Hac niTHbo-nacoBH^Horo (Ta6n. 2). Ha 3aKiHHeHHi na^ra^i 6yno BCTaHoBneHo noganbme 3hh-®eHHa BMicTy 3aranbHoro xonecTepony (Ha 28,1 -30,3%; p < 0,001), He 3ane®Ho Big nepiogy yipuMaHHa.
Таблиця 2
Вмкт загального холестеролу в сиротами кров1 u'opiii залежно в1д фiзiологiчного стану та перiоду __утримання; ммоль/л; n = 10__
Фiзiологiчний стан Статистичш показники Щерiод утримання р<
Зимово-стшловий Лгшьо-пасовищний
До отелення M±m 2,9 ± 0,25 2,6±0,19 0,5
коливання 2,1 - 3,5 2,1 - 3,1
Початок лактаци M±m 3,8 ± 0,08 3,8 ± 0,11 -
коливання 3,6 - 4,0 3,5 - 4,1
1. р< 0,01 0,001
Щк лактацй M±m 3,2 ± 0,07 3,3 ± 0,11 0,5
коливання 3,0 - 3,5 3,0 - 3,6
1. Р< 0,1 0,01
2. р< 0,001 0,01
Заюнчення лактацй M±m 2,3 ± 0,10 2,3 ± 0,16 -
коливання 2,0 - 2,6 1,9 - 2,8
1. Р< 0,05 0,5
2. р< 0,001 0,001
3. р< 0,001 0,001
У деяких тканинах оргашзму пдроксильна група холестеролу етериф1куеться з утворенням бшьш пд-рофобних молекул - етер1в холестеролу. У плазм1 кров1 близько 75% холестеролу знаходиться у вигляд1 етер1в. Дана реакц1я кататзуеться внутршньоклгтин-ним ензимом - ацил-КоА-холестеролацил трансфера-зою. Реакщя етерифжаци ввдбуваеться i в кров1, де знаходиться специфiчний ензим - лецитин-холестерол-ацилтрансфераза,який катал1зуе реакцiю утворення етерiв холестеролу за рахунок перенесення залишку жирно! кислоти iз положення С-2 холшофо-сфатиду (лецитину) на холестерол (Azevedo et al., 2011). Обидва субстрати, хол1нофосфатид i холестерол, локалiзованi поряд у зовнiшнiй оболонцi лшоп-ротегшв високо! щiльностi. Оск1льки продукти реакцй' (етери холестеролу) не мають пдрофшьно1 частини, вони перемiщаються iз оболонки лшопротешу в його ядро. Внаслвдок цього вмiст холестеролу в оболонщ лшопротешу зменшуеться i звшьняеться мiсце для надходження нових порцш холестеролу (Nakagawa and Katoh, 2001).
Таблиця 3
Вмкт етерифжованого холестеролу у сироватщ кров1 к'ор1в залежно вщ фiзioлoгiчнoгo стану та перюду
Як видно iз наведених у таблиц 3 результатiв дос-лвджень вмiсту етерифiкованого холестеролу в сироватщ кровi корiв, динамiка була подiбною до змiн вмiсту загального холестеролу. Найнижчий рiвень було зареестровано перед отеленням та по закшченш лактацiйного перiоду. Пiд час зимово-стшлового утримання у кровi корiв дослвдних груп було встанов-лено зростання вмiсту етерифжовано1 фракцп холестеролу (на 50%; р < 0,01) на початку перюду лактаци. За лтгаьо-пасовищного перiоду утримання його вшст у сироватцi кровi, незважаючи на зростання (на 31,3%; р < 0,05), був вiрогiдно (р < 0,05) нижчим (на 22,2%), порiвняно iз зимово-стiйловим. На пiку та на закшченш лактаци, щд час зимово-стшлового утримання корiв, вшст етерифшовано1 фракцй' холестеролу був нижчим на 33-37% (р < 0,001), поршняно iз и початком. Щд час лiтньо-пасовищного перiоду утримання показник продовжував зростати до шку лактацй' (табл. 3). Зокрема, порiвняно iз доотельним перю-дом на 50% (р < 0,001).
Фiзiологiчний стан Статистичш показники Перiод утримання р<
Зимово-стшловий Штньо-пасовищний
До отелення M ± m 1,8 ± 0,20 1,6 ± 0,09 0,5
коливання 1,5 - 2,6 1,4 - 1,9
Початок лактацй M ± m 2,7 ± 0,18 2,1 ± 0,17 0,05
коливання 2,2 - 3,1 1,6 - 2,5
1. р< 0,01 0,05
Щк лактацй M±m 1,8 ± 0,08 2,4 ± 0,16 0,01
коливання 1,6 - 2,0 2,0 - 2,9
1. р< - 0,001
2. р< 0,001 0,5
Заюнчення лактаци M ± m 1,7 ± 0,08 1,7 ± 0,13 -
коливання 1,5 - 1,9 1,2 - 2,1
1. р< 0,5 0,5
2. р< 0,001 0,1
3. р< 0,5 0,01
На закшченш лактацй' р1вень етерифшованого хо-лестеролу, незалежно в1д перюду утримання, знизився до величини показника, який рееструвався у сухос-тшний перюд.
Як видно i3 представлених на рисунку даних сшв-ввдношення етерифiкованого до загального холесте-ролу коливалося у межах вщ 0,55 ± 0,026 до 0,76 ±0,059, залежно ввд перiоду утримання корiв та 1х фiзiологiчного стану. 1ндекс етерифжова-ний/загальний холестерол е шформативним дiагнос-тичним показником функцюнального стану печiнки, оск1льки етерифiкацiя холестеролу ввдбуваеться у гепатоцитах. Отриманi нами результати дослщжень свiдчать про те, що на всiх етапах проведення даного експерименту порушень етерифжацп холестеролу в печшщ не встановлено.
За дослщження вмiсту вiльних (неетерифiкованих) жирних кислот (НЕЖК) було встановлено значне зростання 1х вмiсту у сироватщ кровi корiв пiсля оте-лення (табл. 4). Так, пiд час зимово-стшлового перю-ду утримання вмют НЕЖК у сироватщ кровi ю^в пiсля отелення зрiс у 2,5 рази (р<0,001), а пвд час лгг-ньо-пасовищного - у 1,8 разу (р<0,001). Пiсля отелення значно зростае потреба у вшьнш метабол1чнш енергп для синтезу молока, яка не може бути забезпе-чена лише за рахунок складнишв спожитого корму. Тому органiзм корiв активуе внутрiшнi резерви тiла. Зокрема, внаслвдок лiполiзу iз жирових депо вившь-няються з триацилглiцеролiв неетерифжоваш жирнi кислоти (Vlizlo et al., 2014).
зимово-стшловий перюд ^^^^ л1тнь
фiзшлогiчного стану та перiоду утримання
Таблиця 4
Вмкт неетерифшованих жирних кислот у сироватщ KpoBi кор1в залежно вiд фiзiологiчного стану та nepi-_оду утримання; мкмоль/л; n=10_
Фiзiологiчний Статистичнi Перiод утримання р<
стан показники Зимово-стшловий Лггньо-пасовищний
До отелення M ± m 334,0 ± 22,74 383,4 ± 21,95 0,5
коливання 288,5 - 410,8 285,9 - 422,1
M ± m 832,4 ± 36,64 675,2 ± 44,6
Початок лактацй коливання 752,4 - 941,2 588,6 - 789,5 0,05
1. р< 0,001 0,001
M ± m 481,5 ± 42,44 377,8 ± 28,01
Шк лактацй коливання 385,4 - 624,8 302,8 - 442,5 0,1
1. р< 0,01 0,5
2. р< 0,001 0,001
M ± m 296,8 ± 28,93 240,9 ± 31,78
коливання 242,4 - 398,7 125,8 - 321,4
Заюнчення лактацil 1. р< 0,5 0,001 0,5
2. р< 0,001 0,001
3. р< 0,001 0,01
Слiд зауважити, що абсолютний показник вмiсту НЕЖК у сироватщ кровi корiв за зимово-стшлового перюду утримання був вiрогiдно вищим (на 23,3%; р < 0,05; табл. 4), порiвняно iз показником тд час лiтньо-пасовищного перiоду. Також, у цей перюд, як уже зазначалось попередньо, вiрогiдно вищим був абсолютний вмют триацилглiцеролiв та етерифшова-ного холестеролу. Виходячи iз цього, отримаш результати свiдчать про вищий дефiцит метаболiчноl
енерг^' у молочних корiв пiд час перехщного перiоду, який припадае на зимово-стшлове утримання.
Пiд час перiоду максимальних добових надо1в, по-рiвняно з початком лактацй, було встановлено зни-ження (у 1,7 - 1,8 разу; р < 0,001; табл. 4) вмюту нее-терифшованих жирних кислот у сироватщ кровi корiв, незалежно в1д перiоду 1х утримання. Однак, абсолютний вмiст НЕЖК у сироватщ кровi корiв шд час зимо-во-стiйлового утримання все ще перевищував (на 27,4%; р < 0,1) величину показника у корiв щд час
лгтньо-пасовищного перiоду. У кшщ лактацп було встановлено подальше зниження BMiCTy неетерифжо-ваних жирних кислот у сироватщ кровi корiв. Неза-лежно вiд перiодy утримання BMiCT НЕЖК знизився у 2,8 раза (р < 0,001), порiвняно i3 початком лактаци, та 1,6 разу (р < 0,01 - 0,001), порiвняно i3 перiодом мак-симальних надо1в.
Висновки
Пiсля отелення у корiв зростае активнiсть лшомо-бшзаци, спричинена зростанням потреби у метаболь тах для синтезу молока та недостатшстю отримано! в складi рацюну обмшно! енерги. У кровiдослiджених молочнихкорiв високовiрогiдно зрiс вмiст триацилг-лiцеролiв, загального та етерифiкованого холестеролу i неетерифiкованих жирних кислот. На тку та завер-шеннi лактаци рееструеться поступове зниження вмь сту зазначених показнишв у кровi корiв. Встановлено вплив перюду утримання тварин на показники лшвд-ного обмiнy. Так, тсля отелення та на тку лактаци у сироватцi кровi корiв шд час зимово-стiйлового перь оду утримання вмiст триацилглiцеролiв, етерифжова-ного холестеролу та неетерифжованих жирних кислот е вiрогiдно вищим порiвняно iз аналогiчними перю-дами пвд час лгтньо-пасовищного утримання.
Перспективи подальших дослщжень полягають у вивченнi активностi тканинних гормонiв (лептин, грелiн, соматомедин, адипонектин, резистин та iн.) у критичш фiзiологiчнi перiоди та !х впливу на показники лiпiдного обмшу.
Бiблiографiчнi посилання
Ingvartsen, K.L., Andersen, J.B. (2000). Integration of metabolism and intake regulation: A review focusing on periparturient animals. Journal of Dairy Science. 83, 7, 1573-1597. Quiroz-Rocha, G. F., Le Blanc, S., Duffield, T. et al. (2009). Evaluation of prepartum serum cholesterol and fatty acids concentrations as predictors of postpartum retention of the placenta in dairy cows. Journal of the American veterinary medicalassocia-tion. 234, 6, 790-793.
Vlizlo, V.V., Simonov, M.R., Podoljak V.P. (2013). Gormonal'nyj status u zdorovyh i bol'nyh ketozom. Lucrari Stiintifice: Medicina veterinara. 35, 117-120 (in Russian).
Vlizlo, V.V., Simonov, M.R., Gul'tjajeva, O.V. (2014). Lipomobilizacijnyj syndrom u molochnyh koriv. Vet-erynarna medycyna Ukrai'ny. 11, 225, S. 23-26. (in Ukrainian).
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., Kondrahin, I.P. ta in. (2015). Vnutrishni hvoroby tvaryn. Za red. V.I. Levchenka. Bila Cerkva (in Ukrainian). Drackley, J.K., Dann H.M., Douglas, G.N. et al. (2005). Physiological and pathological adaptations in dairy cows that may increase susceptibility to periparturient diseases and disorders. Ital. J. Anim. Sci. 4, 323-344. Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. ta in. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii' tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni: dovidnyk; Za red. V.V. Vlizla. L'viv: SPOLOM (in Ukrainian). Torsein, M., Lindberg, A., Sandgren, C.H. et al. (2011). Risk factors for calf mortality in large Swedish dairy herds. Prev.Vet.Med. 99, 2-4, 136-147. Lake, S.L., Scholljegerdes, E.J., Nayigihugu, V. et al. (2006). Effects of body condition score at parturition and postpartum supplemental fat on adipose tissue lipogenic activity of lactating beef cows. J. Anim. Sci. 84, 2, 397-404. Vudmaska, I.V. (2008). Metabolizm u rubci ta jogo vplyv na zhyrno kyslotnyj sklad lipidiv moloka koriv za riznogo vuglevodnogo i lipidnogo skladu racionu: avtoref. dys. dok. s-g. nauk: spec. 03.00.04 "Biohimi-ja". L'viv, 34 (in Ukrainian). Azevedo, C., Wajngarten, M., Lo Prete, A.C. et al. (2011). Simultaneous transfer of cholesterol, triglycerides, and phospholiPeds to high-density lipoprotein in aging subjects with or without coronary artery disease. J. Clinical Science. 66, 9, 1543-1548. Nakagawa, H., Katoh, N. (2001). Reduction in serum lecithin:cholesterol acyltransferase activity in natural cases of pneumonia in calves. Vet.Res.Commun. 1, 27-31.
Cmammn nadiümna do peda^ii 3.10.2016
