CC BY
13
12. Сощальна доктрина Церкви : зб. статей. - Львiв : Вид-во "Свiчадо", 1998. - 300 с.
13. Туниця Ю.Ю. Екологiзацiя економ^: теоретико-методолопчний аспект / Ю.Ю. Ту-ниця, Е.П. Семенюк, Т.Ю. Туниця // Екож^чна теорiя. - 2011. - № 6. - С. 5-15.
14. Церква i соцiальнi проблеми // Матерiали мiжнародноl конференцп. - Львiв, 1993. -
553 с.
15. Becker G.S. Human Capital. A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education / G.S. Becker. - Chicago : The University of Chicago Press, 1993. - 390 p.
16. Etzioni A. The Moral Dimension. Toward a New Economics / A. Etzioni. - New York : The Free Press, 1988.
17. The Future we want. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unep.org/ Documents. Multilingual/Default.asp
Лыско Л.Р. Мировоззренческие и методологические факторы перестройки экономической теории на принципах устойчивого развития
Рассмотрен процесс становления и эволюции мировоззренческой основы экономической науки. Проанализирована "религия" конкурентоспособности современной экономической теории как фактор дегуманизации человечества и обострения глобальных экологических проблем. Обосновано использование христианского социального учения как альтернативы "религии" конкурентоспособности, применения системно-синергетической методологии научного познания - инструмента перестройки экономической теории на принципах устойчивого развития.
Ключевые слова: наука и религия, экономическая теория, "религия" конкурентоспособности, христианское социальное учение, объективная цель экономики и потребности, устойчивое развитие, системно-синергетическая методология научного познания.
Lysko L.R. The outlook's and methodological factors of economic theory's reformation on the principles of the sustainable development
In the article is considered process of forming and evolution of the outlook's fundamentals of the economical science. The author analyses "religion of competition ability" of the modern economic theory as factor of dehumanization of mankind and sharpening of global ecological problems, grounds necessity of the brining together of the outlook's doctrines of modern science and religion, the using of system-synergetic methodology as instrument of economic theory's reformation on the principles of the sustainable development.
Keywords: science and religion, economic theory, "religion of competition ability", Christian social doctrine, objective goal of economy and needs, sustainable development, system-synergetic methodology.
УДК 504.75 Доц. М.П. Скалецький, канд. фыос. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Розглянуто вплив шформатизаци сусшльного життя на стан довкшля, зокрема еколопю людини. Поставлено мету привернути увагу до проявiв негативного впливу шформатизаци на еколопю взагал та еколопю людини зокрема. Зроблено висновок, що, незважаючи на негативш моменти при переходi до шформацшних технологш, енергетичш затрати значно зменшуються, оскшьки шформацшна дiяльнiсть - це яльшсть зi створення порядку. Тому завдяки шформатизаци реально може розпоча-тися зворотнш процес подолання кризи, зокрема й еколопчно!.
Ключовг слова: еколопя, еколопчна та енергетична криза, шформацшне сус-шльство, шформацшний вибух, комп'ютеризащя, вiртуальна реальшсть.
Упродовж останшх десятилiть XX ст. людство вступило у стадш так званого шформацшного суспiльства. Масова iнформатизацiя - процес зако-номiрний i незворотнiй. 1нформацшш процеси дедалi бiльше i глибше впли-вають на всi сторони сустльного життя й саму людину. Важливого значення серед них набувае проблема характеру впливу стрiмкоl шформатизацп сус-пiльного життя на глобальну екологiчну ситуацiю взагалi та еколопю люди-ни зокрема. Вiд виршення ще1 проблеми багато в чому може залежати пра-вильнiсть ощнки перспектив розвитку не тiльки людства, але й, можливо, життя на Земль Саме тому звернення вичизняно! та зарубiжноl фшософп до зазначених питань стало назршою проблемою. Значний внесок у вивчення цих проблем зробили Р. Абдеев, I. Алексеева, Б. Ахлiбiнiнський, М. Боден,
H. Вандишева-Ребро, Дж. Вейценбаум, О. Гневашев, В. Мовчан, А. Назарчук,
I. Негодаев, С. Паршш, В. Петрушенко, Е. Семенюк, А. Урсул, В. Щмерл^ М. Штанков та ш. Однiею з перших спроб проаналiзувати позитивнi та нега-тивнi сторони шформатизацп укра1нського суспiльства стала наукова конфе-ренцiя "Фiлософiя i наука за умов формування iнформацiйного суспшьства: морально-етичнi та свiтогляднi проблеми" [22], яка вщбулася у лютому 2010 р. на базi кафедри фшософп Нацiонального унiверситету "Львiвська по-лггехшка". Бiльшiсть дослiдникiв вказуе на суперечливий характер процесу шформатизацп сустльного життя, бо його позитивш моменти супроводжу-ються рiзними негативними проявами. У цш роботi привернуть увагу до де-яких особливостей впливу шформатизацп на еколопю взагалi та еколопю людини зокрема.
Еколопчна проблема породжена особливостями стосунюв людини з природним середовищем. Людина, як вщомо, не стiльки пристосовуеться до природних умов юнування, як змшюе 1х шляхом трудово1 перетворювально! дiяльностi, пристосовуючи 1х до сво1х потреб. Таким чином людина "олюдню-вала" i "окультурювала" дику природу, створюючи другу "штучну" природу.
Проте на зорi людсько1 iсторil людина i природа були нероздiльнi. Людина не видшяла себе нi з природи, ш з роду, 11 свщомють вiдповiдно та-кож ще була нерозчленована. Людина мислила себе як частина природи i дшсно була з нею у тюнш i нерозривнiй едностi. Вона була у повнш залеж-ностi вщ природи i брала вiд не1 все у готовому виглядi. Збирала рiзнi плоди i коренi, займалася полюванням i рибальством. Тому 11 господарство було зби-ральницьким i мало присвоювальний характер.
Але приблизно 10-12 тис. роюв тому у стосунках людини з природою вщбулася катастрофiчна бiфуркацiя - збурення. Це сталося у добу неолпу, коли наш далекий предок винайшов метальну зброю. Людина отримала у сво1 руки iнструмент, який давав змогу здобути велику кiлькiсть lжi, i вико-ристала цей iнструмент з максимальною ефективнютю. За кiлька тисяч рокiв було практично знищено вих мамонтiв та великих рогатих тварин - основу ращону людей доби палеолпу. Унаслiдок цього виникла гостра еколопчна криза - перша в юторп людства, яка охопила майже всю планету. Населения землi скоротилося у кшька разiв.
Нелегким чином людство змогло подолати цю кризу. Але шсля того, як вдалося оволодгга вогнем, поступово почався перехщ вщ збиральництва i полювання до землеробства i тваринництва. Вiдбувся перший великий розпо-дiл працi - подш племен на осiдлих землеробських та кочових (скотарських або пастуших). Цей крок прийнято називати "неолггачною револющею". Во-на фiксуе початок сучасно! цивЫзацп, вiдкривае 11 першу сторшку.
Неолiтична революцiя заклала нову сторшку у стосунки людини з природою. Розвиток бюсфери вщтепер тшов новим руслом, бо людина почала порушувати природний кругообiг речовин. Створюючи штучний, не влас-тивий дикш безлюднiй природi взаемообмiн, людина почала вносити певш " збурення"
^фуркацп) у природш процеси. На перших порах, як бачимо, в осно-вi природного взаемообмiну було землеробство та скотарство. Шзшше люди почали включати у природний цикл тi речовини, яю вже давним-давно були виведенш з природного кругообiгу i мшьйони рокiв як були захороненi самою природою. Йдеться про так зваш корисш копалини. 1х використання знаменуе появу ремесла, що вщкривае нову сторiнку людсько1 цивЫзацп i в науцi було названо "другим великим розподшом працi".
Вся подальша дiяльнiсть людини - це внесення у бюсферу дедалi бшь-ших збурень та порушень природного кругооб^. Правда, до середини XIX ст. збурення, яю здшснювала людина, не переступали допустимо1 межi. Втра-ти бюлопчного рiзноманiття були незначними i до певного часу тим чи ш-шим чином могли бути компенсованi. Як влучно зазначае проф. Е. Семенюк: "Людина, озброена лише сокирою та лопатою, не була небезпечною для природи" [12, с. 7].
Але майже 100 роюв назад людство небаченими темпами почало роз-ширювати сфери свое1 техногенно1 дiяльностi i примножувати свою чисель-нiсть. Помiтний стрибок у розвитку продуктивних сил суспiльства був пов'яза-ний з науково-технiчною револющею, яка почалася у 40-х роках ХХ ст. i яюс-но змшила стосунки людини з природою. Тепер масштаби людсько1 технiчноl та виробничо1 дiяльностi досягнули вимiрiв загальнопланетних процесiв. Руйнiвна сила антропогенного впливу на природне довкшля дiйшла крайньо1 межi. Людина, озброена сучасною техшкою i новiтнiми технологiями, стала небезпечною для природи. У наслщок цього було переступлено межу допустимого впливу на бюсферу, яка перейшла у стан перманентного збурення, або, шакше кажучи, знаменувала початок глобально1 екологiчноl кризи.
Отже, унаслiдок зростаючих масштабiв i темпiв впорядковувально1 i перетворювально1 дiяльностi людини, що дедалi частiше порушувала природ-ну рiвновагу, в природi вiдбулося стрiмке зростання тенденцш до безпорядку i хаосу, яке врештьрешт призвело до виникнення глобально1 екологiчноl кризи. Це означае, що незалежно вщ намiрiв людини, сама 11 впорядковуючи дь яльнiсть, й природоохорона, з необхщшстю породжуе зростаючий хаос, який неминуче веде до саморуйнування будь-якого порядку в природь Тим паче, що це тдтверджуеться вiдомими принципами термодинамжи. З точки зору другого принципу термодинамжи, нiяка впорядковувальна дiяльнiсть прин-
ципово не може лжвщувати домiнування тенденцп до зростання хаосу. Тому юнування порядку завжди е тимчасовим i локальним. Ця щея, обгрунтована ще Л. Больцманом, i досi залишаеться найвпливовшою концепцiею стввщ-ношення ентропп i неентропп в оточуючому нас свт.
Однак, з iншого боку, останшм часом до екологiчних проблем додали-ся ще й iнформацiйнi, яю стали наслiдком так званого "шформацшного вибу-ху", що стався наприкшщ XX ст. З'являються новiтнi шформацшш технологи, якi змiнюють стосунки людини з природою, а це своею чергою, змушуе по-новому глянути на проблему ентропп. Треба зазначити, що вперше питан-ня про стввщношення шформацп i порядку було порушено ще у фундамен-тальних працях Н. Вiнера.
Вiн висловив думку, що шформацшний тдхзд лише тдтверджуе дру-гий принцип термодинашки про зростання ентропп в системах. Однак, завдяки шформацшнш постановщ проблеми, вже йдеться не про хаос у рус молекул, а про хаос взагалп Однак, думка про те, що хаос мае домшувати у свт, що порядок неминуче поглинаеться хаосом, вже давно ставиться шд сумнiв. Ще вщ часiв Гесiода та Емпедокла у фшософп було висловлено думку про те, що хаос здатний породжувати порядок, бшьше того, що це необхздний про-цес. Але домшування парадигмальних фiзичних iдей вщсунуло цю iдею на заднiй план.
Лише в останш десятилiття розвиток теорп вiдкритих систем дозволив показати, що порядок дшсно неминуче породжуеться хаосом. Закономiрно постае питання як це проявляеться в умовах шформатизаци.
Справа в тому, що природш процеси також можуть стати шформа-цiйними, якщо людина намагаеться поставити 1х пiд свiй керований контроль, тобто певним чином впорядкувати. Принципове значення при цьому мае той факт, що створення та поширення шформацп як певного ресурсу пот-ребуе набагато менших енергетичних затрат, шж будь-яка iнша форма дiяль-ностi. Розрахунки показують, що при переходi вiд матерiальноl до шформа-цшно! дiяльностi вiдбуваеться яюсний стрибок. Його суть полягае у тому, що якщо процес матерiальних перетворень потребуе максимальних затрат енер-гп, i вiдповiдно веде до зростання ентропп, то при переходi до iнформацiйних перетворень енергетичнi затрати мiнiмiзуються. Тому завдяки шформатизаци рiзних форм людсько1 дiяльностi реально може початися шший процес, зво-ротнш до того, який привiв до кризи, зокрема й еколопчно!. Таким чином ш-формацшна дiяльнiсть - це дiяльнiсть зi створення порядку. Той факт, що сьогодш в розвинених кра!нах iнформацiйною дiяльнiстю зайнято не менше половини працездатного населення i !х число постiйно зростае, означае, що процес зростання неентропп реально вже розпочався.
Важливим наслщком "шформацшного вибуху" стало також виникнен-ня ще одше! "штучно! реальносп", яка отримала назву '^ртуально!" або "ш-формацiйного простору". "Вiртуальна реальнють" е наслiдком розвитку комп'ютерних технологш i функцiонування комп'ютерних програм. З виник-ненням свиово! комп'ютерно! мережi утворився особливий "комп'ютерний свiт", створений величезною кiлькiстю одночасно працюючих програм. Вiрту-
альну реальнють можна назвати "третьою природою", особливютю якоï е те, що цю штучну реальнiсть людина створила за власним образом i подобою.
Створена програмютом вiртуальна реальнiсть - це вже не просто вь дображення (модель) навколишнього свiту, це до певноï мiри система, здатна до самовщтворення, функцiонування якоï передбачае дотримання заданих за-кономiрностей та можливють корекцiï залежно вiд отриманоï шформацп. Та-ка iнформацiя може надходити не тшьки вiд людини, але й вiд об'ектiв "пер-шоГ i "другоï" природи. Людинi стае тд силу не просто перебудовувати нав-колишнiй свiт, а й створювати свш новий власний свгг, який е творiнням ïï розуму та фантазiï i пiдвладний законам, яю вона сама диктуе. Але юнуе заг-роза, що створена людиною вiртуальна реальнiсть може вийти з-тд контролю i завдати непоправноï шкоди "як першiй", так i "другш" природi. Причому наслщки цього можуть бути непередбачуваними i навиь катастрофiчними. Справа у тому, що, як зазначае С. Хоюнг [23], людина уже надшила вiртуаль-ну реальнiсть мiнiмальною самостiйною формою життя, заклавши в нш можливють самознищення за допомогою комп'ютерних вiрусiв.
З появою вiртуальноï реальност посилюеться загроза iснуванню людства, як застер^ае О. Гневашев. Комп'ютери керують ядерними електростан-цiями, наведенням боеголовок, сугестивним навчанням, i е очевидна можливють впливати на щ процеси за допомогою хакерiв [5, с. 110]. Небезпека тд-вищуеться також у зв'язку з тим, що разом iз зростанням швидкосп та склад-ност програмного забезпечення його розробники бшьше не можуть гаранту-вати повноï передбачуваностi результатiв роботи елементарноï бази комп'ютера, який до того ж може бути вражений вiрусом. Треба також мати на уваз^ що в найближчому майбутньому носiями шформацп в комп'ютерних системах можуть стати елементарш частинки, що, поза сумшвом, значно збшьшить невизначенiсть процесiв вiртуальноï реальностi. Тому проблеми iнформацiйного суспшьства необхiдно розглядати комплексно, переходити вщ вивчення комп'ютера i вiртуальноï реальносп переважно з гносеологiчноï площини в онтолопчну та етико-аксiологiчну, розглядати ïх iз широких фшо-софських позицш.
Б. Ахлiбiнiнський та С. Паршш вказують на небезпеку зростання ш-формацiйного тиску на людину [12, с. 106]. 1снуе певна залежнють iнтелекту людини вiд характеру шформацшного потоку, в який вiн залучений. Доведено, що масовi засоби шформацп, особливо електронш, можуть чинити ютот-ний вплив на розумовi здiбностi людини. Вони здатнi цшеспрямовано форму -вати певнi механiзми розумовоï дiяльностi. Це найяскравiше виявляеться для типу особистосп, схильноï до конформiзму. А оскiльки нонконформiзм - це лише негативне виявлення того ж конформiзму, то вплив ЗМ1 поширюеться i на цей тип людей. Тому часто вплив ЗМ1 виявляеться сильшшим, нiж вплив самоï ситуацп, яку намагаеться осмислити людина. Таким чином нав'язана через ЗМ1 точка зору стае визначальним чинником ïï поведшки.
Вони вказують також ще на одну велику небезпеку комп'ютеризацп. Йдеться про розроблення та застосування методик шформацшного програму-вання та кодування розумових процесiв. За ïх допомогою може здшснювати-
ся безпосереднш вплив на пiдсвiдомiсть людини, що вщкривае можливостi для втручання не тшьки у cnoci6 мислення, але й для внесення 3mîh у nraxi4-ний тип особи, наголошують вони [12, с. 106]. Цим самим виникае реальна загроза шдпорядкування свiдомостi та iнтелекту у масовому масштабi. Безпе-речно, це створюе в перспективi досить небезпечний еколопчний аспект.
Мовчан В. також вказуе на суперечливий характер шформацшного тиску в сучасну добу. З одного боку, вказуе вона, безумовним позитивним фактором е можливють великого числа людей вшьно користуватися шформа-щею та особисто долучатися до ïï поповнення. Але, з iншого боку, ïï триво-жить небезпечна тенденщя зростання кiлькостi деструктивноï i навпъ руйшв-ноï iнформацiï. "Потiк шформацп, що найчастше не мае ш науково-шзна-вальноï, нi моральноï чи естетичноï цiнностi, набувае все очевидшше загроз-ливих масштабiв внаслiдок фальшi змiсту i вiдверто аморального його спря-мування". "Ця iнформацiя руйшвна деструктивнiстю змiсту та антигуманним спрямуванням: вона пропагуе людськi вади як норму ставлення людини до себе та шших" [7, с. 8]. Це виглядае як глобальна вшна проти свщомосл людини, що стае провщною тенденцiею в стратепях "обробiтку" свiдомостi. Вона утверджуеться у формi свободи вiд моральних цiнностей i визначаеться спрямуванням людини на зняття будь-яких моральних заборон, вироблених культурою. Таку ситуацiю В. Мовчан справедливо називае "шформацшною вiйною проти людини", ïï розуму й почуттiв. Тому правомiрно говорити про стратегiю примiтивiзацiï цшнюних орiентацiй людини : перетворення ïï на примиивного "споживача" у найширшому значеннi цього слова.
Зростають негативш наслiдки дiï загального закону зростання шформацп i посилення шформацшного тиску на людину. Дослщникам впливу ш-формацiйного потоку на мозок вщомо, що перевантаження, якi виникають при цьому, можуть не тшьки завдати iстотноï шкоди, а й повнютю порушити функцiонування людського мозку. Особлива небезпека полягае в тому, що втома центральноï нервовоï системи виявляеться по-шшому, нiж м'язова вто-ма. За фiзичних перевантажень людиш стае дедалi важче i важче виконувати певну дiяльнiсть. Тому вона ïï обмежуе або припиняе, щоб вiдновити сили. Мозок людини також спочатку вiдчувае втому, але через деякий час шби до-лаеться певний бар'ер, втома шби зникае i з'являеться щось на зразок "другого дихання". Проте насправдi це призводить до зовш непомггного для людини, але вкрай небезпечного за наслщками, нервового виснаження. Отже, ш-формацiйнi навантаження вимагають розроблення ефективних засобiв контролю i регулювання, причому бiльш суворих, шж за фiзичних навантажень, оскшьки природа не стикалася досi з таким потужним рiвнем iнформацiйного тиску i не виробила дiевих механiзмiв контролю i захисту.
Вченi також звертають увагу на небезпеку техногенного впливу з боку енергетичних носпв шформацп. Випромшювання антен, лiнiй зв'язку i самих апаратiв iнформацiйноï техшки, створюванi ними специфiчнi шуми та штучш речовини, що при цьому використовуються, так чи шакше впливають на нер-вову систему i оргашзм людини. Органiзм людини також не стикався з такими впливами у природi i не мае еволюцшно виробленоï норми реакцп на них.
Осюльки щшьнють i потужнiсть таких впливiв зростае, то збшьшуеться i еко-лопчно негативна ïх складова [12, с. 107]. Хоча питання про масштаби i вщ-даленi наслiдки такого впливу вивчено ще недостатньо, але деяк аспекти його негативного характеру вже встановлено. Тому розроблення методiв контролю та захисту вщ подiбних загроз з боку "шформацшного суспшьства" -важливе завдання екологп людини.
Водночас недостатня завантаженiсть штелектуальною дiяльнiстю також негативно позначаеться на здоров^ людини. Середня тривалють життя в людей, що живуть в однакових сощальних умовах, але зайняп iнтенсивною розумовою працею, перевищуе цей же показник у не зайнятих такою працею. Таким чином, рiвень впливу iнформацiйних навантажень на природний ште-лект повинен розглядатися поряд з такими ж важливими чинниками здоров'я, як правильне харчування, фiзичнi навантаження тощо.
Бiльше того, в умовах шформатизацп, коли широко впроваджуються досягнення науки у вш сфери життедiяльностi, змiнюються критерiï оцiнки здоров'я людини. Як зазначае М. Кармаев, якщо донедавна здоровою вважа-лася та людина, яка мала достатню фiзичну силу та належну витривалють, то тепер особливого значення надаеться стану ïï штелектуальних здiбностей [6, с. 98-99.]. Людина, яка не може опанувати досягнення сучасж^ науки i техш-ки, тепер не може вважатися психiчно здоровою. Недостатш iнтелектуальнi можливостi автоматично вiдносять таких людей до розряду неповносправ-них. Таким чином, в шформацшному суспшьста фiзичний розвиток повинен гармонiйно доповнюватися належним iнтелектуальним рiвнем. Iнформацiйне суспшьство потребуе людини з цiлiсним свггоглядом, здатноï до вiльного творчого мислення, що прагне до самореалiзацiï i гармоншного розвитку. Важливе мiсце при цьому належить також формуванню екологiчноï культу-ри, яка передбачае принцип вщповщальносл за майбутнiй стан всiеï планети.
Таким чином, аналiз переходу до шформацшного суспшьства свщ-чить, що незважаючи на те, що яюсш змши у довкiллi, яю призвели до гло-бальноï екологiчноï кризи, ставлять перед суспiльством новi проблеми, але у ньому самому разом з тим зртоть також засоби ïх вирiшення. Першочергове i прюритетне значення серед них займае значне тдвищення ефективностi ш-формацiйноï дiяльностi, яка структурно впорядковуе та мiнiмiзуе матерiаль-но-енергетичну складову техногенного впливу на сощально-природне сере-довище та саму людину. Розвиток шформацшних технологiй в Украïнi таким чином вщкривае шляхи для зниження екологiчноï загрози. Разом з цим, - це вщкривае реальнi перспективи для входження Украши в коло передових европейських держав.
Л1тература
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев. - М. : Изд-во "Владос", 1994. - 336 с.
2. Алексеева И.Ю. Человеческое знание и его компьютерный образ / И.Ю. Алексеева. -М. : Изд-во "Наука", 1992. - 209 с.
3. Вандышева-Ребро Н. Социальная реальность в свете общества информатизации / Надежда Вандышева-Ребро // Фшософсьга пошуки. - 2010. - Вип. XXXII. - С. 38-47.
4. Вейценбаум Дж. Возможности вычислительных машин и человеческий разум: от суждений к вычислениям / Дж. Вейценбаум. - М. : Изд-во "Радио и связь", 1982. - 368 с.
5. Гневашев О.В. Виртуальная реальность и информационное общество / О.В. Гневашев // Россия: прошлое, настоящее, будущее : матер. Всеросс. научно-практ. конф. (Санкт-Петербург, 16-19 декабря 1996 г.). - СПб. : Изд-во БГТУ, 1996. - С. 108-112.
6. Кармаев Н.А. Современные проблемы экологии человека / Н.А. Кармаев // Отчуждение человека в перспективе глобализации мира : сб. статей / под ред. Б.В. Маркова, Ю.Н. Солонина, В.В. Парцвания. - СПб. : Изд-во "Петрополис". - 2001. - Вып. 1. - С. 87-99.
7. Мовчан В. Етичш вимiри шформацшного процесу: свгтоглядний аспект / Вiра Мовчан // Фiлософiя i наука за умов формування шформацшного сустльства: морально-етичш та свгтоглядш проблеми : тези Всеукр. наук. конф. "XXII читання, присвячеш пам'ят засновника Львiвсько-Варшавсько! фшософсько! школи К. Твардовського", 9-11 лютого 2010 р. / вщп. за вип. В.Л. Петрушенко. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полгтехшка", 2010. - С. 7-9.
8. Мовчан В. Етичш вимiри шформацшного процесу: свгтоглядний аспект / Вiра Мовчан // Фшософсью пошуки. - 2010. - Вип. XXXII. - С. 11-20.
9. Назарчук А.В. Этика глобализирующегося общества / А.В. Назарчук. - М. : Изд-во "Директмедиа Паблишинг", 2002. - 381 с.
10. Негодаев И.А. На путях к информационному обществу / И.А. Негодаев. - Ростов-на-Дону, 1999. - 375 с.
11. Негодаев И.А. Информатизация культуры / И.А. Негодаев. - Ростов-на-Дону, 2002. -
403 с.
12. Паршин С.А. Экология человека в информационном и постинформационном обществе / С.А. Паршин, Б.В. Ахлибининский // Россия: прошлое, настоящее, будущее : матер. Всеросс. научно-практ. конф. (Санкт-Петербург, 16-19 декабря 1996 г.). - СПб. : Изд-во БГТУ, 1996. - С. 102-108.
13. Петрушенко В. Фшософ!я i проблеми становлення шформацшного сустльства / Вж-тор Петрушенко // Фшософсьга пошуки. - 2010. - Вип. XXXII. - С. 3-11.
14. Ральчук О. 1нформацшне сустльство: мгж ейфорieю спокус та законами ушверсуму / О. Ральчук // Вюник Нацюнально! академи наук Украши : загальнонаук. та громадсько-пол> тичний журнал. - 2003. - № 2. - С. 36-50.
15. Семенюк Е.П. Фшософсьга засади сталого розвитку : навч. поабн. [для мапстр. та астр.] / Е.П. Семенюк. - львгв : Вид-во "Афта", 2002. - 200 с.
16. Семенюк Е.П. Сустльство i природа. Глобальш проблеми сучасност i концепщя сталого розвитку : консп. лекци з еколопчно! фшософи [для студ. ВНЗ] / Е.П. Семенюк. -львгв : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2007. - 13 с.
17. Семенюк Е.П. Еколопчна економжа: методолопчна специфжа та зв'язки з фшосо-ф!ею / Едуард Семенюк // Фшософсьга пошуки. - 2008. - Вип. XXVII. - С. 163-171.
18. Семенюк Э.П. Информатика и современный мир: философские аспекты / Э.П. Семенюк. - Львов : Изд-во "Укр. акад. печати", 2009. - 283 с.
19. Семенюк Е.П. Еколопчна фшософ!я як закож^рний результат ютори людства / Едуард Семенюк // Фшософсьга пошуки. - 2009. - Вип. XXXI. - С. 12-21.
20. Семенюк Е. Еколопчна конститущя Земл^ надiя на завтрашнш день / Едуард Семенюк // Фшософсьга пошуки. - 2010. - Вип. XXXII. - С. 20-28.
21. Урсул А.Д. Путь в ноосферу. (Концепция выживания и устойчивого развития цивилизации) / А.Д. Урсул. - М. : Изд-во "Луч", 1993. - 275 с.
22. Фшософ!я i наука за умов формування шформацшного сустльства: морально-етичш та свгтоглядш проблеми : тези Всеукр. наук. конф. "XXII читання, присвячеш пам'ят засновника Львiвсько-Варшавськоl фшософсько! школи К. Твардовського", 9-11 лютого 2010 р. / вщп. за вип. В.Л. Петрушенко. - львгв : Вид-во НУ "львгвсь^ гсштехшка", 2010. - 148 с.
23. Xокинг С. Чёрные дыры и молодые вселенные : пер. с англ. М.В. Кононова / С. Xо-кинг. - СПб. : Изд-во "Амфора", 2001. - 189 с.
24. Штанков М. Сощальш виклики шформацшного сустльства / Микита Штанков // Ф> лософсьга пошуки. - 2010. - Вип. XXXII. - С. 47-54.
25. Экология человека : словарь-справочник / под общ. ред. акад. РАМН Н.А. Агаджа-няна. - М. : Изд-во "Круис", 1997. - 208 с.
Скалецкий М.П. Преодоление экологических проблем в условиях становления информационного общества
Рассмотрено влияние информатизации общественной жизни на состояние окружающей среды, в частности на экологию человека. Ставится цель привлечь внимание к отрицательным следствиям информатизации на экологию вообще и экологию человека в частности. Сделан вывод, что несмотря на отрицательные моменты при переходе к информационным технологиям, энергетические затраты значительно сокращаются, поскольку информационная деятельность - это деятельность по созданию порядка. Поэтому благодаря информатизации реально может начаться обратный процесс преодоления кризиса, в том числе и экологического.
Ключевые слова: экология, экологический и энергетический кризис, информационное общество, информационный взрыв, компьютеризация, виртуальнная реальность.
Skaletsky M.P. Overcoming of ecological problems is in the conditions of becoming of informative society
In this article the author examines the influence of informatisation of social life on the state of environment, in particular human being's ecology. The author aims to attract attention to manifestations of negative influence of informatisation on ecology in general and human being's ecology in particular. The author comes to conclusion that in spite of negative moments of transition to IT-technologies energetique expenses becomes lesser, because information activity is activity that creates the order. So, thanks to informatisation may begin the reverse process, which helps to overcoming the crisis in general and ecological crisis in particular.
Keywords: ecology, ecological and power crisis, informative society, informative explosion, computerization, virtual reality.
УДК 339.7 Доц. O.I. Бутенко, канд. екон. наук -
Свропейський утверситет, м. Черкаси
ВПЛИВ ПРОЦЕС1В ШТЕРНАЩОНАЛВАЦП, ШТЕГРАЦП I ГЛОБАЛВАЦП НА СВ1ТОВУ Ф1НАНСОВУ СИСТЕМУ
Проанатзовано суть глобатзацшних процешв у фшансовш сферц вплив про-цеав штернацюнатзаци, штеграци i глобатзаци на св^ову фшансову систему. Дос-лщжено основш причини сучасно!' фшансово!' кризи, зокрема вплив "доларизаци" св^ово!' економжи.
Ключовг слова: валютна криза, глобатзащя, доларизащя, штегращя, кредитна система, реформування, фшанси.
Постановка проблеми. Фшансова глобатзащя е наслщком i складником економiчноï штеграци, яка досить штенсивно розвивалася, починаючи з другоï половини ХХ ст. Проте багато складових частин фiнансовоï глобатзаци виникли як результат самоï фiнансовоï сфери, зокрема це зростання вшь-них грошових капiталiв i мотиващя ïх перемщення мiж крашами, поява но-вих фшансових шструменпв, утворення спшьних валют тощо.
Глобальна фшансова система розвиваеться на основi саморегуляци, у вiдривi вщ нащональних юрисдикцш, що спричиняеться до порушення балансу мiж економiчно ефективним i сощально справедливим розвитком сус-пшьства, який прагнуть забезпечувати нацiональнi держави, тобто виникае суперечшсть мiж космополитизмом капiталу i суверенiтетом нацiональноï держави як форми оргашзаци суспiльства.
За останш десятилiття стрiмкий розвиток глобальноï фiнансовоï сис-теми сприяв нагромадженню в ïï рiзних компонентах кризових явищ. Згiдно з
