CC BY
25
Дослщження дало змогу зробити висновки стосовно сутносп, змютов-носп, структури процесiв глобалiзацiï та сталого розвитку; чинниюв, яю на них вливають; запропонувати системно-синергитичний шдхщ до дослщжен-ня сумюносп глобалiзацiï i сталого розвитку, що дало змогу виявити супе-речност в ïx сутнiсних характеристиках. Одержат висновки е основою для подальшого дослщження, а саме - особливостей розвитку нестiйкиx сощаль-но-економiчниx систем в умовах глобалiзацiï.
Л1тература
1. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю.В. Яковец; Между-нар. ин-т П. Сорокина, Н. Кондратьева. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Экономика", 2003. - 411, [1] с. - (Российская социально-экономическая мысль).
2. Прыткин Б.В. Глобальная экономика - ключ к самосохранению. Деятельность эколо-го-экономических систем / Б.В. Прыткин. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 335 с.
3. Глобал1защя i безпека розвитку : монограф1я / Нац. акад. наук Украши, 1н-т свггово1 економжи i м1жнар. вщносин, Кшв. нац. екон. ун-т; О.Г. Бшорус та ш. / кер. авт. кол., наук. ред. О.Г. Бшорус. - К. : [Б. в.], 2001. - 734 с.
4. Герст П. Сумшви в глобал1заци : пер. з англ. / П. Герст П., Г. Томпсон. - К. : Вид-во К.1.С., 2002. - 306 с.
5. Туниця Т.Ю. Еколого-економ1чш засади модел1 сталого розвитку / Т.Ю. Туниця // Стратепя розвитку Украши (економжа, соцюлопя, право). - 2004. - Вип. 3-4. - С. 740-744.
6. Белорус О.Г. Глобальное устойчивое развитие / О.Г. Белорус, Ю.М. Мацейко; Киев. нац. экон. ун-т. - К. : Изд-во КНЭУ, 2006. - 488 с.
Фомина М.В. Устойчивое экономическое развитие и его особенности в условиях глобализации
Рассмотрена сущность процесса глобализации и устойчивого развития. На основе обоснования системно-синергетического подхода исследованы совместимость и противоречия этих процессов. Сравнительная характеристика глобализации и устойчивого развития доказала наличие противоречий в самой сущности процессов.
Ключевые слова: глобализация, устойчивое развитие, системно-синергетичес-кий подход, экономические отношения.
Fomina M.V. The sustainable economical development and it's specific in the terms of globalization
The essence of globalization process and sustainable development. On the basis of grounding the system method, the coincident and contradiction of this process is analyzed. The comparative characteristic of globalization and sustainable development proved that contradiction are processed in the essence of this process.
Keywords: globalization, sustainable development, system-synergetic approach, economic tensions.
УДК330.003.1+303.732.4 Доц. Л.Р. Лиско, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
СВ1ТОГЛЯДН1 ТА МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЧИННИКИ ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11 НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Розглянуто процес становлення та еволюци св^оглядно! основи економiчноi науки. Проаналiзовано "релшю" конкурентоспроможност сучасно! економiчноi те-ори як чинник дегумашзацп людства та посилення глобальних еколопчних проблем. ОбГрунтовано використання християнського суспшьного вчення як альтернативи "ретгп" конкурентоспроможност та використання системно-синергетично! методологи наукового шзнання - шструменту перебудови екож^чно! теори на засадах сталого розвитку.
Ключовi слова : наука 1 релтя, економ1чна теор1я, "релшя" конкурентоспро-можност1, християнське сусшльне вчення, об'ективна мета економжи 1 потреби, ста-лий розвиток, системно-синергетична методология наукового шзнання.
Постановка проблеми. Поняття "сталий розвиток" вщображае за-гальну стратепю оптим1заци д1яльносп людства та його взаемоди з довкш-лям для задоволення життевих духовних та матер1альних потреб сучасних 1 майбутшх поколшь, гармотзацИ його розвитку у просторi та час планети Земля. Ця стратепя, вважають автори опублжованого проекту ухвали Конфе-ренцп ООН з охорони навколишнього середовища та розвитку "Рю+20", що вщбудеться в червш цього року в Рю-де-Жанейро тд дев1зом "Майбутне, якого ми прагнемо", складаеться 1з трьох нерозривно пов'язаних складових -економ1чного, еколопчного та сощального розвитку [17]. Вони, проте, не прийняли до уваги четверту 1 найголовшшу 11 складову - духовний розвиток людства. Як з болем констатував укра1нський вчений-еколог I. Синякевич, одночасно з варварським знищенням довкшля 1 природних ресуршв стр1мко деградуе мораль суспшьства. Саме звщси беруть витоки численш негаразди 1 складш людсью проблеми в р1зних кра1нах, яю часто спостер1гають в Укра-!ш. Тому глобальш еколого-економ1чш проблеми не можна виршити, не по-долавши зубожшня та деградаци духовно! сфери [11]. Вагомим чинником оз-доровлення вше! шформацшно-духовно! сфери суспшьства, а отже, вироб-лення стратеги сталого розвитку, на наш погляд, мае стати перебудова свггог-лядно! основи та предметно! сфери економiчноi теорИ на фундаментальних принципах цшсного гуматзму та еколог1зму, що, своею чергою, неможливе без подолання конфронтацп м1ж наукою 1 релтею.
Законом1рност1 становлення 1 еволюцп св1тоглядноТ основи еконо-м1чно1 науки. Сустльне призначення науки, як вщомо, полягае у достов1рно-му узагальненш факпв, видшенш законом1рного, передбаченш розвитку пев-но! сфери об'ективно! реальносл з метою впливу на не!. Проте, як влучно за-уважив ще в XIX ст. видатний укра!нський економют-статистик Д. Журавсь-кий, "людський розум не здатний помютити цiлiснiсть свту. Ми мусимо вивчати його частинами, одночасно на багатьох пунктах, 1 попм зводити щ окрем1 знання у поняття загальнiшi. Внаслщок цього утворилось багато вщ-дЫв знання або наук. У свггу, проте, не юнуе ш ф1зики, ш х1мп, ш боташки, ш зоологи, ш пол1тично! економп, ш теори, ш емтри, ш анал1зу, ш синтезу 1 т.д. Науковщ вивчають свгг з р1зних точок зору. Тому так багато погляд1в по-бутуе на одш й т ж предмети, е стшьки наукових систем, теорш 1 шкш" [5]. У цьому м1ркуванш укра!нського вченого зафжсовано проблему, яка виникла в процеш вщокремлення науки в1д релт! 1 фшософп та подальшо! штенсив-но! диференщаци наукового знання. Вона присутня в сучаснш наущ саме як !! "нездатшсть помютити цiлiснiсть свту". Розчленувавши його шформа-цшно в процес тзнання, р1зш галуз1 наукового знання створили "вавилонсь-ке стовпотворшня" сво!х особливих мов 1 метод1в тзнання. Ще одшею сус-пшьною проблемою, яка виникла в умовах бурхливого розвитку наукових знань, стала свтоглядна конфронтащя науки з релШею, яка була особливо актуальною в класичний перюд !! розвитку.
Класичною, як вщомо, вважаеться "точна" наука, заснована на експе-риментi, математичних доказах i перевiрцi практикою сво!х результапв. Вона сформувалась у Захiднiй Сврот у ХУ-ХУП ст. Саме з не! розпочались науко-во-технiчний прогрес, побудова шдустрiальних суспiльств та ринкових еко-номiчних систем. Основними рисами класично! науки, якi забезпечили !й, з одного боку, справжнiй трiумф, з iншого - вiдхiд вщ панiвного в Захiднiй Сврот християнського свггогляду, на думку Ю. Канигша [6], були:
1) фiзичний атомiзм, що е основою для дом1нування механщизму в наущ та свггоглядц
2) техноцентризм - ор1ентащя на розвиток техшчно! бази людсько! д1яль-ностц
3) феноменологiзм та позитивiзм - вщкриття (опис) та практична утил1за-щя р1зних "ефеклв" без урахування !хньо! системно! природи;
4) лаплашвський детермшзм, заперечення стохастичних процешв;
5) "сутшсний" тдхщ до дшсносл, що дае змогу, опираючись на експери-мент, забезпечувати однозначш \ точш результати, що зокрема сприяе розвитку машинно! техшки.
Техноцентрична спрямовашсть класично! науки обумовила !! високу ефекгивнiсть у створеннi та розвитку технолопчного потенцiалу людства. Але в свтоглядному в1дношенн1 вона зробила великий крок назад, вывернувшись вщ релт!, !! абсолютних iстин. Людина стала трактуватись як "машина", а Бог, Дух i душа поступились мюцем грубiй матерi! та позитивютськш науцi. Позитивгзм (при всш сво!й аксiологiчнiй цiнностi) дедалi бшьше проявляв сво! недолiки, пов'язаш з "утилiтарним", вульгарно-матерiалiстичним пiдходом до дшсносл. Позитивнi знання (точнi, конкретш, однозначнi, мате-матизованi, приведенi до "очевидносп" шляхом експерименту), як вщомо, легко трансформувати в iнженернi конструкцп. Але вони не забезпечують не-обхiдно! глибини проникнення у "свл явищ", розумiння природи феноменiв мжро- та макросвiту, а також, i особливо, само! людини (!! внутршнього, "духовного" свiту). Матерiалiзм, "природничо-науковий ате!зм", iзольова-нiсть класично! науки вщ релiгi! посилювало !! загальну орiентацiю щодо го-ловних свтоглядних питань, з яких вона стала на протилежну релт! пози-цiю, яку чгтко окреслили Д. Гудiнг i Д. Ленокс [3].
Як показала Л. Загвойська, "досягнення науки Нового часу вдаграли винятково важливу роль у формуванш не лише науково! картини тогочасного свиу. Вони заклали тдгрунтя сучасно! антроnологiчноi моделi захщного суспiльства - бачення iндивiдуума як рацюнального економiчного агента, який максимiзуе свiй дохiд, сформували його вщношення до природи. Синер-гiя перегляду християнського вчення (протестантська реформащя) та науково! революцп спричинила дегумашзащю свiту i десакралiзацiю природи, що, своею чергою, привело до занепаду людського духу, замiни цiнностей цшами i втрати вiдчуття обмеженостi можливостей i "повноважень". Економiчна наука сформувалась в рамках класично! науково! парадигми, а полiтекономiчна модель Адама Смгга стала своерщною економiчною калькою ньютоново-де-
кapтoвoï кapтини cвiтy. Texнoмopфний cвiтoгляд, йoгo пocтyлaти пpo вщ^и-тicть i без^нечнють Вcecвiтy, paцioнaльнicть iндивiдyyмa тa aтoмiзм cyc-пiльcтвa, мexaнiцизм i peдyкцioнiзм, iгнopyвaння aкcioлoгiчниx чинникiв y нayкoвoмy кoнтeкcтi тa oб'eктивiзм, зaклaли тдфунтя для фopмyвaння е^-нoмiчнoгo фетишу дeкiлькox cтopiч - пocтyлaтy без^^ч^то eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Aтoмicтичнi уявлення ^o cycпiльcтвo д&ли пoчaтoк тpaктyвaнню eкoнoмiчнoгo aгeнтa як paцioнaльнoгo iндивiдyyмa, кoтpий пpaгнe лише oд-нoгo - мaкcимiзyвaти cвiй дoбpoбyт, oтpимaнy кopиcнicть" [4]. Як зaзнaчив oдин iз нaйбiльшиx кpитикiв пaнiвнoï y cвiтi пicля poзпaдy cвiтoвoï кoмyнic-тичнoï cиcтeми нeoклacичнoï eкoнoмiчнoï тeopiï A. Ецюш [l6], cвiтoгляд, щo лежить в ïï ocнoвi, e yтилiтapиcтcьким (нaдтo мaтepiaлicтичним) тa ешцен-тpичним. Нею не тiльки iгнopyeтьcя мopaльний вимip людcькoï говедшки, ane й здiйcнюeтьcя aктивнa пpoтидiя йoгo включенню в eкoнoмiчнy нayкy.
"Peлiгiя" конкypeнтоспpоможностi сyчасноï eкономiчноï xeopiY як чинник дeгyманiзацiï людства та посилeння eкологiчних пpоблeм. Свoбo-дa кoнкypeнцiï, як вiдoмo, e aльфoю тa oмeгoю eкoнoмiчнoгo вчення А. Смь тa. Пpeдcтaвники oпoзицiйниx дo клacичнoï eкoнoмiчнoï тeopiï eкoнoмiчниx шкш, пepeдyciм coцiaлicти, ще y XIX cт. тддоли кpитицi це центральне поло-ження його вчення. Пoявa кeйнciaнcтвa i нeoлiбepaлiзмy, cтвopeння нa ïx те-opeтичнiй ocнoвi piзниx мoдeлeй мiшaниx eкoнoмiчниx стстем, дaлo змoгy знaчнoю мipoю пoдoлaти нeгaтивнi нacлiдки нeoбмeжeнoï дiï pинкoвиx мexa-нiзмiв вiльнoï кoнкypeнцiï. Пpoтe, як oбrpyнтyвaв Р. Пeтpeллa [l2, c. 161-l78], зa ocтaннi 20 po^, внacлiдoк пepexoдy eкoнoмiчниx пpoцeciв y rao-бaльний мacштaб, нapoдилacь нова ера конкуренцй', яга бiльшe не oзнaчae вcьoгo лиш cпocoбy фyнкцioнyвaння pинкy пeвнoгo типу (вiльнoï кoнкypeн-ци) нa пpoтивaгy oлiгoпoлicтичним тa мoнoпoлicтичним pинкaм. Ko^ype^ цiя i конкурентоспроможн^ть, яга з нeï випливae, тднял^ь дo paнгy уш-вepcaльнoгo кpeдo тa пaнiвнoï iдeoлoгiï.
Конкурентоспроможтсть, ввaжae Р. Пeтpeллa, cтaлa cвoepiднoю peлi-гieю cyчacнoгo cy^^c^a, якa мae, як cпpaвжня peлiгiя, cвoïx "eвaнгeлicтiв", "тeoлoriв", "cвящeникiв" i, зpoзyмiлo, cвoïx вipниx. "€вaнгeлicтaми" e кiлькa дecяткiв eкoнoмicтiв тa eкcпepтiв cвiтoвoï cлaви, якi y Спoлyчeниx Штaтax, €вpoпi тa Япoнiï кoдифiкyвaли "пpиpoднi зaкoни" cyчacнoï еш^м^и, ввoдячи в ниx чиcлeннi елементи, зaпoзичeнi з ф^тоф^кт тa нayкoвиx тeopiй, пoв'язaниx, зaкoннo чи ш, з вченнями Гoббca, Дapвiнa, C^^epa, Hiцшe.
"Teoлoгiв" виникто чимaлo y 80-тi poки XX ст.: ми зaвдячyeмo ïм вели-чeзнoю кiлькicтю пpaць i статей, opгaнiзaцieю coтeнь кoнфepeнцiй iз ceмiнapiв з мeтoю пoяcнити, щo кoнкypeнтocпpoмoжнicть cтocyeтьcя не лише тд-пpиeмcтв (мiкpoкoнкypeнтocпpoмoжнicть), ane й cвiтy людей тa cвiтoвoгo cyc-пiльнoгo жфядку зaгaлoм (мaкpoкoнкypeнтocпpoмoжнicть). Ha ïxню думку, конкурентоспроможтсть - це шби блaгoдaть: ïï aбo мaeш, aбo не мaeш. Ïï не мoжнa дшити. Ti, xтo ïï мae, будуть вpятoвaнi. Ti, xтo дoпycтитьcя ipixa нешн-кypeнтocпpoмoжнocтi, пpиpeчeнi нa зникнення. Кoлeктивнa пpaктикa культу кoнкypeнтocпpoмoжнocтi cпиpaeтьcя нa "нayкoвий пociбник" - WCI (Свiтoвий
48
Збipиик иаyково-тeхиiчиих пpаць
щдекс конкурентоспроможносп)1. WCI видае вже багато роюв одна швейцарська приватна установа тд назвою World Economic Forum (Свгговий економiчний форум) за допомогою 1нституту розвитку менеджменту в Лозаннi.
В умовах глобатзацп економiчного розвитку змщнилась та збагати-лась риторика "Cвангелiя кoнкуренmocnрoмoжнocmi". Свята Конкурентос-проможшсть, Свята Приватизащя, Свята Дерегулящя, Свята Лiбералiзацiя, Свята Продуктившсть, Свята Гнучюсть, Свята Перевага, Свята Мобшьнють -це основш посланцi спасiння, пiднесенi до найвищих небесних рангiв вшьно! чи суспшьно! ринково1 економiки. У рiзних храмах правовiр'я вiльного ринку вiрнi повсякчас благають конкурентоспроможнiсть про чудо, молячи нових святих якнайшвидше дати переможним во1нам конкурентоспроможностi зас-лужене щастя. Саме в iм'я Тршщ ПРИ-ДЕ-Л1Б (Приватизацiя, Дерегуляцiя, Лiбералiзацiя) опрацьовують, узаконюють i повсюди нав'язують стратеги бо-ротьби з безробiттям.
Проте, з iронiею пiдсумовуе Р. Петрелла, варто зазначити бщшсть уяви та пропозицш, якi характеризують загалом програми зростання зайня-тостi та ll стратеги, зосередженi навколо конкурентоспроможностi в умовах економжи, залишено1 на вшьну гру сил свiтових ринков. Мимрячи взивання до Свято! Конкурентоспроможносп та до Тршщ ПРИ-ДЕ-Л1Б, з!щулившись над сво!ми одноголосими партитурами, найбагатшi, наймогутшш^ "найроз-виненiшi" кра!ни свiту бшьше не вмтоть розсудливо говорити й стлкуватися з рештою свiту. Вони не знають, що сказати сво!й молодi, сво!м безробiтним iз великим стажем, безробггаим, старшим вiд 50 роюв, а також сотням мшьйошв людей без працi в Африщ, Ази, Латинськiй Америцi. Сдине до чо-го вони здатнi - це твердити бщним, слабким, "нерозвиненим" кра!нам: "будьте конкурентоспроможними", "пристосовуйтесь до закошв ринково! економiки". Вiдтак вони повертаються до сво!х справ, до сво!х ринков та до свое! конкурентоспроможносп [12].
Iдеoлoгiя кoнкуренmocnрoмoжнocmi, як свтоглядне ядро eKoHoMiHHoi meopii, зводиться в умовах глобатзацп до кшькох простих щей:
1. Народи беруть участь у безпощаднш технолопчнш, промисловш та еко-номiчнiй вiйнi у свгговому масштабi.
2. 1х метою е вижити, "не дати себе знищити".
3. Виживання ж здшснюеться через конкурентоспроможшсть, поза якою нема спасшня анi на коротший, аш на довший час, зростання, нема еко-номiчного та соцiального добробуту, полп'ично! незалежностi.
4. Основною роллю держави та iнших суспiльних шститулв е створити найсприятливiше середовище для тдприемств, щоб вони були (або стали, або залишились) конкурентоспроможними в цш всепланетнiй битвi. На^дки iдеологli конкурентоспроможностг:
1. Посилення (тд час внесення деяких нових елеменлв) npiopumemy логжи вшни у стосунках мiж пiдприемствами та державами.
1 WCI включае дат 34 кра!н. Використовуючи 330 критерлв, вш претендуе на визначення ступеня конкурентной та "агресивност!" тдприемств у сводовому масштаба
2. Послабленняролг держави, яка перестае бути пол1тичним вщображенням колективного громадського штересу, а штереси стльноти зводяться до штеремв пгантських ф1рм, яю виборюють одна в одно! св1тов1 ринки.
3. Змщнення сили впливу на свтову економгку з боку приватных економгч-них сил, оргашзованих у свгговому масштаб^ i послаблення сили поль тичного кер1вництва, оргашзованого в нацюнальному та локальному масштабах.
4. Утвердження у свгтовому масштабг соцгал-дарвтстсъкого принципу" Правда - на боцг того, хто силънший у технолопчному, промисловому, комерцшному плат".
5. Науково-техтчний прогрес, стимулъований щеолопею конкурентоспро-можност г заснований на нъому розвиток свтово'1 економжи, внгс карди-налъну зм1ну у взаемозв'язки сустлъства г природи. Нов1 технологи, з одного боку, ослабили залежтстъ виробництва вгд природного фактора, з тшого - посилили цю залежтстъ, поставивши до того ж довюлля на гранъ глобалъног еколог1чно1 катастрофи.
Економюти розробили складш 1мггацшш модет, так зваш моделг "судного дня" [9, с. 487], яю вказують на те, що свггова економжа використовуе ресурси 1 нагромаджуе вщходи темпами, яю планета не може витримати. 1нш1 1м1тацшш модел1 використовують оптимютичшш1 припущення щодо зростан-ня економжи 1 населения, а також темтв технолопчного прогресу. Проте, хо-ча час 1 важливють змш у цих моделях не зб1гаються, основний висновок е од-наковим: зростання чисельност населення 1 економ1чне зростання спрямову-ють св1тову економжу та систему життезабезпечення людства до краху.
Для тих, хто складае модел1 "судного дня", економ1чний крах 1 крах навколишнього середовища е очевидними. Тому, вважають вони, наци по-винш ухвалити важлив1 ршення, щоб досягнути сталого сустлъства - такого, яке змогло б надат юнувати протягом багатьох поколшь, достатньо дале-коглядного, гнучкого 1 мудрого, щоб не руйнувати сво!х ф1зичних та сощаль-них систем. Для цього необхщш:
• спов1льнення, а потам припинення зростання населення та обсяга промисло-вого виробництва;
• мшм1защя використання непоновлюваних ресурс1в (викопш види палива та м1нерал1в);
• обмеження темтв використання вдаовлюваних ресурс1в;
• обмеження викидiв, що забруднюють довкiлля.
Критики моделей "судного дня" заперечують припущення цих моделей про абсолютш межi для збшьшення пропозицп природних ресурсiв. Вони шдкреслюють, що науково-технiчний прогрес розширюе пропозищю наяв-них ресурсiв i створюе новi ресурси. Новi технологи сприяють також змен-шенню вiдходiв, що забруднюють довюлля. Критики також доводять, що щ моделi недооцiнюють роль мехашзму цiн у попередженнi та нейтралiзацil пе-редбачуваного економiчного краху. Незалежно вщ того, чи подшяемо ми пе-симiстичний пiдхiд, що випливае з моделей "судного дня", чи погоджуемось з критиками цих моделей, мусимо зробити загальний висновок - людство т-дiйшло до критично! межi у своему розвитку.
Вивчення вше! системи глобальних проблем людства, зазначають Ю. Туниця, Е. Семенюк, Т. Туниця, "дозволило зрозумгги, насюльки глибоко ресурсно-еколопчш проблеми (якi безпосередньо щкавлять економiчну те-орiю) пов'язанi з сощально-полггачними, економiчними, демографiчними, со-цюкультурними реалiями сьогодення. Одне з важливих питань цього комплексу - ролъ потреб у сощалъному механiзмi. Адже до неприемностей еколо-пчного характеру найчасташе призводить надмiрне виробництво, метою роз-ширення якого е саме задоволення невиправдано великих потреб. 1х обсяг не-обхiдно обмежити рiвнем розумних потреб, i ця вимога вщразу ж логiчно пе-рекидае мiсток до вчення В. Вернадського про ноосферу - сферу розуму" [13].
На характерш проблеми i загрози, якi виникають всередиш найрозви-ненiших постiндустрiальних цивiлiзацiй Заходу, яю як i суспiльства "розви-неного соцiалiзму" не уникнули помилок антрополопчного характеру, звер-нув увагу свiтовий моральний авторитет XX ст. 1ван Павло II. Надмiрно роз-виваючи сво! матерiальнi потреби, люди в цих суспшьствах, вважав вш, "... безмiрно i хаотично споживають земш ресурси i свое власне життя. За-мiсть того, щоб ствпрацювати з Богом, вони у процеш творення часто праг-нуть тдмшити собою Бога, чим приводять до щораз бшьшого руйнування середовище свого юнування, одночасно руйнуючи "людсъку екологт", пер-шою та основною одиницею яко! е сш'я, де людина отримуе початкове розу-мiння ютини i добра, пiзнае, що означае бути саме людиною" [14].
Християнське суспгльне вчення, основний змют якого викладено в "Компендiумi сощально! доктрини церкви" [7], критикуе не так сучасш еконо-мiчнi системи, як !х культурно-етичну основу. Як тдтвердив i наш аналiз сус-пшьства та його iсторичного розвитку [8], економгка - тшьки один вимiр ба-гатогранно! людсько! дiяльностi. Якщо вона абсолютизуеться, якщо виробництво i споживання матерiальних благ ставиться у центр суспшьного буття та якщо вони стають единою цшнютю суспшьства, що не тдлягае жоднш iн-шiй, то причини цього необхщно шукати не у самш економiчнiй системi, а в тому, що сустлъне життя загалом небезпечно ослабло та звузило свою сферу, надаючи матерiалъним аспектам виршалъного значення перед духовними.
Сучасна наука 1 релтя: зближення свггоглядних доктрин як альтернатива "рел1гп конкурентоспроможносл" сучасноУ економ1чноТ те-орй'. Наукова картина свпу, створена класичною наукою, у XX ст. розпалась. Початок нового етапу в розвитку науки, як показав Ю. Канигiн [6], був пов'язаний з проникненням людського розуму всередину атома та живо! кль тини (гена), а також з освоенням феномена iнформацii\ На цьому етат вона придбала таю новi риси:
1) поступовий вдащ вiд позитивiзму, лапласiвського детермiнiзму, грубого матерiалiзму;
2) започаткування "символьного" трактування свпу, шформацшного пiдхо-ду до дшсносп, "комп'ютерно! метафори" в поясненш феноменiв життя та розуму.
Трактування знань як символiв, яке почалось iз теоретично! фiзики та поширилось на iншi сфери природознавства, а також (певною мiрою) на сус-
пiльнi науки, означало перехщ до розгляду реальносп як знаково! системи (системи кодiв, що пiдлягають розшифруванню). Символьний тдхвд значно розширюе простiр гуманiтарних i суспiльних наук, оскiльки дае змогу ввести в науковий обт принципово новi категорi!, "недоступнi" для традицшного (позитивiстського) суспiльствознавства: категорi! сощального (колективного) ттелекту I менталтету та соцгально! спадковостг, яю мають знакове (сим-вольне) вираження.
Символьний тдхгд не швелюе значення традицшного сутшсного ана-лiзу з його понятшним апаратом та об'ективними законами. Йдеться про до-повнення останнього, вироблення засобiв i методiв бiльш багатомiрного охоп-лення дшсносп, дослiдження об'ектiв (структур) на рiзних рiвнях - "грубома-терiальному" (речовинно-енергетичному) i "тонкоматерiальному" (шформа-цiйному). При цьому потрiбно врахувати, що термш "тонК структури" в природничих i технiчних науках набув статусу фундаментального поняття. Введення цього поняття у фшософт, соцiологiю та економiчну науку дае змогу радикально просунутись у розумшш механiзмiв розвитку цивiлiзацi!, шляхiв iнформатизацi! суспiльства. Це насамперед стосуеться теоретично! соцюлогп та економiчно! теорп, якi повиннi обгрунтувати перехiд вщ бiльш загального, "грубого" до бшьш конкретного, "витонченого" розумiння сощ-ально! динамiки та !! механiзмiв.
Оргашчною складовою частиною сучасно! науки стае системно-си-нергетична ф1лософ1я та методологгя наукового тзнання свту. Щоб зрозу-мгга !! iсторичнi коренi й особливосп, потрiбно взяти до уваги, що в основi сучасно! фшософп наукового пiзнання свiту, в якому живе людина, лежить iдея його системно'1 оргатзацИ. Цю щею у формi дiалектики як вчення про зв'язок i розвиток Унiверсуму було сформульовано ще в античнiй фшософп, з яко! перейшла у захщноевропейську фiлософiю та науку. Нiмецькою класич-ною фiлософiею на основi дiалектики були виробленi головнi принципи сис-тематизацi! знань.
Фiлософськими категорiями, за допомогою яких тривалий осмислюва-лась будова свпу, були парнi поняття "частина - цие". Пiд частинами розу-мiли такi об'екти, яю у сво!й сукупностi утворюють складн^ об'екти. Цiле розглядалось як результат поеднання частин того чи шшого об'екта, вважа-лось !х простою сумою. Але поступово склалось шше переконання: цые - результат взаемодп частин, наявностi зв'язкiв мiж ними. На основi цього нового тдходу було сформульовано принцип цглгсностг, що вщкрило шлях до введення, формулювання та широкого застосування в наущ унгверсальних за-гальнонаукових понять, серед яких таю ключов^ як: "система", "елемент", "зв'язок", "структура", "функщ!", "органiзацiя", "iнформацiя", "управлiння". Центральним серед цих понять е поняття " система".
У традицшну картину свиу, яка тривалий час розглядалась фшосо-фiею та наукою в аспекп речовини, енергi! та свiдомостi й дослщжувалась у статичному станi, було введено ще один елемент тзнання дшсносп - тфор-мацЮ з чгтким акцентом на рух, розвиток, динам^ явищ i процесiв.
Глибокий аналiз феномену тформацИ здiйснив укра!нський вчений Л.Г. Мельник. Вiн пояснив, зокрема, складнють !! сприйняття на основi па-
швного в наущ матерiалiстичного пiзнання свiту. "Можна говорити, - зазна-чае вш, - що при спробах осмислити шформащю з таких позицiй виникае вiдчуття 11 загадковосп, таемничостi. Як може щось "безтшесне, невидиме, нечутне, невiдчутне" управляти ходом всiх процешв у Всесвiтi i на Землi? А-дже все в свт - вiд найдрiбнiших клiтинок до космiчних об'ектiв - рухаеться i розвиваеться згiдно з чiткими шформацшними програмами. 1х суть стае доступною людиш через вiдкриття законiв природи. Можна твердити, що не-матерiальна iнформацiя управляе матерiальним свiтом. Можливо, саме сим-волiчний образ шформацп вiдображений у Бiблil: "На початку було Слово". Адже в грецькш мов^ з яко1 на бшьшють европейських мов була перекладена Бiблiя, "логос", крiм поняття "слово", мае також iншi значення, зокрема "сенс" чи "задум"". Тому зазначену фразу з €вангелiя можна формально про-читати трохи iнакше: "На початку був Смисл, i Смисл був з Богом, i Смисл був Бог". У цьому випадку пiд Смислом можна розумiти шформацшну основу, можна - задум, а можна... i те, i iнше. Саме цю iнформацiйну основу/за-дум у формi "одкровення Сутност Божо1" намагаються осягнути люди, вщ-криваючи для себе закони свггобудови" [10, с. 165-166].
Запропонована нами модель будови Всесвиу (рис.) Грунтуеться саме на такому трактуваннi суп шформацп. Вона ютотно уточнюе наведене в на-уковiй та фшософськш лiтературi розумiння Унiверсуму, виходячи з переду-мови iснування його "безтшесноИ, невидимоИ, нечутноИ, невiдчутноi" шфор-мацшно-духовно! субстанци.
1НФОРМАЦ1ИНО-ДУХОВНА СФЕРА ВСЕСВ1ТУ (СВ1Т ВИЩО1 РЕАЛЬНОСТ1)
В И И Н
сг
И
ет О
ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПОЛЕ ВСЕСВ1ТУ Ф1ЗИЧНИЙ ВАКУУМ
Рис. Модель будови Всесвту згiдно з даними i гтотезами сучасноЧ науки у поеднанш з релтйним свiтоглядом
Модель побудована на ochobî доповнення та штерпретаци 3i свiтоглядних позицiй автора схеми ieрархiчноï органiзацiï матерiï [1, с. 57]
Як переконливо довели Д. Гудшг i Д. Леннокс [3], наука нагромадила достатньо доказiв юнування u;ieï головноï субстанцiï Всесвиу, яку бшьшють представникiв науки, зокрема економiчноï, ще намагаються не помiчати. Проте останшм часом свiтоглядна ситуацiя в науковому спiвтовариствi почи-нае штенсивно мiнятись, зокрема на посткомунiстичному простор^ Про це, зокрема, свiдчить така заява президента Росшсь^ академiï наук Ю. Осипо-ва, яку вш зробив на конференцiï "Наука на порозi ХХ1 ст. - новi Парадиг-ми": "Науковий свiтогляд, що претендував на унiверсальну парадигму, яка замшила б релтю, звичайно не склався. Створення будь-якоï стрункоï науко-воï системи неминуче приводить до думки про юнування Бога. Тому в усьо-му свiтi почалось зближення науки i релiгiï" [6, с. 20].
Введення в модель будови Всесвиу ceimy вищоЧ peaÄbHocmi дае змогу показати ушкальне мюце людини як унiверсального елемента Всесвпу, за-фiксувати необхiднiсть ïï аналiзу не лише в бiологiчному та суспшьному ви-мiрах, що традицшно здiйснюе наука, хоча i без належного взаемозв'язку, а передусiм в тформацшно-духовному euMipi, який включае ïï зв'язок з Богом. А це, своею чергою, вщкривае нову сторшку в розвитку гуманiтарних наук, зокрема економiчних. Загалом, новi риси науки обумовили ïï поступовий поворот до бiблiйного вчення про Творця, про свщ про людину як ношя духу та розуму. Цей поворот передбачив, зокрема, А. Ейнштейн, зауваживши: "Коли наука прикладе свое головне зусилля та зшде на свою головну вершину, вона знайде там релтю" [6, с. 72]. Вш вiдбуваеться одночасно з формуванням cистемно-синергетичноï методологiï наукового пiзнання - утверсальноЧ мови сучасно'1 науки.
Системно-синергетична методолопя наукового тзнання - шстру-мент перебудови економ1чно'1 теори на засадах сталого розвитку. Ушвер-сумно-синергетичний шдхщ до визначення ключових понять економiчноï науки, який ми реалiзували в [8] з використанням системних моделей Всесвпу, людини, суспшьства, економiки е методологiчною основою штеграцп кон-цепцiй перебудови предметноï сфери економiчноï науки в суспiльствi сталого розвитку.
Вш обгрунтовуе змiни в предметному просторi економiчноï теорiï як важливого шформацшно-духовного чинника побудови такого суспшьства. При цьому виходимо з передумови, що eKOHOMi4Ha наука, використовуючи для дослщження свого складного об'екта - економжи - досягнення гумаш-тарних, природничих, техшчних наук та математики, е, насамперед, гумаш-тарною, суспшьною наукою, оскiльки економжа — одна з функщональних nid-систем суспшьства, а ïï закони це - закони дiяльноcmi людей та створених ними шститупв, е проявом ïх свщомосп та взаемодп. Тому шлях до визначення предметноï сфери цiеï популярноï тепер науки лежить через аналiз сус-пiльства, з'ясування суп основних понять, яю характеризують його компонента, будову, мехашзми функцюнування i розвитку. Серед них центральним е поняття "людина".
Послщовно здшснений системний пiдхiд до аналiзу людини i суспшьства та ïх функцюнування [8] дае змогу визначити економк як сферу людсь^ дiяльностi, у процесi якоï люди з наявних ресурЫв створюють мате-рiальнi блага, i тодi з ïх допомогою задовольняють своï рiзноманiтнi потреби. При цьому наукове системне розумшня економiки як сфери життя людини i суспшьства зб^аеться з визначеною у християнському суспшьному вчент ïï об'ективною метою, яка полягае передушм у стабшьному й не-ухильному твореннi тих матерiальних передумов, якi уможливлювали б шди-вiдам i суспiльним групам пдний людини розвиток [7].
Два фундаментальних факти становлять основу проблем, якими займаеться економiчна наука: матерiальнi потреби людей та створених ними сустльних iнститутiв безмежнц економiчнi ресурси для створення продуктiв, що задовольняють щ потреби, у кожний вiдповiдний момент обмежеш або рщ-кiснi. Тому одним iз важливих завдань економiчноï науки е винайдення спосо-бiв такого використання обмежених економiчних ресуршв, при якому дося-гаеться найкраще задоволення наявних суспiльних потреб. Отже, економiчна наука - це значною мiрою наука про способи досягнення ефективного використання економiчних ресуршв. Серед цих способiв на одне з чшьних мiсць ви-суваеться проблема обмеження самих маmеpiальнuх потреб людей, ïх оптимь зацiя на осжга подолання руйнуючих людину нерозумних потреб, гармоншно-го поеднання в мотивацшному механiзмi матерiальних i духовних потреб.
У суспiльствi сталого розвитку економiчна теорiя мае будувати свш предмет, спираючись на фундаментальний принцип гуматзму. Долаючи найбшьший недолiк економiчноï науки з моменту ïï вщокремлення як самос-тiйноï галузi знань - пристрасть до матерiальних продукпв та грошей, вона мае описувати мехашзм економiчноï дiяльностi людини i суспшьства, пере-дусiм, як шформацшно-духовний процес, який в матерiальних продуктах i грошах об'ективують економiчнi суб'екти - головна рушшна сила економiч-них процешв. Методологiю цього опису наведено у [8].
3i змшою ведучого принципу побудови економiчноï теори пов'язанi вiдповiднi змiни у ïï предметному простор^ Формально його меж^ як i раш-ше, окреслеш проблематикою багатства. Проте суть змшюеться, оскiльки прiоритети змiщуються вiд багатства матерiального до багатства позитивних людських сил. Дедалi частiше економiчна теорiя матиме справу з проблемою проблем - дiяльнiстю, яка творить найцшшший ресурс нацiональноï економь ки, ïï людський каттал.
Для бшьшосп з нас слово "каптал " викликае асощащю з бангавським рахун-ком чи акщями якогось шдприемства або буд1влями, обладнанням чи знаряддями пращ. У цих випадках маемо справу з фтансовим (грош1, цшш папери) чи ф1зичним (створеш людьми засоби виробництва) кашталом. Нове поняття "людський каттал ", яке ввшшло в св1тову економ1чну науку чверть стсшття тому завдяки лауреату Нобел1всько1' преми Г. Бекеру [15], але бшьшост людей до цього часу невщоме, дае змогу включити в економ1чний анал1з комплекс проблем, пов'язаних 1з процесом формування знань, умшь та трудових навигав як найбшьшого кашталу сучасного суспшьства. Головною вщмшшстю людського кашталу, пор1вняно з ф1зичним чи ф1-нансовим, е неможливють вщдшити його вщ людини, ïï знань, навигав, здоров'я та цшностей.
Змiни y пpeдмeтномy пpостоpi eкономiчноï нayки виклигають тaкож нeобxiднiсть вpaxyвaння екoлoгiчнoгo iMnepamuey в paмкax фоpмyвaння син-тeтичноï модeлi ствлого pозвиткy людствa.
Як звзнвчили Ю. Тунщя, Е. Семенюк, Т. Тунщя, пошуки виходу з ^изово!' си-тyaцiï, якв склвлвся внaслiдок зaгостpeння глобвльних пpоблeм, пpивeли до фоpмy-ввння eкoлoгiчнoгo iMnepamuey cy^a^ocmi. B таущ нaшоï доби (i шиpшe - в усш со-цiaльнiй пpaктицi) вiн ствв внвлогом iстоpично вiдомого кaтeгоpичного iмпepaтивy I. Квита - як вiчного моpaльного звкону, таквзу, що зввжди звучить у людськiй дyшi, вимвгаючи вiд людини дiяти пeвним чином, pобити однe та нe pобити iншого. Змiст eкологiчного iмпepaтивy можнв пepeдaти пpиблизно так: якщо людство xочe вижи-ти, то йому теобхщно докоpiнно та нeгaйно змшити свiй спосiб життя, xapaктep взaeмодiï з пpиpодним довкiллям, кapдинaльно обмeживши своï потpeби та оптим^ зувввши кiлькiсть нapодонaсeлeння. Екoлoгiчнuй мператив cy4acHocmi - де об'ективний зв сво!м xapaктepом нвквз людству, вiд викотння якого зaлeжить як ви-живвння свiтовоï спiльноти, так i подвльшв доля людськоï цивiлiзaцiï, всього виду homo sapiens. ^й iстоpичний, спpaвдi долeносний, нвквз людству две сaмe життя, a-джe aльтepнaтивою тут можe бути лишe зaгибeль (свого pодy свмогубство свiтовоï спiльноти як нвслщок систeмaтичного та "yспiшного" pyбaння гiлки, ня якiй ми вш сидимо) [13].
Висновки. B умоввх, коли взвемозв'язки eкономiки з шшими сфepaми людськоï дiяльностi тв ^^одним сepeдовищeм твк yсклaднились, a ïï з&геж-нiсть вiд ïx змш твк зpослa, що вота вжe нe можe бути aдeквaтно тзтаною свмв по собi, iз зaлyчeнням тiльки eкономiчного iнстpyмeнтapiю, eкономiчнe тeоpeтичнe зтання хочв i CTae дeдaлi pозвинeнiшим, гeтepогeнним тв мiждис-циплiнapним, нe здaтнe aдeквaтно описвти пpогpeсyючy yнiвepсyмiзaцiю era-номiчноï дiяльностi людини i су^^стев. Зaвдякu cucmeмнo-cuнepгemuчнiй мemoдoлoгiï воно вливветься у шиpшy систему зaсобiв iнфоpмaцiйного вщоб-paжeння свпу, об'еднуючи paцiонaльнy свiдомiсть з тдсвщомютю тв тадсвь домiстю, тауку - з peлiгiею, фiлософiею тв мисгецтвом.
Лiтepaтуpa
1. Bвeдeниe в философию / под peд. И.T. Фpолов. - M. : Политиздвт. - 19S9. - Ч. 2. -
639 с.
2. rKii^ep И.К. Хpистиянськe суспшьга вчeння / И.К. Гьофнep. - Львiв : Bид-во "Cвiчa-до", 2002. - 304 с.
3. Гудшг Д. Cвiтогляд / Д. Гудшг, Д. Лeннокс. - К. : Bид-во УБT, 2003. - 416 с.
4. Звгвойськв Л.Д. Фшософсько^кож^чний дискypс пpоблeми "людинa-пpиpодa" // Отвлий pозвиток та eкологiчнa бeзпeкa сyспiльствa: тeоpiя, мeтодологiя, пpaктикa / зв тук. peд. д-p eraa тук, пpоф. G.B. Хлобистовв. - Ciмфepополь : ИT "APИAЛ", 2011. - T. 1. -C. 12-412.
5. Злупко C.M. Основи ютс^и eкономiчноï тeоpiï : твч. посiбн. / C.M. Злупко. - Львiв : Bид-во ЛЫУ iм. feam Фpaнкa, 2001. - 62S с.
6. Квнигш Ю. Бiблiя та сучвснв туга / Ю. Kaнигiн, B. Kyшepeць. - К. : Bto-во "Зтння Укpaïни", 2006. - 226 с.
7. Kомпeндiyм соцiaльноï доктpини Цepкви. - К. : Bto-во "Kaйpос", 200S. - 549 с.
S. Лиско Л.Р. Пpeдмeтнa сфepa eкономiчноï тeоpiï в сyспiльствi сталого pозвиткy: уш-вepсyмно-синepгeтичнe обrpyнтyвaння / Л.Р. Лиско. - Львiв : PBB ЫЛTУ У^вши, 2009. -4SS с.
9. Maкконнeлл К.Р. Maкpоeкономiкa / К.Р. Maкконнeлл, СЛ. Бpю. - Львiв, 1997. - 671 с.
10. Meльник Л.Г. Фyндaмeнтaльныe основы paзвития / Л.Г. Meльник . - Cyмы : Bид-во "Унивepситeтскaя книга", 2003. - 2SS с.
11. ^^^вич I.M. Еколопчт полiтикa: стpaтeгiя подолвння глобвльних eкологiчниx зaгpоз / I.M. ^^^вич. - Львiв : Bид-во ЗУКЦ, 2011. - 332 с.
12. Сощальна доктрина Церкви : зб. статей. - Львiв : Вид-во "Свiчадо", 1998. - 300 с.
13. Туниця Ю.Ю. Екологiзацiя економ^: теоретико-методолопчний аспект / Ю.Ю. Ту-ниця, Е.П. Семенюк, Т.Ю. Туниця // Екож^чна теорiя. - 2011. - № 6. - С. 5-15.
14. Церква i соцiальнi проблеми // Матерiали мiжнародноl конференцп. - Львiв, 1993. -
553 с.
15. Becker G.S. Human Capital. A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education / G.S. Becker. - Chicago : The University of Chicago Press, 1993. - 390 p.
16. Etzioni A. The Moral Dimension. Toward a New Economics / A. Etzioni. - New York : The Free Press, 1988.
17. The Future we want. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unep.org/ Documents. Multilingual/Default.asp
Лыско Л.Р. Мировоззренческие и методологические факторы перестройки экономической теории на принципах устойчивого развития
Рассмотрен процесс становления и эволюции мировоззренческой основы экономической науки. Проанализирована "религия" конкурентоспособности современной экономической теории как фактор дегуманизации человечества и обострения глобальных экологических проблем. Обосновано использование христианского социального учения как альтернативы "религии" конкурентоспособности, применения системно-синергетической методологии научного познания - инструмента перестройки экономической теории на принципах устойчивого развития.
Ключевые слова: наука и религия, экономическая теория, "религия" конкурентоспособности, христианское социальное учение, объективная цель экономики и потребности, устойчивое развитие, системно-синергетическая методология научного познания.
Lysko L.R. The outlook's and methodological factors of economic theory's reformation on the principles of the sustainable development
In the article is considered process of forming and evolution of the outlook's fundamentals of the economical science. The author analyses "religion of competition ability" of the modern economic theory as factor of dehumanization of mankind and sharpening of global ecological problems, grounds necessity of the brining together of the outlook's doctrines of modern science and religion, the using of system-synergetic methodology as instrument of economic theory's reformation on the principles of the sustainable development.
Keywords: science and religion, economic theory, "religion of competition ability", Christian social doctrine, objective goal of economy and needs, sustainable development, system-synergetic methodology.
УДК 504.75 Доц. М.П. Скалецький, канд. фыос. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ В УМОВАХ СТАНОВЛЕНИЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Розглянуто вплив шформатизаци сусшльного життя на стан довкшля, зокрема еколопю людини. Поставлено мету привернути увагу до проявiв негативного впливу шформатизаци на еколопю взагал та еколопю людини зокрема. Зроблено висновок, що, незважаючи на негативш моменти при переходi до шформацшних технологш, енергетичш затрати значно зменшуються, оскшьки шформацшна дiяльнiсть - це яльшсть зi створення порядку. Тому завдяки шформатизаци реально може розпоча-тися зворотнш процес подолання кризи, зокрема й еколопчно!.
Ключовг слова: еколопя, еколопчна та енергетична криза, шформацшне сус-шльство, шформацшний вибух, комп'ютеризащя, вiртуальна реальшсть.
