CC BY
20
УДК 631:15:658
Кухар Р.Б., канд. ф1з. -мат. наук, доцент, Мотько Н.Р., канд. с-г наук,доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Гжицъкого
1НФОРМАТИЗАЦ11 ОСВ1ТИ ЯК СКЛАДОВА КОМПОНЕНТА 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
У робот1 дослгджуетъся проблема тформатизацп освти як необх1дна умова формування тформацшного сустлъства-сустлъства майбутнъого.
Ключое1 слова: освта, тформатизащя, тформащя, сустлъство, технологи.
Вступ. Людство, опираючись на науков1 досягнення, в процеа свого розвитку пройшло ряд еташв - промислова револющя, науково-техшчна револющя, науково-технолопчна револющя, - I наблизилося до четвертого етапу - шформацшна револющя, створюючи при цьому шформацшне суспшьство.
Вщомо ,що впровадження шформацшних технологш (1Т) у виробництво та побут вимагае, кр1м всього шшого, ще I психолопчного забезпечення пращвниюв, поскшьки вщчуваеться, що людина може опинитися самим слабким I ненадшним елементом у систем! оргашзацшного управлшня I тим самим звести нашвець вс1 зусилля по впровадженню 1Т. Щоб цього не допустити,необхщно, як першооснова формування шформацшного суспшьства, розв'язати складш питания навчання, виховання I адаптаци широких мае спещалюив, управлшщв та виробничниюв до умов ГГ.
Матер1ал 1 методи. Чим ширше втручаеться шформатика в життя суспшьства, тим бшьша залежшеть И подальшого розвитку вщ економ1чних, пол1тичних I культурних фактор1в. Тому вже сьогодш необхщно штенсивно розширювати можливост1 в створенш вщповщних форм осв1ти: мереж1 вщповщних навчальних заклад1в уЫх р1вшв, розвитку 1х наукового I технолопчного забезпечення, пщготовки викладач1в. Виникають нов1 проблеми у виховнш робот^ поскшьки вимагаеться пщвищення загально! шформацшно! культури суспшьства. Тому починати необхщно з використання комп'ютерних та програмованих ¿гор ще у дитячих садках.
По сво1Й сут1 осв1та - це накопичення шформацп та практичного досв1ду. В умовах шформацшно! революци, коли об'ем науково-техшчно! шформацп зростае по експонеш! I прискорюеться И моральне старшня, виключаеться, особливо для 1ТР, принцип «юнцево! осв1ти». Спещалют, як суб'ект пращ, через причинно-наслщков1 зв'язки не тшьки включений в систему «НТП-праця», але I повинен постшно пщтримувати цю систему в сташ рухомо! р1вноваги, що в умовах шформацшного динам1зму неможливо без неперервного
© Кухар Р.Б., Мотько Н.Р., 2013
401
пщвищення свого р1вня знань як шляхом самоосв1ти, професшного спщкування, так I оргашзацшного пщвищення квал1ф1каци, навчання.Ця вимога стосуеться вс1х учасниюв виробничого колективу, але особливо вона вщноситься до шженерно-техшчних пращвниюв. Для того, щоб вносити вагомий внесок у революцшш перетворення дшчо! техшки та технологи, 1х жив1 знания повинш значно випереджувати матер1ал1зоваш. Для шженерних кадр1в у бшьшш м1р1 характерно прояв законом1рност1 морального старшня знань, зростання виробничо! необхщност1 I затрат на пщвищення 1х квал1ф1каци. Ниш багато вщомостей, одержаних у вуз1, старшть ще до того часу, як спещалкт приступав до реал1заци свое! трудово! кар'ери.
1нформацшне суспшьство - це об'ективна в ход1 юторичного процесу стад1я суспшьного розвитку, основу яко! складають не традицшш матер1альш, а шформацшш, штелектуальш ресурси: знания, наука, оргашзацшш фактори, штелектуальш зд1бност1 людей, 1х шщатива, творчкть. Це суспшьство структури, техшчна база I людський потенщал якого пристосоваш до оптимального переходу знань в шформацшний ресурс, його переробку з метою перетворення з пасивних форм (книжки, стата I т.п.) в активш (модел1, алгоритми, проекти).Як необхщна умова одержання нових знань е,тим самим, наявшсть трьох складових: даш-шформащя-знання.1 в цьому процес1 шформатизащя осв1ти набувае особливого значения.
Мова йде про запрограмовану зм1ну шформацшно! основи функцюнування р1зних сусшльних систем, замм в допустимих межах «паперово! технолог!!» безпаперовою на основ! людино-машинних д1алогових систем, створенню нових, бшьш ефективних моделей д1яльност1 людей.
При формуванш шформацшного суспшьства складовою частиною е концепщя шформатизацп осв1ти, яка е досить широкоплановою - вщ дошкшьно! пщготовки I до пщготовки спещалют1в вищо! квал1ф1кацп включно.
Глобал1защя та шновацшна шформатизащя радикально змшюе цившзацшш перспективи нацюнально! держави. Головну домшанту глобал1заци становить прискорення процесу чотирьох «¿» — швестицш, шформаци, щей, шновацш. Саме на цих засадах формуеться економжа, що грунтуеться на постшно вщновлюваних знаниях, тотальному застосуванш шформацшних технологш та шновацшних здобутюв.
Основними напрямами розвитку шформацшного суспшьства в Укра!ш в умовах глобал1зацп необхщно визначити так1:
- створення та впровадження правових, оргашзацшних, науково-техшчних, економ1чних, фшансових, технолопчних, методичних умов розвитку шформацшного суспшьства в Укра!ш з урахуванням св1тових тенденцш;
- розвиток шформацшно! шфраструктури на засадах сприяння в1тчизняному виробництву нов1тшх шформацшно-комушкацшних технологш (1КТ) та шформацшно-телекомушкацшних систем забезпечення вшьного доступу населения до телекомушкацшних послуг, зокрема до мереж1 1нтернет та шформацшних ресурав, збшьшення р1зномаштносп й кшькоси послуг населению, що надаються за допомогою 1КТ.
402
Результата дослвдження.У юбернетищ, як наущ для дослщження властивостей систем бюлопчно!, техшчно! та сощально! природи, розглядають вщповщно три види шформацп: бюлопчну, машинну (техшчну) I сощальну. 1иш1 форми шформацшних потоюв I вщповщно шш1 шформацшш системи нею не вивчались. Поява автоматизованих шформацшних систем викликала людино-машинш системи I вщповщно людино-машинш шформацшш процеси. 1х розглядають як четвертий тип систем, коли внутршньомашинш та м1жмашинш потоки шформацп оргашчно поеднуються з потоками сощально! шформацп. Це принципово новий I важливий кторичний феномен, що знаменуе перехщ суспшьства на новий р1вень життед1яльност1[1].
В робот1 [2] представлена щкава з ще! точки зору шформацшно-структурна модель единого шформацшного простору людства,яка складаеться з двох пщсистем: 1) шформацшний ресурс; 2) оргашзащя та штегращя шформацшного ресурсу.
Перша пщсистема мютить два пщблоки:"1нформацшне поле знань предметних сфер" ( бюлопя економжа I т.п.) та"1нформацшне поле знань з проблем та мети ор1ентацп шформацп"'. Виокремлення другого пщблоку обумовлено необхщшстю штеграцп шформацшного ресурсу, що е адекватною до потреб людини, суспшьства та держави. Саме корпоративна структуризащя шформацшного поля знань з точки зору потреб людини, суспшьства та держави в шформацп забезпечуе ефектившсть пошуку необхщно! шформацп. Вщповщно до зазначеного вище стае зрозумшим виокремлення таких складових цього пщблоку :
-людина та суспшьство;
- держава: законодавча, виконавча, судова влада та засоби масово! шформацп.
Структурш елементи складово! «Людина та суспшьство» вщображають основш потреби людини у здоров'!, штелектуальному й духовному розвитку, сощальному захист1, забезпеченш!! прав I свобод, еколопчност1 навколишнього середовища.
Структурний елемент складово! «Держава» з !! гшками влади вщображае основш обов'язки держави перед людиною та суспшьством .
Друга пщсистема складаеться з трьох пщблоюв:
- Проблемно ор1ентоваш шформацшш простори (П01П);
-Центри шформацшно-анал1тично! пщтримки (Ц1АП);
-1нформацшно-технолопчна база единого шформацшного простору.
Головною щеею виокремлення пщблоюв е необхщшсть в:
- ор1ентацп шформацп за проблемою та метою (перший пщблок);
-оптим1зацп оргашзацп шформацшного ресурсу для вироблення
збалансованих ршень та ефективност1 управлшня (другий пщблок);
-детального розгляду шформацшно-технолопчно! бази оргашзацп кожного проблемно- ор1ентованого простору та !х штеграцп (третш пщблок).
Призначення пщблоку ПОГП — виокремити ¿з загального шформацшного ресурсу корпоративну шформащю за предметом, проблемою, метою та
403
оргашзувати И в шформацшне середовище, що передбачае створення розподшено! шфраструктури доступу та швидкого пошуку необхщно! шформацп ф1зичними та (або) юридичними особами. Кожний ПОГП —це свого роду оргашзащя предметно! класифшаци та вербального кодування шформацп за вщповщною проблемою та метою.Зокрема:
-единий шформацшний просир осв1ти та науки (£1П ОН); -единий шформацшно-еколопчний просир (£1ЕП); -единий шформацшний просир аграрного сектору (£1П АС) I т. п. Зазначимо, що запропонований перелж ПОШмв достатньо повно вщображае потреби в шформацп людини, суспшьства та р1зних державних структур.
Призначення пщблоку Ц1АП— концентращя, ¿нтеграц!я, анал1з I нав1гащя в!дпов1дно! ¿нформац!!. Виокремлення цього пщблоку обумовлено необх1дн1стю швидкого пошуку шформацп для ефективного прийняття управл1нських ршень адм1н1стративним апаратом рег1онального та державного р1вшв.
Орган1зац1я ¿нтеграц!! ¿нформац!йного ресурсу як усередиш кожного ПОГПу, так й ¿нтеграц!я П01П!в у единий шформацшний прост1р може бути здшснена лише за наявност1 в!дпов1дно! шформацшно технолопчно! бази (трет1й п1дблок). Необхщними складовими ц1е! бази е : -шформацшно-довщков1 системи (1ДС); -!нформац!йно-анал!тичн1 системи (1АС); -!нформац!йно-консультац!йн1 системи (1КС); штелектуальш шформацшш технологи (11Т); -компьютерпо-телекомушкацшне середовище (КТКС). Таким чином, розглянута !нформац1йно-структурна модель дае уявлення про проблему единого шформацшного простору в цшому. Вона в1дображае стратег1ю побудови единого ¿нформац!йного простору Укра!ни та е свого роду загальним «вектором» штеграци.
Одним ¿з напрямк1в в реал1заци тако! модел1 е ,на наш погляд ,"1нформац1йно-структурна модель бюекомедицини"яка б , виходячи ¿з системного принципу дослщження, охоплювала вс1 основш складов! д!яльност! сусп!льства: б!олог!ю людини, еколопю, медицину(як людини так! тварини), на фон! !х шформацшного забезпечення. Ця модель складаеться з таких блок!в:
-!нформац!йне поле знань предметних галузей;
- !нформац!йно-технолог!чна база дослщження.
Перший блок пщроздшяеться на три предметш галуз!, що складають необх!дн! знания м!ждисципл!нарного досл!дження бюекомедицини: б!олог!я людини, еколог!я та медицина. Критер!ем виокремлення знань у цих предметних галузях е критер!й вщповщност! знань глобальн!й мет! досл!джень бюекомедицини, а саме:
- здоров'я людини у р!зних екосередовищах з позици ф!зичного, псих!чного ! соц!ального статуав;
404
-залежшсть здоров'я пщ триедносп взаемовпливу основних чинниюв: генетичного, еколопчного та способу життя;
-формування, пщтримка та розвиток здоров'я людини у единому внутршньосистемному (людина) та системно-середовищному (людини I оточуюче середовище) шформацшному простор!.
Згщно ¿з зазначеним критер1ем у предметнш галуз1 бюлопя людини необхщними е знания про властивост1 оргашв I систем оргашзму людини, принципи та законом1рност1 внутршньо системного функцюнування оргашв I ф1зюлопчних систем оргашзму в нормг Поряд ¿з наведеними знаниями необхщш також знания про внутршньосистемну динамжу структурно-функцюнально! оргашзаци мозку не тшьки як органа керування ф1зюлопчними системами оргашзму, айяк об'екта шзнання процеав мислення.
Еколопя як наука вивчае законом1рност1 формування I функцюнування бюлопчних систем у 1х взаемоди з оточуючим середовищем. У комплекс! еколопчних проблем здоров'я людини е центральним системоформувальним фактором, що об'еднуе р1зш дослщження, мета яких — вивчення законом1рностей впливу р1зних зовшшшх дш на оргашзм людини. У наш час дуже актуальним е питания про еколопчну обумовлешсть стану здоров'я населения. Для його виршення треба навчитися об'ективно оцшювати не тшьки здоров'я людини, а й «здоров'я» середовища. Необхщно навчитися кшьккно оцшювати вплив оточуючого середовища на здоров'я людини. При цьому зазначимо, що оточуюче середовище е р1зномаштним, нестабшьним та багатофакторпим.
Для бюекомедицини потр1бш знания про еконорму як системно-середовищний гомеостаз взаемоди людини з р1зними оточуючими середовищами — природним (довкшля), сощальним, шформацшним та духовним. Не менш важливими е знания про методи та способи д1агностики функцюнального стану людини в умовах екстремальних середовищ, його граничних можливостей, пристосування до них, а також знания про методи та засоби пщтримки системи. При цьому важливе мкце на наш погляд повине придшятися також стану здоров'я тварин I птищ, поскшьки тваринницька продукщя виступае одним з основних джерел харчування людини I вщ якост1 яко! суттево залежить здоров'я людини. Одержання шформацп про погол1в'я тварин, прогнозування ринюв тваринницько! продукци, охорона територи Украши вщ шфекцшних захворювань, контроль за станом виробництва I походженням продукци тваринництва набуло в осташ десятир1ччя особливо! ваги[31.
Висновки. Системний пщхщ при дослщженш проблеми ,який би враховував не тшьки шформацшний аспект конкретного осв1тнього напрямку як вщповщний пщблок единого шформацшного простору, але I його забезпечення вщповщними шформацшними технолопями, створюючи тим самим шформацшну систему цього напряку, е необхщною умовою вщповщност1 осв1тньо! д1яльност1 вимогам шформацшного суспшьства.
Л1тература
405
1.Глушков В.М. Основи безьумажной технологи.М. 1982
2.Гриценко B.I. 1нформацшш технолог!! в бюлогп та медицин!.
3.Кухар Р.Б., Квачов В.П., Кравець С.М. Управл!ння як!стю тваринницько! продукцп засобами шформацшних технолог!й та проблема шдетифкацп тварин. Наук.в!сник ЛНУВМтБТ ¿м.. С.З. Гжицького-Льв!в,2010, т 11 №3(42) ч.1.
Summary
We study the problem of information education as a prerequisite for the formation of the information society, the society of the future.
406
