CC BY
74
УДК 378.047:658-057.212
Дядюра Г.М.,®канд. фшол. наук, доцент1, Мащак С.О., канд. психол. наук, доцент2 1Черкасъкий державный технологгчнийунгверситет 2Дрогобицъкий державный педагоггчнийунгверситет гменг I. Франка
ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА-ПРОФЕСЮНАЛА
У статт1 розглядаютъся основт теоретичт та методичт аспекты / стратеги формування професшног компетентност1 майбутшх фахгвщв-менеджергв, обгрунтовано шляхи та умови гх реал1зацп в умовах навчання студент1ву вищих навчалъних закладах.
Ключов1 слова: компетенщя, професшна компетенщя, менеджер.
Постановка проблеми. Процес входження Украши в европейський осв1тнш прост1р вимагае суттевих змш до системи осв1ти Украши в галуз1 пщготовки майбутшх менеджер1в. У сучасних умовах сощально-економ1чш, суспшьно-пол1тичш, сощально-психолопчш та особистюно-професшш вим1ри життя молодо! людини зазнають непередбачуваних трансформацш, ставлять перед нею безл1ч складних проблем, як1 заважають ш стверджуватись як фаивець-професюнал. 3 огляду на це, формування професшно! компетентное^ та система И складових забезпечать не тшьки фахове зростання майбутнього студента-менеджера, але й слугуватиме основною умовою професшного самоствердження, зростання сощального авторитету та збереження психолопчного здоров'я. Ця проблематика об'еднуе та синтезуе р1зномаштш пщходи щодо И розв'язання не тшьки в психолого-педагопчнш л1тератур1, але й широко дослщжуеться сум1жними галузями. Проведений нами анал1з актуал1зуе проблему формування професшно! компетентное^ та И складових через систему вуз1всько! осв1ти. Анал1зуючи сутшсть професшно! компетентност1 менеджера, ми дотримувались основних пщход1в до И вивчення в1тчизняними та заруб1жними науковцями. Перш за все, поняття компетентшеть вщображае готовшеть та здатшеть до виконання конкретних вид1в д1яльност1, наявшеть сформованих вмшь та навичок. Компетенци менеджера виступають складовою загально! компетентное^ людини у сфер1 професшно! д1яльност1 та суспшьно-трудово! активности Варто зазначити, що стратепя формування професшно! компетенци менеджера розглядаеться нами, як така, що забезпечуе створення зовшшшх та внутршшх умов д1яльност1, яю сприяють розвитку та становлению особистост1 професюнала.
Проблема професшно! компетентное^ як наукова категори була предметом дослщження в1тчизняних та заруб1жних науковщв, а зокрема И теоретичш та прикладш аспекти дослщжували Н. Кузьмша, А. Маркова, Л.
® Дядюра Г.М., Мащак С.О., 2012
140
Мтна, НЛванцова, С. Якименко, О. Хмизова, Дж Равен, Р. Уайт, Д. Хаймс, А. Хуторський та багато шших.
О.Падалка розглянув вплив шформатизаци на розширення складових професшно! компетентности М. Свтух, Л. Дибкова демонструють технологш реал!заци формування професшно! компетентност! майбутшх економкив у навчальнш д1яльност1, М. Вачевський пропонуе форми та засоби практично! реал!зацп проблеми формування професшно! компетенцп майбутшх маркетолопв, а Г. Тюлю визначае компетенцп менеджера як освпш, особисткно-шдивщуальш, сощально-лщерськ!, спещальш (у галуз! професшних знань та умшь) [8].
Усе це, з одного боку, вимагае узагальнення \ систематизаци запропонованих пщход!в, а з шшого - викликае необх1дн1сть п1двищення якост1 профес1йно! п1дготовки майбутн1х менеджер1в у вищих навчальних закладах. Саме тому, вважаемо, що досл1дження проблеми формування професшно! компетентное^ майбутн1х менеджер1в сьогодш вимагае переосмислення ¿нтегрованого вивчення р1зними галузями наукового знания. Вважаемо, що система компетенцш носить загальний характер, але не в1дображае ц1л1сно зм1сту формування профес1йно! компетентност1 майбутнього менеджера.
Мета статт! Основна зм1стова канва стагп спрямована на теоретичний анал1з, обгрунтування та виокремлення стратег1й формування компетентност1 майбутнього менеджера.
Виклад основного матер1алу. Профес1йна компетентн1сть фах1вця стала предметом дослщження в1тчизняно! науки пор1вняно недавно. Зауважимо, що у другш половин! XX стол!ття терм!н «компетентшеть» вживався як синон!м профес!онал!зму ! системи його складових. Синон!мом поняття компетентност! е терм!н «базова навичка». Досл!дник ц!е! проблематики Б. Оскарсон вважае, що базов! навички - це доповнення до специф!чних професшних навичок. Вони включають здатност! до ефективно! роботи в команд!, планування та вир!шення проблем, творч!сть, лщерство, п!дприемницьку повед!нку, орган!зац!йне бачення, комушкативш навички [7].
Рада Свропи пропонуе ! приймае визначення наступних ключових компетенц!й, котрими повинн! волод!ти молод! професюнали: пол!тичн!, соц!альн!, культурн!, м!жкультурш, комун!кативн!, ¿нформативн!. Зазначимо, що пол!тичш та соц!альн! компетенц!! або здатшеть приймати в!дпов!дальн!сть, брати участь у розробщ групових р!шень, вир!шувати конфлжти без насильства, п!дтримувати та покращувати демократичн! ¿нституц!! забезпечують особист!сний розвиток фах!вця, сусп!льну соц!ал!зац!ю. Готовн!сть контролювати прояви расизму, ксенофоб!! та кл!мату нетолерантност!, прийняття розб!жностей, повага до шших нацш, культур, мов та релтй визначаються як основна умова формування м!жкультурно! компетентност!, що забезпечуе життед!яльн!сть у культуролог!чному простор!.
Особливу роль у сучасному ¿нформатизованому суспшьств! в!д!грае комун!кативна компетентн!сть. Особист!сть, яка не волод!е нею, приречена на сощальну ¿золяц!ю. Комун!кативна компетенц!я - це також волод!ння б!льше,
141
шж одшею мовою. Перелш компетенцш, яю пов'язаш ¿з зростанням шформатизаци суспшьства можна продовжити. Це \ оволодшня шформацшними технолопями, критичне ставлення до шформацп, котра розповсюджуеться мас-мед1я та рекламою, здатшсть вчитися протягом усього професшного I особистого життя.
Погоджуемося, що ключов1 компетенцп - це штегроване утворення, що мктить комплекс р1зномаштних складових, вони е значно ширшими за знания, вмшня або навички, охоплюють шзнавально-когштивну, операцшно-технолопчну, мотивацшну-потребову, етичну, сощальну та поведшкову складов!. А. Хуторський [9] вважае, що до змюту основних ключових компетенцш входять: цшшсно-змютов1, загальнокультурш, навчально-шзнавальш, шформацшш, комушкативш, сощально-трудов1 та особисткш, яю розмежовують за сферами функцюнування.
Погоджуемося I пщтримуемо думку I. Зимньо!, що осв1та з1ткнулася з проблемою визначення змкту поняття компетентнють I розмежування ключових компетенцш. Це значно ускладнюе розробку пщход1в, процедур, критерив, шструмент1в та 1х оцшки як результату осв1ти. Дослщниця визначае три основш групи компетенцш:
1) компетенцп, що вщображають ставлення людини до само! себе як особистост1 та суб'екта життед1яльност1;
2) компетенцп, що вщносяться до взаемоди людини з шшими людьми;
3) компетенцп, що мають вщношення до д1яльност1 людини та проявляються у вс1х И типах та формах [3].
Зазначимо, що А. Маркова визнала необхщним структурувати професшну компетентнють за певними блоками, що об'еднують: професшш -це об'ективно необхщш знания; професшш та об'ективно необхщш вмшня; професшш психолопчш позици, настанови фах1вця, яких вимагае профеая; особливост1, що забезпечують оволодшня професшними знаниями та вмшнями, а також - спещальна, сощальна, особистюна та ¿ндивщуальна компетентнють
[5].
Таким чином, анал1з узагальнення та вивчення педагопчно! д1яльност1 у вищих навчальних закладах дозволили нам визначити деяю аспекта дослщження професшно! компетентност! майбутнього менеджера. Зокрема, комушкативна компетентнють студент1в-менеджер1в - це дослщження процесу формування комушкативно! компетентност! менеджер1в туризму у процеЫ вивчення шоземно! мови, розробка психод1агностично! модел1 професшно! компетентност! менеджера шновацшного осв1тнього закладу, формування мовно! компетентност! майбутшх менеджер1в у процес1 професшно! осв1ти, формування сощально-психолопчно! компетентност! менеджер1в туристично! сфери у професшнш пщготовщ. Також В. Местечкш грунтовно анал1зуе розвиток комушкативно! компетентност! менеджер1в осв1ти у процеЫ пщвищення квал1ф1каци, а розвиток оргашзацшно-педагопчно! компетентност! менеджера осв1ти у процеЫ управлшсько! д1яльност1 у професшному навчальному заклад1 демонструе С. Баландш; формування сощально!,
142
ф1зкультурно-спортивно1, сощально-культурно! компетентно CTi майбутшх менеджер1в, управлшсько! культури розглядае С. Гшаз1ева; проблеми формування професшно! компетентное^ менеджер1в сощально-культурно! д1яльносп у внз культури та мистецтв (М. Асашова); формування управлшсько! культури як компоненту професшно! компетентное^ майбутнього менеджера вивчае О. Сршова, сощальш детермшанти формування комушкативно! компетентное^ менеджер ¿в О. Полякова.
Вивчення професшно! компетентное^ поширюеться на pi3Hi сфери людсько! життед1яльност1. Дослщник Н. Креденець вивчае формування професшно! компетентное^ молодших спещал1ст1в легко! промисловост1, М. Вачевський - формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш; В. Локшина дослщжуе професшну компетентшеть менеджер1в соцюкультурно! сфери в контекст! модершзаци вищо! осв1ти.
Дж. Равен вважае, що управлшеью компетенци забезпечують виконавчу складову професшно! д1яльност1 i актуал1зуються за умов вщповщно! мотивацп, яка зумовлюе формування загально! компетентное^ людини у сфер1 сощально-трудово! д1яльностг BiH вивчае приховаш компоненти компетентное^, !х гетерохроншеть та прояв у р1зномаштних ситуащях. Синтезуючи та узагальнюючи розглянут1 пщходи, зазначимо, що професшна компетентшеть е важливим критер1ем вщповщност1 фах1вця вимогам професшно! д1яльностг
Ми вважаемо, що вища школа повинна сприяти формуванню таких компетенцш у майбутшх менеджер1в: розробка та формування стратегш, прийняття та реал1заци управлшських ршень; кер1вництво шновацшними процесами та груповою динамкою; упорядкування м1жособисткних комушкацш та управлшня оргашзацшними комушкащями.
Теоретичний анал1з проблеми професшно! компетентное^ породжуе необхщшеть пошуку та обгрунтування методичних умов !! формування. Учеш М. BieBCbKa, Л. Красовська вважають, що формування професшно! компетентное^ забезпечуе ор1ентування у потощ шформацп, створюючи умови для безперервного саморозвитку. Дослщнищ зазначають, що важливо у цьому процеЫ домагатися фундаментальное^, оргашзаци процесу професюнал1заци людини як взаемоди з вщкритим штелектуальним середовищем. Лише тод1 можна вести розмову про формування та розвиток компетенцш як основи штелектуального кадрового потенщалу суспшьства, збереження штелектуально! активное^ спещалюта вищо! квал!ф1каци протягом ycie! професшно! д1яльност1 [2].
Дуже часто професшну компетентшеть пов'язують ¿з засвоенням певного набору стереотипних мехашзм1в або алгоритм1в поведшки. Не заперечуючи необхщност1 формування компетентное^, ми погоджуемося ¿з позищею М. BieBCbKo! та Л. Красовською, що пщготовка професюнала е процесом, який мае бути креативним вщносно позицш суб'екпв навчання, вшьним входженням до шформацшного поля суспшьства та виходу за його меж1, використання cnoco6iB штелектуально! взаемоди, спрямованих виключно на саморозвиток, самовдосконалення людини [2].
143
Справжнш фах1вець це особисткть, здатна приймати та реал1зувати нове, д1яти нестандартно та креативно, працювати у вшьному штелектуальному середовищ!, котре позбавлене упередженост! погляд1в та пщход!в.
М. В1евська та Л. Красовська зазначають, що креатившсть вир1зняеться за яюсними ознаками, за якими в процес! викладання мають створюватися передумови для формування у спещашспв готовност! до прийняття професшних, етичних ршень у ситуащях суспшьно!, економ1чно!, пол1тично! невизначеносп, постшного культуролопчного взаемовпливу. За такого пщходу невизначешсть сприймаеться як нове, потребуе дослщжень, викликае штерес, хвилюе емоц1йно, а бачення нового е несум1сним ¿з стереотипним мисленням, результата якого визначають розвиток суси1льства тривалий час 2].
Широким арсеналом засоб1в формування \ розвитку профес1йно! компетентност! майбутшх менеджер1в волод1ють трен1нги, яю сприяють утвердженню ус1х складових професшно! компетентност!. Дотримуемося думки, що викладання у вищих навчальних закладах повинно грунтуватись ¿з врахуванням методичних умов за такими аспектами: дидактичний, технолопчний, педагог1чний, психолог1чний. У свою чергу дидактичний аспект - це систематизащя ¿нформац11 з урахуванням И мшливост1, оновлення, адаптац11 та систематизац11 вщповщно до умов навчально! д1яльност1, вияву неточност1 або нев1дпов1дност1 у систем! навчально! шформацп, демонстращя И обмеженост1 рамками навчального процесу; вияв нових п1дход1в до систематизац11, узагальнення. Технолопчний аспект тюно пов'язаний ¿з вмшнями педагога не тшьки ор1ентуватись у сучасних технолог1ях навчання та викладання, але й впровадження ним нових психолого-педагопчних технолог1й, пристосування до потреб конкретно! навчально! системи. Реал!зац!я технолопчного аспекту передбачае оновлення педагог!чних технологш сучасними прийомами та методичними пщходами. Психолог!чний аспект - це перш за все формування динам!чност!, гнучкост! креативност! мислення, адекватн!сть в!дображення ситуацш, суб'ект!в д!яльност!; в!дкрит!сть нововведениям, вщсутшсть опору зм!нам.
Вважаемо, що визначеш нами аспекти сприятимуть реал!зац!! стратеги формування професшно! компетентност! майбутшх менеджер!в-професюнал!в.
Висновки. Таким чином, досл!дження основ формування професшно! компетентност! майбутшх менеджер!в передбачае виокремлення психолог!чного, технолог!чного, педагопчного та дидактичного аспект!в; визначення теоретико-методолог!чних та методичних передумов професюнал!заци майбутн!х менеджер!в стало можливим на пщстав! анал!зу досл!джень комплексного пщходу у в!тчизнянш та заруб!жн!й наущ. Шляхи та стратег!! формування професшно! компетентност! фах!вця - це створення оптимальних зовн!шн!х та внутр!шн!х умов д!яльност!, сприятливих для становления особистост! профес!онала.
144
Л1тература
1. Вачевський М. В. Теоретико-методичш засади формування у майбутшх маркетолопв професшно! компетенци. Монограф1я./ ВачевськийМ. В. - К.: ВД «Професюнал», 2005. - 364с.
2. В1евська М.Г., Красовська Л.1. Стратег!! формування управлшських компетенцш i методичш умови ïx реал1заци. 1нтернет-ресурс http: //www/ime. edu.ua. net| em. html.
3. Свтух M. Б. 1ндивщуальний пщхщ у формуванш професшно! компетентносп майбутшх економ1ст1в: Монограф1я / М. Б. Свтух, Л. М. Дибкова. - X.: Харювський нацюнальний ушверситет ¿меш В. Н. Каразша, 2007. - 144 с.
4. Зимняя И. А. Компетентностный поход в современном образовании // Высшая школа: проблемы и перспективы. - 2004 / В. С. Аванесов, С. С. Ветохин, В. М. Жданович и др. - Мн.: РИВШ, 2005. - С. 69-70.
5. Маркова А. В. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя // Советская педагогика. - 1990. - № 8.
6. Оскарсон Б. Базовые навыки как обязательный компонент высококачественного профессионального образования / Б. Оскарсон // Оценка качества профессионального образования: доклад 5 / Под общ. Ред. В. Байденко И, Дж Ван Зантворта. Европейский фонд подготовки кадров: проект ДЕЛФИ. - М., 2001.
7. Тюлю Г. Качество профподготовки менеджера // Высшее образование в России. - 2005. - №11. - С. 78 - 82.
8. Хуторской А. В. (редактор-составитель). Общепредметное содержание образовательных стандартов: проект «Стандарт общего образования» - М., 2002.
9. Формування професшно! компетентное^ майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу. Науковий пос1бник/тд загальною редакщею професора C.I. Якименко. - К. : Видавничий д1м «Слово», 2011. - 464 с.
Summary Diadiura G. M. 1, Mashchak S. O. 2 ^Cherkassy state technological University 2 Drogobych state pedagogical University named byI. Franco
FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF THE MANAGERPROFESSIONAL
The article is devoted to the basic theoretical and methodological aspects, professional qualification strategies of specialists - managers. Special attention is Payed to the conditions of achieving these aspects during the process of education in in higher educational institutions.
Key words: competence, professional competence of the Manager.
Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О. Я.
145
