CC BY
56
о
I
)
УДК 616.995.1-08-053.2
МАРУШКО Ю.В.1, ТОЛИКА ЮМ. ЗЕЛЕНА H.A.2, СТЕПАНИЩЕНКО О.Ю.2
1Нацюнальний медичний ун/верситет¡мен/ О.О. Богомольца, кафедра педатрп факультету пслядипломно/ осв/ти, м. Ки!в, Укра/на
2Литяча полкл1н1ка № 1 Святошинського району, м. Ки/в, Укра/на
ПОХОДИ ДО ДЕГЕЛЬМНТИЗАЦП У Д|ТЕЙ
Резюме. Актуальтсть проблеми лкування nаразитозiв не викликае сумнiвiв. Всесвтня оргатзащя охо-рони здоров'я включила боротьбу з геогельмттозамиу Глобальну стратегжрозвитку. Наше доЫджен-ня свтово'1лтератури тдтвердило значну поширетсть гельмiнтозiв i X негативний вплив на здоров'я та розвиток дтей. Метою нашого доЫдження було визначення ефективностi комплексного тдходу до дегельмттизацп дтей вжом вгд 3 рошв препаратами альбендазолу та сорбентом. Проведения дегельмттизацп альбендазолом виявилося ефективним, а доповнення терапи сорбентом сприяло швидкому зменшенню проявiв гельмттозу.
Ключовi слова: дти, аскаридоз, ентеробюз, лжування, альбендазол.
Вступ
Стан проблеми лжування парази^в продик-тований великим поширенням гельмшг^в, що пе-редаються через Грунт, та шших ввддв паразш^в, як1 вщнесеш до «забутих трошчних хвороб» (шис-тосомоз, лiмфатичний фшярюз, хвороба Шагаса та ш.). За даними всесвггаьо! оргашзащ! охорони здоров'я (ВООЗ), поширетсть основних видав гель-мштозГв така: аскаридоз — близько 1 млрд людей, трихоцефальоз — 795 млн, iншi нематодози (викли-канi Ancylostoma duodenale та Necator americanus) — 740 млн. Зазначеш паразитарш iнфекдГi найбшьш поширеш в Афридi, Пiвденнiй Америдi, швденнш частинi Ывшчно! Америки, Схiднiй Ази, 1ндд. Понад 270 млн дггей дошкшьного вжу та близько 600 млн да-тей шкшьного вжу проживають у зонах з штенсивним забрудненням гельмiнтами та потребують лжування i превентивних втручань.
До групи глистiв, що передаються через Грунт, належать види гельмiнтiв, в циклГ розвитку яких е стад1я дозрiвання яедь у Грунтi, куди вони потрапля-ють з фекал1ями хворо! людини. Зараження яйдями гельмiнтiв вщбуваеться в декшька способiв: вживан-ня овочiв, до яких прилiпленi яйця i як1 недостатньо добре вимип та приготовленi; через заражену яйдями воду; при ^i дггей у зараженому Грунтi та недостатньо розвинутих санiтарних звичках. Кл^чш прояви гельмiнтозу тюно пов'язанi з видом та кшь-юстю глиспв, якими iнфiкована людина: чим бшьш виражений i тяжкий перебiг хвороби, тим масившше iнфiкування. Гельмiнтоз негативно впливае на ну-
тритивний статус дитини, когштивш функцп, може спричинити тяжкi ускладнення, що потребують хь рургiчного втручання. Крiм того, глистяна шфекц1я сприяе сенсибiлiзацГi органiзму, змшюе iмунний статус дитини, наприклад сприяючи рилiзингу цитокь нiв, що продукуються Т-хелперами 2-го типу [1].
Актуальтсть проблеми поширення гельмшто-зiв була визнана, коли у 2004 р. на Третш глобальнiй зустрiчi партнерiв Паразитарного контролю ВООЗ (29—30 листопада 2004 р., Женева) була ухвалена ре-золюцiя, згщно з якою контроль за гельмiнтозами (цестодаз, дракункульоз, лiмфатичний фiлярiоз, шистосомоз, геогельмштози, стронплощоз, трема-тодози) необхщно ефективно пов'язувати з мульти-дисциплiнарним пщходом партнерiв до таких хвороб, як туберкульоз, маляр1я, В1Л/СН1Д [2]. Втручання у процес поширення гельмштно! шфекци робить вне-сок у досягнення глобальних цшей розвитку сторiччя, що включають: лiквiдацiю екстремально! бiдностi та голоду, доступшсть ушверсально! первинно! освгги, зменшення дитячо! та материнсько! смертности боротьбу з В1Л/СН1Дом, малярieю та туберкульозом.
Адреса для листування з авторами: Марушко Ю.В.
E-mail: Pr-Marushko@yandex.ru
© Марушко Ю.В., Тодика Ю.1., Зелена Н.А.,
Степанищенко О.Ю., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ВООЗ рекомендуе проводите превентивну xi-мiотерапiю, тобто перюдичне призначення анти-гельмiнтниx лiкiв (альбендазол або мебендазол) yciM людям, як1 проживають у зонi ризику зараження (ендемiчниx регiонаx) iз метою зменшення захворю-ваностi та трансмiсiI чотирьох ввддв геогельмiнтiв: Ascaris lumbricoides, Trichuris trichiura, Necator america-nus та Ancylostoma duodenale в областях iз поширенням вказано! шфекдй понад 20 % один раз на рж, при по-ширеннi гельмiнтозiв вище вщ 50 % — двГчГ на рiк [3]. ВООЗ вщзначае, що у всьому свiтi близько 846 млн дггей потребують проведения превентивно! х1мюте-рапи. У 2014 р. отримали профшактичне лiкyвания бшьше нж 396 млн дiтей, що становило 46,8 % вщ глобально! потреби. Цього ж року 24 кра!ни досягли мети, поставлено! Свгговою асамблеею здоров'я, проводячи превентивну ммютерашю 75 % школярiв за вказаними хворобами [4]. Навиъ брак саттарно! освiти, недостатнiсть заxодiв щодо покращення са-нiтарно-екологiчного оточення не знижують ефек-тивностi профшактично! xiмiотерапiI в ендемiчниx регiонаx, адже перiодичне проведення масово! xi-мiопрофiлактики дозволяе встановити контроль за трансмЫею геогельмiнтозiв та е ефективним й еко-номiчно маловитратним [5].
Свiтове сустльство стурбоване проблемою па-разитозiв, що викликана тiсним взаемозв'язком мж гельмiнтозами та низьким содiокyльтyрним рiвнем населення, бщнютю; також занепокоення викли-кае той факт, що унаслщок ураження гельмштоза-ми виникае порочне коло. Так, гельмштози в дiтей, впливаючи на дитяче здоров'я в цшому та, зокрема, на !х нервово-псих1чний розвиток, призводять до того, що хвора дитина не може реалiзyвати весь свш iнтелектyальний i фiзичний потенцiал, що, у свою чергу, знижуе показники содiально-економiчного розвитку. Вплив глисттв класу нематод на здоров'я дггей у китайськ1й провшдй Чiанджоy вивчали C. Liu та спiвавт. (2015), пров1вши обстеження 2179 дiтей вжом 9—12 рок1в, як1 живуть у бщних поселеннях. Серед них 42 % були шфжоват тим чи шшим видом круглих черв'якТв (аскарида, волосоголов, кри-воголовка дванадцятипала, некатор). Встановлено, що паразитарна шфекц1я у дитини була асодiйована ¡з пршими когттивними здатностями, нижчим ну-тритивним статусом, поганою шк1льною усшшнютю [6]. Пiдтверджения негативного впливу паразитозу на розвиток дитини отримали i дослщники з Кени, як1 вивчали поширешсть та дго гельмiнтiв на зроста-ючий органiзм дитини протягом перших трьох роив життя. Серед 545 дггей вжом до 3 рок1в геогельмшта-ми було шфжовано 109 дiтей (19 %), причому 7 % з них мали мультипаразитарну iнфекдiю. Зменшення антропометричних показникТв (маси тша, довжини тша, окружносп голови) протягом перших 36 мюяц1в життя було пов'язане поряд з шшими паразитарними iнфекдiями з аскаридозом [7]. Паразитичне втручан-ня шшого органiзмy у продеси зростання дитини, «обкрадання», меxанiчне пошкодження, алергiзадiя, токсичне засмiчения органiзмy хазяша не можна за-
лишати без прицшьно! уваги, осюльки наслщки для макроорган1зму глобальш.
Вагомий вплив на поширення паразитоз1в справ-ляють сан1тарний державний р1вень, об1знан1сть населення, високий р1вень гшешчних навичок на-селення. Контроль якосп води, належне санггар-не забезпечення та г1г1ену (WASH, water, sanitation, hygiene) деяю дослiдники ставлять на одну сходин-ку з профшактичною хiмiотерапieю у боротьбi з па-разитозами. R.J. Krause i ствавт. (2015) при досль дженнi впливу саштарного стану навколишнього середовища на зараженють школярiв сшьсько! Панами аскаридами та шшими нематодами встановили взаемозв'язок мiж вищою зараженiстю аскаридами та брудними пщлогами, собаками, оголеною землею на внутрiшньому дворi та недостатшм часом, проведе-ним надворi [8]. Не було встановлено рiзницi мiж рiв-нем зараження школярiв i дотриманням принципiв WASH у школi або вдома: зараження може вщбутися як у школi, так i вдома, повiдомляe група дослщни-кiв, що вивчали поширення кишкових паразитарних черв'якiв. Однак вiдзначаeться важливють пiдтримки санггарно! гiгieни i у школах (регулярне прибирання шкiльних туалепв, миття рук) [9]. Крiм того, краши з ендемiчним поширенням гельмт^в, пщтриму-ючи стратегiю ВООЗ, проводять програми масово! медикаментозно! дегельмiнтизацii. J. Benjamin-Chung i спiвавт. провели поперечне дослщження в 100 селах Бангладешу (n = 1630), вивчаючи вплив масово! дегельмiнтизацii та саттарних умов на рь вень зараження населення: 32 % вах людей та 40 % школярiв мали геогельмштоз, лише у 2 % заражених пацieнтiв спостерiгалася тяжка iнфекцiя. Проведена дегельмiнтизацiя асоцiювалася з вiрогiдно нижчим рiвнем аскаридозу серед населення. Полшшення санiтарних умов (санiтарно належш вiдхожi мiсця), установка готових пщлогових покриттiв у будинках також сприяли бiльш стабiльному скороченню пере-дачi гельмiнтозiв як самостiйно, так i в комбiнацii з дегельмiнтизацieю [10]. У дослщженш, проведеному групою вчених на чолi з A. Xia (2014), з 1997 по 2012 рж вивчався вплив хiмiопрофiлактики та санггарно-го оточення населення провшци Джiансу (Китай). Масова хiмiотерапiя була проведена 202 100 люди-но-разiв, прицшьна (едагностована») хiмiотерапiя — 2006 людино-разiв. З 1997 р. поряд iз проведеною хiмiотерапieю значно зросли обiзнанiсть населення, кiлькiсть безпечних туалепв, бшьше людей почали вживати кип'ячену воду, що корелювало iз щорiч-ним зниженням iнфiкованостi населення нематодо-зами на 29,18 % [11]. Отже, доведено, що важливими напрямами у боротьбi з поширенням гельмт^в е: пiдвищення рiвня санiтарно-ririенiчно! обiзнаностi населення, використання кип'ячено! води, обла-штування безпечних вiдхожих мiсць (актуально для сшьського населення), проведення превентивно! або прицшьно! хiмiотерапii.
Укра!на, за даними ВООЗ вщ 2011, 2015 рр., не належить до ендемiчних регiонiв щодо гельмшто-зiв, яю передаються через Грунт, i не потребуе за-
провадження стратеги превентивно! х1мютерапИ [4]. Однак, за даними вичизняних дослщниюв, зростае захворюванiсть на геогельмштози та ентеробiоз в Укра'М останнiми роками. Так, за даними К.1. Бодня (2006), найбшьш масовими в УкраШ е такi парази-тарнi захворювання як ентеробiоз (458,5 випадку на 100 000 населення), аскаридоз (138,01 на 100 000) та трихоцефальоз (21,4 на 100 000 населення), щорiчно рееструеться до 200 000 нових випадкiв ентеробюзу та до 65 000 — аскаридозу [12]. За даними обласних са-нiтарно-протиепiдемiчних станцiй, щорiчний показ-ник захворюваностi на паразитози в Укра'М у 2013 р. становив 1333 на 100 000 населення, вщзначена тен-денц1я до його зростання [13]. За даними О.М. Гор-ленко та спiвавт. (2013), 90 % хворих на ентеробюз та 65 % на аскаридоз — дти [14].
Нами був проведений ретроспективний аналiз результатiв дослщження калу на предмет виявлення яець глистав та/або !х частин на базi дитячо! полжль нiки № 1 Святошинського району м. Киева за 2014— 2015 роки (головний лжар — Н.А. Зелена).
Всього на наявнють яець глистiв було обстежено кал 12 679 дггей, глисти виявлеш у 211 дггей (1,66 %), причому основну частку становив ентеробiоз — 203 зразки (91,8 %), аскаридоз — 18 (8,2 %), шших видiв глиспв у зразках калу не виявлено. На нашу думку, за-гальноприйняп методи визначення глистяно! швазИ дещо заменшенi, що пояснюеться певними причинами. Це стосуеться технжи забору матерiалу, мето-дiв дослщження, тривалосп до початку дослщження, дослщження проводилися в бiльшостi випадкiв одноразово.
Зважаючи на види гельмiнтiв, що були нами виявлеш при вивченш результапв паразитолопч-ного дослщження у дггей, слщ зазначити, що ентеробюз викликаеться дрiбними паразитичними черв'яками — гостриками. Розвиток збудника ентеробюзу в органiзмi людини вщбуваеться в межах шлунково-кишкового тракту. Личинки виходять з яець i в середньому протягом 2 тижнiв розвивають-ся в доро^ особини, якi паразитують у нижнiх вщ-дшах тонкого i верхнк вщдшах товстого кишечника. Тривалють життя гострикiв може досягати 100 дшв, але повторне самозараження дитини призводить до персистування паразитозу. Проводить зс^бок з пе-рiанальних складок.
Аскаридоз — глистяна шваз1я з групи нематодозiв, збудниками яко! е аскариди (Ascaris lumbricoides). Ас-кариди паразитують у тонкому кишечнику. Довжи-на доросло! особини гельмiнта становить 25—30 см. Личинки й яйця аскарид потрапляють в органiзм з немитими овочами, фруктами, яйця розвиваються в кишечнику, попм потрапляють у лiмфатичнi та кро-воноснi судини, тсля чого з током кровi — в печш-ку, правий шлуночок серця, легенi, звщти в бронхи, трахею, глотку, порожнину рота. Шсля повторного заковтування в органiзмi ростуть доро^ аскариди. Проводять аналiз калу на яйця глиспв.
ВООЗ рекомендуе призначати лiкування та пре-вентивне лжування паразитозiв такими препаратами:
альбендазол, мебендазол, iвемердитин, дГетилкарба-мазин (ДЕК), празиквантел. Альбендазол — унжаль-ний препарат ¡з широким спектром до. Ефективнiсть його щодо ентеробiозy та аскаридозу доведена в рГз-них дослiдженияx, у тому числГ високо! якосп.
КрГм того, дегельмштизадгя альбендазолом спри-яла пщвищенню маси тгла у дггей вжом 2—5 роив, скороченню етзодГв дГаре! у таких дггей, що встано-вили D. Sur i ствавт. (2005) при проведены подвш-ного слшого плацебо-контрольованого рандомГзова-ного дослГдження у 702 дггей [15]. В шшому слшому пладебо-контрольованому дослГдженнГ брали участь 610 дггей, яш отримували альбендазол, 451 падГент був у груп пладебо. Вивчалася властивють альбен-дазолу завадити негативному впливу гельмштозу на масу тгла та когнитивн функдГ! дггей. За результатами дослщження встановлено, що прийом альбендазолу кожш 6 мюящв зменшуе ризик розвитку гшотрофГ! у дггей [16]. J. Keiser та J. Utzinger (2008) провели огляд пладебо-контрольованих рандомГзованих дослщжень (всього 20) ефективносп альбендазолу, мебендазолу, левамГзолу та трантелу памоату в лГкуваннГ немато-дозГв у дорослих i дггей. Високу терапевтичну ефек-тивнГсть проти аскарид показали препарати альбендазол, мебендазол i шрантелу памоат в однократнш дозГ. При лГкуваннГ кривоголовки та некаторозу вища ефективнГсть була в альбендазолу порГвняно з шшими препаратами. Проте однократш дози всгх зазначе-них препаратГв не були достатшми для ефективного лжування триходефальозу [17]. J. Horton (2000) у своему оглядГ пщкреслюе, що за 20 рокгв активного ви-користання альбендазолу (декглька сотень мгльйошв падГентГв) кглькють побГчних ефекпв була дуже низь-кою, в основному зареестроваш побГчнГ ефекти з боку шлунково-кишкового тракту (близько 1 %). Висо-ка ефективнГсть (98 %) спостерГгалась при лГкуваннГ аскаридозу (64 дослщження), 98 % — для ентеробюзу (27 дослщжень), 92 % — для A duodenale (23 досль дження), 75 % — для N. americanus (30 дослщжень), 48 % — T. trichiura (57 дослщжень), 62 % — S. stercoralis (19 дослщжень), 68 % — H. nana (11 дослщжень) та 85 % — Taenia spp. (7 дослщжень), безпечшсть, широкий спектр до та простота у використанш обумовлю-ють застосування альбендазолу як антигельмштного препарату вибору [18].
Альбендазол — антигельмштний засГб групи бен-зГмщазолу, широкого спектра до, також мае актив-нють щодо патогенних найпроспших. ДГе на кишковГ та тканинш форми паразитГв, активний щодо яедь, личинок i дорослих гельмГнтГв. Мехашзм дГ! обумов-лений вибГрковим пригтченням полГмеризадГ! бе-та-тубулшу, що призводить до деструкдГ! дитоплаз-матичних мжроканальдГв клГтин кишкового тракту гельмГнтГв; пригнГченням утилГзадГ! глюкози, бло-куванням пересування секреторних гранул та Гнших органел у м'язових клГтинах круглих черв'якГв, що зу-мовлюе !х загибель [19]. Альбендазол слабко абсорбу-еться в шлунково-кишковому трактГ. При первиннш фгльтрадй в печГндГ вГн перетворюеться на альбендазолу сульфоксид, який потрапляе в кров i тканини в
пщвищених концентрац1ях. Саме ця речовина забез-печуе основний ефект.
У своему дослiдженнi ми призначали вiтчизняний препарат Альдазол (виробництво ПАО «Кишський вiтамiнний завод»). Препарат Альдазол випускаеться у формi таблеток, вкритих плiвковою оболонкою, що мютять 400 мг альбендазолу, завдяки чому вш може бути рекомендований диям iз 3 рокiв. Згщно з ш-струкцiею до застосування препарату, для лжування ентеробiозу та аскаридозу препарат призначався в до-бовш дозi 400 мг однократно.
Терашя глистяно! iнвазГi супроводжуеться пев-ними утрудненнями: застосування протиглистяного препарату у вигляд монотерапи не виключае можли-вого розвитку iнтоксикацГi, пов'язано! iз впливом ре-човин гельмшпв. Тому для уникнення несприятли-вих побiчних явищ самого процесу дегельмштизаци С.О. Крамарьов (2006) рекомендуе проводит лжування паразитозу в три етапи: перший — пiдготовчий (3—5 дшв до призначення антигельмiнтного засобу), проводиться антипстамшним препаратом i сорбентом; другий — безпосереднiй прийом антигельмшт-ного засобу, прийом сорбенту та антипстамшного засобу продовжуеться; третш етап — вщновлюваль-ний, 5 дшв тсля прийому антигельмiнтного засобу продовжуеться прийом вищевказано! супровщно! терапи, тсля чого протягом 2—3 тнжшв призначаються пробiотики [20]. Необхщшсть комбiнованого пщходу до дегельмiнтизацГi, покликаного зменшити прояви гельмiнтного алерготоксикозу та покращити функ-цiю шлунково-кишкового тракту, спонукала нас до пошуку оптимального поеднання основного препарату iз супровщним, що стало причиною вибору нами пари препарапв виробництва Кишського вiтамiнного заводу — Альдазолу та Бюнорму.
Бiонорм (добавка дiетична) — додаткове джере-ло харчових волокон для створення оптимальних дь етолопчних умов для нормалiзацГi моторно! функци шлунково-кишкового тракту, сприяе нормалiзацГi мжрофлори кишечника, виведенню токсичних речо-вин з оргашзму, мае сорбуючi та пребютичш власти-востi. За рахунок лiгнiну i целюлози мае високу сорбу-ючу активнiсть, що дозволяе зв'язувати та виводити з просвиу шлунково-кишкового тракту патогеннi бак-терп, продукти !х розпаду, а також ендо- та екзоток-сини. Лактулоза е дисахаридом, синтезованим iз молочного цукру лактози. Без змши проходить через шлунково-кишковий тракт до товстого кишечника та сприяе розвитку бiфiдо- i лактобактерiй, нормалiзуе обмш бiлкiв, жирiв i вуглеводав, засвоення вiтамiнiв, мiкро- i макроелементiв, а також бере участь у стимуляций неспецифiчного iмунiтету.
Ефективнiсть Бюнорму доведена у терапи пащен-тш iз хронiчною кропив'янкою, додавання його дозволяе досягти зниження рiвня гiстамiну, вщновити флору кишечника, а отже, значно покращити клтчний ефект та якiсть життя пащенпв, особливо з розацеа, раннiми та тзшми акне. Тобто Бiонорм посилюе даю антигiстамiнних засоб1в, зменшуючи ризик розвитку алерпйних проявiв гельмiнтозу [21, 22].
Бюнорм призначався згщно з шструкщею до застосування препарату: диям вжом 3—6 роюв — по 1 таблетщ 3 рази на день, 6—12 роюв — по 1—2 таблетщ 3 рази на день, диям, старшим вщ 12 рокiв, — 2—3 таблетки 3 рази на день.
Мета дослщження: ощнювання ефективностi дегельмштизаци дней альбендазолом i використання супровщно! медикаментозно! пщтримки Бюнормом.
Матер1али та методи
Дослщження проводилося на базг дитячо! полжль нжи № 1 Святошинського району та дитячо! лжар-нг № 5 м. Киева протягом листопада 2015 — лютого 2016 р. У дослщження були включеш всг дгти вжом вщ 3 до 15 рокгв, у яких був виявлений гельмштоз, усього 44 дитини.
Гельмгнтна шфекщя виявлялася стандартним методом мжроскотчного дослщження товстого мазка калу на наявшсть яець глисттв або !х частин та зскргб-ка з перганально! дглянки. Скриншг-дослщження калу щодо виявлення яець глистгв проводився як дг-тям, якг звернулися з певними скаргами, так i з про-фглактичною метою.
Здайснювали клтчне обстеження дней, штенсив-нють болГв у живот ощнювали суб'ективно за вГзуаль-ною шкалою болю, який виражався в балах (0 балГв — немае болю, 10 — дуже виражений бгль). Лабораторне та шструментальне дослщження призначали залежно вщ скарг i виявлених симптомГв (загальноклшГчш аналГзи кровГ та сечi, ультрасонограф1я органiв черев-но! порожнини).
Bti дати випадково були розподiленi на 2 групи: 1-ша група — 20 дней Гз верифiкованим гельмшто-зом. Дии ще! групи отримували тгльки альбендазол (Альдазол, Ки!вський виамшний завод) у вжовш дозГ 400 мг (1 таблетка) однократно. Дии 2-! групи (24 дитини), окрГм вжово! однократно! дози Альдазолу, отримували Бюнорм (литая активований — 0,355 г, целюлоза мжрокристалГчна — 0,209 г, лактулоза — 0,120 г) у вжовш рекомендованш дозГ курсом 7—10 дшв.
Статистична обробка даних проводилася з вико-ристанням програм Microsoft Excel'07, Statistica 9.
Результати та обговорення
Серед обстежуваних дггей давчаток було 19 (43,2 %), хлопчиюв — 25 (56,8%). Середнш вж датей (М) становив 7,5 року.
Пащенти зверталися до лжаря зГ скаргами на болГ у живот рГзно! локалГзацГ! та характеру (32 дитини, 72,7 %); нудоту, блювоту (19; 43,2 %); затяжний су-хий кашель (6; 13,6 %); висип на шюрГ (15; 34,1 %); зуд у перГанальнш дшянщ (7; 15,9 %); неспокшний шчний сон (11; 25 %); роздратовашсть (16; 36,4 %); блщсть шюрних покривГв, темш круги пщ очима (18 пащенпв, 40,9 %). БолГ у животГ була переважно локалГзоваш в навколопупковш дшянщ, по правому та лГвому фланках живота. 1нтенсивнють болГв у животГ, визначена за вГзуальною шкалою болю, ста-новила 3,6 ± 0,76 бала.
Примтка: * — коеф1ц1ент в1рогщност1 р < 0,05 м'жпоказниками до лкування та на 5-й або 10-й день псля ткування.
Таблиця 1. Кл1н1чна ефектившсть дегельм1нтизаци
Показники 1-ша група (прийом Альдазолу), п = 20 2-га група (прийом Альдазолу та Бюнорму), п = 24
До лжування 5-й день пiсля 10-й день тс- До лтування 5-й день пiсля 10-й день шс-
лтування ля лтування лжування ля лiкування
Бть у живо^ 15 8 3 17 6 1
(75,0 ± 9,7 %) (40,0 ± 11,0 %)* (15,0 ± 8,0 %)* (70,8 ± 9,3 %) (25,0 ± 8,8 %)* (4,1 ± 4,6 %)*
Нудота 8 (40,0 ± 11,0 %) 4 (20,0 ± 8,9 %) 0 11 (45,8 ± 10,2 %) 2 (8,3 ± 5,6 %)* 0*
Висип на шкiрi 6 3 2 9 2 0*
(30,0 ± 10,2 %) (15,0 ± 8,0 %) (10,0 ± 6,7 %) (37,5 ± 9,9 %) (8,3 ± 5,6 %)*
Свербiж у 5 5
перiанальнiй (25,0 ± 9,7 %) 0 0* (20,8 ± 8,3 %) 0 0*
дтянщ
Неспокшний 5 4 3 6 3 2
шчний сон (25,0 ± 9,7 %) (20,0 ± 8,9 %) (15,0 ± 8,3 %) (25,0 ± 8,8 %) (12,5 ± 6,6 %) (8,3 ± 5,6 %)
Роздратова- 6 4 2 10 4 2
нiсть (30,0 ± 10,2 %) (20,0 ± 8,9 %)* (10,0 ± 6,7 %) (41,7 ± 10,1 %) (16,7 ± 7,6 %)* (8,3 ± 5,6 %)*
Затяжний су- 2 0 0 4 0 0*
хий кашель (10,0 ± 6,7 %) (16,7 ± 7,6 %)
Блщють шкiри, 8 6 4 10 5 2
темш круги пщ (40,0 ± 11,0 %) (30,0 ± 10,2 %) (20,0 ± 8,9 %) (41,7 ± 10,1 %) (20,8 ± 8,3 %) (8,3 ± 5,6 %) *
очима
Клтчне обстеження дггей проводилося до лжування гельмштно'1 шфекцц та через 10 дшв пiсля лжу-вання. При об'ективному обстеженнi не встановлено вiрогiдно нижчо'1 маси т1ла, затримки фiзичного роз-витку у дiтей iз глистами. Лабораторно також не вияв-лено вiрогiдного зниження гемоглобiну в обстежених дiтей.
Дiтей з ентеробiозом було 40 (90,9 %), з аскаридозом — 4 (9,1 %). Зважаючи на к1льк1сть дiтей з аскаридозом, ми не могли на даному етат дослщження провести аналiз залежносп тих чи шших симптомiв в1д виду паразитозу.
Критер1ями ефективност1 л1кування служили кл1-шчш (наявн1сть скарг 1 симптом1в) 1 лабораторш (в1д-сутн1сть яець глиспв у зразках калу) дан1. Слщ зазначи-ти, що в жодно'1 дитини яець глист1в у кал1 на 10-й день виявлено не було, що свщчить про високу ефектив-н1сть альбендазолу в лжуванш ентероб1озу та аскаридозу (100 %). Однак була вщзначена дещо р1зна динам1-ка реверси клтчних симптом1в у д1тей, як1 приймали монотерап1ю Альдазолом (1-ша група), пор1вняно з д1-тьми (2-га група), яю отримали комплексне л1кування (Альдазол + Б1онорм), що наведено у табл. 1.
За даними табл. 1, в обох групах дггей клтчна ефективнiсть лiкування альбендазолом (Альдазол) була пщтверджена вiрогiдним зменшенням кглькосп дiтей, яких турбували болi в живоп. У 2-й групi б1льш виражена iнтенсивнiсть болiв не перевищувала 1 бала, простежувалася чiтка теиденц1я до зменшення кiлькостi дiтей, яких турбували нудота, блювота. Од-наково в 1-й та 2-й групах пащенпв через 10 дшв тс-ля прийому Альдазолу не виявлялися сухий кашель i зуд у перiанальнiй дiлянцi. Висип на шкiрi зберiгався на 10-й день у 2 (10,0 %) дiтей 1-1 групи та не турбував
дггей 2-1 групи. Також прослщковувалася тенденц1я до меншо'1 к1лькосп пацiентiв 2-1 групи, як1 скаржи-лись на блщсть шк1ри та темнi круги п1д очима, — 2 (8,3 %) пор1вняно 1з 4 (20 %)). Отже, у 2-й груш д1-тей, як1 отримували Альдазол г Б1онорм, було значно менше пащенпв 1з болями у живот1, не спостер1гала-ся нудота, не було блювоти, висипань на шк1р1, що виявлялося в окремих пащенпв 1-1 групи. Терапгя в ц1лому переносилася д1тьми добре, поб1чних д1й не спостер1галося.
Висновок
Гельм1нтози завдають шкоди здоров'ю дитини, заважають реал1зацГ1 ц ф1зичного потенц1алу та явля-ють собою значну соц1ально-економ1чну свиову проблему, що спонукало ВООЗ до реал1зацГ1 стратеги з контролю за поширенням глистяно'1 1нвазГ1. Препарат Альдазол (альбендазол) показав високу ефективнГсть дегельмштизаци щодо гострикГв та аскарид у дГтей в1-ком в1д 3 рокГв. При комб1нован1й терапГ1 симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, а також токсико-алерг1чн1 ознаки гельмштозу (висипання на шк1р1, свербгж у пер1анальнш д1лянц1, бл1д1сть шк1ри, темш круги п1д очима, неспок1йний н1чний сон) турбували меншу к1льк1сть дней або зовс1м зникали на 10-й день тсля прийому Альдазолу, що може бути пов'язане з детоксикацшною, протиалергшною та оздоровчою д1ею Бюнорму, який призначався в л1кувальному комплекс у 2-й груп1 пац1ент1в.
Список л1тератури
1. Победенная Т.П. Эозинофилия в аллергологической практике: направления диагностического поиска / Т.П. Победенная // Клжчна iмунологiя. Алергологiя. 1нфектологы. — 2014. — № 1-2(70-71). — С. 31-35.
2. Report of the third global meeting of the partners for parasite control. Deworming for Health and Development (Geneva, 29—30 November 2004) / World Health Organization Geneva. — 2005. — Режим доступу: http://www.who.int/wormcontrol
3. Weekly epidemiological record. Relevé épidémiologique hebdomadaire. — 2015. — № 10(90). — Р. 89-96. — Режим доступу: http://www.who.int/wer
4. Soil-transmitted helminth infections. — Fact sheet N 366. — Updated May 2015. — Режим доступу: http://www.who.int/media-centre/factsheets/fs366/en/
5. Fallah M. Evaluation of two years of mass chemotherapy against ascariasis in Hamadan, Islamic Republic of Iran /M. Fallah, A. Mirarab, F. Jamalian, A. Ghaderi// Bulletin of the World Health Organization. — 2002. — Vol. 80. — P. 399-402.
6. Liu C. Soil-Transmitted Helminths in Southwestern China: A Cross-Sectional Study ofLinks to Cognitive Ability, Nutrition, and School Performance among Children /Liu C., Luo R., Yi H. et al. // PLoSNegl Trop Dis. — 2015 Jun 25. — № 9(6). — e0003877. doi: 10.1371/journal.pntd.0003877.
7. LaBeaud A.D. Parasitis min Children Aged Three Years and Under: Relationship between Infection and Growth in Rural Coastal Kenya /LaBeaud A.D., Nayakwadi Singer M, McKibben M, Mun-gai P. et al. // PLoS Negl Trop Dis. — 2015 May 21. — № 9(5). — e0003721. doi: 10.1371 / journal.pntd. 0003721.
8. Krause R.J. Ascaris and hookworm transmission in preschool children from rural Panama: role ofyard environment, soil eggs/larvae and hygiene and play behaviors / Krause R.J., Koski K.G., Pons E, Sandoval N., Sinisterra O., Scott M.E. // Parasitology. — 2015. — № 142(12). — P. 1543-1554.
9. Freeman M.C. Associations between school- and household-level water, sanitation and hygiene conditions and soil-transmitted helminth infection among Kenyan schoolchildren / Freeman M.C, Chard A.N., Nikolay B, Garn J.V., Okoyo C, Kihara J., Njen-ga S.M., Pullan R.L., BrookerS.J., Mwandawiro C.S.//Parasit Vectors. — 2015. — № 7(8). — Р. 412.
10. Benjamin-Chung J. The Interaction of Deworming, Improved Sanitation, and Household Flooring withSoil-Transmitted Helminth Infection in Rural Bangladesh. / Benjamin-Chung J., Nazneen A., H alder A.K., Haque R., Siddique A., Uddin M.S., Koporc K., Arnold B.F., Hubbard A.E., Unicomb L., Luby S.P., Addiss D.G., Colford J.M. Jr. // PLoS Negl. Trop. Dis. — 2015. — № 9(12). — e0004256. doi: 10.1371/journal.pntd.0004256. eCollection 2015. — Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC4666415/pdf/pntd.0004256.pdf
11. Xia A. Effect of comprehensive prevention and control of soil-transmitted nematodiasis in Runzhou Distric ofZhenjiang City/XiaA., Tao H.Y., Zhao Y.M., Jiang J., Wang J., Mei J. // Zhongguo Xue Xi Chong Bing Fang Zhi Za Zhi. - 2014. - № 6. - P. 665-668. -Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25856896
12. Бодня K.I. Дiагностика та лжування паразитарних твазШ у дтей / K.I. Бодня // Сучасна гастроентерологы. — 2006. - № 6(32). - C. 64-67.
13. Барсукова О. Hoei тдходи до л^вання гельмiнтозiв та протозойних шфекцт у дтей // Еженедельник Аптека. -2013. - № 39(410). - Режим доступа: http://www.apteka.ua/ article/14537
14. Горленко О.М. Гельмштози: епiдемiологiя, клтка, дiагностика та л^вання / О.М. Горленко, В.М. Поляк-Товт, М.А. Поляк // Проблеми клтчног nедiатрu. - 2013. -№ 2(20). - С. 10-14.
15. Sur D. Periodic deworming with albendazole and its impact on growth status and diarrhoeal incidence among children in an urban slum of India / Sur D, Saha D.R., Manna B, Rajen-dran K, Bhattacharya S.K. // Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene. - 2005Apr. - Vol. 99, Issue 4. -P. 261-267.
16. Awasthi S. Effectiveness and cost-effectiveness of albendazole in improving nutritional status of pre-school children in urban slums/ Awasthi S, Pande V.K., Fletcher R.H. //Indian Pediatr. - 2000. -Vol. 37, № 1. - Р. 19-29.
17. Keiser J. Efficacy of current drugs against soil-transmitted helminth infections: systematic review and meta-analysis / Keiser J., Utzinger J. // JAMA. - 2008. - № 299(16). - Р. 1937-1948.
18. Horton J. Albendazole: a review of anthelmintic efficacy and safety in humans / Horton J. // Parasitology. - 2000. - Suppl. 121. - Р. S113-S132.
19.1нструкцы до препарату Альдазол.
20. Крамарев С.А. Гельминтозы у детей // Здоровье ребенка. - 2006. - № 2. - С. 29-32.
21. Дитятковская Е.М., Родкина И.А., Грибанова Л.В., Евтушенко М.А., Бендецкая Ю.В. Современные подходы к патогенетическому лечению хронической крапивницы // Астма та алергiя. - 2014. - № 4. - С. 60-64.
22. Проценко Т.В., Проценко О.А. Пищевые волокна в терапии больных акне и розацеа // Семейная медицина. - 2014. -№ 4(54). - С. 112-115.
Отримано 26.04.16 ■
Марушко Ю.В.1, Тодыка Ю.И.1, Зеленая H.A.2, Степанищенко О.Ю.2
Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, кафедра педиатрии факультета последипломного образования, г. Киев, Украина 2Летская поликлиника № 1 Святошинского района, г. Киев, Украина
ПОДХОДЫ К ДЕГЕЛЬМИНТИЗАЦИИ ДЕТЕЙ
Резюме. Актуальность проблемы лечения паразитозов не вызывает сомнений. Всемирная организация здравоохранения включила борьбу с геогельминтозами в Глобальную стратегию развития. Наше исследование мировой литературы подтвердило значительную распространенность гельминтозов и их отрицательное влияние на здоровье и развитие детей. Целью нашего исследования было определение эффективности комплексного подхода к дегельминтизации детей в возрасте от 3 лет препаратами альбендазола и сорбентом. Проведение дегельминтизации альбендазолом оказалось эффективным, а дополнение терапии сорбентом способствовало быстрому уменьшению проявлений гельминтоза.
Ключевые слова: дети, аскаридоз, энтеробиоз, лечение, альбендазол.
Marushko Yu.V.1, Todyka Yu.I.1, Zelena N.A.2, Stepanyshchenko O.Yu.2
''National Medical University named after O.O. Bohomolets, Department of Pediatrics of the Faculty of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2Children's Outpatient Clinic № 1 of Svyatoshin District, Kyiv, Ukraine
THE APPROACHES TO DEWORMING OF CHILDREN
Summary. The urgency of the problem of the treatment of parasitosis is not in doubt. The World Health Organization has included the control of soil-transmitted helminthiasis into the Global strategy of development. Our study of world literature has confirmed the significant prevalence of helminthiasis and their negative impact on the health and development of children. The aim of our study was to determine the effectiveness of an integrated approach to deworming of children from 3 years using albendazole preparations and sorbent. Deworming with albendazole has been effective, and the addition of sorbent to the therapy contributed to a rapid decrease in the manifestations of helminthiasis.
Key words: children, ascariasis, enterobiasis, treatment, al-bendazole.
