CC BY
42
УДК 616.895.4-08 ЖИВОТОВСЬКА л.в.
ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академ/я», м. Полтава
П1дх1д ДО ТЕРАПИ ХВОРИХ ¡3 НЕВРОТИЧНИМИ ДЕПРЕСИВНИМИ РО3ЛАДАМИ
Резюме. Оцтено терапевтичну ефективтсть препарату Езопрам при лжувант хворих 1з невротичними депресивнимирозладами. Результати доЫдження показали, що препарат Езопрам мае позитивний вплив на психiчний та соматичний стан пацiентiв при вiдсутностi виражених побiчних ефектiв, що сприяе формуванню позитивного вiдношення до терапи. Ключовг слова: невротичш депресивш розлади, препарат Езопрам.
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЩЕМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Проблема депресивних розладав е одшею з найактуаль-шших у теори i практиц сучасно! медицини. Депресивш стани — одна з основних причин су!цидально! поведшки, при цьому недагностоваш й нелюэваш депресивш пору-шення в ряд! випадыв заюнчуються самогубством хворих [1—3]. Так, за даними Всесвггаьо! оргашзаци охорони здоров'я, на початку ХХ1 столiття питома вага депресивних i тривожних розладав становила близько 40 % у загальнiй структурi зареестровано! в свiтi псимчно! патологи [4].
При депресii' страждають практично вс сфери — емоцiйна, штелектуальна, вольова та мотивацiйна, що виявляеться як суб'ективно в скаргах ^ента, так i об'ективно — в змш поведiнки [5]. На психолопчному рiвнi депресiя характеризуеться зниженим фоном настрою (гiпотимiею), комплексним порушенням псиично! та фiзичноi активностi, зниженням потяпв, песимютич-ним ставленням до себе, свого минулого та майбутнього.
За останш десятирiччя багато уваги придляеться ви-вченню депресй як психиатрами, так i спецiалiстами шшого профтю. Так, 6.1. Чазов пщкреслюе, що депрешя — це не просто певний псиичний стан людини, оскшьки вона су-проводжуеться вираженими порушеннями функцй органiв i систем оргашзму [6]. Слщ зазначити, що клЫчна картина депресивних розладав не вичерпуеться лише симптомами зниженого настрою. В бтьшосл випадюв у таких хворих мають мiсце i рiзноманiтнi соматичнi скарги. Нерщко саме соматоформш прояви депресiй i е основною причиною !х звернення до лiкарiв, причому не до психiатрiв, а залежно вщ особливостей таких хворобливих проявiв, як задиш-ка, болi в серцi, дисюнезй шлунково-кишкового тракту, сексуальш дисфункцй та iншi, до лк^в терапевтичного профтю, неврологiв, сексопатолопв тощо. Нерозпiзнана
депрешя часто призводить до неадекватно! симптоматично! терапи, що, як правило, е неефективною [7]. Через те, що в подабнш ситуаци пащенти не отримують адекватного лiкування, це призводить до поглиблення i хрошф^цй псиично! патолог!!. Хворi на депресiю часто акцентують увагу на соматичних скаргах ^ не усвiдомлюючи псиич-но! хвороби, не надають адекватного значення змшам в емоцшному життi. Однiею з причин гiподiагностики е iгнорування особливостей клшчно! картини депресiй: переважання соматизовано! симптоматики, вегетативних проявiв, розлад!в сну й апетиту [8].
Важливим аспектом е також виршення питання про те, насильки депресивний пацiент спроможний задо-вольняти сво! потреби в процеш лiкувальноi взаемоди та як його хвороба впливае на матер1альний статус, сь мейне та сощальне оточення. Численна рiзноманiтнiсть психофармакологiчних засобiв не завжди дозволяе до-сягти полегшення страждання. Не всi пащенти можуть дозволити собi придбати сучасш лiкарськi засоби через певнi матерiальнi труднощi. Такi обставини посилюють прояви депресй та знижують рiвень сощального функщ-онування хворих [9]. У зв'язку з цим при встановленш у хворого наявност депресивного стану сл!д ураховувати, що вiн проявляеться, як правило, в едност порушень псих!чно! та соматично! сфери, сощально! активностi,
Адреса для листування з автором:
Животовська Л.В.
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академш» 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Животовська Л.В., 2013 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
суб'ективного переживання негативного афекту та спро-можност задовольняти базовi потреби. Тому депрешя е не тiльки психiатричною, але й загальномедичною проблемою [10].
Важлива роль у формуваннi депресй належить не-йромедiаторнiй системi. Це, перш за все, пресинаптичнi утворення л!м6!чно! делянки, що бере участь в оргашзаци емоцiй та мотивацш [11]. Численнi данi мультидисци-плшарних дослiджень останнiх десятирiч дозволили конкретизувати нейрохiмiчну локалiзацiю афективних розладiв — основу !х становлять порушення синаптично! передачi у вищевказаних церебральних структурах [12]. Пошук ефективних методiв терапй при депресивних роз-ладах залишаеться одним iз прiоритетних завдань сучас-но! медицини. 1снуе багато хiмiчних сполук з антидепре-сивною актившстю. Вони вiдрiзняються за механiзмом дц та мають рiзнi побiчнi ефекти. Новi перспективи у вирiшеннi проблеми л^вання хворих iз депресивними розладами намггилися завдяки вiдкриттю селективних шпбггс^в зворотного захвату серотонiну (С1ЗЗС), що мають високу ефективнiсть у поеднанш зi сприятливими характеристиками безпеки. З серотоншерпчною дiею антидепресантiв пов'язують послаблення депресивно! (ангедонiя, циркадно-вiтальнi прояви, знижений на-стрiй) та обсесивно-фобiчноl симптоматики, посилен-ня контролю за iмпульсивно-компульсивними дiями, пригнiчення агресивно! та автоагресивно! поведiнки, послаблення больового синдрому (антиноцицептивна дя) [8, 13].
Найбiльш селективним препаратом iз усiх С1ЗЗС е есциталопрам (S-iзомер рацемiчного циталопраму), який щонайменше в 100 разiв бшьш активний, нiж R-енантiомер, щодо пригшчення захвату серотонiну. Препарат мае сприятливий фармакоюнетичний профть у зв'язку з вщсутнютю або дуже низькою спорщненютю щодо рiзних iонних каналiв, вщсутнютю впливу на зво-ротний захват шших нейромедiаторiв та взаемодц з будь-якими постсинаптичними рецепторними структурами в ЦНС (антагошзм до мускаринових, гютамшових i адре-нергiчних рецепторiв обумовлюе рiзнi антихолiнергiчнi, седативнi, кардюваскулярш побiчнi ефекти iнших пси-хотропних засобiв) [14, 15]. Есциталопрам не впливае на провщну систему серця, артерiальний тиск та не посилюе ефекти алкоголю. Завдяки цьому препарат е достатньо без-печним засобом, що дозволяе застосовувати його у хворих iз супутньою соматичною патолопею. Есциталопрам мае комплексну збалансовану дш на всi основнi компоненти клЫчно! картини депресй, тобто виявляе тимоаналептич-ну, анксiолiтичну та активуючу дш, що дозволяе вщнести його до антидепресантав збалансовано! дц.
Метою даного дослщження було визначення терапев-тично! ефективностi есциталопраму при лiкуваннi хворих депресивними порушеннями невротичного спектра.
Нами було обстежено 43 хворих (30 жшок, 13 чо-ловшв) вшом вщ 23 до 46 роыв. Згщно з МКХ-10 у 21 пащента дiагностовано соматоформнi розлади (Б 45), у
13 — неврастенiю (F 48.0), у 9 — змшат дисощативн розлади (F 44.7). Тривалiсть захворювання на момент дослiдження становила вщ 6 мiсяцiв до 2 роив. Трива-лiсть депресивного стану до початку терапй' була вщ 2 тижшв до 6 мiсяцiв.
Для оцшки стану хворих у процеш терапй' вико-ристовували такi методи дослщження: клшшо-пси-хопатологiчний, загальносоматичне та невролопчне дослiдження; шкалу Спiлбергера — Ханша для визначення рiвня реактивно'' (РРТ) та особистюно! (РОТ) тривожност (Y.L. Hanin, C.D. Spilberger, 1989); шкалу Гамiльтона (HDRS) для оцшки депресй' (M. Hamilton, 1960); методику САН (самопочуття, активнiсть, настрш) для характеристики самооцiнки особистостi; шкалу загального клiнiчного враження (CGI-I) (J. Endicott, R.L. Spitzer, J.L. Fleiss, 1976).
У кшшчнш картинi в уах пацieнтiв виявлялися компоненти депресй', вираженють яких коливалася в межах адекватно! реакцй щодо дц психотравмуючих чинник1в. Пацieнти вiдзначали пригнiчення настрою, яке поясню-вали частше як результат фiзичного нездужання, порушення сну та апетиту, зниження активност та шщативи, що впливало на !х самовiдчуття, працездатнiсть, рiвень шзнавально! дiяльностi. При цьому вони не усвщомлюва-ли ступiнь вираженост ангедонй'. У 28 пацieнтiв (65,2 %) спостер^алася тривожно-депресивна симптоматика зi скаргами на нудьгу, неспокiй, нав'язливi песимiстичнi роздуми ситуацiйного характеру, переживання загрози, пов'язано! з наявнiстю змшеного соматичного вщчуття. У 9 ошб (20,9 %) на фонi клшчних симптомiв депресивного спектра вщшчалися астенiчнi прояви у виглядi фiзичноi слабкостi, емоцшно! нестiйкостi, пщвищено! втомлюваностц невитривалостi щодо звичного режиму пращ, виснажливост уваги, плаксивостi. Депресивно-шохондрична симптоматика з алгiчно-сенестопатичними проявами переважала у 6 пацieнтiв (13,9 %) у поеднанш з гiперболiзованим страхом за свое здоров'я, емоцшною непереносимютю болю, зневiрою у власному соматично-му благополуччi, фiксацieю на свогх патологiчних вщчут-тях, як1 супроводжувалися обсесивними включеннями, але не досягали рiвня надцiнного трактування.
У хворих виявлялися соматовегетативш прояви рiз-ного ступеня вираженость Так, у 17 (39,5 %) ошб мали мюце соматовегетативнi прояви у виглядi коливання артерiального тиску, змiни ритму серцевих скорочень (вщчуття посиленого серцебиття, екстрасистолй), кардь алгiй, що виникали шсля психоемоцiйного напруження. При цьому пацieнти скаржилися на давлячий, ниючий, стискаючий бiль у серцi, що мав тенденцш до мiграцii та не зникав шсля прийому спазмолггичних препаратав. У 8 (18,6 %) пацieнтiв вiдмiчалися кардiореспiраторнi функцiональнi порушення, що супроводжувалися змшою ритму дихальних рухiв, вiдчуттям нестачi по-вiтря, неможливютю вдихнути на повнi груди. Спектр функцюнальних порушень шлунково-кишкового тракту спостертався у 15 (34, 9 %) обстежених i складався з ал-
пчних вщчутпв, як1 мали м1груючий характер, супрово-джувалися в1дчуттям печи, нудоти, кольок, розпирання та переповнення в живота. У 3 (7,0 %) хворих мали мюце цисталгй та функщональш порушення випорожнення сечового м1хура з частими позивами до сечовидтення. Серед ус1х обстежених 20 (46,5 %) пащенпв висловлюва-ли скарги на бть голови стискаючого характеру, що мав зв'язок i3 психоемоц1йним напруженням та не зникав тсля прийому знеболювальних засоб1в.
Усш хворим призначався препарат Езопрам, перший в Укра!ш генеричний есциталопрам виробництва компанй «Актавю», у добов1й доз1 10—20 мг один раз на добу незалеж-но вщ прийому гш. На початковому етап1 лкування препаратом Езопрам дозування було 10 мг перорально один раз на добу. При вщсутносп редукцй вказаних афективних порушень з 2-го тижня доза його збтьшувалася до 20 мг перорально одноразово. Псиичний стан та його динамку оц1нювали до л1кування, через 2, 4 та 8 тижшв терапй. Слщ вщзначити, що препарат Езопрам виявляв збалансовану анкс1ол1тичну, тимолептичну та антиноцицептивну дш. Власне тимолептичний ефект дом1нував 1з перших дшв терапй. Паралельно в1дбувалася редукц1я тривожних про-яв1в. Максимальний терапевтичний ефект — редукщя тривожно! та депресивно! симптоматики — в!дм1чався на 10—14-й день терапй. У подальшому вщбувалася стабш-зац1я афективно! та соматовегетативно! сфери, зм1цнення терапевтичного ефекту.
Ефектившсть терапй препаратом Езопрам шдтвер-джувалася динам1кою юльюсних показник1в шкали Га-м1льтона (HDRS): до початку терапй середнш показник становив 17,50 ± 0,36 бала, що в1дпов1дало середньому ступеню вираженост1 прояв1в депресивно! симптоматики, через 2 тижш терапй' — 13,60 ± 0,45 бала (р < 0,05), через 4 тижш — 9,80 ± 0,42 бала (р < 0,001), через 8 тижшв — 7,27 ± 0,34 бала (р < 0,001). У 65,1 % пащенпв за шкалою Сптбергера — Хан1на в1дм1чалися висок! по-казники р1вня реактивно! та особиспсно! тривожност!, у 34,9 % — пом1рш. Через 2 тижш терапй РОТ знижу-вався з 49,90 ± 0,26 бала до 46,80 ± 0,34 бала, РРТ — з 51,40 ± 0,29 бала до 43,20 ± 0,31 бала (р < 0,05), через 4 тижн! — 43,80 ± 0,29 бала та 31,50 ± 0,38 бала (р < 0,01) в!дпов!дно, через 8 тижшв — 39,80 ± 0,29 бала (р < 0,05) та 23,50 ± 0,38 бала (р < 0,001) в!дпов!дно.
Характеристика самооц!нки особистосп за методикою САН (самопочуття, активн!сть, настр!й) св!дчить про позитивну динамшу вс!х показник!в у процес л!кування. Так, показник «самопочуття» через 2 тижн! терапй збтьшився на 34,7 %, через 4 тижн! — на 51,8 %, через 8 тижшв — на 61,3 %; «актившсть» — на 25,2, 39,2 та 48,6 %; «настрш» — на 28,5, 53,5 та 61,2 % в!дпов!д-но. Усього, за шкалою CGI-I, через 2 тижн! терапй у 12 ошб (27,9 %) в!дм!чалося значне покращення стану, у 18 (41,9 %) — пом!рне, у 10 (23,3 %) — незначне покращення, у 3 (6,9 %) — стан залишався без змш. Через 4 тижн! терапй значне покращення стану було зафксовано у 29 (67,4 %) ошб, пом!рне покрашення — у 12 (27,9 %),
незначне покращення — у 2 (4,6 %) oci6 i3 депресивно-шохондричною симптоматикою. Через 8 тижшв терапй значне покращення стану було зафксовано у 80 (83,7 %) ошб, помiрне покращення — у 7 (16,3 %).
У Bcix пащенпв стшке покращення псих!чного стану 3i стабшзащею афекту супроводжувалося активiзацiею соцiальноï поведiнки. Збiльшення фiзичноï працездат-ностi вiдмiчалося вже на 3-му тижш терапй. До позитив-них властивостей препарату Езопрам належать також широкий спектр да, хороша переносимють, безпечнiсть та сумiснiсть з шшими лiкарськими засобами, зручнiсть використання через наявшсть рiзних дозових форм.
Таким чином, усшх терапй депресивних порушень залежить вiд комплексного iндивiдуального шдходу до кожного пацiента з визначенням оптимальноï' дози препарату, здiйсненням ретельного контролю за поб1ч-ними явищами, можливостi динамiчно змiнювати схему терапй в!дпов!дно до стану пацiента. Особливе значення мае встановлення партнерських в!дносин пацiента i л1-каря — розумшня пацiентом сутi порушень, як1 в нього виникли, методiв лкування, мотивованiсть його участi в процес1 терапй. А при виборi антидепресанта сл!д надавати перевагу засобам, як! задовольняють таким ви-могам: мають сприятливий фармакок1нетичний та фар-макотерапевтичний проф!ль, хорошу переносим1сть та мшмум поб1чних ефект1в, не мають лшарсько"! взаемодй з !ншими нейротропними та соматотропними препаратами, пов'язано'1' з впливом на цитохромальн1 системи печшки. Саме препарат Езопрам (есциталопрам) в!д-пов1дае вс1м цим вимогам. Важливою його перевагою е економ1чна доступшсть та р1зноман1тн1сть дозових форм, що забезпечуе широту кшшчного застосування залежно в1д тяжкост1 псих1чного стану та супутньо'1' соматично'1' патолог!'!. Можлив1сть прийому препарату один раз на добу сприяе досягненню комплайенсу у взаемов!дносинах л1каря i пац1ента. Як показали наш1 досл1дження, в терапевтичних дозах препарат не виявляе кардютоксичного та холшолггичного впливу, у зв'язку з чим вш може ефективно застосовуватися при л1куванш хворих !з депресивними порушеннями невротичного спектра з соматовегетативними проявами.
Список л1тератури
1. Вертоградова О.П. Агрессивное поведение и депрессия / О.П. Вертоградова, А.В. Ваксман // Психическое здоровье и безопасность в обществе: Науч. материалы Первого нац. конгресса по социальной психиатрии. — М.: ГЕОС, 2004. — С. 29-30.
2. Matisson C. Low recurrence and suicide rates in community depression patients / C. Matisson // Psychol. Med. — 2007. — Vol. 37. — P. 883-891.
3. Москаленко В.Ф. Проблема самогубств в Украïнi / В.Ф. Москаленко, О.К. Напреенко, Г.Я. Пилягина // Охорона здоров'я Украти. — 2008. — № 2(30). — С. 29-33.
4. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2001: Психическое здоровье: новое понимание, новая надежда. ВОЗ. — М.: Весь мир, 2001. — 215 с.
5. Марута Н.О. EM0U,iüni порушення при пограничних ncuxiunux розладах та алкогольнш залежностi (diагностика та принципи лкування): методичт рекомендаци /Н.О. Марута, 0.1. Мнко. — Хармв, 2003. — 20 с.
6. Чазов Е.И. Сегодня и завтра кардиологии/Е.И. Чазов// Тер. архив. — 2003. — № 9. — С. 11-18.
7. Напреенко А.К. Депрессии и тревога в общемедицинской практике (социальные, диагностические и лечебно-профилактические аспекты) / А.К. Напреенко // Вестник психиатрии и психофармакотерапии. — 2002. — № 1. — С. 7-12.
8. Подкорытов В.С. Депрессии: Современная терапия (Руководство для врачей)/В.С. Подкорытов, Ю.Ю. Чайка. — Харьков: Торнадо, 2003. — 350 с.
9. Пшук Н.Г. Качество жизни и депрессия / Н.Г. Пшук, Е.В. Мазур, Е.Я. Пшук, И.В. Коваленко //Арxiв nсuxiатрü'. — 2008. — Т. 14, № 3(54). — С. 20-22.
10. Марута Н.О. Депресивтрозладиумешкан^в сыьсько! мiсцевостi: клiнiко-nсuxоnатологiчна характеристика, дiагностuка та тератя/Н.О. Марута, Ж.1. Быостоцька// Арxiв п^атри. — 2008. — Т. 14, № 3(54). — С. 14-19.
Животовская A.B.
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
ПОДХОД К ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ С НЕВРОТИЧЕСКИМИ ДЕПРЕССИВНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ
Резюме. Оценена терапевтическая эффективность препарата Эзопрам при лечении больных с невротическими депрессивными расстройствами. Результаты исследования показали, что препарат Эзопрам имеет положительное влияние на психическое и соматическое состояние пациентов при отсутствии выраженных побочных эффектов, что способствует формированию позитивного отношения к терапии.
Ключевые слова: невротические депрессивные расстройства, препарат Эзопрам.
11. Воробьева Т.М. Нейробиология вторично приобретенных мотиваций / Т.М. Воробьева // Междунар. мед. журнал. — 2002. — Т. 8, № 1-2. — С. 211-217.
12. Пишель В.Я. Нейробиология депрессивных расстройств/
B.Я. Пишель, В.Б. Литвинов, О.О. Хоменко // Архив психиатрии. — 2003. — № 1(32). — С. 49-52.
13. Сыропятов О.Г. Основы психофармакотерапии: Пособие/ О.Г. Сыропятов, Н.А. Дзеружинская [и др.]; под ред. О.Г. Сыропятова. — К.: Наук. свт, 2007. — 208 с.
14. Бурчинский С.Г. Антидепрессанты — селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: на пути клинико-фармакологического усовершенствования / С.Г. Бурчинский// Укратський неврологiчний журнал. — 2009. — № 3. —
C. 65-69.
15. Сarrasco J.L. Clinical effects of pharmacological variations in selective serotonin reuptake inhibitors: an overview / J.L. Сarrasco, C. Sandner//Int. J. Clin. Pract. — 2005. — Vol. 59. — P. 1428-1434.
Отримано 05.08.13 D
Zhyvotovska L.V.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine
APPROACH TO THE TREATMENT OF PATIENTS WITH NEUROTIC DEPRESSIVE DISORDERS
Summary. Therapeutic efficacy of Esopram was evaluated while treating patients with neurotic depressive disorders. The findings showed that Esopram has a positive effect on mental and somatic condition ofthe patients, without significant side effects, which promotes a positive attitude to the therapy.
Key words: neurotic depressive disorders, Esopram.
