CC BY
12
УДК 336.22 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.28
Л. О. МЕЛЬНИК
Ушверситет Державно! фккально! служби Укра1ни
ORCID: 0000-0003-4544-3561 ПОДАТКОВА КУЛЬТУРА: ЗАРУБШНИй ДОСВ1Д
У cmammi до^джено стан податковог культури в зарубiжних крагнах. Зроблено акцент на специфц побу-дови прийнятних для держави податкових вiдносин. Визначенi об'ективт ^сторичний досвiд; рiвень економiч-ного розвитку; рiвень життя населення; рiвень розвитку податкового законодавства; ступть розвиненостi податковог системи крагни; сощальна орiентованiсть оподаткування; дiяльнiсть державног полтики у сферi формування та розвитку податковог культури; ефективтсть податковог системи та професюналгзм працiв-ниюв податкових служб) i суб'ективнi (загальний рiвень моралi та культури в суспiльствi та рiвень виконавчог дисциплiни члетв сустльства; участь базових соцiальних iнститутiв, як формують особисткть, у процесах формування культури; менталтет ) чинники формування податковог культури держави. Розглянуто методи взаемодгг податкових органiв та платниюв податюв, серед яких: адмiнiстративний примус, адмiнiстратив-не переконання та регульоват альтернативи. Розкрито особливостi формування податковог культури окремих крагн, в основi яких лежить принцип партнерства та метод переконання. Визначено, що кнуе пряма залеж-нкть мiж ставленням уряду до платниюв податтв та моральним станом платниюв податюв. Розглянуто европейський досвiд (Шмеччина, Франтя, Великобритатя), видтено скандинавський досвiд (Датя, Норвегiя, Фiнляндiя, Швещя) та досвiд США. На прикладi США визначено, що рiвень податковог культури може змi-нюватись у межах одтег крагни, що обумовлене подшом на штати з рiзними податковими законами. Свiтова практика побудови прийнятних для держави податкових вiдносин показуе, що в гг основi мае лежати принцип спiвробiтництва. Встановлено, що партнерство у податкових вiдносинах, прагнення до дотримання балансу мiж ттересами держави та платниюв податюв призводить, зрештою, до конструктивног взаемодИ фiзичних оаб, економiчних агентiв та державних органiв, вищого рiвня розвитку податковог системи.
Ключовi слова: податкова культура, платники податюв, податковi органи, примус, переконання, партнерство, взаемодiя.
L. O. MELNYK
University of the State Fiscal Service of Ukraine
ORCID: 0000-0003-4544-3561
TAX CULTURE: FOREIGN EXPERIENCE
The article examines the state of tax culture in foreign countries. Emphasis is placed on the specifics of building tax relations acceptable to the state. Determined objective (historical experience; level of economic development; standard of living of the population; level of development of tax legislation; degree of development of the country's tax system; social orientation of taxation; activities of state policy in the field offormation and development of tax culture; efficiency of the tax system and professionalism of tax service employees) and subjective (the general level of morality and culture in society and the level of executive discipline of members of society; the participation of basic social institutions that shape the personality in the processes of culture formation; mentality) factors in the formation of the tax culture of the state. Methods of interaction between tax authorities and taxpayers are considered, including: administrative coercion, administrative persuasion and regulated alternatives. The peculiarities of the formation of the tax culture of individual countries, which are based on the principle of partnership and the method of persuasion, are revealed. It was determined that there is a direct relationship between the attitude of the government towards taxpayers and the moral condition of taxpayers. The European experience (Germany, France, Great Britain) was considered, the Scandinavian experience (Denmark, Norway, Finland, Sweden) and the US experience were highlighted. Using the example of the USA, it was determined that the level of tax culture can change within the borders of one country, which is due to the division into states with different tax laws. The world practice of building tax relations acceptable to the state shows that it should be based on the principle of cooperation. It has been established that partnership in tax relations, the desire to maintain a balance between the interests of the state and taxpayers, ultimately leads to constructive interaction of individuals, economic agents and state bodies, and a higher level of development of the tax system.
Key words: tax culture, taxpayers, tax authorities, coercion, persuasion, partnership, interaction.
Постановка проблеми
Податки e одним i3 основних фшансових елеменпв функцюнування будь-якого державного утворення, а також фактором створення й перерозподшу сустльного добробуту. Однак, прийняття нормативно-правових аклв сто-совно необхвдносп сплати податюв не означае, що платники податюв будуть цього обов'язку дотримуватися.
1сторично так склалося, що на укра!нських територшх тривалий час юнувало неприязне ставлення до податк1в, на в1дм1ну в1д европейських кра!н, в яких для б1льшост1 населення сплата податшв вважаеться предметом гордосп, а дтям з раншх рок1в прищеплюеться розумшня того, що сплачуючи податки, кожен робить посильний внесок, в розвиток свое! кра!ни. Таке негативне ставлення громадян Укра!ни до встановлених державою вимог багато в чому пояснюеться !х р1внем податково! культури. Податкова культура - це певний р1вень податково! самосвь домосп в суспшьста, при якому держава усвщомлюе та втшюе податкову полтику, що враховуе штереси сус-пшьства, а платники податшв усввдомлюють необхвдшсть виконання обов'язку щодо повно! 1 своечасно! сплати законодавчо визначених податшв, збор1в (обов'язкових платеж1в) до бюджету [8, с. 55]. Щдвищення податково! культури е одшею з важливих проблем, в1д виршення яких залежить розвиток економ1ки вс1е! кра!ни. Зазначене й обумовлюе необхвдшсть проведения наукових пошук1в, присвячених р1зномаштним аспектам юнування податково! культури в заруб1жних кра!нах, в яких !! розвитку прид1ляеться належна увага.
Aналiз останнiх досл1джень та публшацш Питання податково! культури, податково! свщомосл та поведшки економ1чних агенпв у сфер1 оподаткування вивчаються багатьма вичизняними та заруб1жними авторами. Зокрема, М. Лерой [17], Дж. Шумпетер [21] при-д1ляють особливу увагу фюкальнш соцюлогп та !! когнитивному тдходу. Робиться висновок, що податкова культура грунтуеться як на традищях вщповвдного суспшьства, так 1 на взаемодп цшностей та суспшьства. Р. Бергер, А. Пауш дослвджують прояв податково! культури у Шмеччиш, Швейцари та шших кра!нах Заходу. Зпдно !х переконань, податкова культура е концепщею економ1чно! соцюлогп, в основ1 яко! лежить сустльство, ставлення особистосп до податково! системи [19]. Л. Комбест [16] приходить до висновку, що податкова культура в США е феноменом политично! науки, осшльки саме политика з1грала виршальну роль у розвитку культури податкового адмшютрування та захисту прав платнишв податк1в. Роботи З. Варнал1я, В. Калустяна, П. Мельника та Л. Таран-гул [7; 9] присвячеш дослвдженню дискусшних питань щодо рол1 податково! культури в склад! податкового потен-ц1алу. В них розкриваються особливост1 взаемозв'язку мгж процесами оподаткування й економ1чного зростання та впливу на ц1 процеси р1вня податково! культури населення. А. Василенко [4] розглядае сутшсть податково! культури, !! значення, умови формування та перспективи зростання. У роботах В. Андрущенко, О. Крилова та В. Тка-чук [2] дослщжуються питання змюту податково! культури з точки зору моральних та етичних норм поведшки, !! взаемозв'язку з шшими соцюкультурними категор1ями. I. Башинський [3] розкривае сутшсть податково! культури як економ1чно! категорп, визначае та анал1зуе проблематику формування податково! культури в Укра!ш. Варто зазначити, що в цшому проблематищ податково! культури присвячено цший пласт наукових дослвджень, як у заруб1жнш, так 1 вичизнянш науковш литература Щодо цшей нашо! статп, то особливий штерес становлять т1 дослвдження, як1 розкривають причини та критерп, що впливають або обумовлюють стан податково! культури.
Формування мети дослщження Анал1з основних дослвджень сввдчить, що у вичизняних джерелах розглядаються р1зномаштш питання, яш стосуються лише р1вня податково! самосв1домост1 в укра!нському сусшльств1. При цьому у вичизнянш науковш лггератур1 недостатньо висвиленим залишаеться стан податково! культури в заруб1жних кра!нах. Вважаемо, що дослщження заруб1жного досввду е важливим для нашо! держави, так як без цього неможливо вичленити та описати т1 елементи формування податково! культури, як можна адаптувати до потреб Укра!ни, включити !х в загальну вичизняну стратегию пвдвищення р1вня податково! культури.Метою статп е анал1з чинник1в, яш обумовлюють стан податково! культури в заруб1жних кра!нах, визначення стратег!!, яка може забезпечити тдви-щення р1вня податково! культури в Укра!ш.
Викладення основного матерiалу дослiдження Останн1м часом багато заруб1жних досл1дник1в (С. Лонг, Дж. Свшген, Дж. Шумпетер та 1н.) порушували питання в1дм1нност1 ц1нностей, соц1альних норм та установок у р1зних кра!нах та можливост1 впливу цих в1д-м1нностей на повед1нку економ1чних агенпв. Одним 1з наирямк1в таких дослщжень е податкова культура, яка, безперечно, залежить в1д багатьох суб'ективних та об'ективних чиннишв.
Слад зазначити, що податкова культура е багатодисциплшарним поняттям, яке, з одного боку, розкриваеться через д1яльшсний пвдхщ з другого - через процесний шдхвд. У першому випадку самовираження та самотз-нання податково! системи проявляеться через податкову культуру. Податкова культура виступае сукупшстю стш-ких форм податково! д1яльносп економ1чного агента, без яких не може вщтворюватися, а тому й юнувати. У другому випадку адмшютративний вплив держави на економ1чних агент1в проявляеться через податкову культуру, осшльки податкова культура формуе у платника податк1в певну поведшку. Податкова культура бере участь у про-цес1 податкових ввдносин (визначаючи ввдносини та взаемодш учасник1в), тим самим удосконалюючи бюджетну сферу та пвдтримуючи сталий розвиток. Податкова культура визначае р1вень знань суб'ект1в господарювання у податков1й сфер1 та стутнь дов1ри громадян до державно! политики.
Серед об'ективних чинник1в, тобто тих, яш впливають на процес формування податково! культури, можна видь лити наступш: 1сторичний досв1д; р1вень економ1чного розвитку; р1вень життя населення; р1вень розвитку податкового законодавства; стутнь розвиненосп податково! системи кра!ни; сощальна ор1ентован1сть оподаткування;
дiяльнicть дepжaвнoï политики y cфepi фopмyвaння тa poзвиткy пoдaткoвoï кулы^и; eфeктивнicть пoдaткoвoï cиcтeми тa пpoфecioнaлiзм пpaцiвникiв пoдaткoвиx cлyжб.
Сepeд cyб'eктивниx чиннишв, тобто тиx, як1 oпocepeдкoвaнo впливэють нa фopмyвaння пoдaткoвoï кулы^и, видiляють: зaгaльний piвeнь мopaлi тa кулы^и в cycпiльcтвi (piвeнь мopaлi тa кyльтypи ocoбиcтocтi плaтникa пoдaткiв) тa piвeнь викoнaвчoï диcциплiни члeнiв cyOTmbcraa; yчacть бaзoвиx coцiaльниx iнcтитyтiв, як фop-мують ocoбиcтicть, y ^o^cax фopмyвaння кyльтypи; мeнтaлiтeт (cycпiльнe cxвaлeння/нecxвaлeння yxиляння ввд cплaти пoдaткiв тa пpиxoвyвaння cвoïx дoxoдiв); пpийнятi в cyrai^cra мoдeлi пoдaткoвoï пoвeдiнки; тоць aльнo-eкoнoмiчнi iнтepecи [11]. Вiтчизнянi доминики (I. Бaшинcький, А. Вacилeнкo, А. Зшгевич, В. Синчaк тa ш.), aнaлiзyючи пpoблeмaтикy пoдaткoвoï кyльтypи, cпиpaютьcя нa ïx вивчeння. Щодо зapyбiжниx дocлiдникiв (Р. Бepгep, Б. Heppe, А. Пayш тa iн.), то вони, вивчaючи ocoбливocтi фopмyвaння пoдaткoвoï кyльтypи, знaчнy yвaгy пpидiляють мeтoдaм взaeмoдiï пoдaткoвиx opгaнiв тa плaтникiв пoдaткiв, cepeд якиx видiляють: aдмiнicтpa-тивний пpимyc, aдмiнicтpaтивнe пepeкoнaння тa peгyльoвaнi aльтepнaтиви.
Спociб aдмiнicтpaтивнoгo пpимycy, який чacтo нaзивaють шляxoм cтpимyвaння, poзкpивae зaлeжнicть пoдaт-ково1' кулы^и ввд вcтaнoвлeнoгo в дepжaвi piвня пoкapaнь, кiлькocтi штpaфiв тa пepeвipoк (y пoeднaннi з доступ-ними оцшкши нeпpийняття pизикy). Зapyбiжнi гауковщ (Р. Бepгep, С. Лонг, Д. narä, Дж. Свiнгeн тa ш.) в cвoïx пpaцяx нaгoлoшyють, що бшьшють плaтникiв пoдaткiв e paцioнaльними cyб'eктaми, як1 пpaгнyть мaкcимiзyвaти cвoю oчiкyвaнy кopиcнicть з ypaxyвaнням cпiввiднoшeння пoтeнцiйниx витpaт i вигод ввд зaплaнoвaнoгo ropy-шeння. Зaзнaчaeтьcя, що ^т cyтo eкoнoмiчнoï мoтивaцiï, raaram пoдaткiв cпиpaeтьcя i нa нeeкoнoмiчнy, якa бaгaтo в чому oбyмoвлюe ïx пpийнятнy для дepжaви культу пoвeдiнки. Haпpиклaд, С. Лонг тa Дж. Свiнгeн [18] cтвepджyють, що дeякi плaтники пoдaткiв пpocтo cxrabrn до дoтpимaння пoдaткoвиx нopм, i тому нaвiть нe зaмиc-люютьcя пpo пopyшeння пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa. Зпдно пoзицiï Д. Пaйл [20] мэючи виcoкi шaнcи нa yxилeння ввд cплaти пoдaткiв, пepeвaжнa бiльшicть плaтникiв пoдaткiв пoвoдятьcя чecнo.
Heeкoнoмiчнoю внyтpiшньoю мoтивaцieю плaтникiв пoдaткiв виcтyпae «пoдaткoвa мopaль». Пoдaткoвa мopaль дepжaв бyвae piзнoю, ocкiльки в ïï ocнoвi лeжaть кyльтypнi нopми, з piзними гpoмaдcькими iнcтитyтaми, як1 висту-гають y poлi oбмeжyвaчiв нeпpaвoмipнoï пoвeдiнки. Пoдaткoвa мopaль виcтyпae вэжливим cyб'eкгивним чинником, що визнaчae дoтpимaння плaтникaми пoдaткiв вимог пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa. Поняття «пoдaткoвa мopaль» нe e новим, aлe в лiтepaтypi cтocoвнo дoтpимaння пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa йому пpидiляeтьcя нeдocтaтньo yвaги. Дeякi пoпepeднi дocлiджeння пoдaткoвoï мopaлi були пpoвeдeнi в 1960-x poкax пpeдcтaвникaми кeльнcькoï школи пoдaткoвoï пcиxoлoгiï [22], як1 cпpoбyвaли об^дгати eкoнoмiчнy тeopiю тa coцiaльнy готоло!™, нaгoлocивши, що eкoнoмiчнi явищa cлiд aнaлiзyвaти нe лишe з тpaдицiйнoï нeoклacичнoï точки зopy. Зoкpeмa, пoдaткoвa мopaль poз-глядaлacя ними як вaжливe тa нeвiд'eмнe вiднoшeння, пoв'язaнe з нeдoтpимaнням пoдaткoвиx вимог.
Aнaлiзyючи cтaн пoдaткoвoï кyльтypи в ^aïrax Gвpoпи звepнeмocя до peзyльтaтiв ^aM^rarn дocлiджeнь, як1 пpoвoдятьcя в дaнiй cфepi iз cepeдини ХХ cx Тaк, Дж. Шмoлдepc пpoaнaлiзyвaвши пoдaткoвy кyльтypy cepeд c^o-зaйнятиx eвpoпeйcькиx плaтникiв пoдaткiв, дiйшoв виcнoвкy, що вони мэють нижчий piвeнь пoдaткoвoï кyльтypи, шж плaтники пoдaткiв, як e нaймaними пpaцiвникaми фiзичниx чи юpидичниx ocí6. Дocлiджeння Б. Сгpyмпeлa 1969 poкy [23], пpиcвячeнe пopiвнянню пoдaткoвиx cиcтeм кpaïн Gвpoпи тa piвню пoдaткoвoï кyльтypи cepeд eвpo-пeйcькиx кpaïн пoкaзaлo, що нaпpиклaд, y Hiмeччинi piвeнь пoдaткoвoï кулк^и був icтoтнo нижчим зa cepeднiй piвeнь по Gвpoпi, a в Англи - одним iз нaйвищиx. Було виcyнyтo пpипyщeння, що щшчиною цього cтaлa ocнoвнa piзниця м1ж пoдaткoвими cиcтeмaми Hiмeччини тa Англи. Пoдaткoвa cиcтeмa впиcyeтьcя y кoнцeпцiю cтaлoгo poз-витку як нaдбyдoвa (iнcтpyмeнт), що xapaкгepизye piвeнь coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo тa кyльтypнoгo poзвиткy дepжaви.
Пoдaткoвa кyльтypa, диcциплiнa тa пoвeдiнкa cyб'eкгiв пoдaткoвиx вiднocин тaкoж зaлeжaть ввд eфeкгивнocтi фyнкцioнyвaння тa взaeмoдiï ïï eлeмeнтiв. Тaк, нiмeцький ypяд викopиcтoвyвaв мeтoди пpимycy y cфepi oпoдaт-кyвaння, тoдi як aнглiйcькa cиcтeмa вiднocилacя до плaтникiв пoдaткiв з бшьшою пoвaгoю тa мeншим кoнтpoлeм. Hiмeцькa cиcтeмa пpaвoзacтocyвaння cпpиялa вiдчyжeнню cycпiльcтвa, що нeгaтивнo впливaлo га його пoдaткoвy кyльтypy. Б. О^ум^л пpипycтив, що aнглiйcькa cиcтeмa, ramara, зa допомогою мeтoдiв пepeкoнaння виxoвyвaлa y нaceлeння кpaïни виcoкий мopaльний ,nyx (xoчa вiн i зaзнaчaв, що пoдaткoвa cиcтeмa Aнглiï' нaдaвaлa бaгaтo мож-ливocтeй для yxилeння ввд cплaти пoдaткiв).
Пiдcyмyвaвши мoжeмo вiдзнaчити, що icнye пpямa зaлeжнicть м1ж cтaвлeнням ypядy до плaтникiв пoдaткiв тa мopaльним cтaнoм плaтникiв пoдaткiв. Gвpoпeйcький дocвiд дoвiв, що дeмoнcтpaцiя дoвipи ypядy до плaтникiв пoдaткiв винaгopoджyeтьcя знaчним piвнeм дoвipи, яку вони пpoeкгyють y ввдповвдь, що, y cвoю чepгy, пiдвищye мopaльний cтaн пoдaткoвиx opгaнiв тa cпpияe ycвiдoмлeнню плaтникaми пoдaткiв нeoбxiднocтi викoнaння обов'язку щодо пoвнoï' тa cвoeчacнoï' cплaти зaкoнoдaвчo визнaчeниx пoдaткiв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтeжiв) до бюджeтy.
Рiвeнь пoдaткoвoï' кyльтypи y piзниx кpaïнax cвiтy вiдpiзняeтьcя. Ha пoдaткoвy кyльтypy впливae низкя зaгaль-нoдepжaвниx cтpaтeгiй, якi пpиймaютьcя ypядaми з мeтoю ïï пiдвищeння. У дocлiджeнняx, пpиcвячeниx пoдaт-кoвiй кyльтypi eвpoпeйcькиx кpaïн, пpocтeжyeтьcя тicний зв'язок мiж пoдaткoвoю кyльтypoю тa дoвipoю, яку виpaжae дepжaвa плaтникaм пoдaткiв, що пepeдбaчae чiткy пoлiтичнy cтpaтeгiю: викликaти y гpoмaдян дoвipy га кoнcтитyцiйнoмy тa пoлiтикo-eкoнoмiчнoмy piвняx. Tara вiднocини мiж дepжaвoю тa плaтникaми пoдaткiв
обумовлюються позитивними д1ями уряду, добре функцюнуючими державними шститутами, шдтримкою атмос-фери сощального кашталу тощо. I така стратегия винагороджуеться вищою податковою культурою а, отже, бшь-шою готовшстю людей виконувати обов'язок щодо повно! та своечасно! сплати законодавчо визначених податшв, збор1в (обов'язкових платеж1в) до бюджету. Вщповвдно, у кра!нах, де юнуе високий р1вень податково! культури, основний наголос робиться на використанш методу переконання. Загальне ставлення податково! адмшютрацп до платник1в податк1в як до кл1енпв, а не як до правопорушнишв, п1двищуе !хне почуття громадянського обов'язку 1, отже, !хню податкову культуру.
Не раз звертаючись до методу переконання, европейськ1 полтшки апелюють до патр1отичних почутт1в сво!х громадян. В1зьмемо, наприклад, Франц1ю. У кра!ш д1ють понад 200 р1зних податк1в та збор1в, одним 1з яких е при-бутковий податок 1з середньою ставкою з час1в свого запровадження та стягнення на р1вш 45 %. Але, у вересш 2012 року, в рамках необхвдносп ввдновлення економ1ки, президентом Францп було ухвалено р1шення про вста-новлення 75 % прибуткового податку на доходи понад 1 млн. евро на р1к. У той час, коли ршення перебувало на розгляд1 в уряд1, а пот1м - у Конституц1йн1й рад! Франци, з кра!ни почалися «податков! втеч1», ядром яких стали заможн1 артисти, б1знесмени тощо. Так1 д1! неодноразово коментувалися пол1тиками, як1 висловлювали думку уряду стосовно даного питання. Так, прем'ер-мшютр Францп Жан-Марк Еро коментуючи зазначеш пере!зди, назвав те, що вщбуваеться, «жалюпдною» податковою втечею. Вш виступив 1з р1зкою критикою таких впкач1в, як1 «хочуть збагатитися ще бшьше» 1 «не бути солщарними з 1ншими французами». «Пере!жджати за кордон я вважаю досить жалюгвдним. Бути французом означае любити свою кра!ну та допомагати !й стати на ноги. Така непатрютична поведшка зустр1чаеться досить часто. Я волш звернутися 1з закликом до солидарность а не при-ймати новий закон» [12] (йдеться про закон, який вводить вщповвдальшсть для тих, хто намагаеться ухилитися ввд сплати податшв за допомогою «податково! втеч1»).
Як показали опитування громадсько! думки, бшьшють перес1чних француз1в пвдтримали введення максимально! ставки прибуткового податку на доходи понад 1 млн. евро на р1к. Що стосуеться Конституцшно! ради Франци, то спочатку вона вщхилила пвдвищення податку, осшльки вш передбачав стягнення платеж1в 1з 1ндив1дуальних доход1в, а не домогосподарств. Пюля цього р1шення президента Франци було скореговане, п1дтримано Консти-туцшною радою 1 набрало законно! сили. Як наслвдок, бюджет П'ято! республ1ки додатково отримав близько 1 млрд. евро податкових надходжень.
В1дносно високий р1вень податково! культури простежуеться в кра!нах, у яких присутня пряма демокрапя з сильним 1сторичним коршням (Сполучен1 Штати Америки, Швейцар1я). Присутшсть у цих кра!нах б1льших можливостей для перес1чних громадян взяти безпосередню участь у пол1тичному житт1 е одним 1з чинник1в, який пвдвищуе р1вень податково! культури населення. Залучення громадян до пол1тичного процесу сприяе встанов-ленню б1льш т1сних вщносин м1ж ними та державою, вдентифшац^я громадян 1з державою суттево зростае, отже, пвдвищуеться готовн1сть сплачувати податки.
Р1вень податково! культури також залежить в1д ментал1тету. На сьогодн1 скандинавсьш кра!ни (Дан1я, Нор-вег1я, Фшлянд1я, Швец1я) мають одн1 з найвищих р1вшв податково! культури в £С. У скандинавських кра!нах громадяни дов1ряють держав1, сплачуючи законно встановлен1 податки, причому держава, незважаючи на високе податкове навантаження (45,7 % у Дани, 38,8 % у Норвегп, 43,31 % у Фшляндп, 44,39 % у Швеци [24]), не при-гн1чуе стимули для розвитку б1знесу, забезпечуе населенню висок1 сощальш гарант!! та умови для комфортного юнування. Скандинави е одними з найсумлшшших платник1в податк1в. Можна видшити калька загальних причин, як1 зумовлюють бажання громадян Дан1!, Норвег1!, Фшляндп та Швец!!' справно ! чесно виконувати сво! податков! зобов'язання, незважаючи на висок! ставки.
По-перше, скандинавсьш кра!ни е одними з найбшьш соц!ально ор!ентованих держав £С. Мшмум тре-тина держаного бюджету цих кра!н витрачаеться на соц!альний захист громадян, вщ 10 до 15 % йде на охорону здоров'я ! ст!льки ж - на освпу. Кожен платник податк!в мае читке усв1домлення того, що у випадку втрати роботи чи проблем з! здоров'ям держава спроможна захистити сво!х громадян шляхом надання допомоги. Особливо така тдтримка була ввдчутною п1д час пандем!! COVID-19, а також на фон! тих виклишв, з якими зикнулися кра!ни £С п!сля санкц!й, введених проти РФ. Наприклад, Норвег!я, на яку припадае близько чверт! поставок палива до £вросоюзу, отримае в п!дсумку прибуток в!д експорту енергонос!!в у розм!р! 100 м!льярд!в евро. У кра!ш з насе-ленням 5,4 мшьйона людей це близько 18 тисяч евро на людину. При цьому вс! доходи в!д продажу нафти спря-мовуються урядом до Глобального державного пенсшного фонду Норвег!!. Таким чином, населення впевнене у своему завтрашньому дш та висловлюе свою подяку дотриманням обов'язку щодо повно! та своечасно! сплати законодавчо визначених податшв, збор!в (обов'язкових платеж1в) до бюджету.
По-друге, скандинави сприймають податки не як неминуче зло, а як усвщомлену необх!дн!сть та можливють зробити свою державу б!льш цившзованою. Дане розум!ння податку походить !з впевненост! у тому, що вс! податков! збори шдуть за призначенням. Б!льше того, факт сплати податшв у Дан!!, Норвег!!, Фшляндп та Швец!! е пею чи шшою м!рою доступним для широкого кола громадськост!. Наприклад, у Швец!! юнуе шформацшний портал, який надае в!дкритий доступ до ф!нансових ! бухгалтерських даних ф!рм та ф!зичних ос!б (www.allabolag.se).
Кожен громадянин може зайти на цей сайт i подивитися, насшльки компани краши яшсно виконують своï подат-ковi зобов'язання. Не можна не погодитися з тим, що такий шструмент контролю говорить про вщкрипстъ нащ-онaльноï економiки. Причому контроль над виконанням подaтковиx зобов'язань може здшснюватися як з боку держави, так i з боку звичайнт громадян [1, с. 15].
По-третe, комфортшсть взaeмин громадян iз податковими органами. Не можна не вщзначити простоту подання декдaрaцiй у скандинав^км крaïнax та пiдxiд до створення комплексноï поiнформовaностi плaтникiв подaткiв про чинне податкове законодавство, ïx обов'язки, права тощо за допомогою сайпв, зaбезпечениx не лише текстовою шформа^ю та iнфогрaфiкою, а й докладними вiдеомaтерiaлaми.
Таким чином, на рiвень подaтковоï культури у скандинав^км крaïнax, в основному, впливають почуття обов'язку, довiрa та розyмiння меxaнiзмiв роботи подaтковоï системи. Слiд зазначити, що в цт крaïнax мiж державою та платником податшв склались пaртнерськi вiдносини, а подaтковi ограни не тiльки дотримуються прав плат-никiв подaткiв, але й допомагають у виконaннi ïx обов'язшв, що також сприяe високому рiвню податково1 культури.
Хотiлося б акцентувати увагу на одному важливому аспекп податково1 культури. Так, рiвень податково1 культури може змiнювaтись у межax однieï крaïни. Наприклад, в окремт штaтax США дiють рiзнi подaтковi закони, також сyттeво вщизняються подaтковi системи окремиx штaтiв. У бшьшосп штaтiв стягyeться прибутковий податок з фiзичниx осiб, а в Алясщ, Флоридi, Невaдi, Пiвденнiй Дакоп, Теxaсi, Вaшингтонi та Вaйомiнгy його немae. У Нью-Гемпширi та Теннеса стягyeться лише податок на диввденди та вiдсотковий доxiд. Така ситуащя спостерiгaeться i в 1спани. До ïï складу вxодять автономт територiï Бaсконiя i Наварра, яш, володiючи бiльшою сaмостiйнiстю у при-йнятп внyтрiшнix рiшень, нaдiленi правом встановлення та збору своïx власнт подaткiв. Варто зазначити, що реп-ональне порiвняння податково1 культури в межax однieï крaïни e складним, оскiльки статистика не передбaчae збору такт дaниx, а дослiдники не акцентують на ниx свою увагу. Але при цьому дaнi Податкового Агентства 1спанл (Agencia Estatal de Administración Tributaria, AEAT) сввдчать про те, що на територи зазначент aвтономiй фiксyeться найменша кiлькiсть подарков^ правопорушень, що опосередковано свщчить про бшьш високий рiвень податково1 культури людей, яш ïx населяють, порiвняно з iспaнцями, якi проживають в rnmnx регiонax крaïни.
Релiгiйнi оргашзацп також впливають на рiвень подaтковоï культури населення. Релiгiя зaбезпечye певний рiвень примусу до дiï зпдно yxвaлениx правил i дie як «надприродна полiцiя» [15]. Досдiдження, проведет Дж. Алмом i Б. Торглером [14] показали, що бшьш висока вщввдуватсть церкви призводить до бiльшоï готов-носп пaрaфiян-плaтникiв подaткiв виконувати свш обов'язок зi сплати податшв, осшльки даний обов'язок сприй-мaeться ними не як зобов'язання перед державою, а як зобов'язання перед Богом.
Свггова практика побудови при^ятат для держави подaтковиx вiдносин покaзye, що в ïï основi мae лежати принцип спiвробiтництвa. Висока податкова культура крат £С, США та шшт крaïн доводить ефективнiсть парт-нерськоï моделi подaтковиx вiдносин, осшльки ва учасники подaтковиx вiдносин отримують вигоду за рaxyнок взaeмного дотримання балансу iнтересiв. Це зaбезпечye сталий розвиток сyспiльствa та економiки, i це той стан, до якого мae прагнути сучасна Укрaïнa. При цьому, на нашу думку, юнукш ввдносини у сферi оподаткування в зазначе-ниx крaïнax не слад iдеaлiзyвaти. I eвропейцi, i американщ економлять своï статки, yxиляючись ввд сплати подaткiв. Там де можна сплатити штраф i його сума буде нижчою вiд зaощaджениx податшв, eвропейцi обов'язково скорис-таються нагодою. Наприклад, у Фрaнцiï iснye законодавча норма, згiдно з якою змши, що стосуються нерyxомого майна, мають бути зaявленi до подaтковоï шспекци. Оскiльки податки у Фрaнцiï базуються на оренднiй вaртостi влaсностi, покращення умов проживання ознaчae збiльшення обсягу подaткiв. Споруда площею 30 кв. м (зокрема, плавальш басейни) оподaтковyeться додатковим податком - 200 eвро на рiк. У 2022 рощ Податкова служба Францп знайшла за допомогою штучного штелекту 20 356 незaдеклaровaниx привaтниx бaсейнiв [13]. Штучний iнтелект звiрив сyпyтниковi знiмки з базою кaдaстровоï служби та виявив привaтнi басейни, дaнi про яш не було подано до подaтковоï служби. У якостi покарання винш сплатять однорaзовi штрaфнi сaнкцiï, сума якм не перевищить рiчнy суму податку, без yрaxyвaння часу бyдiвництвa бaсейнiв та зaгaльноï кiлькостi рошв несплати податку.
Висновки
Проведене нами дослвдження чинникiв, якi обумовлюють стан подaтковоï культури в зaрyбiжниx ^arnax свiд-чить про те, що формування подaтковоï культури та вибiр моделi подaтковоï поведiнки - двостороннш процес, результат якого залежить як вщ плaтникiв подaткiв, так i вщ держави. Партнерство у подaтковиx вiдносинax, прагнення до дотримання балансу мiж iнтересaми держави та платнишв подaткiв призводить, зрештою, до кон-стрyктивноï взaeмодiï фiзичниx осiб, економiчниx aгентiв та держaвниx оргaнiв, вищого рiвня розвитку податко-воï системи. Безумовно, податкову культуру в Украш неможливо змiнити вiдрaзy, побудова довiрчиx вiдносин вимaгae виваженого пiдxодy, тривaлоï i скдaдноï роботи в цьому напрямг Загалом, пiдвищення рiвня подaтковоï культури, зниження опортyнiзмy у податковш поведiнцi плaтникiв подaткiв, розвиток пaртнерськоï моделi подат-ковиx вiдносин сприяють пiдвищенню рiвня збору подaткiв, зб№шенню ресyрсниx можливостей держави при реaлiзaцiï соцiaльниx гaрaнтiй, забезпеченню сталого розвитку.
Закордонний досвщ свiдчить про необxiднiсть дотримання обережностi при прийняттi ршень стосовно податкового реформування, особливо rax, яш вимагають запровадження новиx або тдвищення ставок iснyючиx
податшв. Досягнення компромку м1ж примусом та переконанням задля отримання необхвдних держаы результата е досить складним процесом. При цьому ршення про застосування тих чи шших заход1в мае прийматися з урахуванням соцюкультурного середовища. Застосування примусу, зайво! зарегульованосл та суворих рамок в суспшьста, яке вщдае перевагу, наприклад, вщноснш свобод1 у вибор1 правил поведшки, може бути сприйнято «в багнети», тобто як заз1хання на свободу та демократичш щнносп, що призведе не до зростання р1вня податково! культури, а до його попршення. У таких сустльствах процвиатимуть недотримання встановлених правил, демонстративне !х 1гнорування тощо.
У подальших дослщженнях дощльним е проведення анал1зу окремих метод1в взаемодй' податкових оргашв та платнишв податшв. Однак слад розумии, що так1 дослвдження, для тдвищення точносп та обсягу дослвджень, вимагають додаткових статистичних даних, яких немае у вщкритому достут. У зв'язку з цим, безпосередньо перед дослвдженням необхщне проведення вузькоспрямованих опитувань та анкетувань, що допоможе сформу-вати збалансовану виб1рку та визначити вплив окремих метод1в взаемодп на р1вень податково! культури.
Список використаноТ лггерагура
1. Аксёнов С. В., Базаева Б. А. Перспективы заимствования шведского опыта формирования налоговой культуры в Российской Федерации. «Актуальные проблемы налоговой политики». Сборник статей XIII Международной научно-практической конференции молодых налоговедов. Москва, 2021. С. 13-17.
2. Андрущенко В. Л., Тучак Т. В. Морально-етичш 1мперативи податшв та оподаткування (захщна традищя). К.: Алерта, 2013. 384 с.
3. Башинський I. А. Проблемш аспекти формування податково! культури в Укра!ш. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 2014. № 31. Р. 61-65.
4. Василенко А. В. Формування податково! культури в Укра!ш. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ evu/2011_17_1/Vasilenko.pdf (дата звернення: 15.10.2022)
5. Габрелян А. Ю. Поняття та сутнють дефшщи «податкове консультування». Держава i право. Юридичш i полiтичнi науки, 2013. Вип. 59. С. 270-276.
6. Габрелян А. Ю. Протиправна поведшка: проблеми та шляхи !х виршення. Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологи: сб. науч. статей / под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. О.: Феникс, 2007. С. 129-133.
7. Калустян Я. В. Теоретичш тдходи до визначення податкового потенщалу репону. Економжа будiвництва i мкького господарства, 2011. Т. 7. № 3. С. 183-190.
8. Мельник Л. О. Напрями формування податково! культури. Економiка та сустльство, 2021. № 26. С. 54-61.
9. Мельник П. В., Тарангул Л. Л., Варналш З. С. та ш. Податкова политика Укра!ни: стан, проблеми та пер-спективи: монограф1я. К.: Знання Укра!ни, 2008. 190 с.
10. Мороз С. С. Актуальные проблемы формирования института частных исполнителей в Украине. Траектория науки, 2016. № 7 (12). С. 11-19.
11. Руцкая Е. А. Факторы формирования налоговой культуры. Проблемы современной науки и образования, 2017. С. 103-107.
12. Французский премьер осудил Депардье за «налоговое бегство» в Бельгию. URL: http://www.newsru.com/ cinema/12dec2012/dprd.html (дата звернення: 15.10.2022)
13. AI detects 20,000 hidden taxable swimming pools in France, netting €10m. URL: https://www.theregister. com/2022/08/30/frances_tax_department_used_ai/ (дата звернення: 15.10.2022)
14. Alm J., Torgler B. Culture differences and tax morale in the United States and in Europe. Journal of Economic Psychology, 2006. Volume 27. Issue 2. P. 224-246.
15. Anderson G. M., Tollison R. D. Morality and monopoly: The constitutional political economy of religious rules. Cato Journal, 1992. № 13. Р. 373-391.
16. Combest L. Tax culture could change code. M., 1997. 67 р.
17. Leroy M. Sociology of tax: per with FR. M.: Business and Service, 2006. 96 р.
18. Long S., Swingen J. The Conduct of Tax-Evasion. Experiments. Validation, Analytical Methods, and Experimental Realism. Cambridge University Press, Cambridge, 1991. Р. 128-138.
19. Pausch A. Persönlichkeiten der Steuerkultur. Herne / Berlin: Verlag Neue Wirtschafts-Briefe, 1992. 140 р.
20. Pyle D. J. The Economics of Taxpayer Compliance. Journal of Economic Surveys, 1991. № 5. Р. 163-198.
21. Schumpeter J. A. Theory of economic development. M.: Direct media publishing, 2008. 401 р.
22. Schmölders G. Survey Research in Public Finance: A Behavioral Approach to Fiscal Theory. Public Finance, 1970. № 25. Р. 300-306.
23. Strümpel B. The Contribution of Survey Research to Public Finance. Quantitative analysis in public finance. New York: Praeger Publishers, 1969. Р. 14-32.
24. Tax revenue trends 1965-2019. OECD iLibrary. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/4de4270b-en/index. html?itemId=/content/component/4de4270b-en (дата звернення: 15.10.2022)
References
1. Aksyonov, S. V., Bazaeva, B. A. (2021). Perspektivy zaimstvovaniya shvedskogo opyta formirovaniya nalogovoj kultury v Rossijskoj Federacii [Prospects for borrowing the Swedish experience in the formation of tax culture in the Russian Federation]. «Aktualnye problemy nalogovoj politiki». Sbornik statej XIII Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii molodyh nalogovedov. Moskva, 13-17.
2. Andrushchenko, V. L., Tuchak, T. V. (2013). Moralno-etychni imperatyvy podatkiv ta opodatkuvannia (zakhidna tradytsiia) [Moral and ethical imperatives of taxes and taxation (Western tradition)]. Kiev.
3. Bashynskyi, I. A. (2014). Problemni aspekty formuvannia podatkovoi kultury v Ukraini [Problematic aspects of tax culture formation in Ukraine]. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, (31), 61-65.
4. Vasylenko, A. V. Formuvannia podatkovoi kultury v Ukraini [Formation of tax culture in Ukraine] (2011). URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/evu/2011_17_1/Vasilenko.pdf (data zvernennia: 15.04.2021)
5. Habrelian, A. Yu. (2013). Poniattia ta sutnist definitsii «podatkove konsultuvannia» [The concept and essence of the definition of «tax consulting»]. Derzhava ipravo. Yurydychni ipolitychni nauky, (59), 270-276.
6. Habrelian, A. Yu. (2007). Protypravna povedinka: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [Illegal behavior: problems and ways to solve them]. Aktualnyieproblemyi kriminologii i kriminalnoypsihologi, 129-133.
7. Kalustian, Ya. V. (2011). Teoretychni pidkhody do vyznachennia podatkovoho potentsialu rehionu [Theoretical approaches to determining the tax potential of the region]. Ekonomika budivnytstva i miskoho hospodarstva, (3). 183-190.
8. Melnyk, L. O. (2021). Napryami formuvannya podatkovoyi kulturi [Direct molding of podatkovo culture]. Ekonomika ta suspilstvo, (26), 54-61.
9. Melnyk, P. V., Taranhul, L. L., Varnalii, Z. S. (2008). Podatkovapolityka Ukrainy: stan, problemy taperspektyvy [Tax policy of Ukraine: state, problems and prospects]. Kiev.
10. Moroz, S. S. (2016). Aktualnyie problemyi formirovaniya instituta chastnyih ispolniteley v Ukraine [Actual problems of the formation of the institution of private performers in Ukraine]. Traektoriya nauki, (7 (12)), 11-19.
11. Rutskaya, E. A. (2017). Faktory formirovaniya nalogovoj kultury [Factors of formation of tax culture]. Problemy sovremennoj nauki i obrazovaniya, 103-107.
12. Francuzskij premer osudil Deparde za «nalogovoe begstvo» v Belgiyu [The French prime minister condemned Depardieu for «tax flight» to Belgium] (2017). URL: http://www.newsru.com/cinema/12dec2012/dprd.html (data zvernennia: 15.10.2022)
13. AI detects 20,000 hidden taxable swimming pools in France, netting €10m (2022). URL: https://www.theregister. com/2022/08/30/frances_tax_department_used_ai/ (data zvernennia: 15.10.2022)
14. Alm, J., Torgler, B. (2006). Culture differences and tax morale in the United States and in Europe. Journal of Economic Psychology, (27), 224-246.
15. Anderson, G. M., Tollison, R. D. (1992). Morality and monopoly: The constitutional political economy of religious rules. Cato Journal, (13), 373-391.
16. Combest, L. (1997). Tax culture could change code. Moscow.
17. Leroy, M. (2006). Sociology of tax: per with FR. Moscow.
18. Long, S., Swingen, J. (1991). The Conduct of Tax-Evasion. Experiments. Validation, Analytical Methods, and Experimental Realism, 128-138.
19. Pausch, A. (1992). Persönlichkeiten der Steuerkultur. Herne/Berlin.
20. Pyle, D. J. (1991). The Economics of Taxpayer Compliance. Journal of Economic Surveys, (5), 163-198.
21. Schumpeter, J. A. (2008). Theory of economic development. Moscow.
22. Schmölders, G. (1970). Survey Research in Public Finance: A Behavioral Approach to Fiscal Theory. Public Finance, (25). 300-306.
23. Strümpel, B. (1969). The Contribution of Survey Research to Public Finance. Quantitative analysis in public finance, 14-32.
24. Tax revenue trends 1965-2019. (2020). OECD iLibrary. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/4de4270b-en/ index.html?itemId=/content/component/4de4270b-en (data zvernennia: 15.10.2022)
