CC BY
47
Побудова pi4Horo циклу в трупах спортивного вдосконалення курсанлв-
единоборщв
Ананченко Костянтин Володимирович
Харквська державна академ'я фiзично'íкультури, доцент кафедри единоборств, кандидат наук з
фiзичного виховання i спорту, доцент, Украна
Пакулгн Серий Леонгдович
1нститут економiки природокористування та сталого розвитку Нацiональноí академи наук Украни», в'щд'ш соцюеколопчних проблем сталого розвитку, доктор економ'!чних наук, Украна
Белошенко Юргй Костянтинович
Нацональна академ'я Нацiональноíгвардп Украни, старший викладач кафедри фiзичноíп'щготовки та
спорту, Украна
Анотац1я. У великому тренувальному циклг в умовах досить високого загального ргвня навантажень авторами рекомендуеться оптимально pеалiзовувати планування хвилеподiбноT динамки навантажень курсантгв-единоборцгв. Доведена ефективнгсть моделi одноцикловоТ побудови пiдготовки курсантгв-единоборцгв високоТ квалiфiкацГГ на етапi максимально'!' pеалiзацiT спортивних можливостей, яка включае себе як риси традицгйних циклгв (пгдготовчий, змагальний, перехгдний), так i модульно-блоковоТ композицГГ тренування. Науково обфунтовано, що вибгр тих або гнших типгв мгкроциклгв, що становлять структуру мезоциклгв, визначаеться декглькома основними чинниками, якг необхгдно обов'язково враховувати при побудовг тренувального процесу спортсменгв ргзноТ квалгфгкацГГ. Пропонуеться в практицг пгдготовки курсантгв-единоборцгв використовувати певнг ргзновиди мгкроциклгв. Обфунтовано, що облгк при побудовг ргчного циклу в групах спортивного вдосконалення курсантгв виявлених типгв мгкроциклгв для кожного виду единоборств - актуальнг завдання подальших наукових дослгджень.
Ключов1 слова: великий тренувальний цикл, курсант-единоборець, мезоцикл, мгкроцикл, композицгя тренування.
УДК 796.8:37.03 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.Org/10.22178/pos.13-4
Вступ
Систематичш i регулярнi заняття будь-яким видом спорту, i особливо спортивними единоборствами, на думку фахiвцiв у сферi фiзи-чно'1 культури (В. Я. Блах [1], О. О. Бучнев [2], О. I. Гальцев [3], Ю. С. Гончаров [4, 5], Р. М. Городничев [6], О. 6. Курщина [7], С. О. ФШн [8]), не лише сприяють формуван-ню рухових навичок i розвитку фiзичних здь бностей тих, що займаються, але i активно впливають на виховання морально-вольових якостей особи (К. В. Ананченко [9], С. Л. Паку-
лш [10], В. Б. Перебшшс [11]). Необхщно особливо вщмпити, що морально-вольова подготовка разом з фiзичною грае ключову роль в професшному становленнi курсантiв Нащо-нально' академп Нащонально'' гвардп Укра'-ни. Тому невипадково складовою частиною навчального процесу по 'х фiзичнiй тдготов-цi е навчально-тренувальнi заняття курсан^в i слухачiв за рiзними видами спорту, а також спортивш заходи. Крiм того, курсанти Нащо-нально'' академп Нащонально'' гвардп Укра'-ни регулярно беруть участь в регюнальних i
вщомчих змаганнях, у тому чи^ чемтонатах Укра'ни i мiжнародних змаганнях.
Як правило, навчально-тренувальш заняття по рiзних видах спорту, у тому чи^ i по единоборствах, проводяться в спещально оргаш-зованих групах спортивного вдосконалення поза рамками навчального розкладу. У щ групи включаються найбыьш пiдготовленi спортсмени у вщ 18-22 рокiв, що мають ви-соку квалiфiкацiю, - не нижче I спортивного розряду. Згщно iз структурою багаторiчного тренувального процесу це вiдповiдае етапу спортивного вдосконалення i максимальнiй реалiзацп iндивiдуальних можливостей (за В. М. Платоновим [12]). Незалежно вщ назви цього етапу, принципово важливим чинни-ком в цей час е забезпечення умов для вико-нання курсантами нашнтенсившших i склад-нiших в координацшному планi тренуваль-них навантажень, що дозволяють 'м добитися максимально можливих результатiв. Фахiвцi вiдмiчають, що на етат спортивного вдосконалення загальний обсяг тренувального на-вантаження повинен складати 900 - 1400 годин на рж, тобто 2-3 тренувальних заняття щоденно (В. Н. Платонов, [13]). Проте сучасш умови i режим навчання в Нащональнш академп Нащонально' гвардп Укра'ни не дозволяють тренерам-викладачам оргашзувати тренувальний процес курсантiв на рiвнi, вщ-повiдному вимогам етапу максимально'' реа-лiзацГi iндивiдуальних можливостей. Це обу-мовлено рядом об'ективних причин: профе-сiйна пiдготовка курсан^в - безперечний прiоритет над 'х спортивною пiдготовкою; курсанти Нащонально' академп Нащонально' гвардп Укра'ни регулярно притягуються до рiшення рiзних оперативно-службових за-вдань; основною метою груп спортивного вдосконалення е подготовка спортсменiв до учасп у внутрiшньовiдомчих змаганнях, а не досягнення максимально можливого результату. У такiй ситуацп украй потрiбний спеща-льний пщхщ до органiзацГi i побудови тренувального процесу курсанпв Нащонально' академп Нащонально' гвардп Укра'ни, який не лише дозволив би в обмежених часових рамках занять в групах спортивного вдоско-налення тдтримувати рiвень ранiше досяг-нуто' спортивно'' майстерностi, але i сприяв би його пщвищенню.
Проведене нами дослщження виявило, що науковi дослщження в цьому напрямi прак-
тично не ведуться. Проте знання i досвiд, на-копиченi в теорп i практицi спортивного тре-нування в единоборствах, у тому чи^ i в дзюдо i самбо, можуть служити достатньою пiдставою для розробки оптимально'' моделi побудови рiчного циклу в групах спортивного вдосконалення на прикладi единоборств, яка в достатнш мiрi могла б швелювати про-тирiччя, що склалися, мiж вимогами спортивно'' i професшно' пiдготовки спiвробiтникiв Нащонально' гвардп Укра'ни.
Мета дослiдження - обГрунтування оптимально' моделi побудови рiчного циклу в групах спортивного вдосконалення курсан^в-единоборцiв.
Результати дослiдження
Сучасна концепщя спортивно' пiдготовки в единоборствах передбачае при побудовi мак-роци^в не паралельне, а послiдовно об'ед-нуюче розгортання навантажень, що вщно-сяться до рiзних сторiн подготовки спортсме-нiв. Такий пiдхiд, на нашу думку, впливае на закономiрностi управлшня спортивною формою. В умовах досить високого загального рiвня навантажень у великому тренувально-му ци^ (ВТЦ) ми рекомендуемо оптимально реалiзовувати планування хвилеподiбноi' ди-намжи навантажень курсантiв. На нашу думку, така форма планування дозволяе: врахо-вувати закономiрностi змiни стадiй адаптацп до тренуючих дiй; створювати в тренуваль-ному макроциклi розвиваючий iмпульс, що регулярно посилюеться; не допускати пере-ростання кумулятивного ефекту тренування в перетреновашсть. При плануваннi динамжи навантажень курсантiв-единоборцiв в трену-вальному макроци^ слiд враховувати, що значне наростання навантаження повинне вщбуватися не ранiше, нiж «аваршна» стадiя адаптацГ' до ранiше виконаного навантажен-ня змiниться стадiею стшко' адаптацГ'. Тобто, по суп, сформульоваш нами рекомендацп вь дповiдають пiдходу до побудови рiчного циклу, розробленого Л. П. Матвеевим [14, 15]:
- хвилеподiбна, плавна i протифазна змша ос-новних параметрiв тренувальних навантажень (обсягу i штенсивнога), а також 'х спрямованостi (загальнофiзичноi' пiдготовки (ЗФП) i спещально' фiзичноi' пiдготовки (СФП));
- поступове тдвищення обсягу при вщносно невеликш штенсивносп здшснюеться в пер-шiй половинi пiдготовчого перiоду. У другш половинi цього перiоду вщбуваеться поступове пiдвищення iнтенсивностi виконання вправ, максимум яко' доводиться на початок перюду змагання. Обсяг тренувального нава-нтаження при цьому знижуеться;
- обсяг засобiв ЗФП досягае максимальних величин в першш половинi пщготовчого пе-рiоду i поступово знижуеться до етапу зма-гання;
- малий обсяг засобiв СФП в першш половин пщготовчого перюду i 'х максимум - до його закшчення;
- вiдносний рiвномiрний розподiл основних тренувальних засобiв фiзичноi i техшко-тактично'' пiдготовки впродовж року;
- комплексне i паралельне рiшення основних тренувальних завдань тдвищення рухового потенщалу i вдосконалення умiння його реа-лiзовувати в змаганнях;
- повторне тренувальне навантаження на ™ неповного вщновлення органiзму небажане, хоча в окремих випадках допускаеться. В ходi тренування рiвень спещально!' працездатно-сп повинен неухильно пiдвищуватися;
- в ходi тренування необхiдно зберiгати та-кий стан спортсмена, який забезпечуе мож-ливiсть успiшного виконання основно' зма-гально'' вправи;
- участь в змаганнях можливо упродовж усього перюду становлення спортивно'' фор-ми.
Перераховаш вище ще'1 набули дуже широкого поширення серед тренерiв i вчених, забез-печуючи ефективнiсть подготовки спортсме-нiв.
Нашi дослiдження пщтверджують ефектив-нiсть моделi одноциклово' побудови подготовки курсантiв-единоборцiв високо' квалiфi-кацп на етапi максимально'' реалiзацii спор-тивних можливостей, що включае, з одного боку, риси традицшних циклiв (три перiоди тренування - тдготовчий, змагальний, пере-хiдний), а з шшо' - модульно-блочно' компо-зиц11 тренування.
Мезоцикл (середнiй цикл) розумiеться нами як цiлiсний, вщносно закшчений етап пiдго-
товки, у рамках якого вщповщно до головного завдання формуеться дощльна впорядко-ванiсть певних засобiв i методiв, що забезпе-чують оптимальну динамжу кумулятивного ефекту у розвитку рiзних якостей i здiбнос-тей курсан^в. Вирiшальну роль у формуваннi структури мезоциклiв грають наступнi чин-ники:
- в ходi тренувального процесу необхщно за-безпечити в органiзмi курсанта-единоборця досить значний кумулятивний ефект вщ виконання фiзичного навантаження, але в той же час не допустити зриву його адаптацп. Тому важливо не лише постшно пщвишувати тренувальне навантаження, але i перiодично в окремих мжроциклах його знижувати. Так виникають середш «хвилi» в динамiцi тренувального навантаження, що i складае струк-турну основу мезоциклiв;
- ютотний вплив на тривалiсть мезоциклiв i характер розподiлу в них навантаження iмо-вiрно здiйснюють бiоритми курсан^в-единоборцiв;
- мезоцикли придбавають рiзнi типовi особ-ливостi залежно вщ мiсця в загальнiй системi побудови тренування, тобто залежно вщ пе-рiодiв макроциклу.
Тому тривалiсть мезоци^в може бути в межах вщ 3 до 6 мжроци^в (тижнiв).
Виходячи з цих передумов, ми видыяемо вi-сiм рiзновидiв мезоциклiв пiдготовки курса-нтiв-единоборцiв: той, що вводить, основний, контрольно-пщготовчий, закршлюючий, пе-редзмагальний, змагальний, вiдновно-пщготовчий i вiдновно-пiдтримуючий.
Мiкроцикл, що вводить, е початковим струк-турним елементом в конструкцп макроцик-лiв, осюльки спрямований на забезпечення входження курсанта-единоборця в тренува-льний процес тсля перехiдного перiоду, коли фiзичне навантаження було мiнiмальним. Природно, що цей мезоцикл характеризуеть-ся плавним зростанням обсягу i iнтенсивнос-^ навантажень. Його тривалiсть залежить вщ адаптацiйних можливостей курсанта-единоборця, виду единоборств, попередшх тренувань i т. д.
Основний мезоцикл - головний тип мезоцик-лiв в пiдготовчому перюдо причому як в зага-льнопщготовчому, так i в спецiально-пщготовчому. Свою назву вiн дiстав вщ того,
що в цьому nep^i закладаеться основа, фундамент для майбутньо!' тренованосп i досяг-нення спортивних результат. Цей мезоцикл характеризуеться великим i максимальним тренувальним навантаженням, що викликае збыьшення функщональних можливостей оргашзму, зростання рухового потeнцiалу, а, отже, i полшшення усiх видiв пiдготовлeностi курсанта-единоборця ^зично!, техшчноь тактично!, психолоично! i штелектуальноЦ. Основний мезоцикл залежно вщ величини тренувального навантаження може бути таким, що розвивае i стабШзуе. Природно, що в основному мезоцикл^ який розвивае, трену-вальнi навантаження курсанта-единоборця быьшь нiж в тому, що стабШзуе.
Контpольно-пiдготовчий мезоцикл багато в чому переслщуе мету не лише пepeвipки го-товностi курсанта-единоборця до перших змагань, але подготовки до основних старев, i тому в стpуктуpi макроциклу вiн знаходиться мiж пщготовчим i змагальним пepiодами, будучи перехщною формою оргашзацп тренувального процесу.
Закршлюючий («шлiфувальний») мезоцикл включаеться пiсля контpольно-пiдготовчих у pазi, коли виявляються вади в пщготовлено-сп куpсантiв-единобоpцiв. 1х змiст i спрямо-ванiсть обумовлeнi величиною ще! вади, не-доробки. Якщо в пщготовленосп споpтсмeнiв все гаразд, такий мезоцикл виключаеться iз структури макроциклу. Як правило, таю ме-зоцикли зус^чаються в пiдготовцi тiльки куpсантiв-единобоpцiв високого класу.
Передзмагальш мезоцикли передують безпо-середньо вiдповiдальним змаганням. У них моделюеться режим майбутнiх змагань. 1х основна мета - це адаптащя курсанта-единоборця до конкретних особливостей цих змагань, яка гарантуе його максимальну го-товшсть до моменту виршальних стаpтiв.
Змагальнi мезоцикли - це основна форма побудови тренування в змагальному ^p^i ку-рсанта-единоборця. Як правило, кожний зма-гальний мезоцикл включае мжроцикл, що тдводить, змагання i вiдновний мiкpоцикл.
Вiдновно-пiдготовчi i вщновно-
пiдтpимувальнi мезоцикли спрямоваш на прискорення вiдновних пpоцeсiв тсля змагань або ж тсля об'емних навантажень мезо-циклiв, наприклад «основних» розвиваючих. Ми 1х називаемо «розвантажувальними». Цi
мезоцикли характеризуються невеликим фь зичним навантаженням i змшою його спря-мованостi.
Фахiвeць Л. П. Матвеев [15] у передзмагаль-ному мезоци^ видiляе власне тренувальш i модельно-змагальний мiкpоцикли. При пла-нуваннi таких мeзоциклiв автор звертае ува-гу на нeобхiднiсть використання мeханiзмiв «затзнюючо! трансформаций кумулятивного ефекту тренування. Феномен «затзнюючо! трансформаций полягае в тому, що динамжа спортивних результат як би вiдстае в час вiд динамiки обсягу тренувальних навантажень, тому найбыьш значний спортивний результат спостертаеться не у той момент, коли сумарний обсяг навантажень найбыь-ший, а лише тсля того, як вш стабШзувався або зменшився. У зв'язку з цим в процес без-посередньо! пiдготовки до змагання на перший план висуваеться проблема регулюван-ня динамжи навантажень з таким розрахун-ком, щоб 1х загальний ефект трансформував-ся в спортивному результат в тepмiни вирь шальних стаpтiв куpсантiв-единобоpцiв.
Ми особливо пщкреслюемо, що мезоцикли усiх вказаних нами титв е свого роду будiвe-льними блоками, що становлять етапи i перь оди ВТЦ. Число мезоци^в того або iншого типу i порядок 1х поеднання в ^p^iypi мак-pоциклiв залежать в першу чергу вщ законо-мipностeй перюдизацп цiлоpiчного процесу тренування i конкретних умов його побудо-ви.
Зовнiшнiми ознаками структури мезоциклу е повторне вщтворення ряду мжроци^в. Нами виявлеш наступнi особливостi структурно! композици мeзоциклiв в пiдготовцi кур-саш1в-единоборщв.
Мезоцикли, що вводять, використовують для поступового пiдвeдeння курсаш1в-единобоpцiв до виконання спeцифiчноï тре-нувально! роботи. Тут засоби подготовки спpямованi на пщвищення пpацeздатностi (чи вщновлення), що визначае компоненти фiзичноï пiдготовлeностi i що вщбивае piвeнь становлення рухових умiнь i навичок. Як правило, 1х застосовують на початку сезону, тсля хвороби, травм.
Основы мезоцикли припускають виконання основно! роботи з пщвищення функщональних можливостей провщних систем оргашзму, вдосконалення уах видiв подготовлено^
курсан^в-единоборщв. Використовують рiзнi засоби, значш за обсягом i штенсивност на-вантаження. Цi мезоцикли складають основу тдготовчого перiоду.
Контрольно-пiдготовчi мезоцикли сприяють комплексны пiдготовцi курсан™-единоборцiв. Засоби подготовки - змагальнi i спецiально-пiдготовчi вправи, що моделюють змагальне единоборство. 1нтенсившсть тре-нувальних завдань висока. Цей тип мезоцик-лiв використовують в другш половинi пщго-товчого перiоду i в змагальному перiодi тд-готовки курсаш1в-единоборщв.
Мезоцикли, що пiдводять, (передзмагальш), сприяють остаточному становленню спортивно'' форми, корекцп пiдготовленостi курсан-^в-единоборщв, вдосконаленню технжо-тактичного арсеналу i психiчноi пщготовле-ностi. В деяких випадках реалiзують моделю-вання змагально' дiяльностi. Навантаження характеризуеться поступовим зниженням сумарного обсягу i iнтенсивностi. Такий тип мезоци^в використовують перед головним стартом.
Змагальний мезоцикл у курсан^в-единоборщв може складатися з одного, що подводить, i одного змагального мжроциклу. Навантаження засноване на змагальних вправах.
Вiдновний мезоцикл е основою переходного перiоду. Його планують тсля напружено' серп змагань. В цей час знижують обсяг загаль-них i спецiально-пiдготовчих вправ.
Саме таку структуру мезоци^в рекоменду-еться використовувати в пщготовщ курсан-^в-единоборщв.
Пiд мiкроциклом нами розумiеться сукуп-нiсть декiлькох тренувальних занять, як разом з вiдновними днями складають вщносно закiнчений фрагмент тренувального процесу. Найчастiше тривалiсть мiкроциклу складае один тиждень, тому ще мжроцикли назива-ють «тижневими циклами».
Фахiвцi I. В. Вржесневський, В. М. Платонов, Д.1. Фомiн [16]; Л. П. Матвеев, А. Д. Новжов [17]; В. В. Петрiвський [18]; Л. П. Матвеев [19]; В. М. Платонов [20]) видыяють деюлька ос-новних чинникiв, якi впливають на структуру мжроциклу:
1) необхщшсть поеднання рiзноi спрямова-ностi тренувальних навантажень у рамках одного заняття, одного тренувального дня i мжроциклу;
2) едшсть процеав фiзичноi роботи, стом-лення i вiдновлення, яю визначають порядок чергування тренувальних навантажень рiзноi величини i тривалостi вщпочинку, необхiд-ного для вiдновлення i понад вiдновлення органiзму;
3) динамжи добово'' i тижнево'' працездатно-сп спортсменiв, режим 'х трудово' i навчаль-но' дiяльностi;
4) мкце мiкроциклу в загальнiй системi тре-нування, тренувального циклу, перiоду i ета-пу.
Перший чинник, що визначае структуру мж-роциклiв, Грунтуеться на уявленнях фахiвцiв про сприятливе i несприятливе поеднання тренувальних навантажень рiзноi спрямова-ностi (В. В. Бойко [21], В. М. Платонов [12, 20], В. Д. Фiскалiв, В. П. Черкашин [22]). Так, якщо при виконанш рiзноспрямованих тренувальних завдань 'х результативнiсть визначаеть-ся одним i тим же мехашзмом енергозабезпе-чення, то такi вправи можна виконувати на одному тренувальному занятп, якщо ж меха-шзми енергозабезпечення розрiзняються, то таке поеднання тренувальних навантажень в цiй ситуацп небажано. Наприклад, розвиток швидкiсних здiбностей i швидкiсно-силових якостей, як i вдосконалення технiки рухових дiй, забезпечуеться анаеробним алактатним мехашзмом енергозабезпечення. Тому рь шення подiбних завдань на одному тренувальному занята щлком поеднано. А ось розвиток швидюсних здiбностей i витривалостi на одному тренуванш протипоказано, оскiльки мехашзми енергозабезпечення при виконан-нi таких вправ рiзнi.
У основi другого чинника лежать бюлопчш закономiрностi оргашзму людини, величини фiзичного навантаження i динамiки вiднов-них процесiв, що вщбивають залежнiсть. В результатi виконання будь-яко' фiзичноi роботи, у тому чи^ i пов'язано' з фiзичними вправами, в органiзмi людини виникае при-родна захисна реакщя - стомлення. Це пов'язано з вичерпанням енергетичних ресурав, гальмуванням центрально' нервово' системи, порушенням гомеостазу (I. М. Сеченов [23]; I. П. Павлов [24]; В. Д. Моногаров [25]).
При оптимальному фiзичному навантаженш щ показники не виходять за меж природних коливань i мають оборотний характер, тобто повертаються до початкового рiвня. Але уш-кальшсть стомлення полягае в тому, що тд час вщпочинку первинний рiвень працездат-ностi людини не просто вщновлюеться, а вщ-буваеться його пщвищення i органiзм здат-ний виконати быьший обсяг роботи в оди-ницю часу, чим до тренувально' дГ'. Цей меха-нiзм вщновлення був описаний Б. С. Пппен-рейтером [26]. За його даними, тсля м'язово' працi до стомлення спостер^аеться виник-нення трьох основних фаз вщновлення пра-цездатностi: перша фаза - послщовне вщнов-лення працездатносп (iз стану знижено' пра-цездатностi); друга фаза - пщвищена працез-датнiсть, або суперкомпенсацiя, яка може пе-ревищити початковий рiвень на 20-23 %; третя фаза - поступове повернення до початкового рiвня працездатностi. Пiзнiше фахiвцi з'ясували, що тривалiсть вiдновних процеав залежить не лише вiд величини тренуваль-ного навантаження, але i вiд '' спрямованостi (I. В. Вржесневський, В. М. Платонов, Д. I. Фо-мш [16]; В. В. Петрiвський [18]; В. М. Платонов [20]). Так, найшвидше вщновлюються функ-цiональнi можливостi спортсменiв тсля тре-нувань, спрямованих на розвиток швидюсних i координацiйних здiбностей, швидюсно-силових якостей, а також вдосконалення тех-шчно' майстерностi. Тривалiше вiдновнi про-цеси в органiзмi спортсменiв протжають тс-ля тренувальних навантажень, спрямованих на розвиток рiзних видiв витривалосп.
В основi третього чинника, який впливае на структуру тренувальних мжроци^в, лежить фiзiологiчна закономiрнiсть природно' дина-мiки фiзичноi' i розумово' працездатносп людини протягом одше' доби i тижневого циклу. Вчеш (Г. М. Зараковський [27]; Ю. С. Перевощиков [28]) встановили, що пра-цездатнiсть - величина змшна, i пов'язано це з хвилеподiбними змiнами характеру проть кання фiзiологiчних i психiчних функцiй в ор-ганiзмi. Висока працездатнiсть при будь-якому видi дiяльностi забезпечуеться тыьки у тому випадку, коли трудовий ритм ствпа-дае з природною перюдичшстю добового ритму фiзiологiчних функцiй органiзму. У зв'яз-ку iз сталою добовою перiодикою життедiя-льностi в рiзнi вiдрiзки часу оргашзм людини неоднаково реагуе на фiзичне i нервово-
психiчне навантаження, а його працездат-нiсть i продуктивнiсть працi протягом доби схильш до певних коливань. Вiдповiдно до добового циклу працездатносп найвищий '' рiвень вiдзначаеться в уранiшнi i деннi годи-ни: з 8 до 12 годин першо' половини дня i з 14 до 17 годин друго'. У вечiрнi години працез-датнiсть знижуеться, досягаючи свого мшь муму вночi.
При дослщженш тижневих режимiв працi i вiдпочинку фахiвцi (Г. М. Зараковський [27]; Ю. С. Перевощиков [28]) виявили, що працез-датнiсть людини, як i протягом доби, не е стабыьною величиною протягом тижня, а схильна до певних змш. У першi днi тижня (понедыок, вiвторок) працездатнiсть посту-пово збыьшуеться у зв'язку з поступовим входженням в роботу. Вона досягае найвищо-го рiвня на третiй день (середовище), по^м поступово знижуеться, рiзко падаючи до останнього дня робочого тижня (субота).
Четвертий чинник, який впливае на структуру тренувальних мжроци^в, залежить вщ багаторiчного етапу подготовки спортсменiв, моделi вибрано' структури макроциклу i ме-зоциклiв, конкретних щлей i завдань трену-вального процесу (В. М. Селуянов, С. 6. Табаков [29]). У зв'язку з цим в практищ спортивного тренування видыяють наступш рiзно-види мiкроциклiв (Л. П. Матвеев [14]): основ-нi (власне-тренувальш i змагальнi) i додатко-вi (що пiдводять i вiдновнi).
Власне-тренувальш мжроцикли у свою чергу за ознакою переважно' спрямованостi вико-ристовуваних засобiв пiдроздiляються на за-гально-пiдготовчi i спецiально-пiдготовчi. Першi складають основу структури мезоцик-лiв загальнопiдготовчого етапу, а друп - спе-щальнопщготовчого.
По мiрi тренувально' дГ', або за величиною виконуваного спортсменами тренувального навантаження, власне-тренувальш мжроцикли бувають «ординарними» i «ударними». Якщо в ординарних мжроциклах тренуваль-не навантаження зростае рiвномiрно при значному його обсязо то ударним мiкроцик-лам характерна i висока iнтенсивнiсть наван-таження.
Мжроцикли змагань бiльшою мiрою оргаш-зовують змагальну дiяльнiсть, чим тренува-льний процес. Основу 'х складае режим ви-
ступу на змаганнях, встановлений офщшни-ми правилами i регламентом.
У мжроциклах, що шдводять, моделюються умови майбутнього змагання (розподГл навантаження i вщпочинку вщповщно до порядку чергування дшв виступiв i iнтервалiв мiж ними, вiдтворення порядку виступу протягом дня i т. д.).
Вщновш мiкроцикли використовуються за-звичай тсля серп напружених власне-тренувальних мiкроциклiв (особливо «удар-них»), що викликають значну кумуляцiю ефекту навантажень, а також тсля серй' вГд-повщальних змагань. Такi мiкроцикли ще на-зивають «розвантажувальними».
Висновки
1. У великому тренувальному циклГ в умовах досить високого загального рiвня навантажень рекомендуеться оптимально реалГзову-вати планування хвилеподГбно'' динамiки навантажень курсаш1в-единоборщв.
2. Ефективна модель одноциклово'' побудови пiдготовки курсантiв-единоборцiв високо'' квалiфiкацГï на етапi максимально'' реалГзацп
спортивних можливостей, яка включае в œ6i як риси традицiйних циклГв (пГдготовчий, змагальний, перехiдний), так i модульно-блоково'' композицГï тренування.
3. Класифжацш тренувальних мГкроциклГв пГдготовки спортсмешв в спортивнГй науцi iснуе досить багато. Проте доки немае единого тдходу до 'х класифжацп. Ви6Гр тих або Гнших титв мГкроциклГв, що становлять структуру мезоциклГв, визначаеться декГль-кома основними чинниками, яю необхГдно обов'язково враховувати при побудовГ тренувального процесу спортсмешв рГзно'' квалГфь кацп.
4. У практищ пГдготовки курсантГв-единоборцГв ми пропонуемо використовува-ти наступнГ рГзновиди мГкроциклГв: той, що вводить, основний, контрольно-тдготовчий, закрГплюючий, передзмагальний, змагальний, вщновно-тдготовчий i вщновно-пГдтримуючий.
5. Облш при побудовГ рГчного циклу в групах спортивного вдосконалення курсантГв вияв-лених нами типГв мГкроциклГв для кожного виду единоборств - актуальш завдання пода-льших наукових дослщжень.
Список iнформацiйних джерел
1. Блах В. Я. Принцип построения биологически обоснованной концепции физической подго-
товки борцов (самбо и дзюдо) / В. Я. Блах [и др.] // Теория и практика физической культуры. - 2005. - № 5. - С. 30-35.
2. Бучнев А. А. Занятия дзюдо как эффективное средство саморазвития и самосовершенствова-
ния / А. А. Бучнев / / Традиции и инновации в спорте, физической культуре и спортивной медицине: сборник материалов Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. - Пермь : ОТ и ДО, 2012. - С. 46-48.
3. Гальцев А. И. Формирование способов решения двигательных задач в условиях поединка у
дзюдоистов высших разрядов : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / А. И. Гальцев. - Москва, 2003. - 164 с.
4. Гончаров Ю. С. Факторы, определяющие успешность соревновательной деятельности в спор-
тивных единоборствах / Ю. С. Гончаров // Образование, физическая культура, спорт и здоровье: анализ проблемы: материалы первой открытой Российской научной конференции / под общ. ред. д-ра пед. наук, проф. В. П. Губы. - Смоленск, 2012. - Т. I. - С. 122-126.
5. Гончаров Ю. С. Педагогический анализ соревновательной деятельности самбисток высокой
квалификации / Ю. С. Гончаров // Теория и практика физ. культуры. - 2012. - № 5. - С. 73.
6. Городничев Р. М. Электромиографическое исследование активности мышц при выполнении
удержаний в борьбе самбо / Р. М. Городничев [и др.] // Инновационные технологии в спортивных единоборствах : материалы IV Международной научно-практической конференции, посвященной памяти профессора Е. М. Чумакова. - Москва, 2004. - С. 39-43.
7. Курицына А. Е. Двигательный состав комплексов базовых технико-тактических действий и
методика их освоения в группах начальной подготовки по единоборствам / Х. Х. Альжа-
нов, А. Е. Курицына, И. Г. Грузных // Проблемы совершенствования физической культуры, спорта и олимпизма : материалы Всероссийской научно-практической конференции молодых ученых / СибГУФК ; СОА. - Омск : СибГУФК, 2011. - С. 8-14.
8. Филин С. А. Структурная модель физической и технико-тактической подготовленности сам-
бистов различного возраста и квалификации / С. А. Филин, А. П. Стрижак // Спортивные игры в физическом воспитании, рекреации и спорте : материалы VII Международной научно-практической конференции / под общ. ред. канд. пед. наук, доц. А. В. Родина, г. Смоленск, 19-21 декабря 2012 г. - Смоленск, 2013. - С. 323-327.
9. Ананченко К. В. Удосконалення техшко-тактично' подготовки дзюдо'спв на етат виходу зi
спорту вищих досягнень [Електронний ресурс] / К. В. Ананченко, С. Л. Пакулш, В. Б. Перебшшс // Траектория науки. - 2016. - № 2(7). - Режим доступу: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/64. - Назва з екрана.
10. Пакулш С. Л. Проблеми, що стоять перед тренером дзюдо'спв-ветерашв при вдосконаленш
та iндивiдуалiзацfi 'х спещально' фiзичноi' шдготовленосп / С. Л. Пакулш, К. В. Ананченко, В. Б. Перебшшс // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях : материалы XII Международной научной конференции, г. Харьков, 7-8 февраля 2016 г. - Харьков, 2016 - С. 7-10.
11. Перебшшс В. Б. Дослщження й оцшка бюлопчного вшу та «юлькост здоров'я» дзюдо'спв-
ветерашв на етат виходу зi спорту вищих досягнень / В. Б. Перебшшс / / Слобожанський науково-спортивний вкник. - 2015. - № 5(37). - С. 100-103.
12. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее
практические применения / В. Н. Платонов. - Киев : Олимпийская литература, 2004. -808 с.
13. Платонов В. Н. Теория адаптации и резервы совершенствования системы подготовки
спортсменов (часть 2) / В. Н. Платонов / / Вестник спортивной науки. - 2010. - № 3. - С. 3-9.
14. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры / Л. П. Матвеев. - Москва : Физкуль-
тура и спорт, 1991. - 543 с.
15. Матвеев Л. П. Общая теория спорта и ее прикладные аспекты / Л. П. Матвеев. - 4-е изд., испр.
и. доп. - Санкт-Петербург : Лань, 2005. - 384 с.
16. Вржесневский И. В. Исследование путей повышения эффективности тренировочных мик-
роциклов пловцов / И. В. Вржесневский, В. Н. Платонов, Д. И. Фомин // Теория и практика физической культуры. - 1973. - № 1. - С. 21-27.
17. Теория и методика физического воспитания : в 2 т. / под общей ред. Л. П. Матвеева, А. Д. Но-
викова. - 2-е изд., испр. и доп. - Москва : Физкультура и спорт, 1976. - Т. II. Специализированные направления и особенности основных возрастных звеньев системы физического воспитания. - 256 с.
18. Петровский В. В. Организация спортивной тренировки / В. В. Петровский. - Киев : Здоровье,
1978. - 92 с.
19. Матвеев Л. П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов / Л. П. Мат-
веев. - Киев : Олимпийская литература, 1999. - 320 с.
20. Платонов В. Н. Теория и методика спортивной тренировки / В. Н. Платонов. - Киев : Вища
школа, 1984. - 352 с.
21. Бойко В. В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека / В. В. Бойко.
- Москва : Физкультура и спорт, 1987. - 144 с.
22. Фискалов В. Д. Теоретические основы подготовки спортсменов / В. Д. Фискалов, В. П. Чер-
кашин. - Волгоград : ВГАФК, 2006. - 245 с.
23. Сеченов И. М. Очерк рабочих движений человека / И. М. Сеченов. - Москва : Издание Импе-
раторского Московского университета, 1906. - 142 с.
24. Павлов И. П. Избранные труды по физиологии высшей нервной деятельности / И. П. Павлов.
- Москва : Учпедгиз, 1950. - 264 с.
25. Моногаров В. Д. Генез утомления при напряженной мышечной деятельности / В. Д. Монога-
ров // Наука в олимпийском спорте. - 1994. - № 1. - С. 47-58.
26. Гиппенрейтер Б. С. Восстановительные процессы при спортивной деятельности / Б. С. Гип-
пенрейтер. - Москва : Физкультура и спорт, 1961. - 55 с.
27. Зараковский Г. М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности / Е. М. Зараков-
ский. - Москва : Наука, 1968. - 114 с.
28. Перевощиков Ю. С. Трудовой процесс / Ю. С. Перевощиков. - Ижевск : Удмуртия, 1977. -
165 с.
29. Селуянов В. Н. Построение микроцикла физической подготовки дзюдоистов высшей ква-
лификации / В. Н. Селуянов, С. Е. Табаков // Актуальные проблемы спортивной борьбы. -Москва : ФОН, 1998. - С. 14-23.
© К. В. Ананченко, С. Л. Пакулш, Ю. К. Белошенко Стаття отримана 02.08.2016
Planning the annual cycle in groups of cadet combat sports perfection
Ananchenko Konstantin
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Department of Single Combats, PhD in Physical Education and Sport,
Associate Professor, Ukraine
Pakulin Serhij
Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Science of Ukraine, Department of Social Problems of Sustainable Development, Doctor of Sciences (Economics), Ukraine
Beloshenko Yuriy
National Academy of the National Guard of Ukraine, Department of Physical Training and Sport, Senior Teacher
(Ukraine)
Abstract. Within a large training cycle in conditions of high general level of stress the authors recommend optimal implementation of planning undulating dynamics of cadets' combat exercise stress. The article proves the efficiency of one-cycle construction of training highly- qualified single-combat cadets at the stage of maximal realization of sporting possibilities, which includes both features of traditional cycles (preparatory, competitional, transitional) and module-sectional composition of training. It scientifically substantiates, that the choice of those or other types of microcycles which present the structure of mesocycles is determined by a few basic factors which must be necessarily taken into account while planning the training process of sportsmen of different qualification. It is suggested to use certain varieties of microcycles in the practice of preparation of single combat cadets. It is substantiated that accounting in planning the annual cycle in groups of sporting perfection of students of the educed types of microcycles for every type of single combats is an actual task of further scientific research.
Keywords: large training cycle, cadet-single combat, mesocycle, microcycles, training composition.
UDK 796.8:37.03 LCC Subject Category: GV1100-1150.9
DOI: http://dx.doi.org/!0.22178/pos.13-4
References
1. Blah, V. Ja., Eliseev, S. V., Tabakov, S. E., & Selujanov V. N. (2005). Princip postroenija biologicheski
obosnovannoj koncepcii fizicheskoj podgotovki borcov (sambo i dzjudo) [The principle of the concept of bio-based physical training fighters (Sambo and Judo)]. Teorija i praktika fizicheskoj kul'tury, 5, 30-35 (in Russian).
2. Buchnev, A. A. (2012). Zanjatija dzjudo kak jeffektivnoe sredstvo samorazvitija i
samosovershenstvovanija [Judo as an effective means of self-development and self-improvement]. In Tradicii i innovacii vsporte,fizicheskoj kul'ture i sportivnoj medicine . Sbornik materialov Vserossijskoj nauchno-prakticheskoj konferencii s mezhdunarodnym uchastiem (pp. 4648). Perm', Russia: OT i DO (in Russian).
3. Gal'cev, A. I. (2003). Formirovanie sposobov reshenija dvigatel'nyh zadach v uslovijah poedinka u dzju-
doistov vysshih razrjadov [Formation of the ways to solve motor tasks in a judo match at the higher categories] (Unpublished doctoral dissertation). Russian State University of Physical Education, Sport, Youth and Tourism (Scolipe). Moscow, Russia (in Russian).
4. Goncharov, Ju. S. (2012). Faktory, opredeljajushhie uspeshnost' sorevnovatel'noj dejatel'nosti v spor-
tivnyh edinoborstvah [The factors that determine the success of competitive activity in the combat sports]. In Obrazovanie, fizicheskaja kul'tura, sport i zdorov'e: analiz problemy. Materialy per-voj otkrytoj Rossijskoj nauchnoj konferenicii (pp. 122-126). Smolensk, Russia: n. d. (in Russian).
5. Goncharov, Ju. S. (2012). Pedagogicheskij analiz sorevnovatel'noj dejatel'nosti sambistok vysokoj kvali-
fikacii [Pedagogical analysis of competitive activity of high-qualified female sambokas]. Teorija i praktika fiz. kul'tury, 5, 73 (in Rusian).
6. Gorodnichev, R. M., Petrov, A. B., Tkachenko, A. V., & Prjanishnikova, O. A. (2004). Jelek-
tromiograficheskoe issledovanie aktivnosti myshc pri vypolnenii uderzhanij v bor'be sambo [The conductivity of muscle activity when performing deductions in sambo]. In Innovacionnye tehnologii v sportivnyh edinoborstvah. Materialy IV Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii, posvjashhennoj pamjati professora E. M. Chumakova (pp. 39-43). Moscow, Russia: n. d. (in Russian).
7. Kuricyna, A. E., Al'zhanov, H. H., & Gruznyh, I. G. (2011). Dvigatel'nyj sostav kompleksov bazovyh
tehniko-takticheskih dejstvij i metodika ih osvoenija v gruppah nachal'noj podgotovki po edinoborstvam [Engine part of complexes of basic technical and tactical actions and methods of their development in groups of initial training in martial arts]. In Problemy sovershenstvovanija fizicheskoj kul'tury, sporta i olimpizma. Materialy Vserossijskoj nauchno-prakticheskoj konferencii molodyh uchenyh (pp. 8-14). Omsk, Russia: SibGUFK (in Russian).
8. Filin, S. A., & Strizhak, A. P. (2012). Strukturnaja model' fizicheskoj i tehniko-takticheskoj podgotov-
lennosti sambistov razlichnogo vozrasta i kvalifikacii [The structural model of the physical and technical-tactical readiness Sambo various ages and skill]. In Sportivnye igry v fizicheskom vospi-tanii, rekreacii i sporte. Materialy VII Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii (pp. 323327). Smolensk, Russia: n. d. (in Russian).
9. Ananchenko, K. V., Pakulin, S. L., & Perebiinis, V. B. (2016). Udoskonalennia tekhniko-taktychnoi
pidhotovky dziudoistiv na etapi vykhodu zi sportu vyshchykh dosiahnen [Improvement of technical and tactical training of judoists at the stage of leaving high performance sport]. Traektoria Nauki, 2(7). Retrieved from: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/64 (in Ukrainian).
10. Pakulin, S. L., Ananchenko, K. V., & Perebiinis, V. B. Problemy, shcho stoiat pered trenerom
dziudoistiv-veteraniv pry vdoskonalenni ta indyvidualizatsii yikh spetsialnoi fizychnoi pidhotovlenosti [The problems facing coach judo veterans in improving and individualization of special physical fitness]. In Problemy i perspektivy razvitija sportivnyh igr i edinoborstv v vysshih uchebnyh zavedenijah. Materialy XII Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii (pp. 7-10). Kharkov, Ukraine: n. d. (in Russian).
11. Perebiinis, V. B. (2015). Doslidzhennia i otsinka biolohichnoho viku ta "kilkosti zdorov'ia"
dziudoistiv-veteraniv na etapi vykhodu zi sportu vyshchykh dosiahnen [Research and evaluation of biological age and the "amount of health" judo veterans on stage exit from the sport of higher achievements]. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk, 5(37), 100-103 (in Ukrainian).
12. Platonov, V. N. (2004). Sistema podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte. Obshhaja teorija i ee
prakticheskie primenenija [The system of training of athletes in Olympic sports. The general theory and its practical applications]. Kiev, Ukraine: Olimpijskaja literatura (in Russian).
13. Platonov, V. N. (2010). Teorija adaptacii i rezervy sovershenstvovanija sistemy podgotovki
sportsmenov (chast' 2) [Theory of adaptability and provisions to improve the system of training athletes]. Vestniksportivnoj nauki, 3, 3-9 (in Russian).
14. Matveev, L. P. (1991). Teorija i metodika fizicheskoj kul'tury [Theory and Methods of Physical Edu-
cation]. Moscow, Russia: Fizkul'tura i sport (in Russian).
15. Matveev, L. P. (2005J. Obshhaja teorija sporta i ee prikladnye aspekty [The general theory of sport
and its applications] (4th ed.). Saint-Petersburg , Russia: Lan' (in Russian).
16. Vrzhesnevskij, I. V., Platonov, V. N., & Fomin, D. I. (1973). Issledovanie putej povyshenija
jeffektivnosti trenirovochnyh mikrociklov plovcov [Study ways to improve the effectiveness of training microcycle swimmers]. Teorija i praktika fizicheskoj kul'tury, 1, 21-27 (in Russian).
17. Matveev, L. P., & Novikov, A. D. (Eds.). (1976). Teorija i metodika fizicheskogo vospitanija. Specializirovannye napravlenija i osobennosti osnovnyh vozrastnyh zven 'ev sistemy fizicheskogo vospitanija [Theory and methods of physical education. Specialized features of the main directions and age units of physical education system] (2nd ed., Vol. 2,). Moscow, USSA: Fizkul'tura i sport (in Russian).
18. Petrovskij, V. V. (1978). Organizacija sportivnoj trenirovki [Organization of sports training]. Kiev,
USSA: Zdorov'e (in Russian).
19. Matveev, L. P. (1999). Osnovy obshhej teorii sporta i sistemy podgotovki sportsmenov [Fundamentals
of the general theory of sport and the system of training athletes]. Kiev, Ukraine: Olimpijskaja literatura (in Russian).
20. Platonov, V. N. (1984). Teorija i metodika sportivnoj trenirovki [Theory and methods of sports train-
ing]. Kiev, USSA: Vishha shkola (in Russian).
21. Bojko, V. V. (1987). Celenapravlennoe razvitie dvigatel'nyh sposobnostej cheloveka [Purposeful de-
velopment of human]. Moscow, USSA: Fizkul'tura i sport (in Russian).
22. Fiskalov, V. D., & Cherkashin, V. P. (2006). Teoreticheskie osnovy podgotovki sportsmenov [Theoreti-
cal basis of training athletes]. Volgograd, Russia: VGAFK (in Russian).
23. Sechenov, I. M. (1906). Ocherk rabochih dvizhenij cheloveka [Essay on human labor movements].
Moscow, Russia: Izdanie Imperatorskogo Moskovskogo universiteta (in Russian).
24. Pavlov, I. P. (1950). Izbrannye trudy po fiziologii vysshej nervnoj dejatel'nosti [Selected works on the
physiology of higher nervous activity]. Moscow, USSA: Uchpedgiz (in Russian).
25. Monogarov, V. D. (1994). Genez utomlenija pri naprjazhennoj myshechnoj dejatel'nosti [Genesis of
fatigue during intense muscle activity]. Nauka v olimpijskom sporte, 1, 47-58 (in Russian).
26. Gippenrejter, B. S. (1961). Vosstanovitel'nye processy pri sportivnoj dejatel'nosti [Restorative pro-
cesses in sports activities]. Moscow, USSA: Fizkul'tura i sport (in Russian).
27. Zarakovskij, G. M. (1968). Psihofiziologicheskij analiz trudovoj dejatel'nosti [Psychophysiological
analysis of employment]. Moscow, USSA: Nauka (in Russian).
28. Perevoshhikov, Ju. S. (1977). Trudovoj process [Labor Process]. Izhevsk, USSA: Udmurtija (in Rus-
sian).
29. Selujanov V. N., & Tabakov, S. E. (1998). Postroenie mikrocikla fizicheskoj podgotovki dzjudoistov
vysshej kvalifikacii [Building microcycle physical preparation of judoists of high qualification]. In Aktual'nye problemy sportivnoj bor'by (pp. 14-23). Moscow, Russia: FON (in Russian).
© K. Ananchenko, S. Pakulin, Y. Beloshenko
Received 2016-08-02
