CC BY
0дослвдження дозволили визначити наявшсть корис-них мшеральних елеменпв у шнцевих продуктах утил1зацИ фосфогшсу. Було визначено, що бюарка не мютять у своему склад1 рухомих форм важких метал1в та складаеться, окр1м елементарно! арки, також з бюмаси бактерш та оргашчних сполук арки, мютить карбонат кальцш та залишки гшсу, що дозволяе И застосовувати у альському господарста як компонент комплексного добрива. М1кропольов1 дослвдження органо-мшерального бюгенного композиту на основ1 мулових осад1в та фосфогшсу показали, що при його внесенш у грунт вщбуваеться зб1льшення частки метал1в, що мщно пов'язаш в мь нерально-оргашчнш структур1 i недоступш для ро-слин. Крiм того, бюгенний композит мiстить кори-сш макро- i мiкроелементи, зокрема Ca, K, S, Mg, Fe тощо, що дозволяють стимулювати активнiсть грунтового бюму в процесi ремедоацш забруднених важкими металами грунтiв.
Список лггератури
1. Богуславская Н. В. Оценка влияния отходов производства фосфорных удобрений на прилегающие ландшафты [в связи с опасностью загрязнения окружающей среды] /Богуславская Н.В. // Экологическая безопасность в АПК. Реферативный журнал. 2010. - № 2. - С. 325.
2. Degirmenci N. Application of phosphogypsum in soil stabilization / N. Degirmenci, A. Okucu, A. Tu-rabi // Building and Environment. - 2007. - Vol. 42, № 9. - P. 3393- 3398.
3. Мырзахметов Б. А. Химический состав фос-фогипса и комплексный метод его переработки / Б.А. Мырзахметов, А. Шолак // Сборник материалов II Международной научно-практической конференции: Современные тенденции развития науки и производства. Западно-Сибирский научный центр. - 2015. - С. 67-71.
4. Касимов А. М. Утилизация фосфогипса с получением материала для производства гипсовых вяжущих / А. М. Касимов, О. Е. Леонова, Ю. А. Кононов // Сотрудничество для решения проблемы отходов: Материалы IV Международной конференции
(31 января - 1 февраля 2007 г., г. Харьков, Украина). - Харьков, 2007. - С. 120 - 122.
5. Современное состояние и перспективные возможности использования фосфогипса для производства вяжущих материалов / Е.А. Удалова, А.И. Габитов, А.Р. Шуваева, И.В. Недосеко и др. // История и педагогика естествознания. - 2016. - № 4. - С. 55-58.
6. Фоменко А.И. Сухая строительная смесь на основе фосфополугидрата сульфата кальция / А.И. Фоменко, В.С. Грызлов, Н.М. Федорчук, А.Г. Каптюшина // Строительные материалы. - 2017. -№ 7. -С. 60-63.
7. Пат. 103687 U Украша, МПК B01D 53/14 (2006.01), B01D 53/34 (2006.01), C02F 3/34 (2006.01). Споаб видалення сполук срки iз потоку газiв / £. Ю. Черниш, Л. Д. Пляцук, О. М. Яхненко (Укра1на); заявник та патентовласник Сумський держ. ун-т. -№ u201506324; заявл. 26.06.2015; опубл. 25.12.2015, бюл. № 24 (Патент на корисну модель).
8. Пляцук Л.Д. Биологическое удаление фосфора из осадков сточных вод в процессе биосульфидной обработки / Л.Д. Пляцук, Е.Ю. Черныш // Вюник КрНУ iменi Михайла Остроградського. -2014. - Випуск 4 (87). - С.152-158.
9. Методические указания по определению тяжёлых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства. - Изд. 2-е, перераб. и доп. -М.: ЦИНАО, 1992. - 61 с.
10. Чмиленко Ф.О. Визначення рухливих форм мангану в грунтових витяжках з використанням ультразвуку на стади пробошдготовки / Ф. О. Чмиленко, Н. М. Смггюк // Науковий вюник Ужгород-ського ушверситету. Сер. : Хiмiя. - 2013. - № 1. -С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuchem 2013 1 9
11. Zemberyova M. Sequential extraction for the speciation of some heavy metals in soils / M. Zembery-ova, Z. A. Al Hakem, I. Farkasovska // J. Radioanal. Nycl. Chem. - 1998. - V. 229. - Р. 67-71.
ПОБУДОВА МОДЕЛ1 КРИТЕР1Я ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 I ОПТИМВАЦП ПРОЦЕС1В УПРАВЛ1ННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ У ВНЗ
Якусевич Ю.Г.
Державний утверситет тфраструктури та технологт, завгдувач кафедри природничо-математичних та ¡нженерно-технгчних дисциплт Дунайського факультету морського
та ргчкового транспорту, доктор техтчних наук, доцент.
CONSTRUCTION OF MODEL OF CRITERIA OF ESTIMATION OF EFFICIENCY AND OPTIMIZATION OF MANAGEMENT PROCESSES BY COMPETITIVE EDGES IN INSTITUTION OF
HIGHER LEARNING
Yakusevich Y.G.
State university of infrastructure and technologies, manager of department of naturally-mathematical and technical disciplines of the Danube faculty of marine and river transport, doctor of engineering sciences,
associate professor
Анотащя
Проведено аналiз процеав управлшня компонентами конкурентних переваг ВНЗ, отримана залеж-нють узагальнюючого функцiонально-статистичного критерш. Показано, що в якостi щеально1' системи можна застосовувати модель Ушсона, як базову модель управлiння.
Отримано розрахункову формулу критерiю оцiнки ефективносп i оптимiзацiï процесiв управлiння компонентами конкурентних переваг у ВНЗ, що в комплекснш формi узагальнюе не пльки вартiснi, але i шформацшш характеристики процесу в плановому перiодi за певний iнтервал часу. Представлена формула може бути застосована для дов№них реальних ситуацiй в штегрованш органiзацiйно -економiчнiй сис-темi.Для розрахунку показник1в ефективностi i оптимiзацiï процеав управлiння компонентами конкурентних переваг ВНЗ у навчальних процесах потрiбно отримати розрахунковi значения кiлькостi шформацп в реальнiй системi, використовуючи закони розпод^ рiвнiв критерш оцiнки ефективносп i оптимiзацiï процесiв управлiння компонентами {kp} ВНЗ.
Abstract
The analysis of the processes of management by the components of competitive edges of higher educational establishments is conducted, the dependence of the summarizing functionally-statistical criterion of such processes has been received.
It has been shown that it is possible to apply the model of Wilson as an ideal system and as a base case frame.
The calculation formula of the criterion of estimation of efficiency and optimization of management by the components of competitive edges of higher educational establishments has been obtained. It summarizes in a complex form not only cost but also informative descriptions of process in the planned period for a certain time domain. The presented formula can be applied for the arbitrary real circumstances in the integrated organizationally-economic system.
For the calculation of the indexes of efficiency and optimization of the processes of management by the components of competitive edges of higher educational establishments in the educational processes it is necessary to get the calculation values of information content in the real system, using the laws of distribution of change of levels of criterion of estimation of efficiency and optimization of the processes of management components for a higher educational establishment.
Ключовi слова: конкурентш переваги ( {kp}), ентротя, шформацшна складова, штервал часу, критерш ощнки ефективносп i оптимшцд (Кеоу {kp}), компоненти, варпсна складова, щеальна система, дш-сна система.
Keywords: competitive edges( {kp}), entropy, informative constituent, time domain, criterion of estimation of efficiency and optimization (Кеоу {kp}), components, cost constituent, ideal system, actual system.
ВСТУП ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ1
За весь час розвитку вищо1 освгги спо-стертаемо два напрями: початковий - ввдображае повне державне втручання , та наступний, що пред-ставляе ринковi стосонки в освт.
Початковий напрям розкривае завдеолопзаван-нють освгги, де ввдсутшсть змагальносп щей позба-вляла право вибору молодим особам майбутшх професш.
Пропозицл вщ ВНЗ були ввдсутт внаслвдок вдеолопчного планування.
Сучасний, наступний напрям розкривае демо-кратичний, ринковий тдхвд до вибору професш-ного напряму вщповщно до структури освгга роз-винутих краïн свпу [1].
Демократизацiя суспiльства при постшно зро-стаючому попитi на вищу освiту та перехiд до рин-кових вiдносин обумовили створення нових ВНЗ, тому ринок освишх продуклв Украши е досить на-сиченим, що свiдчить про активний процес яшс-ного перетворення освiтньоï системи на основах процеав дистанцiйного навчання [2].
Важливим етапом в дiяльностi ВНЗ е процес управлшня компонентами конкурентних переваг, яш забезпечують ритмiчнiсть, безперервнiсть i на-дшнють навчального процесу, вiдкриваючи можли-восл реалiзацiï математичних моделей дiйовостi
студенлв ВНЗ та унеможливлюють надмiрну ктъ-юстъ випускниюв по вiдповiдним професшним на-прямам та нестачу в перспективi тших. В даний час управлшня вищими навчальними закладами здшснюеться на основi систем стандартiв ВНЗ. Варпсть таких систем досить значна, тому ц-нору-вати ними неможливо. Застосування таких систем вимагае чтких процеав vправлiння матерiальними та фшансовими потоками, що зменшуе операцiйнi затрати ВНЗ та забезпечуе стабiльнiсть управлшня ттьки в цлому. Тому проблемам моделювання проце^в vправлiння ВНЗ на основi компоненпв конкурентних переваг е актуальною новою проблемою. При моделюванш динам^ конкурентних переваг в якосп критерiю оцiнки ефективносп управлшня i оптимiзацil приймаеться середне зна-чення затрат на управлшня компонентами конкурентних переваг за певний перюд часу. Такий критерш враховуе пльки вартiснi параметри процесу i обмежуе повне представлення його ефектив-ностi i ошташзацп. Особливо це стосуеться управлшня ВНЗ як iнтегрованоi орraнiзацшно-економiч-но! системи (1ОЕС) з системними ресурсами (8Я), в якi включаеться конкурентний потенцiал з конку-рентними перевагами КР( \кр\) [3],
КР( {кр}) с (БЯ) (1)
В таких умовах при управлiннi компонентами конкурентних переваг зростае цiна помилки i невь рного вимiрювання запиту, а також контролю за рь внями конкурентних переваг. I як результат маемо, що випускники вищих навчальних закладiв, яш по-кликанi продовжувати дiяльнiсть професшних на-прямiв не мають змоги отримати роботу за фахом, а вщтак змушенi виконувати обсяги спрощених ро-бiт, як1 не притаманш 1хнш квалiфiкацil. Здешев-лення робочого потенщалу високого квалiфiкацш-ного рiвня стримуе конкурентоспроможнiсть еко-номiки, а тому ввдбуваеться вiдтiк iнтелектуального ресурсу. Таким чином, фшансовий капiтал, який направлений на рiст штелектуально! сфери в Укради знецiнюеться i констатуеться факт конкретно! невiдповiдностi запиту i пропозици трудових ресу-рав, а саме, збiльшення фахiвцiв одше! професп та зростання потреб в шших.
Тому, для таких обставин критерш ефектив-ностi i оптим1зацИ управлшня компонентами конкурентних переваг повинен враховувати i шформа-цшну складову системи управлшня конкурентними перевагами, що на нашу думку, доповнюючи мате-матичними моделями штегрального критерш ощ-нки конкурентного потенщалу ВНЗ [3], дозволить уникати вiд надмiрноi кiлькостi випускниюв однш професп та забезпечувати наявнкть тших профе-сш за вимогами ринку працi.
Метою роботи е побудова моделi критерто оцшки ефективносп i оптимiзащl процесу управлшня конкурентними перевагами(Кеоу {кр}), який би в комплекснт формi м^ би узагальнити не тшьки вартiснi, але i тформацшт характеристики процесу за певний ттервал часу: фф).
ОСНОВНИЙ МАТЕР1АЛ
При виборi критерив ефективносл i ошгашза-ци керуються наступними вимогами:
вимiр ефективностi штегровано! оргашза-цiйно-економiчноl системи (1ОЕС);
• повна та загальна функцiональнiсть;
• шлькюна форма представлення;
• реакцiя на змши основних параметрiв сис-теми;
• порiвняння рiзних можливих варiантiв системи.
Критерш повинен вщображати мету функщю-вання системи при цьому мету слiд представити у виглядi функцiонала параметрiв системи. В якосл показника ефективностi i оптимальностi системи управлшня конкурентними перевагами використо-вуються наступш аргументи [4]:
■ рiвень обслуговування, що виражаеться вь дношенням числа конкурентних переваг до необ-хвдно! кiлькостi;
■ ймовiрнiсть необхщних конкурентних пе-реваг;
■ економiчнi показники.
При побудовi моделi критерiю ощнки ефекти-вностi i ошгашзацп управлшня конкурентними перевагами, з огляду на спектр показнишв, прихо-димо до норми, що ефектившсть i оптимiзацiя процесу управлiння конкурентними перевагами направлена на зниження затрат, яш витрачаються на пiдготовку майбутшх фахiвцiв у ВНЗ. Тому, при побудовi моделi критерiю управлiння конкурентними перевагами в якосп компоненпв ефектив-ностi i оптишзацд системи вибирають фiнансовi та матерiальнi витрати, як1 затрачаються на шдгото-вку фахiвцiв, доповнення лiцензiйного обсягу по випуску фахiвцiв за вимогами ринку пращ, а також на розходи, що викликаш надлишком випускник1в або 1х нестачу.
В загальному випадку критерiй оцiнки ефек-тивностi i оптишзацд процесу управлiння конкурентними перевагами {kp}) представимо у ви-глядi функцiонала з вщповщними компонентами :
(2)
К {kp} =F*(G1, G2, V1, V2, ys, V4, V5,Q,t,z.)
при G, = {SP; Kd R; MTB; NMZ}
G, = {Ng; MTr
f k \ ( n \ f m \
R
Z
n.
F
V p=1 У
Z
V ,=1 У
K
Z
r
V s=1 У
}
де, Gi - ресурси основной освтньог д1яльност1 ВНЗ та ll обслуговування, зокрема: (SP)-сощальний потенцiал, (KdR)-кадровi ресурси, (МТв)- матерiально-технiчна база, NMz -на-вчально-методичне забезпечення;
G - ресурси, що забезпечують свт розвиток та
вгдтворення вах iнших ресурсгв, а саме: Ng -фь
нансовi накопичення та грошовi надходження,
MT
k
Z.nr
V p=1 У
матерiально-технiчнi ресурси нау-
(
кових пiдроздiлiв, F
Л s
Z
- фонд стимулю-
V ,=1 У
m
вання працi персоналу ВНЗ, KR Z rR - кадровi
V s=1 У
ресурси у сферi розвитку стратегiчних ресурав;
Vi- вартють шфраструктури ВНЗ з врахуван-ням вартосп обладнання та затрати на утримання обслуговуючого персоналу;
V2- вapтiсть будь-яко! одиницi компоненти конкурентно! переваги;
V3- втpaченi кошти за невикоpистaнi компоненти конкурентно'! переваги;
V4 - втpaченi кошти за дефщит компоненти конкурентноi переваги;
Vs - збитки ввд нaдмipно! кiлькостi компонен-тiв конкурентних переваг у випадках неможливостi !х pеaлiзaцii;
Q - плановий перюд;
t - дiючий час;
z - сумapнiсть компонент конкурентних переваг.
Представлений функцюнал (2) з перерахова-ними компонентами не е зручним для проведения pозpaxункiв. Тому деяш склaдовi слiд об'еднувати в один компонент. Кpiм того, в залежносп ввд конкретно! постановки зaдaчi i вiдповiднiй !й матема-тично! моделi окpемi компоненти функцюнала (2) можуть бути виключенi з розгляду. В теорп управлшня iнколи обмежуються довiльним природним класом компонентiв упpaвлiння, як1 залежать ввд обмежено! кiлькостi складових частин. Тодi опти-мiзaцiйнa задача зводиться до побудови алгорштшв по визначенню оптимальних значень цих компоне-нтiв. Тим не менше, при такому пiдxодi залиша-ються сумнiви з приводу юнуючих бiльш складних правил представлення конкурентних переваг, що забезпечать меншi затрати. В деяких випадках вда-еться pозвiяти цi сумнiви та видiлити умови, при яких просп пiдxоди в упpaвлiннi будуть оптималь-ними в поpiвняннi з бшьш складними. Вiдтaк, модель критерш оцiнки ефективностi i оптимiзaцi! процесу упpaвлiння конкурентними перевагами до-зволяе прогнозувати вплив компонентiв на дина-мiку piвнiв конкурентних переваг та мiнiмiзувaти витрати, забезпечуючи оптимaльнi полиики управ-лiння. Для використання таких пiдxодiв необх1дно:
• мати математичний опис зaпитiв на профе-сшш напрями або !х використання в процес тдго-товки у ВНЗ як iнтегрованоi оргашзацтно-еконо-мiчноi системи (ЮЕС);
• обумовлювати правила вщкриття нових спецiaльностей за вiдповiдними професшними на-прямами.
Якщо тaкi зовнiшнi умови задаш, то можна пpоaнaлiзувaти роботу системи управлшня конкурентними перевагами, тобто : знайти pозподiл pi-внiв (kp), умови потреб у спещальностях по профе-сiйним напрямам, теpмiни в зaбезпеченi новими спещальностями, piвень пiдготовки бaкaлaвpiв та спещалюпв i т.д. Вмiння знаходити таш характеристики допомагае вибрати потpiбний вapiaнт поль тики упpaвлiння та значення i види компонентiв. Разом з цим постановка оптимiзaцiйниx задач дода-тково передбачае:
• побудову функцп, яка вщображае економь чну природу процеав упpaвлiння компонентами конкурентних переваг, тобто оцшити затрати на подготовку фах1вщв в кiлькостi, яка визначаеться
_65
оптимальною потребою ввдповщно до вимог ринку пращ;
• побудову функцп вартосп по додатковш шдготовщ фахiвцiв на основi компонентiв конкурентних переваг при потребi поповнення.
В той же час при такому пiдходi до побудови критерив присутнi деяк1 досить значнi недолши, що пов'язанi з такими факторами:
■ процес змiни рiвнiв компоненпв конкурен-тних переваг е стохастичним, бо на нього впливае значна к1льк1сть випадкових факторiв;
■ характеристики запитiв на спещальносп, вiдповiдно до професiйних напрямiв, часто носять вибiрковий характер;
■ при управлшш значною к1льк1стю компонент конкурентних переваг слад розробляти алгори-тми контролю рiвнiв (кр), вибирати !х оптимальнi складовi, i т.д.
Таш процеси характеризуються нечiткими фу-нкцiями, мають сво! закони розподшу, а вiдповiдно мають невизначенiсть, як характеризують ентро-пЮ (Е) процесу управлшня компонентами конкурентних переваг в шовацшно-лопстичних системах ВНЗ як ттегровано1 органiзацiйно-економiчноl системи (1ОЕС) [17]. Отже, при побудовi моделей таких процеив дослщники обмежуються пошуком значень сумарних витрат на компоненти конкурентних переваг у виглядi функцюнала (2). Разом з цим, залишаються осторонь процеси, що зв'язаш з техшчною реалiзацiею процедур контролю та управлшня матерiальними потоками оргашзацтно-економiчнiй системi. Зауважимо, що мшмум фун-кцiонала (2) можуть забезпечити рiзнi по своему складу i технiчним характеристикам системи. Зро-зумшо, що система управлiння компонентами конкурентних переваг у ВНЗ е iдеальною, якщо вона забезпечуе мшмум сумарних витрат на компоненти, мае при цьому мiнiмальну вартють та забезпечуе оптимальнi алгоритми контролю i управл1ння (kp). Дшсна органiзацiйно-економiчна система ВНЗ може пльки наближатися як завгодно близько до iдеалъноi. Крiм того процес змши рiвнiв компо-нентiв конкурентних переваг е стохастичним, оскь льки на нього впливають значнi випадковi фактори. Тому стан компоненпв (kp), як об'екта контролю, у будь-який момент часу мае деяку невизначешсть.
Отже, iснуючi показники ефективностi процесу управлшня компонентами конкурентних переваг характеризують тшьки економiчну складову i не враховують и iнформацiйноi' складово!. Вiдтак питання як1сного вибору критерш оцшки ефектив-ностi i оптишзацп процесу управл1ння компонентами конкурентних переваг ВНЗ потребуе подаль-шого розв'язку.
Значне розповсюдження в практицi мае критерш найбтшого середнього результату. Це обумо-влено адитивнiстю показника середнього результату. Тим не менше, показник середнього результату, який лежить в основi такого критерш, не враховуе в явному виглядi необхвдний результат. Враховуючи, що процеси управлшня компонентами конкурентних переваг в орган1зацшно-еконо-мiчнiй системi характеризуються повторенном
операцш, то для оптимшци таких систем доцшьно використовувати критерiй, який-би бшьш повно вь дображав результат. Так, як процеси управлiння компонентами конкурентними перевагами вщбува-ються пiд впливом багатьох випадкових факторiв, то це приводить до ймовiрнiсного розподiлу стану системи. Тому, до критерiя оцшки ефективностi i ошгашзацп процесу управлшня компонентами кон-курентних переваг (Кеоу {кр}), слад включати ймо-вiрнiсну складову. Вiдтак в таких обставинах доць льно використати узагальнюючий функцюнально-статистичний критерiй (УФСК) I.В.Кузьмiна [5].
При сиш^ критерш оцiнки ефективносп i ошгашзацп процесу контролю i управлiння компонентами {кр} ВНЗ необхвдно, щоб вiн характери-зував ефектившсть i оптимiзацiю процесу управлшня компонентами конкурентних переваг. Критерш: Кеоу {кр} ВНЗ вщповщае таким вимогам, якщо вiн характеризуе iнформацiйну здаттсть системи контролю i управлiння.
Кiлькiсть шформаци, яку отримуе система за iнтервал часу (12; 11) у процеа контролю i управ-лiння визначаеться як:
Id(t2,t1) = Eo(t2;t1) - E(t2;t1),
(3)
де Ес^О- ентропiя {кр} ВНЗ до початку процесу контролю i управлiння; Е(12;11) - залишкова ен-трошя {кр} ВНЗ, як (ЮЕС) i системи управлiння тсля процесу управлiння i контролю.
Залежнють (3) характеризуе дiйсний процес отримання шформаци компонентами конкурентних переваг ЮЕС тд впливом випадкових факторiв. За-лежнiсть(3) дозволяе розрахувати iнформацiйну здатшсть дшсно! системи.
1деальна система дозволяе зняти невизначе-нiсть процесу отримання шформаци. Тому, И ефектившсть з iнформацiйного погляду можна оцшити як ентропiю {кр} (ЮЕС) до початку процесу контролю i управлшня, а саме:
IifetO = Eo(t2;t1)
(4)
Ефективнiсть системи контролю i управлiння з шформацшно! точки зору оцшимо вiдношенням ш-формацшно! здатносп дшсно! системи до шформа-цшно! здатностi iдеально! системи. Враховуючи ви-рази (3) та (4) отримаемо:
Кео
{kp}= Eo С^2; О - E (t2; t,) ' E0(t2; t,)
(5)
^ально^ тобто вказуе на оцiнку ефективностi i оп-тимiзацil процесу управлiння компонентами {кр}.
Якщо залишкова ентропiя {кр} ^нтегрованох орга-нiзацiйно-економiчноl системи наближаеться до нуля: Ефй) ^0,
то Кеоу {кр} наближаеться до 1 (Кеоу {кр}^1), а це означае, що система контролю i управлшня дiе достатньо ефективно i навпаки.
Оригiнальнiсть критерiю оцiнки ефективностi i оптимальностi процесу управлiння компонентами {кр} ВНЗ полягае в його нормованостi до крайшх сташв системи. Для идеально! системи Кеоу {кр}=1; для повнютю невизначено! системи Кеоу {кр}=0, а критерiй оцiнки ефективностi i оптимальностi для довшьно! дшсно! системи Кеоу {кр} представля-еться як: 0 < Кеоу {кр}< 1
Разом з цим, даному критерiю Кеоу {кр} прита-маннi суттевi недолiки, а саме:
► вш е статистичною оцiнкою ефективностi, яка не враховуе динамши процесу контролю i управлшня;
► критерш не враховуе складностi та вартостi процесiв контролю i управлiння в системах контролю i управлiння.
Для лшвщаци цих недолiкiв потрiбно оцiнити вартiсть шформацшно! здатностi iдеально! та дшсно! системи управлiння компонентами конкурентних переваг ВНЗ методом приведення !х до середнiх витрат оргашзацп процесiв контролю i управлiння в щеальних Б1(12;11) та дiйсних Ба^Ъ) системах.
Тодi для дшсно! системи контролю i управ-лiння мамо наступну оцiнку :
а =
hfe h). Sd (^2)'
(6)
для iдеальноl системи контролю i управлiння компонентами конкурентних переваг ВНЗ е така оцшка:
ah = I, (t,; t2)
S, (t,; t2)'
(7)
Порiвнюючи дiйсну систему контролю i уп-равлiння з iдеальною системою, отримаемо:
Кеоу {kpfo , t2 ) = —
(8)
O
it
Вираз (5) представляе собою критерш, який показуе степiнь наближення дшсног системи до
Щдставляючи вирази (6) та (7) в (8), тод1 критерш оцшки ефективносп i ошгашзаци процесу уп-равлiння конкурентними перевагами прийме вид:
Кеоу \kp\t ,; t2) =
Id (tl; t2)S, (t,; t2) I, (t,; t2)Sd (t,; t2)
А також, враховуючи вирази (3) та (4) критерш оцшки ефективносп i оптимiзaцi! процесу контролю i упpaвлiння компонентами конкурентних пе-реваг приймае вид наступного узагальнення :
Кео
{kp} = {E0 (t2; О - E(t2, QjS, (t2; Q (10)
Eo (t2; h)Sd (t2; ti)
Узагальнений функцiонaльно -статистичний кpитеpiй (10) розкривае так переваги як нормова-нiсть, очевидна простота, повнота ввдображення.
К {kp} {Eo (t2; ti) - E(t2; ti))x St (t2; Q
Кеоу —-—
Eo (h; t i )Sd (t2, t i)
Даний кpитеpiй оцiнки ефективносп i оптимiзaцil логiчно пов'язуе шформацшну здaтнiсть дiйсно! системи контролю i упpaвлiння з вapтiстю оргашза-цп цього процесу i узагальнена характеристика но-рмуеться з iдеaльним випадком.
Проведемо модифiкaцiю Кеоу {kp} на основi зaлежностi (10), тодi отримаемо:
— Gmf Х Gv.
(11)
Тут коефщент Ginf представляе шформацшну складову кpитеpiю оцiнки ефективностi i оптимiзa-цй' процесу контролю i упpaвлiння компонентами конкурентних переваг, а коефщент Gvar вiдобpaжaе вapтiсну складову критерш. З виразу (11) очевидно, що
Ginf—
Eo (t 2;ti ) - E(t 2;ti ) Eo (t2; ti)
(12)
Таку систему, яка забезпечуе стал компоненти {kp }можна описати моделлю Уiлсонa [7]. Згiдно з якою склaдовi частини {kp} незмiнно! шлькосп як:
V —
V
2 • S • M
Q
(15)
слад подавати через постшний штервал часу:
—
S, (t2;h) Sd (t2; 4 )
(13)
Ginfx Gvar < 1,
(14)
тобто значення критерш знаходиться в сегме-нтi [0;1]. Чим ближче значення критерш знаходиться до 0 (нуля), тим прше працюе система. Якщо значення кpитеpiю наближаеться до 1( оди-ницi), то така система наближаеться до iдеaльного стану.
На вiдмiну ввд системи стандартiв ВНЗ, лоп-стична система ВНЗ як штегрована оргашзацшно-економiчнa система [6], в якш здiйснюеться мониторинг коефiцiентiв Ginf та Gvar, функцюнуе i тодi, коли процеси в цiй системi оргашзоваш не корек-тно. Негaтивнi наслвдки таких дiй, як i у системi стaндapтiв ВНЗ, накопичуються незалежно ввд людського фактору та проявляються тодi, коли ви-правити !х неможливо. Тим не менше, завдяки кое-фiцiентaм Ginf та Gvar , що е складовими критергю оцiнки ефективностi i оптимiзaцi! здшснюеться контроль стану пpоцесiв в системi у !х ймовipнос-тному пpоявi вiдповiдно до идеально! системи, тобто система, в якш ввдсутня будь-яка невизначе-нiсть i, яка е повнютю контрольованою.
Враховуючи компоненти функцюнала моделi кpитеpiю оцiнки ефективносп i оптимiзaцi! процесу управлшня конкурентними перевагами (2), за-значимо, що iдеaльнa система упpaвлiння {kp} повинна бути передбаченою, а умови функцюнування идеально! системи незмшними.
T —
2 • S\ • Q
M
(16)
Вирази (12) та (13) представляють очевидне вь дношення, саме : Ginf < 1 та Gvar < 1, а тому можна представити, що:
вiдтaк сукупнi затрати управлшня компонентами {kp} за весь запланований перюд Q будуть складати:
Q;
^ Ч2 • M • Q • Si , (17)
де М - загальна потреба компонентiв за перюд
Si - затрати ВНЗ на забезпечення компоненпв конкурентних переваг;
Zsuk - сукупнi затрати упpaвлiння компонентами {kp} за пеpiод Q.
Отже, перша складова узагальненого функцю-нально-статистичного кpитеpiю - вapтiсть оргашза-цп процесу в iдеaльнiй системi Si(t2,t1) визначаеться по фоpмулi (17).
Затрати упpaвлiння компонентами конкурентних переваг в дшснш системi Sd(t2;t1) визначаються дiйсними умовами функцюнування та в^^зня-ються ввд Si(t2;t1) , а також потребують обчисленню шляхом моделювання пpоцесiв функцiонувaння дшсно! системи.
Для визначення iнфоpмaцiйно! складово! фун-кцiонaльно-стaтистичного кpитеpiю оцшки ефек-mueHocmi i оптим1заци процесу управлшня конкурентними перевагами (Кеоу {kp}) необхвдно знову розглянути iдеaльну систему управлшня компонентами {kp} .
Максимальна ентротя системи досягаеться при однаковш ймовipностi стaнiв системи. Шд станом системи упpaвлiння компонентами {kp} слщ pозумiти кiлькiсть компоненпв, яш знаходяться в
а
система Зпдно динашки щеально! системи управ-лiння \kp\ ймовiрнiсть визначаеться як:
Pk (t2,0 = k = 1,2,3,.. F
(18)
Pm (t2; t1) = P(z = m) , або
z
E(t2 ; t1) =S Pm l0§2 Pm
(20)
Тодi ентропiя щеально! системи на oraoBi за-лежнoстi (18) прийме вид:
E0(t2; tl) = "S ll0g21 = - (19)
Ентрoпiя дшсно! системи E(t2,t1) визначаеться ймoвiрнoстями станiв дшсно! системи
тобто стацiонарними ймовiрностями того, що в будь-який момент часу в системi управлiння компонентами {kp} к1льк1сть компонентiв конкурент-них переваг становить рiвно z одиниць.
Враховуючи залежносл (17)-(19) для системи управлшня компонентами {kp} узагальнюючий функцюнально-статистичний критерiй оцшки ефе-ктивностi i оптим1заци процесу (11) буде мати вид:
Keoy {kp} =
I - l0g2 f + lLpm l0g2 pm | X V2 ' ™ ' Q ' S1
- l0g2f X Sd (t2, t1)
(21)
m
Переваги узагальнюючого функцюнально-ста-тистичного критерш оцiнки ефективностi i опти-мгзациуправлтня компонентами конкурентних переваг у ВНЗ у формi (21) е наступними:
1) Критерш ( Кеоу {^ ) е нормованим. Значения розрахуншв знаходиться в iнтервалi ввд 0 до 1. Числовi значення Кеоу {kp} характеризують сте-пiнь наближення дшсно! системи до щеально!, тобто тривiального прорахованого випадку.
2) Складовi Кеоу {kp}, як1 розкривають реаль-ний процес управлiния компонентами конкурентних переваг у ВНЗ в конкретному сташ, можуть ви-значатися як результат математичного моделю-вання дiйсного процесу змiни рiвнiв конкурентних переваг.
3) Розрахунковi значення Кеоу {kp} по фор-мулi (21) для рiзних стратегiй управлiния компонентами конкурентних переваг у ВНЗ на шляху прое-ктування системи управлшня {kp} допускають ви-бирати способи управлшня компонентами {kp} для дов№них ситуацiй.
4) Кожна складова Кеоу {А^}(21) може вико-ристовуватися окремо, як частинний критерш ощ-нки ефективностi i оптимгзаци управлiння ВНЗ.
Отже, об'еднання шформацшно! та вартюно! складових у формi узагальнюючого функцюна-льно-статистичного критерiю оцтки ефективно-стi i оптимЬаци процеав управлiння компонентами конкурентних переваг у ВНЗ дозволяе комплексно проаналiзувати та оптимiзувати систему управлшня конкурентними перевагами вищих нав-чальних закладiв.
ВИСНОВКИ
На основi аналiзу процесiв управлiння компонентами конкурентних переваг ВНЗ отримана зале-жшсть узагальнюючого функцюнально-статистич-ного критерiю.
Показано, що в якосп щеально! системи можна застосовувати модель Уiлсона, як базову модель управлшня.
З огляду на представлений шдхвд, отримана розрахункова формула критерiя оцтки ефективно-стi i оптимгзацИ процеав управлтня компонентами конкурентних переваг у ВНЗ, що в комплекс-нш формi узагальнюе не тiльки вартiснi, але i шфо-рмацiйнi характеристики процесу в плановому перiодi за певний штервал часу. Представлена формула (21) може бути застосована для довшьних ре-альних станiв в штегрованш оргашзацшно-еконо-мiчнiй системi.
Для розрахунку показниюв ефективностi i оп-тим1зацИ процеав управлшня компонентами конкурентних переваг ВНЗ потрiбно отримати розра-хунковi значення кiлькостi шформаци в реальнiй системi, використовуючи закони розпод^ рiвнiв критерiя оцшки ефективностi i оптимЬаци процеав управлшня компонентами {kp} ВНЗ.
Список лггератури
1. Дудкш П., Паляниця В., Паласюк Б. До пи-тання iнституцiйного забезпечення функцюну-вання шновацшно-лопстично! системи вищого на-вчального закладу (ВНЗ) // Соцiально-економiчнi проблеми i держава.-2011.-Вип.2(5).
2. Радванская Л.Н., Ходаков В.£. Высшее образование: Анализ проблем и перспектив развития. -Н.Каховка. 2000.
3. Соколова Н.А.,Боскин О.О. Имитационная модель процесса дистанционного обучения// Моделирование объектов и систем.-ААЭКС, №1(13), 2004.
4. Кузьмин И.В. Оценка эффективности и оптимизации АСКУ.-М.: Советское радио,1971.-296с.
5. Хедли Дж.,Уайтин Т. Анализ систем управления запасами /Пер.с англ. ред.А.Л.Райкина.-М.:Наука,1969.-511с.
6. Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами /пер.с англ.2-е изд.-М.:Альпина Бизнес Букс,2006.-304с.
7. Якусевич Ю.Г. Математична модель штег-рального критерiю конкурентного потенцiалу ви-щого навчального закладу. // Проблеми шформа-цiйних технологш.-2011.-.№Ш- С.76-83.
