CC BY
196Плавання як метод позбавлення хвороби ожиріння студентів спеціального медичного відділення в умовах вузу
Блавт О.З.
Національний університет “Львівська політехніка "
Анотації:
Запропоновано методичний проект введення занять з плавання у рамках учбових занять з фізичного виховання та у формі позауроч-них занять для студентів, хворих на ожиріння, які займаються у спеціальних медичних групах. У проекті основна увага приділена методиці організації занять з плавання під час навчання у ВУЗі з метою нормалізації маси тіла студентів, хворих на ожиріння, покращення їхнього фізичного та психологічного здоров'я і в такий спосіб сприяти досягненню основної мети занять у спеціальних медичних групах - переведенню студента в загальну групу з фізичного виховання.
Ключові слова: ожиріння, плавання, реабілітація, група, ігри, аквааеробіка,
оздоровлення.
Блавт О.З. Плавание как метод лечения ожирения студентов специального медицинского отделения в условиях вуза.
Предложен методический проект внедрения занятий по плаванию в рамках учебных занятий по физическому воспитанию и в форме внеурочных занятий для студентов, больных ожирением, которые занимаются в специальных медицинских группах. В проекте основное внимание уделено методике организации занятий по плаванию во время учебы в ВУЗе с целью нормализации массы тела студентов, больных ожирением, улучшение их физического и психологического здоровья и таким образом способствовать достижению основной цели занятий в специальных медицинских группах - переводу студента в общую группу по физическому воспитанию.
ожирение, плавание, физическая реабилитация, психоэмоциональное состояние, аквааэробика, здоровый образ жизни.
Blavt О.Z. The swimming as the method of adiposity rehabilitation of students of special medical groups in the high education conditions. The methodical project of introduction of employments is offered on swimming in employments on physical education. A project is presented in form extracurricular employments. A project is intended for the students of task medical forces. In a project basic attention is spared the method of organization of employments on swimming. A purpose of project is normalization of mass of body of students, improvement of physical and psychological health. A project is instrumental in achievement of primary purpose of employments in task medical forces. His purpose is translation of student in a general group on physical education.
adiposity, swimming, physical rehabilitation, psychical and emotional strain, aquafitnes, physical and physiological health.
Вступ.
Цифри вражають: за даними Українського інституту суспільного здоров’я вже 37 відсотків наших співвітчизників, які живуть у містах, мають надлишкову вагу. 17,5 відсотка - ще гірше - хворі на ожиріння. І це число невпинно зростає. Ця хвороба належить до групи хвороб обміну речовин, яка є однією з основних причин смертності від захворювань і становить 45 % від загального показника.
Ожиріння - це захворювання з утворенням надлишкової маси тіла за рахунок накопичення жиру, тобто порушення жирового обміну. За даними експертів ВООЗ, ожиріння є найбільше розповсюдженим захворюванням обміну речовин.
Опитування студентів 1-го курсу , які не мають надлишкової ваги, НУ «Львівська політехніка» показали, що 68 % впевнені в тому, що ніколи не наберуть зайвої ваги. Практика ж доводить: ожиріння - це загроза для кожного. За рік-два людина може змінитися до невпізнанності.
Вивчення нами динаміки приросту хворих на ожиріння студентів спеціального медичного відділення, стало причиною висновку про те, що їх кількість невпинно зростає - на 1 % щороку. При цьому помітне зростання спостерігається зі зростанням курсу. Нами було проведене порівняльне дослідження студентів НУ « ЛП », яке показало, що у першокурсників у переважної більшості все гаразд із вагою, і хворих на ожиріння налічується всього 5-7 %. Серед студентів, які закінчують навчання, їх налічується вже 15-20 %. Ці показники свідчать про те, що в юному віці студенти мають переважно нормальну вагу. Вони ще не встигли пережити значні потрясіння, а молодий організм ще знаходить, куди подіти калорії від спожитої їжі.
Зауважимо, яку шкоду наносить надмірна вага © Блавт О.З., 2010
здоров’ю. Варто розглядати цю проблему як серйозну загрозу здоров’ю людини. Пильна увага до цього захворювання пояснюється тим, що воно постійно прогресує, викликаючи при цьому цілий комплекс патологічних змін в органах та системах організму. Жирова тканина є не просто баластною, інертною тканиною. Вона досить активна і навіть « агресивна ». ЇЇ « агресивність » проявляється у високій здатності утворювати нову кількість жиру. Вона поглинає жир із крові в тим більшій кількості, чим більше його надходить у кров і, до того ж, утворює новий жир із надлишку вуглеводів. Отже, жирова тканина може збільшуватись у будь якому віці [ 1 ].
Надлишкова вага - причина багатьох хвороб. При ожирінні всі органи працюють з додатковим навантаженням, що призводить до їх дистрофічного переродження. Вже при нескладних формах ожиріння у студентів спостерігається функціональні зміни серцево-судинної системи, а при складних формах вони набувають стійкого характеру. Між ожирінням та показниками захворювань серцево-судинної системи існує пряма залежність. У студентів із зайвою вагою серцево-судинна система гірше адаптується до дозованих фізичних навантажень, що проявляється у збільшенні тривалості періоду відновлення на 25-40 % порівняно із студентами, які за станом здоров’я зараховані в основну навчальну групу для занять з фізичного виховання. Чим більша вага , тим більше зусиль необхідно серцю для перекачування крові. За даними електрокардіографічних досліджень у таких студентів порушена функція міокарда аж до розвитку міокардіодістрофії. Окрім того, майже всі студенти, хворі на ожиріння, - гіпертоніки.
Порушення функції серцево-судинної системи ускладнюється гіпофункцією скелетних м’язів, а також жировими відкладеннями в області епікарда і
перикарда та зміщення серця внаслідок високого розташування діафрагми. Це, своєю чергою, утруднює роботу органів дихання. Наші спостереження показали, що у студентів, хворих на ожиріння, ЖЕЛ на 20 % нижча за середній показник.
Ожиріння є причиною біохімічних змін складу крові, що спричиняє захворювання атеросклерозом. Відбуваються функціональні зміни у системі травлення та жовчовивідних шляхах, погіршується діяльність кишечнику, виникають порушення опорно-рухового апарату (суглоби та кістки не можуть витримувати щоденне навантаження надлишкової ваги ), погіршується активність ЦНС, порушується діяльність нейроендокринного апарату та виникають ускладнення ( цукровий діабет тощо ) [ 1, 2 ].
Зменшення маси тіла, своєю чергою, сприяє підвищенню імунітету ( до такого висновку прийшли японські вчені ). Не випадково серед онкологічних хворих так багато людей з надлишком ваги, а вказані хвороби « омолоджуються » з року в рік.
Насамкінець, ожиріння - значний косметичний дефект, який може викликати психічні порушення. В ході захворювання в організмі відбуваються зміни, подібні з процесом старіння.
Тобто ожиріння як наявна хвороба «тягне» за собою багато різних несприятливих змін в організмі, в результаті чого, у захворювання втягуються усі органи та системи ростучого організму. Проте, як правило, усі ці явища можуть бути ліквідовані. В іншому разі тривале «ігнорування» хвороби приводить до незворотних морфо-функціональних змін в органах та системах організму, виникає патологія, порушень у системі життєдіяльності в період остаточного формування організму.
Так, існують певні точки зору [3-5] на причини неухильного зростання кількості студентів, хворих на ожиріння. Розвиток ожиріння є результатом дії зовнішніх та внутрішніх причин. До зовнішніх причин належать нераціональне харчування та малорухливий спосіб життя ( при цьому всі спеціалісти однозначно стверджують, що недостатня рухова активність значно більше впливає на розвиток ожиріння, ніж переїдання ), до внутрішніх - порушення функцій залоз внутрішньої секреції чи важке ушкодження нервової системи (травма).
Ожиріння у студентів - це хвороба студентського способу життя. Більшу частину свого дня студенти проводять сидячи. Причиною цього є модернізація навчальних процесів. Після проведення моніторингу за умовами та особливостями психічного розвитку особистостей студентів наші дослідження виявили, що рухова активність студентів триває приблизно 15 хвилин, хоча гігієнічна норма - 2 години. Медики ж у всі часи застерігали, що недостатня рухова активність підриває здоров’я, «збагачує» її новими хворобами, старить людину. Здоров’я залежить на 50 % від умов і способу життя. В умовах навчання у ВУЗі раціональна організація рухової активності набуває особливої актуальності внаслідок порушення балансу між вжитою їжею «швидкого приготування» (що стає нормою для студентів, проживаючих у гуртожитку) , фізичною
активністю, яка обмежується для більшості студентів заняттями з фізичного виховання один раз на тиждень та проведенням вільного часу студентами, які переважно йдуть відпочивати не до спортивних установ, а в кінотеатр чи бар. І там теж сидять, вживаючи знову ж шкідливу їжу ( чіпси, горішки тощо ). Отже, спостерігається чітка перевага шкідливих звичок над здоровим способом життя. Такий ритм життя сучасного студентства і приводить до швидкого набирання ваги під час навчання у ВУЗі.
Отже, проблема виникнення та розвитку хвороби ожиріння у студентів на думку багатьох авторитарних науковців, практиків, даних літературних джерел [3-6] полягає насамперед у розумінні причин виникнення порушень у обміні речовин та вибору найефективніших засобів та форм у боротьбі з прогресуванням процесу накопичення зайвої ваги. У цьому разі фізична культура є засобом усунення даної патології та профілактики її виникнення в умовах навчання у ВУЗі, основним фактором відновлення та зміцнення здоров’я в період становлення та остаточного формування організму.
Перед вищою школою стоїть завдання корінного та всебічного фізичного виховання, яке є основою зміцнення здоров’я. Саме вища школа є останнім кроком майбутніх фахівців до самостійної життєдіяльності, і саме це покладає на них велику відповідальність за стан здоров’я та рівень фізичної підготовленості студентів. Для студента стан здоров’я - показник його загальнокультурного рівня розвитку, задоволення його фізичних та духовних інтересів у навчанні, побуті, відпочинку, формування його майбутнього. Стан здоров’я чітко взаємозв’язаний із здоровим способом життя. Доведено, що здоров’я сучасного студентства залежить від умов і способу життя [7].
Зважаючи на актуальність даного питання, раціональна організація рухової активності під час навчання у ВУЗі є запорукою збереження здоров’я. Адже здоров’ я нації було і залишається найвищою гуманітарною цінністю суспільства, передумовою стійкого і впевненого розвитку держави. Оптимальні фізичні навантаження в поєднанні з активним способом життя є найбільш ефективним засобом попередження виникнення ожиріння у студентів ( враховуючи можливість впливу на цей процес ), джерелом підвищення працездатності та збереження здоров’я. У своїй роботі ми розглядаємо можливість пошуку дійових факторів рекреаційної спрямованості на усунення хвороби ожиріння студентів, які маючи цю патологію не спроможні повною мірою використовувати засоби та можливості загальноприйнятої системи фізичного виховання і належать до спеціальних медичних груп. Пошук шляхів розробки та оптимізації програми фізичного виховання студентів, хворих на ожиріння, під час навчання у ВУЗі, беручи до уваги весь спектр порушень в організмі, до яких приводить ожиріння, визначає актуальність та необхідність цієї роботи. Тенденції до збільшення кількості студентів, хворих на ожиріння у спеціальних медичних групах свідчать не тільки про проблематичність їхнього подальшого всебічного розвитку, а й про можливі перспективи
зростання кількості молодих спеціалістів із зниженою працездатністю та ранньою інвалідністю [3]. В лікуванні ожиріння фізичне виховання розглядається як потужній фактор боротьби із цією патологією.
У зв’язку з постійним зростанням кількості студентів хворих на ожиріння, виникає необхідність постійного вдосконалення засобів, форм та методик фізичної активності студентів в умовах навчання у ВУЗі, що й зумовило вибір теми дослідження.
В умовах ВУЗу ми пропонуємо створення спеціальних медичних груп студентів, хворих на ожиріння, з введенням курсу занять плаванням, оскільки цей вид фізичних вправ повною мірою сприяє реалізації завдань навчального процесу в спеціальних медичних групах, де й займаються студенти хворі на ожиріння. Плавання є видом циклічних фізичних вправ. Як показує практичний досвід роботи, для боротьби з ожирінням циклічні вправи є найбільш дієвими. Цінність використання занять із плавання полягає в тому, що плавання по сутності свого впливу має не локальну дію, а викликає реактивні зміни всього організму.
Аналіз науково-методичної літератури [3-9] по роботі із студентами, хворими на ожиріння показав, що більшість робіт дають рекомендації по роботі з ними на основі покращення стану здоров’ я шляхом зменшення маси тіла. Вони не містять конкретної програми, яка би використовувалась у ВУЗах у рамках занять з фізичного виховання чи позаурочних форм занять, яка була б впроваджена з цією метою.
В доступній нам спеціальній літературі [4,8-10] не зустрічаються наукові дані про існування програми фізичного виховання з використанням плавання для студентів, хворих на ожиріння, під час навчання у ВУЗі. Своєю чергою, численні літературні дані вказують на ефективність занять плаванням з погляду впливу на процес позбавлення надлишкової ваги. На основі проведення аналізу та узагальнення таких літературних джерел [10-14], а також практичного досвіду, виникає можливість подальшого вивчення та обґрунтування використання плавання як інноваційної методики лікування ожиріння у режимі курсового навчання у ВУЗі. Пошук шляхів оптимізації використання плавання у програмі фізичного виховання студентів хворих на ожиріння, визначає актуальність запропонованої роботи. Ми пропонуємо створення спеціальних медичних груп студентів із хворобою ожиріння, в яких основним засобом фізичного виховання стало б плавання. Визначною особливістю занять у таких групах є те, що вони проводяться не за спортивною спрямованістю, а з метою покращення фізичного, психічного здоров’я та, насамперед, позбавлення зайвої ваги.
Дослідження має прямий зв’язок із державною цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання - здоров’я нації», пунктом 85: «Розробити фізкультурно-оздоровчі програми для різних вікових груп населення».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи: розробка проекту використання занять із плавання як засобу позбавлення зайвої ваги у студентів, хворих на ожиріння.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати в межах ВУЗу стан зміни ваги студентів спеціальних медичних груп, хворих на ожиріння.
2. Дослідити можливість використання плавання як методу позбавлення надлишкової маси тіла у студентів, хворих на ожиріння.
3. Розробити проект методики використання занять з плавання в умовах навчання у ВУЗі студентів із хворобою ожиріння, які займаються у спеціальних медичних групах.
Предметом дослідження є фізична реабілітація студентів, хворих на ожиріння, які займались плаванням протягом навчального року.
Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, філологічні методи ( визначення ЧСС, АТ, динамометрія ), оцінка фізіологічного стану за методикою Г. А. Апанасенко, бесіди, анкетування.
Результати дослідження.
Мета впровадження занять з плавання в курс фізичного виховання спеціальних медичних груп для студентів хворих на ожиріння - якнайповніше відновлення втрачених внаслідок захворювання можливостей організму та позбавлення надлишкової маси тіла і, насамкінець, переведення студента в загальну групу навчального відділу. Дія занять плаванням у цьому напрямку ґрунтується на його здатності чинити загально тонізуючу, компенсаторну та нормалізуючу дію на організм. Внаслідок цього підвищується інтенсивність основного обміну, покращуються процеси окислення ( згоряння ) жиру, пригнічується апетит. Не менш важливим є значний вплив на психоемоційний стан.
Як ми вже зазначали вище, за даними зарахування студентів до спеціального медичного відділення для занять з фізичного виховання нами була прослідкова-но чітку тенденцію до щорічного зростання кількості студентів хворих на ожиріння - в середньому 1 %.
Для проведення дослідження нами була утворена експериментальна група студентів 3-тього курсу, хворих на ожиріння у кількості 20 чоловік ( 10 дівчат та 10 хлопців ). До групи були зараховані студенти з надлишком маси тіла від 15-50 % від нормальної ( 1-3 ступінь ожиріння ). Всі вони мали низький рівень фізичного розвитку ( визначено за мет. Г. А. Апанасенко).
Заняття з плавання проводились два рази на тиждень по 45 хвилин, двома викладачами в рамках курсу із фізичного виховання. Запропонований нами проект програми введення курсу занять плаванням був проведений впродовж навчального року, без перерв під час сесій, коли заняття проводилися в позаурочний час.
Плавання є видом фізичних вправ аеробного характеру, які мають найбільший лікувально-профілактичний вплив на організм. Не перевантажуючи організм, плавання різнобічно впливає на організм студентів. Щоб утриматись на поверхні води та подолати деяку відстань у воді, необхідне виконання специфічних рухів, притаманних тільки цьому виду спорту. Водне середовище та його фізичний, біологічний, температурний вплив викликає потужні позитивні реакції організму, які, своєю чергою, стимулюють
діяльність усіх органів і систем та процеси обміну речовин. Просте занурення у воду вже викликає зміну терморегуляційних процесів, що й сприяє підвищенню тепловіддачі у воді та активізує обмінні процеси в організмі. Отже, частина енергетичних ресурсів іде на підтримання постійної температури тіла, на збільшення теплопродукції, що зумовлено температурою водного середовища, яка на 10-15 градусів нижча від температури організму. Більша частина енергії використовується на вдосконалення м’язової роботи під час плавання. Внаслідок цього, залежно від температури води та швидкості плавання значно підвищується кількість втраченої енергії. Під впливом навіть найменшого навантаження у воді організм починає витрачати значно більше енергії ніж на суші ( під час плавання витрачається у 5-10 раз більше енергії, під час ходьби з тією самою швидкістю ). Це, своєю чергою, приводить до досягнення оптимальної маси тіла, та співвідношення в ньому активної ( м’язової ) та пасивної ( жирової ) тканин. Жирова тканина заміняється м’язовою, займаючи менший об’єм .
Комплексний вплив води та вправ у плаванні сприяє значному покращанню фізичного стану студентів, підвищенню їхньої фізичної та розумової працездатності, сприяє вдосконаленню фізіологічних механізмів організму загалом. Заняття плаванням є потужним засобом тренування дихального апарату, серцево-судинної системи, стимулятором діяльності шлунково-кишкового тракту, вони здійснюють корекцію опорно-рухового апарату, позитивно впливають на стан центральної нервової системи, підвищують стійкість організму до простудних захворювань (загартування) [8,10].
Отже, плавання має багатогранний вплив на організм і є «пусковим механізмом», який мобілізує різні фізіологічні реакції специфічного та неспецифічного характеру, активізує функціональну діяльність не тільки обміну речовин, а й усіх органів та систем організму.
Усе вказане вище дає змогу визначити заняття з плавання для студентів хворих на ожиріння як:
• метод неспецифічного впливу, який втягує у процес боротьби з ожирінням організм на всіх його рівнях;
• метод спеціального впливу, що стимулює процеси обміну речовин та втрати надлишкової маси тіла;
• педагогічний процес, який передбачає свідому та активну участь студентів у процесі регуляції ваги та використанні набутих навичок у подальшому житті.
Під час заняттях плаванням значно покращується психологічний стан студентів, хворих на ожиріння. Варто звернути увагу на певні психологічні особливості цього контингенту студентів. Здебільшого вони мають різноманітні комплекси стосовно будови власного тіла і, з цього погляду гіперчутливі та вразливі до зовнішнього впливу. Те, що для здорового студента незначне і другорядне, для студентів із надлишком ваги може бути значним і навіть вирішальним фактором, який визначає його настрій, поведінку та подальші дії.
Наші спостереження засвідчили те, що вже після
10-тижневого курсу занять плаванням значно зменшуються депресивні настрої, роздратованість та покращуються імунні реакції.
Важливим фактором успішного проведення курсу плавання є правильний добір навчальної групи. Наша практика показує, що ефективніше процес занять проходить в одностатевих групах, в яких студенти значно менше відчувають комплекси щодо власних недоліків. Такий фактор, як закритість басейну від сторонніх осіб, особливо на початку занять, позитивно впливає на психологічний стан студентів. Також повинен бути визначений рівень плавальної підготовки та загальної фізичної підготовки ( визначається безпосередньо у воді ). Проте зазначимо, що плаванням можуть займатись усі без винятку студенти, тобто навіть ті, які ніколи до цього не займались. Для цього створюється окрема група початкової підготовки. При цьому радимо звернути увагу і на здібності кожного студента. Індивідуальний підхід у заняттях забезпечується тим, що група добирається зі студентів , які мають приблизно однаковий рівень підготовленості та здібностей. У цьому разі групове заняття буде максимально наближене до індивідуальних особливостей студентів і викладач, який проводить заняття, зможе давати індивідуальні завдання, що відповідають особливостям кожного студента в групі.
Більшість студентів із надмірною масою тіла відчувають скутість, незручність, психологічне напруження у басейні без верхнього одягу, що є причиною стресу. Використання рушників чи халатів перед входженням у воду в подібній ситуації може бути виходом із ситуації і допоможе подолати емоційну напруженість і скутість студентів, які соромляться будови власного тіла.
Після проведення першого заняття викладач повинен оцінити психологічний настрій кожного студента групи та, за необхідності, скорегувати попередній розподілу навчальні групи.
Правильна психологічна підготовка є найкращим показником позитивного впливу занять із плавання на організм. Заняття повинні викликати відчуття задоволення, припливу енергії, бажання подальших занять та досягнення результатів у позбавленні надлишкової ваги. Наслідком цього є зміцнення впевненості в собі, підвищення інтересу та мотивації до здорового способу життя, бажання надалі працювати над собою в заданому напрямку.
Ми пропонуємо введення в навчальну програму з фізичного виховання спеціальних медичних груп та позаурочних форм занять плаванням для студентів, хворих на ожиріння, під час навчання у ВУЗі, що складається з двох періодів та проводиться впродовж дев’яти місяців:
Перший період: ( протягом першого семестру навчання ): спрямований на підвищення рівня загальної фізичної підготовленості; набуття та закріплення навичок із плавання та спеціальних плавальних вправ; оволодіння навичкою правильного дихання під час плавання ( що приводить до зменшення задишки, пов’язаної з надмірною вагою ); покращення функціональної підготовленості дихальної та серцево-
судинної системи та розвиток їхньої стійкості до анаеробних навантажень; збільшення енерговитрат та зменшення маси тіла.
Другий період: ( протягом другого семестру навчання ): спрямований на закріплення результатів у процесі втрати маси тіла, досягнутих протягом першого періоду занять; підтримання функціонального рівня дихальної та серцево-судинної систем та загального рівня фізичної підготовленості, набутих впродовж попередніх занять; об’єктивний аналіз змін параметрів власного тіла та загальної функціональної підготовленості; підготовка рекомендацій та планів для індивідуальних занять під час канікул; поглиблення мотиваційної основи потреби в систематичних заняттях плаванням.
Після закінчення кожного з періодів необхідно провести контроль маси тіла, його параметрів, а також оцінити функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи та рівень позитивних зрушень. Проте, заняття плаванням можуть змінити зовнішній вигляд тіла, не міняючи його маси. За наявності зайвої ваги можуть змінюватись параметри тіла. Це пояснюється тим ( як ми вказували вище ), що плавальне тренування приводить до виникнення змін у співвідношенні жирової та м’язової тканин. Внаслідок цього, жирова тканина замінюється м’язовою, яка за однакової маси займає менший об’єм. Отже, після закінчення курсу, помічаються значні позитивні зміни у зовнішньому вигляді студентів, хворих на ожиріння. На основі проведеного контролю по закінченні певного етапу занять здійснюється подальша корекція їхнього змісту.
На кожному занятті з плавання необхідно контролювати вплив фізичного навантаження на організм студентів. З першого заняття студентів навчають прийомам самоконтролю та визначення ступеня втоми. Своєю чергою, викладач упродовж заняття проводить виміри ЧСС і в такий спосіб контролює рівень плавального навантаження [10].
По закінченні річного курсу занять з плавання рекомендуємо провести етапний контроль зміни ваги та параметрів тіла, який дає змогу оцінити ефективність занять плаванням.
Головна мета впровадження плавання курсу плавання в учбовий процес для студентів, хворих на ожиріння, - всіма засобами, формами, методами занять привчати студентів до здорового способу життя, навчати їх пошуку індивідуальних шляхів самовдосконалення, досягненню оптимальної маси тіла і тим самим сприяти реабілітації всіх органів та систем організму та досягненню головної мети занять у спеціальних медичних групах - переведенню студента у групу загального фізичного виховання. Для реалізації цієї мети під час занять плаванням повинні вирішуватись такі завдання, вирішення яких забезпечує ефективність занять у боротьбі із надлишковою вагою.
1-ша група - лікувальна:
• Стимуляція обміну речовин через дію занять плаванням на ендокринну систему, внаслідок чого збільшується продукування гормонів, що беруть участь в обміні речовин.
• Збільшення енерговитрат та, як наслідок, змен-
шення маси тіла через покращення окислювально-відновних процесів. Для окислення 1 кг жиру необхідно 2 літри кисню. В ході занять плаванням відбувається інтенсивне та тривале споживання кисню.
• Підвищення адаптаційних можливостей організму до фізичних навантажень.
• Запобігання подальшому прогресуванню набору ваги.
2-га група - розвиваюча:
• Корекція фізичного розвитку та рухової підготовленості.
• Напрацювання рухових навичок у плаванні.
• Вдосконалення фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості, гнучкості.
• Підвищення толерантності до фізичних навантажень.
3-тя група - освітня:
• Розширення рівня знань та умінь у галузі самоконтролю під час занять плаванням.
• Формування критичного ставлення студентів, хворих на ожиріння, до рівня свого фізичного розвитку.
• Оволодіння технікою плавання різними способами.
• Опрацювання життєво необхідних навичок поведінки на воді.
• Вироблення оздоровчо-гігієнічних навичок у повсякденному житті.
• Прищеплення інтересу до занять плаванням у подальшому житті.
4-та група - оздоровча:
• Позитивна зміна психоемоційного настрою.
• Створення оптимістичного настрою під час занять.
• Формування навички самостійних і позаурочних занять плаванням.
• Вироблення навички здорового способу життя.
• Сприяння бажанню утримання оптимальної маси тіла надалі.
Зазначимо, що така класифікація умовна, так як всі ці завдання і взаємозв’язані, вирішення їх забезпечує ефективність процесу позбавлення надлишкової ваги та утримання її на належному рівні. Кожне заняття має будуватись і проводитись так, щоб воно сприяло вирішенню всіх завдань курсу. Водночас час на кожному занятті вирішуються конкретні завдання, відповідно до яких підбирається комплекс вправ на суші та у воді та визначається методика проведення заняття. Отже, методика занять визначається з погляду із поставлених завдань, засобами та формами занять з плавання, що добираються в курсі занять.
Ми пропонуємо такі форми організації занять з плавання для студентів хворих на ожиріння. Насамперед, цей контингент студентів за даними медичного огляду на початку навчального року зараховуються у спеціальні медичні групи. Основною формою занять в таких групах є заняття з фізичного виховання, яке рекомендуємо проводити два рази на тиждень. Заняття проводиться у воді - 45 хвилин та 15-хвилинна розминка на суші. Окрім того, радимо створити окремі групи для занять з плавання у позаурочний вечірній час, під час заліково-екзаменаційних сесій та канікул.
Це робиться для того, щоб не створювати перерв у заняттях з плавання . Необхідно дотримуватись систематичності занять. Безперервність та систематичність занять забезпечують зростаючий вплив плавальних занять на позбавлення надлишкової ваги. Максимально допустима перерва у заняттях - тиждень. Для підтримання досягнутого рівня м’язового тонусу через сім необхідне хоча б невелике плавальне навантаження, причому чим краще тренований організм, тим швидше він відновлює досягнутий рівень, тоді як студенту, який тільки приступив до занять, зробити це буде доволі важко. З ростом тренованості у студентів, хворих на ожиріння, поряд зі зменшенням маси тіла спостерігається також зменшення підвищення пульсу та артеріального тиску після певного плавального навантаження. Це свідчить про те, що систематичні заняття плаванням, активізуючи тканинний обмін, полегшують роботу кровообігу та забезпечують тренованість дихальної системи. В такий спосіб, вдосконалюються фізіологічні механізми, які регулюють загальну працездатність організму. Тривала перерва може звести нанівець усі досягнуті результати попередніх занять, оскільки вплив кожного наступного заняття сприяє закріпленню і розвитку результатів попередніх занять. При цьому ми змушуємо організм постійно шукати додаткові джерела енергії. А оскільки найдоступніше з них - внутрішній жир, ми змушуємо його спалювати жировий прошарок, який зазвичай витрачається в останню чергу. Зазначимо також, що при систематичних заняттях плаванням організм втрачає зайві кілограми рівномірно, тому він не відчуває сильного стресу, який приводить до сповільнення обміну речовин ( як правило, така ситуація виникає через пару місяців після активного схуднення ).
Вплив занять плаванням на зменшення ваги визначається багатьма факторами, а саме:
• величиною плавального навантаження;
• структурою навантаження та плавальних вправ, які при цьому використовуються;
• режимом життя та діяльності в перерві між заняттями плаванням;
• психічним станом ( як ми зазначали вище ).
Для визначення плавального навантаження та дозування необхідно враховувати загальний стан здоров’я студентів групи та міру їх натренованості. У період загострення хвороб, що супроводжують ожиріння, заняття з плавання з плавання, тому, плануючи плавальне навантаження, обов’язково необхідно враховувати особливості хвороб, які супроводжують ожиріння. У плануванні кожного плавального заняття необхідно чітко дотримуватись принципів поступовості та послідовності у підвищенні навантаження. Водночас, звертаємо вашу увагу на те, що молодий організм дуже швидко пристосовується до нового навантаження і перестає віддавати під час занять необхідну кількість енергії. Інакше кажучи, берегти ушкоджений організм студентів під час занять плаванням необхідно не тільки від небезпеки надмірних навантажень, але й від недостатньо врахованої небезпеки малих навантажень. Адже студенти, хворі на ожиріння, мають значну більшу потребу в заняттях з плаванням, ніж їх
однокурсники, які не мають надлишкової ваги.
Поступово збільшувати навантаження, не перевантажуючи організм, а даючи йому можливість адаптуватися, справлятися з усе складнішими завданнями, пропонуємо таким методами:
• Збільшення щільності занять. На перших заняттях вона не повинна перевищувати 50 %. В міру адаптації студентів групи до певного плавального навантаження , вона може досягати 70-75 % загального часу заняття.
• Збільшення інтенсивності занять, темпу пропливання певних відстаней. Це необхідно робити дуже обережно, оскільки швидке пропливання дистанції може викликати задишку. В зв’язку з цим радимо чергувати інтенсивне пропливання дистанцій із розслаблюючим плаванням, яке дає змогу вирівняти роботу серця та дихальних органів, ліквідувати задишку. При цьому радимо задавати інтенсивність приблизно 50 % від максимальної. У цьому разі проходить процес окислення жирів, а не білків та вуглеводів, що й необхідно.
• Ускладнення завдань.
Форсувати фізичне навантаження не можна. Нерозумне підвищення навантаження може викликати небезпечні для життя ускладнення ( враховуючи те, що ожиріння супроводжується цілим рядом супутніх хвороб ). У разі низької початкової тренованості збільшення навантаження повинне становити 3-5 % за заняття щодо досягнутого рівня, а після засвоєння певного набору плавальних навичок - менше. Кожне наступне заняття повинне базуватись на попередньому та готувати студентів до наступного. Чітко необхідно слідувати принципу послідовності та поступовості у дозуванні плавального навантаження. Одну і ту саму дистанцію можна проплисти з малим або середнім навантаженням. Рекомендуємо це здійснювати в такий спосіб:
• скороченням чи подовженням дистанції;
• збільшенням чи зменшенням темпу гребних рухів руками і ногами;
• подолання дистанції зі зміною швидкості: рівномірно, прискорено, уповільнено;
• зміною якості гребних рухів: амплітуди, швидкості, рівня м’язового зусилля.
Поступово зростаючі навантаження сприяють розвитку резервних можливостей усіх органів і систем ушкодженого організму.
Правильність добору плавального навантаження на занятті визначається суб’єктивними та об’єктивними критеріями. Суб’єктивними критеріями правильно визначеного плавального навантаження є приємна стомленість, хороший настрій, бажання продовжувати заняття. Об’єктивним критерієм плавального навантаження є ЧСС. Необхідно слідкувати за тим, щоб ЧСС при найбільшому навантаженні не перевищувала 140-150 ударів на хвилину, а підвищення від вихідного рівня складало не перевищувало 75-80 % від вихідного рівня. Високу ЧСС у спокої, після закінчення заняття, можна вважати ознакою перевтоми, що недопустимо у заняттях зі студентами хворими на ожиріння. У разі виникнення під час заняття задишки,
блідості, больових відчуттів необхідно знизити навантаження або припинити заняття та вийти з води.
Кожне заняття з плавання проводиться за певним планом і складається з трьох частин: вступної, основної, заключної. Підготовча частина, тобто розминка, проводиться на суші. Суть розминки полягає в тому, щоб прискорити процеси дихання та кровообігу, а також біохімічні процеси обміну речовин у м’язах. Розминка, поряд із вправами для загального розвитку, включає в себе спеціальні імітаційні плавальні та дихальні вправи, які допомагають засвоїти техніку дихання у воді. На це варто звернути особливу увагу, оскільки дихання у воді значно відрізняється від звичайного.
Як інновацію, у досліджуваній нами групі студентів для розминки з метою урізноманітнення занять ми періодично використовували аквааеробіку. Аква-аеробіка - це комплекс загально розвиваючих вправ, які виконуються у воді з використанням музичного супроводу. Найдоцільнішим її використання вва-
жається саме для схуднення. Для цього контингенту студентів використання такого комплексу розминки є найбезпечнішим методом розвитку гнучкості та сили. Це пояснюється тим, що вода знижує навантаження на суглоби, спричинене надмірною вагою. До того ж, у воді недоліки та незграбність у рухах непомітне для сторонніх осіб, що дає змогу студентам, які мають певні комплекси щодо будови власного тіла, почувати себе більш розкуто та сконцентрувати увагу на виконанні вправ. Щоб утримувати рівновагу у воді, студенти змушені напружувати практично всі групи м’язів, особливо черевного пресу. Результатом цього є покращання постави та координації рухів. При цьому енергетичні витрати будуть значно більшими, ніж на суші, що й необхідно досягти. Не менш важливим при цьому є емоційний компонент такого виду розминки, та можливість використання вивчених вправ під час відпочинку поблизу водойм.
Враховуючи те, що переважна більшість студентів хворих на ожиріння мають порушення у діяльності серцево-судинної системи, неефективне проведення розминки може негативно вплинути на самопочуття студентів під час заняття. Розминка повинна проводитись так, щоб організм був приведений у стан готовності до підвищення фізичного навантаження.
В основній частині заняття необхідно основну увагу приділяти вирішенню основного завдання заняття, вправам з вивчення техніки різних способів плавання з виконанням індивідуальних завдань. Для студентів, хворих на ожиріння, ця частина плавального заняття повинна будуватись на поєднанні вправ на розвиток сили та плавання на витривалість. Під час плавання організм витрачає енергію, яку найпростіше дістати з вуглеводного запасу, тоді як взяти її із жирів, які накопичені в організмі у вигляді зайвих кілограмів доволі важко. Вуглеводи спалюються при інтенсивних навантаженнях, а жири - при монотонних та тривалих. Тому заняття плаванням, спрямоване на втрату зайвих кілограмів пропонуємо будувати так: спочатку давати вправи на розвиток сили, а потім плавальні вправи на витривалість, інтенсивність яких має бути
невеликою - 50 % від максимального ( тоді окислюються саме жири, а не білки ). Ця методика забезпечує поступове зростання м’язової маси, для забезпечення життєдіяльності якої необхідно більше енергії, порівняно із жировою. Отже, інтенсивність основного обміну збільшується, що й необхідно в цьому випадку.
У заключній частині заняття - вправи із плавання пропонуємо поєднувати з вільним купанням та іграми на воді для приведення організму у порівняно спокійний стан.
Особливу увагу звертаємо на використання ігор на воді. За нашими спостереження ми дійшли висновку про те, що ігри на воді необхідні у роботі зі студентами хворими на ожиріння. Плавання має всі негативні риси циклічного виду фізичних вправ. В першу чергу це необхідність виконувати одноманітні рухи, які повторюються впродовж усього заняття. Причому в плаванні все виконується у специфічних умовах водного середовища, тобто у відносній ізоляції від інших осіб. Під час плавання виключений контакт, який можливий, наприклад, під час бігу. Використання ігор у заняттях сприяє налагодженню контактів між студентами групи та підвищенню емоційного компоненту. В ході гри студенти виконують достатньо велику інтенсивну фізичну роботу, але, внаслідок високої емоційності та захоплення грою, легко витримують навантаження. Емоційне збудження, яке виникає під час гри, а також елементи безпосередності є саме тими чинниками, які знімають психологічне напруження та зумовлюють переборення почуття ніяковості та невпевненості у своїх силах. Ігри також допомагають закріпленню навичок набутих, у попередніх заняттях. Як правило, в гру включають тільки ті вправи та рухи, які вже відомі студентам. Кожна гра повинна проводитись так, щоб у ній брали участь усі студенти групи [11].
Використовуючи ігри, викладач повинен пам ’ятати, що гра - не випадковий елемент заняття, вона повинна відповідати завданням курсу занять плаванням групи, бути цікавою та емоційною. Важливо щоб гра відповідала рівню фізичного розвитку студентів, їхнім здібностям, а також рівню набутої плавальної підготовки. Радимо ігри використовувати систематично, послідовно їх ускладнюючи.
Спостерігаючи за добраною групою студентів, ми дійшли висновку, що використання ігор у заняттях з плавання сприяє налагодженню контакту в групі, дає змогу позбутися невпевненості у своїх силах, підвищує емоційний компонент занять, сприяє закріпленню інтересу до занять та залученню студентів до подальших занять плаванням.
Запропонований курс із плавання для студентів, хворих на ожиріння, повинен включати в себе теоретичний розділ. Студентам потрібно надати інформацію про басейн, де проводяться заняття, правила поведінки та безпеки на воді для попередження травмувань та нещасних випадків, правила та методику допомоги потопаючому. Окрім того, студентам необхідно роз’яснити вплив занять плаванням на зменшення ваги та значення їх для організму загалом.
Студенти повинні зрозуміти, що позбавлення зайвої ваги - це складний і тривалий процес. Успішність
чого залежить від власного переконання студентів у необхідності та корисності систематичних занять з плавання для покращення свого зовнішнього вигляду та стану здоров’я. При цьому слід зауважити, що заняття плаванням не можуть бути панацеєю у боротьбі з ожирінням. Водночас необхідно використовувати цілий комплекс заходів, спрямованих на зменшення маси тіла та утримання її надалі на належному рівні. Важливо, щоб кожен студент зрозумів, що причини хвороби криються в реаліях студентського життя, безпосередньо пов’язаних з власною поведінкою. Для досягнення успіху в заняттях необхідне прагнення до подолання своїх недоліків. Коли людина почувається здоровою, а її тіло струнке - це великий бонус впевненості в собі, тоді як невдоволеність власною фігурою знижує загальний психічний тонус.
Викладачу необхідно проводити заняття так, щоб у студентів існувала віра у можливість досягнення своєї мети. Вони повинні впевнитись у своїх можливостях, демонструючи ріст майстерності у плаванні. Ознайомлення студентів із даними лікарського контролю також розширює знання студентів та зміцнює переконання у корисності та необхідності занять плаванням. Курс занять із плавання повинен проводитися так, аби поряд із засвоєнням спеціальних знань, умінь і навичок ці заняття давали знання і навики, які студенти могли б використовувати у своєму подальшому житті для утримання оптимальної ваги.
Як ми зазначали, для дослідження добирались студенти, хворі на ожиріння, з недостатнім фізичним розвитком, які за даними медичного огляду були допущені до занять плаванням. Заняття проводились по запропонованою нами методикою. Перед кожним заняттям проводився експрес-контроль, який давав змогу оцінити стан студента до та після заняття. Для цього визначався ЧСС, показники дихання та артеріального тиску. Нами було зауважено, що з ростом тренованості студентів, спостерігались стійке зниження показників указаних параметрів, що свідчить про підвищення рівня фізичної підготовленості.
По закінченні курсу занять плаванням (наприкінці навчального року) нами був проведений етапний контроль, оцінювання ефективності всього курсу занять плаванням загалом та його впливу на процес реабілітації. Стабільні позитивні результати були досягнуті у всіх студентів, які займаються. Нами відмічені позитивні зрушення у розвитку координаційних здібностей, гнучкості, загальної витривалості, величини м’язової сили студентів. Дослідження вказаних параметрів проводились загальноприйнятою системою тестування у фізичному вихованні спеціальних медичних груп. Найбільші зрушення були відзначені у розвитку витривалості - 30-40 % в середньому.
Такий стан речей пояснюється тим, що саме циклічні вправи ( до яких належить плавання ) є оптимальним дійовим засобом для розвитку витривалості. Використання циклічних вправ у заняттях зі студентами з надлишковою масою тіла дає змогу, незважаючи на низький рівень фізичного розвитку, підібрати такий темп виконання вправ, який забезпечить тривалий стійкий стан роботи основних систем ушкодже-
ного хворобою організму [4]. Базовою основою роботи зі студентами, хворими на ожиріння, в нашому методичному проекті є розвиток витривалості.
Збільшення показників ЖЕЛ зафіксовано в середньому на 20%, у таких самих межах збільшилась і максимальна легенева вентиляція та дихальний об’єм, а також екскурсія грудної клітки. Всі ці фактори свідчать про збільшення ступеня розвитку дихальних м’язів. Систематична гіпервентиляція під час плавання істотно змінює дихальну мускулатуру та специфічні легеневі тканини. Плавання є потужним засобом тренування дихального апарату, що зумовлює лікувальний вплив на фізіологічні показники порушень функції дихання [12].
У студентів спостерігалась чітка тенденція до втрати маси тіла - в середньому 1-2 кілограми на місяць. Серед студентів чоловічої статі зафіксоване більше зниження маси тіла, що пояснюється вищим вихідним рівнем фізичного розвитку та підготовки, а отже, можливістю витримувати більше навантаження. При цьому спостерігалось стійке зниження показників артеріального тиску. Слід відзначити, що після першого місяця занять втрата ваги не була зафіксована у 90 % студентів. Це говорить про те, що заняття плаванням можуть змінити зовнішній вигляд, не змінюючи маси тіла, тобто йде заміна жирової тканими м’язовою.
Отримані дані свідчать про те, що організм, втрачаючи вагу таким темпом, не відчуває сильного стресу, який приводить до сповільнення обміну речовин ( як правило, така ситуація виникає через пару місяців після активного схуднення) [ 10].
У досліджуваній групі ми розрахували коефіцієнт відновлення пульсу (КВП), який вказує на пристосування організму до плавального навантаження. На початку курсу він був у межах 80 %, по закінченні - 50 %. Ці дані свідчать про те, що відбувається економізації серцевої діяльності в спокої та при виконанні стандартного навантаження.
Загалом рівень фізичного розвитку в результаті дослідження за методикою проф. Г. А. Апанасенко (враховуються показники ЖЕЛ, ЧСС, АД, динамометрії кисті), у студентів, які пройшли курс занять, був визначений як середній. Всі отримані дані свідчать про позитивний вплив проведеного курсу занять плаванням на організм студентів, ріст його функціональних можливостей.
За даними досліджень проф. Апанасенко було встановлено, що захворюваність зростала зі зниженням рівня фізичного розвитку. Зазначено, що середній рівень фізичного стану розцінюється як критичний та свідчить про наявність захворювань в організмі. Отже, забезпечення належного рівня здоров’я студентів, хворих на ожиріння, зумовлює необхідність подальшої реабілітаційної роботи [1].
В результаті проведеного анкетування та бесід ми зробили висновок про те, що підвищилась мотивація студентів до збереження свого здоров’я та закріплення досягнутих результатів.
Ми отримали такі результати: провідними мотивом студентів, хворих на ожиріння, у бажанні продовжувати заняття для більшості юнаків є покращання
стану здоров’я (45 %) та зміна на краще власної будови тіла (40 %), для дівчат - мати гарну фігуру (100 %). Серед іншого були вказані: спілкування з друзями (6 %), активний відпочинок (8,5 %), отримання позитивних емоцій ( 4 % ), самовдосконалення ( 18 % ), підвищення самооцінки (14 % ), зняття втоми (3%).
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що зміна у зовнішньому вигляді, як мотив, існує у більшості студентів, хворих на ожиріння. Першочерговий вибір цього мотиву зумовлений тим, що студенти дуже уважні до власної зовнішності, яка є певним критерієм успіху як у студентському середовищі так і у подальшій професійній кар’єрі. Окрім того, вибір цього мотиву зумовлений тим, що студенти, хворі на ожиріння, здебільшого, мають певні комплекси стосовно будови власного тіла, що може бути значним і навіть вирішальним фактором, який визначає їхній настрій, поведінку та подальші дії. На цьому підґрунті і виникають психологічні проблеми спілкування у студентському середовищі [9].
Як було зазначено вище, специфіка занять плаванням зі студентами, хворими на ожиріння, полягає в тому, заняття у таких групах проводяться за спеціальною програмою медичних груп, спрямованою на позбавлення наявної патології у стані здоров’я внаслідок зменшення маси тіла та вдосконалення рівня фізичної підготовленості. Основне при цьому -формування мотивації у студентів для роботи над собою, що й було досягнуто. Всі студенти групи виявили бажання продовжувати заняття в наступному навчальному році, що є найважливішим показником.
Впроваджена програма дала змогу досягти значного лікувального ефекту не тільки у фізичному плані, але й у психічному. Були проведені спеціальні тести нервово-психічної активності. Відзначено позитивний вплив занять на нервову систему та розумову працездатність. У ході тестування ми виявили, що проведення занять із плавання в період заліково-екзаменаційних сесій позитивно впливали на розумову працездатність студентів під час сесії, давало змогу організму краще відновлюватись після екзаменаційного стресу. Водночас була досягнута неперервність занять.
Підсумовуючи все вищесказане та отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що використання розробленої програми дало позитивні результати по всім досліджуваним величинам ( Р < 0, 07 ).
Висновки:
Раціональне використання запропонованого методичного проекту введення занять з плавання до курсу фізичного виховання студентів хворих на ожиріння, які займаються у спеціальних медичних групах, у рамках урочних та позаурочних занять, дає змогу позбутися надлишкової маси тіла, а також покращити загальний стан здоров’я та рівень фізичної підготовленості цієї категорії студентів. Позитивними особливостями використання занять із плавання для схуднення є : їхня глибока біологічність та адекватність, відсутність негативної побічної дії у разі використання оптимальних навантажень, можливість довготривалого вико-
ристання. У разі виконання всіх методичних вказівок надлишкова вага не є завадою для занять плаванням.
Науково обґрунтована методика фізичної реабілітації студентів хворих на ожиріння з використанням урочних та позаурочних форм занять з плавання дає змогу: ввести зміни та доповнення до програми фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп ВУЗу; ввести позаурочні форми занять плаванням у період канікул та екзаменаційних сесій; проводити ефективну корекцію ваги, сприяючи тим самим фізичній та психічній реабілітації студентів спеціальних медичних груп, і в такий спосіб досягти основної мети занять - переведення студентів у групи загального фізичного виховання.
Проект програми дає змогу використовувати заняття з плавання в навчальному процесі для вдосконалення курсу « Фізичне виховання у спеціальних медичних групах » у вищих учбових закладах та визначити подальші перспективи досліджень у цій галузі знань.
У перспективі пропонуємо розробку та використання тренажерів на заняттях з плавання, а також розробку методичного проекту програми з використання вправ із водної йоги та шейпінгу у воді для позбавлення надлишкової ваги тіла та утримання її на оптимальному рівні. Крім того, таких студентів пропонуємо залучати до посильної участі у масових фізкультурних виступах, святах, прогулянках, екскурсіях, спортивних вечорах та відвідування змагань з плавання. Це дасть змогу підвищити зацікавленість студентів у заняттях фізичним вихованням, толерантність до фізичних навантажень, нормалізувати психофізичні функції організму і в такий спосіб привчати їх до здорового способу життя.
Література:
1. Апанасенко Г. Л. Здоров’я, яке ми вибираємо / Г. Л. Апанасенко - К.: Т-во «Знання», 1989. - 48 с.
2. Бароненко В. А. Здоров’я і фізична культура студента / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. - М.: Альфа, 2003. - 352 с.
3. Ріпа М. Заняття фізичною культурою із школярами віднесеними до спеціальної медичної групи / М. Ріпа, В. Велитченко. - Київ: «Освіта», 2002. - 180 с.
4. Булич Е. Г. Фізичне виховання в спеціальних медичних групах / Е. Г. Булич. - М.: «Вища школа», 1996. - 255 с.
5. Івашкін В. Т. Внутрішні хвороби / В. Т. Івашкін. - М.: «Медицина», 2003. - 543 с.
6. Мошков В. Н. Лікувальна фізкультура в клініці внутрішніх хвороб / В. Н. Мошков. - М.: «Медицина», 1999. - 356 с.
7. Євсєєв Ю. І. Фізична культура / Ю. І. Євсєєв. - Ростов-на-Дону «Фенікс», 2008. - 380 с.
8. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання / С. І. Присяжнюк. - Київ: «Центр учбової літератури», 2008. - 502 с.
9. Купчінов Р І. Фізичне виховання / Р І. Купчінов. - Мінск: «Те-тра Системс», 2006. - 351 с.
10. Порада А. М. Основи фізичної реабілітації / А. М. Порада, О. В. Солодовник, Н. Є. Прокопчук. - Київ: «Медицина», 2008. -246 с.
11. Парфенов В. А. Плавання / В. А. Парфенов. - К.: « Вища школа», 2003. - 288 с.
12. Булатова М. М. Плавання для здоров’я / М. М. Булатова, Костянтин Павлович Сахновський. - К.: «Здоров’я», 1988. - 136 с.
13. Короп Ю. А. Плавати повинен кожний / Ю. О. Короп, С. Ф. Цвек. - К.: «Здоров’я», 1995. - 95 с.
14. Булгакова Н. Ж. Плавання / Н. Ж. Булгакова, - М.: «Фізкультура і спорт», 2004. - 160 с.
Надійшла до редакції 13.11.2009р.
Блавт Оксана Зіновіївна [email protected]
