CC BY
14
References
1. Aleksandrova, V.D., 1969. Classification of the vegetation. Review of classification and classification systems in different geobotanical schools / V.D. Aleksandrova. - Lviv : Nauka.
2. Braun-Blanquet J., 1932. Plant sociology; the study of plant communities. Available at. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.archive.org /details /plantsociologyst00brau -date of review 26.04.2010.
3. Dzwonko Z., 1997. Effects of dominant trees and anthropogenic disturbances on species richness and floristic composition of secondary communities in Southern Poland / Z. Dzwonko, S. Loster // Journal of Applied Ecology. - P. 354-390.
4. Grygora I.M. 2000. Fundamentals of phytocoenology / I.M. Grygora, V.A. Solomakha. -Kyiv, Phytosociocenter.
5. Krynytskyj G.T., 2004. Beech forests of the Western part of Podillya in Ukraine / G.T. Krynytskyj. - Ternopil, Ukrmediaknyga.
6. Matuszkiewicz W., 2002. Guide for the determination of the plant species at Poland / W. Matuszkiewicz.
7. Myrkyn B.M. 2001. Modern science of vegetation. Tutorial / B.M. Myrkyn, L.G. Naumov, A.I. Solomesch. - Moscow, Logos.
8. Musienko M.M., 2006. Plant Ecology. Tutorial / M M. Musienko. - Kyiv, Lybid.
9. Prokudin Y.N., 1987. Atlas of herbal plants of Ukraine / Y.N. Prokudin. - Kyiv, Nauk. dumka.
10. Schmidt W., 2005. Herb layer species as indicators of biodiversity of managed and unmanaged beech forests / W. Schmidt. For. Snow Landsc. Res. 79 1/2: 111-125.
11. Shirley Hardy L., 1929. The influence of light intensity and light quality upon the growth of plants. American Journal of Botany / L. Shirley Hardy. - P. 354-390.
12. Soroka M.I., 1995. Floral studies in reserve "Roztochchya". Scientific bulletin / M.I. Soroka. - Lviv : Ukrainian State Forestry University. - P. 72-77.
Павлюк Н.В., Чаплик О.А., Костецька Н.Л. Бтеколопчш особли-
• ••• ^
восп вегетацп букових насаджень
Дослщжено кшьюсть та структуру надгрунтового трав'яного вкриття букових насаджень у зеленш зош Львова. Встановлено залежнють кшькюних та якюних по-казниюв трав'яно! рослинносп вщ осв^лення та типу люокористування. Здшснено порiвняльний флористичний аналiз рослинносп мюьких парюв та люових угрупо-вань букових фiтоценозiв.
KRW4oei слова: буковi насадження, рослиншсть, тип люокористування, видова класифшащя, осв^ленють
Павлюк Н.В., Чаплык О.А., Костецькая Н.Л. Биоэкологические особенности вегетации буковых насаждений
Исследованы количество и структура напочвенного травянистого покрова буковых насаждений в зеленой зоне Львова. Установлена зависимость количественных и качественных показателей травянистой растительности от освещения и типа лесопользования. Проведен сравнительный флористический анализ растительности городских парков и лесных группировок буковых фитоценозов.
Ключевые слова: буковые насаждения, растительность, тип лесопользования, видовая классификация, освещенность.
УДК332.135:504.058 Студ. А.В. Колодшчук - НУ "Rbeiecbm полтехмка";
мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РДНАН Украти
ПИТАННЯ КОНВЕРГЕНЦП ВУГЛЕЦЕВИХ ВИКИД1В
Розглянуто питання конвергенцп вуглецевих викидiв краш свгту. Наведено порiвняльнi даш про викиди СО2 у pi3rn епохи розвитку людства, а також про його вплив на довкшля. Встановлено, що вуглецевий сшд одного мшьярда бщних людей на планер ощнюеться спещалютами в 3 % загального слщу людства. Проживаючи в
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
ypaзливих сшьських paйoнaх, мюьких нетpях, мiльяpд бщних людей пiддaeться ве-личезним ßarpoßaM кл1матичних змш.
Kлючовi слова: змша кл1мату, викиди пapникoвих газ1в, кoнвеpгенцiя.
Одним iз виpiшaльних чинникiв, шр визнaчae пеpспективи poзвиткy людини в ХХ1 ст. e змiнa кшмату. Завдяки свoïй дй' на етгоию, на змiнy кiлькoстi oпaдiв, темпеpaтypи i метеopoлoгiчних yмoв, глoбaльне штеплшня безпoсеpедньo стoсyeться всiх кpaïн. Наслщки йoгo непеpедбaчyвaнi. Пpoте деякi ^аши i люди бiльш ypaзливi пopiвнянo з iншими.
Нaпpикiнцi ХХ ст. тpoхи бiльше пoлoвини всiх викидiв пoхoдилa вiд спалювання викoпнoгo палива. Електpoенеpгетикa стaнoвилa близькo 10 Гт C02 aбo близькo oднieï чвеpтi цiлoгo. Дpyгим за вaжливiстю джеpелoм вики-дiв C02 e тpaнспopт.
За oстaннi десятилiття викиди пapникoвих гaзiв в енеpгетицi i на тpaн-спopтi зpoсли вiдпoвiднo на l45 % i l20 %. ^штанна poль сектopy електpo-енеpгетики в зaгaльнiй кiлькoстi викидiв не цш^м вiдoбpaженa йoгo ни-нiшньoю чaсткoю у зaгaльнoмy бaлaнсi. У енеpгетицi дoмiнyють кaпiтaлoмiс-ткi iнфpaстpyктypнi iнвестицiï, якi ствopюють дoвгoтpивaлi активи: електpoс-тaнцiï, шo вiдкpивaються сьoгoднi, все ще викидатимуть C02 50 po^ oпiсля.
Тaкoж вaгoме значення мae змiнa фopм землекopистyвaння. Знелюен-ня e, мабуть, нaйбiльшим джеpелoм викидiв C02, oскiльки вiдбyвaeться вики-дання видaленoгo вуглецю в aтмoсфеpy внaслiдoк спалювання i втpaти бюма-си. Дaнi в цiй oблaстi менш нaдiйнi, aнiж для шших сектopiв. Пpoте, за нaйoптимiстичнiшими oцiнкaми, в aтмoсфеpy шopiк викидaeться близью б Гт C02. За даними вчених, частка C02, джеpелoм ягаго e знелiсення, стaнoвить вiд ll % дo 28 % вшх викидiв.
Пpoте iснye вipoгiднiсть того, щo пoм,якшення клiмaтичних змiн, спpямoвaне на скopoчення викидiв C02 вщ електpoенеpгетики, тpaнспopтy та виpyбyвaння лiсiв, пpиведе дo пoзитивних нaслiдкiв. Нацюнальш вyглецевi слiди мoжyть бути вимipянi у виглядi зaпaсiв i ^тошв.
Глибина вуглецевих слiдiв тiснo шв'язана з iстopичними i сучасними стpyктypaми енеpгoспoживaння. Тoдi як сукупний вуглецевий слщ кpaïн, шo poзвивaються, CTae глибшим, iстopичнa вiдпoвiдaльнiсть за викиди лежить цшгам на poзвинених ^ашах. Рoзвиненi кpaïни займають пеpшopядне мюце у зaгaльнiй сyмi викидiв. Але paзoм вoни стaнoвлять близькo V з ^жних l0 т C02, викинутих з пoчaткy iндyстpiaльнoï еpи.
Iстopичнi викиди стaнoвлять близькo ll00 т C02 на душу населення для Великoбpитaнiï та Aмеpики пopiвнянo iз бб т на душу населення для Китаю i 23 т - для 1нди. Не мoжнa скидати з poзpaхyнкy те, :o iстopичнi викиди вaжливi в таких аспектах. Пo-пеpше, кумулятивш минyлi викиди зyмoвлюють сьoгoднiшнi змши клiмaтy. Пo-дpyге, oбoлoнкa для пoглинaння мaйбyтнiх ви-кидiв e зaлишкoвoю фyнкцieю минулих викидiв. Фaктичнo, екoлoгiчний мпpoстipм, дoстyпний для мaйбyтнiх викидiв, визнaчaeться минулими дiями.
Безyмoвнo, значшю мipoю викиди скoнцентpoвaнi у невеликш гpyпi кpaïн i нaйбiльшим джеpелoм викидiв e США, на них пpипaдae близькo oд-нieï п,ятoï всiх викидiв зaгaлoм. Сyкyпнo таю ^аши як Китай, Iндiя, Яштя, РФ та США - дають шнад пoлoвинy викидiв.
Хоча змша клгмату е глобальною проблемою, нацюнальш i багатобгч-нг акцiï за участю порiвняно невелико1' групи краш або об'еднань - таких як 'Трупа восьми", Свропейський Союз (СС), Китай та Iндiя - увiбрали б в себе значну частку загального потоку викидiв.
Багато уваги придгляють конвергенцiï викидiв мiж розвиненими кра-шами, i крашами, що розвиваються. Частка глобальних викидiв краш, що розвиваються, дедалi зростае. У 2004 р. вона становила 42 % викидiв СО2, пов'язаних з енергетикою, по порiвнянню приблизно з 20 % в 1980 р. Китай, можливо, у близькому майбутньому обжене США як найбгльше джерело ви-кидiв в свгтг, а Iндiя на сьогоднi е четвертим у свiтi джерелом викидiв.
За прогнозами енвайекономГстгв, на краши, що розвиваються, до 2030 р. припадатиме понад половина загально: кшькостг викидiв. Облiк чин-ника знелiсення змгнюе розподiл глобальних викидiв СО2 за своею значимгс-тю. Якби трошчш лiси всього свiту були крашою, ця краша стояла б у верхньому рядку порядково: таблицi викидiв СО2. Враховуючи однi лише викиди вгд знелiсення, Iндонезiя посгла трете мiсце як джерело щорiчних вики-дiв СО2 (2,3 Гт СО2), а Бразилiя - п'яте (1,1 Гт СО2).
1снують велик мiжрiчнi варiацiï викидiв, що ускладнюе порiвняння мiж крашами. У 1998 р., коли поди, пов'язанг з феноменом Ель-Нгньо, спро-вокували сильнг посухи в Пiвденно-Схiднiй Азiï, за оцгнками 0,8-2,5 млрд т вуглецю було викинуто в атмосферу унаслгдок пожеж в заболочених лгсах.
В 1ндонези, за оцiнками, унаслiдок змгни форм землекористування i лiсових вирубувань в атмосферу щоргк викидаеться близько 2,5 Гт СО2 -приблизно у 6 разiв бiльше, нгж викиди вiд енергетики i сгльського господар-ства разом узятi. У Бразили викиди пов,язанi iз змгною форм землекористування, становлять 70 % вгд загального показника по крашг.
Конвергенцiю сукупних викидiв гнколи здiйснюють на доказ того, що крашам, що розвиваються як груш, варто вживати заходiв для швидкого пом'якшення змiн клiмату. Ця оцгнка ситуацiï не враховуе низки важливих мiркувань. Участь краш, що розвиваються, буде потрiбна в тому випадку, як-що пом'якшення в глобальних масштабах буде успгшним.
Проте мiра конвергенцiï надто перебiльшена. Маючи лише 15 % свгто-вого населення, багатг краши виробляють до 45 % викидiв. Африка, на пгв-день вiд Сахари, становить близько 11 % свггового населення, але дае лише 2 % глобальних викидiв. На краши з низькими доходами припадае одна тре-тина свггового населення, але лише 7 % викидiв.
Вгдмшностг у глибинг вуглецевих слгдгв тгсно пов'язанi з iсторiею роз-витку промисловостг. Але вони, також вгдображають "вуглецевий борг", на-громаджений багатьма крашами, - борг, що утворився унаслгдок надмгрно1' експлуатаци атмосфери Землг. Люди у розвинених крашах дедалг бгльше зак-лопотанг викидами парникових газгв з краш, що розвгваються. I, на жаль, менш схильнг усвгдомлювати свое власне мгсце в глобальному розподглг ви-кидгв СО2. Звернемо увагу на так приклади:
• Великобритатя (населення - 60 млн чол.) викидае в атмосферу бшьше СО2, тж Сгипет, Ннергя, Пакистан та В'етнам разом узят! (загальне число населення - 472 млн чол.).
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
• Нвдерланди викидають в атмосферу бшьше СО2, тж Бол1в1я, Колумб1я, Перу, Уругвай i шм кра1н Центрально! Америки разом узят!
• Штат Техас (населення - 23 млн чол.) у США виробляе викиди СО2 кшь-кiстю близько 700 Мт СО2 або 12 % загально! кiлькостi викидiв США. Ця цифра бiльша, нiж всi слвди СО2, залишенi крашами Африки на твдень вiд Сахари - регюну з населенням 720 млн чол.
• Штат Новий Швденний Уельс в Австрали (населення - 6,9 млн чол.) мае вуг-лецевий слiд 116 Мт СО2. Ця цифра порiвнянна iз загальною кшьшстю вики-дов в Бангладеш, Камбоджу Ефюпи, Кени, Марокко, Непалi i на Шрi-Ланцi.
Вуглецевий слщ 19 млн чоловж, як проживають в штат Нью-Йорк, перевищуе величину вуглецевого слщу (146 Мт СО2), залишеного 766 млн чоловш, що живуть у 50 найменш розвинених кра!нах. Крайня нер1вном1р-шсть вуглецевих слщв р1зних кра!н вщображае диспропорцп в кшькосл ви-кид1в на душу населення. Виправлення оцшки викид1в СО2 з метою облшу цих диспропорцш демонструе очевидш меж1 конвергенци.
Конвергенщя вуглецевих слщ1в е обмеженим i частковим процесом, який починаеться з вщмшностей у р1внях викид1в. Хоча Китай, можливо, близький до того, щоб об1гнати США як найбшьше джерело викид1в СО2 у свт, кшьюсть викид1в на душу населення там становить лише одну п'яту ще! величини. Викиди в 1нди демонструють поступове шдвищення. Але, незважаючи на це, вуглецевий слщ на душу населення в цш кра!ш досягае лише одшею десятою такого ж показника в кра!нах з високим прибутком.
У Ефюпи середнш вуглецевий слщ на душу населення дор1внюе 0,1 т пор1вняно з 20 т у Канадь Прирют викид1в на душу населення в США з 1990 р. (1,6 т) загально! кшькосп викид1в на душу населення в 1нди в 2004 р. (1,2 т). Загальний прирют викид1в у США перевищуе загальну кшьюсть вики-д1в в Африщ на швдень вщ Сахари. Прирют викид1в на душу населення в Ка-над1 з 1990 р. (5 т) вищий за кшьюсть викид1в на душу населення у Кита! в 2004 р. (3,8 т). Розподш поточних викид1в вказуе на зворотну залежшсть м1ж ризиком змши кшмату та вщповщальшстю. Ыдш люди св1ту ходять по Земл1, залишаючи дуже легкий вуглецевий слщ.
Вуглецевий слщ одного мшьярда бщних людей на планет спещалюти оцшюють близько 3 % загального сл1ду людства. Проживаючи в уразливих сшьських районах, мюьких нетрях, мшьярд бщних людей шддаеться величез-ним загрозам кшматичних змш.
Л1тература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hdr.undp.org.
2. Использование энергии в интересах устойчивого развития, промышленное развитие, загрязнение воздуха /атмосферы и изменение климата : доклад Генерального секретаря ООН. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N06 /247 /20 /PDF /N0624720.pdf.
3. Стратегия устойчивого развития британского правительства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sustainable-development.uk.
4. Макогон Ю.В. Роль Кютського протоколу i сучасних еко-технолопй в енергозберйаючш пол1тищ Укра!ни / Ю.В. Макогон, О.М. Рябчин // Стратепчт прюритети. -2006. - № 1. - С. 135-143.
5. Сближение с экологическим законодательством Европейского Союза в странах Восточной Европы, Кавказского региона и Средней Азии: Путеводитель. - Люксембург : Бюро Официальных Публикаций Европейских Сообществ. - 2003.
Колодийчук А.В., Черторижский В.М. Вопросы конвергенции углеродных выбросов
Рассмотрено вопросы конвергенции углеродных выбросов стран мира. Приведены сравнительные данные относительно выбросов СО2 в разные эпохи развития человечества, а также о его влиянии на окружающую среду. Установлено, что углеродный след одного миллиарда бедных людей на планете оценивается специалистами в 3 % общего следа человечества. Проживая в уязвимых сельских районах, городских дебрях, миллиард бедных людей поддается огромной угрозе климатических изменений.
Ключевые слова: изменение климата, выброс парниковых газов, конвергенция.
Kolodiychuk A.V., Chertoryzhsky V.M. Questions of convergence of carbon extrass
The problems of convergence of carbon extrass of the world countries are examined in the article. The comparative information about the extrass СО2 in the different epoches of development of humanity, and also about his influence on a near-by environment. It is set that carbon track of one milliard of poor people on a planet is estimated specialists in 3 % general track of humanity. Living in vulnerable rural districts, city wildernesses, the milliard of poor people is added the enormous threats of climatic changes. Keywords: change of climate, burst of greenhouse gases, convergence.
