CC BY
17
УДК 619:616-091:612.014.
Захар'ев А.В., ст. викладач © Хартвська державна зооветеринарна академ1я
П1РОЛ1ЗИДИНУР1Я У ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ ПРИ ОТРУСНШ П1РОЛ1ЗИДИНОВИМИ АЛКАЛО1ДАМИ
Перев1рена можливкть д1агностики отруень великог рогатог худоби за тролгзидинургею. Для виявлення тролгзидинових алкалоШв в сеч1 застосовувалась кристалоопикоскотя з використанням як кристалогену ткролоновог кислоти. Визначено, що трол1зидинур1я рееструеться тыьки у частини з тварин, що отруглися, при розвитку у нихробочог гтертрофп нирок.
Ключовi слова: трол1зидинур1я, тролгзидиновг алкалогди, отруення, велика рогата худоба, робоча г1пертроф1я нирок.
Вступ. Одним 3i складових патогенезу отруень е елiмiнацiя. Для зниження концентраци токсиканив чи !х метаболтв оргашзм може виводити !х через екскреторш органи: з жовчю, з сечею, з потом, жиропотом, слиною, з пов^рям, що видихаеться, з секретом екзокринних залоз, яю розташоваш в товщi оргашв, що мають трубкоподiбну будову, з молоком у самиць, що лактують [1,2,3]. Найоб'емшшим з вищеназваних шляxiв елiмiнацi! е виведення з жовчю i сечею.
При першому шляху елiмiнацiя здiйснюеться не лише власне з жовчю, але й з шшими субстратами, зокрема з продуктами ештелш жовчних протокiв.
Що стосуеться другого шляху, то для здшснення тако! елiмiнацi! нирки повиннi збер^ати притаманну !м здатнiсть утворювати i виводити сечу, причому в достатньо великш кiлькостi [1,3].
При отруенш велико! рогато! худоби й шших тварин рослинами, якi продукують пiролiзидиновi алкало!ди, як на це вказують багато дослiдникiв, мае мiсце елiмiнацiя з молоком, жовчю i сечею [4,7,8]. Елiмiнацiя з молоком вивчена достатньо добре, е докази того, що випоювання телятам молока, отриманого вщ корiв з отруенням пiролiзидиновими алкало!дами призводить до отруення телят, у них виникае отруення, яке за клшжою i пат анатомiею iдентичне тiй патологи, що спостер^алась у корiв [4,6].
В сечовому мixурi корiв при отруеннi пiролiзидиновими алкало!дами було знайденi пiролiзидини. Клiнiко-бiоxiмiчними методами виявлялись пiролiзидиновi алкало!ди в сечi у вiдносно невелико! кшькост корiв при цьому отруеннi. Шяких коментарiв з цього приводу зроблено не було [6,7]. Можна вважати, що пiролiзидиновi алкало!ди до нирок не дшшли, а були знешкоджеш на шляху до них. £ тдстави вважати, що пiролiзидиновi алкало!ди подiяли достатньо сильно на печшку, при цьому мае розвинутись печшково-нирковий синдром, проявом якого е iшурiя.
© Захар'ев А.В., 2009 80
Не можна вщкидати i думку про те, що частина з mролiзидинових алкалодав, яю досягли нирки, могли знешкоджуватися И оксидаз ними системами. До всього цього можна додати техшчну слабккть методiв, що застосовуються.
Однак ктина завжди одна, i И можна визначити тшьки шляхом проведення правильно оргашзованого системного аналiзу за пов'язаними мiж собою елементами. У випадку, який розглядаеться такими елементами можуть бути: смерть ^ передсмертний стан ^ дослiдження сечi на наявшсть в нiй пiролiзидинових алкаловдв тсля настання смертi ^ дослiдження сечi на наявнiсть в нiй пiролiзидинових алкаловдв у передсмертному станi ^ дослiдження сечi на наявнiсть в нш пiролiзидинових алкалодав у процес розвитку отруення ^ патоморфологiя печшки i нирок у трупiв тварин, що загинули при отруеннi пiролiзидиновими алкало!дами.
Матер1ал 1 методи дослщження.
Об'екти дослiдження: сеча, печiнка, нирки вiд 68 голiв велико! рогато! худоби, яю отру!лися пiролiзидиновими алкало!дами в господарствi тро!цького району Лугансько! областi.
Пошук пiролiзидинових алкало!дiв здшснювався кристалооптичним методом з пiкролоновою кислотою[5]. Постмортальне дослiдження - розтин трутв з патогiстологiчним дослiдженням печiнки i нирок. Патогiстологiчному дослiдженню пiдданi виачеш з вказаних органiв фрагменти. Частина зразюв ущiльнювалася шляхом пiдморожування без фжсаци для тримання зрiзiв на заморожуючому мiкротомi, iнша частина фжсувалася в 4 % розчинi холодного формалшу впродовж доби. Пiсля цього вони вщмивалися вiд фiксатора i пiсля вiдповiдних процедур ущiльнювалися шляхом просочування парафшом. З отриманих блоюв виготовляли гiстозрiзи, якi зафарблювалися рiзними методами.
Результати досл1дження.
З 68 голiв велико! рогато! худоби, що отру!лася пiролiзидиновими алкало!дами, в сечi були виявлеш характернi кристали у 32 голiв, причому у тварин, загальний стан яких був важчим, шж iнших. Неодноразовi повторнi дослiдження показували наявнiсть в сечi тих же 32 голiв худоби кристалiв, властивих для пiролiзидинових алкало!дiв, в кiлькостi вщ 3 до 5 в 1 мл сеч1 Перевiрка за аналопчним уротестом iнших 36 голiв дала негативний результат щодо наявностi в !х сечi кристалiв.
Пiсля загибелi тварин, при розтинi 32 трутв, у яких прижиттево не виявлеш в сечi пiролiзидиновi алкало!ди, встановлено виснаження, жовтяницю, портальну гiпертензiю, помiрний асцит, печiнка вкрай щiльна, рiжеться з характерним хрустом, сiрувата, зi збiльшеним за об'емом жовчним мiхуром, на слизовiй оболонцi якого е багато полтв. Нирки дещо збшьшеш, кровонаповненi, з чiтким подiлом на юркову, мозкову речовину i промiжну зону, остання у формi широко! смужки темно-червоного кольору. Юркова речовина пружно! консистенци. Ходи сечоводiв широю, в сечовому мiхурi мiститься сеча, при перевiрцi в нiй виявляються кристали алкало!дiв.
81
На патопстолопчному рiвнi в печшщ мютяться характерш для отруення пiролiзидиновими алкало!дами змiни: центролобулярш некрози, атрофи, дистрофи, розрости ретикулшових волокон в стiнках i навкруг вен, застшна венозна гiперемiя, вогнищева чи гнiздова регенерацiя, потовщення стшок великих жовчних ходiв, розрости в них i навкруг них сполучно! тканини, ресування ядер гепатоцитiв.
В нирках посилене кровопостачання, переповнення кров'ю судин юкстамедулярно! зони, збiльшення дiаметрiв ниркових канальцiв, пiдвищення висоти еттелш стiнки канальцiв - характернi для робочо! чи функщонально! гшертрофи нирок змши.
У 36 трупiв, у яких були вщсутш в сечi пiролiзидиновi алкало!ди, на макроскопiчному i мiкроскопiчному рiвнях в нирках рееструються рiзнi змiни при однакових, але важких змiнах в печiнцi й однаковш картинi розтину. Трупи виснажеш, з набряклою пiдшкiрною тканиною, значно набряклими поверхневими i нутрощевими лiмфатичними вузлами, вираженим асцитом, серозним набряком брижi тонкого вiддiлу кишечнику, печшка зменшена за об'емом, сiрого кольору, значно ущшьнена, на розрiзi - з зернистктю i розростами сполучно! тканини, стшки кровоносних судин потовщеш, вени i венули кровонаповненнi, жовчш ходи в оточеннi розростiв сполучно! тканини, жовчний мiхур розширений з потовщеною стiнкою. Нирки збiльшенi в об'ем^ мають тонку, розтягнуту капсулу, межi шарiв згладженi, на рiвнi кiркового шару дряблiсть, поверхня розрiзу сухувата. У 12 трупiв в товщi нирок мiстяться розширення, заповнеш сечею, сильно кровонаповненi судини юкстамедулярного шунта. Ходи сечоводiв i сечовi мiхури без сечi, в рщиш на слизовiй оболонцi пiролiзидиновi алкало!ди вiдсутнi. За результатами патогiстологiчного дослщження в нирках вiдмiчаються змiни, характерш для нефронекротубулозу, нефротубулозу, який перебкае з порушенням цiлiсностi базально! мембрани, i змiни, характернi для гломерулонефротубулонекроза. Друга з названих патологiй перебрала як гепарально-нефральний синдром. Перша патолопя перебiгала без порушення об'ему утворення сеч^ друга i третя супроводжувались анурiею.
Отже, проведене дослiдження свщчить про те, що пiролiзидинурiя не може бути клiнiко-бiохiмiчним показником отруення велико! рогато! худоби пiролiзидиновими алкало!дами. Вона рееструеться тiльки у частини тварин при розвитку в нирках робочо! гшертрофи. Висновки:
1. У 32 з 68 голiв дослiджено! велико! рогато! худоби при отруенш пiролiзидиновими алкало!дами рееструеться пiролiзидинурiя, в сечi при цьому в реакщях з пiкролоновою кислотою виявляються характернi кристали.
2. В нирках у велико! рогато! худоби з пiролiзидинпозитивним тестом розвиваеться робоча гiпертрофiя нирок.
82
Л1тература.
1. Нефрология:руководство для врачей/ под ред. И.Е. Тареевой.- 2-е изд.-М.: Медицина,2000.- 688с.
2. Пальцев М.А. Патологическая анатомия: Учебник: в 2 т./ Пальцев М.А., Аничков Н.М..- М.: Медицина, 2001.- Т.2.-ч.П.-680с.
3. Шулутко Б.И. Болезни печени и почек - СПб.: Изд. С.-Петербургского санитарно-гигиенического мединститута, 1993.- 480с.
4. Щетинский И.М. Морфофункциональная характеристика вено-окклюзионной болезни крупного рогатого скота/ Щетинский И.М., Павлов М.Е./ / Проблеми зоошженери i ветеринарно! медицини: Зб. наук. праць.- Харкiв: РВВ ХДЗВА, 2003.- Випуск 11 (35)- ч.2: Ветеринарнi науки.- с. 265 -296.
5. Щетинский И.М. К вопросу о возможности определения пиролизидиновых алкалоидов на цитологическом и гистохимическом уровне/ И.М.Щетинський, Л.М.Дребот, А.В.Захарьев, А.С.Кочевенко., А.Ю.Ульяницкая// Проблеми зоошженери i ветеринарно! медицини:Матерiали конференции, посвященной 160-летию со дня рождения лауреата Нобелевской премии И.И. Мечникова. Ветеринарная секция.-вип.13.-ч.2. -2006 -с.128-139.
6. Bull L.B. The pyrrolizidine alkaloides, their chemistry,patоgonecity and other biological properties./Bull L.B., Culvenor C.J., Dick A.T.- Amsterdam.: North Holland Publishing, 1968. - p. 1-293.
7. Leasard P. Clinicopathologic studi of horses surviving pyrrolizidine alkaloides/ Leasard P.,Wilson W.D., Olander H.S. et al.//Am.J. Vet. Res-1986. - vol. 47,№8. - P. 1776-1780.
8. Stegelmeier B.I. Pyrrolizidine alkaloid plants, metabolism and toxicity/ Stegelmeier B.I., Colgate S.M., Schoch T.K. et al.// J.Nat. Tox. - 1999.- vol. 8.- P. 95-116.
Summary Zachariev A.
Kharkov state zooveterinary academy, Ukraine, Kharkov.
PIROLIZIDINURIYA AT POISONING CATTLE OF PIRROLIZIDINE
ALKALOIDS.
Possibility of diagnostics of poisoning of cattle was tested on pirrolizidinuriya. Picrolonic acid was utilized as substantial for crystallize. Pirolizidinuriya develops at development in the kidney of hypertrophy.
Key words: pirrolizidinuriya, pirrolizidine alkaloids, poisoning, cattle, kidney disease, kidney of hypertrophy.
Стаття надшшла до редакцИ 12.03. 2009
83
