CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
10th days only. Laboratory researches, carried on the 5th and 10th days to control the effectiveness of the therapy, confirmed clinical results obtained. Conclusions: 1. Administration of Lizak and Hepilor which provide the complex effect in therapy of acute candidiasis allows to eliminate Candida fungi quickly, to cut off the spreading of inflammatory process in the oral mucosa and to ease the patients' condition. 2. The method for therapy of oral acute candidiasis demonstrates higher effectiveness and require shorter terms in comparison with conventional approaches.
УДК: : 616.314 - 08 - 039. 71 - 095 Назарян Р.С., Кривенко Л.С.
П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ЗДОРОВ'Я ПОРОЖНИНИ РОТА ШЛЯХОМ ОПТИМВАЦП ВИБОРУ ППЕЖЧНИХ ЗАХО-Д1В СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОТ МОЛОД1
Харшський нацюнальний медичний уыверситет
Матер{али та методи: анкетування, стоматолог{чне досл{дження та проведення професшног гШени порожнини рота студентам Харкгвського нащонального медичного университету, що па-лять. Усього було обстежено 30 пацгентгв вгком 17-19 ротв, з них 12 чолов^в та 18 жток. Усг студенти палять, приблизно з 15-17 ротв. Результати та висновки: анкетування студент{в виявило гх низький р{вень знань у питаннях стоматолог{чног профшактики. Шсля проведення професшног гШени ми спостеркали покращення р{вня гк{ени, проте були деяк в{дмтност{ у гг-г{ен{чному статус{ як через 7 дтв, так i через 30 дтв. При використант Airflow через тиждень ми виявили 1 ступть кровоточивостi у 80% випадтв. У щлому, ми спостеркали зниження кро-воточивостi ясен, нормалiзацiю гх кольору та структури. Появи чутливостi не спостеркалося тсля обох методiв, часовi витрати ^nmi при використанш Airflow.
Ключов1 слова: професмна ппена, зубний нал1т, ппеннний статус
Вступ рбонату натрш, який використовуеться для noBi-
Найбшьш розповсюдженою патолопею паро- тряно-абразивноТ системи, та паст,
донту у молодому вiцi е пнпвг, про що свщчэть як використовуються для проФесшно1 ППенИ, числены дослщження в^чизняниХ та шоземних необхщно вд^™™, що абразивнють &карбона-
авторiв. Особливу соцiальну групу скпадае сту-дентська молодь, якiй часпш за все характерне порушення харчування, режиму прац та вщпо-чинку. Згщно даним авторiв, стоматопогiчна за-хворюванiсть серед ^еТ категорп насепення за-пишаеться високою. Особпиве мюце серед сто-матопогiчних захворювань займають захворю-вання пародонту, розповсюдженiсть яких скпадае 83,6-96,6% у вковш груп 18-24 роки. [1,2]
Бшьшють доспiдникiв дотримуються ^еТ точки зору, що гоповним етюпопчним чинником захворювань пародонту е мiкробний, який у прирiвнюеться до зубно''' бпяшки чи м'якого зубного напьоту. [3]
Професшна гИена, яка спрямована на вида-пення м'якого зубного напьоту, е основним епе-ментом профшактики захворювань пародонту. Також важпивим епементом первинно''' профшактики е гтешчне виховання насепення, яке за даними авторiв е незадовшьним. [4,5]
Дпя видапення немiнералiзованого зубного напьоту частiш за все використовуються двi гру-пи шструметчв. До першо'' напежать торцевi обертовi щiточки, гумовi гоповки рiзноl' абразив-ностi, абразивнi пасти, до друго''' - пов^ряно-абразивнi системи. Встановпено, що викорис-тання гумових чашечок та щiточок з абразивною пастою дае хороший ефект. Проте, якщо макро-скошчно поверхня вигпядае гпадкою та неушко-дженою, то при збшьшены за допомогою мiкро-скопу пом^ы спiди пошкодження емапi [6].
При порiвняннi показникiв абразивностi бка-
ту натрiю нижча i складае 35-56 RDA [7]. На сьо-гoднiшнiй день noвiтрянo-абразивнi системи широко розповсюджеш, так як вони е незамшними для видалення некальцифкованого шгментова-ного зубного нальоту та зубноТ бляшки, особливо iз важко досяжних дiлянoк. Механiзм Т'х дм по-лягае у поданы сумш iз бiкарбoнату натрiю та води пщ тиском на поверхню зуба.
Автори дослщжень, якi проводили професш-ну гiгiену за допомогою пов^ряно-абразивноТ системи, дiйшли до висновку, що даний метод по-требуе у три рази менше часу, ыж традицшш методи. До того ж, вони вщм^или, що максима-льний терапевтичний ефект досягаеться при комбшованому викoристаннi ультразвуку та по-вiтрянo-абразивнoТ системи. Крiм того, за спо-стереженнями автoрiв, зубний нал^ повторно формувався на 20% повшьшше[8].
Групою дoслiдникiв було встановлено, що за-вдяки noвiтрянo-абразивнoму методу гтени порожнини рота вдалося видалити таю види на-льо^в, як чайно-кавовий, налiт курця та бактерн альний, в тому чи^ з важко досяжних дiлянoк, не травмуючи твердi тканини зубу. Проте мше-ралiзoванi зубнi вiдкладення видалити не вдалося.
Також, як свщчать л^ературш джерела, повн тряно-абразивна обробка емалi вирiвнюе pH па-родонтального карману чи ясенного жолобка за-вдяки властивостям бiкарбoнату натрш[9].
На oснoвi усього вищевикладеного, вважаемо за доцшьне провести комплексний аналiз та по-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
рiвняти ефективнють двох методiв видалення nir-ментованого нальоту за дектькома параметрами: швидкiстю накопичення зубного нальоту пюля проведення професшно'' гiгieни, за травматиза^ею маргiнального пародонту та швидкютю його вщно-влення, затратами часу лкаря та появою чутливо-CTi зубiв пiсля проведення процедури.
Для виявлення вихщного рiвня стоматолопч-но' культури ми провели анкетування, яке включало базовi поняття ппени порожнини рота.
Мета дослiдження
Пошук оптимального алгоритму проведення професшно'' ппени серед молодi вiком 17-19 рош.
Матерiали та методи дослiдження
Анкетування, стоматолопчне дослiдження та проведення професшноТ гiгiени порожнини рота студентам, що палять, проводилося на базi Уш-верситетського стоматологiчного центру Харш-ського нацюнального медичного унiверситету. Усього було обстежено 30 па^ешчв вiком 17-19 рош, з них 12 чоловтв та 18 жшок. Усi студенти палять, приблизно з 15-17 рош.
Першим етапом дослщження було проведення анкетування студенев з метою виявлення вихщного рiвня знань та навичок у ппеш порожнини рота. Анкети включали 28 запитань вщносно рiвня стоматолопчно'Т освiченостi студентiв.
Другим етапом було шшчне обстеження, яке включало збiр анамнезу, огляд порожнини роту, визначення гтешчного шдексу, ступеню крово-точивостi ясен, чутливост зубiв за допомогою шкали та проведення професiйноí| гiгiени порожнини рота. Пщ час другого етапу був визначений час, необхщний для проведення професшноТ п-пени обраним методом.
Третiй етап був проведений через тиждень та через мюяць пiсля процедури професшно'' ппени та включав у себе визначення ппеычного шдексу, ступеня кровоточивосп ясен та чутливосп зубiв.
Усi па^енти були подiленi на двi групи, по 15 студенев у кожнш. До першо'Т групи належали студенти iз зубним нальотом, який був видалений циркулярними щпючками та абразивною пастою, до друго'Т - з нальотом, який був видалений за допомогою повпряно-абразивно'Т системи.
Стан ппени порожнини рота був оцшений за допомогою шдексу Green J.C, Vermillion J.R., 1964, який рекомендований ВООЗ для основних методiв стоматолопчних дослщжень.
Ступшь кровоточивостi ясен був оцшений за допомогою методу, запропонованого Muhlemann H. та Son S., 1971, згщно з яким кровоточивють визначаеться в областi 16, 12, 24, 44, 32, 36 зу-бiв. Пародонтологiчний зонд заглиблюеться у ясенний жолобок пщ кутом 45° та визначаеться ступшь кровоточивость Критерп оцшки iндексу: 0 - вщсутнють кровоточивостi, 1 ступiнь - при зо-ндуваннi з'являеться крапельний крововилив, 2 ступшь - поява плями, 3 ступшь - мiжзубний промiжок заповнений кров'ю, 4 ступшь - сильна
кровотеча, одразу шсля зондування кров запов-нюе ясенний жолобок.
Чутливють зубiв визначалася за допомогою пов^ряного тесту Schiff. Тестуванню пiдлягала вестибулярна поверхня зуба у пришийковш дн лянцi при дм на неТ зжатого повiтря з пiстолета стоматолопчноТ установки. Повiтря направляли перпендикулярно випробуванш поверхнi на вщ-станi 1 сантиметр з експози^ею 1секунди. Оцн нювання результатiв проводили за допомогою шкали Schiff, вщповщно до якоТ: 0 балiв - реак-цiя вiдсутня, 1 бал - патент вiдчуваe дискомфорт, проте не наполягае на закшченш тесту-вання, 2 бали - патент вiдчувае дискомфорт та проявляе моторш реакцп (наприклад, вiдхиляе голову), що направлен на зупинку дм стимулу, 3 бали - патент проявляе виражену больову реа-кцш на дiю стимулу, проявляе моторш реакцп, направленi на негайну зупинку дм стимулу[10].
Професiйна гтена була проведена за стан-дартним алгоритмом, який включав антисептич-ну обробку порожнини рота, видалення зубного нальоту обертовими щточками або пов^ряно-абразивною системою Airflow, фiнiшна полiровка поверхнi гумовими полiрувальними ковпачками та низько абразивною пастою, флюориза^я по-верхнi за допомогою «Ftoroplen» (Latus). Слщ зазначити, що при видаленш зубних вiдкладень за допомогою Airflow ми не проводили етап по-лiрування гумовими ковпачками, так як вченими доведено, що пов^ряно-абразивш системи створюють максимально гладку поверхню.
Статистична обробка результат була проведена за допомогою розрахунку середшх ари-фметичних величин та програмного пакету Microsoft EXCEL 5.0.
Результати та ix обговорення
Анкетування студенев виявило Т'х низький рн вень знань у питаннях стоматолопчноТ профта-ктики. Наприклад, на питання про найчаспшу причину звернення до стоматолога 76,7% опи-таних вiдповiли «через гострий бть», тiльки 6,7% - з метою профтактики. Важливим е те, що основну шформацш вщносно стоматолопчноТ профтактики 33% студенев отримують iз засо-бiв масовоТ шформацп, а не вiд лiкаря. Також 26,7% студен^в-медиш не змогли ч^ко вщповн сти для чого проводиться професшна гiгiена порожнини рота.
Рiвень гiгiени порожнини рота серед студен-тiв до проведення процедури видалення зубних вщкладень серед обох груп був оцшений у 57% обстежених як задовтьний, у 23% - добрим, у 20% - поганим.
Пюля проведення професшноТ ппени ми спо-стер^али покращення рiвня гИени, проте були деяк вщмшносп у гiгiенiчному статусi як через 7 дшв, так i через 30 дшв. Погiршення рiвня ппени порожнини рота спостер^аеться через 30 дшв у групi студентiв, яким видаляли нал^ за допомогою обертових щточок та абразивноТ пасти (табл.1).
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Таблиця 1.
Ревень aiaieHU порожнини рота до проведення професйно)' aiaieHU, через 7 та 30 дн!в при використанн1 обертових щ1точок з
пастою та Airflow
Рiвень ппени порожнини рота До проведення професшноТ ппени Через 7 дшв Через 30 дшв
Щточка та паста (%) Airflow (%) Щточка та паста (%) Airflow (%)
Поганий 20 0 0 6,7 0
Задовшьний 57 26,7 20 40 33,3
Добрий 23 73,3 80 53,3 66,7
При дослщженш стану ясен третя та четвер-та ступеш кровоточивосл нами не були дiагнос-товаш у жодного з обстежених па^етчв. Звер-тае на себе увагу той факт, що використання Airflow призвело до збтьшення кровоточивости при
обстеженн через тиждень ми виявили крапель-ний крововилив при зондуванн у 80% випадш. У цiлому, ми спостерiгали зниження кровоточи-востi ясен, нормалiзацiю ïx кольору та структури (табл. 2).
Таблиця 2.
Ступiнь кровоточивостi ясен до проведення професйно)' aiaieни, через 7 та 30 днiв при використаннi обертових ш^точок з пастою та Airflow
Стушнь кровоточивостi До професшноТ ппени (%) Через 7 дшв Через 30 дшв
Щточка та паста (%) Airflow (%) Щточка та паста (%) Airflow (%)
Вiдсутнiсть кровото-чивос^ 46,7 73,3 20 100 93,3
1 ступiнь 40 26,7 80 0 6,7
2 ступiнь 13,3 0 0 0 0
Проведення тесту на чутливють зубiв до проведення професшног ппени, через тиждень та через мюяць не виявило рiзницi у використанн двох методiв. Якщо до видалення зубних вщ-кладень 20% обстежених вщчували дискомфорт (1 бал за шкалою Schiff), то через тиждень та через мюяць тест був негативний серед уах об-стежених.
При порiвняннi витрат часу, необхщних для видалення зубного нальоту обертовими щточ-ками та Airflow, ми дшшли до висновку, що повн тряно-абразивна система потребуе менше часу (мал..1), середнш час при робот Airflow складав 19 хвилин, у той час як обертовi щточки та паста потребують в середньому 32 хвилини.
□ 06epTOBi щ^очки та паста
□ Airflow
Мал. 1. Порiвняльна характеристика витрат часу при використаннi обертових ш^точок та Airflow
Висновки
Проведене нами анкетування виявило низь-кий рiвень ппешчних знань та навичок серед студентськоТ молодi. Враховуючи низький рiвень стоматологiчноï культури навiть серед студентв-медикiв, проведення професiйноï ппени мае бути обов'язковим при проведены будь-яких сто-матолопчних втручань. Як показала оцшка стану порожнини рота, використання обох методiв видалення зубного нальоту покращуе ппеычний статус студенев, проте використання Airflow мае бтьш довготривалий ефект. Слщ зазначити, що повiтряно-абразивний метод потребуе менших затрат часу лiкаря, проте цей метод призводить до вираженоТ травматизацп ясенного краю. У результат порiвняння двох методiв видалення немiнералiзованого зубного нальоту ми дiйшли
до висновку, що необхщне бiпьш детапьне ви-вчення дпя 'х максимапьно ефективного кп^ч-ного застосування та виршення питання вибору конкретного методу у певнш кпiнiчнiй ситуацп.
Л^ература
1. Ширшова Н.Е. Медико-социапьные основы профшактики забо-певаний пародонта у студенческой моподежи : авто-реф.дис....канд.мед.наук. - Пермь. - 2007. - 23 с.
2. Курякина Н.В. Стоматопогическая профшактика / Н.В. Куряки-на, Н.А.Савепьева. - Н.Новгород, 2003. - 284 с.
3. Афанасьева У.В. Микробный состав зубной бпяшки и современные методы его коррекции / У.В. Афанасьева, Г.Е.Афиногенов, А.М.Соповьева // Пародонтопогия. - 2001. -№1-2. - С.9.
4. Хохрина Т.Г. Профессионапьная гигиена в попости рта - неот-ъемпемая часть профипактики стоматопогических забопева-ний / Т.Г. Хохрина // Кпиническая стоматопогия. - 2000. - №3 . -С. 14-17.
5. Лукиных Л.М. Профессионапьная гигиена попости рта - приоритетное направпение в стоматопоги / Л.М. Лукиных, Е.Г.Зепенова, Т.В.Присада [и др.] // Здоровье и бопезнь как состояния чеповека : Сб. научных трудов. - Ставропопь, 2000. -С.274-277.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»_
6. Орехова Л.Ю. Заболевания пародонта / Орехова Л.Ю. - М. : 9. Барер Г.М. Использование ультразвуковых и пескоструйных Поли Медиа Пресс, - 2004. - 432 с. аппаратов EMS для профилактики и лечения в различных об-
7. Улитовский С.Б. Средства индивидуальной гигиены полости ластях стоматологии / Г.М.Барер, И.А.Овчинников // Клиничес-рта - порошки, пасты, гели зубные / Улитовский С.Б. - СПб., кая стоматолога. - 2СЮ1. - №4 - С.44.
2002. - 115 с. 10. Schiff T. Clinical evaluation of the efficacy of a desensitizing paste
8. Хохрина Т.Г. Профессиональная гигиена полости рта - неотъ- containing 8% arginine and calcium carbonate in providing instant емлемая часть профилактики стоматологических заболеваний and lasting m-°ffice relief of dentin hypersensitivity / T^rf^ / Т.Г.Хохрина // Клиническая стоматология. - 2000. - №3. - С. E.Delgado, Y. P.Zhang, W.DeViZio // Am J Dent. - 2009. - №22 (Sp 14-17. Is A). - Р. 8A-15A.
Реферат
ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ ЗДОРОВЬЯ ПОЛОСТИ РТА ПУТЕМ ОПТИМИЗАЦИИ ВЫБОРА ГИГИЕНИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ СРЕДИ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ Назарян Р.С., Кривенко Л.С.
Ключевые слова: профессиональная гигиена, зубной налет, гигиенический статус.
Цель исследования: поиск оптимального алгоритма проведения профессиональной гигиены полости рта среди молодежи 17-19 лет. Материалы и методы: анкетирование, стоматологическое исследование и проведение профессиональной гигиены полости рта курящим студентам Харьковского национального медицинского университета. Всего было обследовано 30 пациентов возрастом 17-19 лет, из них 12 мужчин и 18 женщин. Все студенты курят с 15-17 лет. Результаты и выводы: анкетирование студентов определило их низкий уровень знаний в вопросах стоматологической профилактики. После проведения профессиональной гигиены полости рта мы наблюдали улучшение уровня гигиены, однако были отличия в гигиеническом статусе через 7 дней и 30 дней. При использовании Airflow определили первую степень кровоточивости в 80% случаев. В целом, мы определяли снижение кровоточивости десен, нормализацию их цвета и структуры. Чувствительности зубов не появлялась ни в одном из методов, временные затраты меньше при использовании Airflow.
Summary
ORAL HEALTH IMPROVEMENT BY OPTIMIZATION OF HYGIENIC MEASURES AMONG STUDENTS Nazaryan R.S., Krivenko L.S.
Keywords: professional hygiene, dental plaque, hygienic status.
Aim of the investigation: to search the optimal algorithm for carrying out professional oral hygiene measures among 17-19 year old students. Materials and methods: interviewing, dental examination and carrying out professional oral hygiene of students of Kharkov national medical university (12 males and 18 females). All of them smoke since the age of 15-17. Results: interviewing has demonstrated the low level of dental culture among the students. After professional oral hygiene we observed improvement in hygienic oral status, but we noticed some distinctions in their hygienic status in 7 days and 30 days as well. By using Airflow we detected the bleeding in 80% of students. But in general we revealed the reducing of gum bleeding, normalization of gum colour and structure. Tooth hypersensitivity wasn't registered in any case and Airflow needed less time.
УДК 616.314 - 08 : [616.98 : 578.828 В1Л] Петрушанко Т.О., 1ленко Н.В.
ЗМ1НИ СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ В1Л-1НФ1КОВАНИХ ОС1Б В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д Р1ВНЯ ÏX ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО НАПРУЖЕННЯ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У досл{дження що проводилося, метою стало вивчення особливостей прояву ВШ-асоцшованих захворювань порожнини рота в залежност{ в{д р{вня емоцшног лабшьност{, особистжног та ре-активног тривожностг. Було обстежено 12 ВШ-тфтованих ос{б втом 26-44 роки. Психолог1чне тестування проводили, використовуючи шкалу Стлбергера-Ханта та особистжний опитуваль-ник Айзенка (H.J. Eysenck). Загальне клжчне обстеженню порожнини рота проводили з визна-ченням тдекс{в КПВ, Г1 за J.C.Green, J.R.Vermillion, РМА в модиф{каци Parma, П1 за Ramfjord, КП1 за Леусом, проби Писарева-Шиллера, йодного числа Свракова, тдексу кровоточивост{ за H.P.Muhlemann, тесту з флосом та гал{метрп. Проведене досл{дження показало що В1Л-тфтоват особи мають значний р{вень реактивног та особистжног тривожност{, яка св{дчить про виражене психоемоцшне напруження респондент{в. Бшьшжть обстежених характеризуются емоцшною лабшьтстю. Емоцшно стабшьт респонденти в{дзначилися тим, що г{г{ен{ч-т, г1нг1вальн1 та пародонтальт тдекси та тести на гал1тоз у них з р{зним ступенем в{дмт-ност{ нижч{, тж у емоцшно лабшьних обстежених.
Ключов1 слова: ВШчнфекцт, реактивна тривожнють, особистюна тривожнють, нейротизм, психоемоцмне напруження.
ВШ-шфек^я на сьогодн е одыею з найваж- багатьох професшних, в першу чергу, медичних ливших медико-со^альних i гумаытарних про- сшльнот.
блем для багатьох, включаючи Украшу, краш 1нфкування вiрусом iмунодефiциту людини
св^у. Питання ВШ-шфекци' е мiждисциплiнарним досить часто (вщ 8о до 92%) супроводжуеться i вимагае об'еднання зусиль i концентрацп уваги проявами в порожнин рота [2]. При цьому часто
