CC BY
30
CTO M АТО Л О Г1Я
УДК: 616.314-002-07-08 Турянська H. I.
РОЗПОВСЮДЖЕНЮТЬ ЗАХВ0РЮВАН0СТ1 ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В СЕРЕД СТУДЕНТ1В
Нацюнальна медична акадел/пя гпслядипломно|'осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика (м. Кшв)
Стаття е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри «Сучасний погляд на питания д1агностики, профтактики та прогнозування основних стоматолопчних захворювань в ос\б молодого в1ку», N° державно! реестраци теми 011711002465. Назва на-уково! теми: «Визначення генних пол1морф1зм1в в д1агностиц1 та прогнозуваны хвороб твердих тканин зуб1в на фоы захворювань тканин пародонту в ос\б молодого в1ку».
Вступ. У наш все частше з'являються повщо-млення про пщвищену сприйнятливють молодого оргаызму (17-25 роюв) до впливу зовышнього середовища, у тому числ1 до медико-бюлопчних, спадкових \ соц1альних чинниюв [1,4]. Студентство, через низку обставин, характеризуеться збтьшен-ням загально! захворюваност1, у тому числ1 \ сто-матолопчно!. Вщзначаеться збтьшення юлькостп стоматолопчних захворювань в перин два роки на-вчання, та зменшення у наступы роки, внаслщок процеЫв адаптаци до новихумов [1].
Особливютю стоматолопчного статусу сучасно! молод1 е висока поширенють та ¡нтенсивнють ура-ження щелепно-лицевих тканин \ оргаыв: кар1есу зуб1в, захворювань пародонту, слизово! оболонки порожнини рота, наявнютьзубо-щелепниханомалм \ деформацм, а також одночасний розвиток поедна-но! патологи. В перюд навчання на студенев впли-вають специф1чы (емоцмне навантаження, непщго-товленють до самостийно! органпзацм режиму прац1, побуту, харчування тощо) \ неспециф1чы (кгмматичы, еколопчнп, поведжков1 та ¡н.) чинники, на що вказу-ють багато фах1вц1в [2,8].
Ураження твердих тканин зуб1в карюзним проце-сом \ !х пошкодження, не пов'язаы з кар1есом, скла-дають бтышсть усмх стоматолопчних захворювань. Поширенють кар1есу у дорослого населения в свт досягае 98%, при цьому в осмб молодого вку цей по-казник скпадае 55-98% [9,10].
Проведений остаными роками мониторинг свщ-чить про дуже високий р1вень стоматолопчноТ за-хворюваностп населения Укра'жи, який значно пе-ревищуе аналопчнп показники в кражах бвропи. Поширенють кар1есу тимчасових зуб1в у 6-р1чних дггей становить 87,9% (в кражах бвросоюзу - 20%) при ¡нтенсивностп ураження КПВз -4,6; поширенють кар1есу зуб1в постпйного прикусу у 12-р1чних дггей -72,3% при ¡нтенсивностп ураження КПВз - 2,75 (в кражах бвросоюзу - 1,5). Простежуеться чггка тен-денц1я до зростання захворюваностт кар1есом та захворюваннями пародонту, \ 99% дорослих мають карюзы зуби [6].
У зв'язку з наведеним метою даного досли дження стало вивчення поширеностт основних стоматолопчних захворювань у студеттв початкових KypciB ки!вських виинв та чинниюв, що впливають на !х виникнення i прогресування. Епщемюлопчне стоматолопчне обстеження студенев ¡з захворюваннями порожнини рота, е актуальною проблемою, осктьки дозволяв оцжити р1вень стоматолопчного здоров'я при плануваны профтактичних програм i прогнозуваны потреб у стоматолопчнм допомозг
Об'ект i методи дослщження. Проведено кгм-HÎ4HÎ огляди i анкетування 140 студенев 1-2 KypciB у Biui 17-20 роюв, що перебували на обл1ку в Ки'тсьюй мюьюй студентсьюй пол1кпжщг Вплив характеру харчування, режиму npaui i вщпочинку, ф1зично! актив-нос^ i умов проживания на динам1ку основних стоматолопчних захворювань проводили на ochobî даних спещально розроблено! анкети. Анкета-опитуваль-ник мютила питания щодо способу життя студенев, харчових вподобань, вживання газованих чи негазо-ваних HanoÏB, об1знаност1 з питань профтактики стоматолопчних захворювань. Клж1чний метод включав: опитування, огляд твердих тканин зуб1в з виявлен-ням Kapiecy i його уекпаднень, а також некарюзних уражень зуб1в (плямистють i ппоплаз1я емал1, флюороз, кпиновиды дефекти, ероз1я емал1, пщвищене стирання, пщвищена чутливють зуб1в); визначення ппеычного стану порожнини рота. Поширенють ка-piecy зуб1в визначалася у вщеотках, а ¡нтенсивнють оцжювалася за ¡ндексом КПВз (карюзы, пломбова-Hi, видалеы зуби). Низьким р1вень ¡нтенсивност1 ка-р1озного процесу вважали за наявност1 8 уражених зуб1в, середым - вщ 9 до 12 зуб1в, високим - бтьше 13 зуб1в на одного обстеженого. Для оцжки стоматолопчного здоров'я студеттв також використали паптярно-марпнально-альвеолярний ¡ндекс (РМА), ¡ндекс ririeHH (OHI-S), ктьк1сть секстанов пародонту з кровоточив1стю при зондуваны ясенного сосочка. Проводилось фарбування зуб1в за допомогою роз-чину Шиллера-Писарьева. Загальний стан здоров'я студенев i наявнють у них хроычних захворювань ви-вчали за даними анамнезу.
Результати дослщження та ïx обговорення. За нашими даними ттьки 10% студент1в мали ¡н-такты зуби. У них були вщсутн1 пломби, не турбував зубний бть, не виявлено кровоточивост1 ясен i орто-донтичних в1дхилень. 1нш1 студенти мали вщ 1 до 10 запломбованих зуб1в, у 24% випадк1в в1дзначалася вщеутнють Bifl одного до трьохзуб1в. Кровоточив1сть ясен р1зного ступеню ¡нтенсивност1 спостер1галася у 67% студеттв. Пер1одичний зубний бть вщмггили у 75% опитаних, з них ттьки 50% з цього приводу
зверталисядо стоматолопв, ¡HLui терплять бть, при-ймають знеболююч1 засоби.
Kapiec 3y6iB д1агностований в 82% випадюв. 1н-тенсивнють Kapiecy 3y6iB склала 10,08 зуба в се-редньому по дослщженм rpyni. 1з зуб1в, уражених KapiecoM, вогнищева демшерал1зац1я склала 3,2% (30 зуб1в), поверхневий Kapiec 24,7% (270 зуб1в), се-реднм Kapiec 65% (716 зуб1в) i глибокий Kapiec 7,1% (76 3y6iB).
Виявлено, що студенти харчуються нерегулярно, на ходу, всухом'ятку, 1-2 рази на день, не користу-ються послугами щальнг У рацюы переважають вуглеводи, осюльки за !х рахунок легше поповнити енергетичы витрати. Встановлено значы порушення в забезпеченосп студенев основними макро- i Mi-кронутр1ентами: виражений елементний дисбаланс, в1там1нна недостатнють, незбалансованють складу рацюну. Виявлений негативний взаемозв'язок м1ж р1внем резистентности до Kapiecy 3y6iB i чинниками KapiecoreHHo'i д1ети i позитивний - з чинниками Kapi-есорезистентного харчування. Студенти з високою стмюстю до Kapiecy щодня споживали менше про-стих вуглевод1в, ыж студенти з KapiecoM. Харчовими чинниками кар1есорезистентност1 визнано молочы продукти, а також св1ж1 0B04i i фрукти, що сприяють мшерал1заци 3y6iB i самоочищению порожнини рота.
Бтышсть опитаних вживають газоваы та енер-гетичы Hanoï, пиво, газовану мшеральну воду. У студеттв, що регулярно вживали нагмй «Coca-Cola» встановлено яскраве зафарбовування емал1 барвинком внаслщок ÏÏ демшерал1заци (у 100% випадюв) та порушення герметизму пломб (у 50% випадюв), що свщчить про високу агресивнють напою щодо впливу на тверд! тканини зуба. При вживаны енерге-тичних HanoÏB i пива також у 100% випадюв виявле-не яскраве фарбування емал1 барвником внаслщок ÏÏ демшерал1заци, а порушення герметизму пломб встановлено у 10%. За даними лггератури, р1вень рН даних HanoÏB такий, що ïx щоденне вживання призводить до ерози зуба i подальшого руйнування зубно! структури через дю кислоти [3]. Негативного впливу мшерально! води не виявлено.
3 98 пац1ент1в з KapiecoM 67 студенев (45 хлоп-M,iB i 22 д1вчини) палять. У студеттв, що палять, значения КПВз були вищ1, и ¡ж у студент! в, що не палять: 7,03±0,03 i 5,02±0,02, вщповщно. У некурящих ¡н-декс ririeHH скпав 0,9±0,02 бали, у студенев, що палять, bîh був значно прший - 2,4±0,01 бали. 1ндекс PMA у студенев, що палять, був достов1рно вищим, ыж у некурящих: 34,5±0,3 i 18,3±0,2 %, вщповщ-но. Таким чином, палшня попршуе стоматолопчне здоров'я молодг
Yci студенти вщмггили зменшення тривалост1 сну i попршення його якост1, значне збтьшення ¡н-тенсивност1 розумово! npaui (особливо на першо-му Kypci), появу стомлюваностг Рухова активнютьу бшыиосгп респонденте збтьшилася, проте час для зайняття спортом зменшилося; 72,5% опитаних вщ-м1чають попршення самопочуття, появу нових i за-гострення наявних соматичних захворювань. Побу-tobî умови проживания попршали у 55,0% студенев (переважно проживаючих у гуртожитках). Як можна бачити, наведем фактори ¡стотним чином вплива-
ють на збтьшення ураженостт зуб1в кар1есом. На-ростання ¡нтенсивностт кар1есу зуб1в вщм1чене як у студеттв, уражених кар1есом до вступудо вузу, так у студеттв, в яких кар1есу зуб1в не було.
Некарюзы ураження зуб1в е найбтьш пошире-ною пюля кар1есу групою захворювань. Частота не-карюзнихураженьзуб1в коливаеться в межах 6-14% [10]. Некарюзний процес спостер^али у 13% студенев. Були виявленг ппоплаз1я (4%), флюороз (3%), патолопчне стирання зуб1в (2%) \ травми зуб1в (4%). У вЫх обстежених були вщм1чеы плямиста \ штрихова форми флюорозу.
УЫ студенти вщмггили, що головним в профтак-тиц1 стоматолопчних захворювань е ппена порожнини рота. На питания про частоту чищення зуб1в 65% студенев вщм1тили, що чистять зуби 2 рази на день, 15% - 3 рази на день, 17% - 1 раз на день, 3%
- не щодня. Обов'язкового правила чистити зуби пюля снщанку дотримуються 36% студенев. Чистять зуби ттьки до снщанку - 56%. Чистять зуби до \ пюля снщанку - 6% респонденте. Взагал1 не чистять зуби вранц1 2% студетгв. Про важпивють чищення зуб1в протягом не менше трьох хвилин, що необхщно для видалення зубного нальоту, об1знаы 47% студеттв.
При вибор1 зубно! пасти на вмют фтору звертали увагу ттьки 30% опитаних, 25% студеттв в1дцавали перевагу зубним пастам з кальц1ем, ¡ним 45% у питаны вибору зубно! пасти спиралися на II вартють \ виробника (вггчизняна або ¡мпортна).
Правила своечасно! замши зубно! щггки (не рщше за 1 разу в 3 мюяцО дотримуються 65% студенев, 29% мЫяють зубну щггку 2 рази на рк \ 6%
- роблять це ще рщше. Багатьом студентам вщо-мо, що використання зубних щггок \ зубних паст не забезпечуе очищения важкодо ступ них поверхонь зуб1в, тому треба використати флоси, зубочистки та ¡ним ¡нтердентальы засоби. Проте, флоси \ зубочистки використовуються лише 19% студеттв, нерегулярно в м1ру необхщностг 1ригатори \ електроьщтки використовують 5% студенев, у деяких студенев вони викликають неприемы вщчуття.
Висновки. Проведене доогмдження показало, що для студентства характерна висока поширенють та ¡нтенсивнють кар1есу \ некар1озних уражень зуб1в. Майже ус1 студенти потребують санац1! порожнини рота.
Значна частина студеттв недооцЫюе необх1д-н1сть проведения профтактичних заход1в \ не воло-д1е правилами догляду за порожниною рота. Про-фтактика стоматолог1чних захворювань в учбових закладах може ¡стотно п1двищити р1вень ппеычних знань студент1в \ знизити поширенють кар1есу, не-кар1озних захворювань \ патологи тканин пародонту. Слщ посилити загальновщом1 кар1ес-профтактичн1 заходи \ по можпивост1 усувати вплив несприятли-вих поведшкових, соц1альних, психолог1чних \ меди-ко-б1олог1чних чинник1в.
Перспективи подальших дослщжень. По-дальш1 досл1дження дадуть змогу оц1нити р1вень стоматолог1чного здоров'я при плануваны проф1-лактичних програм \ прогнозуваны потреб у стома-толопчнм допомоз1.
CTO M ATO Л О Г1Я
Л1тература
1. Beljaeva A.V Rasprostranennost' karyesa u studentov y ego profylaktyka / A.V Beljaeva, H.B. Junusov, YJu. Ljalyna //Aktual'nye problemy byologycheskoj y hymycheskoj ekologyy: sb. materyalov5 mezhdunar. nauch.-prakt. konf., 21-23 nojab. 2016 g. - M., 2016. - S. 192-196.
2. Vyvchennja stomatologichnogo statusu ta faktoriv ryzyku vynyknennja stomatologichnyh zahvorjuvan' u students'koji molodi mista Uzhgorod / R.V Kazakova, L.M. Bilyschuk, VS. Mel'nyk [ta in.] // Nauk. visn. Uzhgorod, un-tu. Ser. Medycyna. - 2014. - Vyp. 2. - S. 170-172.
3. Getman N.V Vlyjanye gazyrovannyh napytkov na sostojanye zubov y plomb / N.V Getman // Sovrem. stomatologyja. - 2007. - № 4. - S. 68-71.
4. Zubchenko S.O. Dosvid vyvchennja stanu zdorov'ja i pokaznykiv jakosti zhyttja students'koji molodi / S.O. Zubchenko //Visn. nauk. doslidzhen'. -2011. - № 3. - S. 30-34.
5. Krekoten' O.M. Osoblyvosti stanu zdorov'ja suchasnoji students'koji molodi vyschyh navchal'nyh zakladiv / O.M. Krekoten' //Visn. nauk. doslidzhen'. - 2007. - № 2. - S. 11-12.
6. Pavlenko O.V Shljahy reformuvannja systemy nadannja stomatologichnoji dopomogy naselennju Ukrajiny. Dys ku s i ja/O.V Pavlenko, O.M. Vahnenko //Sovrem. stomatologyja. -2013. - № 4. -S. 180-184.
7. Smoljar N.l. Klinichni projavy ta dyferencijno-diagnostychni kryteriji nekarioznyh urazhen' zubiv/ N.l. Smoljar, E.V Bezvushko //Profilaktychna ta dytjacha stomatologija. -2013. - № 1. - S. 24-28.
8. Torshyn VY Osobennosty sostojanyja polosty rta u studentov yz razlychnyh regyonov myra / VY Torshyn, R.S. Prosvetov, YB. Alchynova //Tehnologyy zhyvyh system. - 2012. - № 4. - S. 3-8.
9. Global burden of untreated caries: a systematic review and metaregression / N.J. Kassebaum, E. ВегпаЬй, M. Dahiya [et al.] //J. Dent. Res. -2015. - Vol. 94, № 5. - P. 650-658.
10. Richards D. Oral diseases affect some 3.9 billion people / D. Richards // Evid. Based Dent. - 2013. -Vol. 14, № 2. - Art. № 35.
УДК: 616.314-002-07-08
РОЗПОВСЮДЖЕНЮТЬ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ТВЕРДИХТКАНИН ЗУБ1В СЕРЕД СТУДЕНТ1В
Турянська H. I.
Резюме. Студентство, через низку обставин, характеризуеться збтьшенням загально! захворюваносп, у тому числ1 i стоматолопчно!. Поширенють Kapiecy у дорослого населения в cbítí досягае 98%, при цьому в oci6 молодого BÎKy цей показник скпадае 55-98%. Епщемюлопчне стоматолопчне обстеження студенев ¡з захворюваннями порожнини рота, е актуальною проблемою, оскшьки дозволяв оцЫити р1вень стоматоло-пчного здоров'я при плануваны профшактичнихпрограм i прогнозуваны потребу стоматолопчнм допомозг
Проведено клíhíhhí огляди i анкетування 140 студенев 1-2 курсиву вщ1 17-20 pokíb, що перебували на об-л1ку в КиТвсьюй мюьюй студенте ьюй псхтклшщк За нашими даними ттьки 10% студенев мали ¡нтакты зуби. Kapiec 3y6ÍB д1агностований в 82% випадюв. Некарюзний процес спостер1гали у 13% студенев. Кровоточи-BicTb ясен pÍ3Horo ступеню ¡нтенсивност1 спостер^алася у 67% студенев.
Проведене досл1дження показало, що для студентства характерна висока поширенють та ¡нтенсивнють Kapiecy i некарюзних уражень 3y6ÍB. Майже yci студенти потребують санацм порожнини рота. Профтактика стоматолопчних захворювань в учбових закладах може ¡стотно пщвищити р1вень ппеычних знань студенте i знизити поширенють Kapiecy, некарюзних захворювань i патологи тканин пародонту.
Ключов1 слова: захворювання твердих тканин, Kapiec, некарюзнм ураження 3y6ÍB, кровоточивють ясен, поширенють захворювань, особи молодого BÎKy, епщемюлопчне обстеження, ririeHa.
УДК: 616.314-002-07-08
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ СРЕДИ СТУДЕНТОВ
Турянская Н. И.
Резюме. Студенчество, в силу ряда причин, характеризуется увеличением общей заболеваемости, в том числе и стоматологической. Распространенность кариеса у взрослого населения в мире достигает 98%, при этом улиц молодого возраста этот показатель составляет 55-98%. Эпидемиологическое стоматологическое обследование студентов с заболеваниями полости рта, является актуальной проблемой, поскольку позволяет оценить уровень стоматологического здоровья при планировании профилактических программ и прогнозировании потребностей в стоматологической помощи.
Проведены клинические осмотры и анкетирования 140 студентов 1 - 2 курсов в возрасте 17-20 лет, состоящих на учете в Киевской городской студенческой поликлинике. По нашим данным только 10% студентов имели интактные зубы. Кариес зубов диагностирован в 82% случаев. Некариозный процесс наблюдали у 13% студентов. Кровоточивость десен различной степени интенсивности наблюдалась у 67% студентов.
Проведенное исследование показало, что для студенчества характерна высокая распространенность и интенсивность кариеса и некариозных поражений зубов. Почти все студенты требуют санации полости рта. Профилактика стоматологических заболеваний в учебных заведениях может существенно повысить уровень гигиенических знаний студентов и снизить распространенность кариеса, некариозных заболеваний и патологии тканей пародонта.
Ключевые слова: заболевания твердых тканей, кариес, некариозные поражения зубов, кровоточивость десен, распространенность заболеваний, лица молодого возраста, эпидемиологическое обследование, гигиена.
UDC: 616.314-002-07-08
PREVALENCE OF MORBIDITY OF HARD TISSUES OF TEETH AMONG STUDENTS
Turianska N. I.
Abstract. In our increasingly frequent reports of increased susceptibility of a young organism (17-25 years) to the influence of the environment, including the medical-biological, hereditary and social factors. Student, due to a number of circumstances, is characterized by an increase in the general morbidity, including dental. There is an increase in the number of stomatological diseases in the first two years of study, and the decrease in subsequent years, as a result of the processes of adaptation to new conditions.
The peculiarity of the dental status of modern youth is the high prevalence and intensity of lesions of the maxillofacial tissues and organs: caries of teeth, periodontal diseases, oral mucosa, the presence of tooth-jaw abnormalities and deformations, as well as the simultaneous development of combined pathology.
The prevalence of caries in the adult population in the world reaches 98%, while in young people this figure is 55-98%.
The monitoring carried out in recentyears shows a very high level of dental morbidity in the Ukrainian population, which far exceeds similar indicators in European countries.
In connection with the stated purpose of this study was the study of the prevalence of major dental diseases among students of elementary courses in Kiev universities and factors that affect their occurrence and progression.
Clinical examinations and questionnaires were conducted for 140 undergraduate students aged 17-20 years who were registered at the Kyiv City Polyclinic. Influence of the nature of the diet, the regime of work and rest, physical activity and living conditions on the dynamics of major dental diseases were conducted on the basis of data of a specially developed questionnaire. The questionnaire included questions about the lifestyle of students, eating habits, the use of carbonated or non-carbonated drinks, awareness of prevention of dental diseases. The clinical method included: a survey, a review of the hard tissues of the teeth with the detection of caries and its complications, as well as non-carious lesions of the teeth (spotting and hypoplasia of the enamel, fluorosis, wedge defects, enamel erosion, increased abrasion, increased sensitivity of the teeth); determining the hygienic state of the cavity of the mouth.
To assess dental health, students also used papillary- marginal-alveolar index (PMA), index of hygiene (OHI-S). Dying was done with Schiller- Pisarev solution.
According to our data, only 10% of students had intact teeth. Bleeding gums of varying degrees of intensity were observed in 67% of students. Caries of teeth are diagnosed in 82% of cases. From the teeth affected by tooth decay, the focal demineralization was 3.2% (30 teeth), surface caries 24.7% (270 teeth), mean caries 65% (716 teeth) and deep caries 7.1% (76 teeth).
It is found that students eat irregularly, on the go, dry, 1 - 2 times a day, do not use the dining room. Carbohydrates predominate in the diet, because at their expense it is easier to replenish energy costs.
Most respondents use carbonated and energy drinks, beer, aerated mineral water. Students regularly drinking Coca-Cola have a bright coloration of the enamel with a dye due to demineralization (in 100% of cases) and imperfect seal (in 50% of cases), which indicates a high aggressiveness of the drink in terms of exposure to hard tooth tissues.
Of the 98 patients with caries, 67 students (45 boys and 22 girls) are smoked. In non-smokers, the index of hygiene was 0.9 ± 0.02 points, while in the students smoking it was significantly worse - 2.4 ± 0.01 points. The PMA index for smokers was significantly higher than for non-smokers: 34.5 ± 0.3 and 18.3 ± 0.2%, respectively. Thus, smoking worsens the dental health of young people.
A non-karyological process was observed in 13% of students. The conducted research showed that for the student is characterized by high prevalence and intensity of caries and non-carious lesions of teeth. Prevention of dental diseases in educational institutions can significantly increase the level of students' hygienic knowledge and reduce the prevalence of caries, non-carious diseases and pathology of periodontal tissues.
Subsequent studies will allow you to assess the level of dental health when planning preventive programs and predicting need for dental care.
Keywords: diseases of hard tissues, caries, noncariotic lesions of the teeth, bleeding of the gums, prevalence of diseases, young people, epidemiological examination, hygiene.
Рецензент - проф. Ткаченко I. M.
Стаття надшшла 1 2.08.2017 року
