CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 225-231.
УДК 343.2
П1ДСТАВИ ТА ПРИНЦИПИ КРИМШАЛ1ЗАЦП ПОСЯГАННЯ НА ОБ'еКТИ КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ УКРА1НИ
Асейкт Р. В.
Класичний приватний утверситет права Iм. В. Сташиса, м. Запоржжя, Украгна
Статтю присвячено анатзу вщповщноста передбачення кримшально! вiдповiдальностi за пося-гання на об'екти культурно! спадщини пiдставам та принципам кримшатзацп, що виокремлюються у теорп кримiнального права.
Ключов1 слова: об'ект культурно! спадщини, пам'ятник, документ Нацiонального архивного фонду, унжальний документ Нацiонального архшного фонду.
Одним з засоб1в боротьби ¡з сощально шюдливими явищами або процесами, яю набувають значно! суспшьно! небезпеки, е !х кримшатзащя - визначення !х у вщ-повщному нормативно-правовому акт як злочинних. Термш "кримшал1защя" в доктрин! кримшального права вживаеться у вузькому та широкому смисль У вузькому значенш тд ним прийнято розумгги певний порядок визнання д1яння злочинним; широким поняттям термша "кримшал1защя" також охоплюються законодавч1 об-меження в застосуванш шститутв звшьнення вщ покарання, збшьшення кримша-льно караних д1янь у суспшьсга тощо [1, с. 15].
В1рно вщзначае Коробеев О., що незахищешсть певних суспшьних вщносин кримшально-правовими засобами на фош запод1яно! реально! !м шкоди нерщко штовхае людину до пошуку не передбачених законом альтернатив. З шшо! сторони е й, так звана, кримшатзацш на надм1ршсть - перенасичешсть законодавства кримшально-правовими заборонами, потреба в яких вже вщпала або не юнувала зовшм. Вщповщно до цього, при кримшатзацп та декримшал1зацп д1янь необхщне глибоке та всеб1чне вивчення сощальних реалш та !х адекватне вщображення в кримшаль-них законах [2, с. 8].
Процес кримшатзацп полягае у з'ясуванш цшей, тдстав становлення кримшально! вщповщальносп за те чи шше д1яння. На шдстав1 цього процесу, формуеться сукупшсть норм кримшального права, як мютять перелш злочишв { передбачених за них покарань, а також шдстав та умов притягнення винних до кримшально! вщ-повщальносп чи звшьнення вщ не! [3, с. 86].
Необидно зауважити, що на певному пром1жку часу в будь-якому суспшьств1 виникае потреба подолати те чи шше негативне явище або процес, обмежити подальше його поширення та масштаби дестабшзуючого впливу. У таких випадках з'являеться проблема тдбору адекватних засоб1в впливу на негативний чинник. Одним з таких засоб1в, як вщомо, е кримшатзащя будь-якого явища, що набуло значно! суспшьно! небезпеки. Вщповщно до цього для законодавця найважлившим залишаеться питання про те, як д1яння слщ вважати злочинними, за що карати, як
призначати покарання, передбачеш законом. Кримiналiзацiя суспiльно небезпечних дiянь вiдiграe провiдну роль серед засобiв впливу на злочиннiсть [4, с. 59].
Наша кра!на, за загальною кiлькiстю пам'яток, наявнiстю шедеврiв культури, мае багату юторику-культурну спадщину. Охорона культурно! спадщини, в будь-який розвиненш державi повинна бути одше! iз важливiших задач, оскiльки вона являеться певним внеском будь-яко! народност в розвиток людсько! цившзаци, формою вщмшностей одше! наци вiд шшо!, засобом сощалiзацп майбутнiх поко-лшь. Отже, дослiдження питань, яким присвячена ця робота е вкрай актуальним.
Аналiзованим питанням вже придiлялася увага у роботах окремих авторiв, серед яких доцiльно зазначити Антоняна Ю. М., Горб Н. О., Даньшина I. М., Коробее-ва О., Ландшо! А. В., Ломако В. А., Матишевського П. С., Михайленко П. П., На-вроцького В. О., Фесенко С. В. та шших. Але окремого спещального дослщження присвяченого зазначеному питанню не проводилося.
Головною метою цього дослщження е встановлення вiдповiдностi кримшально-правового захисту об'ектiв культурно! спадщини тдставам та принципам кримша-лiзацi!, що виокремлюються у теорi! кримiнального права
Пщстави кримiналiзацi! - це процеси, що вщбуваються в матерiальному i духовному життi суспiльства, розвиток яких породжуе об'ективну необхiднiсть кримша-льно-правово! охорони тих чи шших цшностей [3, с. 205].
На пiдставi аналiзу кримiнально-правово! лiтератури, на нашу думку, Найбшьш прийнятною видаеться позицiя тих учених, якi видшяють двi групи пiдстав кримь налiзацi! суспiльно небезпечних дiянь. Перша - це сощальш та сощально-психолопчш, що виражають суспiльну необхiднiсть i полiтичну доцiльнiсть устано-влення кримшально! вiдповiдальностi за те чи шше дiяння. До них вiдносять: суст-льну небезпечнiсть дiяння, його вщносну поширенiсть, домiрнiсть позитивних i не-гативних наслiдкiв кримiналiзацi! та кримшально-пол^ичну адекватнiсть кримша-лiзацi!. Друга - пщстави, що визначають вимоги внутршньо! логiчно! узгодженостi норми iз системою права взагалi та кримiнального права зокрема [5, с. 14, 20; 6, с. 49].
Вщповщно до зазначеного, в якосп основних тдстав кримiналiзацi! дiянь вио-кремлюють наступи: 1) несприятлива динамiка певного виду суспшьно-небезпечних дiянь, якi рашше не створювали спецiального складу злочину; 2) вини-кнення або суттевий розвиток ново! групи суспiльних вщносин, що вiдбуваеться на базi економiчного або технiчного прогресу; 3) знайдення шкiдливих наслiдкiв гос-подарсько! та шшо! дiяльностi людей, у зв'язку з чим виникае необхщшсть обмежи-ти форми i меж1 ще! дiяльностi; 4) суттева i раптова змша соцiального, економiчно-го або пол^ичного стану, що може обумовити превентивну кримiналiзацiю, яка здiйснюеться ще до того, як вщповщш можливi суспiльно небезпечнi дi! отримують реальну розповсюдженiсть; 5) такий розвиток суспшьства, котрий визначае нетер-пимiсть, особливу небезпеку деяких дiй, з якими рашше доводилося (або можливо було) миритися, але в нових умовах подiбнi дп опиняються у протирiччi з усiм ладом суспшьних вiдносин або отримують реальну базу для !х викоренення; 6) необхщшсть виконання зобов'язань за мiжнародними угодами [3, с. 206].
П1ДСТАВИ ТА ПРИНЦИПИ КРИМШАЛВАЦП ПОСЯГАННЯ НА ОБ'СКТИ.
Необхщно зayвaжити, що для кримшатзаци того чи iншого дiяння нaявнiсть всieï сyкyпностi зазначених шдстав не е обов'язковою. Стосовно проблеми посяган-ня на об'екти культурно!' спадщини, можна виокремити нaстyпнi тдстави кримша-лiзaцiï цих дiянь.
У сташ правового вакууму, економiчноï нестабшьносп, yкорiнене мiнливе вщ-ношення до демократа призводить до того, що y суспшьсга змiнюються прюрите-ти, моральш та дyxовнi цiнностi знещнюються, зaмiсть них виходять потреби мате-рiaльного характеру. У зв'язку з чим, особи вчиняють зaзнaченi посягання, не зва-жаючи на те, що ïx свiдомiстю охоплюеться те, що вони руйнують культурну юто-рiю свое' держави, з метою або жадоби до збагачення, або з метою отримання хоча б будь-яких зaсобiв для iснyвaння, або з метою неповаги до юторичних щнностей iншиx нaцiонaльностей тощо.
Геопол^ичний стан Укра'ни, а саме те, що вщповщно до iсторiï розвитку нашо' держави на ïï територи iснye багата кiлькiсть iсторичниx та культурних пам'яток не тiльки нащонального характеру, а й пам'яток шших нaцiонaльностей, що також зу-мовлюе (являеться тдставою) необxiднiсть кримiнaлiзaцiï дiянь, спрямованих на протиправне посягання на зазначеш вище об'екти.
1нтегруючись в загальноевропейський процес, Укра'на приеднуеться i до мiж-народних зусиль, спрямованих на протидда протиправних посягань на об'екти культурно' спадщини. Розкриваючи це питання необхщно зазначити, що Укра'ною ратифшоваш певна кiлькiсть мiжнaродниx aктiв спрямованих на боротьбу iз зазна-ченими злочинами, а саме: Gвропейськa конвенцiя про захист культурно' спадщини y формi ayдiо-вiдео творiв вiд 8 листопада 2001 р.; Конвенщя про охорону пiдводноï культурно' спадщини вщ 2 листопада 2001 р.; Miжнaроднa xaртiя з охорони та рес-тaврaцiï aрxiтектyрно-мiстобyдiвноï спадщини (краювська xaртiя 2000 р.) вщ 26 жо-втня 2000 р.; Ризька харпя про aвтентичнiсть та юторичну реконстрyкцiю культурно' спадщини вщ 24 жовтня 2000 р.; Gвропейськa конвенцiя про охорону археолоп-чно'' спадщини вiд 16 шчня 1992 р.; Конвенцiя про охорону архтектурно'' спадщини Gвропи вiд 3 жовтня 1985 та ряд шших [7].
Принципи кримiнaлiзaцiï в кримшально-правовш наущ представляють як най-бшьш абстрактний i загальний рiвень забезпечення i обгрунтування кримiнaльноï нормотворчостi, ri вiдпрaвнi позицiï, урахування яких необхщне при бyдь-якiй змiнi системи чинного законодавства [3, с. 191].
Розрiзняють двi групи принципiв кримiнaлiзaцiï:
1. Принципи, що вщбивають сyспiльнy необхщшсть i полiтичнy доцiльнiсть встановлення кримшально' вiдповiдaльностi або соцiaльнi та сощально-псиxологiчнi принципи кримiнaлiзaцiï, тобто ri, що забезпечують соцiaльнy адеква-тшсть кримiнaлiзaцiï, ïï допyстимiсть з точки зору основних характеристик соцiaль-них систем i процесiв сyспiльного розвитку, вщповщност! кримiнaльно-прaвовоï норми рiвню. характеру суспшьно' свiдомостi i стану суспшьно' думки.
2. Принципи, що визначаються вимогою внутршньо! лопчно! несуперечносп системи норм кримшального права, тобто системно-правов! принципи кримшал!за-
ци.
Першим, й найголовшшим принципом кримшатзаци зазначених вище д1янь являеться !х суспшьна небезпечшсть. Слщ зазначити, що окрем! автори видшяють цю шдставу в якосп едино! для крим!нал!зац!!' д1янь [8, с. 55]. Суспшьна небезпека д1янь, анал1зуванню яких присвячено це дослщження, очевидна та виявляеться в тому, що особи, як вчиняють таю д1яння, посягають на моральш та духовш цшнос-т1, як !снують у суспшьств! та юторда становлення державносп Укра!ни взагаль
Цей принцип е не единим, але найважлившим оскшьки вш являе собою особ-ливють сукупносп вс1х його об'ективних та суб'ективних ознак: об'екта, об'ективно! сторони, суб'екта та суб'ективно! сторони. Суспшьна небезпечшсть як яюсть злочинних д1янь, полягае у !х здатност породжувати шк1длив1 з точки зору громадян, суспшьства та держави змши в охоронюваних крим1нальним правом сус-п1льних в1дносинах та створювати загрозу майбутшх шк1дливих зм1н у цих в1дноси-нах [9, с. 75]. Саме цим критер1ем оперуе суспшьна думка, визначаючи те чи шше д1яння злочинним, !нод1 нав1ть ран1ше, н1ж це робить законодавець. Тобто будь-яю д1яння охороняються кримшальним законом насамперед тому, що вони е суспшьно небезпечними, а не тому, що вони передбачеш у кримшальному закон!.
Принцип дом!рност! позитивних ! негативних насл!дк!в крим!нал!зац!! говорить про те, що скшьки б не була небезпечною та чи шша поведшка, !! крим!нал!зац!я школи не може розглядатися як абсолютне благо, але завжди являе собою жертву-вання одними !нтересами суспшьства заради !нших, б!льш значущих [3, с. 220]. Не викликае сумшв!в той факт, що кримшатзащя д!яння тягне за собою певн! негатив-н! насл!дки ! тому кримшальна в!дпов!дальн!сть повинна застосовуватись як крайня м!ра, коли !нш! заходи впливу е неефективними або неадекватними, а саме коли д> янню притаманна така ступ!нь сусп!льно! небезпеки, що зумовлюе необхщшсть крим!нально-правово! заборони на !! вчинення. Недотримання останнього може призвести до необгрунтовано! крим!нал!зац!!, коли злочином визнаеться д!яння, якому не притаманш достатн! для крим!нал!зац!! характер та стушнь шк!дливост!, зокрема, використання як доводу неефективност! !снуючих правових засоб!в розв'язання в!дпов!дно! проблеми.
Безперечним являеться той факт, що кримшатзащя того чи шшого д!яння являеться крайшм заходом, найсувор!шим способом охорони тих чи шших вщносин, як! !снують у сусп!льств!. Охорона культурно! спадщини, на нашу думку, безумовно потребуе саме кримшально-правово! охорони, у зв'язку з тим, що збереження куль-турних та юторичних пам'яток розвитку нашо! державносп, збереження нацюналь-них рел!кт!в, без чого не може юнувати жодна розвинена, правова суверенна держава, превалюе над державним примусом у вид! застосування кримшального покаран-ня вщносно особи, яка вчинила протиправн! посягання на зазначен! вище об'екти.
Суть принципу вщносно! розповсюдженост! д!яння полягае в тому, що крим> нальне право регулюе форму реакци суспшьства ! держави на так! суспшьно небез-
П1ДСТАВИ ТА ПРИНЦИПИ КРИМШАЛ1ЗАЩ1ПОСЯГАННЯ НА ОБ'СКТИ.
печш вчинки шдивщв, яю, принаймш, е реально можливими, тобто являють собою прояви деяких загальних тенденцш i закономiрностей [3, с. 218]. Вщповщно до ста-тистичних даних МВС Укра!ни вказанi суспшьно небезпечнi дiяння являються до-волi поширеним явищем на територi! нашо! держави. Необхiдно також зауважити, що вiдповiдно до iнформацi!, яка з'являеться у засобах масово! iнформацi!, на су-часному етапi питання охорони об'екпв культурно! спадщини набувае все бшьшо! гостроти, оскiльки все часпше виникають питання необхiдностi охорони культур-них та iсторичних цiнностей у зв'язку iз !х руйнуванням з метою отримання матерь альних благ, що в свою чергу породжуе збшьшення кiлькостi злочинiв в шших сферах (корупцi!, хабарництва, зловживання владою тощо) [10; 11].
Принцип кримшально-пол^ично! адекватностi кримiналiзацi! проявляеться в тому, що у сучасност одним iз головних напрямкiв державно! пол^ики являеться збереження нацiонально! спадщини та створення вiдповiдних заходiв протидi! вчи-ненню злочинних посягань у цш сферi, у зв'язку з чим розробка та здшснення захо-дiв протидi! протиправним посяганням на об'екти культурно! спадщини являеться одшею з прюритетних задач, якi ставляться перед правоохоронними органами [68].
Принцип конституцшно! адекватносп виявляеться в тому, що законодавчi новели повиннi грунтуватися на положеннях, що мiстяться в Конституци Укра!ни. Вь дповiдно до ст. 11 Конституци Укра!ни держава повинна сприяти консолiдацi! i роз-витку укра!нсько! нацi!, !! юторичнш свiдомостi, традицiй i культури, а також розви-тку етнiчно!, культурно!, мовно! i релiгiйно! самобутностi вшх корiнних народiв i нацiональних меншостей Укра!ни [70, с. 5]. 1з зазначеного вище випливае, що охо-рона культурно! спадщини закрiплена у Основному закош нашо! держави, на тдс-тавi чого можна стверджувати, що закршлеш у КК Укра!ни норми, якi передбача-ють вщповщальнють за посягання на зазначенi об'екти являються правомiрними та необхвдними.
Мiжнародно-правова необхiднiсть та допустимiсть, як принцип кримiналiзацi!, знаходить свое вираження в тому, що, як вже зазначалося, штегруючись в захщно-европейський процес, Укра!ни приймае на себе зобов'язання приймати участь у м> жнародних зусиль, спрямованих на протидiю протиправних посягань на об'екти культурно! спадщини. На пiдставi чого, як вже наголошувалося, нашою державою ра-тифшуються вiдповiднi мiжнароднi документи спрямоваш на забезпечення вiдповi-дно! дiяльностi у зазначенi сферi.
Принцип безпробшьносп та ненадмiрно! заборони проявляеться в тому, що встановлюючи кримшальну вщповщальшсть за те чи iнше дiяння, вона повинна бути доцшьною та необхiдною. Тобто, при кримiналiзацi! будь-якого дiяння, повинна бути встановлена та проаналiзована його суспiльна небезпечшсть, визначена !! сту-пiнь (для шдтвердження, що це дiяння потребуе саме кримшально-правово! заборони) та на пiдставi чого встановлено вщповщне покарання. Цей принцип тiсно пов'язаний з принципом домiрностi санкцi! та економи репресi!. Стосовно норм, яю передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на об'екти культурно! спадщини необидно зазначити, що !х передбачення у кримшальному законi е доцiльним та необ-
хщним заходом протиди вчиненню посягань на вказаш об'екти, враховуючи !х сус-пшьну значущють.
Принцип повноти складу передбачае наявшсть у кримшально-правовш норм! вс1х елементв складу злочину, а саме: об'екту, об'ективно! сторони, суб'екту та суб'ективно! сторони. Анал1з норм, яю передбачеш ст. 298 та ст. 2981 КК Укра!ни дозволяе зробити висновок, що в обох зазначених нормах вс елементи складу зло-чину мають мюце та вщповщають вс1м ознакам, яю мають той чи шший елемент.
На шдстав! вищевказаного, на нашу думку, можна зробити висновок, що пе-редбачення кримшально! вщповщальносп за посягання на об'екти культурно! спа-дщини в!дпов!дае шдставам та принципам крим!нал!зац!! та являеться необхщним та обгрунтованим кроком законодавця.
Список лiтератури
1. Плохова В. И. Ненасильственные преступления против собственности: криминологическая и правовая обоснованность / В. И. Плохова. - СПб. : Юрид. Центр Пресс, 2003. - 232 с.
2. Коробеев О. Кримшальний кодекс Росп: досто!нства i недолжи / О. Коробеев // Юридичний Вiсник Укра!ни. - № 19 (567). - 2006. - С. 8-9.
3. Кудрявцев В. Н. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация / В. Н. Кудрявцев. - М. : Наука, 1982. - 304 с.
4. Плохова В. И. Криминологическая и правовая обоснованность составов ненасильственных преступлений против собственности: автореф. дис. ... кандидата юрид. наук: спец. 12.00.08 "уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право" / В. И. Плохова. - Екатеринбург, 2003. - 46 с.
5. Брич Л. П. Кримшально-правова кватфжац1я ухилення вщ оподаткування в Укра!ш: [Моног-раф1я] / [Л. П. Брич, В. О. Навроцький, автор. вступ. стат. Азаров М. Я.]. - К.: Атжа, 2000. - 288 с.
6. Гуторова Н. О. Кримшально-правова охорона державних фшансш Украши: [Монографiя] / Н. О. Гуторова. - Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. - 384 с.
7. М1жнародт документи: [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?fmd=1&textl=1&user=c&text= %Е1%ЕЕ%Е0%Е4.
8. Кондратьев Я. А. Уголовное право Украины. Общая часть: учебник / [Кондратьев Я. А., Клименко В. А., Мельник Н. И.]. - К. : Атика, 2002. - 448 с.
9. Мицкевич А. Ф. Уголовное наказание: понятие, цели и механизмы действия / А. Ф. Мицкевич. - СПб. : Юрид. центр "Пресс", 2005. - 329 с.
10. Выхристенко К. Памятник архитектуры в Днепропетровске превратился в руины / К. Выхристенко // Событие. - 24 апреля 2006. - № 3.
11. В Крыму уничтожили уникальный пам'ятник археологи [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.novosti-n.mk.ua/ukraine/read/?id=4676.
Асейкин Р. В. Основания и принципи криминализации посягательства на объекты культурного наследия Украины / Р. В. Асейкин// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 225-230.
Статья посвящена анализу соответствия установления уголовной ответственности за посягательства на объекты культурного наследия основаниям и принципам криминализации, которые выделяются в теории уголовного права.
Ключевые слова: объект культурного наследия, памятник, документ Национального архивного фонда, уникальный документ Национального архивного фонда.
