ПІДСТАВИ НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ Текст научной статьи по специальности «Право»

26

JURISPRUDENCE / «ШУУШШУМ-ЛШШаИ» #34(121), 2©21

Володимирiвни Жилшково!) / за заг. ред. Р.О. Сте-фанчука. Харк1в : Право, 2019. С. 52-62.

6. Менджул М. Принципи амейного права (сутшсть та проблеми застосування): монографiя / Марiя Василiвна Менджул. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуш^ 2019. 420 с.

7. Чернега В.М. Застосування норм цившь-ного права до регулювання сiмейних вщносин. Право i сyспiльство. №2, 2020. С. 244-249.

8. Обшьов М.М. Договiрне регулювання сiмейних вiдносин: становлення i сучасний стан за-

конодавства та напрями наукових дослiджень. Спо-гади про Людину, Вченого, Науковця (до 60-рiччя ввд дня народження професора 1рини Володи-мирiвни Жилшково!) / за заг. ред. Р.О. Стефанчука. Харк1в: Право, 2019. С. 195-205.

9. Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Укра!ни щодо створення економiчних переду-мов для посилення захисту права дитини на на-лежне утримання: Закон Укра1ни ввд 03.07.2018 р. № 2475-VIII. Вiдомостi Верховно! Ради. 2018. № 36. Ст. 272.

УДК 347.2.3

Полiщук Марина Геннадивна,

доцент кафедри цившьно-правових дисциплт, доцент, кандидат юридичних наук.

Дтпропетровський державний утверситет внутргшнгх справ.

(Днтро Украина) https://orcid.org/0000-0002-3397-363X

Чертков Денис Олегович студент юридичного факультету, Дтпропетровськи державний унгверситет внутрштх справ.

Днтро Украина) РР1: 10.24412/2520-6990-2021-34121-26-29 ПЩСТАВИ НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТ1

Polishchuk Marina,

Associate Professor of the Department of Civil Law Disciplines, Associate Professor, Candidate of Legal Sciences. Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.(Dnipro Ukraine)

Chertkov Denys student of the Faculty of Law, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.

(Dnipro Ukraine)

GROUNDS FOR ACQUISITION AND TERMINATION OF OWNERSHIP

Анотацш.

Стаття присвячена вивченню пгдстав виникнення та припинення права власностг в1дпов1дно до за-конодавства Украгни. Способи припинення права приватног власностг класифгкуються за видом юридичного факту, мгсцем у системi загальних способгв припинення права власностг, правового режиму власно-cmi, правомiрнiстю використання способу. До^джено класифка^ю пiдстав виникнення права власно-стi, зокрема вс пiдстави виникнення права власностi дшяться на початковi та похiднi, а також вiдповiдно до цього критерт проводиться анал1з окремих способiв набуття права власностi.

Розглянуто загальт пiдстави припинення права власностi, а також особливi пiдстави припинення права власностi, як властивi ттьки такому конкретному та загальному об'екту права власностi.

Abstract.

The article is devoted to the study of the grounds for the emergence and termination of property rights in accordance with the laws of Ukraine. Methods of termination of the right of private property are classified according to the type of legal fact, place in the system of general methods of termination of the right of ownership, legal regime of ownership, legality of use of the method. The classification of the bases of origin of the property right is investigated, in particular all bases of the origin of the property right are divided into initial and derivative, and also according to this criterion the analysis of separate ways of acquisition of the property right is carried out.

The general grounds for termination of ownership, as well as special grounds for termination of ownership, which are inherent only in such a specific and general object of ownership, are considered.

Ключовi слова. Право власностi, пiдстави виникнення права власностi, пiдстави припинення права власностi.

Keywords. Ownership, grounds for ownership, grounds for termination of ownership.

Право власносп юридично закршлюе належ-нють майна певнш особц саме цю думку висловлюе статтею 328 ЦК встановлюються принциповi засади набуття права власносл: вказуючи, що права

володшня, користування та розпорядження майном належать його власнику. Це так звана позитивна

«етушшшм-лшшау» #34и), 2021 / гомбрягобже

27

сторона власносп - можливiсть власника задоволь-няти сво! потреби за допомогою майна, що нале-жить йому.

Тим часом, оск1льки право власносп е одним iз механiзмiв вирiшення соцiального конфлiкту, що виникае через дефщит необхiдних благ, саме собою встановлення для власника можливосп «володти, користуватися та розпоряджатися» належною йому рiччю не дасть ш правового, нi економiчного ефе-кту доти, доки вчинення тих самих дш не буде заборонено шшим особам.

Тому саме «негативна сторона» - адресована вам шшим особам заборона перешкоджати влас-нику - постшно наголошуеться у доктрин щодо по-няття права власносп , хоча у ст. 209 ЦК Укра!ни вказiвки на «негативний бт».

У той же час, наприклад, визначае право власносп як можливiсть власника використати рiч за сво!м бажанням, оск1льки це не порушуе закон i права шших, i усувати iнших вщ будь-якого втру-чання. Аналогiчне становище мютить, зокрема, та ГК Щдерлавдв (п. 2 ст. 5:1).

Поеднання позитивно! та негативно! сторiн права власносп дае можливють «комплексно» ви-значити його як встановлену правом можливють особи володгги, користуватися та розпоряджатися рiччю, що належить йому, захищена проти будь-якого втручання з боку iнших осiб

Подiбне традицiйне визначення права власносп дозволяе говорити про нього як рiзновид абсолютного правоввдносини, в рамках якого праву упо-вноваженого суб'екта кореспондуе пасивний обов'-язок вах без винятку iнших. оаб, яка полягае в тому, щоб просто не перешкоджати правовласнику.

Абсолютш правовiдносини складаються у ви-падках, коли суб'ективний iнтерес особи, визнаний правом, то, можливо реалiзований ним самостшно - потрiбно лише забезпечити, щоб Таке право власносп:

1. Власник самостшно реалiзуе сво! правомоч-ностi (наприклад, володiе i користуеться рiччю), по-требуючи не чие!сь активно! допомоги, а тому, щоб йому нiхто в цьому не перешкоджав. Якщо ж влас-нику знадобиться чиесь сприяння у реалiзацi! будь-якого штересу, пов'язаного з рiччю, що йому належить (наприклад, необхвдно буде зробити !! ремонт тощо), вш може звернутися за допомогою до шшо! особи, ди яко! зможуть цей iнтерес задовольнити. У разi перед нами класичне зобов'язання - ввдносне правовiдносини, у якому iнтерес правовласника за-довольняеться не його власними дiями при непро-тивленню всiх iнших оаб, а за рахунок дiй (або без-дiяльностi) iншого - певного - особи. [1]

Впм, юнуе думка, вiдповiдно до яко! ва абсо-лютнi права, зокрема право власносп, юнують поза правовiдносин , тобто. не юнуе кореспонденцп права власника обов'язки решти; iншими словами, не юнуе жодних вiдносин власника та вах шших оаб, а е лише ставлення власника до свое! речь

Противники такого тдходи у свою чергу гово-рять про те, що ввдносини мiж особою i рiччю не-

можлив^ всерйоз розглядати можна лише ввдно-сини суб'ектiв щодо речi, а ввдносини цi i мають описаний вище абсолютний характер.

Навряд чи щ суперечки мають якесь серйозне практичне значения, i саму цю сторiнку iсторiя ци-вшстики можна вважати давно перевернутою. Зокрема, К.Д. Кавелш ще наприкшщ Х1Х ст. писав: «...майнове право мае двi сторони, якi необхщно ро-зрiзияти:

а) безпосередне ставлення до предмета, яке обставлено... ввдомими умовами, формами та обме-женнями i тiльки при дотримаинi !х вважаеться за-крiпленим за особою.

б) юридичш вiдносини, що виникають з такого закршлення, м1ж особою, за якою ставлення до речi закршлено, та iншими особами». [2]

Теор1я «ставлення особи до речi» i «ставлення осiб щодо речi»: «...не можна не помггати, що су-перечка мiж ними по суп стосуеться питання суто термiнологiчного властивосп. Вiн зводиться до того, чи слщ називати юридичними вiдносинами одш тiльки вiдносини м1ж особами або вщносини м1ж особами та шшими об'ектами. По сутi ж жодно! суперечки мiж представниками обох напрямшв не-мае, бо й п, та iншi визнають, що вщносини м1ж особами мають зовсiм шший характер, зовсiм iнше юридичне значення, шж вiдносини осiб до шших об'екпв, i що, зокрема, особи, точшше, правоздатнi особи, як таш, не можуть бути об'ектами, а лише су-б'ектами юридичних вщносин».

З абсолютним характером права власносп та шших речових прав пов'язаш та особливосп ре-чово-правових способiв !х захисту вiд неправомiр-ного втручання будь-яких третiх осiб. Абсолютний характер права власностi означае, що право власника дiе проти будь-яко! особи та позов може бути звернений проти будь-яко! особи, волею або неволею опинився мiж власником та його рiччю.

Наприклад, заперечення вщповвдача про те, що право власносп шшо! особи порушено не ним, а ш-шою особою, яка володша рашше будiвлею за договором оренди не е тдставою для вщмови в позовi про усунення порушення права, не пов'язаного з по-збавленням володшня.

У судовiй практицi часто зус^чаеться такий стандартний оборот: «... будучи абсолютним цивь льним правом, надае власнику захист вiд будь-яких дш, як пов'язаних iз позбавленням володшня.

Абсолютшсть права власностi означае, що ш-льк1сть осiб,

зобов'язаних його дотримуватись, включа-ються i публiчно-правовi утворення, насамперед держава. Ввдносини власника i держави можуть складатися як у приватно-правовiй, так i в публi-чно-правовiй сферi. [2]

Певш види впливу на належне власнику майно можуть здiйснюватися громадськими утвореннями лише пiд час здшснення ними сво!х владних повно-важень. Йдеться, наприклад, про конфiскацiю, ви-лучення майна для громадських потреб. Однак по-дiбнi правомочностi мають бути прямо закршлеш у закош, а !х змiст визначаеться з урахуванням ви-моги згiдно з якою права та свободи стаття 22.

ШШБРЯГОБЖЕ / «ШУУШИШМ-ЛШШаУ» #34(121), 2021

28

Права i свободи людини та громадянина можуть бути обмеженi законом лльки в тiй мiрi, якою це необхщно з метою захисту основ конституцшного ладу, моральностi, здоров'я, прав та законних ште-реав iнших осiб, забезпечення оборони кра!ни та безпеки держави, i навиъ положень стаття 325.Право приватно! власносл - право приватно! власностi охороняеться законом; нiхто не може бути позбавлений свого майна шакше як за ршен-ням суду; примусове ввдчуження майна для держа-вних потреб можливе вироблено тiльки за умови попереднього та рiвноцiнного ввдшкодування.

З урахуваииям повноваження обмеження права власносл законом необхвдно мати на уваз^ що абсолютнiсть права власносл може бути зрозу-мiла по^зному. По-перше, це абсолютнiсть право-вщносин власностi, про яку йшлося вище. Подруге, про абсолютшсть iнодi говорять як про характеристику можливо! поведiнки самого власника по ввдношенню до речi, що йому належить. Право власностi, будучи абсолютним як правовiдносини, водночас не е абсолютним у другому значенш. [3]

Права власносл як абсолютного правовщно-сини, слщ зазначити, що ця конструкщя не вщобра-жае всю гаму прав та обов'язшв власника, що вини-кають нехай i на пiдставi самостiйних юридичних факлв, проте лише тому, що особа е власником. В якосл прикладу: правове становище власника земельно! дмнки.

Якщо сусвд припустився вторгнення на його дшянку, м1ж власником та порушником виникае охоронне правоввдносини. Вимога про припинення порушення права (чи то вiндикацiя чи негаторний) позов) мае яскраво виражений ввдносний характер, оск1льки власник пред'являе цю вимогу певнiй особi (особам) та вимагае вчинення певно! дп (по-вернення речi) або утримання вщ певно! дп (у разi негаторного позову).

Власник також мае право вiдмовитися вщ права власностi на земельну дмнку.

Це потестативне право - можливють сво!м од-ностороннiм волевиявленням встановити чи припи-нити суб'ективне право. Право власносл може бути обтяжене, наприклад, зобов'язанням з виплати ре-нти (ст. 586 ЦК Укра!ни) та необхвдшстю оплати наданого власнику сервиуту на сусвд.

Отже, право власносл для юриста континента-льно! школи насамперед е рiзновид абсолютного майнового права (Абсолютного майнового правовь дносини).

У вiтчизнянiй науцi громадянського права - як сучасно!, так i «класично!», дореволюцшно! - тра-дицшно вказуеться те що, що видовою вщмшшстю права власностi з шших абсолютних майнових прав виступае об'ект цього права.

Право власносл може мати свое об'ектом лише матерiальнi предмети.

Тим часом ця переконанють як рашше , так i зараз не грунтуеться на буквальному тексл закону. Стаття 209 ЦК Укра!ни говорить лише про те, що власник мае право на свш розсуд робити будь-яш ди щодо належного йому майна, тобто. Називае як

об'ект права власносл досить розмиту категорш «майно», а чи не рiч як тшесний предмет.

Право власностi, будучи врегульованим насамперед в рамках приватного права, все ж таки е ш-ститутом мiжгалузевим. Насамперед право власносл належить до основних прав i свобод людини, га-рантованим Конститущею.

Значення для укра!нсько! дiйсностi мають по-ложення Конституцп Укра!ни, зг1дно з якими ви-знаються i захищаються i приватна, державна, му-нiципальна та iншi форми власностi (це положення дублюеться п. 4 ст. 212 ЦК Укра!ни: «Права всiх власник1в захищаються так само». [5]

Вщмова вщ прiоритету захисту права власно-сл публiчно-правових утворень, закрiплений у Конституцп, виступае принциповою гарантiею права власносл - навль незважаючи на не цшком послiдовне проведення цього почала у правозасто-совнiй практицi. [9]

Основною нормою Конституцп, присвячено! праву власносл, е ст. 316 зпдно з якою право приватно! власносл охороняеться законом, шхто не може бути позбавлений свого майна шакше як за ршенням суду; примусове ввдчуження майна для державних потреб може бути вироблено лльки за умови попереднього та рiвноцiнного ввдшкоду-вання. [3]

Гаранти права власносл мютять статл Консти-туцi!, присвяченi праву власносл на землю , право на вшьне використання сво!х здiбностей та майна для пiдприемницько! та шшо! не заборонено! законом економiчно! дiяльностi.

М1жгалузева природа права власносл проявля-еться й у захисл його коштами як приватного, а й громадського права.

Момент набуття права власносл Важливим при набуттi права власносл е момент, з якого особа вважаеться власником. Врахо-вуючи те, що право власносл може набуватися пе-рвюними та похвдними способами, рiзняться моме-нти набуття права власносл. [4]

Момент набуття права власносл на майно, що виникае з похщних шдстав

За загальним правилом, момент набуття права власносл за договором пов'язуеться з переданням майна, якщо шше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК). З цього можна зробити принайми два висновки: для набуття права власносл на майно потрiбно два правочини — договiр, який е тдставою набуття права власносл, та передання майна, який е способом набуття права власносл; правила щодо передачi як умови виникнення права власносл сввдчать про розмежування зобов'язання (договору) i речового права (власносл). [6]

Домовленiсть, що закрiплена у договор^ стосу-еться обов'язку продавця в майбутньому передати рiч, тобто перенести право власносл на не! на шшу особу — набувача. Адже, за загальним правилом, право власносл на майно, що е предметом консен-суального договору, виникае не одномоментно з його укладенням. Виняток становлять реальнi договори, яш вважаються укладеними з моменту передання майна. Набуття права власносл на майно за

«етуушиим-лшшау» #34(121), 2021 / jurisprudence

29

договорами, яш потребують нотар1ального посв1д-чення, пов'язане з цим посввдченням (ч. З ст. 334 ЦК), а право на нерухоме майно, що тдлягае дер-жавнш реестрацп, виникае з дня реестраци права на нього (ч. 4 ст. 334 ЦК).

Ввдтак набуття права власносп ввдповщно до ЦК пов'язано з:

1. переданням майна;

2. нотар1альним посввдченням договору;

3. державною реестращею права на нерухоме майно.

Ф1зична або юридична особа може набути право власносп у раз1 приватизацп державного майна та майна, що е в комунальнш власносп. Приватизащя здшснюеться у порядку, встановленому законом, зокрема питання приватизацп регулю-ються Законами Укра!ни та шшими нормативно-правовими актами. [5]

З юридично! точки зору, приватизащя — це майновий правочин, зм1стом яко! е оплатне, част-ково оплатне або безоплатне ввдчуження державного та комунального майна. Оплатш й частково оплатш право чини е особливими договорами кут-вльпродажу державного майна. [8]

Залежно ввд того, який саме об'ект е предметом кушвльпродажу, законодавець визначае зм1ст ввд-повщного договору. Зпдно з приватизацшним зако-нодавством, право власносп на приватизований об'ект переходить до покупця з моменту нотар1аль-ного посввдчення договору кушвл1-продажу.

Висновки. Початков1 способи набуття прав власносп включають: виготовлення чи створення ново! реч1 (виробництво); утил1защя в1дход1в; присвоения загальнодоступних дар1в природи; знайти; скарб; бездомш домашш тварини; придбання реч1 у власшсть за набувальною давнютю, тобто тсля за-к1нчення певного перюду часу, коли особа, в1дк-рито, свщомо 1 постшно володша чужою р1ччю, може стати !! власником.

Таким чином похвдними тдставами набуття майнових прав е таш, за яких право власносп у су-б'екта виникае внаслщок вол попереднього влас-

УДК 340.12

ника (кушвльпродажу, дарування, обмшу, шахт-них та шших договор1в про передачу майна, а також як спадок за заповггом).

Також, можливо зазначити, що особливим способом набуття прав власносп е приватизащя державно! власносп.

Список лггератури:

1. Романович С. Набуття права власносп на но-востворене майно / С Романович // Шдприемниц-тво, господарство 1 право. 2018. № 9. С. 88

2. Харитонов £. Проблемш питання набуття та припинення права власносп за цившьним законо-давством Укра!ни / £. Харитонов, О. Харитонова // Право Укра!ни. 2018. № 5. С. 61.

3. Кириченко Т. Набуття права власносп на нерухоме майно / / Юридичний вюник Укра!ни. 2019. № 47

4. Закон Укра!ни в1д 6 березня 1992 р. «Про приватизащю невеликих державних шдприемств (малу приватизащю)» // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1992. - №33. - С. 11-16

5. Цив1льне право Укра!ни : [подручник для студенпв юридичних спещальностей вищих закла-д1в освгш / Ч.Н. Азов, М.М. Обшьов, В.1. Борисова та ш.]; за ред. проф Ч.Н. Аз мова, доценпв С.Н. Приступи, В.М. 1гнатенка. - Х.: Право, 2000.-368 с.

6. Спасибо 1.А. Набуття права власносп у ци-вшьному прав Укра!ни автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03/ LA. Спасибо : Наук.-досл. шт приват права 1 д-цтва Акад прав. наук Укра!ни -К., 2009. - 18 с

7. Калаур Г.Р. Цив1льно-правовий догов1р як тдстава ви никнення права власносп юридично! особи автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 Г.Р. Калаур - Льв1в. нац. ун-т 1м. 1вана Франка. - Львiв, 2004. - 21 с

8. Алданов Ю.В. Приватизащя державного майна як спещальна тдстава набуття права власносп автореф. дис.... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Ю.В. Алданов. Кив нац ун-т 1м. Т. Шевченка. -Ки!в, 2006. - 17 с

9. КОНСТИТУЦИЯ УКРАЩИ(В1домосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)

Попок Благомир Ярославович

Кигвський Нацюнальний утверситет iменi Тараса Шевченка

АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1ЧНО1 ФУНКЦП УКРА1НСЬКО1

ДЕРЖАВИ

Popok Blahomyr

Taras Shevchenko National University of Kyiv

ACTUAL ISSUE TRENDS OF DEVELOPMENT OF ECONOMIC FUNCTION OF UKRAINIAN

STATE

Анотацш.

У статтi автором проаналгзовано загальнi тенденцИ та характерн гм риси економжи в перехiдний перюд в умовах побудови правовог держави з точки зору загальног теорИ держави та права. Автор визначае межi впливу економiчних вiдносин на право. Обтрунтовуе проблеми взаемодИ фундаментальних