CC BY
35
УДК 334.716(477).001
О. В. 1саева,
здобувач, м. Донецьк
ШДПРИеМСТВО ЯК ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМ1ЧНА система
ТА ЙОГО БЕЗШЕКА
Актуальн^ть проблеми. Процес входження пiдприeмств у ринкову систему господарювання ведбу-ваеться вкрай повшьно й суперечливо, що не дозво-ляе налагодити ефективне функцiонування само! еко -жмчно! системи. Зростаюча складнiсть економiчних процесiв ставить нов^ бiльш висок вимоги до управ-л1ння економiчними системами всiх рiвнiв. Специфiчнi умови функцiонування перехедно! економiки характе-ризуються високим рiвнем невизначеносп, що впли-вае на збшьшення ризикiв i втрат пiд час прийняття управлiнських рiшень.
Метою статтг е аналiз сучасного стану промыслового комплексу Укра!ни та юнукта тенденщ! його розвитку й пошук нових пiдходiв до дослiдження ви-робничо-економiчних систем, розробки методiв управлiння ними.
Дослдження. У шбернетичному аспект промис-лове пiдприемство можна розглядати як систему, еле-ментами яко! е машини й люди. Елементи мають виз-наченi характеристики, що мiняються пiд впливом рiзних факг^в.
На пiдприемствi, наприклад, як характеристику машини може бути використаний 11 стан: «працюе — не працюе». Елементи системи перебувають у ведно-синах мiж собою i, отже, взаемодiють.
Юбернетичний пiдхiд до вивчення економiчних систем характеризуеться використанням таких понять, що описують систему, як адаптивнють, надiйнiсть, стабiльнiсть, спйшсть, керованiсть i т. д. Важливою характеристикою стiйкостi системи е поняття дестабь л1зацп. Система ринкових ведносин об'ективно визна-чае iснування дестабшзаци у всiх сферах господарсько! дыльностг
Пiдприемство як основна ланка нацюнально! еко -номiки е складною системою, що поеднуе в собi взае-мозалежнi компоненти виробничо-економiчного, тех-нологiчного й природного середовища.
Визначаючи сутнiсть сучасного пiдприемства як складну, багатоаспектну, теорiя управлiння розгля-дае тдприемство як систему, здатну до саморозвит-ку та самооргашзацп, яка може з певним ступенем гнучкост реагувати на змiни зовнiшнього середовища, адекватно змiнювати свою стратепю, цiлi, фор-мальнi структури, оргашзацшну культуру й поведiн-ку персоналу.
ЕфекIивнiстъ реагування гпдприемства на змши його оточення залежитъ вед ступеня ведкритосп системи, адек-ватност мехашзму управлшня логкц еволюци педприем-ства й оточення, р1вноваги в сполученш розвитку внут-ршнього й зовн1шнъого середовища. Ускладнення ос-таннъо! характеризуемся ростом диференщацц зовшшшх господарсъких умов, високими темпами змши госпо-дарсъких прюритетгв, що впливають, у свою чергу, на виб1р стратепчних цшей тдприемства глобал1за1цею екожмчних ведносин, у котр1 вступае тдприемство.
В економ1чн1й наущ ведомо кшька основних ва-р1ант1в теорп (модел1) педприемства, що описують за допомогою невеликого числа фундаментальних пере-думов його виникнення, функцюнування i/або лшведа-щю. У кожтм з них тдприемство розглядаеться пед визначеним кутом зору, з акцентом на ii або iншi особ-ливост дослiджуваного об'екта.
Найбiлъш повно розроблен п'ять варiантiв теоретично! моделi пiдприемства: неокласична (А. Маршалл, Дж. Кларк, Дж. Робiнсон), iнституцiональна (Р. Коуз, О. Утьямсон, К. Ерроу, Р.М. Нуреев, В.В. Дементьев,
A.€. Шастiтко, А. А. Гриценко), еволюцшна (Р. Нельсон, С. Вiнтер), педприемницька (М. Портер, Р. Хiсрич,
B.€. Воротш, Л.1. Воронiна, З.С. Варналш, В.1. Ляшенко) i агентська теорiя фiрми (У Берклi, Г. Miro, У. Меклшг i iн.). След ведзначити також внесок В.М. Гееця, М.Г. Чумаченка, 1.П. Булеева.
Розглядаючи зазначенi варiанти моделi педприе-мства в розвитш ринковiй економiцi пед кутом зору вимог кожно! з цих концепцiй до функцiонування педприемств, можна видiлити наступнi складовi цих вимог (рис. 1).
Для кожно! з поданих моделей характерна перевага тих або iнших якостей, що повинн бути властивi тдприемствам для виживання в тривалiй перспектива Рiзнi моделi по-рiзному визначають безлiч чинниюв, вла-стивостей пiдприемств як складних органiзацiйних систем, що впливають на яюсть !хнього функцюнування та розвитку. Рiзними вiдповiдно е погляди на чинники забезпечення стшкосп, керованостi органiзадiйних систем. В одних педходах цi якостi виробляються насам-перед зусиллями внутрiорганiзацiйних структур, при-веденням !х до оптимального стану, в шших успiх тдприемства бiльшою мiрою залежить вiд впливу ринкових впливiв, у третгх головним е приведення оргаш-
1. Плдприемство повинно адекватно реагувати на змшу ринково! ситуацп (зокрема змша цш на проду-кщю й на чинники виробництва), фо-рмуючи свою об'емно-номенклатурну й цшову пол1тику. Слщ прагнути до максим1зацп р1знищ м1ж доходами й витратами. В афористичнш форм1 цей принцип може бути викладений так: «Не бувае занадто великих витрат, бувають занадто мал1 прибутки» (неокласична модель).
У
2. Для стшкого функцюнування на ринку шдприемство повинне створювати умови для зменшення внутрганьоф{р-мових, трансакцшних { зовшшшх транспортних витрат, по-легшуючи пошук зовшшшх контрагента. Разом з тим - особливо в умовах Укра'ши - необхщно придшяти значш зусил-ля контрактно!' д1яльност1 шдприемства, маючи на уваз1, що надм1рна мшм1зацш трансакцшних витрат може призвести до росту соб1вартоеп й до втрат доход1в через низьку яюсть складання й реал1зацп контракпв м1ж шдприемством { його контрагентами. Слщ прагнути до оштпзацп розм1ру ф1рми з урахуванням чинниюв керованосп, мотивацн пращвниюв [ синерпчних переваг (шституцюнальна модель).
3. Система внутрнпньоф1рмового при-йняття рппень повинна бути об'ектом само-стшного дослщження й удосконалювання. Варто оптимально сполучити стабшьнють правил прийняття стратепчних ршень 1з гнучюстю прийняття тактичних ршень. Одна з головних задач шдприемства - ство-рити гармошчш умови взаемин шдприемства з господарським \ адмшютративним се-редовищем, забезпечити соеволющю шдприемства й середовища, протщцяти вщста-ванню внутршшх змш вщ зовшшшх.
р
4. Необхщною умовою ефективно! роботи шд-приемства у вшьнш ринковш економпц е наявнють позитивно! цшеспрямовано! мотивацп його пращвниюв — вщ робшшюв до менеджер1в. Для значного числа пращвниюв така мотиващя можлива тшьки при створенш можливостей реал1зацп !хшх шдприемниць-ких якостей або на самому шдприемств1, або в «штег-рацшнш зош» шдприемства. Досить важливою е проблема зближення штереЫв кер1вника шдприемства й колективу, подолання розриву м1ж поведшкою директора як ф1зично1 особи { як представника юридично! особи (шдприемницька модель).
р*
5. Взаемини м1ж менеджментом \ власниками шдприемства повинш бути скоординоваш з ште-ресами б1знесу як триваючого процесу. Досить складну й важливу задачу являе собою пошук оптима-льних сшввщношень м1ж матер1альною защкавленютю й професшним розвитком менеджера. Асимет-р1я шформацп в трикутнику «пращвник - менеджер - власник» створюе передумови для небажаного зниження продуктивное^ пращ пращвниюв \ менеджер1в та для падшня ефективноси використання засоб1в власника (агентська модель).
Рис. 1. Складовi вимог концепций функцюнування пщприемств
зацшного та зовнiшнього середовища до гармошчно1 вiдповiдностi. У рiзних моделях бшьшою або меншою мiрою змiст сутносп пiдприeмства складаеться навко -ло конкретних проблемних питань економiчного функцюнування i розвитку — змiн характеру суспiльного виробництва, процесiв його концентрацп та пошуку в1дпов1дних прюритетш еволюци, трансформацiй вщно-син власносл й зменшення рiзноl спрямованостi ште-ресiв керiвникiв i власникiв пщприемств.
Виробничо-економiчна система мае ряд найваж-ливiших особливостей, до яких можна вщнести мiнливiсть окремих параметрiв системи i стохастичнiсть 11 поводження; наявнють у нш граничних можливостей, обумовлених наявними ресурсами; здатнiсть змшю-
вати свою структуру i формувати варiанти поводження; здатнiсть протистояти ентропшним тенденцiям; здатнiсть адаптуватися до умов, що змшюються.
Зараз бшьшють украшських пiдприeмств, працю-ючи в нестабшьному економiчному й суспшьно-пол-ггичному середовищi, переживають спад виробництва i перебувають або в критичному сташ, або на межi бан-крутства, тому економiчна безпека пiдприeмства здат-на зiграти виняткову роль у його подальшш дiяльностi.
Економiчна безпека — це такий стан нащональ-но1 економiки, який дае можливють зберiгати стiйкiсть до внутрiшнiх та зовтштх загроз i може задовольня-ти потреби особи, см'!', суспльства та держави [1].
Спочатку поняття економiчноl безпеки розгляда-
лoся як зaбезпечення yмoв збеpеження кoмеpцiйнoï тaeмницi й 1ншж секpетiв пiдпpиeмствa. Тaкoмy xpaR-тyвaнню екoнoмiчнoï безпеки ^исвячеш ^бл^ци пoчaткy 90-x pp. минyлoгo стopiччя.
Зaбезпечення екoнoмiчнoï безпеки poзглядaлoся пеpш зa все як зaxист iнфopмaцiï, чoмy ^исвячеда бaгaтo пyблiкaцiй, сеpед якиx неoбxiднo нaзвaти po-6oto В. Яpoчкlнa, А. Шaвaeвa i pяд iншиx.
Пpoблемy екoнoмiчнoï безпеки mдпpиeмствa в зaзнaченoмy кoнтекстi пpoпoнyвaлoся виpiшyвaти ви-xoдячи з пеpедyмoви, щo ступ1нь нaдiйнoстi всieï сис-теми визнaчaeться piвнем безпеки шйбшьш слaбкoï ïï лaнки, якoю ввaжaeться пеpсoнaл opгaнlзaцiï.
Зaбезпечення екoнoмiчнoï безпеки mдпpиeмствa звoдилoся дo iнфopмaцiйнoï тa бyдyвaлoся y фopмi двopiвневoï системи зaxистy iнфopмaцiï. Пеpший piвень пpипyскaв сxopoннiсть секpетiв силaми служ-би безпеки opгaнlзaцiï, a доугий — пеpедбaчaв фop-мутант псиxoлoгiчнoï aтмoсфеpи «пильшси й в1дт-вiдaльнoстi» пеpсoнaлy opгaнlзaцiï зa дoпoмoгoю тaк звaниx кoopдинaтopiв, пpизнaчyвaниx з o^6 сеpедньoï кеpiвнoï лaнки, a тaкoж тиx, щo кopистyються сеpед спiвpoбiтникiв aвтopитетoм.
Цiлкoм oчевиднo, щo тстшьки вyзьке poзyмiн-ня екoнoмiчнoï безпеки стpaждae нaдмipнoю «еюда-м1чн1стю» й не вpaxoвye всьoгo спектpy впливу зoв-нiшньoгo сеpедoвищa як oснoвнoгo джеpелa небез-пек для дiяльнoстi пiдпpиeмствa.
Tpoxn п1зн1ше був тш^ений 1нший пiдxiд дo тpaктyвaння гоняття екoнoмiчнoï безпеки пiдпpиeмствa. Р1зкий стад виpoбництвa в цiлoмy у Rpaïm, a гoлoвне — змiнa екoнoмiчниx функц1й деpжaви, якa вже не бyлa oснoвним iнвестopoм i спoживaчем пpoдyкцiï, змусили пoдивитися нaбaгaтo ш^ше нa пpoблемy екoнoмiчнoï безпеки п^д^жмст
Biдпoвiднo дo цьoгo пoглядy еюжмчщ безпекa пiдпpиeмствa зyмoвленa впливoм зoвнiшньoгo сеpедo-вищ^ щo в pинкoвiй екoнoмiцi весь чaс змiнюeться, ншэ -ли не зaлишaeться сгабшьним, пoстiйним aбo незм1нним.
Сaме з тазицш впливу зoвнiшньoгo сеpедoвищa, зaxистy пiдпpиeмств в1д йoгo негaтивнoгo впливу й poз-глядaeться зм1ст кaтегopiï екoнoмiчнoï безпеки mA^^-мств^ в тому числ1 й у нечисленнж пoки пyблiкaцiяx вiтчизняниx yчениx-екoнoмiстiв, тaкиx як Р.Н. Лепa, H.H. Леп^ Ю.Г. Лисенкo, B.B.Хpистiaнoвський.
Пpи вютаченш пoняття «екoнoмiчнa безпекa» стaлa пеpевaжaти дyмкa, щo йoгo зм1ст вiдoбpaжae тaкий стaн пiдпpиeмствa, щo зaбезпечye здaтнlсть ^o-тистoяти неспpиятливим зoвнiшнiм впливaм.
У цьoмy зв'язку екoнoмiчнa безпекa пад^жм-ствa стaлa poзглядaтися нaбaгaтo шиpше — як мoж-лив1сть зaбезпечення йoгo стiйкoстi в piзнoмaнiтниx, у тoмy числ1 й у неспpиятливиx, yмoвax, щo склaдa-
ються в зoвнiшньoмy сеpедoвищi, пoзa зaлежнlстю в1д xapaктеpy ïï впливу na д1яльн1сть пiдпpиeмствa, мaс-штaбy й xapaктеpy внyтpiшнlx зм1н.
Для oцiнки piвня екoнoмiчнoï безпеки пад^жм-ствa в poбoтi [2, с. 83 — 85] ввoдиться тняття су-кyпнoгo кpитеpiю екoнoмiчнoï безпеки mдпpиeмствa, щo poзpaxoвyeться зa ^marara^ фyнкцioнaльними кpитеpiями екoнoмiчнoï безпеки mдпpиeмствa. Фop-мyлa poзpaxyнкy сyкyпнoгo ^m^pira екoнoмiчнoï безпеки пiдпpиeмствa e тaкoю:
СКЕБ = 2 Kidi
де k, — зшчення пpивaтниx фyнкцioнaльниx ^m^piis екoнoмiчнoï безпеки пiдпpиeмствa; d, — питом1 вaги знaчимoстi фyнкцioнaльниx склaдoвиx екoнoмiчнoï безпеки пlдпpиeмствa (фiнaнсoвoï; 1нте-лектyaльнoï тa кaдpoвoï'; теxнlкo-теxнoлoгiчнoï; тлгти-кo-пpaвoвoï; iнфopмaцiйнoï; екoлoгiчнoï; силoвoï).
Пpичoмy 2 di = i, a ïxrn знaчення poзpaxoвy-i
ються нa oснoвi oцiнки сyкyпниx збитк1в зa фyнкцio-нaльними склaдoвими.
Iнтегpaльний пoкaзник piвня екoнoмiчнoï безпеки Укpaïни в I пiвpiччi 2008 p. пopiвнянo з I mвpiччям 2007 p. зменшився нa 0,i4 в.п. дo 7i,i% (pис. 2).
Осдавний негaтивний вплив na piвень iнтегpaль-нoгo пoкaзникa екoнoмiчнoï безпеки мaлa зoвнlшньo-екoнoмiчнa безпекa (-6,3 в.п. пopiвнянo з I mвpiччям 2007 p.), зменшення piвня якoï зyмoвлене зpoстaнням poзpивy м1ж oбсягaми експopтy тa iмпopтy в1д ВВП. To6to, звaжaючи нa oснoвнi чинники негaтивнoгo впливу — зpoстaння шфляцл тa пoгipшення зoвнiш-ньoтopгiвельнoгo бaлaнсy, мoжнa кoнстaтyвaти, щo пo-гipшення стaнy екoнoмiчнoï безпеки у I mвpiччi 2008 p. e пеpшим нaслiдкoм негaтивнoгo впливу na еюдамь ку Укpaïни poзгopтaння глoбaльнoï фiнaнсoвoï кpизи (pис. 3).
У лiтеpaтypi не iснye eдинoï думки щoдo пiдxoдiв дo oцiнки piвня екoнoмiчнoï безпеки пiдпpиeмствa (тaбл. i).
Екoнoмiчнa безпекa пiдпpиeмствa склaдaeться з декiлькox фyнкцioнaльниx склaдoвиx, як1 для южда-гo кoнкpетнoгo пiдпpиeмствa мoжyть мaти piзнl пpio-pитети зaлежнo в1д xapaктеpy iснyючиx зaгpoз.
Oснoвним чинниюм, щo визнaчae стaн екoнo-мiчнoï безпеки e вoлoдiння пiдпpиeмствoм стойкими кoнкypентними пеpевaгaми. Ц1 пеpевaги тавинш вiдпoвiдaти стpaтегiчним ц1лям пiдпpиeмствa. Ha пiдстaвi зpoблениx виснoвкlв мoжнa сфopмyлювaти влaсне визнaчення: екoнoмiчнa безпекa mдпpиeмствa — це нaявнlсть кoнкypентниx пеpевaг, зyмoвлениx
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 I тв. I тв. I тв.
2006 2007 2008
Рис. 2. 1нтегральний показник р1вня економ1чноТ безпеки, % (оптимальне значення 100 %) [3]
1нтегралъний (-) Зовнiшнъоекономiчна (-) Фiнансова (-) 1нвестицшна (-) Виробнича (+) Демографiчна (+) Енергетична (+) Науков о -технологiчна (+) Макроекономiчна (+) Продоволъча (+) Соцiалъна (+)
0,05
] 0,1
0,92 1,21
| 2,07 2,38
6,24
-7,0
-3,5
0,0
3,5
7,0
Рис. 3. Динамша змш складових економ1чноТ безпеки пор1вняно з I твр1ччям 2007 р., вщсотков1 пункти [3]
ввдповвднютю матерiального, фшансового, кадрового, технiко-технологiчного потенцiалiв i оргашзацш-но1 структури тдприемства його стратегiчним цiлям i задачам.
На основi аналiзу стану економiчноl безпеки (рис. 4) можна зробити висновки про те, що негатив-ний внесок у рiвень штегрального показника мали його складовi.
Отже, в I пiврiччi 2008 року в економщ Украши спостерiгалися й позитивш тенденцп, як мають в пе-рiод кризи пом'якшити негативн наслiдки.
Говорячи про економiчну безпеку, е потреба зга-дати про одну з основних складових економiчноl безпеки — виробничу безпеку. Як зазначено в [1], виробнича безпека — це такий рiвень розвитку промис-лового комплексу краши, який здатний забезпечити зростання економiки та розширене 11 вщтворення.
1нтегральний показник рiвня виробничо! безпеки залишився майже незмiнним — зростання лише на 0,1 в.п. до 73,6 % (рис. 5).
Аналiз розглянутих тдходав до проблеми еконо-мiчно! безпеки пiдприемства дозволяе зробити висновки: необхвдно класиф^вати дестабiлiзуючi чинни-ки, що впливають на виробничо-економiчнi системи;
дослiдити вплив дестабiлiзуючих чинниюв на дальтсть виробничо-економiчних систем.
Таким чином, економiчна безпека тдприемства пе-редбачае стшкий розвиток (тобто збалансований та без-перервний), що досягаеться за допомогою використан-ня усiх видiв ресурсiв i тдприемницьких можливостей, за якими гарантуеться найбшьш ефективне 1хне викори-стання для стабтьного функцiонування й динамiчного науково-техтчного й соцiального розвитку, запобiгання внугрштх i зовтшнх дестабiлiзуючих впливiв (загроз).
В умовах кризи, коли кардинально змiнюються принципи координаци виробничо-господарсько! дальности рiзко зростае динамiзм уах економiчних про-цесiв, а критерiем розвитку пiдприемства е спро-можтсть вчасно адаптуватися до змш у зовшшньому середовищ1, стае очевидним, що вкористовуваш на вiтчизняних пiдприемствах тдходи до моделювання регулювання дестабiлiзацiйних процеав, яю найчасп-ше економiчно не обгрунтоваш, себе не виправдову-ють, не враховують зростаючо! динамiки зовшшнього та внутрiшнъого середовища, глибини дестабшзацш-них процесiв виникнення нових управлшських функцiй, вiдторгнення старих. Тому питання, пов'я-занi з функцiонуванням тдприемств в умовах деста-
Таблиця 1
Класифжацш пiдходiв до оцiнки р1вня економiчноl безпеки пщприемства
Сутшсть
Специфка
Автори
Недолжи
Щ
Он £[ О
X
ч:
Пщхщ, при якому р1вень економ1чно1 безпеки визначаеться за допомогою так званих шдика-тор1в [4]. 1ндикатори розглядаються як порогов! значения показниюв, що характеризують д1яль-шсть шдприемства в р1зних функцюнальних галуз1х, яю вщповщають певному р1вню еконо-м1чно! безпеки. Оцшка економ1чно!' безпеки шдприемства встановлюеться за результатами (абсолютного чи вщносного) фактичних показ-ниюв д1яльност1 пщприемства з шдикаторами.
[4]
Сьогодш вщсутня методична база ви-значення шдикатор1в, що враховують особливост! д1яльносп пщприемства, обумовлеш, зокрема, його галузевою приналежшстю, формою власност1, структурою кашталу, юнуючим оргаш-зацшио-техшчним р1внем. У випадку неквал1фжованого визиачення значения шдикатор1в неправильно може бути визначений р1вень економ1чно1 безпеки пщприемства, що може призвести до прийняття управлшських рппень, що не вщповщають реальному стану справ. 1ндикаторний пщхщ е виправ-даним на макрор1вш, де значения шди-катор1в е бшыд стабшьними._
3 'В
к и л
к
0
'В
к
1
о к
о £
о
<и рц
Оцшка р1вня економ1чно! безпеки пщприемства здшснюеться на основ! оцшки стану викорис-тання корпоративних ресурс1в за спещальними критер1ями [5, с. 143 — 146]. Як корпоративш ресурси розглядаються чинники б1знесу, вико-ристоваш власниками и менеджерами пщприемства для виконання цшей б1знесу. Основними иапрямками економ1чно! безпеки пщприемства е: штелектуально-кадрова, фшансова, техшко-технолопчна, шформацшна, полпшсо-правова, еколопчна й силова [5, с. 39]. Перевага — ком-плексний характер: дослщжуються найважли-вши чинники, що впливають на стан функцю-иально! складово! економ1чно! безпеки пщприемства, вивчаються основш процеси, яю впливають на и забезпечення, проводиться анал1з розподшу й використання ресурЫв пщприемства, розглядаються економ!чш шдикатори, що вщображають р1веиь забезпечення функцюна-льно! складово! економ1чно! безпеки пщприемства, розробляються заходи для забезпечення максимально високого р1вня функционально! складово! економ1чно! безпеки пщприемства.
[5]
Економ1чна безпека розглядаеться ду-же широко — 1 в аспект! адаптацп до впливу зовшшнього середовища, ! в аспект! ресурсно! забезпеченост! пщприемства, I в аспект! якост! реал!зацп функцш управлшня, таких, як плану-вання, облпс ! анал!з ! т. д. При такому широкому пщход! втрачаеться саме бачення економ1чно! безпеки. I вона ототожнюеться з самою д1яльшстю пщприемства та п ефектившстю. Та-кий висновок пщтверджуе подане С. Олейниковим визначення економ1ч-но! безпеки пщприемства - «стан най-бшьш ефективного використання корпоративних ресурс!в» [5, с. 33]. Спроба охопити вс1 функц!ональн! галуз! д1я-льност! пщприемства призводить к розмивання поняття економ!чно! безпеки, а оцшка и р1вня за допомогою сукупного критерш економ1чно! безпеки, що розраховуеться на основ! думок квал!ф1кованих експерт1в за при-ватиими функцюнальними критер!ями екоиом!чно! безпеки пщприемства, яка шдлягае значному впливу суб'ективно! думки експерт!в._
§ к
сЗ
РР
иг
П!дх!д базуеться на принципах програмно-цшьового управл!ння й розвитку, а оцшка еко-ном1чно! безпеки здшснюеться при узагальнен-ш вс1х показниюв, яю. так чи шакше забезпе-чують економ!чну безпеку. 1нтегрування показ-ниюв безпеки згщно з цим пщходом, вщбува-еться на кшькох р!внях, вивчення яких здшснюеться й за допомогою кластерного й багато-м1рного анал1зу. Пщхщ мае високий р1вень складност!, потребуе використання математич-ного й статистичного апарату та дозволяе оде-
[6]
У той же час через високий стушнь узагальненост! використованих показ-ниюв застосовувати отримаи! резуль-тати в практичнш д!яльност! виявля-еться важко, тому що неможливо роз-межувати напрямки д!яльноеп. Кр1м того, як зауважуе сам автор ще!, рь шення завдання оц!нки стабшьност! сукупного штегрального показника в умовах заданих параметр!в його моди-фисаци е досить складною. Тому опи-
ржати достсшрну оцшку р1вня економ1чно1 безпеки тдприемства
сувании метод дозволяе ощнити ршень економ1чно1 безпеки з погляду математики, але не призводить до рипення проблеми забезпечення безпеки тдприемства з погляду менеджера ком-пани.
д
ьО
Д О
'В
д &
о «
нР £
Мова йде про розгляд економ1чноТ безпеки тд-приемства з позицп окремого аспекту його д1я-льностг Так, висловлюеться думка, що найваж-лив1шим напрямком формування системи еко-ном1чно1 безпеки, зокрема й тдприемств, е створення дночого мехатзму фшансово'1 безпеки. Розробка вузькофункцюнальних напрямюв забезпечення економ1чно1 безпеки пщприемст-ва е необхщною, тому що дозволяе провести всеб1чт й глибою дослщження обраного аспекту д1яльност1 тдприемства, прикладом чому е робота [7], 1 показати конкретт шляхи та спо-соби забезпечення економ1чно1 безпеки тдприемства в тш або шшш сфер1 його д1яльность
[7]
Ус1м вузькофункцюнальним тдходам до забезпечення економ1чно1 безпеки тдприемства властивий один, але ду-же серйозний недолк. Автори цих тд-ход1в найчастше виходять з р1зного розумшня економ1чно1 безпеки пщ-приемства. У цьому випадку спроби якимось чином об'еднати вузькофун-кцюнальт напрямки забезпечення економ1чно1 безпеки тдприемства за-здалепдь приречет на невдачу. Вщсу-ттсть единого розумшня економ1чно1 безпеки тдприемства може значно знизити результатившсть вузькофунк-цюнального тдходу, тобто знещнити и, хоча такий шдхщ у цшому ряд1 ви-падюв може принести значну користь.
100 95 90 85 80 75 70 65 60 55 50
^ ^
«г
л^ о?
8
^ / / / /
А*
->У
СЪ
V
ч*
л*
□ I шв. 2007 □ I шв. 2008
Рис. 4. Р1вень складових економ1чноТ безпеки УкраТни у I швр1чч1 2007 р. та I швр1чч1 2008 р. [3]
100%
80%
60%
40%
82,1%
64,5% 68,0% 67,9% 72,8% 71,4% 74,1% 70,5% 73,5% 73,6%
45,8% 46,4% 46,7% 45,9% 55,0%
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 I N¡1!. I тв. I тв.
2006 2007 2008
Рис. 5. Индикатор виробничоТ безпеки, % (оптимальне значення = 100%) [8]
Зовшшне середовище тдприемства
Чинники ди
Чинники дд!
Полiтичнi
Держава
Споживачi
Сощальш
Пщприемство
Технологiчнi
Постачальники
Конкуренти
Еконо]шчш
Чинникиди
Чинники ди!
Рис. 6. Пщприемство й зовн1шнс середовище [9, с. 91]
бшзаци, визначенням дестабiлiзуючих чиннишв та оцiнкою ефективност функцюнування потребують критичного перегляду накопиченого досвiду.
Функцiонування укра1нських тдприемств в умо-вах кризи перш за все залежить вiд наявностi на тдприемстм такого органiзацiйного початку, що могло б пом'якшити негативний вплив зовнiшнього се-редовища. Важливо також, щоб внутрiшнi можливост тдприемства вiдповiдали або були б адекватними ви-могам ринкового середовища.
Зовшшне середовище мае велике значення для формування дiяльностi суб'екпв господарювання. Скорочення невизначеностi в зовшшшх умовах господарювання е важливим напрямком пiдвищення об-грунтованостi управлшських рiшенъ. У [9, с. 90 — 91] зазначено, що результата дальност тдприемства знач-ною мiрою визначаються умiнням адекватно сприй-мати зовшшне середовище (рис. 6). Тому тдприем-ству необидна система управлшня, що забезпечуе
пiзнання цього середовища, умiння реагувати на и змши й впливати на внутрiшнi структури тдприемства.
Пвд складн1стю зовнiшнъого середовища тдприемства розутшеться к1льк1сть чиннишв, на як1 виробни-ча система зобов'язана реагувати з метою свого ви-живання, а тим бшьше розвитку. Чинники зовнiшнъо-го середовища подшяються на чинники прямого впли-ву та чинники непрямого впливу.
Чинники прямого впливу безпосередньо впли-вають на прийняття рiшенъ тдприемством у сферi гос-подарсько! дальност! Середовище зовн1шн1х чинник1в прямого впливу постае як спектр деяких обмежень. До чинник1в прямого впливу належать: держава (дер-жавн1 органи); постачальники; споживачi; конкуренти. Держава визначае (встановлюе) правовi норми функцюнування тдприемства. Воно е найважлившим еле-ментом зовн1шнього середовища. Проводячи свою полiтику в сферi економши, держава певним чином впливае на дiяльнiсть пiдприемства. Так, наприклад,
О. В. Iсaeвa
Змшн
Рис. 7. Дарвшвм у зoвнiшньoмy ceрeдoвищi пщприсмства [12]
кoжне пlдпpиeмствo мae визтачений пpaвoвий стaтyс, yстaнoвлений зaкoнoдaвствoм.
Для rn^oro вlдoкpемленoгo сyб'eктa roraoAa-pювaння зoвнlшнe сеpедoвище пpедстaвляe сoбoю в пеpшy чеpгy сфеpy фyнкцloнyвaння, щo не mдпopяд-кoвyeться йoгo д1ям, нaйкpaщa aдaптaцlя дo вимoг яга'! e пеpшoю yмoвoю дoсягнення yraixy [l0, с. l6l].
Зoвнlшнe oтoчення пiдпpиeмствa чaстo стae дже-pелoм пpoблем для сyчaсниx кеpiвникiв. Пл^дам-ствa (opгaнiзaцiï) пoдiбнi ao бioлoгiчниx opгaнiзмiв: вoни вимyшенi пpистoсoвyвaтися ao сеpедoвищa, y якoмy пеpебyвaють, щoб вижити й збеpегти ефек-тившсть. Кеpiвник пoвинен спoвiдaти дapвiнiзм y зoв-нiшньoмy сеpедoвищi пiдпpиeмствa ( opгaнiзaцiï), щoб y св1т1 швидкиx зм1н, де виживaють лише ^истош-вaнi, йoгo пiдпpиeмствo не oпинилoся в числ1 зник-лиx фис. 7) [ll].
Якщo як1сь yмoви дiяльнoстi (клiмaтичнi, метеo-poлoгiчнi, фiзioлoгiчнi тoщo, a тaкoж екoлoгiчнi, щo виникли стиxiйнo) зa суттю не кеpoвaнi, тo для тдви-щення якoстi пpийнятиx piшень зaлишaeться лише Rpa-ще ïx пiзнaти й ypaxyвaти в пpoцесi пiдгoтoвки piшен-ня. Але якщo некеpoвaнiсть чиннита e pезyльтaтoм дiяльнoстi вищиx opгaнiв aбo сyмiжниx сyб'eктiв ( щни, тapифи, штpaфи, нopмaтиви, л1м1ти й т. д.), то пopяд з aдaптaцieю свoeï дiяльнoстi ao циx yмoв зoвнiшньoгo сеpедoвищa пpи пpийняттi кoнкpетнoгo piшення ^o6-
xiдний пoстlйний тa пoслiдoвний aнaлiз дoцiльнoстi й ефективнoстi циx yмoв y пеpспективнoмy й зaгaльнo-му плaнi [l0, с. l55 — l56].
Рoзглядaючи взaeмoдiю системи 1з сеpедoвищем, сл1д зaзнaчити, щo oстaння e неoднopiднoю щoдo системи. Це виявляeться в тoмy, щo кoжнa кoнкpетнa системa взaeмoдie не з зoвнiшнiм сеpедoвищем взa-гaлi, a з деягаю сукупн1стю ïï елемент1в. Зoвнiшнi сили впливaють нa систему, ^имушують ïï пpистoсoвyвa -тися ao зм1н сеpедoвищa, тoмy системa пoвиннa мaти влaстивiсть пpистoсyвaння ao бyдь-якиx ситyaцiй. Оц1нку OTiya^'i' мoжнa пpoвoдити нa пiдстaвi oбpoбки дaниx звopoтнoгo зв'язку й кoнтpoлю пеpешкoд i збу-pювaнь, тoмy в npo^d фyнкцioнyвaння системa no-виннa пpoтистoяти (збеpiгaти себе й yдoскoнaлювaти-ся) свoeмy oтoченню (сеpедoвищy) i пеpебyвaти в ди-нaмiчнiй piвнoвaзi з ним.
Пiдпpиeмствo сaмoстiйнo визнaчae величину ^и-бутку й oдним з1 спoсoбiв ïï п1двищення e зниження ao м1н1муму витpaт виpoбництвa, щo, y свoю чеpгy, дoсягaeться впpoвaдженням нaйбiльш ефективниx ме-тод1в yпpaвлiння пiдпpиeмствoм [l3, с. l25].
Зoвнiшнe сеpедoвище e джеpелoм з opгaнiзaцiï, pесypсiв, щo пoтpiбнi для пiдтpимки ïï внyтpiшньoгo пoтенцiaлy та певнoмy piвнi.
У систем1 нaцioнaльнoï екoнoмiки xapaктеpисти-кoю спoживaчa мoже бути poзмip йoгo пoтpеби y виз-
наченому pecypci. Проблема управлiння ВЕС значно загострюеться у зв'язку з pi3KHM переходом на imm-сивнi методи ведення виробництва, коли на перший план висуваеться завдання систематичного зниження витрат на одиницю ресyрсiв, необх^дних для лшыдацд дестабшзацп системи.
Управлiння виробничо-економiчною системою мае забезпечувати досягнення визначених щлей, по-ставлених перед керованим об'ектом i приймати оп-тимальнi ршення в кожен момент часу щодо ефек-тивного забезпечення й розподшу ресyрсiв. Прийнят-тя таких ршень можливо на основi гнучкого викори-стання шформацп про дiяльнiсть екожмчного об'екта.
Висновки. Прийняттю рiшень з розподшу ре-сyрсiв i !хньому оптимальному використанню присвя-чено багато лгтератури. Утiм, i тут ще потрiбнi новi дослiдження, зокрема, пошук нових, бiльш плiдних постановок основних задач.
Лiтература
1. Мшктерство економши Укра!ни. НАКАЗ Про затвердження Методики розрахунку рiвня економiч-но! безпеки Укра!ни (Методика, розд. 2) 02.03.2007 № 60. 2. Экономическая кибернетика : учебник. — Т. 2. — Кн. 1. — Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2007. — С. 83 — 85. 3. Стан економiчно! безпеки в Укра!ш [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/ main?cat_id=32843. Заголовок з екрану. 4. Тамбов-цев В.Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура проблемы / В. Л. Тамбовцев // Вестник Московского гос. ун-та. Сер. 6 : «Экономика».
— 1995. — №3. — С. 3 — 9. 5. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность) / Под. ред. Е.А. Олейникова. — М., 1997.
— 288 с. 6. Забродский В. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы / В. Забродский, Н. Капустин // Бизнес-информ.
— 1999. — №15 — 16. — С. 35 — 37. 7. Валуев Б.И. Возможность углубления интеграции данных оперативного и бухгалтерского учета в основных центрах угроз экономической безопасности предприятия / Б. И. Валуев, А. И. Паламарчук. — Одесса, 2000. — С. 218 — 221. 8. Стан економiчно! безпеки в Укра!ш [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/ main?cat_id=32843. Заголовок з екрану. 9. Бойко В.В. Економжа тдприемств Укра!ни : навч. по^б. / В. В. Бойко. — 2-е вид., переробл. и доп. — Дшпро-петровськ : Нац. прнича академiя, 2002. — 535 с. 10. Рейльян Я.Р. Аналитическая основа принятия
управленческих решений / Я. Р. Рейльян. — М. : Финансы и статистика, 1989. — 206 с. 11. Зовшшньое-KOHOMÍ4Ha дтяльнють тдприемств : тдруч. для вуз1в / 1.В. Багрова, Н.1. Редша, В.€. Власюк, О.О. Гетьман / за ред. д-ра екон. наук, проф. 1.В. Багрово!. — К., Центр навч. лгт., 2004. — 580 с. 12. Особливост м1жнародного менеджменту [Електронний ресурс] / Зовшшньоеконом1чна дгяльшсть тдприемств — Багрова. — Режим доступу : http://library.if.ua/book/53/ 3853.html. Заголовок з екрану. 13. Лепа Н.Н. Моделирование процессов управления развитием промышленных предприятий : монография / Н. Н. Лепа, Р. Н. Лепа, А. И. Пушкарь / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти : под ред. Лепы Н. Н. — Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. — 348 с.
1саева О. В. Пщприемство як виробничо-еко-HOMÍ4Ha система та його безпека
Зростаюча складшсть екожмчних процеав ставить нов^ бшьш висом вимоги до управлiння еконо-мiчними системами в«х рiвнiв. Специфiчнi умови функцюнування перехвдно! економши характеризують-ся високим рiвнем невизначеносп, що впливае на збшьшення ризишв i втрат тд час прийняття управль нських ршень.
Ключовi слова: тдприемство, управлiння еконо-мiчними системами, безпека.
Исаева E. В. Предприятие как производственно-экономическая система и его безопасность
Растущая сложность экономических процессов ставит новые, высшие требования к управлению экономическими системами всех уровней. Специфические условия функционирования переходной экономики характеризуются высоким уровнем неопределенности, которая влияет на увеличение рисков и потерь во время принятия управленческих решений.
Ключевые слова: предприятие, управление экономическими системами, безопастность.
Isaeva O. V. Enterprise as industrial and economis system and it's safety
Growing complication of economic processes puts new, higher requirements to the management of all of levels the economic systems. Specific operating of transitional economy conditions are characterized the high level of vagueness which influences on the increase of risks and losses during acceptance of administrative decisions.
Key words: enterprise, management economic systems, safety.
Отримано eid автора 28.06.2009 р.
Прийнято до друку 30.09.2009 р.
