CC BY
347
7. Мщенко В. Шляхи подолання фiнансово - eK0H0Mi4H0i кризи в Украш // Вюник НБУ. - 2009. - № 2. - С. 3-7.
8. Геець В. Каташзатором фшансово'1' кризи в УкраЫ була св^ова криза, але значна час-тина передумов мае внутрiшнe походження // Вiсник НБУ. - 2009. - № 2. - С. 17-18.
Петик Л. О. Банковская система Украины в условиях кризиса
Исследованы основные факторы влияния на развитие банковской системы Украины и индикаторы ее состояния. Проанализированы балансовые показатели, ресурсная база, активы и финансовые результаты банковской системы Украины. Определенно, что для выхода из кризиса нужна стабилизация банковской системы как ключевое условие возобновления экономического роста в Украине, поддержка ликвидности и платежеспособности украинских банков, повышения доверия населения к банковской системе в целом, усовершенствование регуляции ликвидности банков, повышения действенности нормативов ликвидности, осуществления масштабной реформы банковского сектора.
Ключевые слова, чистые активы банков, денежная масса, собственный капитал банков, обязательства банков, ликвидность банковской системы.
PetykL.O. Ukraine bank system in crisis period
In the article the basic factors of influence on development of the Ukraine's banking system and indicators of its state is probed. The analysis of balance amounts, resource base, assets and financial results of the Ukraine's banking system is conducted. It is determined that for an exit from a crisis there is a necessity for stabilizing the banking system as a key condition of proceeding in the economy growing in Ukraine, support of liquidity and solvency of the Ukrainian banks, increase of trust of population, to the banking system on the whole, improvement of adjusting of bank's liquidity, increase of effectiveness on liquid norms, conducting a scale reform of bank sector.
Keywords: net worth of banks, monetary base, owner's equity of banks, bank's obligation, liquidity of the banking system._
УДК 650.012.8:33 Здобувач О.Б. Петрина - Львiвський техшкум
м 'ясо-молочно1 npoMumoeocmi НУ харчових технологш
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ЗМ1СТ ЕКОНОМ1ЧНО1
БЕЗПЕКИ П1ДПРИСМСТВА
Проаналiзовано наявн тдходи до трактування поняття "eKOHOMi4Ha безпека тдприемства"; подано авторське трактування цього поняття, викладено бачення автора суп проблеми економiчноi безпеки i загроз економiчнiй безпещ тдприемства. Встановлено, що суттсть поняття "економiчна безпека тдприемства" визначае не процес боротьби з явищами, визначеними як загрози, а забезпечення досягнення мети тдприемством шляхом тдтримки режиму його нормального функцюнування.
Постановка проблеми. Становления в Украш основ ринковоi еконо-мжи кардинально змшило як оргашзацшно-правовий статус шдприемств, так i середовище ix зовнiшньоi взаемоди з шститутами держави i ринку. Це не могло не привести до того, що цша низка соцiально-економiчниx чинниюв, як рашше забезпечували стабшьний i стшкий режим роботи шдприемств, або частково втратили свою функцюнальну здатшсть, або були замшет новими чинниками, що мають складшшу природу i суперечливi наслщки своеi ди на тдприемства. Ця обставина породила потребу розроблення та^ системи уп-равлшня шдприемствами, яка б забезпечила економiчну безпеку як самих шдприемств, так i краши i ii громадян на основi единоi державноi стратеги.
У сучасних ринкових умовах загрози економiчнiй безпещ шдприем-ства настiльки великi, що !х нейтралiзацiя або усунення переходять з напряму не тшьки оргашзацшних, але й фiнансово-витратних заходiв, що наростають через динамiку невизначеностi зовшшнього середовища господарювання, кризовi ситуаци, глибину соцiально-економiчних ризикiв, суперечностi гло-башзаци економiки, iнституцiйну недостатнiсть, рiвень пол^ично! i сощаль-но! нестабiльностi в суспшьств^ конкурентну боротьбу з й злиттям i ворожи-ми поглинаннями та iн. Пошук шляхiв правильного дiагностування проблем економiчноl стiйкостi та ефективно! роботи шдприемств, систематизацiя та ощнювання наявних загроз та ризиюв, а також визначення системи менеджменту шдприемства, його функцiй iз забезпечення економiчноl безпеки господарсько! дiяльностi шдприемства виходять в рiвень найважливших зав-дань сучасного розвитку нащонально! економiки.
Актуальнiсть дослiдження. Ринковi умови спонукають до вирiшення низки проблем, як безпосередньо впливають на ефектившсть процесу господарювання на шдприемствь На сьогоднi питання забезпечення умов ефектив-ного економiчного розвитку шдприемства е визначальними. На економiчний розвиток шдприемства може впливати загальноекономiчна ситуащя у свiтi загалом, i в державi зокрема. Економiчна ситуацiя в кра!ш, окрiм низки ш-ших чинникiв, залежить вiд здатностi вщповщних державних органiв забез-печити економiчну безпеку як держави, так i суб,ектiв господарювання - шд-приемств. Водночас, суб'екти господарювання, регiони кра!ни, пiдприемства рiзних галузей економiки повинш прикладати власнi зусилля для забезпечення свое! економiчноl безпеки.
Аналiз останнiх дослiджень. Нормальне функцiонування тдприем-ств i органiзацiй в сучасних умовах потребуе дедалi бiльшого мистецтва уп-равлiння. У монографiчних виданнях, навчальних посiбниках та пiдручниках, методичних рекомендащях, дисертацiях дуже детально розглянуто таю теми, як система управлшня шдприемства, оргашзацшна структура пiдприемства, контролшг, управлiнський облiк, бухгалтерський облiк, аудит, внутршнш контроль, кадрова полiтика, ризик-менеджмент i iншi теми. Проте в бшьшос-тi випадкiв !х розглядають без урахування необхщност забезпечення еконо-мiчноl безпеки всього складного комплексу, яким е сучасне шдприемство. Виняток становлять пращ таких науковщв як В. Геець, I. Бланк, М. Кизима, Т. Клебанова, О. Черняк, Т. Васильщв та ш, що обгрунтовують доцшьшсть видiлення економiчноl безпеки як складово1 частини системи управлшня не тшьки шдприемством, а й державою загалом.
Аналiз низки ситуацш з практики пiдприемств наводить на думку: у вЫх розглянутих випадках заподiяння економiчного збитку пiдприемству ви-користовували iснуючi, або спецiально створювалися недолiки його статуту оргашзацшно1 структури, побудови бiзнес-процесiв, використовували особист професiйнi якостi засновникiв i керiвникiв. При цьому в бiльшостi ви-падкiв проведення процедур контролю, аудиторських i iнших перевiрок, а також "традицшних" заходiв служби безпеки не змогло забезпечити економiч-ну безпеку шдприемства. Виходячи з цього, необхщт iншi пiдходи до проб-леми економiчноl безпеки пiдприемства.
Видiлення невиршених ран1ше acneKTiB загально'1 проблеми. Проблемою забезпечення eK0H0Mi4H0ï безпеки шдприемства в Укршт займають-ся недостатньо та не комплексно, тому що основну увагу прид^ють еконо-м1чнш безпецi на рiвнi держави та антикризовому управлшню на рiвнi шдприемства. Останне стае необхщним, коли шдприемство вже опинилося у ста-нi фiнансовоï небезпеки. Головне ж полягае в тому, щоб не допустити цього.
При цьому дуже важливо, щоб рiшення про забезпечення економiчноï безпеки пiдприемства приймали, починаючи з моменту його становлення, формування апарату управлшня, визначення органiзацiйноï структури i побу-дови бiзнес-процесiв. Бшьше уваги варто придiляти взаемодiï шдроздшв шд-приемства iз службою безпеки, оскшьки це впливае на ефектившсть i вар-тiсть заходiв щодо забезпечення економiчноï безпеки пiдприемства.
Формулювання щлей доcлiджeння. Основною метою дослщження е авторське формулювання визначення поняття "економiчна безпека шдприемства", розкриття основних його складникiв. Вiдповiдно до цшьового спрямування дослiдження, поставлено таю завдання:
• визначити суттсть поняття "економiчна безпека пiдприемства";
• здшснити аналiз понять "безпека", "економiчна безпека", "економiчна безпека пiдприемства";
• обгрунтувати пiдходи для забезпечення економiчноï безпеки пiдприемства. Виклад основного мaтeрiaлу. Економiка як система вiдносин охоп-
люе певнi об'екти - шдприемства. Досить часто фiнансово-виробничi кон-флжти i проблеми формуються саме на рiвнi конкретних пiдприемств. Проте у нормативно-правових актах рiвень економiчноï безпеки шдприемств як та-кий не розглядаеться. Загалом же в нормативних документах можна натрапи-ти на поняття такого рiвня, як нащональна економжа, нацiональна безпека, безпека регюну, а економiчнiй безпецi пiдприемств мюця в цих документах не знайшлося.
Визначення взаемоди, спiввiдношення, впливу чинникiв безпеки на рiвнях макро-, мезо- i мжроекономжи - досить складне завдання. Резюмуючи сказане, можна сказати, що е доцшьшсть спроби регламентувати або описати поведшку цшо1" системи об,ектiв без регламентаци або опису поведiнки кожного з них. З шшого боку, зрозумшо, що можливiсть опису поведшки системи об,ектiв без опису поведшки кожного з них юнуе не завжди. Для цього, ймовiрно, повинна бути виконана низка умов i зроблеш певш допущення. Розгляд цiеï проблеми виходить далеко за межi нашого дослiдження. Вва-жаеться розумним припущення про те, що якщо ми розглядаемо безпеку пев-но1' системи, що входить у складшшу систему i складаеться, своею чергою, з пiдсистем з складною взаемодiею, то для нас може становити значний штерес безпека систем як мшмум на рiвень нижче дослiджуваноï.
Проте варто зазначити, що в законодавствi рiвень економiчноï безпеки пiдприемства фактично не видшений. Найбiльш можливi причини цього, на наш погляд, таю:
• масштаб подш на р1вт шдприемства неютотний пор^вняно з р^внем краши, регюну або галузц
процес законотворчост1 йде за напрямом в1д загального до часткового , i тому до р^вня шдприемства законодавщ ще не д1йшли;
• тдприемства - надзвичайно pi3Ho6Ï4Hi об'екти, як за оргатзащйно-правовою формою, формою власносп, галуззю або галузям економiки, масштабами дь яльност!, ступенем конкуренцп в галузi (pегiонi), економiчними показника-ми, тому едит загальноприйнят пpавовi основи для них створити досить важко або практично неможливо.
Оскшьки власниками бшьшосп шдприемств е юридичш та ф1зичш особи або громадяни як резиденти, так i нерезиденти, то робоч1 мюця для громадян нашо1 краши створюються на шдприемствах, як ведуть фшансово-господарську дiяльнiсть i приймають на себе ризик. Саме таю суб'екти госпо-дарювання платять податки до бюдже^в всiх piвнiв, тому стан кожного конкретного суб'екта господарювання входить в сферу штереЫв громадян, сус-пiльства i держави загалом.
Логiчно припустити, що виршення проблеми економiчноï безпеки, включаючи i законодавче забезпечення дiяльностi економiчного убезпечення, потpiбно здiйснювати не тшьки на piвнi держави, pегiону, галуз^ а й на piвнi тдприемства. Захист штереЫв пiдпpиемств нацiональноï економжи е знач-ним елементом як внутршньо", так i зовнiшньоï политики бiльшостi уpядiв розвинених кpаïн свгту.
Iснуючi сучаснi теоpетико-методологiчнi основи дослщження еконо-мiчноï безпеки пiдпpиемства, на наш погляд, не повшстю висвгтлюють проблематику, чим знижують ефектившсть практично:' дiяльностi зi забезпечення економiчноï безпеки пiдпpиемств. Тому особливу увагу придшимо питанню теоpiï економiчноï безпеки шдприемств.
Питання визначень i термшологи е досить важливим для будь-я^ те-ори. Визначення, теpмiни, положення в основi яких-небудь мipкувань, лопч-них побудов, можуть впливати на 1хнш остаточний результат. У будь-якому дослщженш важливо правильно, вдало дати визначення тим або шшим яви-щам, об'ектам, положенням. В основi визначень завжди е той або шший шд-хiд, ставлення автора до проблеми, його система поглядiв. Вже на цш стади дослщження можуть бути закладенi висновки.
Не вдаючись до розгляду впливу галузевих особливостей на стан еко-номiчноï безпеки пiдпpиемства, зупинимось лише на необхщносп теоретичного обгрунтування цього поняття.
Категоpiя мекономiчна безпека" та ïï стpуктуpнi, функцiональнi компо-ненти, зокрема за piвнями iеpаpхiï управлшня почали вивчатися в Укpаïнi вщносно недавно - з початку 90-х роюв минулого столiття, що ймовipно пов'язано iз здобуттям Украшою незалежносп, формуванням деpжавностi, становлення нацiональних, зокрема економiчних iнтеpесiв.
Як це не дивно, в офщшних документах Украши вiдсутне поняття еко-номiчноï безпеки тдприемства (оргашзаци, юpидичноï особи). Взагалi це пев-ною мipою вщображае ставлення держави до пiдпpиемництва. У Концепци економiчноï безпеки Украши економiчна безпека розглядаеться як "стан еко-номiки, суспiльства та iнститутiв деpжавноï влади, при якому забезпечуеться pеалiзацiя та гарантований захист нацiональних економiчних iнтеpесiв, прог-ресивний соцiально-економiчний розвиток Украши, достатнш оборонний по-тенщал навiть за несприятливих внутpiшнiх та зовтшшх процеЫв" [1].
У "Нацюнальнш доповiдi "Про стан та перспективи розвитку тд-приемництва в Укра!ш" зазначено, що "одночасно з оцшкою ефективностi функцiонування та рiвня захисту життево важливих iнтересiв суб'екпв госпо-дарювання вiд внутрiшнiх i зовтштх загроз економiчна безпека шдприем-ництва е структурною характеристикою проблем взаемоузгодженост державного регулювання та штереЫв суб,ектiв шдприемницько! дiяльностi i сус-пiльства, оцiнкою структурно! збалансованостi розвитку економжи". До-даеться "системнiсть i складнiсть проблеми змiцнення економiчно! безпеки шдприемництва доводить необхiднiсть удосконалення, в першу чергу, нормативно -методичного забезпечення в^чизняно! державно! пол^ики у цш сферi. Необхiдно, щоб цiльовi заходи органiв державного управлiння вЫх рiвнiв базувались на затвердженiй стратеги, генеральною метою яко! е задо-волення сукупностi потреб суб,ектiв шдприемницько! дiяльностi шляхом забезпечення вшьного, рiвного доступу, сприятливе економiко-правове середо-вище здiйснення пiдприемницько! дiяльностi, а також сталий та структурно-збалансований розвиток пiдприемництва, а через нього - економжи i суспшь-ства" [2].
Фахiвцi росiйського Мiнiстерства економжи визначають економiчну безпеку держави як "стан можливост та готовностi економжи забезпечити стiйкiсть економiчного становища суспшьства та держави в умовах внутрш-нiх i зовнiшнiх загроз та впливiв" [3]. В iнших нормативно-правових актах Укра!ни поняття безпеки адекватне поняттю стiйкостi i стабiльностi процесу суспiльно-економiчного розвитку, оскiльки виокремлюють тдхщ до економь ки як до динамiчно! системи, що розвиваеться за рахунок власних механiзмiв [4]. Зазначимо, що якщо замiнити термш "загроза" на термiн "життево важли-вi iнтереси" у визначеннi поняття безпеки, то матимемо, що "безпека е стан, в якому забезпечене юнування i можливост прогресивного розвитку".
Фактично, визначення безпеки св^ить про щеологш, яка закла-даеться в теорш безпеки i потiм втшюеться на практицi. У наукових джере-лах, в яких дослiджують проблематику безпеки, подано багато визначень як безпеки, так i економiчно! безпеки шдприемств [1-12]. Кожне з цих визначень, безумовно, мае право на юнування i е, по сут^ найбiльш сконцентрова-ним виразом поглядiв кожного автора на поняття безпеки, а також на дiяль-шсть iз забезпечення безпеки.
Табл. Аналiз визначень поняття "економична безпека тдприемства"
№ з/п Автор Визначення
1 2 3
1 Геець В.М., Кизим М.О., Клебанова Т. С., Черняк О.1. та ш. У бшьш загальному аспект! економ1чна безпека - це характеристика, суть яко! полягае в нормальному функцюнуванш економ1ч-но! системи взагал1, можливосп нормально! роботи внутр1шньо! економ1чно! системи та безболюного включення в св1тову еконо-м1чну систему. Коло суб'екпв економ1чно! безпеки охоплюе не тiльки державу, а й тдприемство 1 особу, як1 здшснюють самос-тiйну д1яльшсть 1 забезпечують власну економ1чну безпеку. Таким чином, залежно вщ суб'екта видшяють економ1чну безпеку особи, тдприемства 1 держави [5].
1 2 3
2 Васильщв Т.Г. Економ1чна безпека тдприемства - це такий стан функщонуван-ня, за якого тдприемство 1 його продукщя е конкурентоспромож-ними на ринку та одночасно гарантуеться: найефективтше вико-ристання ресурав, штелектуального 1 кадрового потенщалу; ста-бшьшсть функщонування, стшюсть та прогресивтсть розвитку; можливють протид1яти негативним впливам зовтшнього 1 внут-р1шнього середовища його функщонування. Вщповщно головною метою реал1зацп заход1в 1з забезпечення економ1чно'1 безпеки тд-приемства е гарантування його стабшьного та максимально ефек-тивного функщонування, а завданнями тако'1 роботи: е досягнення мети функщонування тдприемства; забезпечення ефективного використання ресурав, запобтання руйтвному впливу зовтшнього середовища; здшснення фшансово! стшкосп 1 платос-проможностi; охорона комерщйно'1 таемнищ та шформацп; досягнення безпеки персоналу тдприемства, майна 1 катталу [6].
3 Лисенко Ю.Г., Мщенко С.Г., Руденский Р.А., Стрщонов А. А. Безпека ф1рми - це такий стан виробничо-економ1чно'1 системи, за якого функщонують мехатзми запоб1гання або зменшення ступе-ня впливу загроз стабшьносп функщонування 1 розвитку тд-приемства. Забезпечення економ1чно'1 безпеки тдприемства припускае досягнення високих фшансових результат1в д1яльносп 1 фшансово! стшкосп; забезпечення технолопчно! незалежносп 1 високш кон-курентоспроможносп технологичного потенщалу; високу ефек-тивтсть системи управлшня, оптимальтсть 1 ефективтсть орга-шзацшно! структури; високий р1вень еколопчносп; яюсну право-ву захищетсть вс1х аспекпв д1яльносп; захист шформацшного середовища; безпека персоналу, його катталу, майна 1 комер-щйних штереав [7].
4 Олейтков Е.А. "Економ1чна безпека тдприемства - це стан найбшьш ефективного використання корпоративних ресурав для запобтання загро-зам 1 для забезпечення стабшьного функщонування тдприемства в даний час 1 в майбутньому"[8].
5 Клейнер Г.Б. Економ1чна безпека тдприемства (ф1рми) - це такий стан госпо-дарського суб'екта, за якого життево важлив1 компоненти структури 1 д1яльносп тдприемства характеризуются високим ступе-нем захищеносп вщ небажаних змш [9].
6 Половнев К.С. Економ1чна безпека промислового тдприемства - це безперер-вний процес забезпечення на промисловому тдприемсга, що пе-ребувае в певному зовтшньому оточент, стабшьносп його функщонування, фшансово! р1вноваги 1 регулярного витягання при-бутку, а також можливосп виконання поставлених щлей 1 зав-дань, здатносп його подальшого розвитку 1 вдосконалення на р1з-них стад1ях життевого циклу тдприемства 1 в процеа змши кон-курентних ринкових стратегш[10].
7 Судоплатов А.П., Лекарев С.В. Безпека тдприемства - це такий стан його правових економ1чних 1 виробничих вщносин, а також матер1альних, штелектуальних 1 шформацшних ресурав, яке виражае здатнють тдприемства до стабшьного функщонування [11].
8 Бланк 1.О. Фшансова безпека тдприемства е основним елементом системи його економ1чно'1 безпеки. У загальному склад1 елеменпв еконо-м1чно'1 безпеки фшансова компонента виступае в рол1 базового значення р1вня 1 структури фшансового потенщалу тдприемства в забезпеченн щлей його економ1чного розвитку [12].
Загалом можна видшити два пiдходи авторiв до визначення безпеки. Перший шдхщ базуеться на використаннi поняття загрози. Другий шдхщ,
уникаючи вживання поняття загрози у визначент безпеки, базуеться на еко-номiчних поняттях досягнення мети, функцюнування пiдприемства. 1снують також визначення, що об'еднують обидва тдходи.
Пiдприемство - це насамперед об'ект економiчних вiдносин. Власнику тдприемства важливо досягти поставлено! мети, яка, зазвичай, базуеться на отримант ним прибутку. Чи виникатимуть в процес досягнення поставлено!" ним мети якьнебудь загрози, чи взагалi буде здшснюватися з ними боротьба, як вона вестиметься - для власника, швидше за все, це не головне. Боротьба з загрозами як така найчастше не е метою створення i функцюнування тдприемства. Втм, мiркування економiчноï доцiльностi ведення боротьби з загрозами, напевно, пробудить штерес у власника, оскшьки це безпосередньо впливае на його матерiальний стан, а ведення цiеï боротьби потребуе здiйснення витрат, а результат невщомий. Таким чином, з економiчного пог-ляду, вважаеться виправданим, що визначення безпеки повинно базуватись переважно на економiчних поняттях. З огляду на це, на наш погляд, право-мiрним е другий шдхщ до визначення безпеки з економiчноï точки зору. Також варто вщзначити, що термш "безпека пiдприемства" практично близький до термша "економiчна безпека пiдприемства", саме внаслщок того, що шд-приемство - це насамперед об'ект економiчних вщносин.
Забiгаючи наперед, зазначимо, що вилучення термшу загрози з визначення поняття безпеки надаш спричинятиме не тшьки висновки про юнуван-ня загроз пiд час дiяльностi будь-якого пiдприемства i про обов'язковють ведення дiяльностi убезпечення тдприемства, але i висновок про необхщшсть розширення такоï дiяльностi.
Таким чином, можна вести мову про наявшсть двох таких послщов-ностей мiркувань.
Перша. 1снуе об'ект (пiдприемство), що характеризуеться наявтстю видiленого параметра (структури, ефективного функцюнування, життево важливих штереЫв, потреб, iснування, прогресивного розвитку, i т. ш.). 1сну-ють загрози цьому параметру - явища, здатт вплинути на нього небажаним чином. Якщо ж цей параметр захищений вiд загроз, то забезпечена i безпека об'екта.
Друга. 1снуе об'ект (шдприемство) i у нього е цш, яких вiн нама-гаеться досягти. Об'ект мае внутршне середовище (структуру) i зовнiшне. Через певш властивостi внутрiшнього середовища об'ект мае здаттсть пере-бувати в сташ "безпеки". Це означае, що якщо навгть зовнiшне середовище впливае на нього негативно в певних межах, то об'ект все одно функцюнуе i досягае своïх цшей. I якщо змша зовнiшнiх умов не виходить за певш межi, то функцюнування i досягнення ним сво!'х цшей гарантовано.
У багатьох з наведених визначень е одна загальна межа: чисто щеоло-пчно поняття "загрози, небезпеки, небажаних змш, непередбачених обста-вин" вважаеться "бiльш первинним", нiж поняття "економiчноï безпеки", оскшьки на ньому базуеться визначення останнього. Як наслщок, матимемо певний парадокс: поняття загрози економiчнiй безпещ е первинним стосовно до поняття економiчноï безпеки. Тобто спочатку визначаеться якась дiя на
^едмет, a вже ^^м i сaм ^едмет. Haспpaвдi тут пiдсвiдoмo, ще m piвнi визнaчень, зaклaденa дoсить небезпечш тoчкa зopy - мкoли визнaчимo, щo ic-нye зaгpoзa, тoдi i бyдемo вiд не1' зaxищaтиcя,\
Для aнaлiзy i пpaктичнoï дiяльнocтi y нaпpямкy yбезпечення в бшь-шocтi випaдкiв дoцiльнo cпoчaткy пеpедбaчити теopетичнo нaявнicть мoжли-вoï зaгpoзи, a вже пoтiм шyкaти шляхи виявлення i пpoтидiï. Пpoте, з ^oro не пoвиннo випливaти, шр пoняття екoнoмiчнoï безпеки втopинне cтocoвнo пoняття зaгpoзи. Toмy екoнoмiчнa безпега пiдпpиeмcтвa - це cтaн, влacти-вicть aбo хapaктеpиcтикa нacaмпеpед caмoгo пiдпpиeмcтвa, a не певнoï зaгpo-зи йoгo екoнoмiчнiй безпецi. Ця хapaктеpиcтикa не мoже 6ути величишю, щo cильнo зaлежить вiд чacy зa yмoви, щo зoвнiшнi yмoви змiнюютьcя в невеликих межaх.
Влacникy, вiдпoвiднo i кеpiвництвy пiдпpиeмcтвa, зaвжди вaжливo, щoб пiдпpиeмcтвo дocяглo пocтaвлених цiлей. Виникae питaння: ягаю влac-тивicтю пoвинне вoлoдiти пiдпpиeмcтвo (y якoмy cтaнi знaхoдитиcя) для дo-сягнення пocтaвленoï мети пiдпpиeмcтвoм в мaйбyтньoмy? З пoпеpеднiх мip-кyвaнь мoжнa зpoбити виcнoвoк: якщo бyде зaбезпеченo нopмaльне функць oнyвaння пiдпpиeмcтвa, a зoвнiшнi yмoви змшяться не знaчнo, тo шд-пpиeмcтвo дocягне cвoïх цiлей.
Не вдaючиcь в пoдaльший aнaлiз, cеpед цшей цьoгo дocлiдження вис-лoвимo тaке визнaчення: екoнoмiчнa безпекa пiдпpиeмcтвa - це стан шд-пpиeмcтвa, щo хapaктеpизyeтьcя йoгo здaтнicтю нopмaльнo фyнкцioнyвaти для дocягнення cвoeï мети зa нaявних зoвнiшнiх yмoв i ix змiни в певних ме-жax. Пiд нopмaльним ми poзyмieмo тaке фyнкцioнyвaння пiдпpиeмcтвa, яке в таявних зoвнiшнix yмoвax зaбезпечye дocягнення пiдпpиeмcтвoм пocтaвле-них цiлей oптимaльним чишм aбo дocтaтньo близьким дo moro.
Ha вiдмiнy вiд бaгaтьox пoпеpеднix визнaчень в цьoмy визнaченнi вщ-cyтнe пoняття мзaгpoзaм. Зaмicть moro, пo cyтi, викopиcтoвyeтьcя теpмiн '^вышт yмoви i ïx змiнa в певних межax". Зpoзyмiлo, щo пiдпpиeмcтвo зaв-жди icнye в ягамусь екoнoмiчнoмy cеpедoвищi, тoбтo y визшчених yмoвax гocпoдapювaння, icтoтнo впливaти та яке вoнo не взмoзi. Щ yмoви мoжyть не зaлишaтиcя пocтiйними, вoни змiнюютьcя. Пpиpoднo, пiдпpиeмcтвo не мoже caме зaxищaтиcь вiд ютотних негaтивниx змiн зoвнiшнix yмoв, тaкиx як сти-xiйнi лиxa, вшни, pевoлюцiï, тa iншi тaк звaнi фopc-мaжopнi oбcтaвини. Toмy здiйcненo пpипyщення пpo змiнy зoвнiшнix yмoв в певних межax. Kpiм тoгo, з визшчення вилyченo пoняття внyтpiшнix зaгpoз. Це зpoбленo не тoмy, щo внyтpiшнix зaгpoз немae aбo мoже не 6ути, a тiльки тому, щo ïx пoявa, юну-вaння i нейтpaлiзaцiя aбo ycyнення зтачшю мipoю визнaчae i кoнтpoлюe caме пiдпpиeмcтвo.
Taким чинoм, зaдaний ^rn^pm ycпiшнoгo зaбезпечення безпеки oб,eктa - дocягнення oб,eктoм мети фyнкцioнyвaння. Вибpaний вiн не витад-кoвo. Будь-яке пiдпpиeмcтвo cтвopюeтьcя для дocягнення зaдaнoï мети. Opra-нiзaцiйнa cтpyктypa, штaтний poзпиc, служби i чиcельнicть пеpcoнaлy, opra-нiзaцiя бiзнеc пpoцеcy тoщo не e icтoтними cтocoвнo дocягнення гocпoдapю-ючим cyб,eктoм екoнoмiчнoï ефективнocтi. Toмy, cпociб дocягнення cтaнy
економiчно! безпеки шдприемства - це забезпечення нормального функщ-онування пiдприемства за зовшштх умов, що можливо змiнюються.
Хотшося б також наголосити, що перший шдхщ розглядае економiчну безпеку радше як необхщну умову досягнення шдприемством свое! мети, а другий - радше як достатню умову.
Важливiсть визначення економiчно! безпеки пiдприемства впливае на створення системи забезпечення економiчно! безпеки шдприемства на прак-тицi. Зазначимо, що в першому випадку забезпечення щеолопчно i практично буде зведено до захисту вибраного у визначенш параметра, або елементу, що характеризуе безпеку. У другому - забезпечення економiчно! безпеки шдприемства - це ширше завдання надання об,ектовi (шдприемству) таких якос-тей, включаючи внутршню структуру i порядок функцюнування, за яких во-но зможе досягти свое! мети (рис.). Тому, на наш погляд, другий шдхщ е пра-вильшшим.
Рис. Шдходи до убезпечення шдприемства
За другого тдходу порiвняно з першим, розширено сферу дiяльностi зi забезпечення безпеки, а прюритети в дiяльностi по забезпеченню безпеки змiщенi вщ охоронних до аналiтико-управлiнських. Це, своею чергою, потре-буе абсолютно шшо! квалiфiкацi! персоналу, що займаеться забезпеченням безпеки, i принципово iншо! оргашзацй всiе! дiяльностi.
Таким чином, шдхщ, що базуеться на боротьбi з загрозами, за ефек-тивнiстю повинен бути нижчим, шж пiдхiд, який базуеться на шдтримщ режиму нормального функцюнування, через його обмежешсть як у област дi!, так i методiв впливу.
Пiдведемо пiдсумки. Виходячи з визначення поняття "економiчна безпека пiдприемства", що базуеться на економiчних поняттях, ми обгрунту-вали доцiльнiсть "економiчного" пiдходу в теорй забезпечення економiчно! безпеки пiдприемства. Сутшсть цього поняття визначае не процес боротьби з
явищами, визначеними як загрози, а забезпечення досягнення мети шд-приемством шляхом шдтримки режиму його нормального функцiонування. Це значно ширше завдання, але саме його необхщно вирiшувати шд-приемству. Виршення цього завдання не може бути передано певним шдроз-дшам пiдприемства, окрiм служби безпеки. Проте частину роботи шд час ви-рiшення цього завдання служба безпеки може виконувати в ствпращ з шши-ми пiдроздiлами пiдприемства. Це завдання е визначальним у перспективi по-дальшого дослiдження.
Л1тература
1. Концепщя економ1чноТ' безпеки Украши. - К. : Изд-во "Логос", 1999. - 56 с.
2. Нащональна доповщь "Про стан та перспективи розвитку пщприемництва в Укра-irn" пщготовлена в рамках виконання Указу Президента Украши вщ 9 серпня 2008 р., № 698/2008 "Про невщкладш заходи щодо вдосконалення державного регулювання госпо-дарсько'1' д1яльност1 " та розпорядження Кабшету Мшютру Украши вщ 1 жовтня 2008 р., № 1289-р "Про утворення робочо'1' групи з пщготовки нащонально'1' доповвд про стан розвитку пiдприемництва в Украшу
3. О Концепции национальной безопасности Российской Федерации: Указ Президента РФ от 2000 г., № 24.
4. УкраТна. Закон. Про основи нащонально'1' безпеки Украши. Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 2003, № 39. - С. 351 (1з змшами, внесеними згщно iз Законом № 3200-IV (3200-15) вiд 15.12.2005, ВВР. - 2006, № 14. - С. 116).
5. Моделювання економ1чноТ безпеки: держава, регюн, пiдприемство / Геець В.М., Кизим М.О., Клебанова Т. С, Черняк О.1. [та ш] / за ред. В. Гейця. - Харюв : ВД "1НЖЕК", 2006. - 240 с.
6. Васильев Т.Г. Економiчна безпека пiдприемництва Украiни: стратегiя та механiзм змщнення : монографiя. - Львiв : Вид-во "Арал", 2008. - 386 с.
7. Механизмы управления экономической безопасностью / Ю.Г. Лысенко, С.Г. Мищенко, Р. А. Руденский, [и др.] / под ред. Ю. Лысенко. - Донецк : Изд-во "ДонНУ", 2002. -178 с.
8. Основы экономической безопасности (Государство, регион, предприятие, личность) / под ред. Е.А. Олейникова. - М. : Изд-во "Интел-Синтез", 1997. - 212 с.
9. Стратегии бизнеса : справочник / под ред. Г. Клейнера. - М. : Изд-во КОНСЭКО, 1998. - 288 с.
10. Половнев К.С. Механизм обеспечения экономической безопасности промышленного предприятия : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук. - Екатеринбург, 2002. - 34 с.
11. Судоплатов А.П. Безопасность предпринимательской деятельности / А.П. Судопла-тов, С.В. Лекареп. - М. : Изд-во "ОЛМА-ПРЕСС", 2001. - 312 с.
12. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия. - К. : Изд-во "Эльга", "Ника-Центр", 2004. - 784 с.
Петрина О.Б. Предпосылки формирования и содержание экономической безопасности предприятия
Проанализированы существующие подходы к трактовке понятия "экономическая безопасность предприятия"; подана авторская трактовка этого понятия, изложено виденье автора сути проблемы экономической безопасности и угроз экономической безопасности предприятия. Установлено, что сущность понятия "экономическая безопасность предприятия" определяет не процесс борьбы с явлениями, определенными как угрозы, а обеспечение достижения цели предприятием путем поддержки режима его нормального функционирования.
Petryna O.B. Pre-conditions forming and maintenance of economic security of enterprise
It has been analyzed the existing approaches of the interpretation of the definition "Economic Security of the Enterprise"; it has been given the authorship of this interpretati-
on and it has been shown the point of view of the author on the problems of the enterprise's economic security and it's threats. It is set that essence of concept "economic security of enterprise" determines the not process of fight against the phenomena, certain as threats, but providing of achievement of purpose by an enterprise by support of the mode of him normal functioning. Essence of concept "economic security of enterprise" determines the not process of fight against the phenomena, certain as threats, but providing of achievement of purpose by an enterprise by support of the mode of him normal functioning.
YflK 310.101.541 Acnip. M.I. nupu1 - HbeiecbKuu HY iM. Ieam ®paHm
EBO^TO^H AHTHU,HK^I4HOÏ nO^ITHKH ^EP^ABH B PO3BHHEHHX PHHKOBHX EKOHOMIKAX
np0CTe:eH0 eB0.ro^ro $icKa.bH0ï Ta M0HeTapH0ï no.iTHKH 3raag:yBaHHfl 3mïh gmoBoï aKTHBHOcri b XX - non. XXI ct. BHflB.eHO, ^o 3Mrna crpaTeriïï arn^HK.mHH0ï no^ÏTHKH gep:aBH BH3HanaeTbca eKOHOMiHHHMH yMOBaMH Ta po3bhtkom eK0H0MiHH0ï Te-opiï. Y phhkobhx eKOHOMiHHHx CHCTeMax cnocrepiraeTbca TeHgeH^a go BigMOBH Big aK-thbhoï gHCKpe^ÏÏHoï no.iTHKH Ta npHHHATra neBHHx npaBH., ^o o6Me:yroTb gianbHicrb ^HTpa.bHHx GaHKiB Ta ypagiB. BcraHOB.eHO, ^o eB0.ro^a M0HeTapH0ï i $icKa.bH0ï no-.îthkh 3raag:yBaHHfl eKOHOMiHHHx 3MiH npoHm.a neBHi eTanH Big nigxogy HeBTpynaHHa gep:aBH b eKoHoMiKy go aKTHBHoï gHCKpe^ÏÏHoï no.iTHKH, a ni3Hime - go BH3HaneHHa neBHHx npaBH., ^o oÔMe:yroTb gm.bHicrb ^HTpa.bHHx GaHKiB Ta ypagiB.
K^mhobî e.iOBa: 3mîhh gi.OBOi aKTHBHOCTi, MoHeTapHa i $icKa.bHa am^HK.iHHa nomTHKa.
phhkoboï eKoHoMÎHHoï CHCTeMH xapaKTepHi цнкпiнm K0.HBaHHa 3a-ra.bH0ï eKoHoMÎHHoï aKTHBHOCTi, rn,o 3a3BHHafi HeraTHBHO Bigo6pa:aroTbca Ha goGpoGyTi Hace.eHHa. ToMy aKTya.bHHM nHTaHHaM eK0H0MiHH0ï Teopiï e MaKpo-eKOHOMiHHa no.iTHKa gep:aBH, cnpaMOBaHa Ha 3raag:yBaHHA цнкmнннx ko.h-BaHb b eKOHOM^i Ta npoTHgiro ïx HeraTHBHHM co^anbHHM Hac.igKaM. Y cynac-hîh eKOHOMinmfi Teopiï TOHaTbca 6e3nepepBHi geGaTH rn,ogo go^.bHoeri Ta e^eK-thbhoctî 3acTOcyBaHHa pî3HHx BHgîB Ta îHCTpyMemiB am^HKmHHoï no.iTHKH gep:aBH Ta ïx K00pgHHa^ï. np0CTe:HM0 eB0.ro^ro MaKp0eK0H0MiHH0ï nomTH-KH 3r^ag:yBaHHa eKOHOMiHHHx KO.HBaHb y p03BHHeHHX PHHKOBHX eKOHOMîHHHX CHCTeMax y XX - non. XXI ct.
YnpogoB: XX ct. y np0MHC.0B0 po3BHHeHHx KpaïHax gep:aBHî gîanî Ha pi3HHx îctophhhhx eTanax BiggaBa.H Grnbmy nepeBary ogHHM aGo îHmHM ^.am Ta îHCTpyMeHTaM pery.roBaHHa eKOHOMîKH. npH цbомy 3MîHa CTpaTerîï MaKpo-eK0H0MiHH0ï no.îTHKH BH3Hana.aca He .Hme eKOHOMiHHHMH yMOBaMH, a.e h eBO-.ro^ero eK0H0MîHH0ï Teopîï. TaK, Ha nonaTKy XX ct. b eKOHOMinmfi Hay^ Ta no-.îth^ Gî.bm0CTî np0MHC.0B0 po3BHHeHHx KpaïH goMîHyBaB nîgxîg HeoKnacHKiB, Bîgn0BîgH0 go aKoro gia phhkobhx MexaHi3MiB M0:e aBTOMaTHHHO BigH0B.roBa-th piBHOBary eK0H0MiHH0ï CHCTeMH.
npoTe nic.a Be.HKoï genpeciï 1929-1931 pp. cepeg yneHHx Ta gep:aBHHx gi^HÎB 3anaHyBa.a igea npo HeoôxigmcTb aKTHBHoro BTpynaHHa ypagy b eKOHO-MiKy 3 MeToro pery.roBaHHa K0.HBaHb oGcary внро6ннцтвa, 6e3po6iiTfl Ta îh-BignoBigHO go KeHHciaHCbKoï eK0H0MiHH0ï goKTpHHH, rn,o CTa.a nony-
1 HayK. KepîBHHK: gоц. I.B. rpaÔHHCbKa, KaHg. eKOH. HayK - ^bBiBCbKHH HY îm. iBaHa ®paHKa
216
36ipHHK HayKOBO-TexHi^HHx npauh
