CC BY
12
охоплюе наий знания у вим1р1 щлоУ земноУ кули що формуе почуття вщповщаль-ност! за стан природ» у глобальному вигшрь
Для усвщомлення значения ¡нформацп в сучасних умовах доцшьно оцши-ти, як розглядають р!зн1 науки саме поняття "¡нформацп". Зокрема:
• у техшчних науках шформашя подасться, як "сукуптсть певних вщомостей, да-них, як! передаються людьми усно (у форм! мовлсння), письмово (у випшш тексту, таблиц!, малюнкт, креслень, умовних позначок) або ¡ншим чином (наприклад, за допомогою звукових або св1тлових сигнагпв, електричних 1 нервових ¡мпульав, перепад1в тиску або температури);
• у природничому розумшш шформащя сприймасться "як енергетичний слабкий вплив, який надходить в органом, як закодоване повщомлення про можлиност! неодноразових сильних пплишв на нього з боку шших оргашзм1в або чинникш се-редовища та викликае його вщповщну реакщю";
• в економщ1 ¡нформащя розумкзься як вхщш даж, як! переробляються для плану-ваиня вихцших параметр1в;
• у фиюсофп та соцюлогн шформац!я визначаеться: як форма управлшня у системах, здатних самостшно розвиватися; як вщображення, яке може передаватися. об'еднуватися, розгювсюджуватися; як споЫб функцшнування сусшльства.
Як бачимо, погляди на ¡нформащю та п значения вщр1зняються запежно в1д суб'ективноУ мотивацп та об'ективних цшей в1дпов!дних дослщжень. Причому ця вщмшшсть може коливатися в1д незначних суджень до абсолютно протилеж-них насшдмв використання одшеУ \ т1еУ ж ¡нформацп. Еколопчш катастрофи останшх десятир1ч, 1 зокрема в УкраУш, доводять необхщшсть розвитку економжи природокористування на таких принципах, як! дозволять оптим1зувати використання та трактування еколопчноУ ¡нформацп р!зними споживачами. Мова йде про тих, хто працюе на кшцевий економ1чний результат, що вщображаеться у ство-ренш валового продукту, та про тих, як1 працюють над збереженням та вщнов-ленням природних ресурав 1 Ух систем
Лггература
1. Назарук М.М. Основи екологп та сошоекологи. Навчальний гюабник. - Льв1в: Афина, 2000.-255 с.
2. Сннякевич 1.М. Економжа природокорнстування - Кшв, 1996. - 156 с.
УДК338.2 (477) Acnip. 1.П. Опуфрик1 - УкрДЛТУ
П1ДХОДИ ЩОДО РЕАЛ13АЦП 1ННОВАЦ1ЙНИХ 1ДЕЙ В ЕКОНОМ1Ц1
Сьогодш знания с головним фактором скомомрпюго розвитку. Показано, яким чином ¡де!, ппотези перетворити у створення ново! конкурентоспроможно! продукцн. Осно-вними складовими шповащйного типу розвитку е: hobi знания i технологи, фшанси, менеджмент. Також показано роль шдприемництва у реалпацп нових щей.
I.P. Onufryk - USUFWT Approaches for realization of innovation ideas in economy
Today the main factor of economic development is knowledge. This article reveals that how the ideas, hypotheses to transform into creation of new competitiveness production. There
' наук. Kepi вник проф. Ю.Ю. Туниця, д.е.н. - УкрДЛТУ___
260 Збфннк науково-техшчннх праць
Науковий líicinik, 2001, вип. 11.4
are approaches of innovation development type new knowledge and technologies, finances, management. It is shown a entrepreneurship role in realization of new ideas.
Проблема практичного використання ¡нтелектуального потенщалу сусшльст-ва Bwirpae провщну роль у забезпеченш економ!чного благополучия. Для розв'язан-ня даного питания спробуемо якюно oui нити результата наукових розробок.
1снують ушверсальш i дуже npocri критерм оцшки якосп ¡нтелектуальних pecypciB. А саме, яюсть фундаментальних дослщжень визначаеться м1жнародним науковим сшвтовариством, а яюсть прикладних розробок - ïx споживачами, ринком. 1де'1, ппотези, принципи, концепци, Teopiï, не визнаш науковим сшвтоварист-вом, забуваються та зникають з науковсн сфери. Hobí методи, винаходи, конструк-цп, технологи, що не мають перспективи впровадження i комерцшного застосуван-ня, вщносяться CKopime до сфери науково'1 фантастики. I якщо проЫяти через сито таких критерпв результати дослщжень та розробок, то ïx залишиться дуже мало.
Якраз у цьому зосереджений реапьний потенщал, шанс на оновлення i роз-виток, отже, bíh повинен стати сферою прюритетного ¡нвестування. 1ншими словами, потр1бно розвивати лише tí фундаментальш доашдження, hkí вщобража-ються на свгговш карт1 знань, i ми змушеш швестувати лише tí прикладш розроб-ки, як1 ведуть до впровадження нових товар1в i послуг, до створення нових ринюв, сприяють тим самим конкурентноздатносл та економ1чному росту. Все, що не вщпов1дае цим критер1ям, повинно вщшти, звшьняючи ресурси для нового, висо-кояюсного, конкурентноздатного. Для досягнення цього необх1дно ¡ндивщуальш 3fli6HOCT¡ громадян об'еднати у колективний розум, в ¡нструменти вироблення ко-лективних р]шень та колективш дп, hkí сприяють економ1чному росту i полт1ч-Н1Й стабшьноеп.
Зараз спробуемо видшити ochobhí шдходи щодо ¡нноващйного розвитку, як1 б дали змогу глибше проанагйзувати окреслену проблему [1J.
Hobí знания, hobí технологи. Кшець XX ст. вщзначився ¡стотним змен-шенням кшькосп природних pecypciB. Водночас людство зумшо винайти прин-ципово hobí ресурси великого значения людсью, ¡нформацшш i технолопчш ресурси. Bci вони безпосередньо пов'язаш з розвитком науки i виробництва, розпо-всюдженням та використанням знань i технологш.
Нове знания i передова технолопя перестають бути монопол1ею розвину-тих кра'ш. Вони швидко розповсюджуються. 1х кошювання, покращення i використання стае не менш важливим, шж винахщ. Вщбуваеться стр1мка замша пращ знаниями i розвиток людини стае найважлив1шою умовою прогресу. Саме тому основною сферою накопичення все бшьше i бшьше стае людськгш капитал, який займатиме одне з провщних мюць у cbítobíh конкурентнш 6opotb6i.
Не останне Micue у даному npoueci вид1ляеться ¡нформаци. 1нформащйне сусшльство вщкривае безл!ч р1зномаштних можливостей для нових тишв д1яль-hoctí, як для окремих oci6, так i для ффм у сфер! торпвл1, транспорту, ocbíth, охорони, здоров'я, культури i т. д.
В зв'язку з цим особливу увагу варто звертати на творчий потенщал людини, на створення конкурентоспроможноТ високоефективноТ ресурсозбер1гаючо'Г ekohomíkn ¡нноващйного типу на ochobí переважаючого розвитку та розповсю-дження нових знань.
Кко|шм|к~а, илнмукаини i yii|)¡i»jiiniiH в jiicuuii|>»5iiii4()My kiimiijiokcí 261
Фшанси. Технолопчний прогрес, формування економ1ки, що базуеться на знаниях I технолопях, неможливо здшснювати без ¡нвестицш у дослщження 1 розробки. Варто звернути увагу на те, що вибф джерела фшансування е довол1 складною проблемою. Це пов'язано з тривалим термшом окупносп, значним ри-зиком та великими витратами на еташ освоения. Але просте збтьшення обсяпв фшансування не завжди дозволяе досягти бажаного усшху, а 61л ыш витрати на досл1дження та розробки не завжди означають краще. Больше результате досль джень та розробок не веде до автоматичного збшьшення усшшиих шновацш. Таким чином, проблема полягае не тшьки у вщсутност! фшансових засобш, а також \ в умшш заставити ш засоби працювати. Потр^бш мехашзми, як1 здатш залучати швестицп у дослщження та розробки 1 одночасно забезпечити 1х високу сошаль-но-економшну ефектившсть. 31 сторони держави шдтримка може бути у вигляд1 податкових шльг, державних гарантш, страхування ¡нвестицш, створення венчур-но-швестицшних фоцщв, тощо.
У зв'язку з цим варто цЫеспрямоваио формувати швестицшну привабли-в'ють держави, подолати дпочий затратний мехашзм I заставити ефективно працювати наявш фшансов1 ресурси, одночасно стимулюючи спрямування ¡нвестицш до ¡нновацш.
Менеджмент. Будь-яю ¡де1 можуть залишитися лише ¡деями нав1ть при наявносп фшансових ресуршв ! досконалих мехашзм1в ¡нвестування. Для швид-кого перетворення знань у високояюсш дешев1 товари потр1бна енерпя менеджменту, яка спрямовуе думки 1 ресурси туди, де вони дають найкращий результат. У даному випадку термш менеджмент набувае зовсш ¡ншого зм1сту, що вимагае вщшти вщ традицшного Його тлумачення.
Суть новоТ управлшськоТ фиюсофп полягае у тому, що головш передумови усшху вишукуються не всередиш системи, а поза нею, в и здатносл пристосову-ватися до змш зовшшнього середовища, в умшш вчасно розшзнати загрози для свого ¡снування, не упустити шдприемницьк! можливост1, як1 виникли у середо-вищк Тим самим, змши I оновлення лежать в основ1 менеджменту. Якщо змшю-ються зовшшш умови, то змшюються цЫ 1 стратепя менеджменту, вщповщно змшюються 1 конкретш методи управлшня. Саме тому, найбшьш досконал1 системи управлшня характеризуються: простотою, гнучкютю, адаптившстю, ор1ен-тащею на споживача, внсококвашфшованим персоналом. Але головне - це здат-шсть конкурувати на ринках. Конкурентоспроможшсть ж у сучаснш ринковш економ1щ забезпечуеться ¡нновацжним шдприемництвом. Отже, управлшня сферою знань 1 технологш повинно бути оргашзовано так, щоб воно породжувало якомога бшыие можливостей для усшшних ¡нновацш, було основою зародження 1 стимулювання ¡нноващйного пщприемництва - руиня сучасшн економжи [1].
Пщпрнемництво як процес включае чотири стадп:
• пошук новоУ ¡де! 1 п ошнка;
• складання б1знес-плаиу;
• пошук необхщних ресуршв;
• управления створеним шдприемством.
Особливо важпиве значения для ¡нноващйного шдприемництва набувае саме перша стад1я - пошук новоУ ¡деУ |2|.
Для глибшого вивчення ¡нновацшних ¡дей заслуговуе уваги класиф1кащя Пп-ера Дракера, в я кого видЬено с1м джерел ¡нноващйних ¡дей |3|. А саме:
262 Зв1рннк науково-техшчних праць
Науковий вниик, 2001, вип. 11.4
• несподшана под1я, якою може буги меспо/пнании устх, неспод1вана невдача;
• не конкурентоспроможшсть - нев1дпов1д1псть м1ж реалынстю такою, якою вона с
насправд1,1 и вщображенням у поглядах 1 оцшках людей;
• змши потреб виробничого процесу;
• змши у структур! галуз1 чи ринку;
• демографшш змши;
• змши у сприйнятп 1 у щншсних установках;
• нов! знания.
На думку П. Дракера, систематичний ¡нновацШний процес полягае у щле-спрямованому 1 оргашзованому пошуку змш 1 у систематичному анагш1 цих змш як джерела сощальних та економ1чних перетворень.
Тепер з'ясуемо, що ж представляе собою ¡нноващйний шдприемець. Це специф!чний тип б1знесмена, який виступае об'сднуючою ланкою м!ж новаторами - авторами оригинального науково-прикладного продукту - I сусшльством, зокрема, сферами виробництва та споживання. Кр1м загальноприйнятих (таланту, кругозору, уяви, здатнос™ до дшового ризику), такий шдприемець повинен володгги своерщною формою передбачення житгездатнослз конкретного науково-приклад-ного продукту, який лише передбачаеться освоТти, як правило - у вигляд1 образу, ¡деТ або у кращому випадку концептгуальноУ модел!. Маеться на уваз! передбачення в умовах пщвищеноУ невизначеностк
Розглянемо процес прийняття ¡нновацшного ршеиия. Його основою е ¡н-новащйний задум. Вш формуеться талантом, причому не стшьки пщ впливом по-питу 1 економ!чноУ кон'юнктури1, скигьки пщ впливом специф!чних компоненте штуУтивного прогнозування, потен шального портфелю перспективних розробок, ям потрапляють у поле зору шдприемця, \ способ1в просування нововведения на ринок |4].
Пщприемець систематизуе науково-прикладш розробки, взаемодточи з новаторами 1 формуючи ¡нновацшний портфель, оцшюе можлив1 шляхи реал1заци та життездатшсть кожно!' перспективно! розробки за допомогою вщповщних критерП'в. В результат! 1 виникае образ того самого проекту, при якому ¡дея потенцшного нововведения через декшька рок1в перетвориться у привабливий для споживач!в продукт.
Щоб оч!куваний прибуток перетворився у реальний б1знесмен повинен враховувати ! 17 обставину, що лише менша частина капггаловкладень йде на трансформащю ¡деУ у концепщю 1 створення дослщних вз1рц1в. А бшьшу Ух час-тину необхщно витратити, щоб вивести розробку на ринок для комерцшного ви-користання, тому повинна бути змодельована активна стратепя маркетингу для просування майбутнього продукту на ринок.
1нноващйний задум 1 стратепя маркетингу служать ключовими аргументами на користь конкретного проекту. Зв1сно, безпосередньо перед прийняттям р1шення про початок фшансування шдприемщ не в1ддають повну перевагу штуУ-Ц11, а здшсиюють (для зменшення ризиюв) бшьш детапьну перев1рку його житте-здатност!, але вже ¡з залученням незапежних спещалют1в-анал!тиюв. Отже, на сьогодшшнш день потр1бно ч1тко усвщомлювати те, що конкурентоспроможшсть держави - це ГУ здатшсть генерувати ! швидко засвоювати ¡нноваци. Необхщним
1 Г1оки новашя, наприклад техшчна, 1 коицепцп перетвориться у комерцшний продукт, вона пройде шлях в!л 3 до 10 ]|<Ж|В залежно в|Д ржия п науково-прикладно1 складпосл Практика свщчить, що чмша кон'юнктури I по-
питу за той час важко передбачуваж._
Екоиом|кл, плануиашш I управлишм в лковиробннчому комплекс! 263
чинником при цьому вистуиае налагодження д1евого мехашзму В1д зародження ще! до и втшення, який вимагае прояву ¡нщштивносп на стику науково-пошу-ковоТ д1яльносп та шдприемництва.
Для усшшноУ побудови ланцюга "щея — розробка - виробннцтво - ринок" у npoueci ¡нновацшно! д1яльност1 важливо:
• забезпечити сприйнятливкггь суб'пспв до пшовашй та швсстищй;
• "вивести" потенцшних ¡нвестор1в на дшсно конкурентоспроможний ¡нновацшний
проект.
1нновацшний процес повинен стати об'ектом планування та управлшня. Кожна ¡нноващя повинна у кшцевому результат досягнути певного техшчного, економЬного чи сощального ефекту. При цьому важливо ¡нтегрувати Bei складов! ¡нноващйного мехашзму в едину систему, здатну не лише поглинати ресурси, апе i видавати кшцевий конкурентоспроможний продукт.
Лггература
1.А.Г. Кусрасв. Интеллект народа и образ жизни/ Internet www.linkexchange.ni/cgi-bin/.-
1999.
2. Понятнн и принципы инновационной депсльносш// Вопросы развития Крыма. Приложение/ Выпуск 12. Материалы научно-практической конференции "Инновационный путь развития государств с переходной экономикой". - Симферополь. — 1999.
3. Дракср II. Управление, нацеленное на результат/ Пер. с англ. - М: Технологическая школа бизнеса. - 1993. - 192 с.
4. Формирование списка задач, решаемых менеджером инновационного предприятия/ Ивановский региональный центр информатизации высшей школы/ Internet http:// mibif.indi.ni/proflest/innrncncs/2/part4.htni. - 2000._
УДК684.0108.091 Acnip. А.В. Шлапак-УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЗЕЛЕНОГО БУД1ВНИЦТВА В Л1САХ 1 РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ЗОНАХ
Подана скололчна та економ^чна характеристика факторам, яю формують crifiKi екосистемн, та факторам, яKi ix руйнують. Висвгглено формування нового напрямку в озе-лененш та iiaMi4cni ocnoBiti задач! i перспектива розвитку.
Post-graduate А. V. Shlapak - USUI WT Ecological-cost efficiency laying out of parks in the forest and recreational zone
In the article there is the ecological and economic characteristic factors which organize stable ecological systems and factors which destroy theirs. Formation of the new direction in garden planting new goals and development perspectives are proposed.
Jlic — нацюнальне багатство кра'жи. Саме йому придшяють велику увагу при створеныi навколо MicT i великих промислових центр!в зелених масив1в, рек-реацшних зон. Люи зелених зон покращують саштарно-ппешчш умови mict, е м1сцями вщпочинку населения. У мютах створюють парки, боташчш сади, рекре-ашйш зони, сквери, озеленяють вулиш та житло.
PieeHb зеленого буд1вництва у населених пунктах залежить вщ кшькост1 деревних, кущових та грунтопокривних роелнн. Вони створюють елемент геогра-фшного ландшафту, впливають одне на одне, на зайнятий ними npocTip, на навко-лишню територ1ю i прилепн шари атмосфери. Так, коли навколо м1ста чи селища
26 4 36ipniiK мяукопо тгжн 1 чнitх праць
