CC BY
16
КИРШ К, АНДРУШК1В Б.
державного сектору в таких сферах як оптова та роздпб-на торпвля, торпвля транспортними засобами, послуги з ремонту (2,9 %), фгаансова ;уяльшсть (6,2 %.), освгга (7,2 %), будовництво (8,9 %) [12].
Для ыокращення функщонування державного сектора необхщно, перш за все, огпишзувати його обсяги виходячи з М1ркувань економ1чно1доцшьноси, створити цшсну систему управлшня державною власнютю, сфор-мувати доевий мехашзм контролю за дояльшстю об'екта з державною участю, запровадити конкурсний вщб1р управлшських кадав, встановити ix персональну вщпо-вадалыпсть за результат робота державних шдприемств.
ЛПтература
1. Створення фюкального простору для економ1чно-го зростання. Огляд державних фшансш Украши / Документ CBiTosoro банку.— 14 вересня 2006 р.— 178 с,
2. Статистичний щор1чник Украши за 2006 рк/ За ред. О.Г. Осауленка. Державний комитет статистики Ук-райш.— К., 2007.- 640 с.
3. Звгг про страхову д1яльшсть Фонду сощального страхування вщ нещасних випадюв на виробництш та ирофесШних захворювань Украши, стан охорони пращ в народному господарств!, сощальний захист потерт-лих на виробництв1, використання страхових кошлв у 2006 рощ // Урядовий кур'ер.— 2007.- № 45.- С. 22.
4. 1нформащя про виконання бюджету Фонду сощального страхування з тимчасово! втрати нрацездатносп за 2006 pis// Урядовий кур'ер - 2007 - № 64,- С. 14.
5. Звгг про дояльшсть та виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного сощального страху-
вання Украши на випадок безробггтя у 2006 рощ // Урядовий кур'ер.- 2007,- № 107.- С. 14.
6. Зв1т про виконання бюджету Пенмйного фонду Украши у 2006 рощ// Урядовий кур'ер.— 2007.— № 65.- С. 21.
7. Висновок щодо виконання Державного бюджету Украши за I твр1ччя 2007 р. Щдготовлений Департаментом з питань фшанасовох та бюджетно! политики i зат-верджений постановою Колей! Рахунково!' палата Ук-рални вщ 28.08.2007 р. № 21-4.- Кигв, 2007,- Вип. 17.
8. Довщка про державний i гарантований державою борг Украши станом на 29.02.2008 р. та станом на 28.02.2007 р.: Мшютерство фшансп» Украши. Департамент державного боргу.
9. Запозичення мушципалпетт. 13.03.2008 р. Мцпстерство фшанс1в Украши. Департамент державного боргу. Доступний з: http://www.minfin.gov.ua/
10. Фшансовий стан мкт 2006.1 квартал 2007 / Асо-щащя мют Украши та громад. Асощацш фшансист1В Украши.- К., 2007,- 219 с.
11. Державний сектор економпси: перезавантаження // Урядовий кур'ер,- 2008.- № 48.- С. 6.
12. Питома вага державного сектора к економшд за 9 мюящв 2007 року: Мшютерство економ1ки Украши. Вщцш мониторингу ефективносп управлшня державною власнютю.— 112 с.
13. Дивщенди держави — де вони? Прес-служба Ра-хунково1 палати. Розглянуто Колепею Рахунково! палата 11.03.2008р.-96 с.
14. Государственный сектор и приватизация. Доступний з: http: //anticrisis-a. narod. ru/gossektor. Htm
H. Кирич
канд. екон. наук
Б. Андрушюв
д-р екон. наук, академик AETI Украши,
м. Тернопшь
ВДОСКОНАЛЕННЯ ШНОВАЩЙИО* Д1ЯЛБНОСТ1 ШДПРИ6МСТВ ЗЕРНОПЕРЕРОБНО? ПРОМИСЛОВОСТ1
Постановка проблеми. Пщвищення ефективност1 сучасних переробних пщприемств та забезпечення кон-курентноздатносп а продукцп Грунтуеться в основному на нових ршеннях у галуз1 техшки 1 технологи, а також на застосуванш нових оргатзащйних форм 1 еко-нолйчних методов господарювання, як1 використовують на р1зних стад1ях циклу «наука-виробництво» 1 реал1зу-ють вщповщш ланки управлшня на р1вш шдприемств, об'еднань, наукових 1 проектних оргашзащй. Нрийнят-тя 1 реал1защя таких рпиень 1 е змютом шновацйних процешв як! на даний час для зернопереробних шдприемств, яких лише в ДАК «Х;дб Украши» нарахо-вуеться понад 80 виробничих структур б надзвичайно актуальними.
Анал1з останн!х дослщжень. Гнноващйному розвиг-ку шдприемств присвячено немало наукових праць.
Серед них пращ вчених економ1спв та практиюв П. Ха-рдва, Т. Мостенсько!, I. Бойка, М. Пархомця, Б, Авдруш-юва, I. Щербака, К. 1оненко, I. Волошин, I, Бутирсько! та багато шших. Необхщно вЦрначти, що вченими ана-л1зуеться ¡нновацшний процес на загальнодержавному р1вш, в той же час недостатньо дослщженими залиша-ються питания шноващйного процесу на р1вш шдприемств зернопереробнох галуз!.
Постановка завдання. Метою дано! статп е вивчен-ня шноващйно'{ д^яльностч зернопереробних шдприемств ДАК «Хгпб Украши» та створення передумов щодо розробки та впровадження галузево! шноващйно! сис-теми (Г/С).
Результата. Як вщомо, успппний розвиток будь-якого пдариемства пов'язаний з р1шенням в першу чергу проблем шдвищення його конкурентоздатност1, а саме:
50
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УКРА1НИ Ф
КИРИЧ К, АИДРУШШ Б.
— полшшення ЯК1СНОГО стану сировинно! бази;
— розширення виробничо! сфери д1яльност1;
— скорочення витрат на вЫх ланках виробничого процесу.
Ршення цих проблем взаемопов'язаие з шноващйною д1яльшстю тдприемства. Пад шновацШ-ними процесами слад розумта сукупшсть безперервно здйснюваиих у простор! та час1 яысно нових, прогре-сивних змш. В економштй лггератур! [2; 7; 8] щ змши пов'язують з процесами впровадження «ново!техшки». Шд поняттям «нова техшка» пропонуеться розумгги вперше реал13оваш результата наукових дослщжень 1 прикладних розробок, яи м!стять впровадження вина-ход1в та шших науково-техшчних досягнень, нових або вдосконалених технолопчних процес!в виробництва, знарядь 1 предмета пращ, яю забезпечують при !х ви-користанш на век р1внях управлшня пщвищення тех-тко-економ!чних показгашв виробництва, або вщн-шення сощальних та ¡нших завдань його розвитку. Отже, при формуванш понятийного анарату, можна сказати, що результатом шноващйних процеив е не лише техшчне оновления, а 1 вдосконалення оргашзацп даяльносп та управлшня процесами виробництва 1 пращ, а впровадження у господарсъку практику може-мо трактувати як нововведения.
За сво1М характером шновацШю процеси (нововведения) в зернопереробшй промисловост1 дшяться на техшчш, оргашзащйш та сощально-економ!чш Техшчш нововведения охоплюють процеси освоения випуску нових вщцв продукцп (вироб1в, нових знарядь чи предмета пращ), а також процеси впровадження нових чи вдосконалення дпочих технолопчних процеыв виробництва.
В свою чергу, оргашзащйш нововведения охоплюють процеси впровадження нових форм 1 метсдав оргашзацп науково! 1 виробничо! д1яот>ност1 трудових колек-тив1в, таких як: нов1 метода 1 форми оргашзацп виробництва у век виробничих гадроздалах тдприемства; нов1 оргашзащйш структури управлшня науковою 1 вироб-ничою дшльшетю тдприемства; нов! форми 1 метода оргашзацп пращ на пщприемств1
Сощально-економ1чн1 нововведения охоплюють процеси актив1заци людського фактора, а також процеси щодо вдосконалення економ1чних метод1в управлшня наукою 1 виробництвом шляхом: шдготовки 1 пщвищення квал!ф!кацп кадаив, морального стимулювання !х творчого ставлення до пращ 1 т. д.
Вище наведене дозволяе нам запропонувати схему югасифкацпта взаемозв'язк1в пшоващйних процеав на зернопереробних пщприемствах (рис. 1).
Усшшне проведения шноващйно! д1яльносп зерно-переробними пщприемствами передбачае розробку шноващйно! полпти в складд стратег« стабшьного !х розвитку. Беручи до уваги той факт, що шновацп — це важ;гиве джерело шдвищення конкурентоспроможносп, означену класифкацпо варто взяти до уваги при роз-робщ конкурентно!' стратеги переробного пщприемства.
Справда, конкурентна спроможшсть промислово! продукцй передових краш евггу базуеться на застосуванш сучасних наукоемних технологи, досконалш структур! й оргашзацп виробництва та рацюнальному розмнценш продукгивних сил з врахуванням ресурсно! бази.
1нновацШн1 процеси
/-- , ■■ *
ТехШчШ -- ОргаШзацШШ у * Соц1ально-економЫШ
^71/:
7 /С
а,
о" ч
а 55 |
I
•9.
71¿—71
:7]
I §
Рис. 1, КпасифЫацы та взаемозв'язок ЫновацШних процеав на переробних пщприемствах
Основний чинник росту обсяпв виробництва й конкурентоспроможносп продукцп евггово! економ!-ки — шноваци, що сприймаються виробниками як зас1б збшылення прибутку та завоювання ринку [8].
1нноващя е процесом, спрямоваиим на створення матер1альних благ, виробництво, розвиток та ягасне вдосконалення нових видав вироб!в, технологий, нових оргашзащйних форм тощо.
Вщповщно до Закону Укра!'ни «Про тноващйну д1яльшсть», шновацн — це новоствореш, або вдосконалеш конкурентоспроможю технологи, продукцы або послуги, а також оргашзащйно-техшчш виробшга, адмшютративш, комерщйга та или ршення, що ктотно полшшують структуру 1 яисть виробництва, або сощально! сфери.
У переробшй промисловосп та 1 в умовах ДАК. «Хл1б Украши» бш>ш актуальними е технолопчш ¡нно-ващ! яких загалом подшяють на два види:
— продуктов! — характеризуються розробкою 1 впровадженням як технолопчно нових, I так 1 значно вдосконалених вз1рщв продукци;
— процесов1 — характеризуються впровадженням нових, або значно вдосконалених методав виробництва (змша технолопчного устаткуваиня, або оргашзащя виробництва, а також обох одночасно).
1нновацШною вважаеться продукЦ1Я, яка була вперше впроваджена, зазнала ютотних технолопчних змш, або вдосконалена протягом рстанюх трьох роив. Защкав-лешеть в шновац1ях зумовлена том, що обсяги збуту й доходи зростають власие на тих зернопереробних пщприемствах, як1 займаються шноващйною дшльшетю.
До прюритетних напрямив !нноващйного розвитку пвдприемств зернопереробно! промисловосп належать:
— розробка б1отехнолопчних процес1в поглиблено'х' переробки зерна та виробництво на його основ! широкого спектра конкурентоспроможних продукпв;
— створення нових еиерго- та ресурсозберцаючих технолопй ¡з залученням джерел вторинних ресурс!в сировини та енери!, в тому числ! завдяки використан-ню вщход!в виробництва;
®.2008/№1
51
КИРИЧН., АНДРУШШ Б.
— створення принципово нових технолопчних прочее ¿в та виготовлення еколопчно безпечних вироб1в, роз-ширення асортименту продукта масового споживання;
— штенсифжащя технолопчних процеыв, завдяки використанню комплексних; ушверсальних та шших мехашзм1в та препарате.
— розробка експрес-методик створення сучасних приладав з програмним забезпеченням експрес-контро-лю безпечносп та якостп продовольчо! сировини допо-м!жних матер1ал1в та харчових продукив;
— впровадження у контекст! вступу Украши до СОТ м1жнародних систем управлшня яюстю 1 безпечшетю продукцп;
— збшыпення випуску фасовано! та готово! до вживания продукцп ¡з застосуванням сучасних впчизняних гаропакувалытах матер1ал1в.
Для досягнення поставлено! мети та реад1заци стра-тепчних напрямюв пропонуемо створити цшену галу-зеву шновацшну систему (Г1С) адаптовану до ДАК «Хл1б Украши».
Як вщомо, Нацюнальна шновацШна система — це сукупшсть взаемозалежних оргашзащй (структур), зай-нятих виробництвом та комерщйною реал1защею нау-кових знань г технологий у межах нащоналы-шх еконо-м1чних систем (цр1бш та велию компанй, ушверситети, лабораторп, технопарки та шкубатори): шша, не мент важлива частина ШС — комплекси шетитуйв правового, фшансового й социального напрямыв, яю забезпе-чують взаемодт наукових 1 пщприемницьких структур, враховуючи нацюнальш традищ! та репоналып куль-турш особливосп.
В сучасних умовах шноващйного розвитку харчо-во! промисловосп, засобами державно! полшпеи ц реа-л1зацп може виступити ПС, яка здатна забезпечити тюний взаемозв'язок М1Ж уйма сторонами суспшьного житгя, оргашчне включения до не! шноващйних чин-ниюв. Складовою шиовацшно! системи пщприемств ДАК «Хшб Украши» може бути система, загальна схема функциовання яко! представлено на рис. 2.
До основних чинниюв, що негативно впливають на шноващйний розвиток зернопереробних пщприемств, на нашу думку, слад ваднести: низький ршень бюджетного фшансування науково-дослщних г дослщно-конст-рукгорських робк, що передують шноващям; вщеутнють мехашзшв надання шльг промисловим шдприемствам, що впроваджують шновацн; вщеутнють галузево! про-грами державно! шноващйно! политики, недосконалють диочих економ1чних мехашзм1в, 1 спещал130ваних кре-дитних установ, спрямованих на забезпечення переходу на ¿нноващйну модель розвитку; недостатшй р1вень комерщал1зацп результата наукових дослщжень; вщсутн!сть галузевого шноващйного фонду для фшансування науково-дослщних 1 дослщно-конструкторських робгг; податок на чистий прибуток зернопереробних пщприемств 1ише.
Створення 1 впровадження шноващйного продукту передбачае ряд еташв, рис. 3. Незважаючи на гради-щйно високий науковий потенщал, в УкраЫ неефек-тивно дое взаемозв'язок дааука-техшка-виробництва» через вщеталють сучасного технолопчного та виробни-чого потенщалу промисловосй. Як стверджуе С. ОлМ-ник, проблеми розвитку шновацшного процесу в про-
Рис. 2. Загальна схема функцЬнування Г1С в умовах ДАК «Хл1б Украши» [5]
мисловосп спричинеш рядом вищезгаданих факгор1в [6, с. 4-7]. В умовах ДАК «Хл1б Украши» визначення на-прям1в розвитку та розробка прюритета гальмуеться в першу чергу через високий р1вень державно! невизна-ченос-п в економ1чшй полпищ, непередбачуваиосп й не прогнозованост1 у стратепчному розвитку. Свповий доевщ пщтверджуе, що навпъ у розвинених кра'шах щ невизначеносп мипм1зуються задопомогою заходав державно! \ регуляторно! политики, спрямовано! на пщтрим-ку шноващй. Держава, мае стати безпосередшм проводником шноващйно-швестицШного розвитку, замов-ником 1 оргашзатором дослщжень та розробок у перс-пективних галузях науково-техшчного розвитку.
Слзд зазначити, що для створення виробництва шноващйного продукту необхщне належне фшансове забезпечення. Низький р1вень фшансування галузево! науки та шноващйних процешв, нар1вн1 з оргашзащй-ними факторами, ютотно гальмуе, перехщ зернопереробних пщприемств в т. ч. ДАК «Хл1б Украши» на шноващйний шлях розвитку.
Як вщомо, серед джерел ф1нансово-швестищйного забезпечення значне мюце займають кога га державного бюджету, фшансово-кредитно! сфери, власш копт пщприемств (75 %), дия залучення яких передбачаеться часткова компенсацш ставки кредитування цшьових про-екпв; довгострокове рефшансування банк1в, що креди-тують цiльoвi ¡нвестицшт проекги Нащональним банком Украши; тльги з оподаткування прибутку та спла'га ПДВ по операщях з продажу ¡нноващйно! продукцп [4].
У результата реал1заци основних засад розроблено! концепци функщонування ПС пщвищиться шноващйний р!вень ДАК «Хлаб Украши», вщбуватиметься вдос-коналення науково-техтчно! сфери, стимулювання
52
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УК15А1НИ Ф
КИРИЧН., АНДРУШК1В Б.
Рис. 3. Загалъна схема створення I впровадження тновацШного продукту [5]
шноващйно! активносп зернопереробних пщприемств та шетитущйне забезпечеиня стратеги !х розвитку. Кр1м того, будуть створеш матер!ально-техшчш передумови для штенсифкащ! економ1ки й пщвищення на щй основ! ефективносп розвитку всього агропромислового сектора Украши, зростуть надходження до бюджета ус!х р1вшв. Усе це мае сприяти активх-пй позици Украши в СОТ, забезпечити !й провщне мгсце на евгговому й ре-гюнальному продовольчих ринках.
Впровадження Г1С прискорить перехщ ДАК «Хшб Украхни» вщ ресурсовитратних до ресурсозбер1гаючих, наукоемких, високоефективних технолопй I дасть змогу:
— зменшити витрати енерги, пщвищити яысть продукций знизити й соб1варпсть I пщнести конкурентоспро-можшеть продукци на впчизняному й св!товому ринках;
— ращонально використовувати ва матер1альт складов! виробничого процесу, зменшити еколопчне наванта-ження мкщевосп, де розташоване пщприемство, завдяки утшпзаци вщходав сировини. Створите сприятлив! умови для техн!чного та технолопчного оновлення виробницт-ва, вдосконаленню оргашзащйних форм управления.
Заслуговуе на увагу впровадження методики визна-чення ефективносп проведения галузево! шноващйно! д!яльносп на зернопереробних шдприемствах. На нашу думку, до груп техн!чних новин ! нововведень, стосовно яких визначаються й оцшюються економ!чна та шли види ефективносп, необхщно вщнести створення, виробницт-во та використання нових, або модершзащя (пол!пшення експлуатащйних характеристик) !снуючих засоб!в пращ (машин, устаткування, бущвель, споруд, передавальних пристро'йв), предмета пращ (сировини, матер!ашв, пали-ва, енерги)! споживання (продукци безпосереднього за-доволення потреб населения), технолопчних процес!в, включаючи винаходи й рацюнал!заторсыа пропозицп.
бдиним узагальнюючим показником економ!чно! ефективност! будь-яко! групи техшчних нововведень служить економ!чний ефект, що характеризуе абсолют-ну величину перевищення вартюно! оцшки оч!куваних (фактичних) результата над сумарними витратами ре-сурс!в за певний розрахунковий перюд. Залежно вщ кола вирппуваних завдань величину прогнозованого еконо-м!чного ефекту можна обчислювати в однШ ¡з двох форм — народногосподарсыай (загальний ефект за умов використання нововведень)! внутршньогосподарський (ефект, одержуваний окремо розробником, виробником ! споживачем техшчних новин, або нововведень).
Внутршньогосподарський економ!чний ефект дасть змогу оцпповати ефектившеть певних техшчних новин ! нововведень з огляду на ринков! економ!чш штереси окремих науково-дослщних (проектно-консгрукторських) оргашзащй, щцприемств-продуценпв! пщприемста-спо-живач!в. Перша форма економ!чного ефекту як оцшний показник використовуеться на стад!ях обгрунтування дощльносп розробки та наступно! реал1зацц нових техшчних ршгень ! вибору. найлшшого вар!аита таких, а друга—у проще« реал!заци новин (нововведень), коли вже вщом1 цши на нову науково-техн!чну продукщю та обся-ги й виробництва. Незважаючи на вщмшносп м!ж двома формами виразу економ!чного ефекту Ет способи ххньо-го обчислення е щентичними, вони визначаються як р!зниця мЬк результатами (продукщею, роботою, послу-гами у вартюшй ощнщ)! витратами на досягненкя таких за певний розрахунковий перюд т, тобто
Ет=Ра-Вт,грн.
де Рт — вартгсна ощнка результата вщ здШснення за-ход!в НТП за розрахунковий перюд, грн; Вт — варпена ощнка витрат на здайснення техшчних нововведень за цей же перюд, 1рн. [2, с. 218-219].
Висновок. Таким чином, вдосконалення. шноващйно! д1яльносп пщприемств зернопереробно! промисло-восп можливе при умов! надежно! державно! шдарим-ки та створенш сприятливих умов для впровадження Г1С, яка б базувалася в основному на продуктових ! процесових технолопчних шновац!ях, оейльки вони створюють базу для оновлення вшх виробничо-госпо-дарських процес!в, а це в свою чергу сприятиме конку-рентоспроможност! пщприемств, стабшьного !х розвитку, а вщ так сталого розвитку суспшьства.
Лггература
1. Бутирська I. Основш проблеми шноващйно! мо-дел1 розвитку економжи Украши // Галицький екожшч-ний вкшик.- 2007.- № 2.- С. 11-15.
2. Бойчик 1.М. Економ!ка пщприемств: Навчальний помбник.— К.: Атжа, 2004,- С. 213-220.
3. Волошин I. Облж шновацшних процес!в, направ-лених на розвиток текстильного виробництва // 1алиць-кий економ!чний вюник.- 2007,- № 2,- С. 128-133.
4. Гоненко К. Особливосп формування пгоестищйно-шноващйно! полггаки регюнального комерщйного банку // Схщ.— 2007.- № 3 - С. 42-45.
ф 2008/№1
53
КЛЕШЕ О.В.
5, Кирич Н.Б. В1д стабшзацп суспшьного виробнидт-ва — до сталого розвитку суспшьства: Монография.— Тернопшь: 1ДТУ, 2003.- 203 с.
6. ОлШник С., Шматкова Г., Маринченко П., Бутнк О. 1нноващйт прюритети галуз1 // Харчова промис-ловють — 2006,— Ni 5,— С. 4-7.
7. XapiB U.C., Ащфуцшв Б.М., Кирич Н.Б. Економжа тдприемств.— Тернопшь: Економ1чна думка, 2000.— 442 с.
8. Щербак I.A. Державне регулюваиня шноващйного розвитку трудового потенщалу ьпжнародних транспортних КОрИДОр1в Украши// BicIIHK OKOHOMi4HOÏ науки Украши,- 2007,- № 1.- С. 171-174.
О.В. Клетн
м. MapiynoAb
ПЕРСПЕКТИВИ 1ННОВАЦ1ЙНО-1НВЕСТИЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ
шдприемств ДОНБАСУ
Проблема економ!чного зростаиня, як в po3piai територн', нацюнального господарства, так и на piBHi ок-ремого пщпрйемства, таено иов'язана з наявшетю ре-cypciB для розвитку, Найважлившим джерелом еконо-Mi4Horo зростання е швестицп. бвропейський виб1р Украши i, вщповщно, необхщнють iii штеграцп у висо-котехнолопчне конкуренте середовище зумовили необхщнють формування шноващйнох моделх розвитку, в якш головним джерелом тривалого економхчного зростання е науков1 придбання та ххне технолопчне засто-сування, яке дасть можливють пщвищити конкуренто-спроможнють економки краши взагал1, а також економки регюну, мюта та окремого пщпрйемства.
Р1зним теоретико-методолопчним аспектам швес-тидШних процеаю, пшоващйно-швестицШного розвитку як на piBHi пщприемств, так i на piBHi репону, крахни присвячено пращ багатьох дослщниюв: А. Мерзляка, I. Сергеева, О. Удалих, 10. Федорчука [1-4]. В той же час недостатньо розкритими та дискусШними залишаються до цього часу питания пошуку джерел фшансування шновацШного розвитку та вщтворення основного кат-талу вшгизняних промислових тдприемств.
У зв'язку з цим метою робота е анализ проблем i перспектив гановащйно-швестищйного розвитку промислових пщприемств у великому промисловому peri-OHi (на прикладх пщприемств м. Донецька i Донецько'х областа) та розробка на цьому грунта пропозищй щодо удосконалення управлшня швестгадйними та вщтворю-вальними процесами.
Термш «швестицп» походить вщ латинського слова «invest», що означав вкладати. У загальноприйнятому трактуванш швестицп — це вкладання коштав в основ-ний кахптал з ; метою отримання прибугку.
Економ1чну природу швестицш зумовлено законо-м!рностями процесу розширеного вщтворення. Бона по-лягае у використант додатковох часткисуспшьного продукту, нацюнального доходу для збиашення кшькоста та якоста елементав продуктивных сил суспшьства.
Закон Украши «Про швестицхйну д1яльнють» вщ 18 вересня 1991 р. дае визначення ¡нвестищй як грошових, майнових, штелектуальних цпшостей, хцо вкладаються в об'екти тдприемницько'1 та шших вщцв д1яльност1 з метою отримання прибутку чи досягнення сощального ефекту.
У першому випадку швестици розглядаються як зас1б збшьшення кашталу, а у шшому — як зааб надан-ня сощальних послуг, яга у кшцевому рахунку сприяга-муть coцiaльнo-cкoнoмiчнoмy розвитку суспшьства.
Закон Украхни «Про оподаткування прибутку пщприемств» [5] визначае швестицш як господарську операнда, яка передбачае првдбання основних фондов, нематер1альних акгавш, корпоративних прав I цшних папер1в в обман на кошти або майно.
1нвестищйна дхяльтсть — це послщовна, цшеспря-мована д1яльшсть, що полшае в кашталхзаци об'ектав вдасиоста, у формуванш га використанш швестищйних ресурав, регулюванш процеав швестування 1 м1жнарод-нох'о руху швестищй та швестицшних товар1в, створеххш вщповщного швестищйного юпмату 1 мае на мета отримання прибугку або певного сощального ефекту. Вона е найбшып потужною формою реал1зацп економ1чних штереыв.
Так, законодавство Украши визначае ¡нвестищйну даяльшеть якпослщовну, щяссирямовану яльтсть, що полягае в каттал1зацп об'ектав власноста, у формуванш та використанш швестицгйних ресурс1в, регулюванш процес1в 1нвестування 1 мгжнародного руху швестицгй та швестищйних товархв, створеню вщповхдного швес-тицхйного кл1мату, яка мае на мета отримання прибутку або певного сощального ефекту.
Реал1защя шноващйно'х стратепх економ1чного зро-сташм потребуе прискореного розвитку високотехноло-пчних виробництв, спроможних виробляти наукоемну продукцпо з високою доданою варпстю, формування ек-спортного потенщалу цих виробництв, пщвищення тех-нолопчного р1вня пщприемств завдяки прогресивним ветчизняним 1 евгговим науково-техгйчним досягненням.
Для того, щоб постайно обновляти склад основних фощцв, пщвищувати питому вагу активно'х частини основних фонд ¡в, полшшувати використання основних фонд1в, необхщно: по-нерше, забезпечити своечасне запровадження в д1ю \ повне освоения знову введених у дш основних фощцв I виробничих потужностей. Подруге, необхщно постайне пщвищення техшчного р1вня виробництва на баз1 впровадження ново! техх-шеи [ технологи, для того, щоб витрата на ц1 цш1 в розрахунку на одинищо продуктивноста, застосовуваного устаткуван-ня чи 1ншого корисного ефекту, знижувалися. При цьо-
54
ВIСНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРА1НИ Ф
