CC BY
15
ГарантШний (страховий) запас стаорюеться з метою попередження насладив вщ можливих перебо1в у поста-чанш через порушення умов поставок або затри мки вантазку в процеш транспортування, а також при змЫ постачальником термпив вщвантаженмя в межах, що допускаються особливими умовами поставки або договором. Норма страхового запасу встановлюеться в межах 50 % вщ поточного запасу. В окремих випадках норма оборотних коцтв по страховому запасу деяких вщцв матер1ал1в може бути збшыпена понад 50 % вщ норми поточного запасу (зимовий запас).
Величина сезонного запасу встановлюеться за да-ними про фактичш умови поставок 1 потреби в матерь алах [10, с. 180].
На основ1 норм оборотних коптв, розрахованих по елементах— технолопчному, поточному, страховому, сезонному запасам, визначають норматив по видах, гру-пах 1 в вдпому по сировиш й матер1алам.
Норматив допом!жних матер!ал1в обчислюеться шляхом множення норми на величину одноденних вит-рат по кошторису на виробництво в пл'анованому перь ода (кварталО- Норми (у днях) по видах (групах) допо-м1жних матер1ал1в розраховують у такому ж порядку, як 1 по основних матер1алах.
Норматив запаош палива встановлюеться по видах палива (кр1м газу), використовуваного як для техноло-пчних цшей, так 1 для господарських потреб пщприем-ства. Величина нормативу по щй стагп визначаеться аналоично методу розрахунку нормативу запаолв сйро-вини й основних матер!ал1в.
Сукупний норматив виробничих запас1в пщприем-ства на плановий рнс визначають шляхом шдсумовуван-ня век ранше встановлених норма-пшв по кожшй стагп нормованих оборотних кошт у грошовому вираженш. Виходячи ¡з загально1 потреби шдприемства в оборотних коштах розраховують прирют (зменшення)^ нормативу оборотних кошт у плановому рощ в порхвнянт з1 звеним роком у виглад р1знищ м1ж нормативами на инець 1 на початок планового року. Щ дат використо-вують при складанш финансового плану пщприемства.
Висновки. На закшчення треба помгагга який би метод управлшня запасами не обрало пщприемство, icnyioTb мш1мальш вимоги, щоб дана система могла б забезпечити можливють реал1зувати pi3Hi методи плану-вання 3anaciB. Okpím того, ix виконання, як правило, вщразу ж безпосередньо позначаеться на зменшент BapTocii доставки й зниженш витрат на зберпання за-naciB. Hi вимоги стосуються налагодокення необхщно! лопстики операщй, а також постановки управлшського обл1ку.
Литература
1. Пестрецова О. Управление запасами как процесс получение прибыли// Справочник экономиста,— 2007.-№2,-С. 50-51.
2. Семенов ГА., Ткаченко A.M. Организация управления активами предприятия и их источниками: Монография.— Запорожье: ЗГИА, 2004.— 342 с.
3. Слшачук О. Управлшня запасами // Справочник экономиста,- 2006,- № б,- С. 73—76.
4. Зайцев H.JI. Экономика промышленного предприятия: Учебное пособие.— М.: ИНФРА-М, 1996.— 284 с.
5.1иповий порядок визначення норм запашв товар-но-матер1альних ценностей. Розроблено Мшштерством екоиом1ки Укра'ши та мппстерством фшансив Украши,— 1993.-- № 63(170).- 314 с.
6. Методические рекомевдации о порядке определения нормативов собственных оборотных средств. Выпущены Государственным Комитетом Промышленной Политики Украины.— 2000.— 212 с.
7. Примак Т.О. Ёкономжа пщприемства: Навч. по-cí6hhk.— 2-ге вид., стер,— К.: Bfcap, 2002.— 176 с.
8. Менеджмент: Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. / Дитер Борман, Людмила Воронина, Рудольф Федерман.— Гамбург: S + W. Steuer-und Wirtscbaftsverlag, 1992,— 906 с.
9. Николайчук В.Е. Заготовительная и производственная логистика.— СПб.: Питер, 2001.— 160 с.
10. Зайцев H.JI. Экономика промышленного предприятия,- М.: ИНФРА-М, 1998.- 336 с.
О. Кириленко
м. Тернопкь
АКТУАЛЕН! ПРОБЛЕМИ МОДЕРН13АЦИ ДЕРЖАВНИХ Ф1НАНСЮ УКРАШИ
Ефектившсть функцюнування економ1чнох систе-ми значною м1рою залежить вщ стану державних фшашлв. Практика управлшня фшансовою системою Укра'ши, яка склалася на сьогодш, не вщповщае завдан-ням, що стоять перед крахною, а саме: не сприяе ство-ренню сприятливих умов для сталого економ1чного зро-стання та переходу до шновацШно-швестищйного роз-виису, не повною м1рою забезпечуе дотримання сощаль-них прюритепв реал1заци фшансово! политики.
Змши, яю вщбувалися останюми роками у сфер1 державних фшанс1в, носили головним чином ешзодич-ний 1 фрагментарний харакгер, торкалися окремих вузь-
коспещагпзованих аспекте складно!' \ багатогранно! системи державного управлшня. Процес вдосконален-ня податково!, бюджетно!, пенсШно!, митно! систем та шших складових державних фтанехв як правило був спрямований суто на виршення тих проблем, яю на-громадилися в окремих ланках фшансово! системи I не торкався покращення ус1е1 системи державного госпо-дарювання. Все це зумовило виникнення окремих нега-тивних тенденщй та системних проблем в державному сектор1 еконотки та державних фшансах.
Перш за все спостерпаеться негативна тенденцш стабшьного зростання обсяпв державного споживання.
Так, якщо у 2000 р. бюджет розширеного уряду Украши становив 34,7 % ВВП [1], то у 2006 р. вш досяг р!вня 44,2 %'. Приблизыо в таких же вщносних пропорщях формуються бюджети розширених урядов у таких роз-вииутих европейських кра'шах як Норвепя, Люксембург, Шмеччина, Грецш, Португалш. Бшып глибокого аналь зу потребують питания ращонального використания тих значних фшансових ресурс1в, як1 акумулюе держава з метою надання сусшльних благ. Як засвщчуе практика, поспйно зростаюч} державш видатки в нахшй кра!ш на жаль не супроводжуються бшьш повним 1 якюним за-доволенням юнуючих державних 1 громадських потреб. Цьому також не сприяе переважання у склад1 державних витрат фшансування поточного споживання (близь-ко 90 %). За I швр1ччя 2007 р. частка каштальних ви-датюв з державного бюджету Украши становила 2,9 %; не набагато краща ситуацш на р1вш мюцевих бюджета — 4,5 % [7]. Таи низыа показники показують, що основна частина, каштальних видатив проводиться у друпй половит року, що вщзначаеться на повнот та якосп !х здгйснення.
Незначш каштальш видатки обмежують здШснен-ня швестишйно1 та шновацшно! ;цяльносл вщповщно до сучасних потреб економ1ки, не сприяють розвитку матер1ально-техшчно! бази, а, отже практично унемож-ливлюють збшьшення перелшу та покращення якосп сусшльних послуг,
Недосконалим е продес нланування каштальних видатюв бюджету ¡з-за йога неузгодженосп з планами сощально-економ1чного розвитку кра'ши та окремих адмшютративно-територ1альних одиниць, не врахуван-ня визначених прюритепв сусшльного розвитку. Усклад-нюе науково обгрунтоване капшьне бюджетування вщсутшсть повно!1нформацп про стан основних фондов державно! та комунально! власноси, неровинупсть се-редньострокового бюджетного планування, обмежене застосування конкурсних процедур вщбору швестищй-них проектов 1 незалежно! оцшки ефективноеп швести-цШних проекта.
Майже половина кошта державного бюджету Украши 1 близько 3/4 кош-пв мюцевих бюджета спрямо-вуеться на задоволення сощальних потреб. Загальне збшьшення державних видатыв, про яке було сказано рашше, вщбувалося 1 вщбуваеться головним чином за рахунок збшьшення сощальних ввдатюв. Поряд !з цим систему сощального захисту 1 сощального забезпечення населения Укра'йп не можна вважати ефективною 1 такою, що вщповщае тим завданням, як! стоять перед нею в умовах формування ринкового 1 сощально-ор1ентова-ного суспшьства.
Система сощальних шльг для населения розгалуже-на неадекватно наявним державним ресурсам, гром1зд-ка, непрозора 1 загалом неефективна. Пшьгами корис-туються приблизно 1/4 населения Украши. 1з-за недо-сконало! системи фшансування пшьг (надання !х не безпосередньо населению, а операторам, яи надають певш послуги) и загальний обсяг практично неможли-во визначити. Причому, якщо б задеклароваш пшьги населению надавались Ь дотриманням законодавства, то к загальну вартють навпъ важко було би уявити.
1 Розраховано за даними [2; 3; 4; 5; 6].
Зростання державного споживання супроводжуеть-ся збшьшенням державно! заборгованосп. Так, якщо у 1998 р. державиий та гарантований державою борг становив 49,4 млрд. грн., то станом на 29.02.2008 р. вш досяг 90,1 млрд, грн. Лише за 2007 р. риний темп приросту державного боргу склав 13,3 %. Нерацюнальною е структура державного боргу, за яко! 79,5 % державного прямого 1 гарантованого боргу формуеться за рахунок зовшшшх запозичень 1 лише 20,5 % — за рахунок внутршюх позик [8], що свщчить про певш труднощ! у розмпценш позик всередиш кра'ши, а, отже, про' недо-в1ру населения до державних 1 мунщипальних цшних папер1в.
Головним позичальником на ринку запозичень ви-ступае держава, незважаючи на певне пожвавлення практики мюцевих запозичень. Заборгованють оргашв мюцевого самоврядування поки що не справляе знач-лого впливу на формування сукупного державного боргу, як зовшшнього, так 1 внутркпнього. За 2007 р. загаль-на сума емггованих мюцевих гхозик в Украип склала понад 3500 млн. грн, що становить лише бшя 4 % суми державного прямого та гарантованого боргу [9].
Вщповщно до зростаючих державних потреб вщбуваеться подалыиа цешрал1зацш бюджетно! системи крайни всупереч схваленому на державному р1вш курсу на децентрашзаццо державних фшанав (табл. 1). В даний час у Державному бюджет! Украши зосереджуеться по-над 3/4 доход1в \ близько 60 % видатюв бюджетно! системи, у мюцевих бюджетах вщповщно трохи бшьше шж 20 % дохода 1 40 % видатюв.
Таблица 1
Структура зведеного бюджету УкраЬш2, %
Роки
1993 2004 2005 2006
Доходи:
Державиий бюджет 52,1 74,9 77,6 76,8
Мюцев! бкэджети 47,9 25,1 22,4 23,2
Видатки:
Державиий бюджет 60,6 : 62,1 58,9 58,8
М1сцев1 бкщжети 39,4 37,9 41,1 4.1 Л
Одним з першочергових завдань у сфер! державних фшанав, що потребують виршення, е проведения де-централ!зацп бюджстНо! системи. Основною метою бюджетно! деценграл!заци повинно бути покращення якосп суспшьних послуг, яю надаються громадянам за рахунок кошт державного та м1сцевих бюджет. Причому вщпо-вщальтсть за надання таких послуг несуть загальнодер-жавш або м!сцев! органи влади. За сво!м змхстом бюджета децентрал1защя представляв передачу повнова-жень, функцШ ! компетентное^ вщ центрального уряду до оргашв мюцевого самоврядування, що супроводжуеть-ся передачею вщповщних ф1нансових ресурс1В.
Практичне втшення бюджетно! децеитрал1заци, як пщтверджуе доевщ розвинутих краш, означав, що органи мюцевого самоврядування набувають бшьшо! вщпо-вщальност1 1 в !х розпорядження надходить бшьше кошта. Що стосуеться розподалу владних повноважень, то слщ вщзначити, що в УкраМ впродовж рок1в неза-лежносп вщбуваеться передача частини функщй \ зав-дань вщ центрального — на мюцевий р!вень. Все бшьше
гСкладеио на основ! [9, с. 8].
® 2008/№1
47
питань мюцевого житгя органи мюцевого самоврадуван-ня змутен! вирнпувати власними силами. Але не завж-ди таке розширення перелису функщй I завдань мюцевих владних структур супроводжуеться передачею ш адекватних державних фшансових ресуршв.
В результата виникла 1 неухильно заглиблюеться су-перечшсть м!ж обсягами дохода, яю зосереджуються на р1вш мюцевих бюджета, як основного джерела коштав оргашв мюцевого самоврядування, 1 обсягами видатюв, яю, звдно дпочого законодавства, повинш фшансувати-ся з цих бюджета. Якщо у 1993 р. у мюцевих бюджетах бупо зосереджено 47,9 % доходов зведеного бюджету, то у 2006 р. ця частка зменшилась до 23,2 %. Поряд з цим протяшм даного перюду частка ввдатыв мюцевих бюджета у зведеному бюджет не тльки не зменшилася, а вщбулося в зростання з 39,4 % у 1993 р. до 41,2 % у 2006 р.
Як вцдно з1 структура доходних джерел мюцевих бюджетв (табл. 2), одшею з загрозливих тенденщй е посилення залежност цих бюджета вщ фшансово! до-помоги з центру, що також суперечить принципам бюд-жетно1 децешрал1зацц. Питома вага трансферте у су-купних доходах мюцевих бюджета Украши неухильно збшьшуеться (з 29,2 % у 2001 р. до 47,5 % у 2006 р.), а подагков1 доходи — зменшуються; незначними е непо-датков1 джерела 1 доходи вщ операщй з кашталом. Щор1чщ темпи приросту обсяпв трансферта з державного бюджету мюцевим бюджетам значно вштереджають темпи приросту дохода мюцевих бюджете, зменшуеть-ся частка доход!в мюцевих бюджет1в у ВВП.
'Габлиця 2
Структура доходних джерел мюцевих бюджете Укра!ни3 (%)
Групи доход!в Роки:
2001 2003 2005 2006
Податков1 надходження 59,3 54,2 43,9 40,8
Неподатков! надходження 8,3 •7,2 6,6 6,3
Доходи вщ операц1й з кашталом 0,5 2,9 3,9 3,5
Ц1Льов1 фонди 2,7 1,5 2,1 1,9
Офидйш трансфорти 29,2 34,2 43,5 47,5
Усього 100 100 100 100
Дночий порядок розмежування доход!в \ видапав м!ж бюджетами р1зних р1вшв 1 вид!в зумовлюе р1зний ступшь IX дотащйно1 залежноеп. Найбшьшого е частка м1жбюджетних трансферте в доходах районних бюджета (у 2006. р. — 84,4 %), бшыл тж иаполовину дота-цШними.е сшьсью бюджета (55,4 %), бшьше шж трети-на доход|в бюджету Автономно! Республжи Крим, об-ласних бюджетв, бюджетв мют республ!канського та обласного значения, мют Киева та Севастополя фор-муеться за рахунок трансферов.
Таким чином основш проблема у бюджетшй систем!, що потребую» комплексного подходу щодо IX ви-ршення та проведения вщповщних системних змш, полягають у наступному:
— достатньо висока стушнь централ1зацп бюджет-них ресурс1в, що перешкоджае проведению децешраль заци суспшьних фшанав;
— ор1ентацш бюджетних видатыв переважно на споживання, а не на розвиток, гшертрофована сощаль-
3 Складено на основ! даиих Державного казначейства Украши.
на спрямованють бюджетв, яка сиричишое шфлящй-ний таек на економ1ку 1 не стимулюе пщприемницьку даяльшсть;
— низький абсолютний 1 вщносний р1вень кашталь-них видатюв з мюцевих бюджетв, що суперечить обра-ному курсу на формування швестицшно-шноващйно! модел! розвитку кра'ши;
— слабка дохщна база та висока трансфертна за-лежшсть мюцевих бюджетв, яка не вщповщае потребам формування фшансово самодостатнього мюцевого самоврядування;
— вщсутнють ефективних стимул1в до збшыпення дохода державного та мюцевих бюджетв, а також д1евих мехашзм!в подолання репональних диспропорций сощ-ально-екожшчного розвитку адмшютративно-терито-р1альних одиниць;
— недосконалий порядок надання м1жбюджетних трансфертв мюцевим бюджетам з державного бюджету Украши, який зумовлюе неефективну политику фшан-сового вир1внювання;
— нерозвинутють демократичних принцитв функ-щонування бюджегно! системи та оргатзаци бюджетного процесу, серйозш порушення у сфер1 розподшу ! використання бюджетних кошта, вщсуттсть д1ево1 системи сустльного контролю за станом державних та мюцевих фшанав.
Для забезпечення проведения бюджетно! децентра-л1заци, на наш погляд, необхщио: провести подальше кардинальне змщнення дохщной бази мюцевого самоврядування; сформувати ефективний мехашзм стимулю-вання податкових зусиль територ1альних громад; вста-новити ддевий громадський котроль за рухом бюджетних ресурс1в; втшювати в бюджетну практику принци-пи публ1чност1 та прозорост.
Наявтсть системних недол1ив у сфер1 державних ф1нанс1в зумовили необхщшсть розробки урядом кон-цептуальних напрямюв комплексного реформування системи управл!ння державними фшансами, основни-ми завданнями якого визначено:
— застосування стратеичного планування 1 покра-щення середньострокового макроеконом!чного 1 бюджетного прогнозування як основи для досягнення ста-лого економ1чного зростання;
— удосконалення програмно-цшьового бюджету-вання та застосування його на р1вш мюцевих бюджетв з метою ефективного використання обмежених бюджетних ресурсов;
— удосконалення казначейского обслуговуваншх бюджет1в для оперативного управлшня бюджетними коштами, забезпечення дотримання бюджетного законодавства, спрощення казиачейського обслуговування м1сцевих бюджетв;
— модершзащя бухгалтерского обл1ку у сфер1 державного управлшня як обовУязково! передумови для проведения д1евого фюансового кошролю;
— реформування системи управлшня державним боргом з метою збаиансування бюджет1в уск ргвшв \ залучення необхщних ресурсе для розвитку економжи;
— реформування мюцевих бюджетв в напрямку забезпечення фшансово\' самодостатност 1 розвитку територ1альних громад, збшьшення перелшу та пщви-щення якост надания локальних суспшьних послуг;
— реформування системи державного внутршгаього фшансового контролю з метою покращення його орган-¡зацшно! структури та шдеищення результативносп;
— удосконалення та стабшзащя податково! та мит-hoï полггики для щцвищення фкжально! ефективносп податюв, пщтримки вггчизняних виробниюв i забезпе-чення штеграци краши у свггове сшвтовариство;
— удосконалення державного регулювання та забез-печення прозоросп ринку фшансових послуг, створен-ня наглядових структур i координащя дояльносп регу-люючих оргашв;
— проведения шститущйних змш, спрямованих на формування цшсно! i ефективно! системи управлшня державними фшансами;
— покращення шформацшно-анал1тично1' пщтримки функщональносп учасниюв системи управлшня державними фшансами вщповщно до сучасних вимог як вихщно! передумови для реал1зацп вироблено! стратеги' модершзащ! державних фшанс!в.
Ми вважаемо, що для досягнення перспективних цшей нам1чених реформ слщ, перш за все, пщготувати необхщну закоиодавчу базу; KpiM того — домагатися якомога noBHo'f реал1зацп поставлених завдань; проводите заплановаш заходи в р1зних сферах управлшня державними i мюцевими фшансами одночасно i в дос-татньо cracni строки, забезпечуючи при цьому ïx изаем-ну узгоджен!сть i взаемообумовлешсть. Доцшьним е також звернення до розроблених м1жнародних стандарт щодо ефективного управлшня суспшьними фшансами i застосування кращого зарубежного досвщу.
Одшею 1з скпадових державних фшанав е фшанси державних пщприемств. Державний сектор вггчизняно! економки е одним з наибольших у GBponi i охоплюе 4332 державних комерщйних щдприемства, 48 казешгах, 175 господарських товариств 3i 100-вщсотковою часткою дер-жави у статутному капиталь Окрш цього у 185 господарських товариствах державна участь складае вщ 50 % до 100 %, у 611 — менше 50 % [11]. Державний сектор Ук-раши традищйно демонструе менш ефективне викорис-тання виробничого потенщалу пор1вняно з суб'ектами господарювання шших форм власносп, про що свщчать юнцев1 результата його д1яльносп, яю мають тевденщю до попршення. Так, якщо у 2004 р. чистий прибуток державних пщприемств становив 2 млрд. грн, то у наступно-му рощ вш зменшився до 975 млн. грн, а 2006 р. було завершено si збитками у po3Mipi 987 млн. грн [11].
Масштабй вггчизняного державного сектора в еко-HOMini краши характеризують наступи даш: за 9 мгсящв 2007 р. пщприемствами щього сектора було вироблено 12,4 % обсяпв реал1зовано! продукцй', робгг та послуг; при цьому середньооблжова кшьюсть штатних пращв-ниюв на них складала 30,9 %; залишкова варпсть основ-них засоб1в та нематер1альних акпдав — 28,8 %; варпсть оборотних актюив — 15,7 %. В той же час питома вага таких суб'екпв господарювання в одержаному у народному господарстш чистому прибутку становила лише 3,5 % [12].
В результат! неефектавного управлшня об'ектами державно! власносп не виконуються заплановаш показ-ники надходжень до державного бюджету частини прибутку корпоратизованих, некорпоратизованих i казен-них пщприемств та дивщещцв господарських товариств,
нарахованих на акцп (частки, па!'), яю е у дерхяшШ власност!. У 2007 р. лише 3,6 % господарськихтоксиеш з державною участю сплачували дшиДенди, 65,7 жу-жавних пщприемств перераховували частину прг^п» до державного бюджету [13]. В дашй час 257 госпо^оа-ких товариств ¿з часткою держави у статутному каг в перебувають на тШ чи шшш стадй банкрутства [1Г
Розповсюджена низькорентабельна, а то 1 збипгв* д1яльн!сть державних пщприемств як в нашш краш5в а*. 1 за кордоном, пояснюеться особливостями господарювання у державному сектор^ що полягають у формувазз: кращих ! пшьгових умов, доступ! до бюджетних ресурсз. можливоста капитального фшансування за рахунок державних кошт, дуже часто — монопольному становищ багатьох пщприемств на ринку. Цши на продукцию ок-ремих державних пщприемств встановлюються нижче соб1вартосп в результат! полггичних м1ркувань. Кр1М того в склад державного сектора кожно! краши завжди присутга пщприемства-природш монополюти, для яких процес щноутворення мае свою специфшу. В зв'язку з цим державш щдприемства дуже рщко зазнають банкрутства, у випадках попршення йс фшансового стану як правило пщлягають приватизаци! змшюють свого влас-ника. Таким чином сутгевих ¡манентних спонукальних мотив1в для високоприбутково! д1яльносп суб'екг1в господарювання державного сектора в умовах конкурентно! економпси не так 1 багато.
Причинами незадовшьного стану фшанс!в державного сектора економ1ки е законодавча неврегульовашсть процесу упрашпшш корпоративними правами держави, значна кшьюсть суб'ек'ив управл1ння об'ектами Державно! власносп (близько 100), вщсутшсть прозорого ме-хатзму контролю державних виконавчих оргашв за доялыпстю господарських структур з часткою держави у статутному каштал!, недостатнш фаховий ргвень державних менеджер!в.
В европейських крашах найбшьш вщчутною е роль державного сектора в таких галузях як транспорт, зв'я-зок, енергетика, фшансов! послуги; поряд з цим значно менше державних пщприемств у сфер! виробництва, зокрема в обробнш промисловосп. Змшюеться сугаю-на природа державних шдприемста, якими не обов'яз-ково повинш бути виключно державно! власносп су-б'екти господарювання. Для набутгя статусу державного дуже часто достатньо близько 10-15 % учасп держави у статутному каппим пщприемства у зв'язку з роз-порошенюпо основно! частини акщонер1в. Все бшьшо-го розповсюдження на Заход1 набувають сгальт держав-но-приватн1 пщприемства як найбшьш конкурентосп-роможт та гнучи для нововведень [14].
Державний сектор Укра!йи знаходиться на стадн формування, процес приватизаци тривае ! тому галузе-ва структура державних пщприемств мае в даний час окрем1 суттев1 вщмшносп вщ т!е!, що склалася в розви-нутих европейських крашах з потужним приватним сектором ! тривалим досвщом приватизаци. Так, найб1ль-шою в Укра!ш е присутнють держави в таких видах еко-номгшо! д!яльносп як сшьське господарство, мислив-ство та люове господарство (51,9 %), транспорт та зв'я-зок (46,5 %), державне управшння (35,6 %), операцп з иерухомютю, здавання пщ найм та послуги юридичним особам (22,1 %). Одночасно найнижчою е питома вага
Ф 2008/№1
49
КИРШ К, АНДРУШК1В Б.
державного сектору в таких сферах як оптова та роздр!б-на торпвля, торпвля транспортними засобами, послуги з ремонту (2,9 %), фшансова ;уяльнють (6,2 %.), освгга (7,2 %), будавництво (8,9 %) [12].
Для ыокращення функщонуваиня державного сектора необхщно, перш за все, огшимзувати його обсяги виходячи з М1ркувань економ1чно!доцшьност1, створити цшсну систему управлшня державною власнютю, сфор-мувати доевий мехашзм контролю за даяльнютю об'екяв з державною участю, запровадити конкурсний вщб1р управлшських кадав, встановити ix персональну вщпо-ввдалыпсть за результат робота державних пщприемств.
ЛПтература
1. Створення фюкального простору для економ1чно-го зростання. Огляд державних фшансш Украши / Документ Св1тобого банку.— 14 вересня 2006 р.— 178 с,
2. Сштистичний щор1чник Украши за 2006 рк/ За ред. О.Г. Осауленка. Державний комитет статистики Украши— К., 2007.- 640 с.
3. Звгг про страхову д1яльнють Фонду сощального страхування вщ нещасиих випадюв на виробншщй та ирофесШних захворювань Украши, стан охорони пращ в народному господарств!, сощальний захист потерт-лих на виробництв1, використання страхових кошлв у 2006 рощ // Урядовий кур'ер.— 2007.- № 45.- С. 22.
4. 1нформащя про виконання бюджету Фонду сощального страхування з тимчасово! втрати нрацездатносп за 2006 piK// Урядовий кур'ер - 2007 - № 64,- С. 14.
5. Звгг про дояльшсть та виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного социального страху-
вашм Украши на випадок безробтя у 2006 рощ // Урядовий кур'ер.- 2007,- № 107.- С. 14.
6. Звй1 про виконання бюджету Пенмйного фонду Украши у 2006 рощ// Урядовий кур'ер.— 2007.— № 65.- С. 21.
7. Висновок щодо виконання Державного бюджету Украши за I твр1ччя 2007 р. Щдготовлений Департаментом з питань фшанасовох та бюджетно! политики i зат-верджений постановою Колей! Рахунково! палата Ук-ра!ни вщ 28.08.2007 р. № 21-4.- Кигв, 2007,- Вип. 17.
8. Довщка про державний i гарантований державою борг Украши станом на 29.02.2008 р. та станом на 28.02.2007 р.: Мшютерство фшансн» Украши. Департамент державного боргу.
9. Запозичення мушципаштетав. 13.03.2008 р. Мшютерство фшанс1в Украши. Департамент державного боргу. Доступний з: http://www.minfin.gov.ua/
10. Фшансовий стан мют 2006.1 квартал 2007 / Асо-щащя мют Украши та громад. Асощацш фшансиспв Украши.- К., 2007,- 219 с.
11. Державний сектор економЬси: перезавантаження // Урядовий кур'ер,- 2008.- № 48.- С. 6.
12. Питома вага державного сектора к економод за 9 мюящв 2007 року: Мшютерство економ1ки Украши. Вщцш мониторингу ефективносп управлшня державною власнютю.— 112 с.
13. Дивщенди держави — де вони? Прес-служба Рахунково! палати. Розглянуто Колепею Рахунково! палата 11.03.2008р.-96 с.
14. Государственный сектор и приватизация. Доступний з: http: //anticrisis-a. narod. ru/gossektor. Htm
H. Кирич
канд. екон. наук
Б. Андрушюв
д-р екон. наук, академик AETI Украши,
м. Тернопшь
ВДОСКОНАЛЕННЯ ШНОВАЩЙИО* Д1ЯЛБНОСТ1 ШДПРИ6МСТВ ЗЕРНОПЕРЕРОБНО! ПРОМИСЛОВОСТ1
Постановка проблеми. Пщвищення ефективност1 сучасних переробних пщприемств та забезпечення кон-курентноздатносп а продукцп 1рунтуеться в основному на нових ршеннях у галуз1 техшки 1 технологи, а також на застосуванш нових оргатзащйних форм 1 еко-ном1чних методов господарювання, як1 використовують на р1зних стад1ях циклу «наука-виробництво» 1 реал1зу-ють вщповщш ланки управлшня на р1вш пщприемств, об'еднань, наукових 1 проектних оргашзащй. Прийнят-тя 1 реал1защя таких рппень 1 е змютом шновацйних ироцешв якг на даний час для зернопереробних пщприемств, яких лише в ДАК «Хл1б Украши» нарахо-вуеться понад 80 виробничих структур е надзвичайно актуальними.
Анал1з останн!х дослщжень. Гнноващйному розвиг-ку щдприемств присвячено немало наукових праць.
Серед них пращ вчених економ1спв та практиюв П. Ха-рдва, Т. Мостенсько!, I. Бойка, М. Пархомця, Б, Ацяруш-юва, I. Щербака, К. 1оненко, I. Волошин, I. Бутирсько! та багато шших. Необхщно вЦрначти, що вченими ана-л1зуеться ¡нновацшний процес на загальнодержавному р1вш, в той же час недостатньо дослщженими залиша-ються питания шноващйного процесу на р1вш пщприемств зернопереробнох галуз!.
Постановка завдання. Метою дано! статп е вивчен-ня шноващйно! д^яльностч зернопереробних пщприемств ДАК «Хл1б Украши» та створення передумов щодо розробки та впровадження галузево! шноващйно! сис-теми (Г/С).
Результата. Як вщомо, успппний розвиток будь-якого гадприемства пов'язаний з ршенням в першу чергу проблем пщвшцення його конкурентоздатност1, а саме:
