CC BY
39
УДК 658.012
ПРОБЛЕМИ I НАПРЯМИ КОМЕРЦ1АЛ13АЦП НАУКОВИХ РОЗРОБОК ТА 1НН0ВАЦШН01Д1ЯЛБНОСТ1 В УКРА1Н1
Полякова О.М., к.е.н., доцент (УкрДУЗТ)
Стаття присвячеиа питаниям дослгбження проблем комерц ian i зацИ наукоеих ро зри бок та визначенню напрялив процесу комерц шлпац i i резул ь та пив наукоеих Оос.мджень. В pooomi проаналгзовано основю тенденцИрозвитку iнновацшноi Отльноат в УкраМ, розглянуто шляхи комерц1ал1зацП наукоеих розробок та форми взаемодИ' науки i бгзнесу. Визначено ос нов hi напрямки лроцесу комерцгалгзацИ'результатов наукоеих ОослЮжень.
Ключов'г слова: тновацп, комерщалЬащя наукоеих дослгджень, науковг оргатзаци, бЬнес-шкубатори, науково-технологгчт парки, тноващйно-промисловий кластер.
ПРОБЛЕМЫ И НАПРАВЛЕНИЯ КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ НАУЧНЫХ РАЗРАБОТОК И ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УКРАИНЕ
Полякова И. //., К.Э.Н., доцент (УкрГУЖТ)
Статья посвящена вопросам исследования проблем коммерциализации научных разработок и определению направлений процесса коммерциализации результатов научных исследований. В работе проанализированы основные тенденции развития инновационной деятельности в Украине, рассмотрены пути коммерциализации научных разработок и формы взашюдействия науки и бизнеса. Определены основные направления процесса коммерциализации результатов научных исследований.
Ключевые слова: инновации, коммерциализация научных исследований, научные организации, бизнес-инкубаторы, научно-технологические парки, инновационно-промышленный кластер.
PROBLEMS AND PROCESSES COMMERCIALIZATION OF SCIENTIFIC RESEARCH AND INNOVATION ACTIVITY IN UKRAINE
PoJyakova E.N., Candidate of Economics, associate professor (USU RT)
Article is devoted to research ofproblems of commercialization of scientific developments and identify processes of the commercialization of research results. It analyzes the main trends in the development of innovative activity in Ukraine. There is an ongoing process of expansion of business cooperation relations with academic organizations. Commercialization of scientific research has the effect of increasing the income of scientific research institutions of workers, as well as improving the financial situation of the organizations themselves.
The ways of commercialization of scientific research: the commercialization through the sale of intellectual property rights on an innovative product; commercialization through the sale of innovative products, in the production of which used the results of scientific research, integration of higher education, science and business. The main methods of commercialization of scientific developments are business incubators, science and technology parks, innovation and industrial clusters.
The basic directions of the process of commercialization of research results. Effective interaction of science and economy of the manufacturing sector will enable the company to quickly upgrade that will improve the level and quality of life through a balanced socio-economic system of innovation type.
© Полякова О М.
BicHHK економ1ки транспорту i промнсловосп № 54, 2016
Keynvords: innovation, commercialization of research, research institutions, business incubators, science and technology parks, innovation and industrial cluster.
Постановка проблеми та П зв'язки з науковими чи практичними заеданиями. Одним з головних чинник1в забезпечення конкурентоспроможносп як нашональноГ еконсжпки в глобальному конкурентному середовшщ на нацюнальному piвнl, так 1 окремих товаров иробнимв на конкретннх ринках стае здатшсть генеруватн \ впроваджувати досягнення ¡нтелектуального потенщалу. Виршення питань модершзацй промисловостк ново! iндycтpiaлiзaдii, забезпечення шновацшного розвитку, розумного зростання залежить В1д наявност1 наукових 1 техшчних розробок.
Сьогодш В1ТЧИЗНЯНа ПрОМИСЛОВ1СТЬ вимагае оновлення. На быьшосп шдприемств реального сектору економши д1ючими е виробництва 3-го та 4-го технолопчних укладт, а ртень зносу основних фондш вже давно досяг критично! меж1 та становить бшьше 80%. В той час, як в розвинених кражах промисловють функцюнуе на 5-му та 6-му технолопчному уклад1 [3]. Для економши Украши на сьогодн1 основними е низькoтexнoлoгiчнi та сировинш галузи частка наукоемно! та високотехнолопчно*! продукцп е незначною, тому економжа Украши визнана м1жнародними органтащями, зокрема Всесв1тнш еконокпчним форумом,
малопривабливою для швестицш та характеризуешься невисокою
конк\рентоспроможн1стю
У той же час украшсью наукови науково-осв1тш та науково-техшчш органпацн' проводять актуальн1 науков1 досл1дження та створюють перспективш науково-техшчш розробки. Хоча. як правило, закугпвлю вщносно нових технологш виробнич1 ком пани Украши здшснюють у компанш високорозвинених краш. Водночас, науково-дослщш роботи в Укра!ш фшансуються недостатньо як правило, лише за рахунок держзамовлень та державних програм, а бвнес-структури та виробничий сектор практично не приймають участ1 у фшансуванш наукових дослщжень та розробок на противагу розвиненим крашам.
Зважаючи на Ц1 причини, створення сприятливих умов для його реалтцй в сфер1 науково! 1 науково-технолопчно! д1яльносп.
забезпечення у використанш (комерщал1зацй) результатш вггчизняно1 1 св1тово1 науки у ВС1Х галузях нацюнально'1 е коном жи для задоволення сошальних, економ1чних, культурних та шших потреб стае одним п головних зав дань сучаено! економ1чно1 пол1тики держави на шляху шновацшного розвитку.
АналЬ останнЬс досл^джень / публгкацш та видыення нееиргшених части н загально! проблеми. Процес комер1Йал1зацп результате наукових дослщжень знаходиться в пол1 зору багатьох в1тчизняних та ■заруо1жних вчених. Зокрема. особливосп комерц1ал1зац11 шновацш у сучасних умовах аналвували Т.М. Богол1б, В Л. Дикань, I Ю. €горов, С М [лляшенко. А Б Крутик, Л В 1ллша. В В Нефедев. В I. Привалов, В. Семиноженко, Й. Шумпетер, М.В. Федоров, Е В Пешина, Н. Цибульов та багато шших [1, 3, 7, 9, 11, 13, 14]. Вчеш у сво1х роботах розкривають aктyaльнicть
наук0в0-техн1чн01 Д1ЯЛЬНОСТ1, Д0СЛ1ДЖУЮТЬ
проблеми ефективного впровадження результатш наукових розробок у р1зш галуз1 економжи, органтацшш. правовк ф шансов 1 аспекта комерщал1зацй результата наукових розробок 11х вплив на економ1чний розвиток 1
ШНОВацШНУ Д1ЯЛЬН1СТЬ краши.
Водночас необхщшсть подал ьшого вивчення окремих аспекпв комерщалгзацп результате наукових досл1джень викликана глибокими об'ективними причинами, обумовленими прискоренням темшв ЗМ1Н середовища ус1х вид1в д1яльносп.
Тому метою статпа е доел ¡д жен ня проблем, що гальмують впровадження наукових розробок у виробництво та визначення основних напрям1в процесу комер1Йал1зацп результат1в наукових дослщжень.
Виклад основного материалу. Тенденщ! розвитку шновацшно1 д1яльносп свичать про те, що в даний час йдуть паралельн1 процеси розширення
кооперацшних зв,язкiв бЬнесу з науковими орган1защями. Наукове сшвтовариство посту пово усв^омлюе, що Т1льки перетворен ня завершен их наукових роб1т у сфер1 нововведень в товар або технолопю
(кoмepцiaлiзaдiя) мае свснм наслщком збшьшення доход1в пращ в ни К1 в науково-дослщних у станов, а також пoлiпшeння фшансового становища самих цих оргашзацш.
Проте кнуе багато проблем, пов'язаних з цим питаниям По-перше. бтышеть наукових розробок знаходяться на початковому еташ, вони далем вцд завершения, не готов 1 до комерщаизацй. Подруге, проблематичним е взаемод1я науково! оргашзацп та регюну з метою стимулювання наукових розробок 1 активного маркетингу штелектуально!' власносп. По-трете, проблема полягае в тому, що в крайп фактично вщеутня 1нфраструктура комерщашзацй наукових розробок. Важливо також, що потен щал украшського ринку майже не використовуеться, а ¡нтелектуальна власнють е вщносно дешевою.
В У крайп науково-дослщним орган1зац1ям, крш держави, додатков1 гранти в нeвeликiй кшькосп для проведения наукових доЫджень та створення нових розробок I технологш надають також оргатзаци краж СС та США Але не зважаючи на це ще дос1 е актуальною в Украпн проблема оновлення науково-тexнiчнoí бази, яка застарша та вщпрацювала св1й ресурс. Це упов1льнюе не лише розвиток НДР I НДДКР, але й комерщалтщю 1нновац1Йних розробок [2].
В Украйй 1сторично склалася практика, коли шновацшна дшльн1сть велася в основному у великих державних установах. керованих за допомогою бюджетного фiнaнcyвaння 1 планування. До цього вс1 звикли 1 чекаюгь в1д держави ф1нансування та просування технологш Б1знес-структури та виробничий сектор практично не приймають учасп у фшансуванш наукових доашджень та розробок на противагу розвиненим крашам.
В шновацшно активних крашах на сьогодш сгпвв1дношення державних та недержавних джерел витрат на НДДКР тяж1е до 30:70. В Украпи за даними 2014 р. на шдприемницький сектор припадае 56,4% загальних витрат на виконання наукових та науково-техшчних робгт, на державний сектор - 37.8%. сектор вищо1 осв1ти - 5,8% [10].
Слщ зазначити, що бшышеть В1ТЧ изнян их вчених, ЗОКрема, ПОХИЛОГО вжу. 3 недовфою ставляться до бЬнесу, тому не реал1зують сво! розробки на комерцшнш
ocнoвi. Цей фактор частково пояснюегься м1гращею вчених, яка почалася 25-35 рок1в назад 1 сприяла вщтоку наукових кадр1в. прихильних до комерщал1зацй результата наукових дослижень [9]. Варто також враховувати. що ринок науково! продукцй в Украш1 -лльки зароджуеться, 1 проблема юнуе також \ в попит1 на нег Наукова продукщя повинна стати товаром 1 реавдовуватися на в1дпов1дному ринку, приносити прибуток 1 сприяти процесу каштал1зацй [7].
Таким чином, зараз проблеми розвитку наукових дослщжень 1 створення шновацшних технологий та розробок. комерщамзацп наукових дослщжень для економ1чного розвитку Украши важлив1 та вимагають терм ¡нов их ршень. Для вир1шення цих проблем 1 переходу е коном ¡км Украши на шновацшний шлях розвитку необхщш в першу чергу взаеморозумшня та консол1дац1я зусиль зацшавлених стор1н: державних шетитуцш Украши, бвнес структур, наукових оргашзацш для створення необхщно1 шфраструктури, забезпечення надежного фшансування наукових дослщжень { науково-техшчних розробок з одночасним налагодженням зв'язкт мiж б1знес-структурами, виробничим сектором 1 науково-дослщними орган1зац1ями та ушверситетами. Необхщним видаеться також вдосконалення ¡снуючого законодавства щодо мал их 1 середшх пщприемств. забезпечення охорони штелектуально! власностг
Отже. на сьогодш Украша волод1е достатньо високим науковим потенщалом. значним об'емом об'екгпв штелектуально'1 власносп, збер1гае значну кшьмсть високих технологш в авшцшнш та косм1чнш галузях. 1Т технологш, суднобудуванш I т.п., але мае значш проблеми з комерц1ал1зац1ею науково-техн1чних розробок 1 трансфером технологш практично у вс1х галузях економжи. Для виршення цих проблем необхщна консолщащя зусиль як державних шетитуцш, законодавщв так 1 представниюв ©¡знесово! та виробничо'1 сфери. ун1верситет1в 1 науково-дослщних оргашзацш.
Видщяють два основш шляхи комерфалгзацп наукових розробок:
- безпосередня комерщалтщя через передан ня (продаж) прав 1 нтел ектуаль но1 власносп на щ результати, як шновацшний продукт;
опосередкована комерщал1зац1я шляхом продажу шновашйно1 продукт! у виробництв1 як01 використан1 результата НДР.
Ще один шлях реалтци наукових розробок - штегращя вищо1 осв1ти, науки та б1знесу. Зростання ¡нтересу комерцшних шдприемств до наукомкггких продукта 1 технологш робить можливим комерцшне використання результатш наукових розробок наукових у станов, пщвищуе ймов!ршсть залучення капиталу комерцшних структур з метою створення власного виробництва. дозволяе реалвовувати науков! розробки, обслуговувати 61 знес-проекти. Формою оргашзацй* тако1 сшвпращ служать науково-технолопчн1 парки [5].
Найбшьше технопарк!в 1 под1бних 1м структур в США 1 Великобритани* (на них припадае понад 50% вах технопаркш свпу) Ця форма наукоемного б1знесу розвиваегься вже протягом 50 роыв [2]. Багатий досвщ з комерщагтаци науково1 дшльносп наукових установ та вищих навчальних заклад ¡в мае 1зра1ль, де уншерситети займаються ш ирокомасштабною науково-дооидною
роботою 1 сприяюгь розвитку науки.
В Pocií науково-технолопчш парки також усшшно розвиваються В даний час в Росп дшть понад 70 технопарк!в, близько 20 iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчниx центрш, близько 50 тис. малих технолог!чних ф!рм, розвивасться система венчурного
¡нвестування. На створення нових технопармв у сфер1 високих технологш в семи репонах краши заилановано використати 2 млрд. дол. [8]. Також тут працюе Програма сприяння шдприемствам. науковим установам, вищим навчальним закладам та ¡ншим орган¡зац1ям з кoмepцiaлiзaцii наукових, шженерних I технолопчних розробок в рамках малих ¡нновацшних компанш. Свгтовий досвщ показуе, що така д!яльшсть здатна бути прибутковою
В Украпп шфраструктура для розвитку малих високотехнолопчних органтцш поки ще тшьки формуеться. використання дано! шфраструктури сприятиме усшшнш комерщал!заци наявних розробок, для чого необхщна т1сна спшпраця з партнерами. як1 володиоть необх1дними компетенщями та практикою розвитку малого шновацшного бпнесу
В даний час в Украш1 нaлiчycгьcя 16 технопармв, постшно д1ючих - 8, партнерами яких с науково-дослщш оргашзацй*. Концепц1я технопармв розроблена 1 реагнзуеться у вигляд1 науково-промислових комплекса -"в1ртуальних технопаркш", або "технопарыв без стш". Висока економ1чна ефектившсть тако! модел1 дозволяе забезпечувати для технопаркш ВИЦЦ показники. Н1Ж ТраДИЦ1ЙН1. У 2003-2010 рр. украшсыа технопарки за рахунок 1 грн держшдтримки випустили шновацшно! продукцп на 18.5 грн. Найбшьш усп1шно працюють наступи! технопарки: "Нашвпров1дников1 технологи 1 матер ¡ал и, оптоелеюрошка та сенсорна техшка". 'Институт електрозварювання шен! € О. Патона"."1нститут монокристалш"," Кшвська полЬехнша". "1нститут техН1ЧН01
теплофвики", "Укршфотех", "[нтелектуальш ¡нформацшш технологи" Особливою функщонування ВГГЧИЗНЯНИХ технопарк!в е те. що, у нас, на В1дмшу вщ шших краж, майже вщсутн! венчурш технопарки [8].
В Украш1 також Д1ють бпнес-шкубатори: у Киев! !х нагнчуеться 12, Одеа -9, а в бшьшост! шших репошв - по 1-2. 3 255 шновацшних фонд1в 69% функщонують у Киев!, також тут д!ють венчурн! фонди. У крапп працюють 24 шновацшних центра. 28 науково-навчальних центрт. 11 шновацшних б!знес-шкубатор1в; 5 центр ¡в ¡нновацш та трансферу технологш. 23 центри комерцшно! штелектуально! власностк 21 науково-впроваджувальне шдприемство, 19 репональних центр 1 в науково-техшчноГ та економ1чно! шформацп, 10 ¡нновацшно-технолопчних кластерш [8]
Частиною всеукрашсько!" ¡нноващйно! шфраструктури е ! Науковий парк "Наукоград-Харкш". створений на початку 2012 року, партнерами якого е вюш провщнпх техн1чних вищих навчальних заклад!в Харкова Основ Н1 напрями д1яльносп наукового парку сфокусован1 на стимулюванн1 науково-техшчно! ! ¡нновацшно! д1яльност1 в областях теплово!. ядерно! ! нетрадиц!йно! енергетики, машинобудуванн!, енергоефективносп,
ресурсозбереження та т., а також, на створенш сприятливих умов для комерщалгзацп продуктш науково-техн1чн1й 1 шновацшнш д1яльност1 учених, астрантш, студенев! фах!вщв [6].
Цибульов П М. запропонував стратепчну модель розвитку украшських наукових ШСТИТуПВ, ЗМ1СТ ЯК01 ПОЛЯ гае у диверсифжаци фшансових джерел та у збшьшенш IX обсягу за рахунок позабюджетного фшансування [14].
Перспективною формою виробництва знань 1 наукових розробок повинна стати "пентасшраль" (наука - освтг - б1знес - влада -шститути громадянського сусшльства), 1дея модел1 яко1 належить вченим Уральського державного економшного ушверситету [13].
В Укра!ш е вс1 шдстави для розвитку ринку науково! продукт ц але при цьому необхщно враховувати вщсутшсть Зв'яЗК1Б м1ж наукою, освгтою, бпнесом, владою та шститутами громадянського сустльства. Тобто модель "пентасшраш", яка могла б оживити В1ТЧИЗНЯНИЙ ринок науково! продукцп, не д1е. адже головне и завдання -комплексне управлшня процесами шновацшно! д1яльносп: виробництвом, передачею та застосуванням наукових знань, створенням на !х основ1 науком1стких технологи! Головними в "пентасшрал!" е наука. осв1та. б1знес, а центральною ф1гурою -шноващйна людина; ва и ланки взаемод1ють через нього.
В науковш пращ [1] В1ТЧИЗНЯНИМИ вченими, зокрема, Т. М. Богол1б, запропоновано таку модель "пентасшрал1" на баз1 вищих навчальних за клад ¡в та наукових установ. На ршш держави виршуеться питания статусу ДООШДНИЦЬКИХ унтерситетт (в Украйй 1х 14). як1 згодом об'еднуються в асощащю, до не! входять також галузев1 м1н1стерства 1 вщомства, представники великих б1знес-к0рп0рацш. уряд, ШСТИТуТИ громадянського сусшльства. Також визначаються прюритетш 1нновац1йн1 проекта, джерела фшансування На конкурснш основ! дослщницью уншерситети отримуюгь так1 науков1 завдання. виконання яких забезпечуе реалтщю шноваци'ших проеючв 1 гранта на науков1 розробки. Науков1 проекти можуть носити м1жнацюнальний характер, за таких умов ведеться пошук стратепчних партнерш для покупки на фондовш б1рж1 готово! науково! розробки.
На р1вн1 адм1шстративно-
територ1альних одиниць навколо найбшьш потужного в плаш наукового потенщалу та матер!ально-техшчно! бази ушверситету
створюються науков1 парки (yнiвepcитeт, наукова установа. б1знес7 пщприемство, влада) i нayкoвo-ocвiтнl комплекси, якi визначають потреби б1знесу, шдприемства 1 влади в наукових розробках, привабливих з кoмepцiйнoi точки зору, а також власн1 ресурси для фшансування спшьних проеьгпв з приватними \ державними швесторами [11]. Важлив1 також мал1 шдприемницьы структури. ЯК1 поступово ПОВИНН1 перетворюватися на мал1 шновацшш б1знес-компанй. 1х можна створити на основ1 окремих наукових розробок [1].
Професор В.Л Дикань пропонуе сформувати структурно-функцюнальний зв'язок ор1ентованих на шноваци шдсистем економжи Украши та промислових шдприемств за рахунок кластеризацй' економжи, тобто створення репональних об'еднань — шновацшно-промислових кластерш, направлених на консолдацио науково-в иробн ич их. шфраструктурних
шдприемств шляхом розвитку
пщприемницько! дшльност! та державно-приватного партнерства. Це дозволить сформувати шновацшне середовище для розвитку промислових пщприемств регюн1в та сприята розвитку шновацшно!
шфраструктури [3].
Пщ шноватйно-промисловим
кластером розум1егься сукупн1сть шдсистем з зв'язками, сформованими на шформацшно-1нновац1Йнш основк тобто активному використашп шформацп про досягнення НТП та вплення його результате в створення конкурентоспроможно! продукцп
нацюнальних шдприемств. До шдсистем кластеру опд в 1д нести виробничу, шновацшну, ресурсну, транспортну. шформацшну та управл1нську гпдсистеми [4].
Ядром шновацшно-промислового кластеру е виробнича та шноващйна шдсистеми. Виробнича шдсистема представлена промисловими пщприемствами машинобудування, мета л урп иного,
енергетичного комплекс1в, приладобудування, сщьськогосподарським виробництвом
технолопчного устаткування. шдприемства якого здшснюють ремонт та виробництво обладнання, виготовлення комплектуючих для станюв та агрегапв [3].
Гнновацшною складовою кластеру е сукупнктю шдприемств та оргашзацш,
д1яЛЬНЮТЬ ЯКИХ спрямована на створення техшко-технолопчних розробок. Формування взаемозв'язюв мiж шдприемствами науко-досл1дно1 сфери краши, серед яких, держав Hi проектно-досл1дн1 шститути, держав Hi проектно-конструкторсыа технолопчн1 бюро, держав Hi науково-досл1дн1 центри та iH. повинно здшснюватися в межах промислово-лог1Стич ного центру шновацшно-
промислового кластеру [3, 12].
Основним завданням промислово-лопстичного центру € розробка та peaлiзaцiя HOBiTHboi продукцп На ochobi систематизовано1 шформацп про hobi продукти техшки, технологи*, отриманою шформацшним центром, пщприемства науково-досл1дно*1 сфери будуть створювати нов1 1 модершзувати юнуюч! конструкци продукцп, з подальшою передачею ix промисловим шдприемствам ДЛЯ IX виробництва. Таким ЧИНОМ. ШНОВЭЦШНО" промисловий кластер дозволить сформувати стшку систему поширення нових знань. ¡дей, технолопй, шновацш, а взаемодш виробничо1 та шновацшно1 шдсистем повинна здшснюватися на комерцшнш ochobi [3, 12].
Таким чином, основними напрямами стратеги комерщамзацп шновацшних розробок е: змша мехашзму просування шновацш; шформатизацш процесу створення шновацш на регюнал ьному,
загальноукрашському та св1товому р!внях, оргатзащя ocbIthix програм i курс ¡в з просування шновацш на 6a3i наукових та навчальних закладт; популяризац1я шновацшних технолопй для пщвищення мотивацп' продавщв i ПОКуПЦ1В технолопй, створення 1НН0ваЦ1ЙНИХ б1рж для продаж!в i трансферту технолопй, створення репональних центр1в комерщашзацн технолопй, яю повинн1 займатися оргашзацшними питаниями: управлшням,
МОН1ТОрИНГОМ i ОЦШКОЮ Д1ЯЛЬНОСП з
просування шновацш та безпосередшм управлшням продажем шноващй.
Висновки i перспектива подалыиих дослгджень. Основш напрямки процесу комерщагйзацй результате наукових доыджень, на ваш ПОГЛЯД, ПОВИНШ бути зосереджен1 в таких галузях [5, 9, 11]:
1 Формування пол ¡ТИКИ науК0В01 установи у сфер1 комерц1ал1зацй* творчих досягнень.
2 Створення ефективно1 ¡нститущйной правово!, економ1чно1 та шформацшно! мод ел 1 системи yпpaвлiння комерщалгзащею наукових розробок.
3 Формування кадрового, матер ¡ал ьно-техн1чного. шформацшного та фшансово-економ1чного забезпечення дшльносп науково! оргашзацй з комерщал1заци результате науково-досл1дних розробок.
4 Розробка структури продукпв, пропонованих науковою оргашзащею на основ! результате науково-досгпдно1 д1яльност1, випов1дно1 стратеги розвитку науково! оргашзацй, и профшю. економшо-управлшського потенщалу 1 репутацп на ринку освгоих та наукових послуг.
5 Розробка структури потенцшних кл1€нт1в 1 споживач1в результате науково-дослщно! д ¡я ль ноет 1 науково! оргашзацй. а також розробка стратеги '¿х залучення й утримання
6 Створення бази даних прикладних результат!в дослщжень \ розробок, отриманих в ход1 науково-техшчно! д!яльност!, виконано!' в наукових пщроздшах за рахунок р!зних джерел фшансування.
7 Проведения комплексно! експрес-експертизи результата науково-техшчно! д!яльносп (проведения технолопчного аудиту) з метою виявлення найбгаьш перспективних. затребуваних ринком винаход1в \ розробок.
8 Проведения ощночних маркетингових дослщжень по темах, пов'язаних з в1Д1браними ¡деями нового товару з метою формування комерцшних пропозицш потенЦ1Йним партнерам.
9 Пошук партнер 1 в для створення сшльних форм комерщал1зацй' розробок шляхом продажу лщензп або наукового. консалтингового супроводу та обслуговування малих пщприемств
Оскшьки власна науково-дослщна д!яльшсть передбачае наявнють достатньо великих матер1ально-техн1чних ресурса, сучасн1 тдприемства Украши повинн1 переходите на модель «вщкритих шновацш», в якш внутрииш дослщження поеднуються з ¡деями зовшшнього сере дов ища,
об'еднуватися з шшими зацшавленими сторонами Ефективна взаемод1я науки та виробничого сектору еКОНОМ¡КИ ДОЗВОЛИТЬ швидко модершзувати нацюнальш
шдприемства, що, у свою чергу, забезпечить тдвшцення р1вня \ якосгл життя населения на основ1 збалансовано'1 сощально-економ1чно'1 системи шновацшного типу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Боголиб, Т. М. Коммерциализация научных разработок университетов [Текст]/ Т.М. Боголиб //Экономика Украины. - 2014. -№1 (618).-С. 33-50.
2 Горбулш. В. Статистика процесу комерщал1зацп // Дзеркало тижня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: gazeta.dt.ua/
3 Дикань, В. Л Концепщя шновацшного розвитку економши Украши [Текст]/ В. Л Дикань // В1сник економ1ки транспорту I промисловосп: зб1рник науково-практичних статей - Харкш: УкрДАЗТ — 2015. -№52. -С.9-20.
4 Дикань, В. Л. Украинская модель экономической системы как новая концепция развития национальной экономики [Текст] / В. Л. Дикань // Вюник економжи транспорту 1 промисловостг -2013. - Вип 44 - С. 11-17.
5 Егоров, И. Ю. Инновационная Украина - 2020: основные положения национального доклада [Текст] / И. Ю Егоров // Экономика Украины. - 2015. - №9. - С 4-18.
6 Зв1Т «Про Д1ЯЛЬНЮТЬ шституту проблем машинобудування 1м. А. М. Пщгорного НАН Украши у 2012 р. [Текст]. - Хармв: 1нститут проблем машинобудування ¡м. А. М. Пщгорного НАН Украши, 20*12. - 219 с.
7 Глляшенко, С. М. Управлшня шновашйним розвитком: проблеми,
концепцй, методи [Текст] / С. М. 1лляшенко. — Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2003. -278 с.
8 [нновацшний розвиток технопарк1в в Украш1 i CBiTi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://do.gendocs.ru/docs/index -24248 http.
9 Крутик, А. Б. Коммерциализация как путь реализации инновационных разработок [Текст]/ А Б Крутик, Л В Ильина // Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент» -2013. - Т.7. -№ 1. - С. 51-55.
10 Наукова та шновацшна дшльнють в Украшг Статистичний зб1рник [Текст]. Державна служба статистики Украши - К, 2015.- 255 с.
11 Нефедьев, В В. Проблемы развития отечественных бизнес-инкубаторов [Текст]/ В. В. Нефедьев, В И Привалов // Вопросы региональной экономики. - 2010. - №5. - С. 3-9.
12 Толстова, А. В. Кластерная экономика - современная парадигма экономического развития Украины [Текст]/ А. В. Толстова // The dominant of the humanism principle in modern social concepts and the civilized practice of public relations. - London.: Published by IASHE. - 2015. - P. 27-30.
13 Федоров. M В. Пентаспираль -концепция производства знаний в инновационной экономике [Текст]/ М. В. Федоров. Э В Пешина // Управление - 2012. -№334-С. 4-12.
14 Цибульов. П М Про комер ц ¡ал ¡зац1Ю результате дослщжень науковими шститутами Украши [Текст] / П. М. Цибульов // Наука та шновацп. - 2011. - Т. 7.-№ 2.-С. 45-53.
Рецензент д.е.н., професор УкрДУЗТКо.тштець В.В. ЕкспертредакцшноХколегП к.е.н., доцент УкрДУЗТ Уткша Ю.М.
