CC BY
14
--Маркетинг -
УДК [33:669]:339.138.001.76
1 В. Марченко,
Mazicmp, м. Донецък
1ННОВАЦ1ЙНА СКЛАДОВА ПРИ РОЗРОБЦ1 МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГШ
У МЕТАЛУРГШНИЙ ГАЛУ31
В умовах переходу до ринкових умов господарю-вання маркетинг е одним з тих основних вид1в д1яльност1 ф1рми, без яко! неможливо co6i уявити II нормального функщонування й розвитку. Вивчення й анал1з маркетингового середовища дозволяе визначити бшын точно м1сце, яке посщае ф1рма на ринку, ощнити можливосп й перс-пективи II розвитку.
Дослщженнями з ще! теми займаеться багато вче-них i свш)вих, i украшських. Серед впчизняних учених можна видшити 1.П. Булеева, С.М. Капуру, Ф.1. Свдоки-мова, О.В. Кендюхова, Ю.В. Макогона. Звичайно не можна не згадати загальновщомош свиовош вченош Ф. Кот-лера та його роботу «Маркетинг менеджмент», яка практично е абеткою сучасного маркетингу.
Щоб д1знатися про потреби споживач1в, будь-яка ф1рма повинна Ix вивчати. Але не тшьки щ чинники е ос-новними у визначенш маркетиншво! полтпси ф1рми — ¿снуе також ряд шших чинниюв, яи сприяють або, навпа-ки, перешкоджають досягненню II цшей. 3 цьош випли-вае, що вивчення й анал1з р!зних чинниюв, пов'язаних з виробництвом певного товару i його збутом, лежать в основ! маркетингово! д1яльност1 будь-яко! ф1рми. Yci u,i чинники можна роздшити умовно на дв1 групи: «контро-льоваш» й «неконтрольоваш». До групи контрольованих чинниюв належать ri, яи управляються ф1рмою i II сшвро-биниками з маркетингу. U,i чинники утворюють маркетинге ву стратегпо ф1рми. До групи неконтрольованих чинниюв належать таю чинники, як споживач1, конкуренщя, уряд, економжа, технолопя, незалежш засоби масово! шформацп. Вони впливають на ycnix ф!рми i II пропо-зицш. Сукупшсть цих чинниюв утворюе маркетингове се-редовище ф!рми [1, с. 37].
Анал1з сучасно! економ!чно1 практики св!дчить, що високих результатв п!дприемства можуть досягати лише за систематичного й цшеспрямованого новаторства, на-цшеного на пошук можливостей, яи в!дкривае середови-ще господарювання щодо виготовлення i впровадження нових вид!в TOBapiß, нових виробничих i транспортних за-coöiB, освоения нових ринюв i форм оргашзацп вироб-ництва. Це передбачае особливий, новаторський, анти-бюрократичний стиль господарювання, в основ! якого — ор!ентащя на нововведения, систематична й цшеспрямо-вана ¿нноващйна д!яльн!сть, яка с невщ'емною складо-вою виробничо-господарсько! д!яльност! шдприемства, зор1ентовано1 на оновлення й вдосконалення його виробничих сил i оргашзащйно-економ!чних в!дносин.
Об'ектом шновацшно! д!яльност! с шноващя. Слщ розр!зняти терм1ни «новащя» та «шноващя».
Новацп постають як в!дкриття, винаходи, HOBi або вдосконалеш процеси, структури, методики, стандарти, результата маркетингевих дослщжень тощо. Однак ycei-домлення щнносп новацИ, а значить доцшьност! II впро-
вадження, не приходить одразу теля II появи. Мае минута певний час, перш шж хтось побачить потенщйну виго-ду в!д упровадження новинки та шщпое II виведення на ринок. ¡деться про шноващйний лаг.
1нноващйний лаг — перюд м!ж появою новацп та II в прова дженням.
3 моменту прийняття новацп до реал!защ! та роз-повсюдження вона набувае ново! якост, тобто стае шно-ващею. У св!тов!й економ!чшй л!тератур! ¿снуе багато визначень шновацп, причому в!тчизняш науковщ сино-шмом терм!на «шноващ!» вважають терм!н «нововведения». Термш «¿нноващя» запровадив австршський еко-номют Иозеф Шумпетер (1883—1950), який у 1912 р. в пращ «Теор1я економ!чного розвитку» вжив словоспо-лучення «нова комбшащя», маючи на уваз! нову яюсть засоб!в виробництва, що досягалася шляхом певних по-л!пшень ¿снуючого обладнання, уведення нових засоб!в виробництва або систем його оргашзацп. У наступних працях Шумпетер, заметь термша «нова комб!нац1я», застосовував терм!н «шноващя» [2, с. 83].
Нововведения пов'язане з новим застосуванням юну-ючого продукту, використанням ново! концепщ! або ще!. Воно може тракгуватися як новий шдхщ до конструюван-ня, виробництва, збуту товар!в, завдяки якому ¿нноватор та його компан!я здобувають переваги над конкурентами. Визнання корисност шновацп юнцевим споживачем зумовлюе змшу соц!ально-економ1чного середовища. Корисшсть, функщя корисност в!др1зняють нововведения вщ в!дкриття й винаходу. В1дкриття й винаходи не ма-ють сощально! та економ!чно1 щнност!, якщо не стають основою нововведения на ринку. Так, американський еко-номют Б. Твюс зауважуе: «Винах1д (новац!я) — формулю-вання, висування ще1. Нововведения (шноващя) — засто-сування, тобто процес, у якому винахщ або щея набувае економ!чного зм!сту».
Головним спонукальним чинником ус!х ¿нноващй-них процес!в е ринкова конкуренц!я — прагнення шдприемщв зберегги завойоваш позицп, зм!цнити 1х чи випере дити ¿нших, збшынуючи свш шдприемницький дох!д.
Виробничо-господарська д!яльшсть шдприемств спрямована на задоволення потреб наявних [ потенщй-них споживач!в в1дпов1днош сегмента ринку. Незалежно вщ того, до яко! галуз! належить шдприемство, яких спо-живач!в обслушвуе, поряд ¿з ним на ринку зазвичай фун-кщонують шпп шдприемства, що займаються аналопч-ною д!яльшстю. Чим приваблив!шим з погляду отриман-ня доход!в е ринковий сегмент, там щшьншою е на ньо-му конкуренц!я. Конкурентна боротьба м!ж суб'ектами господарювання змушуе 1х дбати про пол!пшення свое! д!яльносп, що можливо лише за умов систематичних но-вовведень — як у виробничий процес з метою вдосконалення способу виготовлення продукцп, так [ в саму про-
дукцпо з метою II модифжацп, надання нових властивос-тей, полшшення дизайну, експлуатацшних характеристик.
До чиннипв, яи найбшыною м1рою стимулюють ф1рми до залучення шновацш, належать:
— зниження р1вня стабшьноста надходжень матерь альних [ сировинних ресурмв, яи шдприемства викорис-товують у процеш виготовлення продукцп;
— розширення асортименту продукте, яи претен-дують на те саме м1сце на ринку;
— змша потреб [ бажань юпенпв;
— екожяуичш цикли, потрясшня й непевност1, що впливають на ринок;
— технолопчш зрушення, що спричиняють зм1ну сформованих ¿деологш виробництва продукцп тощо.
Насичення ринку певними товарами зменшуе шдприемницький дохщ ф1рми. Це шдштовхуе тдприемщв в1дшукувати нов1 можливост1 для його отримання, яп можуть критися в змш напряму д1яльност1, в освоенш виробництва нового продукту, у нових способах викори-стання традицшних ресуршв, у залученш принципово ново! технологи, яка радикально полшшуе властивост1 товару (як це було, наприклад, ¿з телев1зорами при переход! вщ лампових до транзисторних,— [ цифрових). Усе це шновацп, яи можуть забезпечити шдприемству конкурент переваги, створити умови для змщнення його рин-кових позищй, стабшьнош розвитку.
Важливим завданням маркетинге во! служби шдприе-мства е не лише окреслення кола потенцшних споживач1в продукщ!, а й визначення можливостей його розширення. Найчастше цього досягають чпшшою диференщащею товару за його споживчими характеристиками (япсними та цшовими). Тому вже на еташ створення новинки досль джують можлив1сть II модифжацп й формування асорти-ментно! групи, за основу яко! беруть базове принципове ршення. М1рою просування розробки до стади створення дослщного зразка маркетологи дбають також про шдви-щення конкурентоспроможност нового товару шляхом досягнення оптимального сшвв1дношення можливостей його шдив1дуал1заци та ушверсал1защ1.
Система маркетингу оргашзацш, що використову-ють шдприемницький, шновацшний шдх1д до свого фун-кщонування й розвитку, покликана вир1шувати низку зав-дань, школи суперечливих [ нав1ть взаемовиключних:
— постшне оновлення асортименту продукпи та послуг,
— оновлення [ створення нових виробничих систем;
— шдвищення ефективносп виробничо-збутово! д1яльност1 передус1м через шдвищення продуктивност1 пращ персоналу й зниження вмх вид1в витрат;
— розроблення й реал1защя стратеп! й тактики бо-ротьби за л1дерство на основ1 концентращ! зусиль [ ре-сурс1в на найперспектившших напрямах розвитку техш-ки, технолоп!, потреб тощо;
— шдпорядкування даяльност вс1х шдроздЫв виробничих систем режиму складного вщтворювального кон-веера нововведень;
— поеднання гнучкост та адаптивност др1бносерш-ного виробництва з високою ефекгившстю, низькими вит-ратами й високою продукгившстю масового виробництва.
Узгоджене виршення цих завдань забезпечуе по-ступальний, пропорцшний, ефективний розвиток шдприемства, його економ1чну стйюсть.
1нноващйна д1яльн1сть шдприемства спрямована на створення й залучення ¿з зовшшнього середовища таких шновацш, яи б сприяли шдвищенню його конкурентосп-
роможност, зм1цненню ринкових позищй, забезпечува-ли б перспективу розвитку. Однак можливост1 шдприемств щодо залучення шновацш pi3Hi, що зумов-лено передушм ¿снуючими ресурсними обмеженнями, особливо фшансовими, тому управл1ння ¿нновац1йною д1яльшстю сл1д зд1йснювати, з одного боку, з огляду на потенщйш можливост ¿нноващ! у формуванш конкурен-тних переваг, а з шшого — на швестицшш можливост1 шдприемств. Для цього необхщне економ1чне обгрунту-вання дощльност впровадження кожно!, нав1ть, на перший погляд, безперечно перспективно! новацп. Це дае змогу кер1вництву приймати позитивне р1шення щодо залучення rid з можливих альтернативних новинок, яка створить для ф1рми cyrreBi конкурентш переваги й забез-печить належну економ1чну в1ддачу, р1вень яко! суттево перевищуватиме вкладеш в II реал!защю кошти [3, с. 28].
Отже, завершальною ланкою й результатом шнова-щйного процесу е створення певного конкурентеспро-можного продукту. Проте конкурентоспроможшсть за-лежить в1д ступеня новизни ¿де1, взято! за основу нового продукту чи технолоп!. Якщо щея принципово нова, то велика ймов1ршсть тривалого життя новинки. Вона швид-ко поширюеться й приносить суттеву комерщйну вигоду ¿нноваторам i суспшьству загалом. 1ншими словами, еко-ном1чне зростання зумовлене ¿нноващйним розвитком, основою якого е створення науком1стких продукг1в.
Основними етапами !нновац1йного процесу на шдприемств! е [4, с. 112]:
1) генеращя щей щодо способ1в задоволення нових суспшьних потреб;
2) розроблення задуму та попередне ощнювання його ринково! привабливост!;
3) анал1з шститущйних умов реал1защ! задуму й суп-роводжувальних витрат, !х з!ставлення з ф!нансовими можливостями шдприемства;
4) конструкторське та технолопчне розроблення нового товару;
5) пробний маркетинг — прогнозування попиту й ощнювання майбутшх вигод;
6) планування та оргашзащя процесу виробництва нового товару;
7) комерщйна реал1защя новинки.
U,i етапи е сутшстю ¿нноващйно! д1яльност! на шдприемств! й обов'язков! для кожного суб'екга ринку. Водночас для шдприемств, що не мають необхщного на-укового потенщалу, деяк1 з перел!чених еташв можуть бути в!дсутн!ми або мати шший зм1ст. Зокрема, четвертий етап може включати обгрунтування доцшьност! придбання л!ценз1! на новинку з метою !! освоения й реал!зацп. У цьому випадку немае потреби в здшсненш п'ятого етапу — пробного маркетингу, оспльки новинка уже шдтвер-дила свою комерщйну приваблив1сть. Однак тод1 у про-цес економ1чного обгрунтування включають визначення MicTKOcri того сегмента ринку, на якому передбачаеться реал1защя новинки, i прогнозну щну.
Модель ¿нноващйного процесу в окремо взятш ф1рм1 дещо в1др1зняегься в1д загально!. Вона охоплюе ппсть еташв (табл. 1.1) [1,с.41].
Проблеми, що шдштовхують ф1рми до пошуку, розроблення i впровадження шновацш, спричинеш неперер-вним розвитком науки й техшки, появою нових знань, яи формують HOBi потреби i пропонують кращий cnoci6 Ix задоволення.
Шдприемницька д1яльшсть Грунтуегься на новш ¿де!
Таблиця 1.1
Етапи прийняття рннення про нововведения на пипршмсчш
Етапи процесу Зм1ст
1. Виявпення потреби в нововведенш Виявпення [ анал1з проблеми, усввдомлення потреби в нововведенш, переконання члешв органвацп в необхвдносп нововведения
2. Збирання шформапц про можшш нововведения, яи забезпечать виршення проблеми Пошук шформаци щодо способ1в розв'язання под1бних проблем, виявленняваринпв шновацшних рпнень
3. Ощнювання шновацшних проекив за критер1ями здшснення [ економчно! доцшьносг1 Розроблення шновацшних проектов; ощнювання прогнозних результата упровадження кожного проекту; виб1р шновацшного проекту
4. Прийняття рпнення про впровадження шноваци Рпнення про доцшьнють упровадження вщбраного шновацшного проекту; ухвалення ршення вищим кер1вницгвом
5. Упровадження нововведения Пробне впровадження; повне впровадження; використання
6.1нституцюналващя нововведения Рутшшащя; модифжацш; дифузш
Таблиця 1.2.
Чинники, що визначають швестицшну приваблившть шновацш металургшноТгалуз!
Чинники Зм1ст чинника
Ринков1 М1стисть ринку Темпи зростання ринку й потенщал Еластичтсть цш Наявшсть платоспроможного попиту на сортамент Середшй темп шфлящ! Можлив1сть здшснення м1жнародних розрахушав Податков1 пшьги Пшьгов1 тарифи Стан промислово! шфраструктури
Конкуренция Наявшсть платоспроможного попиту Завантаження потужностей Наявшсть конкуренте 1нтенсившсть конкуре нцй.
Бар'ери входження [ входу шдприемства галуз1 Шдтримка уряду М1сцеве законодавство, регулююче право власност1 Право довгостроково! оренди Нео бх1дний час на отримання дозвол1в [ лщензш
Взаемини з постачальниками Наявшсть запчастин Наявшсть металобрухту Стан засоб!в комуннсащ! кра!ни Стан зал1знично! мереж1 Наявшсть [ над1йшсть енергоджерел Державш [ социльш обмеження Спещатзащя устаткування Буд1вельна шфростуктура
Технолопчш й еколопчш чинники Витрати в бюджета кра!ни на шдтримку екосистеми Р!вень забруднення навколишнього середовшца металурпйними заводами Наявшсть штраф1в за порушення еколопчних норм Р!вень авгоматизацй виробництва Кашталоемшсть галуз1 Стушнь зносу основних виробничих фондов
Сощальш чинники М1жнащональна напружешсть Наявшсть [ вартасть робочо! сили Кримшальна обстановка Заборона на страйки
задоволення споживчого попиту в певних товарах чи по-слугах. Пошук ще! ¿де! е реакщею шдприемщв на змен-шення доходу вщ свое! д1яльност1, обумовлене насичен-ням певного сегмента ринку в1дпов1дними товарами. Можлив1сть створення та використання новацп суб'екга-ми шсподарювання залежить вщ загальнош р1вня науко-во-техшчного розвитку краши й ресурсних можливостей. Чим радикальшшою (наукоемною) е щея, взята за основу шновацп, тим довшим буде II життевий цикл [ бшыним ефекг вщ II комерщал!зацп.
Металурпйна галузь належить до зрших галузей з низькою швестицшною приваблив!стю, не е прюритет-ним об'ектом вкладення фшансових ресуршв для швес-тор!в [ характеризуется великою шертшстю, оскшьки три-валють циклу «буд!вництво — виробництво» займае три-валий пром!жок часу [5, с. 64].
Всесвтпй банк як критерп для ухвалення швести-цшних р!шень керуеться такими трупами чиннимв: ринков! в!дносини, р!вень конкуренцп, бар'ери вход-ження в галузь, бар'ери виходу шдприемства з галуз!, взаемов!дношення з постачальниками, технолопчш [ сощальш чинники (табл. 1.2.). В Укра1ш можлив!сть фшансування програм розвитку й техшчного переозб-роення за рахунок власних засоб!в металургшних шдприемств важко реал!зовуеться у зв'язку з низькою середньогалузевою рентабельшстю галуз! й великою питомою вагою змшних витрат в структур! виробниц-тва. Зважаючи на необх!дшсть модершзацп й реконст-рукцп металургшних завод!в, сл1д розглядати можли-вост! залучення засоб!в з детальним вивченням свого
1нновацшш особ
Таблиця 1.3
Типи шдприемств в структур! свгговоТ металургп
Тип шдприемства Каттальш витрати Долл/т Амортизащйш в1драхування, Долл./т
Традицшш заводи з повним циклом 1000 150
Мт-заводи,що переробляють сировину прямого вщновлення (або в поеднанш з ломом) 450 70
Мт-заводи, що переробляють металобрухт 300 45
ресурсного потенщалу, який повинен бути шновацш-но-ор!ентований.
Упровадження шновацшних проекпв реконструкцп й модершзацп металурпйного виробництва вимагае залучення значних швестицш.
Спрямовашсть проекпв повинна забезпечити: знижен-ня витрат, збшынення виходу придатно! продукци, полшшен-ня контролю якосп, шдвищення р!вня використання устат-
Таблиця 1.4
восп мпи-завод1в
Технолопчш Структурш Орган вацшш
Застосування технологи безперервного розливання стали, що пор1вняно з традицшними комбшатами виключае потребу гро]шздко1 побудови системи обтискових прокатних сташв. Невелик! площ1, потр1бш для розмщення уетаткування, величина яких приблизно в 8 — 15 раз1в нижча, н!ж для традицшних металургшних ком бшапв. Можлив1сть розширення залежно в1д ринкового попиту.
Можлив1сть узгодження роботи основних технолопчних агрегата «електродуга пекти» — «позашчна обробка» — «машина безперервного розливання» в достатньо широкому д1апазош р1чно! потужност! (0,1 — 1,5 млн. т. готово! стал! в рж). Невелика кшьюсть персоналу, який перебувае в безпечшй пультовш зош. 1етотне зниження трудовитрат пор1вняно з заводами повного циклу. Залучення штатного персоналу тшьки в основному виробництвг Витрати, не пов'язаш безпосередньо з виробництвом ! продажем продукщ!, зведеш до м1н1муму, об'ем продаж!в на того, що одного працюе максимальний.
Доеягнення мшмально! тривалост! циклу «шихта-прокат». Наявшсть системи газоочистки з уловлюванням токсичних викид1в. Вщсутшсть великих склад!в ! територш для збер!гання нашвпродукпв.
Збшьшення частой первородних матер1ал1в в шихт! за рахунок продовження передшу «руда — метализоване загпзо/чавун». Недовп термши проекгування й буд1вництва, ор1ентащя каштальних вкладень на мшмальш термши ОКуП НОС 11. Гнучюсть мшьметалургшних заюд!в, можлив!сть швидко реагувати на змшу кон'юнктури ринку.
Технолопчш операцп ргзних передшв максимально наближеш один до одного й синхрошзоваш. Вщсутшсть великих доменних, мартешвських цех1в, розгалужено! суспшьно! шфраструктури. Зменшення об'ему транспортних перевезень усередшп заюду.
Глибоке рафшування стал!, зокрема деазотащя, що зшмае результати наеичення стаи азотом в зош виеоко могутшх дуг. Висока вщдача вщ впровадження персональних комп'ютер1в ! АСОВ1, що забезпечуе пщвищення продуктивное^! пращ й полшшення якост! продукци.
140-:-:-
Економ!чний в!сник Донбасу № 4 (18), 2009
кування за допомошю вдосконалення виробничош плану-вання й контролю, зниження ресурсомююсп виробницгва, перш за все паливно-енергетичних ресурмв; штпшення еколопчних параметр1в виробництва; оптшшзащю показ-ниюв витрати ресурмв за допомошю вдосконалення вироб-ничих процеав [ технолопй; м1шм1защю кашталовкладень за допомошю оштпзащ! матер!ально-техшчного постачан-ня й управлшня матер1альнпмп ресурсами, розширення асортиментно! групи, оновлення основних фондов [ техшчне переозброення галуз1 [6, с. 74]. Ураховуючи, що подобие ус-таткування коштуе мшьйони долар1в США, впчизняш мета-лурпйш шдприемства можуть розраховувати лише на шо-земш швестици, залучення яких вимагае значних зусиль.
Незначш об'еми швестицш у чорну металурпю кра1н СНД ютотно стримують процес техшчно! реконст-рукцп галузг Так, середньор1чний об'ем швестицш в чорну металурпю США в 1991 — 1999 рр. склав близько 2,3 млрд. долл. США; кра1н Свропейського союзу — $3,4 млрд. Об'еми швестицш у чорну металурпю Росп в 1991 — 1995 рр. склали $1,1 млрд, а в 1996 — 2000 рр. знизилися до $0,8 млрд. [7, с. 21]. 1нвестицп в чорну металурпю Росп з розрахунку на 1 тону стал! (у з1ставних по-казниках) в 1996 — 2000 рр. складали $12 — 14, у США — близько $30, у крашах Свропейського союзу — $25, тобто вище, шж в Росп майже в дв1чг
Модершзащя металурпйного виробництва повинна проводитися на основ! передово! конкурентноздатно! техшки й реал1защ! ефективних винаход1в. При цьому не-обхвдно дотримувати основш техшчш прюритети [8, с. 53]:
— упровадження шновацш, що дозволяють шдтри-мувати конкурентоспроможшсть на високотехнолопчно-му св1товому ринку;
— технолопчна потреба виробництва повинна ви-ходити з реально необхщною сусшльству;
— досягнення сощальне-економ1чшй ефекгивност;
— забезпечення ресурсозбер1гання й еколопчно! безпеки.
Як було показано вище, на противагу колишшй систем! масового виробництва металу на гром1здких заводах з повним металурпйним циклом, пр1оритетним на-прямом стае оргашзащя мш1металурпйних завод1в, ор1е-нтованих на вимоги ринку. Характерним у цьому напрям1 е приклад змши структури металурп! США, де мш-заво-ди з сумарним щор1чним об'емом продаж1в близько 50 млн. т стал1 змогли оволодии ринком.
При ухваленш р1шень про напрям швестицш, у першу чергу, враховуються штереси виробництва. В1дбу-ваеться перегляд швестицшних програм, в1дмова в1д дорогих проекте у пошуку виршення проблем шдприемств з урахуванням наявних засоб1в [9, с. 231]. Тому росте кшьюсть шдприемств перех1дного типу з повним циклом, що мають в склад1 мш-заводи (модул1).
Основш шновацшш особливост мш1металурпйних завод1в щодо металурпйних завод1в [ комб1нат1в повнош циклу представлеш в табл. 1.4 [5, с. 101].
Таким чином, розвиток [ модершзащя в1тчизняних металурпйних шдприемств повинш переважно здшсню-ватися на баз1 сучасних технолопй [ устаткування, що за-безпечить шдвищення експортного потенщалу й привер-не крупш шоземш швестицп в довшстроковому аспект. Це сьошдш шдтверджено прикладом ЗАТ «ДЕМЗ». Практика модершзацп цих завод1в [ швидкий вихщ на р1вень свш)вих стандарте шдтвердили широю можливост1 в до-сягненш конкурентноздатних показниюв за умови ¿нди-в1дуальнош й зваженош шдходу до реконструкщ!.
JIÎTepaiypa
1. Панасюк В. О. Венчурный капитал в Украине /
B.О.Панасюк // Финансы — науковий журнал, 2004 — №1
— С. 37 — 54. 2. Кравченко C.I. Основи менеджменту шновацш / C.I. Кравченко // Навчальна лиература. — Доне цьк : HHI «Вища школа економжи» ДонНТУ, 2007. —
C. 107 — 231. 3. ТкачоваН-М. Ьшовацшнийменеджмент : навч. noció. / Н.М.Ткачова, Т.А.Гончарова, В.Н.Марченко. — Донецьк, 2007. — С. 11 — 170. 4. Балабанов I.T. Инновационный менеджмент : навч. noció. / I.T. Балабанов.—СПБ. : Питер, 2000.—С. 208—312. 5. Смирнов А.Н. Металурпйш MÍHÍ-заводи / А.Н.Смирнов, В.М. Сафонов, Л.В.Дорохова, А.Ю. Цупрун // ДонНТУ, 2005. — С. 64 — 120. 6. Серплш А.Б. Ощнкар1вня швестицшно! привабли-boctí чорно! металурп! /А.Б. Серплш, В.Б. Прутковський // Металург — 1998. — № 9 — С. 74 — 91. 7. Курнишева I. Умови ¿нноващйнош розвитку / I. Курнишева // Ekohomíct.
— 2001. — №7 — С. 21 — 42. 8. Штанський В.А. Шдвищення використання швестицш та основних фонд1в в чоршй металурп! / В.А. Штанський // Металург : наук, журнал. — 1998. —№10 —С. 53—70. 9. Буданов I. Мета-лурпя: Стан та перспективи / I. Буданов // Економжа. — 2001. —№8. —С. 231 —245.
Марченко I. В. 1нновацшна складова при розробщ маркетингових стратегш у металургшний la. ivjí
В умовах переходу до ринкових умов шсподарю-вання маркетинг е одним з тих основних вид1в д1яль-hoctí ф1рми, без яко! неможливо co6i уявити !! нормального функц1онування й розвиток. Анал1з сучас-но! економ!чно! практики св!дчить, що високих результате шдприемства можуть досягати лише за систематичного й щлеспрямованого новаторства, спрямова-ного на пошук можливостей.
Ключов1 слова: маркетинг, ефекгившсть, конкурентоспроможшсть, шноващя, стратепя.
Марченко И. В. Инновационная составляющая при разработке маркетинговых стратегий в металлургической отрасли
В условиях перехода к рыночным отношениям маркетинг является одним из тех основних видов деятельности фирмы, без которой невозможно себе представить ее функционирование и развитие. Анализ современной экономической практики свидетельствует, что высокого результата предприятия могут достич только при систематичном и целенаправленном наваторстве, направленном на поиск нових возможностей.
Ключевые слова: маркетинг, эффективность, конкурентоспособность, инновация, стратегия.
Marchenko I. V. Innovative component in developing marketing strategy on metallurgical branch
In time of adoption to market relations, marketing is one of those main directions of operation, that is very important in working and developing of the firm. Analysis of current economic practice, shows that high result could be achieved only using systematical and purposeful innovating, addicted to search of new possibilities.
Key words: marketing, effectiveness, competitiveness, innovation, strategy.
Стаття надшшла до редакцп 13.08.2009 p.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
