CC BY
7
УДК 330.101:339
П1ДХ0ДИ Г!ПЕРГЛОБАЛ!СТ!В ДО ВИВЧЕННЯ TEOPIÏ ТРАНСНАЦ!ОНАЛ1ЗАЦГ|"
© 2017
ВАЛ1УЛЛ1НА З. В.
УДК 330.101:339
Валiуллiна З. В. Пiдходи гiперглобалiстiв до вивчення теорп транснацiоналiзацii'
Метою cmammi е анал'в теоретико-методопогЫних положень теорш та концепцт транснацюнатацП, визначення ix в:дм1нностей, особли-востей та умов формування. Дослiджено процеси транснацюнал'ваци в розрiзi провiдниx економiчниx теорш. Проаналiзовано взаемозв'язок мiж категорiями «глобалiзацiя», «iнтернацiоналiзацiя» та «транснацiоналiзацiя». За результатами проведеного дослдження визначено, що транс-нацiональнi корпорацПз'явилися як результат глобал'ваци. Виявлено, що процес транснацюнал'ваци набувае нових ктотних рис, яю впливають не лише на свтову економшу, а також i на економшу кра'ти базування корпорацП. На основi анал'ву пров'дних економiчниx теорш та концепцй транснацюнал'ваци запропоновано систематизувати ix у чотири теоретико-методологiчнi тдходи: еволюцшний, структурно-функцiональний, стратег'нно-багатофокусний, iнституцiйний.
Ключов'! слова: глобалiзацiя, транснацональн корпорацП, транснацiоналiзацiя, iнтернацiоналiзацiя, теоретико-методологiчний шдюд. Ббл.: 10.
Валiуллiна Зоряна Володимирiвна - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри мiжнародноi економки, Нацональний ушверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: z.v.valiullina@nuwm.edu.ua
УДК 330.101:339
Валиуллина З. В. Подходы гиперглобалистов к изучению теории транснационализации
Целью статьи является анализ теоретико-методологических положений теорий и концепций транснационализации, определение их различий, особенностей и условий формирования. Исследованы процессы транснационализации в разрезе ведущих экономических теорий. Проанализирована взаимосвязь между категориями «глобализация», «интернационализация» и «транснационализация». По результатам проведенного исследования определено, что транснациональные корпорации появились как результат глобализации. Выявлено, что про-цесстранснационализации приобретает новые существенные черты, которые влияют не только на мировую экономику, но также и на экономику страны базирования корпорации. На основе анализа ведущих экономических теорий и концепций транснационализации предложено систематизировать их в четыре теоретико-методологических подхода: эволюционный, структурно-функциональный, стратегически-многофокусный, институциональный.
Ключевые слова: глобализация, транснациональные корпорации, транснационализация, интернационализация, теоретико-методологический подход. Библ.: 10.
Валиуллина Зоряна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: z.v.valiullina@nuwm.edu.ua
UDC 330.101:339
Valiullina Z. V. The Hyperglobalist Approaches to Studying the Theory of Transnationalization
The article is aimed at analyzing the theoretical and methodological provisions of the theories and concepts of transnationalization, determining their differences, characteristics, and conditions of formation. The processes of transnationalization have been studied in terms of leading economic theories. The relationship between the categories of «globalization», «internationalization» and «transnationalization» has been analyzed. According to results of the carried out study, the article defines that transnational corporations have emerged as a result of globalization. It has been found that the transnationalization process is acquiring new essential features that impact not only the world economy but also the economy of the corporation's home country. Based on the analysis of leading economic theories and conceptions of transnationalization, it is suggested that they be systematized into four theoretical-methodological approaches: evolutionary, structural-functional, strategic-multifocal, institutional.
Keywords: globalization, transnational corporations, transnationalization, internationalization, theoretical-methodical approach. Bibl.: 10.
Valiullina Zoriana V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics, National University of Water Management and Nature Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: z. v. valiullina@nuwm.edu.ua
Свита економка ще до початку XXI столгття досягла яюсно ново! фази штернащоналiзащ! економiчного життя, яка вцома як глобалiзацiя свито! економжи. Цей процес супроводжуеться лiбе-ралiзащею зовнiшньоекономiчних вцносин кра!н свпу, зниженням або взагалi зняттям рiзного роду бар'ерiв мiж кра!нами для транскордонного руху товарiв, послуг, капп^в, робочо! сили ^ ще бкьшою мiрою, мiжнарод-ного шформацшного обмшу. У цих нових свггогоспо-дарських умовах рiзко шдвищуеться ступшь вцкритос-т нацюнальних економж. Однак з огляду на той факт, що в основi економiчного розвитку лежать економiчнi штереси, процес глобалiзащ! свито! економжи носить ушверсальний характер. Це, перш за все, проявляеться в тому, що даний процес дшсно охоплюе не ткьки економшу, а й практично ва iншi сфери суспкьного життя:
полiтику, сощальну сферу, шформацшну сферу, освиу i культуру i т. ш.
Економiчна природа процейв транснащоналiзащ! всебiчно розкрита в наукових доробках як в^чизняних, так i зарубiжних учених. Фундаментальш дослцження теори виникнення, становлення прюритейв та проблем розвитку глибоко дослцжуються в наукових пра-цях таких захцних економкпв, як Р. Вернон [2], Р. Коуз, Дж. Даншг [5], Х. Перлмуттер, Ф. Шкербокер [4], М. Портер [7], Д. Стопфорд, С. Хаймер. Вагомий вне-сок в дослцження дано! проблематики внесли в^чиз-няш дослцники, зокрема Л. Кудирко, О. Мозговий, Л. Михайлишин, Т. Орехова, О. Рогач, В. Рокоч, С. Яку-бовський та iншi вчеш. Проте стрiмкий розвиток i по-ширення транснацiоналiзацiйних процейв змушують продовжувати пошук нових теоретичних концепцш, яю
пояснюють особливост формування та функщонуван-ня сучасно1 економiки. Усе це свцчить про актуальнiсть теми, що зумовило вибiр напряму дослiдження.
Феномен економiчноí глобалiзацií, який проявля-еться саме через транснацiоналiзацiю, може виступати потужним шструментом розвитку як нацюнально1, так i свп'ово! економiки. У цьому контекст дослiдження процесiв розвитку транснащоналшаци е актуальним питанням. Однак без дослiдження тенденцiй розвитку процесiв транснащоналшаци неможливо достовiрно адаптувати 'й швестицшне середовище до реалiй сього-дення та визначити перспективи залучення економжи до процесу транснацiоналiзацií.
Метою дано1 статтi е аналiз теоретико-мето-дологiчних положень теорiй та концепцiй транснацю-налiзацií, визначення '1х вiдмiнностей, особливостей та умов формування.
В
арто зауважити, що не можна розглядати процес глобалiзацií свито: економжи поза контекстом виршення глобальних проблем сучасностi, що виявилися в останнiй третинi XX столптя - загально-свiтових полiтичних, соцiально-економiчних i науково-технiчних. До !х числа традицiйно вiдносять проблеми вшни i миру, екологiчну, паливно-сировинну й енерге-тичну, демографiчну, продовольчу (проблема бцносп) проблеми. У перiод кшець XX - початок XXI ст. до них додались i проблеми: свггово1 заборгованостi; потенцш-но можливих свiтових фiнансових криз; формування «глобально1 тшьово1 економiки».
Отже, глобалiзацiю можна розглядати як склад-ний комплекс пов'язаних мiж собою процесiв, що роз-виваються в зазначених областях. Саме тому об'ектом вивчення багатьох наук виступають и рiзнi аспекти, а мiждисциплiнарним об'ектом дослiдження в широкому розумшш - глобалiзацiя. Зокрема, науковцi з техшч-них наук розглядають дане поняття через призму злиття нововведень i нових технологiй в единий загальносвио-вий комплекс техшчних знань, який сьогодш вiдомий пiд дефiнiцiею «техноглобалiзм». Глобальш технолопч-нi макросистеми пронизують вй галузi народного гос-подарства, а тому викликають значну увагу вчених, зокрема у сферах телекомушкацш, транспорту та зв'язку, енергетики, медицини та освии, а також ряду галузей промислового виробництва i т. ш. Слiд вiдзначити, що техноглобалiзм, безумовно, тiсно пов'язаний з еконо-мiчною глобалiзацiею, на що звертають увагу багато вь тчизняних економкйв.
Немае необхiдностi доводити той факт, що i в поль тищ, у тому числi й у вшськово-полп'ичнш сферi, вцбу-ваються процеси глобалiзацií, якi змушують по-новому розглядати мкце i роль найбкьш авторитетних мiжна-родних iнституцiй (насамперед Оргашзаци Об'еднаних Нацiй) у врегулюваннi проблем, що виникають в ходi розвитку свп'ово! економiки.
Проте варто зазначити, що найбкьш динамiчно процес глобалшацп протiкае в економiчнiй сферi. При цьому видкяються об'ективнi та суб'ективш фактори глобалiзацií свпово! економiки. Об'ективний фактор глобалшаци, перш за все, проявляеться через рух еконо-
мжи краlни до единого свiтового економiчного простору, а також характеризуеться яюсно новою та бкьш ви-сокою стадiею iнтернацiоналiзацií економiчного життя. Щодо суб'ективного фактора глобал1зацЦ, то вш проявляеться через транснацюнальш корпораци, транснацю-нальнi банки та свiтовi фiнансовi центри, якi здшсню-ють дiяльнiсть у сво'1х власних iнтересах.
У зв'язку з масовим виходом на мiжнародну арену таких впливових недержавних суб'ектiв, як бага-тонацюнальш компани, у кiнцi 60-х - на початку 70-х роив XX столптя набувае широкого поширення в полпичному, дковому та науковому лексикон поняття «транснацiоналiзацiя». Вона акцентуе увагу на тому, що свита взаемодш стае не ткьки штернацюнальною (мiж державами-нацiями), а й транснацюнальною. Вве-дення в науковий оби поняття «транснацiоналiзацiя» було пов'язано i з тим, що термiн «iнтернацiоналiзацiя» використовувався в полiтологiчних i соцюлопчних до-слiдженнях також i у вузькому сенй слова - для позна-чення спкьного управлiння крашою, територiею i т. п. Уабо протекци двох або бкьшого числа держав. Необ-хiдно було вцокремити рiзнi процеси один вiд одного i показати особливiсть свiтогосподарських процейв [1].
Вивчення робiт як вичизняних, так i зах1дних до-слцниюв з питання транснацiоналiзацií показало, що ана-лiз пов'язаний з певними методологiчними труднощами.
По-перше, це пов'язано з розумшням природи транснацiоналiзацií. З одного боку, не кнуе принципових розбiжностей в розумiннi економiчноl природи транс-нацiоналiзацií виробництва. В основному, дослцники визначають даний процес як винесення окремих ланок виробничо-технологiчних ланцюжюв за нацiональнi кордони. З шшого боку, для характеристики виходу вц-творювального процесу за межi нацюнальних рамок в економiчнiй лiтературi поряд з поняттям «транснацю-налiзацiя» використовуеться поняття «штернацюналь зацiя». Суб'ектами даного процесу виступають транснащональш та багатонацюнальш корпораци.
По-друге, реальний процес транснащоналшаци стрiмко розвиваеться, приймаючи рiзноманiтнi, нерiдко зовсiм новi форми, для чого створилися необхiднi пе-редумови.
У процеа досл1дження нами було видкено та сис-тематизовано чотири основш пiдходи до вивчення процесу транснацiоналiзацií: еволюцшний, структурно-функ-цюнальний, стратегiчно-багатофокусний, iнституцiйний.
До еволюцшного тдходу взнесено таку групу те-орш, що розглядають особливостi етапiв транснацюна-лiзацil залежно вiд генезису та еволюци ТНК:
+ теорiя життевого циклу продукту. Р. Вер-нон [2] розглядав д1яльшсть транснацюналь-них корпорацiй на тлi свое1 теори «життевого циклу продукту» i спирався на постулат про проходження будь-яким товаром природного життевого циклу, що складаеться з трьох по-слцовних стадiй: 1) шновацшно1; 2) зрко1 i 3) фази стандартизации На iнновацiйнiй фазi корпорац1я першою осво'lла цей товар, мае сут-тевi конкурентнi переваги, що покривають и
витрати на НДДКР. На другш i третш стадшх для усшшно'1 конкуренци компанш змушена вдаватися до стратеги штернацюнгшзаци. На фазi зрiлостi зменшення числа продажiв на до-машньому ринку все ще компенсуеться збкь-шенням продажiв за кордоном. Нарешп, на фазi стандартизаци, коли виробництво товару за технолопею та яюстю набувае остаточнi стан-дартнi форми, подальшi конкурентнi переваги можна отримати, ткьки почавши економити витрати за рахунок перенесення рiзних стадш вктворювального циклу в тi кра'1ни, де витрати на виконання робп менше. Пiсля цього, як вже знизилася собiвартiсть, товар може повернути-ся навпъ на домашнiй ринок; + теорiя наздоганяючого циклу, в основi яко'1 ле-жить парадигма «летючих гусей» (К. Акамацу). На базi дослiдження розвитку японсько'1 про-мисловост К. Акамацу дiйшов висновку про трифазшсть розвитку галузей приймаючо'1 кра'1-ни. На першiй фазi в кожнш галузi збкьшуеться iмпорт шоземних товарiв до кра'1ни, на другш вцбуваеться iмпортозамiщення, яке в певний момент фази випереджае iмпорт за обсягами, третя фаза пов'язана з розвитком експорту. На думку К. Акамацу, саме шсля проходження цих трьох еташв починають реалiзовуватися умови для транснацюнгшзаци економiки та експорту прямих iноземних iнвестицiй [3, с. 52-53]; + теорiя ол^ополктичноИ реакци, запропоно-вана Ф. Нiкербокером [4], пояснюе розвиток транснащоналшаци як гонку за лидерами, проте вже серед самих ТНК. Базою дослцження були емшричш даш 187 американських корпорацiй за 20 роив. Ученим було зроблено вцкриття, що в олиополктичних галузях, де бкьшу час-тину нацiонального ринку контролюють 4-7 корпорацш, пiсля ривка одшею з конкуруючих компанiй за нею через 3-7 роив на шоземш ринки обов'язково виходять домашш конку-ренти. У ц1й теори найважливiшим фактором транснацiоналiзацil вважаеться конкурентна гонка за лiдируючою компанiею [3, с. 53]; + теорiя шляхiв швестицшного розвитку на-цш та еклектична теорiя, в1дпов1дно до яких Дж. Даннiнг [5] видкив три групи факторiв, що визначають транснацiоналiзацiю й обся-ги iноземних активiв, зокрема О-переваги, Л-переваги та 1-переваги.
До структурно-фужщонального тдходу було взнесено такi теори, як:
+ технологiчна концепцш, розроблена вченим зi США Дж. Гелбрейтом, Грунтуеться на розвитку ТНК за рахунок максишзаци обсягiв продажiв в iноземнiй краМ. Дослцник висувае гiпотезу, що основним мотивом зарубiжноl швестицшно! дiяльностi ТНК е необх^шсть '1х присутностi на тих ринках, де вже продаеться '1х продукцш, для розширення збуту за рахунок техшчного пiсляпродажного обслуговування;
+ теорiя монополктичних переваг, запропоно-вана С. Хаймером, Ч. Кiндльбергером [6], вико-ристовуе особливий вид конкурентно1 бороть-би шляхом вид1лення свого товару в особисту групу за рахунок невисоких витрат на рекламу, маркетинг;
+ теорiя конкурентноI переваги, висунута амери-канським ученим М. Портером [7], була продо-вженням феномена ТНК в 1990-й рр. Основна увага дано1 теорй зосереджена на дослiдженнi рiзних факторiв i механiзмiв транснацiоналiза-цЦ виробництва, зокрема в забезпеченосй ТНК кра1ни базування основними чинниками, яю входять у визначену ним систему конкурентних переваг нацш. М. Портер у свош концепцй про-тиставляе «моделi» i «структури». Вiн визначае традицiйний метод економжи як побудову мо-делi конкуренцй з метою вiдокремлення голо-вних перемiнних, дослiдження взаемодй яких е найбкьш важливим [7].
Видкимо групу теорiй, заснованих на стратепчно-багатофокусному пiдходi:
^ концепцш конкурентно-стратегiчного тдходу полягае в тому, що прямi швестици роз-глядаються як зайб подолання сформованих ринкових бар'ер1в, за допомогою яких галузi захищаються вiд проникнення нових конкурента. Часто такi гнвестицЦ представляють собою единий варiант подолання перешкод правового характеру, коли, наприклад, мшцеве регулюван-ня передбачае високу частку нацюнальних ви-робникiв у нововведеному в краМ продуктi [8]; + концепцш ринково-стратегiчного пгдходу, вiд-пов1дно до яко'1 прямi iнвестицil сприяють пiдви-щенню орiентацil на ^ема завдяки просторо-вому наближенню до цкьових груп споживачiв i врахуванню '1хн1х специфiчних очгкувань [8]; + концепцш множинного ринкового позицюнуван-ня, згiдно з якою прямi швестици зумовлюють стратепчне ринкове позицiонування всього шд-приемства або окремо'1 господарсько'1 областi [8]; ^ концепцш ресурсно-стратегiчного тдходу визначае причину великих вкмшностей у рента-бельностi всередиш однiеl стратегiчноl групи, вбачае вцносш переваги у структурi та викорис-таннi стратегiчних ресурсiв. Неприступнi конку-рентнi позицй нерiдко е результатом оригшаль-них ресурсних комбiнацiй, яю носять характер iнструменту 1золяцГ1 та ринкового бар'ера, во-лодгючи надшним захистом проти копiюван-ня. Зпдно з даною концепцiею б1льша частина прямих швестицш може розглядатися як зааб мaксимiзaцil ринкового усп1ху п1дприемства шляхом повно'1 iнтернaлiзaцil або фактичного використання вкрай необх1дного ресурсного по-тенцiaлу (наприклад, висококвaлiфiковaних фа-хГвцгв у сферi iнформaцiйних технологiй) [8]; + концепцш орiентацй на групи штереав. У ба-гатьох випадках завоювання шдприемством мГцних позицГй на фшансовому ринку е лише
необхГдною, але аж н1як не достатньою умовою для створення i збереження переваг, якщо iснуе серйозний потенщал санкцiй з боку рiзних груп штересГв. Можливiстю впливати на долю пГдпри-емства мають, як правило, правовi рамковi умови, а також промислова i ринкова ситуащ! [8]; + концепщя орштаци на акщонерний кат-тал визначае, що при здшсненш стратегiчно важливих прямих швестицш виникае велика потреба в каштал^ яка може бути задоволе-на тГльки в результатi залучення кошйв мГж-народних ринкiв капiталу (новi емки, злиття i покупки шдприемств з використанням акцiй). У рамках даного шдходу прямi швестищ! пови-ннi як мiнiмум забезпечувати покриття витрат, пов'язаних iз залученням капталу [8].
Аана група концепцiй поеднуе в собi елемен-ти теорш, заснованих на структурно-функ-цiональному аналiзi та теорГ! iгор. У центрi !х знаходиться визначення наслiдкiв можливо! стратепчно! взаемодГ! конкурентiв у разi транснацю-налГзащ! фiрмою свое! дшльностЬ Збiльшення числа учасникiв (власники кашталу, менеджери, влада кра!ни базування i приймаючо! кра!ни i т. Гн.) вносить у про-цес транснацюналГзащ! велику частку невизначеностi, пов'язану з надзвичайно широкою палГтрою iнтересiв, прагнень i цГлей, з подальшою важко передбачуваною мотивацiею i наслiдками рiзних варiантiв !х поведiнки.
На основi iнституцiйного тдходу розробляють-ся концепщ!, якi розглядають можливостi й особливост транснацiоналiзацi!, що здiйснюеться на основi рiзних видiв контрактiв як на внутрiшньофiрмовому, так i на мiжфiрмовому ринках. До дано! групи концепцш слiд вiднести:
+ теорю iнтерналiзацii (П. БакклГ, М. Кассон); + гтотезу екстерналiзацii (К. Омае) та iншi.
Теор1я iнтерналiзацi! обгрунтовуе скорочення трансакцГйних витрат шляхом замiни ринкових (зовшш-нГх) вiдносин внутрiшньофiрмовими. Оргашзовуючи транснацiональнi внутрГшньофГрмовГ потоки виробни-чих ресурсiв (як матерiальних, так i фГнансових), ТНК отримують значнi переваги. Прикладом може служити використання трансферних щн, що дозволяе мшмГзува-ти базу оподаткування, а також фшансувати дiяльнiсть одних пiдроздiлiв за рахунок шших. Вiдповiдно, зменшу-еться загальна сума податкових виплат та шших плате-жiв до державних бюджейв кра!н, де працюе компанГя.
Окремi вченi визначають поняття «штерналГза-цш» як «iнтерналiзацiю ринку», тобто замшу контр-актних вiдносин зовнiшнього ринку адмшстративною координацiею рiшень усерединi фiрми; iншi - як «штер-налiзацiю екстерналiй», тобто створення внутрiшнього ринку для товару, який знаходився поза системою ринкових ощнок, проте брав участь у процей виробництва. До таких товарiв вГдносять технологи, ноу-хау тощо [9].
Автор згоден iз точкою зору, що iнтерналiзацiя е рiзновидом iнтернацiоналiзацi!, проте процес залучення суб'екта господарсько! дiяльностi до системи мГжна-родних економiчних зв'язюв та вiдносин за 'й умов вГд-
буваеться шляхом створення власного мiжнародного внутрiшньофiрмового ринку. Безумовно, основною мо-тивацiею таких дiй ТНК е прагнення до зниження трансакцшних витрат.
Результатом стратеги штерналГзаци е «залучення окремих кра!н в нову систему мiжнародного под!лу пра-цi, яка управляеться та контролюеться ТНК» [10].
1нтерналшацш е основною мiжнародноl стратеги ТНК, яка активно застосовуеться для подолання митно-го бартеру, обходу податкового законодавства i т. п. Якщо теорш iнтерналiзащl була розроблена ще в другiй полови-ш 70-х рокiв XX ст. i досить вiдома, то про гшотезу екс-терналiзацi! почали писати лише iз середини 90-х рок1в ХХ ст. Яскравим представником ще! теори е К. Омае.
На макроекономiчному рiвнi цей процес обме-жуеться рiзними механiзмами i заходами - як ринко-вими (цiноутворення, перелив кашталу, вирiвнювання прибутку i т. п.), так i неринковими (громадським i дер-жавним регулюванням). У мiру дерегулювання i поси-лення глобальних процесiв можливостi екстерналiзацi! стрiмко зростають.
Концепц1я екстерналiзацi! представляе собою альтернативний спосiб зниження трансакцiйних витрат порiвняно з iнтерналiзацiею. Трансакцшш витрати зменшуються не за рахунок включення окремих видiв господарсько! дшльносп до внутрiшньо! структури фiр-ми, а шляхом передачi окремих операцш незалежним суб'ектам господарсько! дiяльностi. 1ншими словами, це можна пояснити перекладанням на шших свиогоспо-дарських суб'екпв власних трансакцiйних витрат.
Таким чином, у результат проведеного дослiджен-ня кнуючих теорiй та концепцiй транснацюналь зацй можна погодиться з висловленням П. Баклi та М. Кассона: «(перед дослцником) виникае багато-барвна картинка, яка складаеться з рiзних трактувань i концепцiй, в яких як основна висуваеться та або шша особливiсть траснацiонально! дiяльностi» [10].
ВИСНОВКИ
Отже, дослцивши теорГ! та концепщ! транснацiо-налiзацi! й шоземного iнвестування, було обгрунтовано, що транснацiоналiзацiя являе собою одну з форм проце-су iнтернацiоналiзацi!, здiйснювану на основГ зростаючо! експансИ транснацiональних корпорацш, а конкретно-економiчна форма прояву процесу транснацiоналiзацi! виступае саме через транснацюнальш корпорацИ та транснацiональнi банки.
Шдбиваючи пГдсумок, варто ще раз наголосити на тому, що транснацюнальш корпоращ! з'явилися як результат глобалiзащl. В останнi десятилiття вони почали керувати цим процесом г прискорювати його в цглях максимiзащl власних економГчних ГнтересГв. ВГдповГдно, можемо стверджувати, що процес транснацюнал1защ! набувае нових Гстотних рис, якГ впливають не лише на свГтову економжу, але й на економГку кра!ни базування корпорацГ!.
На основГ аналГзу провГдних економГчних теорГй та концепцш транснацюнал1защ! запропоновано система-
тизувати ïx в чотири теоретико-методолопчш шдходи: еволюцiйний, структурно-функцiональний, стратепчно-багатофокусний, шституцшний. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Keohane, R. O., Nye, J. S.-Jr. (Eds.). Transnational Relations and World Politics. Boston: Harvard University Press, 1972. 428 p.
2. Vernon, R. Sovereignty at bay: the multinational spread of U. S. enterprises. London: Longman, 1971. 326 p.
3. Мовсесян А. Г. Транснационализация в мировой экономике: учеб. пособ. для вузов. М.: Финансовая академия при правительстве РФ, 2001. 316 с.
4. Knikerbocker, F. Oligopolistic Reaction and Multinational Enterprise. Boston: Harvard University Press, 1973. 236 p.
5. Dunning, J. The Competitive Advantage of Countries and the Activities of Transnational Corporations. Transnational corporations. 1992. Vol. 1, no. 1. P. 135-168.
6. Kindleberger, Ch. P. The Theory of Direct Investment. International Trade and Finance. 1975. P. 134-152.
7. Porter, M. The Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1990. 70 p.
8. Михальски Т., Раше К. Конкурентные преимущества глобальных компаний как результат прямых инвестиций. Проблемы теории и практики управления. 2001. № 2. С. 58-63.
9. Вафина Н. X. Транснационализация производства в свете теории самоорганизации экономических систем. М.: Финансовая академия при правительстве РФ, 2002. 316 с.
10. Buckley, P., Casson, М. The Economic Theory of the Multinational Enterprise. New York: St. Martin's Press, 1985. 235 p.
REFERENCES
Buckley, P., and Casson, M. The Economic Theory of the Multinational Enterprise. New York: St. Martin's Press, 1985.
Dunning, J. "The Competitive Advantage of Countries and Activities of Transnational Corporation". Transnational corporations. Vol. 1, no. 1 (1992): 135-168.
Knikerbocker, F. Oligopolistic Reaction and Multinational Enterprise. Boston: Harvard University Press, 1973.
Kindleberger, Ch. P. "The Theory of Direct Investment". International Trade and Finance (1975): 134-152.
Movsesyan, A. G. Transnatsionalizatsiya v mirovoy ekonomike [Transnationalization in the world economy]. Moscow: Finansova-ya akademiya pri pravitelstve RF, 2001.
Mikhalski, T., and Rashe, K. "Konkurentnyye preimushchest-va globalnykh kompaniy kak rezultat pryamykh investitsiy" [Competitive advantages of global companies as a result of direct investment]. Problemy teoriiipraktiki upravleniya, no. 2 (2001): 58-63.
Porter, M. The Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1990.
Transnational Relations and World Politics. Boston: Harvard University Press, 1972.
Vafina, N. Kh. Transnatsionalizatsiya proizvodstva v svete teorii samoorganizatsii ekonomicheskikh sistem [Transnationalization of production in the light of the theory of economic systems self-organization]. Moscow: Finansovaya akademiya pri pravitelstve RF, 2002.
Vernon, R. Sovereignty at bay: the multinational spread of U. S. enterprises. London: Longman, 1971.
EE
CL
о
LU
I—
<c =n =r
o
<
о
Ш
