CC BY
11
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛ!
УДК379.851:378.14 Доц. 1.В. Костюк, канд. техн. наук;
доц. АА. Теребух, канд. екон. наук; доц. Н.В. Чорненька, канд. геогр. наук;
доц. В. Т. Жмур-Клименко, канд. техн. наук -1ЕПТM. Вячеслава ЧорноволаНУ "Львгвська полтехтка"
П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РОЛ1 ФАХОВО1 ОСВ1ТИ В РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1
Дослщжено тдходи до оргашзаци пiдготовки фахiвцiв i3 туризму, наголошено на ролi фахово! освiти та !! змюту у формуванш знань i вмшь майбутнього фах!вця.
Ключовг слова: фахова осв!та, фахiвцi з туризму, професiйна шдготовка, тдхо-ди до пiдготовки фахiвцiв туристично! галузi, процес пiдготовки фах!вщв.
Постановка дослщжуваноТ проблеми. Осв!т! належить основна роль у сусп!льств!, адже вона зумовлюе його !снування та розвиток. Будь-як! госпо-дарськ! чи пол!тичн! зм!ни в житт! кра!ни потребують творення нових чи удосконалення !снуючих осв!тн!х систем, як! функц!онують у пост!йно зм!н-н!й д!йсност!. Ц! загальн! положення актуальн! й у систем! туристично! осв!ти.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Особливост! профес!йно! п!дготовки майбутн!х фах!вц!в для сфери туризму охарактеризовано в працях €.О. Ал!луйко, 1.В. Зор!на, В.О. Квартальнова, В.К. Федорченка, Л.В. Кно-дель. Досл!дження п!дход!в до профес!йно! п!дготовки майбутн!х фах!вц!в туристично! галуз! потребуе врахування особливостей становлення i розвит-ку в!тчизняно! системи професшно! тдготовки фах!вц!в для сфери туризму на р!зних !сторичних етапах, анал!зу в!тчизняного i заруб!жного досв!ду й визначення перспективних напрям!в модершзацп профес!йно! п!дготовки майбутн!х фах!вц!в для галуз!.
Метою дослiдження е формування модел! п!дготовки фах!вц!в у галу-з! туризму у вищих навчальних закладах Укра!ни на основ! ч!тко окреслених п!дход!в.
Основнi результати дослщження. Зм!ни, що в!дбуваються за останне десятирiччя на ринку туристичних послуг, !мперативи зростаючого !нформа-ц!йного сусп!льства, стр!мкий розвиток наукових знань, !нформац!йних та комун!кац!йних технолог!й висувають як!сно нов! завдання щодо п!дготовки фах!вц!в туристично! галуз!. Туристична осв!та в Укра!н! набувае значного поширення завдяки визначенню пр!оритет!в розвитку держави та забезпечен-ню фундаментально!, науково!, загальнокультурно! ! профес!йно-практично! п!дготовки особистост!.
У цих умовах незм!рно зростае роль осв!ти й особливо вищо!. Вища осв!та ! наука стають глобальними факторами сусп!льного розвитку, належать до числа найважлив!ших нац!ональних та загальносв!тових пр!оритет!в, виступають головними компонентами культурного, соц!ального та економ!ч-но ст!йкого розвитку сусп!льства.
Науково-методичне та кадрове забезпечення у сферi туризму та дiяль-ностi курортiв здшснюеться через вищi навчальнi заклади, науково-дослщш iнститути Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни та Науковий центр розвит-ку туризму Мiнiстерства культури i туризму Украши. Професшна тдготовка, перепiдготовка i пiдвищення квалiфiкацп кадрiв у галузi туризму здшсню-ються державними, комунальними та приватними навчальними закладами, яю е юридичними особами та мають лщензп на освiтню дiяльнiсть. Напрями та спецiальностi програм професшно! освии, а також види документiв про професшну освiту в галузi туризму визначаються законодавством Укра1ни про освпу. Провiднi освiтнi установи повиннi докласти максимум зусиль для збiльшення свого внеску в налагодження системи навчання у сферi туризму.
Освiта та тдготовка кадрiв для сфери туризму посядуть важливiше мiсце хоча б тому, що туризм е i стае дедалi бiльш високотехнологiчним, ду-же контактною сферою, у якш кадри повиннi бути добре освiченими, комуш-кабельними, професiйно пiдготовленими, повинш володiти декiлькома мова-ми й добре уявляти собi природу туризму [4]. Для вишiвськоl системи освгга завдання досягнення якостi набувае особливо! значущосп.
Внаслiдок iнтенсивного розвитку туризму виникла потреба в тдго-товщ квалiфiкованих кадрiв для ще! галуз^ основними вимогами до яких е комплексне розумшня функцiонування складових туристично! iндустрil. Система пiдготовки кадрiв повинна забезпечувати потреби сфери туризму та дь яльностi курортiв у спещалютах усiх ланок, якi здшснюють обслуговування туристiв. Багатопрофiльний характер туристично! галузi ускладнюе для освь тян процес однозначного визначення як потреб галуз^ так i всеохоплюючого спектра загальних i професiйних предметiв, необхщних для пiдготовки кваль фiкованих фахiвцiв. Ця невiдповiднiсть та складнiсть щентифжацп головних потреб зумовлюе застосування рiзних пiдходiв.
За умов штенсифжацп ушх сфер життя та удосконалення освггаього рiвня впродовж уше! професшно! дiяльностi актуальностi набувае проблем-но-дiяльнiсний тип освии, який забезпечуе комплексне вивчення системи туризму у взаемозв'язку з политичною, економiчною, правовою та сощальною системами. Визнавши вирiшальну роль туристично! галузi та тдпорядкова-носп !й освiти, вiдстежуемо традицiйний процес тдготовки вузькоспещаль зованих професiоналiв, здатних забезпечити реалiзацiю технiчних, техноло-пчних, управлiнських та органiзацiйних функцiй. За таких умов вищi нав-чальш заклади пiдпорядкованi безпосередньо бiзнесовi та спрямовують свою дiяльнiсть на виконання одного завдання - зростання продуктивносп пращ та фшансового збагачення тдприемницьких структур. Однак за таких обста-вин нiвелюеться головне призначення освгга - розвиток творчо! особистостi, здатно! критично мислити, аналiзувати проблему та виробляти стратепю дь яльностi, враховуючи об'ективш процеси поступу суспiльства.
Оскшьки туризм - явище мiжнародного масштабу, саме фахiвцi зi сфери туризму повинш формувати iмiдж держави на мiжнародному рiвнi, сприяти змiцненню !! авторитету, пропагувати туристичний потенцiал реп-ошв Укра!ни.
Туристичнш освт в Укра!т, враховуючи багаторiчний досвщ iз цього питання кра!н Свропи, повиннi бути притаманнi технiчний, управлшський та концептуальний пiдходи до тдготовки фахiвцiв туристично! галузi. Техтч-ний шдхщ передбачае розвиток специфiчних виробничих навичок певного сегмента туристично! галуз^ переважно на низьких квалiфiкацiйних рiвнях. За управлiнського пiдходу зусилля спрямоваш на пiдготовку фахiвцiв адмь шстративного апарату туристично! шдустрп. Концептуальний шдхщ забезпе-чуе цiлковите пiзнання сутност туризму, функцiонування всього механiзму туристично! шдустрп, його економiчного та соцiального значення, оргашза-цiйних аспектiв, маркетингових технологш, планування та контролю. Управлшський i концептуальний пiдходи зумовили появу багатодисциплшарного та мiждисциплiнарного, перший з яких передбачае дослщження широкого спектра напрямiв, обумовлених базовими дисциплшами, здебiльшого пов'яза-ними з економжою та географiею туризму. За мiждисциплiнарного пiдходу сам туризм виступае предметом дослщження. Швидкi темпи зростання галу-зевих пiдприемств та потреба в адмшютративних кадрах зумовлюють змiни в тдходах на користь управлiнського, а поширення теорп менеджменту закрш-люють !х. Вiн i тепер залишаеться домiнуючим в освiтнiй галузi з туризму. Хоч збереження базового професшного тдходу спостерiгаемо на рiвнi тдготовки молодших спецiалiстiв [4].
На сьогодт напрям "Туризм" належить до галузi знань "Сфера обслу-говування" з узагальненим об'ектом дiяльностi - операцiйнi системи i проце-си у сферi туризму.
Табл. Види i найменування економiчноl дiяльностi, за якими фахiвець з напряму "Туризм" галузiзнань "Сфера обслуговування" тдготовлений до роботи
Секщя
Шифр виду економ1чно1 д1яльност1
Змют роботи
55.1
Н
55.2
Д1яльшсть готел1в
55.3
Надання шших мюць для тимчасовового проживания
55.4
Д1яльн1сть ресторатв
Д1яльн1сть бар1в
63.3
Послуги з оргатзацп подорожувань
О
92
92.72
Дiяльиiсть у сфер1 в1дпочинку i розваг, культури i спорту
1нша д1яльн1сть у сфер1 в1дпочинку i розваг
I
Фахiвець пiдготовлений до роботи за перелiченими в табл. видами економiчноl дiяльностi за Нацiональним класифiкатором Укра!ни ДК 009:2005 "Класифiкацiя видiв економiчноl дiяльностi", затвердженим наказом Держспоживстандарту Укра!ни вiд 26.12.2005 р., № 375 [2]. Фахiвець пщго-товлений до роботи за одним чи кшькома з видiв i найменувань туристично! дiяльностi за Державним класифiкатором професш ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту Укра!ни вiд 28.07.2010 р., № 327 (коди-фiкацiя та конкретт галузi дiяльностi зазначено у варiативних компонентах) [1]. Сутнiсть пщходу до пiдготовки фахiвцiв iз туризму в рамках спецiалiзацil полягае в такому:
а) у варiативнiй частинi освiтньо-квалiфiкацiйно! характеристики фахiвця формуються вiдповiднi типовi функцп та знання i вмшня, якi йому необ-хiднi у майбутньому для 1х виконання;
б) у варiативнiй частинi освгшьо-професшно! програми визначаеться пере-лiк та розкриваеться змiст дисциплш спецiалiзацп, якi дають змогу в процем навчання сформувати визначенi освiтньо-квалiфiкацiйною характеристикою знання i вмшня;
в) у навчальному планi шдготовки фахiвця за напрямом "Туризм" формуються навчальш предмети з нормативно! i варiативноl частин освгшьо-професшно! програми. Це iнтегруе навчальний процес у едине цше та за-безпечуе еднiсть оргашзаци i змюту теоретичного навчання i практики;
г) у практичнш дiяльностi випускник вищого навчального закладу може застосовувати отримаш знання i вмшня, виконуючи обов'язки, яю перед-баченi посадою та е безпосередшм предметом дiяльностi. Виш1вська шдготовка: а) базова фахова шдготовка, шд час яко! нада-
ються знання з базових фундаментальних дисциплш та поглиблюються знання !з загальноосвиньо! та гумаштарно! шдготовки; б) спещальна фахова шд-готовка залежить вщ напряму спещал!зацп, яку обрав той чи шший навчальний заклад. Ступенева освгга у вищих навчальних закладах мае за мету задо-вольняти попит на спещалюпв р1зних категорш: бакалавр - виконавсько-уп-равлшська ланка; спещалют - виконавсько-управлшська та управлшська ланки; магютр - управлшська ланка. Таким чином, шдготовка спещалюта у сфе-р1 туризму повинна мати послщовний, наскр1зний характер [5].
В умовах перманентно! науково-технолопчно! революц!! життевий цикл сучасних технологш стае меншим, н!ж термш профес!йно! д!яльност! фах!вця. За цих умов дом!нуючим стае компетентн!сний шдхщ щодо форму -вання здатност! фах!вця на основ! в!дпов!дно! фундаментально! освии пере-будовувати систему власно! професшно! д!яльносп з урахуванням соц!ально значущих ц!лей та нормативних обмежень - тобто формування особист!сних характеристик майбутнього фах!вця. Якщо визначити за головну мету д!яль-ност! системи вищо! осв!ти п!дготовку такого фах!вця, то процес навчання доцшьно орган!зовувати таким чином, щоб забезпечувався всеб!чний розвиток особистосп майбутнього фах!вця. Засобом формування особистосп при цьому стають осв!тн! технолог!!, продуктом д!яльност! - особистють випус-кника вищого навчального закладу, який мае бути компетентним не лише у профес!йн!й галуз!, але й мати активну життеву позищю, високий р!вень гро-мадянсько! свщомосп, бути компетентним п!д час виршення будь-яких зав-дань, як! ставить перед ним життя.
Загалом перший американський вчений з туризму Р. Макштош [3, с. 256], анал!зуючи вищу туристичну осв!ту свое! кра!ни, зазначае так! теорети-ко-методолог!чн! тдходи, як: шституцшний, який Грунтуеться на дослщжен-н! орган!зац!йних форм туристичних шдприемств та заклад!в ус!х шших сег-мент!в !ндустр!! гостинност!, принцишв !хнього функц!онування та економ!ч-но! рентабельности виробничий, за яким проводиться р!зносторонне вивчен-ня усього технолопчного процесу виробництва туристичного продукту та формування маркетингово! стратег!!; управлшський, зор!ентований на зас-воення концептуальних понять управлшсько! д!яльност!, а саме: оргашзацп,
планування, мотивацп та контролю; економiчний, який базуеться на досль дженнi туризму як важливо! складово! внутршньо! та свггово! економжи, вивченнi ринку туристичних продукпв, попиту на них та пропозицп, прогно-зуваннi економiчно-туристичного розвитку кра!ни; соцюлопчний, який спря-мований на тзнання впливу туризму на суспшьство та природне середовище, розумiння процешв взаемодп туристiв та соцiальних груп туристичних регь онiв; географiчний з акцентом на дослщження просторових аспекпв туризму, а саме: туристично-рекреацiйних ресуршв i ландшафтних особливостей тери-торш, геомаркетингових та етногеокультурних проблем; мiждисциплiнарний, який випливае з велико! чисельносп iнституцiй, що мають пряме чи опосе-редковане вiдношення до туристично! дiяльностi.
Пiдходи до проблеми професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв туристично! галузi зумовленi як зовнiшнiми, так i внутрiшнiми чинниками. До зовшштх потрiбно зарахувати досвiд оргатзацп тдготовки кадрiв для туризму в передових кра!нах, а внутрiшнi чинники обумовлюються економiч-ним, соцiальним та культурним розвитком укра!нського суспiльства, швид-кiстю розвитку туристично! шдустрп.
Висновки. Вивчення проблеми змюту, форм тдготовки та вимог до майбутшх фахiвцiв туристично! галузi дае пiдстави стверджувати, що змiст туристично! освiти не е сталою константою, а постшно оновлюеться. У су-часних умовах актуалiзуеться системний пiдхiд до формування змiсту туристично! освiти, який орiентуеться на потреби рiзних груп суспшьства. Змiст пiдготовки - це едшсть теорп i практики, що спрямована на формування про-фесшних знань та вмiнь, якi забезпечуються загальноосвiтнiм, економiчним, маркетингово-управлiнським та фаховим компонентами, а також на розвиток сощально-психолопчних i духовно-творчих задаткiв особистосп фахiвця, що визначають його здатшсть працювати як в умовах глобалiзацii та сталого розвитку, так i невизначеностi, спричинено! кризовими явищами, домагаючись при цьому результатiв, адекватних вимогам суспшьного та науково-техтчно-го прогресу.
Л1тература
1. Державний класифжатор професш ДК 003:2010, затверджений наказом Держспожив-стандарту Укра!ни вщ 28.07.2010 р., № 327. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.upk.org.ua/load/upravlenie_personalom_kadrovaja_politika/klasifikator_profe-sij_dk_003_2010_skachat_nakaz_vid_28_lipnj a_2010_roku_n_327_pro_vnesennja_zmini_ta_ska-suvannja_normativnikh_dokumentiv/8-1-0-232.
2. Нацiональний класифiкатор Укра!ни ДК 009:2005 "Класифжащя видiв економiчноi дiяльностi", затверджений наказом Держспоживстандарту Укра!ни вщ 26.12.2005 р., N° 375.
3. Mcintosh R.W. Tourism: principles, practices, philosophies / Robert W. Mcintosh, Charles R. Goeldner, J.R. Brent Ritchie. - New York : John Wiley & Sons. - 1995. - 560 p.
4. Федорченко В.К. Педагопка туризму / В.К. Федорченко, Н.А. Фоменко, М.1. Скрип-ник, Г.С. Цехмютрова. - К. : Вид. дiм "Слово", 2004. - 296 с.
5. Функцюнування ринку туристичних послуг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.referaty.pp.ua/abstracts/ua/tourism/tourism_28278.php
Костюк И.В., Теребух А А., Чорненька Н.В., Жмур-Клименко В.Т. Подходы к определению роли специального образования в развитии сферы туризма
Исследованы подходы к организации подготовки специалистов по туризму, подчеркнута роль специального образования и его содержания в формировании знаний и умений будущего специалиста.
Ключевые слова: специальное образование, специалисты по туризму, профессиональная подготовка, подходы к подготовке специалистов туристической отрасли, процесс подготовки специалистов.
Kostyuk I.V., Terebukh AA., ChornenkaN.V., Jmur-Klimenko V.T. Approaches to defining the role of vocational education in the development of tourism industry
Explored approaches to training in tourism, stressed the role of vocational education and its content in the formation of knowledge and skills of the future specialist.
Keywords: professional education, experts in tourism, training, approaches to the training of tourism industry, the process of training.
УДК 331.101 Ст. викл. Г.1.1льчук; студ. О.В. Мацук -
НН1ЕПДТм. В'ячеслава Чорновола НУ "Львiвська полiтехнiка"
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА КУЛЬТУРА: ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ НА РЕЗУЛЬТАТИ Д1ЯЛЬНОСТ1
КОЛЕКТИВУ
Дослщжено роль оргашзацшно! культури, процес !! формування та вплив на ефектившсть дiяльностi колективу. Вмше управлшня розвитком оргашзацшно! культури дае змогу сформувати здорове дшове товариство, яке зможе вщповщати вимо-гам сощуму. Оргашзацшна культура - це особливий шструмент у руках менеджера керiвника, який допоможе оргашзаци досягнути успiхiв, стабшьностг
Ключовг слова: оргашзацшна культура, система цшностей, принципи дшового етикету, колектив, ефектившсть.
Вступ. У сучасному дшовому свт широк знання у певнш сферi дь яльносп не завжди достатт для досягнення устху. Надзвичайно важливим е також вмшня ствпрацювати з шшими, демонструючи при цьому хорошi ма-нери та здатшсть створювати робочу обстановку, в якш кожен почувае себе комфортно, а отже, мае змогу максимально сконцентруватися на справь Без такого вмшня можна просто втратити бiзнес.
Ввiчливi професшш манери е ключовим компонентом якост (яка i привертае увагу до товару/послуги та ш.). Практика свiдчить, що органiзацi! пiд час прийому на роботу нових спiвробiтникiв дедалi частiше звертають увагу на !хне знання надзвичайно важливого елемента корпоративно! культури - дшового етикету.
Дшовий етикет життево важливий i для створення гармонiйного дшо-вого середовища, i для представлення вашо! компанi!, вашого бiзнесу в максимально випдному свiтлi. Багато людей вважають сво! професшш знання та вмшня найбшьш важливим фактором для отримання бажано! роботи та для досягнення успiхiв у просуванш по кар'ернш драбиш. Водночас не менша кiлькiсть людей вважае, що вмшня ствпрацювати, знаходити спшьну мову з колегами та кшентами е бшьш важливими тому, що це допомагае встановлю-вати необхiднi зв'язки та контакти, вщчиняти "зачиненi" дверi, полегшуе ро-бочий час у цшому. Якою б не була ваша думка, не варто забувати слова
