CC BY
25
Посилання на статтю_
Садовников О.А. Пщхщ до формування, аналiзу i аудиту грошових n0T0KiB пiдприeмства на основi вимог мiжнародних стандартiв /О.А. Садовников, О.М. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006 - №2(18). - С. 39-45._
УДК 658.152
О.А. Садовников, О.М. Рач
П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ, АНАЛ1ЗУ I АУДИТУ ГРОШОВИХ ПОТОК1В ПЩПРИеМСТВА НА ОСНОВ1 ВИМОГ М1ЖНАРОДНИХ СТАНДАРТ1В
Розглянута методика формування облкових i звiтних даних, аналiз i аудит грошових потогав пiдприeмства, розробленi конкретнi пропозицй i рекомендацй. Табл. 2, дж. 4.
Ключовi слова: формування, аналiз, аудит, грошовi потоки, мiжнароднi стандарти, рекомендацй.
А.А. Садовников, О.Н. Рач
ПОДХОД К ФОРМИРОВАНИЮ, АНАЛИЗУ И АУДИТУ ДЕНЕЖНЫХ ПОТОКОВ ПРЕДПРИЯТИЯ НА ОСНОВЕ ТРЕБОВАНИЙ МЕЖДУНАРОДНЫХ СТАНДАРТОВ
Рассмотрена методика формирования учетных и отчетных данных, анализ и аудит денежных потоков предприятия, разработаны конкретные предложения и рекомендации. Табл. 2, ист. 4.
A.A. Sadovnicov, O.N. Rach
APPROACH TO THE FORMING, ANALYSES AND AUDIT THE ENTERPRISE'S FINANCIAL FLOWS ACCORDING TO THE INTERNATIONAL STANDARDS
The methodic of the registration and reporting data forming, analyses and audit the enterprise's financial flows are considered, definite proposals and recommendations are given.
Постановка проблеми у загальному вигляд'/. Зпдно з мiжнародними стандартами аудиту, Законом УкраТни "Про аудиторську дiяльнiсть" аудитор повинен проаналiзувати й оцшити отриман аудиторськ докази для формування свого висновку про перевiрену фшансову зв^нють.
Для надання аудиторського висновку про фшансову зв^нють аудитор повинен встановити там ознаки порушень, як не виявлен або не зазначен обставини, що мали вплив чи не мали на зв^нють, не визначений або помилково визначений, викривлений рiвень суттевосп, що впливае на вибiр виду висновку аудитора, аудиторська думка недостатньо обгрунтована обставинами та рiвнем суттевост та ш.
Цш проблемi присвячено ряд дослщжень науков^в та спе^алю^в УкраТни [1], проте деяк сторони ^еТ проблеми неповнютю дослщженк
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
1
Зв'язок проблеми i3 важливими науковими та практичними завданнями. Це проблемне завдання зв'язане з украТнською практикою облку. Кожен аудитор, KpiM стандарт, закожв повинен мати певний практичний досвщ, особливо при проведеннi аудиту грошових потокiв на пiдприeмствi.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Метою МСА 700 "Аудиторський висновок про фшансову звпжсть" [3, с. 541-554] е визначення основних положень i надання рекомендацш щодо форми та змюту аудиторського висновку фшансовоТ звiтностi суб'екта господарювання, який складено незалежним аудитором.
Видлення не вирiшених ранiше частин загальноi проблеми, котрим присвячуеться дана стаття. Мiжнароднi стандарти аудиту (МСА 200, МСА 700, МСА 800) використовуються в украТнський практик аудиту при наданн суб'ектами господарювання фшансовоТ шформаци державним органам:
- Державнш комiсiТ з цiнних паперiв та фондового ринку;
- Нацюнальному банку УкраТни;
- Державнiй комiсiТ з регулювання ринку фiнансових послуг.
Наявнють основних вимог, наприклад МСА 700 [1, с.81], для надання аудиторського висновку про фшансову зв^нють дае змогу встановити критери (ознаки) порушення його, а саме:
- вщсутнш один або кiлька iз основних елементiв структури аудиторського висновку;
- не виявлен або не зазначен обставини, що мали вплив чи не мали на думку аудитора;
- не визначений або помилково визначений, викривлений рiвень суттевосп, що впливае на вибiр виду висновку аудитора;
- аудиторська думка недостатньо обгрунтована обставинами та рiвнем суттевосп;
- змют аудиторського висновку не вщповщае чи частково не вщповщае метi МСА 700;
- неч^ко сформульована думка аудитора щодо фшансовоТ звпносп в цтому.
Але надiйних методик щентифкаци цiх критерiТв з урахуванням украТнськоТ практики облику ще не розлоблено.
Метою даноТ статт'1 е удосконалення надшноТ методики формування, аналiзу i аудиту грошових потокiв пiдприемства на основi вимог мiжнародних стандартiв стосовно украТнськоТ практики облку.
Виклад основного матер'алу досл'дження. Методика формування облкових i звiтних даних на основi вимог мiжнародних стандартiв, стосовно украТнськоТ практики облку дана в ПСБУ. Вщповщно до вимог нормативних документ непрямий метод направлений на отримання даних, що характеризують чистий грошовий потiк пiдприемства в звiтному перюдк Джерелом iнформацiТ для розробки звггносп про рух коштiв пiдприемства цим методом е званий баланс i звiт про фiнансовi результати i Тх використання. Розрахунок чистого грошового потоку пщприемства непрямим методом здшснюеться по видах господарськоТ дiяльностi i пiдприемствi в цiлому.
Важливою умовою для визначення таких об'ектiв облку як кошти i Тх потоки е правильна Тх класифка^я на вхщш i вихiднi грошовi потоки.
До вхщних потокiв вiдносяться:
- потоки вщ експлуатацiйних доходiв;
- потоки, пов'язан з кредитами, одержаними пщприемством;
- потоки, обумовленi збтьшенням капiталу пiдприемства.
Вихiднi потоки можуть бути результатом:
2
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
- ршень довгострокового характеру: виплати по кредитах, оплата закушвель основних засобiв;
- експлуатацшних рiшень: розрахунок з постачальниками, оплата комерцшних витрат, виплата зароб^ноТ' плати.
Вихiднi потоки включають:
Експлуатацiйнi витрати. Виходячи з прогнозних оцшок обсягу продажу, встановлюють прогнози по виробництву продукци. Коли встановлена виробнича програма, можна оцшювати виробничi витрати i iнвестицiйнi потреби: закушвл^ витрати на персонал; орендна плата; податки; iншi витрати.
Iнвестицiйнi витрати. Вони виткають з швестицшноТ' програми i включають: виплату дивiдендiв i податки на прибуток.
Аналiз вхщних i вихiдних потокiв по кожному перюду (квартал або мiсяць) показуе надлишок або дефiцит коштiв. Бухгалтер може впливати на рiзнi потоки, щоб досягти певноТ рiвноваги в чаа: прискорення повернення заборгованостей; уповтьнення виплат, коли це можливо; використання "плаваючих" засобiв.
Так, якщо пщприемство пiдписуe щодня банкiвськi чеки на суму 10 тис. гривень i якщо потрiбнi 3 днi для того, щоб ц 10 тис. гривень дебетувалися з рахунку в банку, який обслуговуе пщприемство, то пщприемство покаже на своТх рахiвницях суму, на 30 тис. гривень меншу, шж та, що з'явиться на його баншському рахунку. Якщо пщприемство зумiе гнучко управляти цими "плаваючими" засобами, то воно може одержати кращу вщдачу вiд своТх фондiв.
Коли вхiднi грошовi потоки меньше вихщних, необхiдний банкiвський кредит:
- якщо компашя повинна скористатися кредитною лiнiею, то касовий бюджет дозволить визначити ТТ максимальний обсяг;
- якщо компанiя бере баншську позику, то бюджет дозволить визначити ТТ розмiр, дату i тривалють.
Коли вхiднi потоки бiльше вихщних, необхщне рiшення про розмiщення надмiрних засобiв на той або шший термiн.
Для оптимального управлiння коштами постiйно потрiбна iнформацiя про стан поточного кредиту; невикористаш обсяги кредитних лшш; можливостi короткострокового розмiщення кош^в.
Приклад з касовим бюджетом нами розглянутий на основi реальних даних одше'Т з державних холдiнгових компанш вугiльноТ галузi. Холдинг здiйснив прогнозы оцшки обсягi продажу своеТ продукци за 7 перших мюя^в 2005 року (табл. 1).
Таблиця 1
Прогнозы nродажi та очикуванi витрати
Мюяць Прогнозы продажу тис. гривень Очшуваш витрати, тис. гривень
С1чень 300 150
Лютий 400 150
Березень 500 220
Кв1тень 600 500
Травень 700 300
Червень 600 250
Липень 800 125
Продажi оплачуються:
- на 20% в мюяц продажу;
- на 70% в наступному шсля продажу;
- на 10% через два мюяц шсля продажу.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
3
Прогнозы закушвл^ як мае намiр здшснити холдинг, приведенi в таблицi 1. Вони оплачуються в наступному шсля покупки мiсяцi.
Щомiсячнi витрати на персонал 100 тис. гривень, орендш платежi 20 тис. гривень. Iншi витрати становлять 10 тис. гривень в мюяць. В березнi необхщно сплатити 600 тис. гривень за придбане устаткування. На початок року в кас було 200 тис. гривень, а м^мально необхщна го^вка оцiнюеться в 110 тис. гривень.
Касовий бюджет представлений в табл. 2. Очевидний дефщит в березш, штш i травнi. Бухгалтер може запитати у банку кредитну лшш у розмiрi 440 тис. гривень (330 тис. гривень +110 тис. гривень) для задоволення тимчасових фшансових потреб.
В ачж, лютому i червн кошти в касi перевищують мiнiмальний рiвень, i бухгалтер може розмютити надмiрнi засоби пiд вщсоток.
Прогноз касового бюджету залежить вщ вае'Т решти прогнозiв, якi роблять служби пщприемства. Навпаки, при щоденному плануванн каси бухгалтер може покладатися ттьки на себе, фiксуючи витрати i доходи, як тiльки про них стае вщомо. Для здшснення щоденного прогнозу грошових потокiв ефективно використовуються обчислювальнi засоби.
В останн роки управлiння коштами одержало великий розвиток в результат вдосконалення засобiв шформатизацп i телекомушкаци. Бухгалтери можуть передавати безпосередньо через термiнал своТ доручення по оплатi i швидко одержувати iнформацiю для ухвалення адекватних ршень в потрiбний момент. Бюджет i планування коштiв, службовцi для визначення об'ему необхiдних фiнансових потреб пщприемства, складають важливi iнструменти в робот бухгалтера. Управлiння коштами стало складшшим з появою нових шструментв для управлiння ризиками i в той же час досконалшим.
Таблиця 2
Щомюячний касовий бюджет холдинга, тис. гривень
Найменування Очень Лютий Березень Кв1тень Травень Червень Липень
Прогнозы продаж! 300 400 500 600 700 600 800
Вхщш потоки
Доходи:
-одержан! в даному мюяц!(20% м1м!сяц1(20%) 60 80 100 120 140 120 160
- одержан!через 2 мюяц!(70°/о) - 210 280 350 420 490 420
- одержан!через 3 мюяц!(10°%) - - 30 40 50 60 70
Загальн! доходи 60 290 410 510 610 670 650
Потоки, що виходять
Закуп!вл! - 150 150 220 500 300 250
Витрати на персонал 100 100 100 100 100 100 100
Орендш платеж! 20 20 20 20 20 20 20
1нш1 витрати 10 10 10 10 10 10 10
Придбання устаткування 600
Загальн! витрати 130 280 880 350 630 430 380
Чистий прихщ засобю (70) 10 (470) 160 (20) 240 270
Каса на початок мюяця 200 130 140 (330) (150) (130) 110
Каса на к!нець мюяця 130 140 (330) (15°) (130) ПО 380
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
Для вугледобувних холдинпв запропонована методика аналiзу грошових потокiв, що дозволяе штерпретувати звiти про рух коштiв з позицш ефективного управлiннями ними.
Основною метою цього аналiзу е виявлення рiвня достатностi формування коштiв, ефективност Тх використання, а також збалансованост вхiдного i вихiдного грошових потош пiдприемства за обсягом i в часк Аналiз грошових потокiв проводиться по пщприемству в цiлому, в розрiзi основних видiв його господарськоТ дiяльностi, по окремих структурних пщроздтах ("центрах вiдповiдальностi").
На першому етап аналiзу розглядаеться динамiка обсягу формування вхщного грошового потоку холдингу в розрiзi окремих джерел.
На другому етап аналiзу розглядаеться динамiка обсягу формування вихщного грошового потоку пщприемства.
На третьому етапi аналiзу розглядаеться збалансованють вхiдного i вихiдного грошових потош по загальному обсягу; вивчаеться динамка показника чистого грошового потоку як найважлившого результативного показника фшансовоТ' дiяльностi холдингу i iндикатора рiвня збалансованостi його грошових потокiв в цтому.
Одним iз аспектiв аналiзу, що здiйснюеться на цьому еташ, е визначення достатност чистого грошового потоку, що генеруеться холдингом, з позицш потреб, що фшансуються Тм. З ^ею метою використовуеться коефiцiент достатностi чистого грошового потоку, який розраховуеться за такою формулою:
ЧДП ОД + АЗГМ + Ду
-~ 0)
де КДчдп - коефiцiент достатност чистого грошового потоку пщприемства в даному перюд^
ЧДП - сума чистого грошового потоку пщприемства в даному перюд^
ОД - сума виплат основного боргу по довго- i короткостроковим кредитам i позикам пщприемства;
АЗтм - сума приросту запаав товарно-матерiальних цшностей у складi оборотних активiв пiдприемства;
Ду - сума дивiдендiв (вiдсоткiв), що виплатили власникам пщприемства (акцюнерам) на вкладений каштал (акци, паТ).
В цiлях усунення впливу господарських ци^в, розрахунок коефiцiента достатностi чистого грошового потоку пщприемства рекомендуеться здшснювати за три останн роки (але не менше шж за повний господарський рiк).
На четвертому еташ аналiзу дослiджуеться синхроннють формування вхiдного i витiкаючого грошових потош в розрiзi окремих iнтервалiв звiтного перiоду; розглядаеться динамiка залишш грошових активiв пiдприемства, що вщображае рiвень цiеТ синхронностi i забезпечуюча абсолютну платоспроможнють. Розрахунок коефiцiента лквщносп грошового потоку пiдприемства здiйснюеться за такою формулою:
КЛдп=---, (2)
де КЛдп - коефiцiент лiквiдностi грошового потоку пщприемства в даному перюд^ П - сума валового вхщного грошового потоку (надходження кош^в); ДАк - сума залишку грошових активiв пiдприемства на кшець даного перiоду;
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
5
ДАн - сума залишку грошових активiв пщприемства на початок даного перюду;
О - сума валового виткаючого грошового потоку (витрачання коштв).
На п'ятому етап аналiзу визначаеться ефективнють грошових потокiв пiдприемства. Узагальнюючим показником такоТ оцiнки виступае коефiцiент ефективност грошового потоку пiдприемства, який розраховуеться формулi за такою формулою:
ЧП О
КЭДП=—, (3)
де КЕдп - коефiцiент ефективностi грошового потоку пщприемства в даному перюд^
ЧП - сума чистого грошового потоку пщприемства в даному перюд^ О - сума валового виткаючого грошового потоку пщприемства в даному перюдк
Певне уявлення про рiвень ефективност грошового потоку дозволяе одержати i коефiцiент реiнвестування чистого грошового потоку, який розраховуеться за такою формулою:
КРЧД7= , (4,
чдп АРИ + АФФД
де КРчдп - коефiцiент реiнвестування чистого грошового потоку в даному перюд^
ЧП - сума чистого грошового потоку пщприемства в даному перюд^
Ду - сума дивiдендiв (вщсотмв), сплачених власникам пщприемства (акцюнерам) на вкладений кагптал (акци, паТ);
АРИ - сума приросту реальних швестицш пщприемства (у вах цих формах) в даному перюд1;
АФФд - сума приросту довгострокових фшансових швестицш пщприемства в даному перюдк
Результати аналiзу використовуються для виявлення резервiв оптимiзацiТ грошових потокiв пiдприемства i Тх планування на майбутнiй перюд.
Оптимiзацiя грошових потокiв пiдприемства е одшею з найважливiших функцiй управлшня грошовими потоками, направлено!' яка спрямована на пщвищення Тх ефективностi.
Основними об'ектами оптимiзацiТ виступають: вхiдний грошовий потк; витiкаючий грошовий потiк; залишок грошових активiв; чистий грошовий потк.
Методи оптимiзацiТ дефiцитного грошового потоку залежать вщ характеру цiеТ дефщитносп - короткостроковоТ або довгостроковоТ.
Збалансованють дефiцитного грошового потоку в короткостроковому перад досягаеться шляхом використання "Системи прискорення - уповiльнення платiжного звороту". Суть цiеТ системи полягае в розроб^ на пiдприемствi органiзацiйних заходiв щодо прискорення залучення коштiв i уповiльнення Тх виплат.
Зростання обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому пер^ може бути досягнуто за рахунок залучення стратепчних iнвесторiв з метою збтьшення обсягу власного капiталу; додатковоТ емiсiТ акцiй; залучення довгострокових фшансових кредитв та iн.
6
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
Вщвнювання грошових потокiв спрямовано на згладжування Тх обсягу в розрiзi окремих iнтервалiв даного перiоду часу. Результати цього методу оптимiзацп грошових потош в часi оцiнюються за допомогою середньоквадратичного вiдхилення або коефiцieнта варiацil, якi в процесi оптимiзацil повинн знижуватися.
Синхронiзацiя грошових потокiв заснована на коварiации вхiдного i вихщного IX видiв. Результати цього методу оптимiзацN грошових потокiв в час оцiнюються за допомогою коефiцieнта кореляци, який в процесi оптимiзацп повинен прагнути значення «+1».
Коефiцieнт кореляци вхщного i вихiдного грошових потош в чаа розраховуеться за такою формулою:
де ККгп - коефiцiент кореляци позитивного i негативного грошових потош в чаа;
Рп,о - прогнозована iмовiрнiсть вiдхилення грошових потош вщ Тх середнього значення в плановому перюд^
ПГПi - варiанти сум вхiдного грошового потоку в окремих штервалах планового перiоду;
ПГП - середня сума вхщного грошового потоку в одному iнтервалi планового перюду;
ОГП - варiанти сум вихщного грошового потоку в окремих штервалах планового перюду;
ОГП - середня сума вихщного грошового потоку в одному iнтервалi планового перюду;
8пгп, 8огп - середньоквадратичне (стандартне) вщхилення сум грошових потош (вщповщно - вхщного \ вихщного).
Заключним етапом оптимiзацiТ е забезпечення умов максимiзацiТ чистого грошового потоку пщприемства. Зростання чистого грошового потоку забезпечуе пщвищення темшв економiчного розвитку пщприемства на принципах самофшансування, знижуе залежнють цього розвитку вiд зовнiшнiх джерел формування фшансових ресурсiв, забезпечуе прирют ринковоТ вартостi пiдприемства.
Результати оптимiзацiТ грошових потокiв пiдприемства одержали свое вщбиття в системi планiв формування i використання коштiв в майбутньому перiодi щодо виробничих умов холдинга.
Висновки i перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. В останн роки управлiння грошовим потоком одержало великий розвиток в результат вдосконалення засобiв шформатизаци i телекомунiкацiТ. Управлшня грошовими потоками стало складнiшим з появою нових iнструментiв для управлшня ризиками. Результатом даного дослщження стало оптимальне управлшня грошовими потоками пщприемства в системi формування i використання грошових засобiв. ПропозицiТ i рекомендацп даного дослiдження можуть бути використан на iнших пiдприемствах для перспектив подальших дослщжень в даному напрямк
Л1ТЕРАТУРА
1. Аудит: Застосування млжнародшх стандарт1в аудиту в аудиторськ1й практик УкраТни
/За заг. редакц1ею президента САУ, члена АПУ, академика АЕНУ, д.е.н. проф.,
Ч (ОГП - огп) х -^- , (5)
I ®пгп
У V "огп
\
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
7
заслуженого економюта Украши 1.1. Пилипенко. - К.: АПУ, САУ, Державна академия статистики, облку та аудиту Держкомстату Украши, 2005. - 172 с.
2. Стандарты аудита и этики Международной федерации бухгалтеров, принятые как Национальные стандарты аудита в соответствии с решением Аудиторской палаты Украины №122 от 18.04.2003 г.
3. Мiжнароднi стандарти аудиту, надання впевненост та етики: Мiжнародна федера^я бухгалтерiв, Аудиторська палата Украши. - К.: Нормативне виробничо-практичне видання ТОВ "1АМЦ АУ "Статус", 2005. - 1025 с.
4. Мезенцева Т.М., Мезенцев Г.А., Горобец В.Ю. Международные стандарты финансовой отчетности. - М., 2004. - 192 с.
Стаття надмшла до редакцп 12.04.2006 р.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 2(18)
