CC BY
10
досягнення обдаровано! дитини HapiBHi з досягненнями звичайних учшв?», «Яю форми сшвпраш cîm'ï та школи е найбшып гшдними для виявлення i розвитку таланту обдарованих д1тей?», «Чи потр1бно обдарованих д1тей навчати у спещал!зованих класах (школах)?», «Чи можна оцшювати обдаровану дитину за критер1ями, яю використовуються для звичайних учшв?» та iHini.
1нтерактивна технолопя «Займи позищю» також використовувалася нами для роботи з дискусшними питаниями. Ïï можна застосувати на початку практичного заняття для представления значно! кшькосп погляд1в на проблему, що буде опрацьована на занята, або наприкшщ, щоб з'ясувати позищю кожного учасника щодо обговорюваного питания.
Студентам пропонуеться визначити власну позищю стосовно зазначено! проблеми («за», «проти», «не визначився»), Зайнявши позищю, учасники обмшюються думками, уточнюють свою позищю, наводять аргумента на ïï шдтримку. Представники р1зних позицш виступають по черз1 з н ай в аж л и в i ш и м и аргументами, шд впливом яких дехто наыть може з m ¡нити свою позищю. Розглядаючи протилежш позицм з дискусшно! проблеми, студенти ознайомлювалися з альтернативними поглядами; прогнозували ÏMOBipHÎ наслщки власних педагопчних pinieHb для класу та для окремих учшв; на практищ намагалися вщстоювати свою точку зору; вчилися вислуховувати шших; отримували додатков1 знания з теми.
Оскшьки описаш технологи застосовувалися нами не лише з метою навчання теоретичного матер1алу майбутшх учител1в, а й п метою практичного ознайомлення з потенщалом ¡нтерактивних технолопй, то обов'язковою умовою застосування будь-яксп п цих технолопй було ïï обговорення, спрямоване на включения рефлексивних процеав та проективиих yviiiib студент1в. Наприклад: Що вы вгдчували nid час застосування технологи? Якг труднощг могли у вас виникнути при опрацювант матергалу, якби названа технологгя не застосовуваласъ? 3 якою метою можна застосувати таку технологт у школг? Яю труднощг можутъ виникати nid час застосування цге'г технологи з молодшими школярами? Як ïx можна подолати? Наведтъ приклади застосування цге'г технологи у шкoлi. Таке обговорення допомагае майбутшм учителям усвщомити структуру конкретно! штерактивнсп технологи!, самостшно виявити ïï переваги i недолп<и. визначити розвивальний та осв1тн1й потенщал.
Отже, застосування ¡нтерактивних технолопй у практищ ВНЗ за умови залучення студент!в до рефлексиво! д1яльност1 виконуе подвшну роль: як 3aci6 передач! програмового матер1алу та його засвоення i як cnoci6 формування у майбутшх педагопв методично! бази для штерактивно! взаемодЛ з молодшими школярами у переповнених класах сучасних шил. Перспективою подалыпих розв!док з цього напряму вважаемо емшричне досл!дження ефективносп використовувано! системи !нтерактивних технологий на заняттях i3 психолого-педагопчних дисциплш для практично! п!дготовки студент!в до роботи з обдарованими д!тьми в умовах загальноосв!тньо! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про осв1ту» ввд 23 березня 1996 року // Bîchhk Верховно! Ради. — 1996. — №21. — 84 с.
2. Пометун О. I. Сучасний урок. 1нтеракгивш технолоп! навчання: наук.-методичный помбник. / О. I. Пометун, Л. В. Пироженко; за ред. О. I. Пометун. — К.: А.С.К., 2004. — 192 с.
УДК 37.018.7:17.023.35 ТетянаДОВГА
ШДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПВНАВАЛЬНИХ ЗАДАЧ I ЗАВДАНЬ У СИСТЕМ1 РОБОТИ 3 МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
У cmammi розкрито nidxodu до створення та використання тзнавалъних задач i завданъ на Mamepicuii ргзноматтних за змгстом навчалъних предметгв у процеа тдготовки майбутнъого вчителя початково'г школи.
В статье раскрыты подходы к созданию и использованию познавательных задач и заданий на материале разнообразных по содержанию учебных предметов в процессе подготовки будущего учителя начальной школы.
This article enlightens possibilities for creation and usage of cognitive problems and tasks based on the material of studying subjects with different content in the process ofpreparation of a teacher for primary school.
Удосконалення змюту та результат!в навчання в загальноосвггнш шко;п вимагае систематичного дослщження питань розвитку шзнавально! д1яльносп школяр1в.
Актившсть шзнавально! д1яльносп учня — необидна умова i в той же час ознака зародження самостшносп мислення, викорисгання прийо\пв npaui. поведшки, характеру, практично! д!яльносп у школ! й поза нею.
Питаниям розвивального навчання та шдивщуального розвитку особистосп молодших школ яр ¡в присвячеш психолопчш й дидактичш дослщження (П. Гальперш, О. Дусавицький, К. Кабанова-Меллер, I. Лернер, С. Максименко, Н. Менчинська, О. Савченко, О. Скрипченко та ш.). Окре\п аспекта uiei проблеми дослужу вались у роботах украшських дидакпв i метод ист ¡в (Т. Байбара, М. Богданович, Н. Воскресенська, Н. Каневська, О. Киричук, Н. Коваль, Я. Кодлюк, Е. Сильноваташ.).
Методищ розв'язання задач у початковш школ! присвятили сво! дослщження Г. Балл, Т. Бельчева, М. Богданович, Б. Друзь, Б. Ердшев, П. Ердшев, Л. Ко1пна. Л. Шевченко та ш.
Система навчання, яка icHye в сучаснш школк забезпечуе розвиток активное^ й самостшносп шзнавально! д!яльносп, розвиток творчих зд1бностей учшв. Вона заснована на використанш системи шзнавальних задач, як1 посилюють спрямовашсть мислення на розкриття суттевих сторш мат ер ¡ал у. що вивчаеться.
На наш погляд, проблем! теоретично! та практично! шдготовки студекпв до робота над розв'язуванням у початковш школ! саме шзнавальних задач придшено недостатньо уваги.
Метою cmammi е розкриття cnoco6iB створення та використання шзнавальних задач i завдань на матер!ал! р!зноман!тних за зм!стом навчальних предмеив у процес! п!дготовки майбутнього вчителя початково! школи.
Учителев!, який прагне не тшьки навчати, але й розвивати сво!х учн!в, це насамперед треба враховувати у свош робот!. Дуже важливо вм!ти добирати навчальний матер!ал, який буде подаватися д!тям у форм! п!знавально! задач!, бо знайома учням задача вже не е для них розумовою. Такий шдхщ до постановки шзнавальних задач неможливий без продуктивно! актуал!зацн i правильного застосування знань школяр!в, поточно! шформаци, !! анал!зу та узагальнення.
Ознаки творчого мислення у р!зних учн!в проявляються по-р!зному. Сформувати !х у кожного — одне з найважливших завдань навчання. Ефективний 3aci6 для цього — п!знавальн! задач!. Психологи стверджують: мислення починаеться тод!, коли виникае задача.
На особливу роль задач у навчанш вказував Л. Фрвдман: «Розв'язання задач! в навчанш виступае i метою, i способом навчання. Ось чому проблема задач е одшею з головних для дидактики, практично! психологи та спещальних методик. Зараз, коли широко обговорюеться питания штенсифжаци розумового розвитку учшв, ця проблема набувае особливо! гостроти та актуальност!. Розв'язання задач як головний метод навчання, як метод набуття учнями нових знань — ось головний шлях виршення проблеми розвитку учшв» [7, с. 55].
Зараз цей метод розглядаеться як загальнодидактичний феномен, який нацшений на розвиток у сучасних учшв шзнавально! активност! та творчого мислення.
Яю вмшня i навички творчого мислення формуе задача? По-перше, здатшсть самостшно анал!зувати явище, яке вивчаеться, розчленовувати його на основш елементи (умови, причини, засоби i т. ш.). По-друге, вм!ння осмислювати роль i м!сце кожно! частини
у склад! цшого, у взаемоди з провщними сторонами. По-трете, готовшсть знаходити в теори ще1, висновки, законо\прносп. адекватш лопщ того матер1алу, який розглядаеться. I, насамюнець, вона забезпечуе вмшня правильно д1агностувати явище, тобто визначати, до яко! категори понять воно належить [3].
Анал1з змюту навчання молодших школ яр ¡в свщчить про зростання вимог до розвинутих зд1бностей, а це, у свою чергу, вимагае вщ учителя творчого ставлення до шдбору навчально-шзнавальних задач, розв'язання яких було б щкавим, захоплюючим для учшв. Одним и шлях ¡в шдвищення шзнавально! активноси школяр1в е залучення 1х до розв'язання певно! проблеми, задачу що потребуе оригинальности мислення, вщмови вщ стереотишв, самостшносп, нових знань, але щоб у II розв'язанш можна було спиратися частково на попередш знания, частково — на власний життевий досв1д. а комусь — 1 на штущпо. Органпашя тако! навчально! д!яльносп потребуе ввд учителя ввдповщних у\пнь. а саме: правильно 1 чггко сформулювати проблему (що означае забезпечити II розв'язання); самооргашзаци; здатносп до сшвпраш з кожним учнем; умшня прогнозувати розвиток ситуаци, керувати нею, вчасно робити висновки [2].
Головна вщмшшсть навчально! задач! вщ практично! — та, що об'ектом д!й учшв е способи змш предмета, а не сам! предмета, а суть практично! задач! — в реальному досягненш мети (а не в набугп нових знань). ГЙзнавалып задач! (як ! навчальн!) — це насамперед система завдань, шд час виконання яких учш засвоюють узагальнеш способи д!й у конкретн!й предметнш галуз!.
Г. Балл так характеризуе сп!вв!дношення понять «навчальна задача» та «шзнавальна задача»:
-п!знавальн! задач! розв'язуються не лише шд час навчально! д!яльносп, а отже, ильки деяю п!знавальн! задач! е навчальними;
-серед навчальних задач основну масу складають шзнавальш, але, разом !з тим, е й таю, що не можуть бути шзнавальними (суто комушкативш, рухлив!);
-будь-яка специф!чно навчальна задача, що спрямована на оволод!ння загальним способом розв'язування под!бних задач, може бути ввднесена до шзнавально! [1].
На думку С. Гончаренка, шзнавальна задача — це навчальне завдання, що потребуе пошуку нових знань, способ!в та стимуляци активного використання зв'язюв, вщношень, доведень [4]. Шзнавальш задач! також розр!зняють за р!внем самостшност! !х розв'язання. Самост!йн!сть учшв у навчальнш д!яльност! проявляеться у розв'язанш цього виду задач орипнальними способами [3].
На урощ (особливо при вивченш ново! теми) вчитель може поставити перед дггьми шзнавальну задачу ! показати спос!б та хщ !! розв'язання. Таю задач!, за I. Лернером, е навчально-шзнавальними. Р!вень допомоги педагога у пошуках шлях!в розв'язання таких задач може бути р!зним. Це залежить ! в!д складност! поставлено! задач!, ! в!д попередн!х знань та умшь учн!в, ! в!д !ндив!дуальних особливостей молодших школяр!в, ! в!д наявносп часу, а насамперед — вщ мети, яку вчитель ставить не ильки перед дггьми, а й перед собою.
Шзнавальш задач! називають тренувальними, яюцо учн! вже ознайомлеш з! способами д11 при розв'язуванш таких задач ! можуть розв'язувати !х самост!йно. Найб!льш складною, але дуже захоплюючою та щкавою для молодших школяр!в е пошуково-шзнавальна задача, яку ставить перед учнями вчитель, коли вони вже досить усшшно попрацювали над тренувальними задачами ! оволодши способами д!й цшо! низки под!бних задач. Головною умовою розв'язання пошуково-шзнавально! задач! е цшковита самост!йн!сть у знаходженн! шлях!в и розв'язання. Саме р!вень самосг!йност! розв'язання пошукових шзнавальних задач, як наголошуе I. Лернер, е критер!ем досягнуто! п!знавально! самост!йност! учн!в. Винах!дницью задач! теж вщносять до пошукових шзнавальних задач [5].
Залежно в!д того, яю псих!чн! процеси вщ!грають виршальну роль у розв'язуванн! задач, Г. Балл подшяе !х на розумов!, перцептивн!, !мажинативн!, мнем!чн!: -розумовг — задач!, розв'язання яких спираеться на мислення;
- перцептивт — задачу що актив1зують процеси сприймання; ¡мажииативш (образш) — у розв'язку потребують знань, уяви та опису поди:
- мнемгчш — задачу яю навантажують пам'ять [1].
У досвщ роботи в ч ит ел ¡в початкових клаав ¡снуе принцип добору шзнавальних задач з р1зних навчальних предмепв, а саме:
- шзнавальш задач1 на уроках математики;
- мовленнев1 задач1 як зааб розвитку зв'язного мовлення;
- граматико-орфограф1чш шзнавальш 'задачк
- шзнавальш задач1 у процесс вивчення природознавства;
- винахщницыа задач1 як зас1б розвитку творчого мислення школяр1в. Шзнавальш завдання мають хпжпредметний характер 1 нацшеш на розвиток творчого
мислення, спещальних та загальнонавчальних, а також практичних життевих умшь. Учителями вони використовуються у такому формулюванш: ¡.Провести дослщи. Написати дослщницьку роботу.
2. Виступити в рол1 редактора журналу чи газети. Зробити рекламу.
3. Виступити в рол1 журналюта чи науковця. Взяти штерв'ю.
4. Розглянути р1зш предмета. Запропонувати можливосп1х незвичного використання.
5. Д1брати асощаци до предмета. Вшзнати предмет за асощащями.
6. Виступити в рол1 вчителя: запропонувати учням пам'ятку, опорну схему, малюнок з обрано! теми тощо.
7. Створити власний (колективний) проект для розв'язання життево! ситуацй. Наведемо приклади використання таких завдань у навчально-виховному процеа
початково! школи.
Украшський педагог С. Слрополко зазначав: «Що торкаеться аритметики, то вона мае своею метою дата учням умшня розв'язувати т1 задач ¡. з якими вони и ¡ел я школи здибаються в життю, дати 1м змогу без труднощ1в приступити до систематичного курсу аритметики в старших концентрах. 3\пст задач повинен вщповщати особливостям \псцевост1. де знаходиться школа, 1 через те необхщно вводити задачу що торкаються сшьського господарства, кооперацЛ. торговл1, промисловости. Кр1м того аритметика в початков1й школ1 мусить бути орган1чно зв'язана з природознавством 1 географ1ею, 1 тому, разом з там, як д1ти познакомляться в доступному для них обсягу з сими предметами, треба давати матер ¡ял для обчислення з сих галуз1в» [6, с. 160].
Проблемна задача
У третьому клаа навчалося 25 учн1в. 1м запропонували займатися у двох гуртках: математичному та природничому. До кожного записалось по 16 учшв, причому 10 учшв виршили займатися одночасно математикою I природознавством. Ддзнавшись про це, д1ти здивувались: «Невже в нас у клаа не 25 учшв. а вел 42?». Але вчитель сказав: «У нас е декшька д1тей, як1 не записалися до жодного з гуртив. Я можу сказати, скшьки 1х, а як ви можете про це д1знатися?».
Мовленнева задача (гра «Асощаци») Вщгадати, про що йдеться, зап'ятьма асощащями:
1. Цей предмет збер1гаеться в музе!, але може бути й удома.
2. Дехто полюбляе це колекцюнувати.
3. Людина, яка виготовляе цей предмет, часто стае вщомою.
4. Цей предмет не поставит у куток, вш любить дивитися з висоти.
5. Деяю з цих пред мет ¡в коштують дуже дорого.
(Пщказка: цей предмет дружить п гвпдком). В1дпов1дь: картина.
Граматико-орфографгчна задача
• Утворпъ слово п поданих букв: Уу П 1н Кр а (Украша).
• Доберпъ до нього спшьнокоренев1 слова (украшка, укра1нц1, украшський).
• Визначте коршь. Якими частинами мови е ш слова?
Дослгдницът задача
Проведи дослщ. Налий у чисте блюдечко трохи шдсолеио! води I постав на гпдвпюння чи на батарею опалення. Подивись наступного дня, сюльки води лишилося. Замалюй результата дослвду \ поясни, що сталося.
Доцшьним е використання завдань, яю носять хпжпредметний характер I переслщують р1зш цш.
Природничо-мовленнева задача
Склади розповщь про одну з вщомих тоб1 тварин люу.
Обери, як вона пристосовуеться: До змти сезошв До життя в лШ
На зиму в1дл1тае в теши кра!. В\пе ховатися в люг
Мае густе хутро. В\пе лазити по деревах.
Запасае корм. Будуе гшзда на деревах.
Взимку впадае у сплячку. Харчуються частинами дерев.
Задача-проект
Виршенню штелектуально-моральних завдань сприяе проектна робота «Абетка гарних рис людини». В основ1 проекту — складання колективно! книги, у якш на кожну лп-еру алфавпу д1ти з допомогою дорослих добирали ознаки («добр1») слова, що характеризують людей.
Наприклад:
А — акуратний, активний;
Б — благородний, бережливий;
В — вв1чливий, вихований, вдячний;
Г — гарний, гостинний, геро!чний;
Д — добрий, дисциплшований, дружнш тощо.
У результат виконання цього проекту в учшв розширюеться круговр: розвиваються твор1п. л1тературн1 зд1бност1; актив1зуеться внутр1шне \ зовн1шне мовлення; вщбуваеться ¿нтелектуальний \ моральний розвиток; вдосконалюеться техн1ка читання. До цього проекту дни можуть звертатися в раз1 необх1дност1: для побудови позитивного м1жособиспсного сп1лкування, для вир1шення конфл1ктних ситуацш у сп1лкуванн1 тощо. Робота над описаним проектом створюе умови для виконання наступного завдання.
Етично-мовленнева задача (гра «Лтературний портрет»)
Учням пропонують заповнити таблицю.
Автор твору:
Назва твору:
1м 'я героя :
Зовшшшстъ Вчинки Риси Стосунки з Стаелення Мое
шшими автора до нъого стаелення
1нтегрована задача (на матергалг математики, моей, природознавства) На Земнш кул1 мешкають птахи, яю безпомилково складають прогноз погоди на л1то. Вони будують гшзда з теку. Висота гшзда залежить вщ того, яким буде л ¡то: сухим або дощовим. Яюцо о1пкуеться дощове л1то, то гн1зда будують високо, щоб 1х не могло затопити водою, а яюцо посушливе, то гшзда будують низько. Розшифруй назву цих птах1в, посл1довно виконавши дшення:
1554 : 37 =
4366 : 59 =
18 165 : 519 =
13 888 : 248 =
20 826 : 89 =
52 972 : 76 =
106 110 : 786 =
256 626 : 807 =
Отже, в систем! роботи вчителя початково! школи мае зайняти належне \псце
використання шзнавальних задач 1 завдань як передумова творчого розвитку особистосп
молодшого школяра. Потребуе подалыпих дослщжень розробка методики шдготовки
студент!в до зазначеного виду д1яльиосп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балл Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект / Г. А. Балл. — М.: Педагогика, 1990. — 184 с.
2. Бельчева Т. Ф. Розв'язання навчально-шзнавальних задач як спомб формування життевих ценностей молодших школяр1в / Т. Ф. Бельчева // Зб1рник наукових праць Бердянського державного педагопчного ушверситету (Педагопчш науки). — Бердянськ: БДПУ, 2006. — № 3 — С. 29-33.
3. Буряк В. К. Активность и самостоятельность учащихся в познавательной деятельности / В. К. Буряк// Педагогика: научно-теоретический журнал, 2007. — № 8. — С. 71-78.
4. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. — К.: Либвдь, 1997. — 374 с.
5. Лернер И. Я. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам / И. Я. Лернер. — М.: Педагогика, 1972. —240 с.
6. СЯрополко С. О. Завдання ново1 школи // У кн.: Маловщом1 першоджерела украшсько! педагопки (друга половина Х1Х-ХХ ст.): хрестоматая/ упоряд.: Л. Д. Берез1вська таш. —К.: Науковий свп; 2003. — С. 155-163.
7. Фридман Л. М. Логико-психологический анализ школьных учебных задач / Л.М.Фридман.— М.: Педагогика, 1977. — 160 с.
УДК 371.13:004 Натал1я ВОРОПАЙ
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГШ У ПРОЦЕС1 ОРГАНВАЦП САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ МАЙБУТН1Х
УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У статтг розкриваетъся питания використання тформацшно-комуткацшних технологш у процеа оргатзаци самостшноI роботи майбуттх фахгвцгв, зокрема початковог ланки освШи. Впровадження у навчалъний процес тформацшно-комуткацшних технологш, яю можутъ сприяти ефективностг тновацшних педагоггчних технологш, а також тдняти на новий ргвень традицшт формы навчального процесу, с одним /з перспективних напрям1в тдвищення якостл освти в умовах Болонсъкого процесу.
