CC BY
56
Л1ТЕРАТУРА
1. Белкин А. С. Ситуация успеха. Как ее создать? / А. С. Белкин. — М.: Просвещение, 1991. — 169 с.
2. Богданова Т. М. Педагопчна шноватика: навчалъний nociömre / Т. М. Богданова. — Одеса: «ТЕС», 2000. — 148 с.
3. Лавриченко Н. М. Роль учителя в сощал1защ1 учшвсько! молод1 (европейський контекст) / Н. М. Лавриченко // Педагопка i психолопя. — 2008. — № 1. — С. 101-107.
4. Шдготовка майбутнього вчителя до впровадження педагопчних технолопй: навч. noci6. / О. М. Пехота, В. Д. Будак та ш.; за ред. I. А. Зязюна, О. М. Пехоти. — К.: Видавницгво A.C.К., 2003. — 240 с.
УДК 371Л 34+373.3(045) Сштлана ТАФ1НЦЕВА
МОДЕЛЮВАННЯ ПЕДАГОПЧНИХ СИТУАЦШ ЯК ЗАС1Б П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В I IOMATkOIîOÏ ШКОЛИ ДО СОЦ1АЛВАЦПУЧН1В
У cmammi визначено можливостг моделювання педагоггчних ситуацш як засобу тдготовки майбуттх учителгв до соцгалгзацИ' учме початково'1 школи, проаналгзовано види педагоггчних ситуацш у практицг вищого навчалъного закладу.
В статье определены возможности моделирования педагогических ситуаций как средства подготовки будущих учителей к социализации учеников начальной школы, проанализированы виды педагогических ситуаций в практике высшего ученого заведения.
The peculiarities of modelling of pedagogical situations as a mean of preparation of the future teachers to socializing of the primary school pupils are determined in the article, the kinds of pedagogical situations in the practice of higher educational institution are analyzed.
Розробка форм та засоб1в гпдготовки майбутнього вчителя початково! ланки ocbîth до сощашзацп школяр1в потребуе ретельного вивчення, детального анагпзу та практичного узагальнення того, що вже напрацьовано науковцями в минулому.
Розглядаючи проблему гпдготовки майбутшх учител1в у ретроспектив!, зазначимо, що об'ектом спещальних дослщжень це явище стало досить давно. Проте шдготовка до сощагпзацн «як ушверсальних процеав. пов'язаних 3i становлениям людини та суспшьства» [6, с. 17], здшснюеться у вищих навчальних закладах на штуггивному piBHi й потребуе детально! розробки методичного шструментарш.
Протягом XIX-XX столпъ до рпних аспект!в зазначено! проблеми зверталися Л. Виготський, Н. Крупська, А. Макаренко, В. Сорока-Росшський, В. Сухомлинський, Л. Толстой, К. Ушинський, С. Шацький та mini педагоги i психологи.
Загальнотеоретичний шдхщ до з\псту та opraHi janiï професшно! п1дготовки вчителя закладено у працях Ю. Бабанського, Ф. Гоноболша. М. Кузьхпно!'. В. Сластьон1на, А. Щербакова; проблему загальнопедагопчно1 п1дготовки розглядають О. Абдуллша, О. Морозова, Л. CnipiH.
Метою cmammi е анал1з потенщалу моделювання педагопчних ситуац1й у навчально-виховному nponeci педагопчного закладу як засобу тдготовки студент!в до сошалпацп молодшого школяра.
У npoueci професшного становления майбутнього вчителя важливо забезпечити таю умови, в яких би вш зустр1чався Î3 р1зноман1тними педагопчними ситуац1ями, необх1дн1стю пошуку розв'язку, прийняттям оптимального ршення. Як засв1дчуе практика, молодий учитель ор1ентований на повсякденш справи (навчити рахувати, читати, закршити правила письма, виконати самост1йну роботу, оргашзувати екскурслю. провести свято тощо), а не на перспективу виховання та розвитку особистосп молодшого школяра, тобто його соц1ал1зац1ю. Bîh штуггивно реагуе на ситуацЛ. як1 виникають у шкшьному житт1. Необх1дн1сть прийняти правильне ршення, знайти розв'язання, а тим паче спрогнозувати та спешально створити ïx з педагопчною метою викликае певн1 труднощ1. Стих1йн1сть та
академпм у д1ях вчителя-початювця пояснюеться тим, що навчальний заклад пропонуе перелж знань для засвоення, яю часто вццрваш вщ практично! д1яльност1.
Процес шдготовки майбутнього вчителя зумовлений модершзащею освггшх процеав та потребуе постшного удосконалення. Вимоги, що висувае сучасшсть, зростають, 1 вчителю все складшше виконувати обов'язки та функци, покладеш на нього суспшьством. У зв'язку з цим професшна шдготовка педагога шдлягае глибокому, поетапному анал1зу; вводяться нов! навчальш дисциплши, апробуються розроблеш спецкурси, пропонуються шновацшш навчальш та виховш технологи. Серед цих заход1в особливе \псце займае моделювання педагопчних ситуацш як засобу шдготовки студекпв до сощашзацп учня початково! школи.
Моделювання широко використовуеться в р!зномаштних галузях науки, техшки, виробництва 1 е одшею ¡з характерних особливостей шзнання об'ективно! дшсносп. Однак у фшософськш лггератур! воно трактуеться як метод наукового шзнання, який спроможний узагальнити в соб1 теоретичне й емшричне, шдукцш 1 дедукц1ю. Моделювання як метод навчання ввдоме в методиках природничо-математичного спрямування, зокрема як математичне, фпичне чи комп'ютерне моделювання [4].
Н. Мойсеюк розглядае моделювання через створення та дослщження моделей, яю адекватно вщображають предмет досл1дження 1 здатш замшити його [8, с. 46]. За О. Гребенюком, М. Рожковим, моделювання тлумачиться як загальнонауковий метод дослщження, при якому вивчаеться не сам об'ект дослщження, а його зображення у вигляд1 так звано! модель проте результат дослвдження переноситься з модел1 на об'ект [2, с. 119— 120].
Таким чином, моделювання пов'язане з процесом створення моделей 1 роботою з ними. Основний його з\пст полягае у тому, щоб у результат! д!яльносп з моделями можна було дютати шформацш про характер ефекпв, яи пов'язан! з дослщжуваним об'ектом. Моделювання педагопчних ситуац!й у педагопщ та психолоп! усп!шно використовуеться для таких завдань як управлшня навчально-виховним процесом, оптим!зац!я зм!сту навчального матер!алу, керування п!знавальною активн!стю, попередження та профшактика конфл!кт!в тощо.
Осюльки одним !з пр!оритетних завдань розвитку освгги в Украш! е створення передумов для виховання особистост!, здатно! творчо мислити, самостшно приймати нестандарта! ршення, гнучко реагувати на зм!ни в умовах перебудови уах сфер життед!яльносп соц!уму, то у зв'язку з цим формування креативного, самокритичного, шщативного майбутнього педагога здшснюеться тод!, коли студент у роки навчання у вищому навчальному заклад! буде поставлений в умови, максимально наближеш до його практично! д!яльносп за допомогою активних форм та метод!в навчання, до яких ! належить моделювання педагопчних ситуацш. Створення та використання педагопчних ситуац!й у навчально-виховному процес! педагопчного закладу, яю моделюють майбутню д!яльн!сть вчителя початково! школи, дае можливють студентам забезпечити !х шдготовку до сп!лкування, сп!впрац! з учнями як на урощ, так! в позаурочн!й та позашюльн!й д!яльносп, у результат! чого в!дбуваеться сощаизащя останн!х.
Теоретичне досл!дження зазначено! проблеми дае шдстави стверджувати, що моделювання педагопчних ситуацш полягае у створенш уявних ситуацш, яю вимагають професшного реагування й розв'язання певних педагопчних завдань.
Моделювання педагопчних ситуацш (на вщмшу вщ !нших вид!в мисленого моделювання) — це створення таких ситуацш-моделей, де реалып об'екти замшюються символами ! взаемостосунки м!ж учасниками д!яльност! складаються не природно, а оргашзоваш спец!ально п!д кер!вництвом викладача, тобто штучно. Метою цього виду д!яльносп е п!дготовка майбутн!х фах!вщв до роботи в початков!й школ!, зокрема усшшно зд!йснювати соц!ал!зац!ю учшв як м!жособист!сно! !нтеракц!!.
Моделювання педагопчних ситуацш на навчальних заняттях з метою шдготовки до соц!ал!зац!! молодшого школяра та залучення до цього процесу студекпв сприяе формуванню у них таких рис:
- цшшсного ставлення до майбутньо! д1яльносп (любов до життя, природи, суспшьства; любов до свое! справи; любов до свое! професи та професшно! д1яльносп; повага до учшв як носйв творчих потенщал1в та майбутшх досягнень);
- професшно-педагопчно! компетентности що виявляеться у знаниях психологи сприймання, розумшня, засвоення навчально! ¡нформацй (знания предмета та психолопчних особливостей його сприймання, засвоення, узагальнення, використання на практищ учнями; знания метод1в мотивапй учшв до шзнавально! д1яльносп; знания сощально-психолопчних особливостей молодших школяр1в, володшня методами вивчення груп та колективу);
- професшно! спрямованосп (на сшввщнесення штереав. нахшпв, зд1бностей учшв; на навчання 1х прийохпв самооргашзаци, самоконтролю, самооцшювання);
- професшних умшь. тобто володшня основами май стер носп та творчосп у розв'язанш поточних проблем (оцшш, гностичш, прогностичш, проективш, конструктивна комушкативш, оргашзаторсью);
- професшна ввдповщальносп перед собою, перед учнями, шпм майбутшм, яка базуеться на володшш мистецтвом моделювання та проектування.
В основ1 кожно! педагопчно1 ситуацп наявний певний конфлпсг:
- незадоволення (негативне ставлення до будь-кого чи будь-чого);
- суперечшсть (ввдсутшсть погодження через рпномаштш погляди, судження);
- протид1я (д1я, що суперечить основнш д1яльносп);
- протистояння (пручання д1яльносп будь-кого чи будь-чого);
- розрив (порушення зв'язку, погодженосп) [9, с. 27].
Таким чином, моделювання педагопчних ситуацш на заняттях психолого-педагопчного циклу пропонуе використання таких завдань, загальний шлях виконання яких полягае в тому, що через розв'язування проблеми професшно! спрямованосп у студент ¡в загострюеться професшний штерес. актуалпуються наявш знания, закршлюються навички педагопчного анал1зу та узагальнення, розвиваються педагопчш зд1бносп й установки. Включения майбутшх педагопв у ситуацп професшно! спрямованосп створюе умови, у яких вони отримують можливють самостшно анагпзувати педагопчш процеси, встановлювати зв'язки \пж явищами, педагопчними впливами та реакщями-вщповщями учшв, усвщомлювати лопчний зв'язок, послщовшсть дш. зютавляти рашше вивчене ¡з новими знаниями та використовувати 1х для розв'язання педагопчних ситуацш [5, с. 103].
Вщом1 таю види педагопчних ситуацш: ситуацп-шюстраци, ситуацп-вправи. ситуацй-ошнки. ситуапй-проблеми.
Ситуаци-шюстраци використовуються з метою отримання нових знань через демонстрування найбшып в1ропдних способ1в розв'язання запропонованих проблем. Наприклад, на заняттях з дисциплш педагопчного циклу можуть бути використаш таю ситу ап й -1 л ю ст р ап й:
Ситуацгя 1. УЗ клаа — д1вчата-близнючки п багатодпло! родини. Вони скромно вдягнеш, школи не приносять до школи сшданюв, солодопцв. Д1ти ставляться до них и зверхшстю. Коли сестрам пропонують ввдповвдальне доручення, шил з цього глузують. Як наел ¡до к д1вчата вщмовляються спшкуватися з однокласниками. Як вплинути на ситуащю?
Ситуацгя 2. У 2 клаа навчаеться хвора дитина (порушення дикцй. кульгава тощо). Однокласники стороняться и, позаоч1 вислпюють. Як вплинути на ситуащю?
Ознайомлення студент ¡в ¿з типовими ситуащями и шюльного життя та методами 1х розв'язування сприяе ефективнш шдготовщ майбутшх педагопв до сошалпацй шдростаючого поколшня.
Ситуапй-вправи характеризуються бшыпою вимогливютю до розвитку професшних умшь та навичок; передбачають оволодшня методами розв'язування педагопчних задач та знаходження розв'язку запропоновано! ситуацй. 1х мета — вироблення й закршлення навичок педагопчно! д1яльносп, метод1в педагопчного впливу на учшв та акт и в пап й взаемодм п ними 1 класним колективом. Наприклад, студентам пропонуються таю ситуативш вправи:
- поспостер1гайте у клаа за оргашзащею чергування та проанал1зуйте його педагопчну доцшьшсть 1 ефектившсть;
- порадьте учню початково! школи, як краще виконати суспшьне доручення;
- висло в1ть вдячшсть дитиш, яка усшшно виконала поставлене завдання;
- в и калить осуд груш учшв, яю не внконалн домашнього завдання.
Таю ситуаци-вправи дозволяють студентам ошнити ступшь сформованосп у себе метод ¡в педагопчно! роботи, р1вень розвитку професшних у\пнь та навичок.
Ситуацн-оцшки по кликан г щоб ошнити вже прийняте ршення чи обрати один п запропонованих вар1ант1в, вмотивувавши заключний висновок.
Ситуацгя 1. У 4 клаа хлопчик п багатод1тно! родини при будь-яюй нагод1 нагадуе про сво1 права та привше!. Як на це реагувати?
а) на под!бш «виступи» реагувати споюйно, проте не йти на «поводу» у безцеремонно! дитини;
б) суворо присоромити хлопчика, зауваживши, що його права вже весь клас вивчив напам'ять;
в) рпко сказати: «Я також п багатодтю! родини, ну 1 що з цього?»;
г) апелювати до гордосп дитини: «Поводь себе пдно, адже ти — людина?»;
г) терпляче ставитися до задаань дитини: багатодпта родини у нас — велика рщюсть, 1 школа повинна таких д1тей максимально п1дтримувати.
Ситуацгя 2. На урош ф1зкультури учень 4 класу жував гумку, надував пузирг Вчитель почав вимагати, щоб той припинив. Хлопчик зробив вигляд, що викинув гумку, проте продовжував жувати. Вчитель зроби ще одне зауваження — безрезультатно.
Вчитель: Сюльки раз ¡в треба повтор ювати одне 1 те саме?! Безтолковий!
Учень: Чому Ви мене обзиваете? Са\п таю!
ГПсля цього вчитель вигнав хлопчика з уроку.
Ошшть вчинок педагога. Запропонуйте шип шляхи розв'язання ситуацн.
Ситуацн-проблеми, яю передбачають проведения детального анагпзу ситуацЛ та виб1р оптимальних шлях1в розв'язання, потребують комплексних знань, вщповвдних метод1в педагопчно! роботи, розвитку педагопчного мислення.
1з теми «Трудове виховання молодших школяр1в» можна запропонувати студентам таку ситуац1ю-проблему: на прохання вчителя прибрати свое робоче \iicne п1сля уроку другокласник зауважив, що вдома ва побутов1 роботи виконуе хатня роб1тниця, яку в1н запросить для прибирания у школ г
Вчитель: Кожна людина повинна самостшно виконувати побутову роботу.
Учень: Навщо я буду це робити, коли в батьюв е гропп, щоб все оплатити. I вам у клас вони купили телевпор та ОУО-програвач. Тому не заставляйте мене.
Яку стратепю повед1нки доцшьно обрати вчителю?
Моделювання педагопчних ситуац1й на предметах психолого-педагопчного циклу допомагае розкрити перед майбутшми вчителями початково! школи соц!альне значения обрано! профес!!, основн! !! квал!ф!кацшш характеристики; забезпечити т!сний зв'язок м!ж теоретичним блоком та його практичною реаизащею у навчально-виховному процес! школи; побачити ! з'ясувати типов! перешкоди, яю виникають у вчительсьюй д!яльносп в аспект! соц!ал!зац!! п!дростаючого поколшня, та визначити шляхи !х подолання.
Отже, використання у навчально-виховному процес! педагопчних ситуацш виводить студента !з позици суб'екта навчання у роль «учителя»; пришвидшуе його становления як професюнала, який волод!е прийомами сощал!зацн молодшого школяра; визначае ступ!нь готовносп до майбутньо! фахово! д!яльност!. Перспективи подалыпих досл!джень вбачаемо в обгрунтуванш та експериментальн!й перев!рц! педагопчних умов моделювання педагопчних ситуацш у процес! шдготовки майбутшх учител!в початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник / С. Гончаренко. — К.: Либ1дь, 1997. — 376 с.
2. Гребенюк О.С. Общие основы педагогики: учебник для студ. высш. учеб. заведений / О. С. Гребенюк, М. И. Рожков. — М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — 160 с.
3. Вишковський I. Методи актишзацп шзнавально! д1яльносп / I. Вишковський // Психолопя дидактики. — 2004. — № 21-22 (117-118). — С. 100-114.
4. Касьян В.1. Фшософ1я: Ввдповвд на питания екзаменащйних бшетав: навч. помб. / В. I. Касьян. — 4-е вид., перероб. [ доп. — К.: Знания, 2006. — 343 с.
5. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися / Л. В. Кондрашова. —М.: Прометей, 1990. — 160 с.
6. Лавриченко Н. М. Педагопка сощал1зацп: европейсью обриси / Н. М. Лавриченко. — К.: В1РА 1НСАИТ, 2000. — 444 с.
7. Лукашевич М. П. Сощатзащя. Виховш мехашзми [ технологи: навч.-мет. помбник / М. П. Лукашевич. — К.: 13МН, 1998.— 112 с.
8. Мойсеюк Н. С. Педагопка: навчальний помбник / Н. С. Мойсеюк. — 4-е вид., доп. — К., 2003. — 615 с.
9. Орлянський В. С. Конфтктолопя: навчальний помбник / В. С. Орлянський. — К.: Центр учбово! л1тератури, 2007. — 160 с.
УДК 378:373.3:78 Натшпя МАР'СВИЧ
ШЛЯХИ ШДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ ДО ОРГАН13АЦ11 МУЗИЧН0-1ГР0В01Д1ЯЛБНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
У cmammi окреслет шляхи фаховоХ тдготовки майбутнъого вчителя до оргатзаци музично-iepoeoi дгяльностг молодших школяргв у навчально-виховному процеа школи першого ступеня.
В статье намечены пути профессиональной подготовки будущих учителей к организации музыкально-игровой деятельности младших школьников в учебно-воспитательном процессе начальной школы.
In the article outlined ways of professional preparation of future teacher of initial classes are to organization of musically playing activity of junior schoolchildren in an educational-educate processof school of the first degree.
Сошально-еконо\пчш та псштичш перетворення в украшському сустльсга посилюють значения демократичних шдход1в до освптах процеав. Надшним засобом демократизаци навчально-виховно! роботи з учшвською молоддю е гра. Саме крова д1яльшсть е тим д1евим фактором, котрий створюе умови для добровшьно! учасп шдивща у npoueci ocoOHCTicHoro самотворення. Тому гра е бажаною не лише для д1тей, але й залишаеться популярною серед юнацтва у пер1од професшного вибору i фахового становления.
Для майбутнього вчителя початкових K.iacia у\пння керувати п ровою д1яльшстю д1тей мае стати оргашчною потребою. Адже у формуванш ocooncTOCTi молодшого школяра пров1дна роль належить першому вчителю, який закладае над1йне п1дгрунтя духовност1 й культури. Для дитини цього в1ку вчитель потр1бен як орган1затор життедi яльностi. що забезпечуе кардинальн1 потреби в самоактуалпацп. Тому саме через гру педагог мае змогу толерантно, ненав'язливо, технолопчно культурно ввести д1тей у спещально створен1 виховн1 cnTvanii. що власне е основою особиспсно зор1ентованого виховання учн1в.
Майбутн1й педагог повинен усвщомлювати той факт, що серед провщних irpoBnx сфер почесна роль належить мистецтву, де музика посвдае чшьне viicne. Недаремно досл1дники вважають музичне мистецтво вищою формою гри (И. Хейз1нга). Вт1м не кожен слухач (тим бшыпе дитина молодшого шкшьного в1ку) п1дготовлений до адекватного сприймання i розу\пння музичних обра^в. Саме вчитель повинен допомогти учням ув1йти в художн1й д1алог з музикою, а найкращим шляхом до цього е музично-irpoBa д1яльшсть. Тому загальнопедагопчна й методична п1дготовка педагога для школи першого ступеня зобов'язана забезпечити належний р1вень готовност1 майбутнього фах1вця до орган1зац11 музично-irpoBo! д1яльносп молодших школяр1в.
В останш десятил1ття проблеми професлйно! п1дготовки вчителя початкових клаав до ел i д ж\' в ал и с ь багатьма вченими (Н. Bi6iK, В. Бондар, Н. Ючук, С. Мартиненко,
