CC BY
30
Дискуая
УДК 616.8-089:378.[/2+/.046.4+/.048.2] (477) Полщук М.€.
Зaвiдувaч кафедри нейрохiрургN, Нацiональна медична академiя тслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни, КиТв, УкраТна
Перспективи роботи та шдготовки нейрохiрургiв УкраТни
Вчитись бути л/карем — це значить вчитись стати людиною. Медицина для справжнього л/каря б/льше, н/ж профес/я. Вона — спос/б життя
А.Бл/б/н
Не м^ залишити без того, щоб вкотре не привер-нути увагу нейрохiрургiв УкраТни до двох публкацш в УкраТнському нейрохiрургiчному журналi Педаченка £.Г. зi спiвавт. [1, 2] та Орка А.Г. [3].
В статт £.Г. Педаченка зi спiвавторами проводиться детальний аналiз нейрохiрургiчноT служби УкраТни за 2013 р. та порiвняння деяких показникiв з пров^ними нейрохiрургiчними клiнiками Европи. Вперше проаналiзовано роботу нейрохiрургiчноT служби в УкраТш за 50 рокiв в першому номерi цього видання. Автори показали ефектившсть надання спецiалiзованоT допомоги населенню УкраТни в нейрохiрургiчних вщдтеннях. Забезпеченiсть населення нейрохiрургами вiдповiдаe рекоменда^ям UEMS, проте, хiрургiчне «наванта-ження» на одного нейрохiрурга значно менше серед-ньоевропейського показника.Разом з тим, кшьюсть нейрохiрургiчних лiжок на 10 тис. населення значно перевищуе середньоевропейськ показники: 1,58 — в УкраТш та 0,34 — у Великобритании 1,59 — в Ымеччиш; в Киeвi — 7,24, що вдвiчi бiльше нiж в Японп, вчетверо — нiж в £врот та в 21,3 раза бтьше в порiвняннi з Англieю. Юльюсть операцiй на одного нейрохiрурга разом з первинною хiрургiчною оброб-кою ран голови, нерiдко i з дiагностичними втручан-нями, 50-55 на р^, тодi як у Великш БританiT — вiд 250 до 350 на р^.
Згiдно рекомендацш ЕвропейськоТ асоцiацiT ней-рохiрургiв, яюсна робота може бути при кшькост операцiй не менше 150 щороку самостiйно. В £вропi нейрохiрург оперуе з резидентом або медсестрою. У нас, як правило, вдвох, школи — втрьох. Отже, хiрург за р^ виконуе самостiйно у середньому 25-30 опе-рацiй. Чи можемо ми говорити про яюсть операцш за такоТ Тх кiлькостi? Чи може спортсмен показати хороший результат без постшних тренувань та регулярних вистутв на змаганнях? Однозначно ж. Чи може актор стати успшним без репетицш та постшних вистутв? Однозначно нИ
Наведу слова кумира украТнських нейрохiрургiв вiдомого нейрохiрурга з ФiнляндiT Юха Хернеснiемi: «Нейрохiрурпя мало чим вiдрiзняеться вiд спорту або мистецтва: хороши результати досягаються тiльки пра-цею, значною кшьюстю годин, якi тратимо на роботу. Це вчить тебе працювати все краще i краще» [3].
Отже, для досягнення якосп хiрургiчних втручань та в тдготовц хiрургiв необхщж постiйна робота та
вдосконалення майстерност [4]. Хочу вiдзначити, що у нас е нейрохiрурги, котрi гарно i багато оперують, самостiйно Тдуть до своТх колег в Европу, США, Япошю та переймають кращий досвiд. Але е i неоперуючi нейрохiрурги або «вiчнi асистенти».
Отже, настав час провести аудит роботи кожного нейрохiрургiчного вщдтення i кожного нейрохiрурга зокрема. Iнiцiатором цього мае бути профшьна асоша-цiя, яка повинна розробити i технологiю проведення шеТ процедури. Слiд подумати про видачу лщензп на роботу нейрохiрургом, де зазначити якоТ складностi i якi операцiT вiн може виконувати.
З цим не можна звол^ати, оскшьки ми повиннi мати бтьш-менш об'ективну оцiнку дiяльностi кожного вщдтення та роботи кожного нейрохiрурга. Надзвичайно важливо це провести якнайшвидше, до тих змiн, якi вiдбудуться тсля прийняття закону «Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговуван-ня», та реорганiзацiеT лiкарень на лкарш iнтенсивноT терапiT, що, безумовно, змусить багато чого змшити в нашш роботi.
В законопроектi «Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування» е надзвичайно важли-вий роздт, що передбачае договiрнi вiдносини мiж замовником та надавачем медичних послуг, а це озна-чае, що зароб^на плата нейрохiрурга буде залежати вщ обсягу саме спецiалiзованоT медичноТ допомоги. Медичний заклад матиме «глобальний бюджет» i вщ-повiдно повинен пролкувати певну кiлькiсть пацiентiв з визначеною патологiею, незалежно вiд кшькост персоналу та лiжок. Отже, аудит та акредитащя нейрохiрургiчних вiддiлень вкрай необхщш, як i ви-дача лщензш кожному нейрохiрургу для проведення хiрургiчних втручань тiеT складностi, яка вщповщае його знанням та вмшням. Стаж та регалiT не мають зна-чення для отримання лщензи, тiльки знання та вмiння виконувати роботу. Слщ вiдзначити, що тарифи на медичну допомогу мають бути единими, незалежно вщ того, де хворого лкують. Вщповщальшсть за яюсть надання допомоги едина — фшансова.
Згiдно аналiзу нейрохiрургiчноT служби, в УкраТш 831 нейрохiрург, 134 (16%) — пенсшного вiку, при цьому 82 (10%) з них старше 65 роюв [1]. Слщ вщзначити, що в £вропi критичний в^ оперуючого нейрохiрурга — 65 роюв. Останнiм часом окремим висококвалiфiкованим нейрохiрургам рекомендують продовжити контракт на 1-2 роки. В £врот, США,
© Пол1щук М.е., 2014
1зраТлю, Японп нейрохiрурги старше 67 роюв не працюють в закладах державноТ та комунальноТ влас-ностi. За бажанням, вони можуть отримати лщенз^ на приватну медичну дiяльнiсть. Вважаю, що таку практику слщ вводити i у нас.
Вщповщно, Асоцiацiя i МОЗ не можуть планува-ти тдготовку медичних кадрiв через резидентуру, оскшьки резидента приймають з перспективою на ставку, яка буде звшьнена по досягненш нейрохiрур-гом пенсiйного вку.
Лiцензiя може бути видана нейрохiрургам з зазна-ченням як складност хiрургiчних втручань, так i Тх профiлю (онкологiя, дитяча патологiя, нейротравма, стнальна нейрохiрургiя, судинна патологiя тощо). При необхiдностi розширення потреб у хiрургiчних втручаннях лiкар мае пройти тдготовку та навчання з вщповщного роздту нейрохiрургiТ.
Лiцензiя видаеться не бтьше як на 5 роюв. Пiсля 65 рокiв доцiльно видавати лiцензiю на фах ней-рохiрурга без дозволу оперувати. Це мае бути правилом. 1накше ми не зможемо розвиватися, планувати потребу та тдготовку нейрохiрургiв.
Пюля 65 роюв фахiвець може отримати лщенз^ на приватну практику, бути консультантом, навчати молодих нейрохiрургiв, проте в закладах комунальноТ та державноТ власност роботу припинити незалежно вщ його заслуг та звань (професор, академк тощо). Як каже народна мудреть, час шкого не любить i нiкого не ненавидить, час до в^у байдужий — вiн забирае вах. Отже, слiд керуватись правилом: прийшов вiк — зiйди з «лижш», хай молодий перспективний бiжить i зростае.
Отже, перед УкраТнською асоцiацiею нейрохiрур-гiв велика робота в наближенш нейрохiрургiчноТ допо-моги населенню УкраТни до бвропейських стандар^в, можливостей працювати i отримувати платню за обсяг якiсно зробленоТ роботи.
Хочу коротко зупинитися на особливостях тсля-дипломноТ освiти нейрохiрургiв. Викладатиму це по пунктах, обговорення яких вважаю за доцтьне на сторшках нашого видання.
1. Згiдно багатьох дискусш плануеться п'ятирiчна резидентура — рк iнтернатура з хiрургiТ та чотири — з нейрохiрургiТ. На мш погляд, кращим був би варiант: три роки iнтернатури з нейрохiрургiТ , потiм два роки кл^чноТ ординатури. Тi лiкарi, як успiшно закiнчили iнтернатуру, мають вибiр, працювати в закладах ш-тенсивного лкування або за конкурсом вступати до кл^чноТ ординатури i працювати в спецiалiзованих нейрохiрургiчних установах.
2. Резидентура проводиться в сертиф^ованих Асощащею вiддiленнях, вiдповiдно до вимог £вро-пейськоТ асоцiацiТ. Теоретичний цикл занять доцтьно проводити в першi два роки на вщповщних кафедрах з залученням провщних фахiвцiв з уах регiонiв УкраТни, бвропи, США, з використанням сучасних технологш дистанцiйного навчання. Навчання проводити за тдручниками та керiвництвами, визначеними £вро-пейською та Св^овою асоцiацiями.
3. Прийом в резидентуру за конкурсом з обов'язковим знанням англшськоТ мови.
4. Прийом ^пи^в тсля закiнчення резидентури проводить едина комiсiя МОЗ УкраТни за участю про-вiдних фахiвцiв УкраТнськоТ асоцiацiТ та iноземних спецiалiстiв з можлив^тю визнання сертифiкатiв в краТнах £С.
Розумiю, що деякi питання е дискусшними. Пе-реконаний, що наша Асошашя зможе з цим устшно впоратись i повинна ш^ювати змiни в пiдготовцi лiкарiв вщповщно до бвропейських вимог.
Список л^ератури
1. Нейрохирургическая служба в Украине / Е.Г. Педаченко, Н.А. Сапон, А.П. Гук, А.Н. Никифорова // Укр. нейрох1рург. журн. — 2014. — №1. — С.32-41.
2. Нейрохирургическая служба Украины в 2013 году. Оптимизация нейрохирургических ресурсов / Е.Г. Педаченко, Н.А. Сапон, А.Н. Никифорова, А.П. Гук // Укр. нейрох1рург. журн. — 2014. — №3. — С.4-11.
3. С1рко А.Г. Стажування у вщдтенш нейрох1рурпТ Центрально!' клЫчноТ л1карн1 Хельсинського ун1верситету // Укр. нейрох1рург. журн. — 2014. — №3. — С.90-95.
4. Пол1щук М.€. Нейрох1рург1чна служба в УкраТш та п1дго-товка нейрох1рург1чних кадр1в // Укр. нейрох1рург. журн. — 2014. — №3. — С.88-89.
Полищук Н.Е.
Заведующий кафедрой нейрохирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, Украина
Перспективы работы и подготовки нейрохирургов Украины
Polishchuk M.E.
Head of the Department of Neurosurgery, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Perspectives of work and training of neurosurgeons in Ukraine
