CC BY
28
88
1810-3154. Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2014, №3
Дискуая
УДК 616.8-089:614.2.07 (477) Полщук М.€.
Завщувач кафедри нейрохiрургN, Нацiональна медична академiя пiслядипломноí освiти iменi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни, КиТв, УкраТна
Нейрох1рурпчна служба в УкраТш та п1дготовка нейрох1рург1чних кадр1в
Галузь охорони здоров'я ф/нансуеться та функц/онуе не для галуз¡, а для потреб пац/ент/в
Мш вк, досвщ роботи в нейрохiрургiT та у медицин загалом, а також 8 роюв роботи урядовцем в сферi оргашзаци галузi охорони здоров'я дають меш право бути правдивим, перш за все, перед собою, а також привернути увагу суспшьства та колег до реалш ме-дичноТ галузк
Сьогоднi багато говорять про реформи в медичнш галузi. Я хочу пщкреслити, що реформи проводять там, де не вистачае грошей, i не для медикiв, а для пашен-тiв. А медикам необхщно створити умови та мотивацiю для ефективноТ працi. Мотивацiя — це заробити на нормальне життя. Зароб^ок визначаеться обсягом яюсно зробленоТ роботи. А взагалi в медичнiй галузi неякiсно зробленоТ роботи просто не може бути.
Стаття, до якоТ я апелюю, — це не лише наоч-ний показник нейрохiрургiчноT служби УкраТни, а й довщник для аналiзу медичноТ галузi в цшому [1]. Ми маемо бути вдячш авторам за такий детальний аналiз нейрохiрургiчноT служби УкраТни.
Аналiз розвитку нейрохiрургiчноT служби в Ук-раTнi за останнi 50 роюв та стан служби у тепершнш час детально описанi в першому номерi УкраТнського нейрохiрургiчного журналу за 2014 р. [1]. В статт проф. Педаченка £.Г. з ствавторами висвiтлена дина-мiка показникiв дiяльностi за 50 рокiв, забезпечення населення УкраТни нейрохiрургiчними лiжками та нейрохiрургами, показники роботи нейрохiрургiчноT служби по областях, динамка нейрохiрургiчноT допо-моги населенню УкраТни, структура нейрохiрургiчних захворювань, хiрургiчна активнiсть тощо. Бiльшiсть показниюв порiвнюються з показниками нейрохiрур-пчноТ служби багатьох краТн Европи, США, Япони. Це надзвичайно важливо для розумшня та функцюнуван-ня нашоТ служби.
В УкраTнi у 2012 р. працював 831 нейрохiрург, тобто 1,82 на 100 тис. населення. Це одна з найбть-ших ктьюсть нейрохiрургiв в £вропi. Меш iмпонують показники ВеликоТ БританiT, Фшлянди та ФранцiT, де кiлькiсть нейрохiрургiв вдвiчi, а в деяких краТнах — втричi менша, нiж в УкраТш, зокрема, у Великiй Бри-танiT — 0,34 на 100 тис. населення, вщповщно, 0,3-0,4 нейрохiрурга на 10 тис. населення. Юльюсть операцiй на 1 нейрохiрурга в цих краТнах становить вщ 150 до 300 за рк Европейська асоцiацiя нейрохiрургiв вважае оптимальною 150 операцш за рiк. В УкраТш цей показник втричi менший. В Киевi кiлькiсть нейрохiрургiв 7,24 на 100 тис. населення, що вдвiчi бтьше, нiж в Япони, та вчетверо — шж в УкраТш.
При цьому слщ мати на уваз^ що в УкраТш до хiрургiчноT активностi включають також первинну
хiрургiчну обробку (ПХО) ран при черепно-мозковш травмi (ЧМТ). Зважаючи на те, що серед хворих ней-рохiрургiчних стацiонарiв УкраТни велику кшьюсть (43%) становлять потерпiлi з ЧМТ, слщ констатувати, що значна кшьюсть хiрургiчних втручань (ПХО) не е нейрохiрургiчними операцiями. Отже, за винятком ПХО кшьюсть нейрохiрургiчних операцш буде значно меншою, нiж 53.
Важливо вщзначити, що в краТнах Евросоюзу (£С) хiрурги рахують власш операцп, оскiльки на операцiях асистують резиденти. У нас асистеншя резидента — надзвичайна рщюсть. Оперуючому нейрохiрургу, частiше — це завiдувач вщдтення або професор, асистуе довiрений нейрохiрург, але не резидент. Отже, кшьюсть самостiйно виконаних операцiй буде значно меншою, шж 50 за рк, тобто 5 за 1 мюяць (2 мiсяцi — вiдпустка). Думаю, що питань дуже багато. Юльюсть нейрохiрургiв у нас бiльша вщ потреби, а кiлькiсть операцiй — недостатня для вдосконалення майстерносп. Вона недостатня i для пiдготовки рези-дентiв. Адже, резидент за 4 роки повинен самостшно виконати, як м^мум, 154 кранiальних, 92 спшальних та 121 хiрургiчне втручання за шшоТ локалiзацiT. Крiм того, резидент зобов'язаний виконати певну кшьюсть хiрургiчних втручань з приводу захворювань дитячого вку [2]. Слiд звернути увагу також на планування тдготовки нейрохiрургiчних кадрiв. Ми сьогоднi не можемо планувати, скшьки, коли i для яких вщдтень, областей ми можемо готувати нейрохiрургiв.
Переконаний, що це повщомлення буде проаналЬ зоване нейрохiрургiчною спiльнотою УкраТни, а для керiвникiв обласних асоцiацiй воно стане тдгрунтям для аналiзу та оптимiзацiT служби до кращих, а можли-во, европейських показниюв, тим бiльше, що УкраТна визначилась — шлях до ЕС незмшний.
В статтi, яка, безумовно, буде обговорюватися, хоттося б висв™ити питання перспектив та мож-ливостей пiдготовки нейрохiрургiв (резидентiв) вщ-повiдно до европейських стандартiв. Це надзвичайно важливо, оскшьки УкраТнська асошашя нейрохiрургiв (УАН) на V з'Тад нейрохiрургiв (червень 2013 р., м. Ужгород) прийняла за основу принципи тдготовки нейрохiрургiв протягом 5 роюв за програмою Евро-пейськоТ асошаци нейрохiрургiв, з чим i звернулась до МОЗ УкраТни.
Сьогодш одшею з найкращих е органiзацiя ней-рохiрургiчноT допомоги в Закарпаттi — 0,45 лiжок на 10 тис. населення. В Киевi цей показник вшестеро бть-ший. Аналогiчних показниюв немае в свiтi. В Еврот цей показник — 0,3 на 10 тис. населення, в УкраТш — 0,86
© Пол1щук М.Е., 2014
ISSN 1810-3154. Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2014, №3
на 10 тис. населення, що утричi бтьше. Надзвичайно велика ктьюсть нейрохiрургiчних лiжок в Харювськш, Донецькiй, Львiвськiй, Киíвськiй областях та в Криму. Нейрохiрургiчне лiжко в Украíнi не мае такого наван-таження, як в кражах £С [1].
В Украíнi непрацююче лiжко вимагае 90% витрат працюючого. Отже, як в медицинi в цтому, так i в ней-рохiрургií, Украíна мае надлишок лiжок, недостатне 1'х завантаження роботою — м^мум, в 3 рази менше, нiж в краíнах бвропи, а вщповщно, i кiлькiсть операцiй на 1 хiрурга. Таким чином, ми фжансуемо галузь заради галузi, а не заради хворих [3].
Однозначно, юльюсть нейрохiрургiчних лiжок в бшьшост регiонiв Украíни надмiрна, як i кiлькiсть нейрохiрургiв. Чому це сталося? Причин декшька, а саме: бтьшнсть нейрохiрургiчних вiддiлень Украíни реально лкують хворих з приводу травми ЦНС, при цьому 60% цих па^етчв не потребують нейрохiрурпч-них втручань. В кражах £С таких хворих, як правило, л^ують у вщдтеннях терапевтичного профiлю або реанiмацií. За вама показниках ми далеко вщстаемо вiд краíн £С. Отже, при оптимiзацií нейрохiрургiчноí служби ми можемо вдвiчi зменшити кiлькiсть лiжок, за адекватно! органiзацií роботи зменшити кшьюсть нейрохiрургiчних ставок.
По-друге, у нас визначеш ургентнi ставки ней-рохiрургiв — 5,5, у хiрургiв — 4,5. У нейрохiрургiв, якi виконують аж 50 операцiй за рк, щорiчна вiдпустка 42 днi — за особливо тяжк умови працк Теж велике питання: в чому ця тяжюсть та особливiсть роботи нейрохiрурга?
Хiрургiчна активнiсть становить у середньому вщ 26,5 до 40% разом з ПХО при травм^ 11 хворих на одне лiжко, жколи 30 хворих, оперованих 1 нейрохiрургом за рiк. Це теж особлив^ тяжкi умови працi?! Ургеншю можуть нести резиденти 3-4-го року навчання, зок-рема, обстежити хворого вщповщно до протоколу та, за необхщносп, проконсультуватися з квалiфiкованим нейрохiрургом. Виíзди нейрохiрургiв на консультацiю хворих в райони недоцтьш. Хворих, яким потрiбна консультацiя або лiкування нейрохiрурга, слiд до-ставляти у спецiалiзованi вiддiлення. Тi, якi не можуть бути транспортоваш через тяжкiсть стану, як правило, потребують заходiв iнтенсивноí терапií або реанiмацií, а не нейрохiрургiчного втручання.
Оптимiзацiя нейрохiрургiчноí служби — червона лЫя аналiзованоí статт проф. Педаченка £.Г. з спЬ вавторами.
Велику кiлькiсть операцiй у нейрохiрургiчних вщ-дiленнях Украíни здiйснюють потерпшим з ЧМТ. При цьому не вказано, це ПХО чи трепанашя з приводу ге-матоми, вдавлених переломiв тощо. Отже, за винятком ПХО, кшьюсть операцiй буде значно меншою, не 50 на 1 нейрохiрурга, а лише 37. Якщо оперують два хiрурги, виходить близько 20 самостшних операцiй за рк. Думаю, що питання зайв^ а висновки — необхiднi.
Таким чином, якщо брати до уваги, що першм 2 роки резидентури — це переважно теоретична тдготовка, то зрозумто, що за 2 роки резидент не зможе взяти участь у 300 хiрургiчних втручаннях, адже квалiфiко-ваний нейрохiрург виконуе лише 50 операцш за рк!
Чи е вихщ з цiеí ситуацií? Так.
По-перше: нейрохiрурги повинш займатися ней-рохiрургiею.
89
Необхщно привести у вiдповiднiсть до n0Tpi6H0i кiлькiсть нейрохiрургiв. В краТнах бвропи та жших критичний BiK оперуючого нейрохiрурга 65 poKiB. У нас BiKOM далеко за 65 роюв оперують 82 нейpoхipуpги, тобто, 10%.
Планувати прийом в резидентуру вщповщно до в^овоТ перспективи виходу на пенаю. Сьoгoднi ми не можемо цього робити, адже, невщомо, коли хто тде на пенсiю або коли хто помре.
Необхщно визначити кафедри та клжки, на базi яких можливо готувати pезидентiв. Основы вимоги: достатня кшьюсть хipуpгiчних втручань, piвень роботи клiнiки, наявшсть сучасного обладнання, щороку в клж^ мають готувати 1-2 pезидентiв i не бiльше. АсистенцiТ виконують резиденти, а в останнш piк — оперуть самостшно. Кафедри й клжки мають регулярно аналiзувати роботу, щотижня проводити наукoвi кoнфеpенцiТ з приводу нейpoхipуpгiчних захворювань з аналiзoм досягнень сучасноТ нейpoхipуpгiТ.
Нейpoхipуpгiчна допомога — це спецiалiзoвана медична допомога, незалежно вщ того, де вона на-даеться.
Вважаю за доцтьне вкотре наголосити, що в медицин iснуе квалiфiкoвана спецiалiзoвана та спе-цiалiзoвана висoкoтехнoлoгiчна медична допомога. ВисoкoспецiалiзoванoТ медичноТ допомоги не iснуе. Нейpoхipуpгiчна допомога — це спецiалiзoвана допомога. Використання високих технологш — це спещалЬ зована висoкoтехнoлoгiчна допомога (ендоскотчна, рентгеноендоваскулярна, poбoтoхipуpгiя, навiгацiйна хipуpгiя тощо).
Лiкаpi-iнтеpни за час навчання повинш oвoлoдiти нейpoхipуpгiчнoю спецiальнiстю та бути ознайомлени-ми з новими технолопями, що вiднoсять до високих, на окремих циклах субспецiалiзацiТ або тематичного удосконалення.
Спoдiваюся почути вщгуки з приводу публiкацiТ.
Список л^ератури
1. Нейрохирургическая служба в Украине / Е.Г. Педаченко, Н.А. Сапон, А.П. Гук, А.Н. Никифорова // Укр. нейpoхipуpг. журн. — 2014. — №1. — С.32-41.
2. Нейрохирургия. Европейское руководство; под ред. В. Арнольда, У. Ганцера. — М.: Бином, 2013. — Т.1. — С.5-26.
3. Полщук М.€. ЛНкуймо УкраТну / М.€. Полщук. — Теpнoпiль: Укрмедкнига, 2009. — 226 с.
Полищук Н.Е.
Заведующий кафедрой нейрохирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, Украина
Нейрохирургическая служба в Украине и подготовка нейрохирургических кадров
Polishchuk M.E.
Head of the Department of Neurosurgery, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupuk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Neurosurgical service in Ukraine and neurosurgical training
