CC BY
7
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 343.54
Св^лана Якимова
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка",
s_v_volk@ukr.net ОЯСГО ГО: 0000-0003-1440-5925 Юлiя Комiссарчук кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального процесу та кримшалютики 1нституту пiдготовки фахiвцiв для пiдроздiлiв
Нацюнально! полщи Львiвського державного унiверситету внутрiшнiх справ
ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ В1КТИМОЛОГ1ЧНО1 КОМПОНЕНТИ У СИСТЕМ1 ЗАПОБ1ГАННЯ ЗЛОЧИННОСТ1
В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2021.30.225
© Якимова С., Ком1ссарчук Ю., 2021
Розвинено комплексний пщхщ до тлумачення системи запоб1гання злочинностi. В сучасних умовах тт невщ'емною складовою мае стати вiктимологiчне запоб^ання крим^ нальним правопорушенням у реальних умовах мкця та часу. Наведено аргументащю щодо прiоритетностi розвитку вжтимолопчнот компоненти запоб1гання злочинностi. Це, зокрема, можливкть досягти зниження р1вня злочинност без залучення iстотних матерiальних ресурав, спираючись на природне прагнення людини до самозбереження та самозахисту. Дослщжено особливост вiктимологiчних заходiв запоб1гання злочин-ностi як окремого виду найгуманшших юридичних практик протидп злочинностi. Зважаючи на укратнськ реалп сьогодення, проаналповано найкращ1 зразки европейсь-кого досвiду.
Систематизовано основнi ознаки сучасного стану розвитку вжтимолопчнот компоненти запоб^ання злочинностi в Укратнь Це зокрема: поступальний розвиток в^чиз-няноТ нормативно-правовот бази у напрям1 захисту прав потерпших i жертв крим^ нальних правопорушень; формування окремот ланки державних спещальних суб'ектiв забезпечення захисту потерпших; шституцшна розбудова мережi громадських оргашза-цiй вiктимологiчного спрямування; розроблення адресних заходiв захисту прав та штереыв окремих категорiй осiб (дiтей; жшок; викривач1в корупцiйних прояв1в; жертв насильницьких зникнень i членiв Тхнiх амей тощо). Узагальнено, що такi тенденцн розвитку вiктимологiчноТ компоненти в Укратш узгоджуються iз европейськими та мiжнародними стандартами захисту жертв кримiнальних правопорушень.
Обгрунтовано доцшьшсть подальшого розвитку вжтимолопчноТ компоненти у системi протидп злочинностi у таких напрямах: формування вггимолопчноТ полiтики, розвиток спещальних методик впливу на вжтимогенш фактори та жертви кримшаль-них правопорушень; залучення громадських та державних шституцш до оцiнювання й мошторингу стану вжтимологшоТ ситуацп в держав^ окремих тТ територп чи груп населення; удосконалення наукових засад програмування заходiв вiктимологiчного запобiгання злочинностi.
Розвинено змктове наповнення ефективноУ для УкраУни вжтимолопчноТ пол^ тики, яка мае вщповщати суспiльним запитам сьогодення. Зокрема, правова вжтимо-логiчна полiтика повинна охоплювати законодавчу сферу, правозастосування, щео-лопчну складову, що спрямована на зниження р1вня вiктимностi у суспiльствi; забез-печення компенсаторних гарантiй жертвам реашзованих правопорушень тощо.
Ключовi слова: вжтимшсть; запоб1гання; програмування заходiв; моделювання; вжтимолопчна полiтика.
Постановка проблеми. Запобтання злочинностi - це цiлеспрямований вплив держави, суспшьства, фiзичних та юридичних осiб на явища та процеси, яю в реалiях сьогодення, на рiзних рiвнях i в рiзних масштабах детермiнують злочиннiсть. Метою тако! дiяльностi е зниження рiвня злочинносп та И суспшьно! небезпеки. В умовах об'ективно! дiйсностi злочиннiсть проявляеться у формi кримiнально караних дiянь. Запобiгання злочинностi як системна дiяльнiсть складаеться з таких базових тдсистем: органiзацiйно-правове забезпечення; iнформацiйно-аналiтичний i науко-вий супровiд; суб'екти та об'екти запобтання злочинностi; сукупнiсть заходiв запобтання злочин-ностi. Як доводить практика, сьогодш запобiгання злочинностi переважно здшснюють правоохо-роннi органи, а як основш об'екти тако! юридично! практики розглядаються причини та умови, яю сприяють вчиненню кримiнальних правопорушень або ж особи з кримшогенними нахилами й, передуем тi, якi вчинили кримшальш правопорушення. Натомiсть сучаснi результати кримшо-логiчного аналiзу злочинностi доводять, що шзнання злочинностi як складного сощально обумов-леного явища, а отже, й ефективнi розроблення i реалiзацiя заходiв запобiгання !й, мае вщбуватися з урахуванням взаемозв'язкiв злочинносп з вiктимнiстю жертв кримiнальних правопорушень. У кримшолопчнш теорп дiяльнiсть, яка спрямована на зниження рiвня групово! (масово!) та iндивiду-ально! вштимносп, а також кiлькостi жертв реалiзованих кримiнальних правопорушень розгляда-еться як невщ'емна складова (чи напрям) запоб^ання злочинностi [1, с. 126]. Отже, сучасна система запобтання злочинностi мае бути комплексною, невщ'емною складовою яко! е вiктимологiчна компонента. Окрiм цього, заходи запоб^ання кримiнальним правопорушенням також повинш роз-робляти, зважаючи на наявшсть дихотомп "злочинець-жертва" та з урахуванням вштимолопчних ситуацiй i детермшант.
До того ж вiктимологiчне запоб^ання злочинностi не потребуе значних матерiальних ресурсiв i спираеться на природне прагнення людини до самозбереження, самозахисту, а отже, додае внутршнього потенщалу для ефективного розвитку i функщонування уиа системи запо-бiгання злочинносп [2, с. 20]. Вiктимологiчне запоб^ання - це одна з найгуманшших юридичних практик протидп злочинностi, що довела свою ефектившсть й на теренах европейських держав. Однак, попри перспектившсть, у дiяльностi суб'ектiв запобтання злочинностi в Укра!ш вшти-молопчна компонента залишатися невиправдано недооцiненою й, зокрема, через брак кримшо-лопчних рекомендацiй щодо можливих шлях1в И розвитку в сучасних умовах.
Аналiз дослщження проблеми. Пошук шляхiв удосконалення запоб^ання злочинностi за допомогою захисту жертв кримшальних правопорушень ретельно розроблено у наукових працях багатьох провщних вiтчизняних i закордонних учених ^ зокрема: Ю. М. Антоняна, М. М. Бабаева, О. М. Бандурки, Ю. В. Баулша, В. С. Батиргареево!, В. I. Борисова, Т. В. Варчук, К. В. Вишне-
Перспективы напрями розвитку вiкmuмологiчноï компоненти у cucmeMi запоб^ання злочuнноcmi в Украш
вецького, Г. Генпга, В. В. Голши, Б. М. Головкша, Г. Гросса, О. М. Гумша, I. М. Даньшина,
0. М. Джуж^ А. О. Джуж^ Т. А. Денисовой А. П. Закалюка, А. Ф. Зелшського, G. М. Моюеева,
1. Полубинського, Д. В. Рiвмана, В. О. Тулякова та ш. OKpeMi аспекти правового захисту жертв кримшальних правопорушень та змiсту заходiв вiктимологiчного запобiгання висвiтлено у науково-му доробку, зокрема зах1дноевропейсько1 в^имолопно1 школи (М. Вольфганг, Р. Гассер, I. Маттес, Х. Нагель, Б. Станков, А. Фаттах, Б. Холист, Г. Шнайдер). Разом з тим, незважаючи на неоцшент напрацювання цих та низки шших провiдних учених, вiктимологiчна компонента запобiгання злочинностi в сучаснш Украïнi потребуе подальшого розвитку й, зокрема з урахуванням об'ектив-них реалiй сьогодення та недолшв чинноï практики кримiнологiчноï протидiï.
Мета полягае у тому, щоб з кримшолопчного погляду проаналiзувати проблемнi питання сучасноï практики запобiгання злочинност в Украш та запропонувати шляхи ïï удосконалення завдяки розвитку ïï в^имолопчно].' компоненти.
Виклад основного матерiалу. Вштимолопчне запобiгання як вид соцiальноï практики характеризуемся такими ознаками: специфiчний об'ект запоб^ання (реальнi та потенцiйнi жертви, вштимогенш ситуацiï); iнформацiйне забезпечення спираеться на використання спецiальних схем виявлення типiв жертв кримiнальних правопорушень; у арсеналi методiв впливу переважають методи переконання та надання допомоги; у процес юридичноï практики ширше використовуються механiзми взаемодопомоги та взаемноï згоди на застосування заходiв впливу; спрямованють заходiв на нейтралiзацiю вiтимно небезпечних ситуацш; особлива увага звертаеться на кримшальш право-порушення iз провокацшною поведiнкою потенцiйноï жертви тощо.
Як засвщчують реалiï сьогодення, вiктимологiчна компонента у системi запобiгання злочин-носп в Украïнi реалiзуеться, переважно, адресно щодо захисту прав та штерешв окремих категорiй осiб (дiтей вщ сексуальноï експлуатацiï та iнших форм насильства, ошб, зниклих безвiсти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, члешв ïхнiх сiмей, викривачiв корупцшних або пов'язаних з корупцiею правопорушень тощо). Це цшком узгоджуеться з европейськими стандартами захисту жертв кримшальних правопорушень. Характеризуючи стан розвитку вшти-молопчно].' компоненти запобiгання злочинностi в Украш^ варто вказати на поступальний розвиток нормативно-правовоï бази у напрямi захисту прав потерпiлих i жертв кримшальних правопорушень; формування окремо].' пiдсистеми державних спецiальних суб'ектiв, дiяльнiсть яких спрямо-вана на забезпечення захисту потерпших; шституцшну розбудову мережi громадських органiзацiй вiктимологiчного спрямування тощо. Разом з тим, не завжди такий розвиток вщбуваеться системно, прогнозовано чи з урахуванням результатiв вштимолопчного моделювання.
Отже, одним з основних напрямiв посилення вiктимологiчноï компоненти у системi запо-бiгання злочинностi мае стати поступове формування державноï вiктимологiчноï полiтики, яка б визначала першочерговi кримiнально-правовi сфери, якi слiд наповнити конкретним вштимолопч-ним змiстом [3, с. 88-89]. Ефективна вштимолопчш пол^ика повинна вiдповiдати таким суспiль-ним запитам:
- забезпечувати належне функцiонування механiзму взаемодп мiж громадянами i системою кримiнальноï юстицiï;
- гарантувати дотримання процесуальних прав людини;
- формувати належну оргашзацшно-правову основу для подальшого розвитку можливостей шститупв громадянського суспiльства, релiгiйних об'еднань, сощальних фондiв, органiв мiсцевого самоуправлшня з метою зниження рiвня вiктимiзацiï населення [4, с. 32-37].
Як слушно зауважують Ю. А. Воронш, А. В. Майоров, правова вштимолопчна полiтика мае охоплювати: законотворчу дiяльнiсть держави; удосконалювання правозастосовноï практики i правовоï iдеологiï щодо захисту прав i законних штерешв жертв кримшальних правопорушень; забезпечення правових гарантiй компенсацп завданих збиткiв i зниження рiвня вiктимностi в суспiльствi [5, с. 204].
Наступним напрямом посилення вштимолопчно! компоненти у системi запобiгання зло-чинностi повинно стати поширення практики наукового програмування системи заходiв впливу на потенцiйних жертв i жертв уже реалiзованих кримшальних правопорушень. Метою програмування вiктимологiчного запобтання злочинностi мае стати зниження рiвня вiктимностi населення на певнiй територп за певний перiод часу. Програмш вiктимологiчнi заходи повиннi розроблятися щодо рiзних моделей видiв злочинностi та вштимносп. Типова модель програми вштимолопчного запобiгання злочинностi може складатися з таких основних трьох частин:
- анал^ично!, що передбачае коротку вштимолопчну характеристику загальносоцiальних явищ i процешв, кримiнологiчну iнформацiю щодо стану злочинносп та вiктимностi населення загалом та окремих категорш, якiсть попередньо! роботи суб'екпв у напрямi вiктимологiчного запобтання злочинностi;
- прогностично!, що мютить вiдомостi про майбутнiй стан загальносощальних явищ i процесiв;
- контрольно!, яка вказуе на розподш сил, засобiв, ресурсiв, термiни виконання заходiв вiктимологiчного характеру, !х виконавцiв, а також охоплюе основш напрями вштимолопчного запобiгання [6, с. 204].
Програмне забезпечення вштимолопчного запобiгання злочинностi не лише сприятиме шир-шому залученню громадянського суспiльства до дiяльностi щодо недопущення вчинення кри-мiнальних правопорушень, але й приверне увагу суспшьства до актуальносп й важливостi проблематики дотримання правил особисто! вштимолопчно! безпеки.
Важливим напрямом удосконалення вштимолопчного запобiгання е подальший розвиток спещальних методик впливу на вштимогенш фактори та жертв кримшальних правопорушень. Для прикладу, одшею з найефектившших, що невиправдано практично не застосовуеться у сучаснш дiяльностi полщп, е методика вштимолопчного картування. Ця вiктимологiчна технолопя передбачае нанесення на великомасштабну карту у виглядi вiдповiдних знаюв не лише вiдомостей про виявлеш кримiнальнi правопорушення, з вказiвкою на час, мюце й спосiб учинення суспiльно небезпечних дiянь, але й шформацп, одержано! у результатi вштимолопчного анкетування й експертних оцiнок. Такий шдхщ сприяе можливостям одержання оперативних вщомостей щодо процесiв вiктимiзацi! окремих об'екпв, територiй та груп населення, яю найвразливiшi до кон-кретних видiв кримiнальних правопорушень у реальних умовах мiсця та часу.
За кордоном виявити рiвень вiктимiзацi! населення полщп допомагають численнi громадськi та державш iнституцi!, якi цiлеспрямовано проводять вщповщш соцiологiчнi дослiдження (Мiжна-родний шститут ООН з вивчення злочинносп та правосуддя; Центр ООН з мiжнародного запо-бiгання злочинностi; Свропейський iнститут ООН iз запобiгання злочинносп та контролю над правопорушниками тощо). Отже, важливою умовою ефективно! вштимолопчно! профiлактики е збирання, узагальнення й мошторинг кримiнологiчно! iнформацi! про потенцшних та реальних жертв кримiнальних правопорушень, а також обстановку вчинення суспшьно небезпечного дiяння, яка сприяе реалiзацi! кримшальних намiрiв.
Найрезультативнiшим методом iндивiдуально! вiктимологiчно! профiлактики е типологiчний метод, який передбачае використання типологiчних моделей, розроблених у кримшолопчнш наущ для того, щоб визначити, до якого типу належить потенцшна жерства чи жертва уже реалiзованого кримiнального правопорушення. надалi це дае змогу уточнити, який комплекс профшактичних заходiв вщносно цiе! особи може виявитися найрезультатившшим, зважаючи на механiзм !! вiктимiзацi! та особистi психологiчнi якостi.
Висновки. Розглянуп у публiкацi! напрями можливо! активiзацi! вiктимологiчно! компоненти в системi запобiгання злочинностi не претендують на вичерпшсть. Разом з тим, як видаеться,
Перспективы напрями розвитку вiкmuмологiчноi компоненти у cucmeMi запоб^ання злочuнноcmi в Укра'ш
поступове формування державно! вштимолопчно! пол^ики, науковий супровщ програмування системи заходiв впливу на потенцшних жерств i жертв уже реалiзованих кримiнальних правопорушень, а також подальший розвиток спещальних методик впливу на вштимогенш фактори та жертв кримiнальних правопорушень, сприятиме ширшому залученню громадянського суспшьства до дiяльностi щодо недопущення вчинення кримшальних правопорушень, а також приверне увагу суспшьства до важливост дотримання правил особисто! вштимолопчно! безпеки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Украшська кримшолопчна енциклопед1я (2017); за заг. ред. В. В. Чернея, В. В. Сокуренка; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. Харшв-Кшв: Харк. нац. ун-т внутр. справ; Нац. акад внутр. справ, Кримш. асоц. Укра!ни, Золота миля. 804 с.
2. Майоров А. В. (2013). Виктимологическая профилактика в отношении несовершеннолетних.
Правопорядок: история, теория, практика. 1 1. С. 20-23.
3. Гаджиева А. А. (2013). Виктимологические аспекты уголовной политики. Юридический вестник ДГУ. С. 85-89.
4. Вишневецкий К. В., Кубякин Е. О. (2014). Криминологическая модель виктимности социальных групп как элемент системы профилактики преступлений. Виктимология. 1. С. 32-37.
5. Воронин Ю. А., Майоров А. В. (2015). Правовая виктимологическая политика России: концептуальные аспекты. Криминологический журнал Байкальского государственного университета экономики и права. Т. 9, № 2. С. 201-208.
6. Бородин С. В. (1990). Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы. Москва: Наука. 272 с.
REFERENCES
1. Ukrainska kryminolohichna entsyklopediia [Ukrainian Criminological Encyclopedia] (2017); za zah. red. V. V. Chernieia,V. V. Sokurenka; uporiad. O. M. Dzhuzha, O. M. Lytvynov. Kharkiv-Kyiv: Khark. nats. un-t vnutr. sprav; Nats. akad vnutr. sprav, Krymin. asots. Ukrainy, Zolota mylia. 804 p.
2. Maiorov A. V. (2013). Vyktymolohycheskaia profylaktykoi v otnoshenyy nesovershennoletnykh. [Victimology prevention for minors]. Pravoporiadok: ystoryia, teoryia, praktyka. No. 1 (1). P. 20-23.
3. Hadzhyeva A. A. (2013). Vyktymolohycheskye aspektbi uholovnoi polytyky [Victimological aspects of criminal policy]. Yurydycheskyi vestnyk DHU. No. 3. P. 85-89.
4. Vyshnevetskyi K. V., Kubiakyn E. O. (2014). Krymynolohycheskaia model vyktymnosty sotsyalnukh hrupp kak эlement systemu profylaktyky prestuplenyi [Criminological model of victimhood of social groups as an element of the crime prevention system]. Vyktymolohyia. No. 1. P. 32-37.
5. Voronyn Yu. A., Maiorov A. V. (2015). Pravovaia vyktymolohycheskaiapolytyka Rossyy: kontseptualnue aspektbi [Legal victimological policy of Russia: conceptual aspects]. Krymynolohycheskyi zhurnal Baikalskoho hosudarstvennoho unyversyteta эkonomyky y prava. T. 9, No. 2. P. 201-208.
6. Borodyn S. V. (1990). Borba s prestupnostiu: teoretycheskaia model kompleksnoiprohrammu [The fight against crime: a theoretical model of a comprehensive program]. M.: Nauka. 272 p.
Дата надходження: 15.03.2021 р.
Svitlana Yakymova
Institute of Jurisprudence and Psychology at Lviv Polytechnic National University, Doctor of philosophy, Docent of the Department of criminal law and process Julia Komissarchuk Institute for training specialists for departments
National Police Lviv State University of Internal Affairs Doctor of philosophy, Docent of the Department of criminal procedure and forensics
PROSPECTIVE DIRECTIONS OF VICTIMOLOGICAL COMPONENT DEVELOPMENT IN THE CRIME PREVENTION SYSTEM IN UKRAINE
A comprehensive approach to the interpretation of the crime prevention system has been developed. In modern conditions, its integral part should be victimological prevention of criminal offenses in real conditions of place and time. The argumentation on the priority of development of the victimological component of crime prevention is given. This is, in particular, an opportunity to achieve a reduction in crime without the involvement of significant material resources, based on the natural human desire for self-preservation and self-defense.
The peculiarities of victimological measures to prevent crime as a separate type of the most humane legal practices in combating crime have been studied. Taking into account the Ukrainian realities of today, the best examples of the European experience are analyzed.
The main features of the current state of development of the victimological component of crime prevention in Ukraine are systematized. These are: progressive development of the domestic legal framework in the direction of protection of the rights of victims and victims of criminal offenses; formation of a separate link of state special subjects to ensure the protection of victims; institutional development of the network of victimological public organizations; development of targeted measures to protect the rights and interests of certain categories of persons (children; women; whistleblowers; victims of enforced disappearances and members of their families etc). It is generalized that such tendencies of development of the victimological component in Ukraine are coordinated with the European and international standards of protection of victims of criminal offenses.
The expediency of further development of the victimological component in the system of combating crime in the following areas is substantiated: formation of vitimological policy, development of special methods of influencing victimogenic factors and victims of criminal offenses; involvement of public and state institutions in the assessment and monitoring of the victimological situation in the state, its individual territories or groups of the population; improvement of scientific bases of programming of measures of victimological prevention of crime.
The content of an effective victimological policy for Ukraine, which must meet the public demands of today, has been developed. In particular, legal victimology policy should cover the legislative sphere, law enforcement, ideological component, aimed at reducing the level of victimhood in society; providing compensatory guarantees to realized victims of offenses, etc.
Key words: victimization; prevention; event programming; modeling; victimology policy.
