CC BY
5«ШУШМУМ-ЛШИГМаУ» #34Ш), 2©2! / JURISPRUDENCE
41
2. Концептуальный подход к новой правовой базе международного сотрудничества в сфере энергетики (цели и принципы). [Электронный ресурс] // URL: http://www.kremlin.ru/supplement/258 (дата обращения 20.11.2021).
3. Грачев И.Д. Энергетическая безопасность и риски фрагментарного подхода к энергетике / И.Д. Грачев. - М.: Издание Государственной Думы (электронное), 2012. - 135 с.
4. Иванов А.С. Мировой энергетический рынок в условиях финансово-экономического кризиса 2008-2009 гг. / А.С. Иванов, И.Е. Матвеев // Российский внешнеэкономический вестник. - 2009. - № 10. - С. 3-16.
5. Ковалев А.А. Международно-правовые аспекты обеспечения энергетической безопасности // Московский журнал международного права. -2008. - № 3. - С. 61-77.
6. Мастепанов А.М. Россия в системе глобальной энергетической безопасности // Россия: тенденции и перспективы развития. - 2016. - № 1. - С. 138-144.
7. Чапчиков С.Ю. Международное сотрудничество России в сфере энергетической безопасности // Вестник РУДН. Серия: юридические науки. -2010. - № 1. - С. 72-78.
8. Выступление Д.А. Медведева на пленарном заседании Петербургского международного экономического форма 5 июня 2009 г. [Электронный ресурс] // URL: http://www.kremlin.ru/events/president/transcripts/stat ements/4336 (дата обращения 20.11.2021).
9. ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ДИАЛОГ: РОССИЯ И США. 22 ноября 2021 г. [Электронный ресурс] // URL:
https://library.by/portalus/modules/politics/readme.ph p?subaction=showfull&id=1410188437&archive=&st art_from=&ucat=& (дата обращения 19.11.2021).
Чхе1дзе Г. М.
Нащональна академ1я внутргшнгх справ DOI: 10.24412/2520-6990-2021-34121-41-43 КРИМШОЛОГО-В1КТИМОЛОПЧНА СТРАТИФ1КАЦ1Я СУСПШЬСТВА У ПРАКТИЦ1 В1КТИМОЛОГ1ЧНОГО ЗАПОБ1ГАННЯ КРИМ1НАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
Chheidze G. M.
National A cademy Of Internal A ffairs
CRIMINOLOGICAL-VICTIMOLOGICAL STRATIFICATION OF SOCIETY IN THE PRACTICE OF VICTIMOLOGICAL PREVENTION OF CRIMINAL OFFENSES
Анотацш.
У cmammi визначено, що стратифтащя вгдображае сощальну неоднор1дтсть, розшарування суст-льства, неоднаков^ть сощального положення його rndueidie i сощальних груп та ïx сощальну нергвтсть. Зазначено, що загальнi заходи вiктимологiчного запобiгання cпрямованi на виявлення вiктимогенниx фак-торiв i вжиття заxодiв щодо ïxусунення або нейтрализацию тобто у виявленш причин i умов становлення жертвою, пов 'язаних i-з захистом iнтереciв потенцтних потерпших загалом, а також в ycyненнi причин ïx вiктимiзацiï. Abstract.
The article defines that stratification reflects social heterogeneity, stratification of society, inequality of social status of its individuals and social groups and their social inequality. It is noted that the general measures ofvictim prevention are aimed at identifying victimogenic factors and taking measures to eliminate or neutralize them, i.e.
В качестве примера приведем отношения между Россией и США. В начале 2000-х гг. Америка была заинтересована в поиске постоянных партнеров в сфере энергетики, что вылилось в Энергетический диалог Россия - США [9]. Однако со временем, ввиду изменения общей тональности взаимоотношений между странами, активность по данному направлению стала снижаться. США стала нарушать принятые обещания в рамках Саммита G8, проходившем в Санкт-Петербурге в 2006 году, не принимая во внимание интересы экспортеров. Объективировалось это в бойкоте иранской нефти, а также в осуществлении попыток по предотвращению развёртывания нефтедобычи в странах с режимами, недружественными США (например, в Венесуэле) [6, с. 140].
Таким образом, Россия активно участвует в международном сотрудничестве в области энергетической безопасности. Вместе с тем, обострение геополитического противостояния между странами приводит к снижению уровня энергетической безопасности. Считаем, что необходимо сохранять энергетическую безопасность как предельно (насколько это возможно) неполитизированное пространство. Обосновывается это тем, что энергетическая безопасность актуальна для всех стран мира: безотносительно их взаимоотношений и позиций по иным вопросам. Нарушение же энергетической безопасности может привести к возникновению серьезных глобальных проблем.
Список литературы
1. Энергетическая стратегия России на период до 2030 года. Министерство энергетики Российской Федерации. [Электронный ресурс] // URL: https://minenergo.gov.ru/node/15357 (дата обращения 20.11.2021).
УДК 343.851
42_JURISPRUDENCE / «ШУУШЩЦМ-ЛШШаИ» #34(121), 2021
to identify the causes and conditions of becoming a victim related to protecting the interests ofpotential victims in general, and to eliminate the causes of victimization.
Ключовi слова: стратифiкацiя, eiKmuMHicmb, кримiнологiя, кримтальне правопорушення, eiKmuMO-логiчне запобiгання.
Keywords: stratification, victimization, criminology, criminal offense, victimological prevention.
Прискорення процеав европейсько! штеграцп Украши потребуе впровадження у правоохоронну практику не лише сучасних форм i методiв протиди злочинносп, а й визнаних свiтовим сшвтовари-ством стандартiв захисту прав i свобод людини. Ре-альнi демократичш перетворення е неввд'емними вiд гумашзацп соцiальних вiдносин, адже людина, И життя i здоров'я, честь та пднють, недоторкан-нiсть i безпека визнаються найвищою соцiальною цiннiстю.
Розвиток вжгимолопчно! теорп кримшолопч-но! науки та вдосконалення ввдповщноГ 1й вштимо-лопчно! практики запобiгання кримiнальним пра-вопорушенням сьогоднi ще не досягла вщповвдного рiвня розвитку. Результати дослвджень [1, с. 2] свь дчать про досить напружену вiктимологiчну ситуа-цш, що склалася в сучаснш Укра1ш. На тлi загост-рення багатьох соцiально-полiтичних та економiч-них проблем i протирiч, як1 виступають джерелами вiктимiзацii населення наростае Г! кримшогенна складова, викликана активiзацiею злочинносп, що посягае на права, свободи та штереси особи. У свош сукупносп кримiнальнi процеси такоГ власти-востi вражають рiзнi соцiальнi верстви i групи населення, стимулюючи одночасно наростання Гх вш-тимолопчного потенцiалу [2, с. 188].
Таким чином, утворюеться i змiцнюеться ввд-носно нова для кримшолопчноГ науки проблема, кримшолого-вжтимолопчно! стратифiкацii [3, с. 299] суспшьства, що вимагае свого виршення як на рiвнi кримшолопчноГ теорп, так i практики вшти-мологiчного запобiгання кримiнальним правопору-шенням.
«Стратифжацшний хаос» [3, с. 299] проявля-еться для бiльшостi громадян у зростанш сощаль-но! незахищеностi, десоцiалiзацil та маргiналiзацii особи, рiзкому зниженш рiвня життя населення, формуваннi феномена хрошчноГ бiдностi. Ввдбува-еться полтшзащя соцiальних i мiжособистiсних, на-виъ мiжконфесiйних конфлiктiв аж до штервенци та громадянсько! вiйни. Як шдсумок девальвацiя традицiйних морально-правових цiнностей та вдеа-лiв. Цi та iншi негативнi процеси i явища при супу-тнiх втратах державного управлшня призвели до рь зкого зростання ступеня кримiналiзацil суспiльства i як його результат - тдвищення рiвня кримшаль-них загроз для населення, i вiдповiдно, його iнтен-сивно! вiктимiзацii.
Серед державних органiв, з якими вiктимоло-гiчнi органiзацil здшснюють систематичну взаемо-д1ю, центральне мюце займае полiцiя. Можна видi-лити деяк1 краГни, де вiктимологiя розвиваеться найбшьш iнтенсивно (наприклад, США, Шмеч-чина, Канада, Швейцарiя, Японiя, 1тал1я) i де в1дбу-ваеться активне розроблення не тiльки теоретичних проблем вжгамологп, але i практичних аспекпв вi-ктимологiчного напряму запобiгання правопору-шенням [4].
Так, науковi центри в рядi унiверситетiв США проводять дослiдження рiзних показникiв вiктимi-зацп населення та органiзовують спецiальнi вжга-мологiчнi клiнiки [5, с. 455].
У навчальних закладах полщи Шмеччини ви-кладаеться спецiальний курс з основ вжтимологп, читаються лекцii та провадяться семiнари щодо за-стосування положень цього курсу в полщейсьшй практищ.
Сталий розвиток вiктимологiя отримала в Япо-нИ, де вжтимолопчними досл1дженнями займа-ються комплексний науково-дослвдний iнститут та науково-дослiдний iнститут полщи, яш мають спе-цiальнi лаборатори психологii, виховно! роботи, ви-вчають особистiсть i поведiнку потерпiлих, шкоду, завдану Гм, форми взаемовiдносин жертви з право-порушником. Перiодично проводяться мiжнароднi семiнари, симпозiуми, конгреси. Удосконалюеться законодавство про кримiнально-правовий захист жертв кримшальних правопорушень та надання Гм допомоги.
Аналiз рiзних концептуальних поглядiв на вж-тимологiчне запобiгання [6, с. 17] як сощальне уп-равлшня в умовах трансформацii суспiльства пока-зуе, що в краГнах ЗахвдноГ Свропи i США акцент ро-биться на м'який регулюючий вплив суб'екта управлiння на об'ект.
Важливою функцiею вiктимологiчного запобi-гання стае тдтримання в суспiльствi необх1дного сшвввдношення мiж неминучими процесами кримi-налiзацil i декримiналiзацil, як1 е наслщком об'екти-вних причин. Це означае, що в запоб1жнш дiяльно-сп повиннi iснувати зони соцiальноl самооргашза-д!1, як1 не пiддаються прямому впливу суб'екта управлшня, яш являють собою механiзм розвитку здiбностей сустльства до самоорганiзацil, розвитку сощального порядку до змiцнення законностi.
Злочинець, жертва i ситуацiя, настiльки тюно пов'язанi мiж собою, що утворюють едину систему, яка може юнувати лише при наявностi всiх назва-них компонентiв.
Таким чином, сталася iстотна трансформац1я поглядiв на аналiз причин кримiнальних правопорушень, було чгтко показано, що Гх вчинення - ди-намiчний процес, в якому може в1дбуватися досить штенсивна взаемод1я злочинця i його жертви, при-чому роль жертви в ходi кримiнального контакту може бути дуже iстотною.
Названi вище положення призвели до того, що в 60-х роках ХХ ст. почалося штенсивне станов-лення i розвиток вжтимологп як в1дносно самостiй-ного наукового напрямку в рамках кримшологп. Мова в даному випадку йде не про вiктимологiю взагалi, а про ГГ кримiнологiчний напрям, що вивчае лише тих, хто став жертвою в результата вчинення кримшального правопорушення.
Вiдносна самостiйнiсть кримiнологiчноi вжти-мологil зумовлена проблемами, як1 вона вивчае,
«ШУШМУМ-ЛШИГМаУ» #34Ш), 2©2! / JURISPRUDENCE
тобто елементами предмета, як1 включають особи-спст характеристики потерпших ввд злочинних посягань; 1х повед1нков1 характеристики до, тд час 1 тсля вчинення кримшального правопорушення; вжтимшсть як об'ективну б1оф1з1олог1чну 1 соща-льно-психолопчну властивють потерпших; вшти-м1зац1ю як процес перетворення особи в жертву кримшального правопорушення; в1ктимогенн1 фак-тори, що сприяють становленню жертви кримшаль-ного правопорушення з урахуванням характеристики особистосп 1 поведшки; ввдносини 1 зв'язки м1ж жертвою 1 злочинцем; вжгимолопчне запобь гання; прогнозування вгктимносп 1 в1ктим1зацИ.
Ввдносна самостшшсть кримшолопчно! вжга-мологи обумовлена не тшьки елементами ГГ предмета, але 1 специф1чними завданнями та функць ями [7, с. 24].
Й основним завданням е вивчення особистосп 1 поведшки потерпшого, дослщження вжтимносп, в1ктим1зацИ' 1 вжтимогенних фактор1в, що дозволя-ють по-новому поглянути на злочиннють, 11 причини, запобтання кримшальним правопорушен-ням.
У результат! виникла можлив1сть бшьш як1сно 1 ефективтше виявляти 1 розслвдувати кримшальт правопорушення, а також встановлювати 1х повну картину, об'ективно оцшювати провину злочинця з урахуванням рол особистосп та поведшки жертви кримшального правопорушення.
Тшьки систематичний мониторинг сфер шфор-маци в переб1гу ряду рок1в дозволяе скласти нау-ково обгрунтовану картину вштимносп сощальних статуав 1 своечасно коригувати запоб1жн1 заходи.
Слад проводити перехрест дослщження щодо сощальних страт, роздшених на дв1 базов1 категори.
До першо! категорп можуть бути ваднесет страти, видшет за сощально-економ1чним принципом (основний принцип стратифжацп): багап, за-можш, середнш клас, малозабезпечеш, бщш, «сощ-альне дно». На бшьш високому р1вн1 постановки дослвдницьких завдань Гх можна було б доповнити дослвдженнями процеав глобально! стратифшацп.
До друго! категори дощльно ввднести страти, видшет за статевовшзвим принципом: ж1нки, чо-ловши, дгга, особи молодшого, середнього, похи-лого вшу; страти з лаб1льною вжтимшстю, насам-перед мпранти 1 вимушет переселенщ, а також се-ксуальш меншини.
Лаб1льною може бути названа кримшальна вь ктимшсть, у формувант якоГ визначальну роль вь дцрають сощальт чинники: положения в сустльс-твц система сустльних вадносин, що обумовлюють характер 1 способи взаемодп з представниками кон-кретних сощальних груп; р1вень толерантносп в су-сп1льств1 тощо [8, с. 208].
У цшому потр1бно визнати, що тшьки компле-кст дослщження можуть скласти передумову для побудови ефективноГ модел1 вжтимносп представ-ник1в етшчних меншин, з урахуванням особливос-тей Гх ризик1в 1 захисних фактор1в, р1зних культур-них контекспв, особливостей тендерного характеру.
При цьому слщ враховувати, що не тшьки не-гативне ставлення до етшчних меншин решти насе-лення робить Гх тдвищено вжтимними, але 1 сам
43_
факт стльного проживання соцiальних груп, для яких характерн pi3Hi традицп, що формують cnoci6 життя i стереотипи поведiнки. Мотиващя поведь нки, тип реакцп на до оточуючих, навiть уявлення про ввiчливiсть можуть стати чинником додатково! вiктимiзацil.
Таким чином, можна зробити узагальнений ви-сновок про те, що ефектившсть використання вш-тимолопчних можливостей у практичнi дiяльностi залежить, насамперед, вщ повноти та своечасносп виявлення найбiльш вiктимних категорiй громадян, урахування мотивiв, цiлей та спрямованосп !х по-ведiнки, особистiсних характеристик, а також вш-тимологiчних факторiв i ситуацiй, що формують !х вштимну поведiнку та обумовлюють вчинення щодо них кримшальних правопорушень.
Провщну роль у такому вiктимологiчному за-побiганнi кримiнальним правопорушенням мае вь дiгравати запоб1жна дiяльнiсть щодо потенцшних жертв, тобто нейтралiзацiя вiктимогенних детермь нантiв кримiнальних правопорушень. Теорiя вжти-мологiчного програмування е закономiрним результатом розвитку вжтимолопчно! думки у кримь нологи, яка спрямована на створення програм вiктимностi жертв рiзних видiв кримiнальних правопорушень (корисливих, насильницьких тощо) з метою розроблення заходiв з надання !м своечасно! вжтимолопчно! допомоги. Мети вiктимологiчного запобтання кримiнальним правопорушенням мож-ливо досягнути шляхом розробки й реалiзацil дов-гострокових державних програм такого запобь гання. Моделювання i реалiзацiя цих програм дозволить створити мехашзм оргашзацп ефективного вiктимологiчного запобiгання, тдвищити ефектив-нiсть боротьби зi злочиншстю та забезпечити вiкти-мологiчну безпеку окремих громадян й суспiльства в цшому.
Список використаних джерел
1. Хавронюк М. Чи знаеш ти украшцю, за що тебе посадять i ск1льки дадуть? Дзеркало тижня. 2015. № 1(197). 17 ачня. С. 2.
2. Джужа А. О. Основш напрями удоскона-лення вiктимологiчного запобiгання правопорушенням в Украшг монографiя. Ки1в: Нац. акад. внутр. справ, 2016. 304 с.
3. Джужа О. М. Запоб^ання злочинам: кримь нолого-вжтимолопчна парадигма : монографiя. К. : Нац. акад. внутр. справ, 2015. 331 с.
4. Office for Victim of Crime-Research and statistics. URL: https ://ojp. gov/programs/research_stats.htm.
5. Criminology. Third edition. Edited by Hale Chris, Hayward Keith, Wahidin Azrini, Wincup Emma. Published by Oxford University Press. Oxford (2013). 560 р.
6. Романов В. В. Основы криминальной вик-тимологии : учеб. пособ. Минск : Минская высш. шк., 1980. 21 с.
7. Барановский Н. А. Введение в виктимоло-гию. Минск, 2002. 124 с.
8. Wallace H. Victimology : legal, psychological, and social perspectives. Boston, 1998. P. 208.
