CC BY
80
Фшшпов Станклав Олександрович,
кандидат психолог1чних наук, доцент, докторант, Нацональна академ1я Державноi прикордонноi служби Украни Украна, м. Хмельницький e-mail: stanislav.ftlippov@ukr.net; nadpsu@i.ua ORCID 0000-0001-6700-4194
doi: 10.21564/2414-990x.144.155729 УДК 343.988
В1КТИМОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАПОБ1ГАННЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
Обгрунтовано вттимологгчний nidxid до виршення проблемы запобиання домашньому насильству. Уточнено систему понять для опису явища ernmuMmcmi у домашньому насильствц подано порюняння наукових поглядiв на причини вжтимгзацп. Запропоновано вiктuмологiчнi кон-трзаходи через найбыьш доступт канали: стльноти у соцшльних мережах, щлеспрямований вплив з боку референтних груп тощо. Зроблено висновок про перспективи програмування корекци вштимность
Ключовi слова: вжтимолопя; вжтимтсть; домашне насильство; жертва; ризиколопя; девiктимiзацiя.
Филиппов С. А., кандидат психологических наук, доцент, докторант, Национальная академия Государственной пограничной службы Украины, Украина, г. Хмельницкий.
e-mail : stanislav.filippov@ukr.net ; nadpsu@i.ua ; ORCID 0000-0001-6700-4194
Виктимологические аспекты предупреждения домашнего насилия
Обоснован виктимологический подход к решению проблемы предупреждения домашнего насилия. Уточнена система понятий для описания явления виктимности в домашнем насилии; представлено сравнение научных взглядов на причины виктимизации. Предложены виктимологические контрмеры через наиболее доступные каналы: сообщества в социальных сетях, целенаправленное воздействие со стороны референтных групп и т.д. Сделан вывод о перспективах программирования коррекции виктимности.
Ключевые слова: виктимология; виктимность; домашнее насилие; жертва; рискология; девиктимизация.
Постановка проблемы. Незалежно вщ перспектив ратифжацп УкраТною Стамбульсько! конвенцп, встановлеш нею стандарти протидп домашньому насильству вплинули на модершзащю законодавства у цш сферь Ми маемо на уваз1 прийняття Закону УкраТни «Про запоб1гання та протидш домашньому
насильству» та оновлення закошв «Про охорону дитинства» та «Про забезпе-чення рiвних прав та можливостей чоловiкiв i жiнок». Очевидно, це кроки у напрямку впровадження комплексного шдходу до виршення проблеми протидп всiм формам домашнього насильства. I тут, на наш погляд, важливим е не вда-тися до надмiрноí «юридизацп» цiеí проблеми, оскiльки сама наявшсть норм, на жаль, не означае ix автоматичного дотримання i майже шчого не змiнюе в про-цесi iнтеракцií правопорушника та його жертви. Отже, спробуемо обгрунтувати погляд на вжтимолопчш аспекти вирiшення проблеми домашнього насильства, тим бшьше, що «органiзацiю i проведення мiжгалузевиx дослвджень стану, причин i передумов поширення домашнього насильства» передбачено ст. 19 базового Закону [1] серед шших заxодiв у дослiджуванiй сферi.
ÄHani3 остантх дослiджень. Зважаючи на полiаспектнiсть проблеми, рiзнi i"i напрями пею чи iншою мiрою дослiджувалися у рамках кримшологп, психологи, педагогiки, сощологп. У вiтчизнянiй кримiнологií на сучасному еташ вiктимологiчний напрям розвивають А. Б. Блага (A. B. Blaha), В. В. Васи-левич (V. V. Vasylevych), М. Ю. Валуйська (M. Yu. Valuys'ka), В. В. Голша (V. V. Holina), Б. М. Головкш (B. M. Golovkin), О. М. Джужа (O. M. Dzhuzha,), С. С. Косенко (S. S. Kosenko), О. М. Литвинов (O. M. Lytvynov), В. О. Туляков (V. O. Tulyakov), В. I. Шакун (V. I. Shakun) та iншi вченi. Зокрема, вжтимолопчш аспекти захисту неповнолiтнix ввд насильства дослiджували А. О. Джужа (A. O. Dzhuzha), I. О. Бандурка (I. O. Bandurka), О. Ю. Юрченко (O. Yu. Yurchenko), питання повноважень прокурора у сферi захисту прав дiтей - Г. В. Попов (H. V. Popov) та ш. Психолопчш дослiдження ще*1 проблематики представленi у роботах В. 6. Христенка (V. Ye. Khrystenko), I. Г. Мал-кшо']"-Пих (I. H. Malkina-Pykh), О. О. Андроншково'1" (O. O. Andronnikova). Феномен подружнього насильства, Battered Woman Syndrome (синдром побито] жшки) вивчено О. Д. Шинкаренко (O. D. Shynkarenko). Емоцшний iнтелект осiб юнацького вшу, схильних до вiктимноí поведiнки, е предметом дослщження О. О. Бантишевоi (O. O. Bantysheva). Педагогiчнi аспекти проблематики роз-роблялися I. А. Хозраткуловою (I. A. Khozratkulova). Аналiз наукових праць цих та шших авторiв дозволяе дiйти висновку про рiзноманiття методологiчниx принципiв вивчення вштимноси, вiдсутнiсть мiжгалузевого спiввiдношення ключових дефшщш, наявнi суперечностi мiж оновленням законодавства i реальною практичною роботою щодо запобiгання домашньому насильству нерепре-сивними засобами, у тому числ - вiктимологiчними. Це, на наше переконання, обумовлюе своeчаснiсть та актуальшсть мети cmammi - аналiз вжтимолопч-них аспектiв запобiгання домашньому насильству, що своею чергою, дозволить наблизитися до виршення пов'язаного з нею практичного завдання - удоско-налення системи вжтимолопчного запобiгання домашньому насильству.
Виклад основного Mamepiany. Аксюматичним виглядае твердження, що профилактика правопорушень починаеться з характеристики i розумiння на рiзниx рiвняx узагальнення трьох елеменив, що перебувають у взаемозв'язку: правопорушення, правопорушника та його жертви. Як вказуе В. О. Туляков,
«усвЬдомлення факту значимость аналiзу штеракцп жертви i злочинця дозволяе говорити не стiльки про конфлЬкт, скiльки про взаемозалежнiсть, визначену однопорядковЬсть зазначених типiв особистостi, наявшсть системних, гомеоста-тичних зв'язкiв мiж ними» [2, с. 7]. Очевидно, що розгляд системи «правопо-рушник-жертва» не тiльки у межах питання про юридичну вiдповiдальнiсть, а й на вжтимолопчному рiвнi дозволяе реально зменшувати проблеми насильства та запобЬгати кримiналiзацiï домашнього насильства (у кримшолопчному розу-мiннi цього термiна).
I. Концептуалiзацiя проблеми починаеться з уточнення термшв. Пiд час проведеного нами емшричного дослiдження чинникiв вiктимiзацiï потершлих [3, с. 30] ми застосовували систему понять, яка, на наш погляд, е щлком при-датною для дослiдження явища вiктимностi у домашньому насильствь-
1. ВЬктимшсть - фЬзичш, психЬчш, моральнi й сощальш риси та ознаки людини, якЬ перетворили або потенцiйно призводять до перетворення ïï на жертву.
1.1. ОсобистЬсна вжтимшсть - специфiчний особистЬсний конструкт, що реалiзуеться в настановах та атрибущях особистостЬ як жертви.
1.2. Загальна вжтимшсть - залежить вЬд соцiально-рольових характеристик, що обумовлюють перетворення ïï на жертву.
2. ВЬктимна схильшсть - сукупшсть властивостей, обумовлених сощаль-ними, психолопчними, шшими причинами, що сприяють дезадаптивному стилю реагування суб'екта та призводять до негативних наслщюв для нього, якЬ поля-гають у перетвореннi його на жертву.
3. Вiктимiзацiя - процес реалiзацiï вЬктимностЬ в динамщь
4. Вiктимна поведiнка - вЬдхилення вЬд норм небезпечно'1 поведiнки, що реа-лiзуеться в сукупностЬ сощальних, психЬчних та моральних проявЬв особистостЬ та призводить до ролЬ жертви.
5. Вжтимогенш фактори (чинники) - об'ективш обставини, що форму-ються безпосередньо перед або шд час вчинення правопорушення, не пов'язаш з вжтимшстю постраждало'1 особи та з ÏÏ поведшкою.
Отже, центральним поняттям термшолопчного апарату опису системи вжтимолопчного запобЬгання домашньому насильству е вжтимшсть як здат-шсть особистостЬ набувати ознак жертви сощально небезпечного прояву. Вона включае сощальш риси (рольовЬ характеристики i небезпечш поведшковЬ диспозицп), психЬчш (що належать до аномалш), моральш (штерюрЬзащя вЬктимогенних норм, вЬктимне самоусвЬдомлення) та фЬзичш ознаки, що обумовлюють сприйняття особистостЬ як жертви. Ми шдтримуемо думку, висловлену I. А. Хозраткуловою, що результатом взаемодп даних рис потенщйно1 жертви е формування насильницько1 поведшки кривдника [4].
Звершмося до норм законодавства, зпдно з якими домашне насильство -«дЬяння (дп або безд1яльн1сть) фЬзичного, сексуального, психолопчного або економЬчного насильства, а також погрози вчинення таких д1янь». Примггно, що це визначення значно розширюе спектр неправомЬрних дЬянь у порЬвнянш
iз законом, що дiяв до 2018 р. Зокрема, вилучена вказiвка на обов'язковють порушення конституцiйних прав i свобод, а також ознака заподiяння шкоди. З урахуванням цього, вважаемо, що значно розширюються межi розумiння вшти-мно! поведiнки в ситуацiях домашнього насильства.
II. У нормi, яка е, на наш погляд, нормативним шдГрунтям постановки питання про вштимолопчну профилактику явища домашнього насильства - п. 5 ст. 1 Закону [1] - застосовано декшька психолопчних понять. Зокрема, «запоб^ гання домашньому насильству це система заходiв, що здшснюються суб'ектами (перелiк включае i громадян) та спрямованi на шдвищення рiвня об1знаност1 суспiльства щодо форм, причин i наслiдкiв домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницьког модел1 поведтки у приватних стосун-ках, небайдужого ставлення до постраждалих осiб, викоршення дискримтацш-них уявлень про сощальт рол1 та обов'язки жшок i чоловЫв, а також будь-яких звичаТв i традицiй, що на них Грунтуються». Поза сумшвом, психологiчний тезаурус Закону свщчить про доцiльнiсть та необхiднiсть застосовувати насамперед психопрофшактичш форми вiктимологiчного запобиання домашньому насильству. Психопрофшактичну роботу О. М. Джужа та А. О. Джужа розглядають як форму впливу на детермшанти вштимно! поведшки на раннiх етапах появи проблем у жертв посягання. Ц дослщники визначають перелiк (очевидно, не вичерпний) деяких форм здшснення психопрофiлактично! роботи, що мають вiктимологiчне значення:
1) оргашзащя соцiального середовища;
2) шформування громади,
3) активне навчання сощально значущим навичкам [5, с. 98].
Отже, вважаемо справедливим припущення, що результатившсть вштимо-логiчного пiдходу перебувае у прямому кореляцшному зв'язку з ефективним застосуванням насамперед психолопчних методiв.
III. У зв'язку з високим ступенем латентност вiктимiзацi! жiнок, визна-чення !! реального рiвня е окремим практичним завданням. Результати науко-вих дослвджень численних авторiв та кримшолопчна статистика дозволяють зробити висновок про быьш високий рiвень вiктимiзацi! серед жiнок, якi постраждали ввд насильства в сiм'!, нiж серед чоловтв. Обумовлено це не статевими, а перш за все гендерними ввдмшностями мiж жiнками i чоловшами (у розумiннi «гендеру» як сощально!, а не бюлопчно! статi, набору сощокуль-турних якостей, якi закршлеш за чоловiчою та жiночою сощальною поведш-кою) [6, с. 133]. Законом на цш обставинi концентруеться особлива увага. Зокрема, тричi в Закош зустрiчаеться констатацiя непропорцiйного впливу домашнього насильства на жшок i чоловМв. Ураховуючи це, зауважимо, що у джерелах поширеш три шдходи до питання урахування вiктимностi в системi детермiнант домашнього насильства, а саме: гендерно-сенситивний шдхвд; гендерно-нейтральний шдхвд; гендерно-стереотипiзований пiдхiд [7, с. 121]. 1накше пiдходи до вивчення проблематики домашнього насильства формулюе О. Д. Шинкаренко:
Сощокультурний nidxid вЬдсилае проблему до того комплексу сощальних структур, культурних норм i щнностей, якЬ продукують певний тип сощаль-но1 чутливостЬ сусшльства, що породжуються, в основному, протилежшстю гендерних ролей, уявленнями про те, якою в межах дано1 культури повинна бути поведшка чоловЬка чи жшки. Системний сМейний nidxid штегруе основш концепцп сЬмейноТ психотерапп. У рамках даного шдходу сЬмейне насильство розглядаеться як дисфункщя всЬе1 системи, а не як наслЬдок шдиввдуально1 психопатологи ... Цей шдхЬд шддаеться критищ з боку представникЬв фемЬ-шстичного напрямку, якЬ вважають, що вш...зшмае вину за агресивний акт з правопорушника... У рамках iндивiдуально-nсиxологiчного тдходу дослЬджу-ються особистЬсш риси правопорушника i жертви як фактори, що спричиняють вЬктимну поведшку чи поведшку насильства [8, с. 6].
IV. Традищйно у вштимологп видЬляють два види вЬктимностЬ: 1) особистЬс-ний (властивЬсть людини, яка виявляеться у суб'ективнш здатностЬ через власш психолопчш особливостЬ ставати постраждалими вЬд певного виду правопору-шень навЬть тодЬ, коли була наявна можливЬсть цього уникнути; 2) рольовий або загальний (сукупшсть рольових ознак життедЬяльностЬ, що обумовлюе небез-пеку для ix носив). Як ми вважаемо, ефективнш корекци шдлягае насамперед особистЬсний вид вЬктимностЬ [9, с. 121-125].
V. Обрання способЬв та методЬв девштимЬзаци безпосередньо залежить вЬд типу особи, яка постраждала вЬд домашнього насильства. Якщо звернутися до класифшаци В. О. Тулякова, то це: 1) Ьмпульсивш жертви (загальмовашсть реа-гування, нездатшсть чинити свЬдомий ошр правопорушнику); 2) жертви з ути-лЬтарно-ситуативною актившстю (рецидивш необачливЬ жертви); 3) настановш жертви (провокативна поведшка, Ьстеровдш, агресивш способи реагування); 4) ращональш жертви (провокатори, що причетш до шдготовки ситуаци право-порушення); 5) жертви Ьз ретретистською актившстю (сво1м зовшшшм виглядом, пасивною поведшкою, стилем життя провокують правопорушника) [2, с. 10].
VI. Останшм часом е шдстави говорити про розвиток нового напряму дослЬ-джень - ризикологи (М. М. Бабаев), яка дае методолопю аналЬзу ризикогенно1 обстановки, порядку управлшня ризиками [10, с. 109]. Цей напрям е щкавим у контекст визначення ризиконебезпечних груп з точки зору вштимологи. Одшею з проблем ризиколопчного шдходу е визначення типового портрету жертви домашнього насильства за рЬзних умов, що, очевидно, зробити вкрай складно. Серед виявлених жертв е люди рЬзно1 статЬ, вшу, сощального похо-дження, статку. Таю проблеми не оминають сЬм'1 з високим рЬвнем доходЬв та освЬти [11]. У доповЬдЬ UNDP зазначено, що насильство щодо жшок, в тому числЬ побутове, мае мЬсце в усЬх сусшльствах, серед усЬх сощально-економЬчних груп i на всЬх рЬвнях освЬти. Глобальний огляд, що проводився в 2013 р., показав, що проблема насильства стосуеться кожно1 третьо1 жшки (35 %). У деяких крашах цей вЬдсоток сягае 70 % [12, с. 69].
Наприклад, у Сполучених Штатах в середньому кожну хвилину вчиняеться домашне насильство стосовно 20 осЬб. Кожна третя жшка i кожен четвертий
чоловж в США хоча б раз в житт стае жертвою насильства з боку близько! людини. За деякими даними, свого шку домашне насильство досягае у першу недшю лютого шд час Супербоула (як i шд час деяких свят), коли по телеба-ченню демонструють фшальну гру за звання чемпiона Нащонально! футбольно! лiги США. Його аудиторiя досягае 300 мiльйонiв чоловiк. Останшм часом орга-нiзатори Супербоула в перервах демонструють ролики, покликан привернути увагу до проблеми домашнього насильства [13].
Незважаючи на трудношд у визначенш груп ризику, дослiдники солвдарш у тому, що е певш категорп осiб, щодо яких юнуе висока ймовiрнiсть ризику вiктимiзацi!. Наприклад, найчасише вважаються такими члени тоталпар-них, домiнаторних сiмей або сiмей, де вживають психоактивнi речовини, або подружжя, для стосуншв яких характерними е ревнощь Оцiнка ризикiв може здшснюватися за рiзними методиками, серед яких добре вiдомi укра!нським фахiвцям, наприклад «Оцiнка ризикiв насильства в сiм'! (SARA)» Д. Сонкiн або шдикатори прихованих форм насильства (О. Кочемировська та ш.) або тест на вивлення психолопчного насильства [14, с. 101, 104, 109 113]. Окремим практичним завданням у зв'язку з цим е верифжащя результат, отриманих за допомогою рiзних методик. Очевидно, слад подумати про стандартизацiю апробованих методик в штересах вiктимологiчно! роботи.
VII. Дослщження вiктимогенних чинникiв як елементу системи детермшацп злочинностi дозволить запобпти кримiналiзацi! некримiнальних видiв домашнього насильства, що е важливим кримшолопчним завданням.
VIII. Надання реально! допомоги постраждалим вщ домашнього насильства сьогодш, за наявност в Укра!ш мережi соцiально!, психологiчно! допомоги та жшочих органiзацiй, а також ураховуючи створення iнституцiйно! системи, передбаченою Законом «Про запобпання та протидiю домашньому насильству», вже не е такою проблемою, якою, можливо, була декшька роюв тому. Водночас не слад инорувати i можливост вiктимологiчних контрзаходiв через найбiльш доступнi канали: сшльноти у соцiальних мережах, цiлеспрямований вплив на молодих жшок з боку осiб, як належать до референтних для них груп. На наше переконання, вштимшсть шддаеться корекцп, результатом яко! е девiктимiзацiя (потенцiйних) жертв.
Висновки. Отже, своечасною та актуальною е постановка питання про нау-кове обгрунтування запобиання домашньому насильству засобами вштимологп. Формулюючи вГдповГднГ науково-практичш аргументи, ми виходимо з того, що оновлене у 2017 р. законодавство про запобиання домашньому насильству може стати основою для програмування корекцп особисткного виду вжти-мност та заходiв девiктимiзацi! суб'ектiв, яким притаманний рольовий вид вжтимность
При цьому вжтимтсть особи, яка постраждала eid домашнього насильства, ми визначаемо як штегральну властивють особистосп, яка характеризуеться низькою самоощнкою, непропорцiйно критичним ставленням до себе; шдвище-ним рГв^м тривожностГ; низькою здатнiстю долати зовшшнш тиск; помГтною
установкою на безпорадшсть; такими поведшковими диспозищями у с1мейних вщносинах, що керуються вжтимними стереотипами.
Наведет м1ркування не вичерпують вс1х аспект1в дано! проблеми, а е лише кроком до розробки програми, спрямовано! на удосконалення системи запобиання домашньому насильству засобами вжтимологп. Перспективним напрямком наукових розвщок е теоретичне обгрунтування, розробка, та експе-риментальна перев1рка H,ie! програми.
Список лггератури:
1. Про запобiгання та протидт домашньому насильству : Закон УкраТни вiд 07.12.2017 р. № 2229-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 (дата звернення: 17.01.2019).
2. Туляков В. О. Вчення про жертву злочину: соцiально-правовi основи : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08. Одеса, 2001. 36 с.
3. Фшшпов С. О. Корекщя вжтимносп як умова запобкання насильству в сш'!. Зб. наук. праць Нацюнальног академй Державног прикордонног служби Украгни. 2006. № 36-2. С. 221-225.
4. Хозраткулова I. А. Педагопчш засади виявлення та подолання насилля у тдлггковому середовищi : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05. Харюв, 2003. 20 с.
5. Джужа О. М., Джужа А. О. Вжтимолопчне значення психопрофшактично! роботи. Юри-дичний часопис Нацюнальног академй внутршни: справ. 2015. № 1. С. 96-103.
6. Голша В. В., бмельянов В. П., Водшк В. Д. та щ. Кримшолопчш проблеми попередження злочинност неповнолитх у великому мктк досввд конкретно-соцюлопчного дослiдження : монографiя. Харкiв : Право, 2006. 292 с.
7. Бантишева О. О. Емоцшний штелект осiб юнацького вiку, схильних до вжтимно! пове-дiнки : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07, 19.00.05. Ки!в, 2017. 305 с.
8. Шинкаренко О. Д. Особиспст особливост жiнок-жертв подружнього насильства (синдром побито! жшки) : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.04. Ки!в, 2001. 20 с.
9. Фшшпов С. О. Чинники вiктимiзацi! потерпших ввд транскордонних кримшальних пра-вопорушень. Вкник Нацюнальног академй Державног прикордонног служби Украгни. 2013. № 3. С. 29-40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_3_38 (дата звернення: 17.01.2019).
10. Бабаев М. М. Риски как компонент детерминационного комплекса преступности. Вестник Нижегородской академии МВД России. 2018. № 1 (41). С. 104-109.
11. Голша В. В., Головюн Б. М., Валуйська М. Ю. та ш Вжтимолопя : навч. пошб. Харюв : Право. 2017. 308 с.
12. Human Development Report 2015. UNDP. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/ files/2015_human_development_report.pdf (дата звернення: 17.01.2019).
13. Супер Боул 2015 объявляет войну домашнему насилию. Официальный канал ООН в You Tube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=nPfzhgfVMVk (дата звернення: 17.01.2019).
14. Бондаровська В. М., Бордiян Я. I., Булах Л. В. та ш Запобкання насильству в ам'! у дiяльностi фахнвщв сощально! сфери : навч.-метод. пошб. Ки!в : ТОВ «Видавничий дiм «КАЛИТА». 2014. 282 с.
References:
1. Pro zapobihannya ta protydiyu domashnomu nasylstvu: Zakon Ukrayiny vid 07.12.2017 r. № 2229-VIII. (2017). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19.
2. Tulyakov, V.O. (2001). Vchennya pro zhertvu zlochinu: sotsial'no-pravovi osnovy. Extended abstract of Doctor's thesis. Odesa [in Ukrainian].
3. Filippov, S.O. (2006). Korektsiya viktymnosti yak umova zapobihannya nasylstvu v sim'yi. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 36-2, 221225 [in Ukrainian].
4. Khozratkulova, I.A. (2003). Pedahohichni zasady vyyavlennya ta podolannya nasyllya u pidlitkovomu seredovyshchi. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
5. Dzhuzha, O.M., Dzhuzha, A.O. (2015). Viktymolohichne znachennia psykhoprofilaktychnoi roboty Yurydychnyy chasopys Natsionalnoi akademiyi vnutrishnikh sprav - Legal Journal of the National Academy of Internal Affairs, 1, 96-103 [in Ukrainian].
6. Holina, V.V., Yemelianov, V.P., Vodnik, V.D. et al. (2006). Kryminolohichni problemy poperedzhennia zlochynnosti nepovnolitnikh u velykomu misti: dosvid konkretno-sotsiolohichnoho doslidzhennia. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
7. Bantisheva, O.O. (2017). Emotsiinyi intelekt osib yunatskoho viku, skhylnykh do viktymnoi povedinky. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
8. Shynkarenko, O. (2001). Osobystisni osoblyvosti zhinok-zhertv podruzhnoho nasylstva (syndrom pobytoi zhinky). Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
9. Filippov, S.O. (2013). Chynnyky viktymizatsii poterpilykh vid transkordonnykh kryminalnykh pravoporushen. Visnyk Natsionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 3, 29-40. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_3_38 [in Ukrainian].
10. Babayev, M.M. (2018). Riski kak komponent determinatsionnogo kompleksa prestupnosti. Vestnik Nizhegorodskoy akademii MVD - Bulletin of the Nizhny Novgorod Academy of the Ministry of Internal Affairs, 1 (41), 104-109 [in Russian].
11. Holina, V.V., Holovkin, B.M., Valuiska, M.Yu. et al. (2017). Viktymolohiia. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
12. Human Development Report 2015. UNDP. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/ files/2015_human_development_report.pdf/.
13. Super Bowl 2015 declares war on domestic violence. The official UN channel on YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=nPfzhgfVMVk.
14. Bondarovska, V.M., Bordiyan, Ya.I., Bulakh, L.V. et al. (2014). Zapobihannia nasylstvu v sim'i u diialnosti fakhivtsiv sotsialnoi sfery. Kyiv: TOV Vydavnychyy dim KALYTA [in Ukrainian].
Filippov S. O., PhD in Law, Associate Professor, Doctoral Candidate of the National Academy of the State Border Service of Ukraine, Ukraine, Khmelnitsky.
e-mail : stanislav.filippov@ukr.net ; nadpsu@i.ua ; ORCID 0000-0001-6700-4194
Victimological aspects of domestic violence prevention
The article substantiates the victimological approach to the problem of domestic violence prevention.
I. The system of concepts to describe the phenomenon of victimity (also referred to as "victim-hood") has been specified. The central concept of the system: victim-like behavior of the person who has suffered from domestic violence is an integral feature of personality, characterized by low self-esteem, disproportionately critical self-attitude; increased level of anxiety; low ability to overcome external pressure; a noticeable helplessness-focused mindset; behavioral dispositions in family relationships, guided by victim-like stereotypes. Other definitions:
1. Victimity - physical, psychological, moral and social features and characteristics of a person that have transformed or potentially lead to transformation of such person into a victim;
1.1. Personality victimity is a specific personal construct, realized in the guidelines and attributes of victim's personality;
1.2. General victimity depends on the social and role characteristics that transform a person into a victim;
2. Victim propensity is a set of features stipulated by social, psychological and other reasons that contribute to non-adaptive reaction style of the subject and lead to negative consequences for him/ her, which consists in transforming a person into a victim.
3. Victimization - the process of victimity realization in dynamics;
4. Victim-like behavior - deviation from the rules of dangerous behavior, implemented in the
aggregate of social, psychological and moral manifestations of a personality, leading to the victim's
5. Victimogenic factors (causes) - objective circumstances formed directly before or during commission of an offense and not connected with victimity of a sufferer or his/her behavior.
A conclusion has been made about the expansion of the meaning of victim-like behavior in domestic violence situations, set in the Law "On domestic violence prevention and combating" compared with the definition given in the corresponding Law that had been in force earlier.
II. The assumption that the effectiveness of victimology is in direct correlation with the effective application of primarily psychological methods has been substantiated.
III. The comparison of scientific approaches to the study of the rates and causes of victimization among women affected by domestic violence (namely: socio-cultural approach, systemic family approach and individual-psychological approach) has been presented.
IV. The content of the main types of victimity - person-based and role-based (general) ones -has been specified. The opinion on the effectiveness of the person-based type of victimity correction has been expressed.
V. The issue of choosing the ways and methods of de-vitmization is put into dependence on the type of person who had suffered from domestic violence.
VI. The conclusion has been made of the applicability of the new direction of research - so called "riskology" (risk analysis) - in victimological researches to identify the risk groups.
VII. A suggestion has been made to investigate victimogenic factors as an element of the domestic violence determination system.
VIII. It has been proposed to carry out the victimological countermeasures through the most accessible channels: social network groups, a purposeful influence on young women made by the members of their reference groups.
It has been emphasized that victimity is subject to correction, resulting in de-victimization of (potential) victims of domestic violence.
Keywords: victimology; victim; domestic violence; victim; riskology; devictization.
Рекомендоване цитування: Фшшпов С. О. Вжтимолопчш аспекти запобкання домашньому насильству Проблеми законность 2019. Вип. 144. С. 153-161. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.144.155729.
Suggested Citation: Filippov, S.O. (2019). Viktymolohichni aspekty zapobihannia domashnomu nasylstvu [Victimological aspects of domestic violence prevention]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 144, 153-161. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.144.155729 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 03.02.2019 р.
