CC BY
33УДК 911.3
ПЕРСПЕКТИВЫ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АНТРОПОГЕННОГО ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА
Денисик Г.1.
Розглянуто й обгрунтовано HOBi перспективш напрями розвитку антропогенного ландшафтознавства, зокрема завдяки дослщженням парадинаъпчних й парагенетичних процешв, взаемодп ландшафтно-техшчних систем з навколишшм середовищем, мжроосередкових процес1в, вертикально! та висотно! диференщацп антропогенних ландшафте, 1х симетри й асиметрп тощо.
Ключов1 слова: антропогенний ланшафт, ландшафтно-техшчш системи, ландшафтознавство.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Серед нових напря\пв розвитку класичного ландшафтознавства у друпй половши XX стор1ччя. таких як гсохппя й геоф1зика ландшафпв, ¡сторичнс ландшафтознавство, мелюративне ландшафтознавство та еколопя ландшафпв - антропогенне ландшафтознавство (АЛ) виявилось не лише найбшып дискусшним. але й пл1дним. 3 70-х рошв XX ст. (1973 piK - час оф1щйного визнання AJI) розроблеш основи Teopii загального й регюнального антропогенного ландшафтознавства, видано низку монографп стосовно антропогенних ландшафпв окремих periomB Укра1ни [5,6] та окремих класлв антропогенних ландшафпв [3,7], проведено дев'ять конференщй та польових семшар1в. Законом1рно, що поступово виникло питания про подалыш перспективш напрями розвитку антропогенного ландшафтознавства, зокрема в Украпи.
AHAJII3 ПОПЕРЕДН1Х ДОСЛЩЖЕНЬ. Перспективи розвитку антропогенного ландшафтознавства детально не розглядались у жодшй публпшцп. Окрем1 проблеми i напрями лише частково були «шдняп» на конференщ! у Вшнищ «Антропогенш географ1я та ландшафтознавство в XX i XXI стол1ттях» [1] й кшькох статтях [4,14]. Цього мало, особливо, яюцо врахувати оприлюднену ще у 1982 рощ B.C. Преображенським таку думку: «Пройдет немного времени и отпадет необходимость в названии антропогенного ландшафтоведения, так как под ландшафтоведением станут подразумевать учение об антропогенных ландшафтах, с выделением в нем особого раздела о естественных ландшафтах» [12].
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Виокремити та частково обгрунтувати перспективш напрями розвитку антропогенного ландшафтознавства в Укра1ш.
РЕЗУЛЬТАТЕ ДО СЛ1ДЖЕННЯ. Аналп публ1кащй з антропогенного ландшафтознавства за минул1 майже 40 роюв дае можливють стверджувати, що защкавлететь rcorpa([)i в у шзнанш антропогенних ландша<|)т1в зростае. Показником цього е розвиток дослщжень антропогенних ландша<|)т1в науковцями В1нницького [4], Криворпького [9], Уманського [11,16] та Мел1топольського педушверситепв, частково низки нацюнальних ушверситепв - Кшвського. Льв1вського, Чершвецького, Тавр1йського, Дшпропетровського та ¡н.. галузевих ¡нститулв тощо. Б1льше того, Kpi\i традищйних досл1джень окремих клас1в антропогенних ландшафпв почали ¡нтснсивно розвиватись й нов1 напрями. Особливо ч1тко це проел¡дковуеться в досл1дженнях в1нницьких ландшафтознавщв [4].
Серед нових \ перспективных напря\пв досл1джень виокремлюються л, що стосуються тзнання процес1в та явшц, котр1 притаманш або пов'язаш з розвитком антропогенных ландшафтов. До таких ввдносяться:
- досл1дження парадинам1чних й парагенетичних взаемозв'язюв м1ж ландшафтними комплексами видшених й частково уже шзнаних клас1в антропогенних ландшафпв, зокрема - селитебних й промислових, селитебних \ дорожних. сшьськогосподарських й люових антропогенних, сшьськогосподарських й дорожних, тафальних \ селитебних та шших. Комбшацп залежать вщ ситуацп та потреб практики, але майже ус1 вони виходять на виршення актуальних локальних та регюнальних господарських й сколопчних проблем. Таш досл1дження уже частково проводяться вшницькими та уманськими географами, що воображено в матер1алах конференцш [1,2];
- щкавим та актуальним е тзнання процсслв взаемодп ландшафтно-¡нженерних та ландшафтно-техногенних систем з довкшлям, особливо в просторово-часовому аспекта Часто упродовж життя лише одного поколшня людей ландшафтшмнженерш системи зароджувались, активно функцюнували й занепадали. Вивчення «досв1ду» 1х впливу на довшлля допоможе уникнути низки сколопчних проблем у майбутньому. Таш ландшафтшмнженерш системи своервдш модел1, лаборатори антропогенного ландшафтознавства, де без особливих матер1альних затрат можна проелвдкувати розвиток ус1х притаманних цим системам процсслв та розробити заходи щодо адаптащ! ландшафтшынженерних та ландшафтно-техногенних (дснуючих або нових) систем до сучасних або майбутшх ландшафлв. Щкавими у цьому ас пекл е досл1дження групи ландшафтознавщв Тавршського ушверситету шд загальним кер1вництвом професора К.А Позаченюк [15]. Розвиваючи ¿де! Г.1. Швебса вони зумши тдготувати кшька оригшальних дисертащйних просклв. котр1 е зразками до розгортання досл1джень процсслв адаптащ! ландшафтно-техшчних систем в сучасне довилля;
- досл1дження вертикально! та висотно! диференщащ! антропогенних ландшафтов i зумовлених нею динaмiчниx пpoцeciв. Особливо це стосуеться селитебних \ промислових ландшафтов, де продовжуе активно формуватися двохярусна (шдземна \ наземна) структура ушкальних ландшафтних комплеюлв, котр1, як не дивно, мають щкаве майбутне;
- розвиток та функщонування мшроосередкових процеав у структур! антропогенних ландшафтов. Сучасне ландшафтно- ! еколопчно дестаб!л!зоване середовище характеризуеться аномально швидкими змшами структурно! оргашзащ! геокомпоненпв ! ландшафтних комплекс ¡в та взаемозв'язшв м1ж ними. Як наслщок, виникають нов! феномени в !х реакц!! на зовшшш, чаепше антропогенш впливи, що призводять до непередбачуваних тренд!в у розвитку навколишнього середовища. В таких умовах активно розвиваються \пкрооссрсдков1 процеси - прояв нових ландшафтних, сколопчних. енергетичних, речовинних та ¡нших зв'язюв, що формуються в навколишньому середовищ!. 1х вивчення е перспективним. 3 одного боку - \пкрооссрсдков1 процеси розкривають причини й мехашзми плинних тенденщй трансформацн на локальному р!вш та можливу
ПЕРСПЕКТИВШ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АНТРОПОГЕННОГО .
перспективу 1х рспоналпацп. а з ¡ншого - враховуючи 1х ¡ндикаторнс значения, в1дкриваеться шлях до управлшня станом навколишнього середовища I можливють попередження виникнення небажаних або агресивних процеав та явищ на раншх стад!ях 1х розвитку;
- досл1дження специф1ки розвитку тошдних процес1в в антропогенних ландшафтах. Насамперед це стосуеться промислових (особливо прничопромислових) та селитебних ландшафпв. Хто хоч раз бачив провали над шдземними виробками в Кривбас! й Донбаск у того назавжди пропадуть сумшви у нсобхиност1 досл1джень шшдних процес1в. Нав1ть у таких не промислових регюнах як Подшля досл1дження похвдних процес1в в антропогенних ландшафтах е актуальним. Тут, лише через 40 рошв почали активно розвиватися карстов 1 процеси над шдземними розробками вапняюв в околицях с. Джулинка Вшницько! обласл. За минул! 50-60 рошв активний розвиток похвдних процсслв спостерйаеться в ус1х класах антропогенних ландшафпв й в ус1х регюнах Украши. Ввд ¡нших. вони вщлзняються тим, що у биьшост1 випадюв гашдш процеси е передбачуваними. Райони 1х майбутнього розвитку ввдом!, а значить прояв небажаних похвдних процсав можна прогнозувати, що робить 1х досл1дження перспективними;
- досл1дження симетрп й асимстрп антропогенних ландшафпв та пов'язаних з цими явищами особливостей 1х розвитку. Проблема в тому, що нав1ть в класичному ландшафтознавств! симстрп й асимстрп ландшафт в не придшено надежно! уваги. Не кращий стан й в антропогенному ландшафто'шавствк У перспектив! саме через досл1дження симстрп й асимстрп ландшафтних комплексов можна буде виршити низку проблем пов'язаних з рацюнальним природокористуванням у межах височин, передпрських й прських територш;
- тривалий перюд формування антропогенних ландшафте. 1х р1зномашття й своервдшсть призвели до виокремлення в структур! антропогенних ландшафтов не лише оригшальних, але й ушкальних територш та об'екпв, частина з яких уже зараз е складовими нащонально! спадщини. Бшыпе того, почали активно розвиватися окрс\п напрями вивчення тако! спадщини, зокрема шдустр1ально!. а в майбутньому перспективними будуть й шших -сшьськогосподарсько!, люопромислово!, селитебно!, бел1геративно1 тощо.
ВИСНОВКИ. Розглянуто лише окрс\п напрями перспективних досл1джень антропогенних ландшафпв. Безперечно, що 1х значно бшыпе. Можна виокремити досл1дження антропогенних екотошв й катен, формування едино! заповедно! мереж!, сумюництва натуральних й антропогенних ландшафтних комплеюлв та об'екпв, антропогенно! топошм!ки тощо. Ус! щ та ¡нип напрями зумовлеш практикою ! потребують розвитку у майбутньому. Вони ще раз шдтверджують те, що антропогенне ландшафтознавство мае гарш перспективи розвитку. Украша загалом, й особливо окрем! !! рег!они, нажаль е прекрасним ! нав!ть ушкальним тошгоном для досл!дження антропогенних ландшафпв.
Список лпсратурп
1. Антропогенш географ1я та ландшафтознавство у XX 1 XXI стсшттях. - Вшниця: Гшашс, 2003. -240 с.
2. Географ1я та еколопя: наука 1 освпа. - Умань: СПД Сочшський, 2008. - 260 с.
3. Денисик Г.1, Бабчинська O.I. Селитебш ландшафта Подшля. - Вшниця: Теза, 2006. - 256 с.
4. Денисик Г.1. Антропогенне ландшафтознавтсво у Вшницькому педушверсите™ // Наук, записки ВДПУ. Сер1я: Географ1я. 2008. - № 15. - С.5-7.
5. Денисик Г.1. Антропогенш ландшафта Правобережно! Украши. - Вшниця: Арбат, 1998. - 292 с.
6. Денисик Г.1. Люополе Украши. - Вшниця: Теза, 2001. - 283 с.
7. Денисик Г.1., Вальчук О.М. Дорожш ландшафт Подшля. — Вшниця: Теза, 2005. — 178 с.
8. 1ндустр1альна спадщина в культур! i ландшафт!: Мат. II Всеукр. наук, конференци. - Кшв, 2007.-245 с.
9. Казаков B.JI. До основних проблем антропогенного ландшафтезнавства // Наук, записки ВДПУ. Сер1я: Географ;Я. 2005. - №10. - С.5-11.
10. Казаков B.JI., Ярков C.B. Антропогенш ландшафта Кривор1жжя: ютор1я розвитку, структура // Географ1чш дослщження Кривбасу. - Кривий Pir: Видавничий д1м, 2007. - С.27-36.
11. Кравцова I.B. Поняття «садово-парковий ландшафт» та його мюце в структур! антропогенних ландшаф™ // Наук, записки ВДПУ. Сер1я: Географ1я, 2007. - № 13. - С.60-65.
12. Мильков Ф.Н. Физическая география: учение о ландшафте и географическая зональность. -Воронеж: Изд-во ВГУ. 1986. - 328 с.
13. Мильков Ф.Н.Человек и ландшафты. - Москва: Мысль, 1973. - 222 с.
14. М1хел1 C.B. Украшсью ландшафтознавч1 школи: ¡стор1я становления, теоретико-методолопчний фундамент. Основш напрями дослщжень // 1стор1я укра1'нсько1 географ11 та картографи. Частина I. - Терношль, 2007. - С.55-59.
15. Позаченюк Е.А. Процесс становления геоэкспертологии // 1сторична географ1я: початок XXI стор1ччя. - В1нниця: Теза, 2007. - С.78-87.
16. Ситник O.I. Антропогенн1 3mîhh кл1мату та м1крокл1мат1в Черкасько! област1 в умовах перех1дного екотону правобережного люостепу i степу // Наук, записки ВДПУ. Сер1я: Географ1я, 2007. -№ 13. - С.75-83.
17. Тютюнник Ю.Г. Объекты индустриальной культуры и ландшафт. - Киев: Издательсько-печатный комплекс университета «Украина», 2007. - 152 с.
Денисик Г.И. Перспективные направления развития антропогенного ландшафтоведения.
Рассмотрены и обоснованы новые перспективные направления развития антропогенного ландшафтоведения, в частности благодаря исследованиям парадинамических и парагенетических процессов, взаимодействия ландшафтно-технических систем с окружающей средой, микроочаговых процессов, вертикальной и высотной дифференциации антропогенных ландшафтов, их симметрии и асимметрии, и тому подобное.
Ключевые слова: антропогенный ланшафт, ландшафтно-технические системы, ландшафтоведение.
Denisik G.I. Perspective directions of development of anthropogenous landscape science.
New perspective directions of development of anthropogenic landscape knowledge are considered and grounded, in particular due to researches of paradynemic and paragenetic processes, co-operating of the landscape technical systems with an environment, microcelling processes, vertical and height differentiation of anthropogenic landscapes, their symmetry and asymmetry, and others like that. Key words: anthropogenous landscape, landscape-technical systems, landscape science.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
