CC BY
34
10. Тарасюк О.О. Вплив комбшацп сполук сiрки з металами на екосистему - бюге-оценоз// Актуальнi проблеми медицини, ветеринара i сiльського господарства. Книга науко-вих статей. Четверта книга. - Львiв, 1998. - С. 186-189.
11. Тарасюк О.О. Пщвищення корозшно!' активностi rрунтiв внаслщок !х забруднен-ня сполуками арки та шших елементiв// Проблеми корозп та проти корозiйного захисту мате-рiалiв. - Львiв, 2000, т. 2. - С. 761-764.
12. Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ у почве. САН П и Н 42-128-4433-87/Безкопыльный И.Н., Деканоидзе А. А. и др. М., 1988. - С. 40-44.
13. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка у почвах// Токсикологический вестник, 1995, № 2. - С. 38.
14. Методические рекомендации по обоснованию ПДК химических веществ у почве. - М., 1983. - 57 с.
УДК 546.443 Б.К. Термена1, I.I. Даскалюк1
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В
SYRINGA L. В ОЗЕЛЕНЕНН1
Наведено перелш перспективних видiв бузку для озеленення населених пункпв Украши.
The prospects of using of Syringa L. in greening
The list prosrective rinds of Syringa L. for urban greening in Ukraine has been presented.
Одним i3 способ1в шдвищення якост декоративних насаджень е ращ-ональне збагачення 1х складу новими видами i формами дерев i кушдв. Особливо цшними являються красиво квiтучi рослини, до числа яких вщносяться види роду Syringa L. Володдачи високими декоративними якостями, високою стшюстю до несприятливих чинниюв навколишнього середовища, вони зас-луговують широкого впровадження в озеленення населених пункпв Укра1ни.
Iнтродукцiя i штучне розселення нових видiв бузку в Укра!ш почались ще в XVII ст., але до наших чаЫв в озелененнi використовують не бшьше чо-тирьох видiв, iз яких масово зустрiчаються тiльки S. vulgaris L.i S. josikaea Jacq. f. [1, 2].
У колекщях боташчного саду Чернiвецького нацiонального ушверси-тету нами штродуковано 22 види i форми роду Syringa L. з родини Oleaceae Lindl., як успiшно пройшли первинне випробування.
Види роду Syringa L. вiдрiзняються тривалютю i рясним цвiтiнням, оригiнальною формою i рiзноманiтнiстю забарвлення квiток, загальною високою декоративнiстю. Однак, не дивлячись на високу популяршсть бузюв у багатьох кра1нах свiту, на територи Укра1ни бузки вiдносять до числа мало використовуваних [3]. Зокрема це пояснюеться вщсутшстю вiдомостей про 1х еколого-бiологiчнi особливостi, а також про видовий i формовий склад найбшьш декоративних i пристосованих до умов Украши представниюв роду Syringa L. У Швшчнш Буковинi у зеленому будiвництвi широко застсовують-ся тшьки S. vulgaris L. i S. josikaea, зрiдка S. persica L.
1 кафедра боташки та охорони природи Чершвецького нацюнального ушверситету 1меш Юр1я Федьковича
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Нижче наводимо опис найбгльш перспективних видiв бузку:
S. amurensis Rupr. в Ботангчний сад Чернiвецького унiверситету куль-тивуеться з 1967 року. Батькiвщина - Далекий Схгд, Пiвнiчно-Схiдний Китай, Корея. Кущ до 10 м висотою. Квгти дрiбнi, бiлi або кремовi з своерiдним запахом меду. Цвгте в червнi. Можна використовувати в групових i поодино-ких посадках, в живоплотах i рiзних композицгях з iншими рослинами.
S. emodi Wall. ex Royle у колекци ботангчного саду з 1971 р. Родом iз за-хгдно! частини Пмалаш i Афганiстану. Кущ до 5 м висоти. Листки едштичш, тем-но-зеленi. Квiти лiловi або кремово-жовтi з рожевим вгдтшком. Цвiте в червнi.
S. microphylla Diels. У колекцiю ботанiчного саду введений у 1980 р. Область поширення - Китай. Кущ до 1,5 м висоти. Листки вгд округло-яйце-видних до елгптично-яйцевидних, темно-зелеш. Квiти свiтло-лiлово-рожевi з приемним запахом. Цвгге в травнг.
S. oblata Lindl. у Ботангчний сад з 1973 р. Кущ або дерево висотою 23 м. Батькгвщина - Пгвшчний Китай. Листки широко округло-серцевиднг, або округло-яйцевиднг. Квгти блгдо-пурпуровг або фюлетово-лшовг, запашнг. Цвгте з кгнця квгтня по травень.
S. persica L. У природних умовах зростае в горах Афгангстану i 1рану. 1снуе думка, що тут, а також у Туреччинг, на Кавказг i 1нди вона здичавгла, а вдикому станi невiдома. Кущ до 3 м висоти. Листки вгд ланцетних до яйце-видно-ланцетних, тоню голг. Квгтки лгловг, свпло-лгловг, з сильним специ-фгчним запахом, не типовим для бузку. Цвгте у квгтнг - травнi.
S. pubescens Turcz. в Ботанiчний сад з 1978 р. Область поширення -Пгвшчний Китай, схгдна Монголгя. Кущ до 2 м висоти. Листки вгд округло-яйцевидних до ромбiчно-яйцевидних, темно-зеленi. Квгтки рожево-блгдо-лг-ловг, мають густий гiацинтовий аромат. Цвгте в травнi.
S. reflexa C.K. Schneid. у колекци з 1971 р. Походить з Центрального Китаю. Кущ до 4 м висоти. Листки елштичш, матово-зеленг. Квгтки дргбнг, фг-олетовi, рожевi з бглуватим вгдтшком гз внутргшньо! строни. Цвгте в червнi.
S. tomentella Bur. et Franch. у колекци з 1971 р. Родом гз Захгдного Китаю. Кущ до 4,5 м висотою. Листки вгд яйцевидних i елгптичних до ланцетних. Зверху яскраво свгтло-зеленг. Квгтки рожево-бглг. Цвгте в червнг.
S. villosa Vahl. у колекци ботангчного саду з 1972 р. Область поширення - Китай. Кущ до 4 м висотою. Листки широкоелштичш, голг, темно-зелеш зверху, сгро-зеленг знизу. Квгтки рожево-фголетовг, запашнг. Цвгте в червш-липш. Використовуеться в групових посадках, на галявинах, в якостг живоплотгв.
S. wolfii Schneid. в Ботангчний сад з 1973 р. Батьювщина - Далекий Схгд, Корея, швшчно-схгдна частина Китаю. Кущ до 6 м висотою. Листки елштичш темно-зелеш, глянцевг. Квгтки ароматнг, лшово-фюлетовг. Цвгте в червнг. Використовуеться в групових i поодиноких посадках. Квгтки дргбнг, лшово-фюлетовг.
Велику потребу озеленювальних органгзацгй у стгйких i декоративних бузках можна виргшити шляхом введення в широку культуру перелгчених ви-дгв бузку, якг вгдргзняються широкою екологгчною амплгтудою, високими де-коративними якостями, невибагливг до грунтових умов, що дае основу для розширення штродукцшного досвгду.
394
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Лггература
1. Горб В.К. Природнi популяцл 8упп§а ]ов1каеа 1аед. Г в Укра'нських Карпатах// Укр. ботан. журн. - 1984. - 41, №4. - С. 62-64.
2. Горб В.К. Сирени на Украине. - К.: Наук. думка, 1989. - 160 с.
3. Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР/ Под обш. Ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1980. - 236 с.
УДК 546.443 А.1. Токарюк1, I.I. Чорней1
РАРИТЕТН1 ВИДИ УРБАНОФЛОРИ М. ЧЕРН1ВЦ1
Вщзначено, що антропогенний вплив став причиною зникнення багатьох рос-линних видiв у м. Чершвщ.
Reliant species of urboflora in Chernivtsi city
It is stated that anthropogenic press afftected the instinction of many plant speciesin Chernivtsi.
У зв'язку з посиленою д1ею антропогенних чинниюв на оточуюче сере-довище актуальною стае проблема збереження флористичного р1зномашття на урбашзованих територ1ях. У результат активно! людсько! д1яльност1 природш ландшафти поступово перетворюються в техногенно-трансформоваш. Знач-ною м1рою це пов'язано з ростом ступеня антропогенного навантаження, зок-рема проведенням осушувально-мелюративних заход1в, розорюванням земель, розгалужешстю мереж1 автомобшьних i зал1зничих дорщ буд1вництвом у при-мюькш зеленiй зонi мiста. Все це приводить до порушення рослинного покри-ву, синантрошзаци флористичного складу, руйнування мiсць зростання та зникнення окремих видiв. Це стосуеться територи м. Чершвщ.
Особливютю географiчного положення м. Чершвщ е те, що його тери-торiя знаходиться на стику двох фiзико-географiчних областей (Прут-Дшс-тровсько! люостепово! та Прут-Оретсько! люолуково! передпрно!), якi вщно-сяться до рiзних природних систем Центрально! та Схщно! Свропи (вщповщ-но Волино-Подiльсько! рiвнини та Карпатсько! складчасто! гiрсько! системи). Межа мiж ними проходить по р. Прут i дiлить мюто на 2 рiвнi частини - тв-нiчну та пiвденну. Територiя мiста густо розчленована системою притоюв Прута (Мольниця, Клокiчка, Шубранець, Мошюв). Частина долини Прута, яка роздшяе цi областi, зайнята заплавним тдтипом ландшафтiв. Пiвнiчну частину м. Чершвщ утворюють Ленювщ, Рогiзна, Садгора, Нова Жучка, Стара Жучка, як рашше були примiськими селами, зараз це масиви одноповер-хово! забудови. На швшч вiд Чернiвцiв починаеться горбиста гряда - Хо-тинська височина, швдено-схщш схили яко! знаходяться в межах зелено! примiсько! зони - це лiсовi масиви Садпрського лiсництва (кв. 21-60) - Нова Жучка, яю чергуються з обезлюненими територiями окультурених ландшаф-тiв. Швденна частина Чернiвцiв знаходиться у Буковинському Прикарпатп, тут починаеться грядово-горбиста Чершвецька височина, яка вiдзначаеться значним ерозшним розчленуванням i зсувними процесами. До зелено! зони
1 Чершвецький НУ 1м. Юр1я Федьковича, кафедра боташки та охорони природи
