CC BY
51
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.16
ванных ценопопуляций Galanthus nivalis L. удовлетворительно, поскольку характеризуется достаточной плотностью, наличием четырех основных возрастных групп, нормальным типом популяции.
Ключевые слова: ценопопуляция, возрастное состояние, семенная продуктивность, Galanthus nivalis L.
Dyka O.O., Khomyn I.H., Ferentc N.M., Petrushchak J.I. Age structure dynamics coenopopulations Galanthus nivalis L. on the territory of natural reserve of "Roztochia"
This paper describes the results of the study coenopopulations of Galanthus nivalis L. in natural reserve of "Roztochia" during 2009-2010. We investigated the age status of species type, number of all available age groups, the density of individuals per 1m2, percentage of age groups and seeds as a way to sustain populations. The state investigated co-enopopulations Galanthus nivalis L. satisfactory, as characterized by a sufficient density, the presence of four main age groups, normal type populations.
Keywords: populations, the age status, seeds, Galanthus nivalis L.
УДК 502.753 Ст. наук. ствроб. Д.Ю. Карабчук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. А.С. Мельник - НЛТУ Украти, м. Львiв
БУЗОК СХ1ДНОКАРПАТСЬКИЙ: 1СТОР1Я ПОХОДЖЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Представлено шформащю щодо юторичних фактсв боташчного вщкриття буз-ку схщнокарпатського, його найменування, природного мюця зростання та викорис-тання у садово-парковому господарста. Наголошено на необхщносп збереження цього червонокнижного виду.
Ключов1 слова: бузок схщнокарпатський, бузок карпатський, бузок угорський, боташчний опис, походження назви, Paul Kitaibel, Rosalia Baroness von Josika, Josef Franz Jacjuin, ареал, декоративне озеленення.
У колекщях Боташчного саду загальнодержавного значения Нащ-онального люотехшчного ушверситету Украши, на територи вщдшв дендрологи (м. Льв1в, вул. Генерала Чупринки, 103) та люових боташчних досль джень в с. Страдч (регюн Розточчя), зростае бузок схщнокарпатський (угорський) - Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb. Цшний в науковому плат вид, релшт третинного перюду. Природно трапляеться лише у двох регюнах - Ук-ра!нських Карпатах i Румуни (Трансшьвашя). Це надзвичайно красива росли-на [6] iз рясним цвiтiнням та приемним запахом. Рщюсний карпато-балкансь-кий ендемiк. Його занесено до Червоно! книги Украши [11].
1з ботанiчного опису [2, 4, 7] вщомо, що схщнокарпатський бузок за життевою формою е невеликим деревцем або кущем висотою 3-5 м iз родини маслинових. Мае квггки свггло^алков^ пахучi, зiбранi у невелику негусту прямостоячу волоть, яка розвиваеться з верхiвковоl бруньки. Найбшьше щ-ниться за приемний ароматний запах та довготривале цвтння [5]. Розцвiтае на тиждень-два шзшше вiд бузку звичайного, у травш-червш. Листки широ-ко-елiптичнi, завдовжки 5-12 см, бшьш-менш повстистi (зрщка голi), блиску-чi, темно-зеленi зверху та шро-зелеш знизу. Плоди i насiння дозрiвають у ве-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
реснi-жовтнi. Розмножуеться насiнням. Деякi дослiдники вказували на те, що його листки мають збiльшену щiльнiсть (структуру) [13].
Питання походження, як i назви ще! рослини, е дискусшним. Так, ок-peMi дослiдники ([16], i не тшьки) свого часу наголошували на схожост цього виду Í3 бузком Вольфа, ареалом поширення якого е Азiя. Це дало тд-ставу висловити гшотезу [13] про те, що рослину могли перенести кочовi племена монголiв пiд час !хнього переселення до Свропи (тeпepiшнi терито-pii Трансшьвани i Закарпаття), де вона акшматизувалась.
На сьогоднi цей вид мае кшька назв - бузок угорський, бузок схщно-карпатський, бузок карпатський [11].
Перша датована згадка про цю рослину належить угорському боташку Паулю Кiтаiбeлю (Paul Kitaibel (1757-1817 рр.) [13] близько 1800 р., за чаЫв правлшня Австро-Угорсько! iмпepil, який помiтив невщомий йому pанiшe вид бузку по доpозi з Мукачева до Львова, та, щоб не забути, за схожють iз листками сливи назвав його сливолистим (S. prunifolia). Але такий опис був неповним для офщшного прийняття у боташчному свт, тому перевага у наймeнуваннi ще! рослини була надана наступному вщкривачу Жозефу Францу Жакену (Josef Franz Jacjuin). А сталося це так. У 1826 р. баронеса Ро-залiя фон Жосiка (Rosalia Baroness von Josika), закохана у цей вид бузку, зiб-рала кшька особин, як росли на територи li садиби, що знаходилася в околи-цях м. Клуж Напока (Cluj-Napoca). Ця мiсцeвiсть розташована у Швшчнш Тpансiльванii, нeподалiк кордону iз Закарпатською областю (тепер - Руму-нiя), яка також у той же перюд входила до складу Австро-Угорсько!' 1мпери. Баронеса вiдiслала !х зразки натуpалiсту-ботанiку барону Жозефу Францу Жакену, який описав моpфологiю i дав латинську назву рослини - Syringa jo-sikaea J. Jacq. ex Rchb на ii честь. Представлення цього виду вщбулося на конференци натуралю^в у м. Гамбуpзi 30 вересня 1830 р., де було прийнято саме таку латинську назву ще!' рослини. Поряд iз цим, на всш територи Центрально!' i Захщно! Свропи i за и межами мiцно закршилась народна назва цiеi рослини - бузок угорський (hungarian lilac, ungarischer flieder, ungarsk syren, lilak w^gierski тощо). Бiльшiсть украшських ботанiкiв вважають за до-речне вживати назву - бузок схщнокарпатський, оскiльки природшм мiсцeм зростання е Карпатський регюн Украши та захiдна сторона Карпат твтчно! частини Румуни (офiцiйнi сайти мiжнаpодних ботанiчних баз даних Flora Eu-ropaea, GRIN Taxonomy for Plants та ш.) [14, 15], яю належать до схiдноi час-тини загальних Карпат.
Сьогодш, природно, цей piдкiсний вид можна побачити на територи захщно! частини Украшських Карпат [8, 11, 12]: верхшх частинах басeйнiв piчок Уж, Латориця, Рiка, Стрий на висотах 400-750 м н.р.м. Його угрупован-ня та окpeмi рослини займають pодючi та дещо зволожеш грунти.
Особини цього виду охороняються на територи пам'ятки природи за-гальнодержавного значення "Гора Яворник", Ужанському нацюнальному природному парку. А на територи Воловецького району Закарпатсько! обл. розташована пам'ятка природи мiсцeвого значення, яка мае назву "Бузок угорський". Тут, на плошд 6,0 га, його можна побачити у заростях Ыровшьша-
168
Природничi дослвдження на Po3to44Í
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.16
никiв з домшкою ясена звичайного, горобини звичайно! i явора, разом з вербою козячою, бруслиною европейською, крушиною ламкою, жимолостю пух-настою. На швшчно-схщному макросхилi Карпат долини р. Стрий (Климець-ке л-во, кв. 21, Славський ДЛГ) вш природно зростае у шдлюку серед жимо-лостi чорно!, верби попелясто!, бузини червоно!, лiщини звичайно!, агрусу вiдхиленого (веприн), малини та калини звичайно! тд наметом ялиново-Ыро-вiльхових деревосташв. На територи Румунських Карпат бузок схщнокар-патський також формуе стшю природнi угруповання.
На жаль, як свщчать результати дослiдження, чисельнiсть цього виду поступово зменшуеться [9]. Свого часу бузок схщнокарпатський був попу-лярним в озелененнi, тому його можна побачити й у межах Львова, ботатч-них садах та парках. Як декоративна рослина, бузок штенсивно використову-ють для виготовлення буке^в. Цiнуеться у декоративному садiвництвi, особливо для створення шзньовесняних та ранньолiтнiх квiтучих кущових експо-зицiй, на задньому планi шших рослин [1, 3].
Рекомендуеться висаджувати невеликими групами в арборетумах, парках, скверах, великих садах, у мюцях, де немае особливо яскравих компо-зицш. Деяк садiвники навiть рекомендують створювати з нього живоплоти, оскшьки пiдстриженi екземпляри довго тримають форму [6]. Вид мае кшька декоративних форм, зокрема в колекци дендропарку Боташчного саду НЛТУ Укра!ни у Львовi е форми бшо-рожева i бшо^алкова.
Л1тература
1. Белорусец Е.Ш. Сирень / Е.Ш. Белорусец, В.К. Горб. - К. : Вид-во "Урожай", 1990. -
176 с.
2. Бибикова В.Ф. Биологические основы культуры и селекции сиреней : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05. - Минск, 1965. - 21 с.
3. Вехов Н.К. Сирени / Н. Вехов. - М. : Изд-во "Б.и.", 1953. - 152 с.
4. Визначник рослин Укра!нських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 434 с.
5. Вкюлша О.Д. Бузок / О.Д. Вююлша // Флора УРСР. - В 12-ти т. - К. : Вид-во АН УРСР, 1957. - 544 с.
6. Горб В.К. Сирени на Украине / В. Горб. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1989. - 158 с.
7. Заверуха Б.В. Семейство Маслинные - Oleaceae / Б. Заверуха // Определитель высших растений Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - С. 243-245.
8. Кр1чфалушш В.В. Червоний список Закарпаття: види рослин та угруповання, що знаходяться тд загрозою зникнення / В.В. Кр1чфалушш, Г.Б. Будтков, А.В. Мигаль. -Ужгород, 1999. - 196 с.
9. Пацура 1.М. Рщюсне угрупування з участю бузку угорського на Л^вщиш / I. Пацура, Л. Петрова // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. - С. 58-61. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. docs.google.com/viewer?a=v&q=cache: eP5F25zlpRUJ: www.nbuv.gov.ua/portal/ chem_biol /nvnltu/15_1/58_Pacura_15_1.pdf (14.05.10). - Назва з екрану.
10. Флора УРСР. - Т. 8 / за ред. М.1. Котова, A.I. Барбарича. - К. : Вид-во АН УРСР, 1957. - 545 с.
11. Червона книга Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mail.menr. gov.ua/publ/redbook/redbook.php?lang=ukr&kingdom=2&class=12&ordo=68&fam=218&num=11 94 (14.05.10). - Назва з екрану.
12. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины / В.И. Чопик. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 212 с.
13. Fiala J.L. Lilacs. The Genus Syringa / J.L. Fiala // Portland, Oregon: Timber Press. -USA, 1988. - 266 p.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТ'ни
14. Flora Europaea. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rbg-web2.rbge.org.uk/ cgi-bin/nph-readbtree.pl/feout?FAMILY_XRE=&GENUS_XREF=Syringa+&SPECIES_XREF=josikaea &TAXON_NAME_XREF=&RANK= (14.05.10). - Назва з екрану.
15. GRIN Taxonomy for Plants. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html / taxgenform.pl? language=en (14.05.10). - Назва з екрану.
16. McKelvey S.D. The Lilac. - New-York : McMillan Comp., 1928. - 581 p.
Карабчук Д.Ю., Пацура И.М., Мельник А.С. Сирень восточнокар-патская (Syringa josikaea): история происхождения, современное состояние и перспективы
Предоставлена информация относительно исторических фактов ботанического открытия сирени восточно-карпатской, особенностей ее наименования, естественного происхождения и использования в садово-парковом хозяйстве. Подчеркнута необходимость сохранения данного краснокнижного вида.
Ключевые слова: сирень восточно-карпатская, сирень карпатская, сирень венгерская, ботаническое описание, происхождение названия, Paul Kitaibel, Rosalia Baroness von Josika, Josef Franz Jacjuin, ареал, декоративное озеленение.
Karabchuk D. Yu., Pacura I.M., Melnyk A.S. Lilac eastern-carpathian (Syringa josikaea): history of origin, present and future perspective
The work gives some historical information on botanical discovery of Syringa josikaea, its naming, natural habitat and use in Horticulture. The necessity of maintainance of this Red Book kind is underline.
Keywords: Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb, lilac eastern-carpathian, Carpathian lilac, lilac Hungarian, botanical description, origin of name, Paul Kitaibel, Rosalia Baroness von Josika, Josef Franz Jacjuin, habitat area, gardening.
УДК 581.95: 574.3 (477.83) Наук. ствроб. О. Т. Кузярт, канд. бюл. наук -
Державний природознавчий музей НАН Украти
РАРИТЕТН1 РОСЛИНИ ТОРФОВИЩ "Б1ЛОГОРЩА" ТА "ЗЕЛ1В" (РОЗТОЧЧЯ)
Наведено список раритетних вид1в вищих рослин для територш двох торфовищ на Розточчя "Бшогорща" (41 вид) та "Зел1в" (11 вид1в). Виявлено ушкальш для Роз-точчя мюця виявлення чотирьох раритетних вид1в (Orchis militaris L., Salix lappo-num L., Liparis loeselii (L.) Rich. та Helodium blandowii (F. Weber et D. Mohr) Warnst.). Проанал1зовано ф1тоценотичну приурочешсть, чисельшсть локальних популяцш та сучасш тенденцп поширення раритетних вид1в. З'ясовано созолопчний статус раритетних вид1в та 1хню належшсть до регюнального, загальнодержавного i м1жнарод-них реестр1в. Запропоновано оргашзувати ландшафтний заказник державного зна-чення на територп торфовища "Бшогорща".
Ключов1 слова: раритетш види рослин, популящя, созолопчний статус, торфо-вище, Розточчя.
Дослщження проведено на територiях двох низових торфовищ в межах геоморфолопчного району Розточчя впродовж 2008 та 2009 рр. Збiр польового матерiалу здшснено докладно-маршрутним методом обстеження з використанням класичних геоботашчних методик. Созолопчний статус видiв наведено за категорiями МСОП [5]. Торфовище "Бшогорща" приурочене до Бшогорсько! прохщно! долини, що розмiщена в захiднiй околиц м. Львова. Торфовище "Зелiв" зосереджене мiж селами Кожичi та Зелiв Яворiвського району Львiвськоl областi. За районуванням болгг Укра!ни [1] вони належать
170
Природничi дослiдження на Розточчi
