CC BY
33
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.5
Лггература
1. Горб В.К. Природнi популяцл 8упп§а ]ов1каеа 1аед. Г в Укра'нських Карпатах// Укр. ботан. журн. - 1984. - 41, №4. - С. 62-64.
2. Горб В.К. Сирени на Украине. - К.: Наук. думка, 1989. - 160 с.
3. Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР/ Под обш. Ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1980. - 236 с.
УДК 546.443 А.1. Токарюк1, I.I. Чорней1
РАРИТЕТН1 ВИДИ УРБАНОФЛОРИ М. ЧЕРН1ВЦ1
Вщзначено, що антропогенний вплив став причиною зникнення багатьох рос-линних видiв у м. Чершвщ.
Reliant species of urboflora in Chernivtsi city
It is stated that anthropogenic press afftected the instinction of many plant speciesin Chernivtsi.
У зв'язку з посиленою д1ею антропогенних чинниюв на оточуюче сере-довище актуальною стае проблема збереження флористичного р1зномашття на урбашзованих територ1ях. У результат активно! людсько! д1яльност1 природш ландшафти поступово перетворюються в техногенно-трансформоваш. Знач-ною м1рою це пов'язано з ростом ступеня антропогенного навантаження, зок-рема проведенням осушувально-мелюративних заход1в, розорюванням земель, розгалужешстю мереж1 автомобшьних i зал1зничих дорщ буд1вництвом у при-мюькш зеленiй зонi мiста. Все це приводить до порушення рослинного покри-ву, синантрошзаци флористичного складу, руйнування мiсць зростання та зникнення окремих видiв. Це стосуеться територи м. Чершвщ.
Особливютю географiчного положення м. Чершвщ е те, що його тери-торiя знаходиться на стику двох фiзико-географiчних областей (Прут-Дшс-тровсько! люостепово! та Прут-Оретсько! люолуково! передпрно!), якi вщно-сяться до рiзних природних систем Центрально! та Схщно! Свропи (вщповщ-но Волино-Подiльсько! рiвнини та Карпатсько! складчасто! гiрсько! системи). Межа мiж ними проходить по р. Прут i дiлить мюто на 2 рiвнi частини - шв-нiчну та пiвденну. Територiя мiста густо розчленована системою притоюв Прута (Мольниця, Клокiчка, Шубранець, Мошюв). Частина долини Прута, яка роздшяе цi областi, зайнята заплавним тдтипом ландшафтiв. Пiвнiчну частину м. Чершвщ утворюють Ленювщ, Рогiзна, Садгора, Нова Жучка, Стара Жучка, як рашше були примiськими селами, зараз це масиви одноповер-хово! забудови. На твшч вiд Чернiвцiв починаеться горбиста гряда - Хо-тинська височина, твдено-схщш схили яко! знаходяться в межах зелено! примiсько! зони - це лiсовi масиви Садпрського лiсництва (кв. 21-60) - Нова Жучка, яю чергуються з обезлюненими територiями окультурених ландшаф-тiв. Швденна частина Чернiвцiв знаходиться у Буковинському Прикарпатп, тут починаеться грядово-горбиста Чершвецька височина, яка вiдзначаеться значним ерозшним розчленуванням i зсувними процесами. До зелено! зони
1 Чершвецький НУ 1м. Юр1я Федьковича, кафедра боташки та охорони природи
3. Ф^омелшращя
395
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Табл. Знаходження pidKicHux eudie у микрорайонах м. Чершвщ
№ п/п Назва виду Це- цино Кло-к1чка Го-реча Ро- ша Ро- пзна Жучка Н. Жучка
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mert + - - - - - -
2. Pulsatilla grandis Wend. +* - +* +* - - -
3. Viola alba Bess. +* - - - - - -
4. Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. +* - +* - - +* -
5. Ch. podolicus (Blocki) Klaskova +* - - - - - -
6. Ch. rochelii (Wierzb.) Rothm. +* - - - - - -
7. Staphylea pinnata L. + - - - - - -
8. Astrantia major L. + - - - - - -
9. Valeriana dioica L. +* - - - - - -
10. Atropa belladonna L. + - - - - - +
11. Scopolia carniolica Jacq. + - - - - - -
12. Colchicum autumnale L. + +* - - - - +
13. Fritillaria meleagris L. +* - - - + - -
14. Lilium martagon L. + - +* - - - +
15. Allium ursinum L. + - - - - +
16. Galanthus nivalis L. +* - +* - - +* -
17. Leucojum vernum L. +* - - - - -
18. Crocus heuffelianus Herb. + - + - - +* +
19. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce +* - +* - - - +
20. C. longifolia (L.) Fritsch. + - +* - - +* +
21. C. rubra (L.) Rich. +* - - - - - -
22. Corallorhiza trifida Chatel. +* - - - - - -
23. Cypripedium calceolus L. + - - - - - -
24. Dactylorhiza cordigera (Fries) Soo +* - - - - - -
25. D. fuchsii (Druce) Soo +* - - - - - -
26. D. incarnata (L.) Soo +* - +* - - - -
27. D. maculata (L.) Soo +* - +* - - - -
28. D. majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Sum-merhayes +* - +* - - - +
29. Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult. - - +* - - - -
30. E. helleborine (L.) Crantz + - + - - - +
31. E. palustris (L.) Crantz + - - - - - -
32. E. purpurata Smith + - - - - - +
33. Gym^denia conopsea (L.) R. Br. +* +* +* - - - -
34. Listera ovata (L.) R. Br. + +* +* - - - +
35. Neottia nidus-avis (L.) Rich. + - + - - - +
36. Orchis coriophora L. +* - - - - - -
37. O. militaris L. + - +* - - - -
38. O. morio L. +* - - - - +* -
39. O. palustris Jacq. - - +* - - - -
40. O. purpurea Huds. +* - - - - - -
41. O. signifera Vest. +* - +* - - - -
42. Platanthera bifolia (L.) Rich. + - - - - +* +
43. P. chlorantha (Cust.) Reichenb. +* - - - - - -
44. Carex umbrosa Host +* - - - - - -
45. Stipa pennata L. +* - - - - - -
Всього 43 3 18 1 1 6 13
Умовш позначення: "-" - вид не виявлений; "+" - вид виявлений i пiдтверджений власними польовими дослщженнями; "+*" - мюцезнаходження виду не пiдтверджено.
396
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацïi
Науковий ¡¡¡сник, 2GG3, вип. 13.5
цiеï частини мiстa вiдноситься г. Цецино з однойменним ландшафтним заказником загальнодержавного значення. У минулому тут були розташоваш при-мiськi села ^о^чка, Роша, Стинка, Гореча, Kaлiчaнкa.
Kлiмaт мiстa у зв'язку з близьким розташуванням Kaрпaтських гiр вщ-рiзняеться певною специфiкою - збшьшення кiлькостi опaдiв (бiля 65G мм). В окремi мiсяцi iнодi випадае до 3GG мм опaдiв (червень - липень). Для лггнь-ого перюду хaрaктернi зливи, пiд час яких за деюлька годин випадае до 2GG мм опaдiв.
Грунтовий компонент також вiдрiзняеться специфiчними особливостя-ми. Тут розтaшовaнi лiсостеповi грунти Подiлля та лiсолучнi грунти перед-гiр,я. В околицях м. Чершвщ зус^чаеться комплекс опiдзолених грунтiв -вщ свiтло-сiрих до опiдзолених чорноземiв (лучно-степовi дiлянки). Kрiм того, тут зус^чаються чорноземно-лучнi, болотнi та торфяно-болотш грунти, а у заплавах та нижшх терасах р. Прут - дерновi та завдяки мiнерaлiзaцiï грун-тових вод дерново-кaрбонaтнi. Вс перерaховaнi рiзновиди грунтiв сильно змшет пiд впливом техногенних процесiв, особливо в межах житлових та промислових зон [2].
Отже, внаслщок рiзномaнiтностi грунтово-кшматичних умов i рельефу в межах м. Чершвщ сформувалися рiзнi типи i пiдтипи лaндшaфтiв: люосте-повий, лiсолучний та заплавний. Рiзномaнiтнiсть природних лaндшaфтiв зу-мовили формування досить багато!" флори судиних рослин, серед яких при-сутнi й рщюсш та зникaючi види.
Всього зпдно даних гербaрiю Чернiвецького нащонального ушверси-тету iменi Юрiя Федьковича (CHER), лггературних джерел [1, 3, 5-14] та власних польових дослщжень на територи, яка зараз тдпорядкована Черш-вецькiй мiськiй рaдi, протягом остaннiх 15G рокiв було виявлено 46 рщюсних видiв, занесених до другого видання Червоно1' книги Украши [4]. У тaблицi представлено видовий склад та розподш червонокнижних видiв судинних рослин за окремими районами м. Чершвщ.
З уЫх мюьких регiонiв нaйбiльшa кiлькiсть рiдкiсних видiв зосередже-на на г. Цецино. 1з 45 дослiджувaних видiв 43 виявлеш тут у рiзнi перюди вивчення мiсцевоï флори. Мiсцезнaходження багатьох з них вже тривалий час не вдаеться тут шдтвердити. Серед них таю рщюсш види, як Pulsatilla grandis, Viola alba, Fritillaria meleagris, Corallorhiza trifida, Orchis purpurea, O. signifera, Carex umbrosa, Stipa pennata та ш. (таблиця). Це пов'язано руйнуван-ням мiсць зростання цих видiв внaслiдок, переважно, забудови схилiв г. Цецино дачними дшянками. Але порiвняно з шшими мiкрорaйонaми тут збер^-лося набагато бшьше рiдкiсних видiв. Цьому сприяла оргaнiзaцiя тут ландшафтного заказника загальнодержавного значення Цецино площею 43 G га, в межах якого представлен популяци Staphylea pinnata, Allium ursinum, регулярно у виглядi поодиноких особин або груп зус^чаються Scopolia carnioli-ca, Epipactis helleborine, E. purpurata, Neottia nidus-avis та iншi види.
3. Фiтомелiорацiя
397
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Що стосуеться мiкрорайону Клокiчка, то звiдси наводиться Colchicum autumnale, Gymnadenia conopsea та Listera ovata. У даний перюд мкцезнаход-ження цих видiв нами не виявлеш, але i умови для 'х зростання тут вщсутш.
Протягом минулого столiття мiкрорaйон Гореча зазнав незворотшх змiн внaслiдок потужного антропогенного втручання у зв'язку з розширенням меж мiстa: тут ниш зосереджеш знaчнi масиви промислово'' та житлово'' забу-дови. А з природно'' рослинностi в цьому регюш зберiгся лiсовий масив з до-мiнувaнням у деревостaнi Fagus sylvatica L., на територп якого був створений ландшафтний заказник мiсцевого значення Гарячий Урбан площею 108 га, де нами виявлена популящя Crocus heuffelianus i поодинокi екземпляри Epipactis helleborine та Neottia nidus-avis. Внаслщок порушення природних екотопiв, в яких зростали лучнi та болотнi представники раритетного фггогенофонду, тут зникли Pulsatilla grandis, Chamaecytisus albus, Lilium martagon, Cephalanthera damasonium, C. longifolia, Dactylorhiza incarnata, Gymnadenia conopsea, Orchis militaris, O. palustris, O. signifera. Це стосуеться й локалггету Pulsatilla grandis, виявленого в райош Рошi-Стинки i на сьогодняшнiй день втраченого.
Незначш за площею рештки популяцп Fritillaria meleagris збереглися в околицях Ропзни, хоча в минулому на лiвобережжi Прута цей вид зростав у масовш кiлькостi.
Внaслiдок господарського освоення лiвобережжя р. Прут у райош Старо'' Жучки знищеш мiсцезростaння Chamaecytisus albus, Galanthus nivalis, Crocus heuffelianus, Cephalanthera longifolia, Orchis morio та Platanthera bifolia, проте в околицях Ново'' Жучки на вщрогах Хотинсько'' височини (Садпрське л-во) збереглася значна частина раритетних видiв (таблиця).
Отже, внаслщок антропогенного та техногенного втручання раритет-ний компонент флори м. Чертвщ зазнав значних незворотшх змш, як поляга-ють у збщненш видового складу. Тому необxiдно запровадити постшний мош-торинг за характером антропогенно'' трансформаци флори як на територи м. Чернiвцi, так i у прилеглих регiонax з метою прогнозування цього процесу i розробки зaxодiв по збереженню природних компонента рослинного покриву.
Л1тература
1. Артемчук И.В. О распространении безвременника Colchicum autumnale L. у Советской Буковине// Наук. записки Черн. держун. Сер1я бюл. наук. Чертвщ, 1950, т. VII. - С. 117-140.
2. Гуцуляк В.Н., Николаев А.Н. Эколого-геохимические особенности ландшафтов г. Черновцы// Пути повышения продуктивности, эффективности использования и охраны природных ресурсов Укр. Карпат и Прикарпатья: Сборник науч. трудов. - Киев, УМК ВО, 1989. - С. 74-82.
3. Солодкова Т.И., Заец З.С., Якимчук Н.К. Леса заказника "Цецино" Черновицкой области// VII съезд Украинского ботанического общества. Тез докл. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 249.
4. Червона книга Укра'ни. Рослинний свгг/ Вщп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: УЕ, 1996. - 608 с.
5. Herbich F. Stirpes rariores Bucovinae oder die seltenen pflanzen der Bucovina. - Stanis-lawow, 1853. - 65 s.
6. Herbich F. Flora der Bukowina. - Leipzig, 1859. - 460 s.
7. Hormuzaki C. Nachtrag zur Flora der Bukowina. - Czernowitz, 1911. - 42 s.
8. Hormuzaki C. Massenhafte Auftreten einer seit mehr als 60 Jahren verschollen gewesenen bei Cernauti (Fritillaria meleagris L.)// Verh. der k. k. zool. - botan. Ges., Wien, 1931. - 81. - S. 41-42.
9. Knapp J.-A. Die bischer bekannten Pflanzen Galiciens und der Bukowina. - Wien, 1872. - 267 s.
398
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
^уковий ¡¡сник, 2GG3, вип. 13.5
10. Pantu Z. Contributiuni noua la Orchidaceele din Romania. - Ac. Rom. Mem. Sect. St. - Ser. III, T. X., Mem. 2. - Bucuresti, 1934. - P. 15-46.
11. Procopianu-Procopovici A. Beitrag zur Kentnis der Orchidaceen der Bukowina. -Verh. der k. k. Zool. - bot. Ges. in Wien, 1890. - S. 186-196.
12. Rudolph K. Vegetationkizze der Umgebumg von Czernowitz// Verh. der k.k. zool. -botan. Gess. Wien. 1911. - P. 64-117.
13. Topa E. Exploatarea metodica si rationala a plantelor medicinale din Bucovina. - Cer-nauti: Gk Asachi., 1942. - 45 s.
14. Topa E. Fragmente floristice din Bucovina si Basarabia de Nord// Bul. Gradini Botanice si al Museului Botanic de la Univ. din Cluj. - 1936. - 15, № 1. - P.209-218.
УДК582.912.42:712.253 Наук. ствроб. Г.В. Тимчишин-
Боташчний сад Львiвського НУ т. 1вана Франка
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РОДОДЕНДРОН1В В ОЗЕЛЕНЕНН1 М. ЛЬВОВА
3i6paHa колекщя роду Rhododendron L. pi3Horo географiчного походження (Китай, Япошя, Коркя, Далекий Схщ, Свропа, Швшчна Америка). Аналiз оцшки життездатносп та перспективносп штродукцп рододендрошв показав, що 81,7 % (67 таксошв) е перспективними у декоративному садiвництвi м. Львова.
G.V. Tymchyshyn
Prospects The Use Of Rhododendrons In Planting Greenery Of Lvov
Joining of family Rhododendron L. differently geographic origin (China, Japan, Far East, Europe, North America). Analisis of valuation of viablely and perspectively introduction of Rhododendron L. showed, that 81, 7 %o (67 of tacson species) are perspectively in decorative gardening of L'viv.
Роль ландшафтно! арх1тектури зростае, розширюеться приватне сад1в-ництво, зростае потреба у постшному збагаченш асортименту орипнальними рослинами, до яких i вщносяться штродуценти - рододендрони. Як складова частина садово-паркового ландшафту, рододендрони е невичерпними для створення мальовничих пейзажiв.
У Боташчному саду Львiвського НУ iм. 1вана Франка зiбраний бага-тий у таксономiчному плат родовий комплекс Rhododendron L. За 29 роюв через первинне випробування, при створент колекци Rhododendron L. методом родових комплекЫв Ф.М. Русанова [11], пройшло бшьше 2,5 тисяч рослин 96 видiв, рiзновидiв, форм, гi6ридiв, культиварiв рiзного географiчного походження (Китай, Япошя, Корея, Далекий Схщ, Свропа, Швшчна Америка). На базi ще! колекци вивчеш екологобюлопчш властивосп, виявлеш адаптацшш та репродуктивш здатносл, розроблеш ефективнi способи масо-вого розмноження в умовах штродукцп [12].
Аналiз оцшки життездатносп та перспективносп iнтродукцiï рододен-дронiв в умовах Львова показав, що 81,7 % (67 таксошв) е перспективними у декоративному садiвництвi.
Рододендрони сьогодш квпують у садах i парках уЫх континенлв. Вони квiтують i там, де немае вщповщних природних умов для ïx росту i роз-витку (Австралiя, Африка, Пiвденна Америка) [14]. Це декоративно-квiтучi
3. Ф^омелшращя
399
